uboe1127 |
Previous | 2 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Стороні і
Телефон Резиденції 73465 Телефон Офісу 74808 АГССТІС -АІКБ
ПРОДАЖ І УСЛУГА ХОЛОДІЛЬНИКІВ
Направляємо і Вставляємо — Торговельне — Хатнє — Індістріяльне
і Локер Плент Холодільне Уладження
11303-9- 5 СТРІТ — ЕДМОНТОН АЛБЕРТА
ВАСИЛЬ ҐАВРИЛЮК властитель
о др Іван Чннченко- - Чи дійсно український нарід
в Україні втратив віру в Бога?
Християнство в Українськім
Народі с вродженим За часів
панування в Україні москов-
ської православної церкви ре-
лігійне виховання населення
було або майже відсутнє або
було зовсім недостатнім "Ан-
алізуючи історію церкви в У-країись-
ких Землях порівнюю-
чи церковне життя в ріжннх
областях України задасш собі
питання яка б була кріпка і
глибока віра в українців ко-
ли б вони мали так глибоке
релігійне виховання як прим
в Галичині Коли аналізуємо ту
справу то приходимо до вис-
новку що лише греко като-
лицька Церква в Галичині схо-
ронила українців протягом сто
річя від денаціоналізації
Починаючи від 1919 року
коли большевики поневолили
Україну почалося жахливе пе-
реслідування релігії то таке
переслідування що від серед --
новіччя історія не знає такого
Цю уроджену віру в Бога боль
ш є вики намагались жорстоким
азіятськнм способом вирвати з
серця чоловіка а коли б мог-
ли то і серце вирвати з тога
вірою а замість серця пере
повненого вірою в Ьога і лю-бов- ю
до ближнього вставити
механічне серце Нема більш
народу як український нарід
в якого так насильно і так дн
кими способами видирали гра
бували віру в Бога
Вдалось азійській поганій ру-
ці зруйнувати святині зняти зі
стін ев образи і поганською
ногою потоптати їх але цій
поганській руці так і не вда-
лося вирвати з серця українця
той невидимий образ Христа
Спасителя яких засобів та під
ступів не приміняв цей Нерон
XX століття а своєї мети не
осягнув
1941 рік Один наїздник роз-
битий в паніці втікав на схід
а на його місце приходив з
заходу другий Українці нама-
гались використати ситуацію
і пробували будувати Україн-
ську Державу Церковним пи-
танням нікого не цікавили і на
них "нові будівники" не звер-
тали жадної уваги
Збори селян в селі Ф Роз-
повіли селянам про те що по-
чинаємо будувати "нову" Укр
Державу що треба робити
від чого треба починати про
відновлення церкви ніхто і не
заїкнувся- - Перед закінченням
СЕМЕН ОРДІВСЬКИП
ІСТОРИЧНА
(Продовження)
— Дав я Юркові гетьмансь-
кі клейноди й сказав йому: Си-
ну мій! не пишайся пануван-
ням слухай старших від себе
не накладай на підручних сво
їх праці більше того хтоскіль
ки зможе не горнися до бага-
тіїв не нехтуй вбогими а всіх
однаково люби Нехай в серці
твойому страх Божий -- панує
бережи Божі заповіді не від-
важуйся зрушити того що ти
заприсягнув а раз заприсяг
так не ломи 4 присяги А коли
ти чинитимеш навпаки усьому
тому то все лихо яке через
тебе скоїться хай людей доб-
рих минає і впаде на твою го-
лову
Загомоніла рада закричали
козаки:
— Дай Боже й за нового
молодого гетьмана нашого жн
ти як жили за старого!
— Дай Боже хліб-сіл- ь Ного
їсти!
— Міста турецькі руйнува
ти!' в
— Слави лицарської добува
ти!
І покрили Юрія прапорами
й шапками по козацькому зви
чаю- - 1 сурмили в сурми били
довбуші палили з гармат і ру
шниць
— А тебе Тимоше не було
— Не судив мені Бог бачи-
ти тебе з гетьманською була-
вою А в тебе рука була й до
шаблі й до булави І умів ти
походом на ворога піти й сло-
вом з ним воювати А Юрко? по
В далі шумів Чигирин як
море а старий гетьман роз-
мовляв з тінями неначе скар-жучи- ся їй Вітрець леліяв лис-
тя дерев зорі блестіли а синє
небо розводнювала біла заг-
рава що ішла від міста
зборів селяни дуже здивова-
ні що про відновлення цер-
кви ніхто ані заїкнувся стали
самі вимагати вирішення цьо-
го питання
Збори українців в м В Об-
рали районову і міську упра-
ви Знов про церкву ніхто ані
слова Знов міщани почали ви-
магати заняти відповідне ста-
новище у вирішенні питання
відновлення церкви та негай-
ного відкриття в місті В
Це питання й доручили авто
рові цих рядків В місті зали-
шився був один священик і
коли я мав зустріч з ним то
це був єпископ УАПЦ — ММ
навіть колишній мій святитель
Як виявилося що після Собо-
ру УАПЦ в 1931 чи 1932 році
коли Епископат УАПЦ під ди
ктатом ГПУ (пізніше НКВД)
"постановив" припинити діяль
ність УАПЦ?! Здається бувш
єпископ УАПЦ був підписаь
відречення від єпископського
стану і залишився незаареш
тованим Діяльности мого б
святителя від 1932 року не знав
і не було часу цікавитися ли-
ше знав що в останніх рока
перед війною 1941 року як і
кожний пересічний громадянин
в Україні жив у великому убо
жестві і працював на пошті
лнстоношою
Вечером 15 серпня 1941 ро-
ку призначив я нелегальні (вже
від німців) збори активу по
відкритті церкви На моє зди-
вовання на збори прийшли і
люди середнього віку і навіть
молодь?! Здавалось що після
22-річно- го "цкування" релігії
віри в Бога і сліду не залиши
лося в серці людськім а воно
вдійсиоеті зовсім інакше
Проінформував я зібраних
про стан церковної справи в у-країнс- ьких землях що в Прн- -
СРІБНИМ ЧЕРЕП
дніпрпнщині зовсім розгром
лена і зліквідована церква нл
Волині (що була під Поль-
щею) зберіглася православна
церква але вона під великим
впливом москвофільства що
більшість єпископів як не мо-
скалі то "малороси переверт-
ні" Лише в Галичині зберігла-
ся дійсно українська церква а-- ле
вона знаходиться в злуці г
Апостольською столицею з
Римом- - Пояснив догматичні
ріжниці а обрядових нема
"То все нічого нехай нам при-
шлють справжніх священиків
— промовила одна із жінок"
ПОВІСТЬ
Нагло бистре око старого
гетьмана доглянуло між дере-
вами якісь дві тши- - Не скрива
ючись ішли вони швидко
крізь сад до палати Ішли са
дом значить ввійшли таиним
входом
Враз всі знайомі старого
гетьмана щезли Залишилася
мати земля і він
Поволі з трудом підвівся і
вихиляючися кинув в сад:
— Хто там?
Тіни спинилися а в кімнату
вбіг Браницький
— Що сталося Ваша Ясно-
вельможносте?
Тіни мовчали
— Хто там? — спитав ще го-
лосніше гетьман
Браницький вихилився ра-
зом з гетьманом але око його
не звикло до теміні й він не
бачив нічого
Між тим тіни немов нара
дившись підійшли до вікна
Були це два козаки Один з
них був у чорній киреї другий
чімось яснішому Обидва ста
нули струнко
— Вибачте Ваша Ясновель
можність — промовив козак у
чорному — Не сподівався я
що Ваша Ясновельможність не
спочивають
— Князь Пузнна? — епитав
недовірчиво гетьман пізнаю-
чи голос
— Так Ваша Ясновельмож-
носте це я
— Аз вами?
Пузина неначе замнявся й
короткій хвилі шепнув:
— Срібний череп
Гетьман не дослухав
— Хто? — спитав гостро
— Срібний череп Ваша Яс-
новельможносте
Гетьман рвучко звернувся до
Браницького
Оце і голос і бажання справді
віруючої і пересічної людини
Вирішили відкрити церкву
св Миколая Чудотворця Де ж
взяти священика? В місті є два
кандидати: один — це бувший
єпископ УАПЦ — ММ і дру-
гий — білоруснн по націонали
пості не має жадної духовної
освіти переконаний москаль
Вирішили запросити бувшого
єпископа М М Крутили но-
сами присутні але іншого
нема Пішов і я з делсгацісю
до о М М Пропозицію він
радо прийняв Я порадив від
єпископства пока утриматись
то пізніше буде вирішено в
Києві а утриматись з таких
причин: 1) що о М М- - сам
відрікся єпископського сану о- -
публікованнлм в пресі 2) що'
вірні так недовірливо та із за-стережес- ням
ставляться до свя
чень єрархії бувш Митр В
Липківського так і звуть са-мосвята- ми
3) що о М М жо-
натий і дружина його ще жи-
ва і мешкають разом Пого-
дились що він залишається зі
своїм саном протосрея що на-
бутий канонічно
Німецький військовий коман
дант (як виявилося був като-
ликом доктор прав і син уні-
верситетського професора) о-фіц- ер
резерву радо погодив-
ся звільнити приміщення цер-
кви що було під совєтським
військовим магазином
Жінки і дівчата в субо-старан- но
очистили церковне
приміщення вимили вичисти-
ли В м-уз- еї знайшли один об-
раз Преч Діви Марії який
поставили посеред церкві (і-конос- тас
був зруйнований і оГ
разів в церкві не зберіглось)
По боках поставили ще два
малі образи
В музеї та "утільснровині"
(магазин відпадків) знайшли
фелон та епітрахиль і тільки
Більше з риз нічого не вда-
лося відшукати О М М- - не
мав ані стихарп ані ряси (реве-ренд- и)
В суботу вечером написав я
кілька оголошень що в иед
о годині 10 в церкві св Мико-
лая відслужиться Молебен
Сам собі думав: "після тако
го переслідування протягом 22
років прийде кільканадцять
бабусь та старших чоловіків"
Неділя 17 серпня 9-т- а годи
на ранку Нарід як плав пливе
до церкви Зібралося понад
1500 осіб Церковця зможе по
містити щонайбільше 800 осіб
Решта "облягли" церкву коло
дверей коло побитих ВІКОН
лише щоб почути слова спілі
НОЇ молитви
Починати Молебен час але
чомусь вичікують Як вияви-
лося чекають на німецького
військового команданта і го
лову районової управи?! На
решті після довгенького ви
чікування останні зявляютьої
І що я бачу і що я чую?! Цер
ковнии хор зустрічає чужинцл
світську людину співом молит-
ви "Достойно ссть"?! Потім
священик в церкві зустрічає
промовою рабського змісту і
— Звели їх зараз впровади-
ти сюди Мерщій!
Браницький заломав руки
— Ваша Ясновельможносте
лікар заборонив комунебудь —
— Збройний! — майже крик
нув гетьман
Двері відчинилися і біля них
струнко станув старшина сер-дюцько- го
полку
— Впровадити сюди князя
Пузину з його товаришем мер
щій Іди Браницький ти мені
не потрібний!
Збройний щез в дверях Бра
ницький все ще зі заломанимн
руками стояв біля гетьмана
— Ваша Ясновельможносте
Ваша Ясновельможносте! —
бідкався Браницький — Так
не можна! Вашій Ясновельмож
пості треба спокою хоч тро
хи спокою а тут завжди —
Двері відчинилися' Й в' них
явився князь Пузина За ним
ввійшов молодий козак в бур
ці з леопардової шкури Обид
ва вклонилися низько Гетьман
поволі піднісся і хитнув рукою
на Браницького# Цей тихо ви-
сунувся за двері
Хвилину царила тишина
Гетьман' пронизливо глядів на
гостей Ці мовчали
— Що скажете? — І неначе
побоявшись чогось додав: —
З добром чи з лихом прий-
шли?
Пузина глянув на гетьмана
Обличчя його було бліде май-
же без крови тільки очі го-
ріли гарячковим несамовитим
вогнем
— Трохи з добром Ваша Яс
новельможносте а трохи з лк
хом — відповів тихо Пузина
Гетьман важко дихав Зда-
валось що в його опуких де
белих грудях щось варилося
— А — кинув зором на ко-
зака в бурці з леопардової
шкури що стояв неповоруш-н- о
— цей?
— Вістун Ваша Ясновель-
можносте! — шепнув Пузина
Знову зацарила гнітуча мов-
чанка
— Ну? — кинув по хвилині
МАЛІЙСЬКІ ЬКІН 25 вересня 1948 — Число 39
вкінці поклонився?! Від 9°-ро- му місця не знаходжу Як то
каже старе українське прислі-вя- :
"Розступись сира земле
хай я провалюся" Ось як вко
рінилося оте "цареславіс" Со-
ром
Починається сам Молебен
Священик: "Благословен Бог наш" Хор (професіонали) —
Амінь Нарід в плач Плач ри-
дання Про жінок і говорити
не доводиться а то мужчини
невсилі спинити сліз з очей
Треба бути великим майстром
слова і "тонким" психольоґом
щоб описати ту трагічну кар-
тину що можна було спосте-
рігати в церкві Там під сті-
ною зайшлася від плачу жінка
що залишнлагя з діточками
бо мужа вночі схопив "чорний
ворон" (авто для арешту) і
муж безслідно зник там си-
венький дідусь закамянів в мо
литві бо тільки Господь знає
що він пережив- - там старенька
мати слізьми вмивається "пла
че Рахіль за дітьми своїми і не
хоче втішитися бо нема їх"
одного НКВД схопило і без
слідно зник другий в Сибірі
конає решту вигнали захища-
ти "щасливе заможне і вільне
життя"
Почався сам молебен Слу-
хаю слухаю і очам своїм
не вірю Посеред церкви свя-
щеник відправляє Службу Бо-
жу без проскомидії і без хлі-
ба й вина-?- ! І це бувший е-пнск- оп?!
Страшно і моторош-
но стало
Під час відправи "молебня"
понад головами приеутннх з
церкві люди передавали ки-
тиці квітів З обох боків об-
разу Матінки Божої стояли 2
чоловіки і приймали квіту і
наскладали велику копицю
За збір грошей ніхто і не го-
ворив бо большевики увесь
час горланили що церкви і по
пи видурювали гроші в лю-
дей Присутні самі передава-
ли і протягом години склали
понад 3500 карбованців Ну і
треба до народу промовити
слово Пробував священик про
мовити Але підчас тих страт
них часів переслідування і те-
рору розгубив свої і так обме
жені богословські знання А
нарід так жаждив на те Духов
не Слово а його і нема кому
подати Живий жаль було ди
витися Промовляв і я- - Хоч і
сам не проповідник добрий а
ле як то слухав нарід кожне
слово Живий жаль було ди-
витися "Жниво багате та жен-
ців нема" а крім того ще й сі
вачів потрібно А їх нема і
скоро не буде
У вівторок 19 серпня на свя
то Преображення Господнього
як почули люди в околиці що
в місті В відкрили церкву то
люди пішком за 40-6- 0 км як
прочани ішли до церкви Зра-н- н
коло церкви було тисячі на
роду і це під фронтом за 18
км фронт облога Києва налі-
тають совєтські літаки але ру-
ху до Господа ніщо не могло
зупинити Церковне подвіря
площа перед церквою запов
мовчанки гетьман
— В полтавському полку
Ваша Ясновельможносте бунт
Очі гетьмана зробились ши-
рокі — широкі
— Що? — незрозуміло спи-
тав
— Полковник Пушкаренко
перейшов до москалів — ска
зав Пузина — Аз ним разом
Не вспів докінчити Очі геть
мана несамовито забігали си
ня пруга на чолі забагрилася
кровю уста широкі відчини-
лися наче хотів зачерпнути як
найбільше воздуху пястуки
затненулись і безвладне тіло
гетьмана скотилося з дзиґли-
ка на землю
V ЗАЛЬОТИ КН КУРАК1НА
Маленька тепла ручка всу
нулась в широку долоню кня-
зя Куракіна а легкий шепіт
доплннув до його уха
Очі князя Куракіна швидко
забігали В коршмі де вони
сиділи не було нікого Тож
хіба годі було лічити жида
що спершись за прилавком
дрімав чи сліпого бандуриста
що в куті широченної кімнати
бренькав на бандурі
— Ганно Матвієвно ви над
то ласкаві надто' ласкаві
Князь Куракін хотів прнгор
нути цю малу дрібну істоту
що побіч нього так довірчило
сиділа до своїх грудей хотів
взяти п голову у свої руки и
так дуже-дуж- е попестити Він
просто не уявляв собі що мож
на ще найти на тій землі таких
красунь-ангелі- в як ось оце
що сиділа біля нього й здава
лося очима цілу себе відда-
вала в опіку Скільки він уже
московської землі не зїхав
скільки жінок уже не бачив
але таке чарівне щастя хіба
тільки на Україні можна було
найти
— Добре княже? — шептав
голосок — Добре?!
Князь Куракін хотів крикну-
ти Якже ж? його питати чи
нені людьми Молебен свяще-
ник відправляв надворі пер
церквою за мною ходило де-
сятками людей питали що' ї
робити де ЇМ ВЗЯТИ СВЛЩі
ка а інші говорили що в "і
селі і церкву зруйнували як
же вони будуть без церкви?
Почалося освячення яблук- - В
чотири ряди поставали люди
навколо церкви на площі і дов
гі-дов- гі два ряди по шляху
Б Ц до К Понад годину свя-
щеник святив
"Бідний бідний многостра-дальни- й
нарід" як потім го-
ворив Митр Андрей Шептиць
кий коли я розповідав процг
Так шкода народу Релігія
і Церква зможуть відродити
нарід Але не та застаріла ка-зьон- на
церква Роздумуючії
над Гооподнею притчею про
таланти прийняв тверде рішеп
ня посвятити себе на службу
Господеві і моєму многостра-дальном- у
народові Але як нам
ЯКИМ ЦІЛЛЯМ СЛУЖИТИ МАЄ
Українська Пресова Служба
голосить що большевицька ґа
зета "Молодь України" в ч 56
містить кореспонденцію з Тер-
нополя п н "Осторонь Суча-
сності!" в якій займається спра
вою Тернопільського Історич-ио-Красзнавчо- го
Музею Автор
нарікає що музей відорвався
від питань сучасности і тому
не задоволяє духових потреб
трудящих зокрема -- молоді- В
музею мало є експонатів які
правдиво відображали б ми-
нуле і особливо еучасне Терно-
пільщини Він пише дослівно:
"Відвідувачів прнродньо ці-
кавить історія визвольної бо-
ротьби українського народу
проти іноземних загарбників
за возєднаннп з великим ро-
сійським народом Але музей
не використовує багатих мате-ріялі- в
що правильно відобра-
жають цей період в історії у-країись-
кого
народу Товариш-
ка Садовська розповідаючи
молоді про період національно
Бюро ЗУАДКомітету у Фра-
нкській зоні Німеччини
Сталий делегат ЗУАДК в Фи
ляделфії на Австрію і Німеччи
ну адв др Роман Смук що
перебуває в американській зо-
ні в Німеччині повідомив з
початком вересня ц р Дирек-
цію ЗУАДК в Филяделфії як
повідомляє тижневик "Народ-
не Слово" що француські оку-
паційні власті! в Німеччині да-
ли дозвіл на відкриття трьох
бюр "ЗУАДК в їх окупаційній
зоні Бюра ті будуть адмініс-
тровані молодим адвокатом зі
Львова дрЯрославом Кальбою
який досі через кілька літ сто-
яв на чолі допомогової репре-
зентації українців на францу-ськ- у
зону в Німеччині з осід-
ком в місті Ванґені і в рівно-
часно заступником голови Ц-П- УЄ
в Німеччині на чолі н- -
добре? Та він душу свою від
давби неба прихилив би щоб
тільки ця чарівна істота була
якнайближче нього І не знаю чи' що говорити бо просі'
дух заперло він шепнув:
— Що тільки скажете Ган
но Матвісвно що тільки заба-
жаєте все буде по вашій волі
Голосний сміх заповнив кім-
нату
— Може випемо княже?! Ну
на здоровля и швидкий пово-
рот Серйожі!
— Серйожа! — звернулася
Ганна Матвієвна до входячого
мужчини — князь Куракін хо-
че випити на щасливий і швид-
кий твій поворот! Випиймо
княже!
Куракін півпритомно глядів
на мужчину що наблизився до
стола Але неначе під впливом
якось вищої сили простягнув
руку по кубок повний меду й
цокнувши з Ганною Матвісв-но- ю
і Серйожою випив до
дна
Між тим мужчина торкнув
рамени князя
— Нам треба би ще погово-
рити!
Куракін непритомно й якоеь
боязко вирячив очі
— Чого?
— Якто чого? Аджеж у мене
ще немаа листів і І
— Ага! — заспокоївся Кура-
кін! — Правда немає! Ну так
ходи я тобі дам!
І Куракін поволі встав зза
стола що нагло видався йому
дуже-дуж- е довгий
— Але слухай Болконов —
спинився на половині дороги
— знасш що масш робити! йо
го пресвітла величність цар —
— Ну ходім ходім! — не-терпиливи- вся Болконов — Ад
жеж уже ніч зовсім а дорога
в Чигирин не така дуже близь
ка
— Болконов! — грізно про-
мовив Куракін і випрямився на
весь ріст все ще стоячи за
столом — Або ти є післанцем
його пресвітлої величності ца-
ри Великої і Малої Росії або
Агтвігоп'з
Оги§8 & 8ґагіопегу
НсіііЬіс Ілиц Ьіоге"
10363-9- 7 ЗТНЕЕТ — РЬопе 27211 — ЕОМОМТОЧ АІІа
ПОСЛУЖИМО ВАМ СКОРО СПРАВНО І ВВІЧЛИВО
У ВСІХ ВАШИХ АПТИЧНИХ ПОТРЕБАХ
Володимир Мадай І П-т- во
українцям властиво почалася
боротьба і змагання за Київсь-
ку Митрополичу Катедру за
панування в церкві утворили-
ся три ріжні "церкви" чи гру-
пи Появилися "полікарпівці"
"олексівці" "іларіоновці" А
про духове моральне і наці-
ональне відродження народу
мало хто думав
УКР МУЗЕЙ В ТЕРНОПОЛІ?
визвольного руху на Україні
користується старими францу-ськнм- и
книгами які спотворю-
ють іторію Що й говорити
в цих поясненнях виразно від
чувається камертон українсь-
ко- німецьких націоналістів"
Як видно з повищого авто-
рові доносу на керівників му-
зею а зокрема на українку Са
довську ходить тільки про
справу "возвеличання старшо-
го брата" російського народу
а не про дійсні особливості По-
ділля яким то цілям служити
повинен Історично - Краєзнав-
чий Музей в столиці галиць-
кого Поділля в Тернополі
Московський донощик не мо
же стерпіти що п Садовська
науково ставиться до свого ста
новнща в музеї і згідно з прав
дою дає інформації відвідува-
чам музею про наявні експо-
нати і тому причувається йо-
му "камертон українсько - ні-
мецьких націоналістів"
кого в характері голови сто-
їть ред- - Василь Мудрий В тих
нових трьох бюрах буде за-трудне- но
25 службовиків Бю-
ра підлягати будуть під загаль
не керівництво адв дра Ро-
мана Смука
ЩЕ ДВА ЧЕСЬКІ КОНСУЛІ
УСТУПИЛИ
В Сан Франсиско зрезиґну-па- в
з посту чехословацького
коисуля братанок покійного
Бенеша — Богут Бенеш Рів-
ночасно зрезиґнував також з
свого становища чехословаць-
кий копсуль в Шикаґо Ладне-ла- в
Крно
Оба вони заявили що осу-
джують комуністичний режім
Ґотвальда і не можуть з ним заграй ицею співпрацювати-Кром- і
того Богут Бенеш по-
дав що він вже давніше ріше-
ний був резнгнувати а тільки
ти не с А раз ти є так тобі
ніяка дорога не є близька ні
далека А раз ти не є
Болконов надаремно старав-
ся витягнути Куракіна зза сто-
ла Куракін стояв випрямив-
шись і бючи кулаком в стіл
доказував:
— Раз ти є так немає доро-
ги для тебе! А як ти не с то
я з тобою не брат ні не при-
ятель! Ворог ти мій і вражий
син! Болконов яка твоя до-
рога близька чи далека?
Болконов значучо глянув на
Ганну Матвієвну Ця всміхну-
лася і підійшла до Куракіна
— Ходім княже! Варта б
трохи подихати свіжим возду
хом поки лягати прийдеться
Куракін широко всміхнувся
— От розумне слово! От що
розумне то розумне! Прошу
будь ласка Ганно Матвісвно
провадьте! А хоче Болконов
хай іде з нами ні хай зали-
шиться Для нас нема ні близь
кої ні далекої дороги Прошу
ведіть будь ласка
І легко похитуючись Кура-
кін ішов до дверей За ним
Ганна Матвієвна й Болконов
— І чим він так знеможнв-ся- ?
— спитав нишком Болко-
нов у Ганни
Ця знизала раменами
Але проходячи повз банду-
риста Куракін поневолі зачі-пи- в
його ногу й мало що не
впав Піддержала його Ганна
що заспокоїла князя який хо-
тів битися з сліпцем Ледве не
ледве вийшли на двір
Коршмар підійшов до сто-
ла поправив свічі щоб менше
горіли й позбирав кубки- - Об-
тер стіл і оглянувшись що ні-
кого немає широко позіхнув
та вийшов до алькиря Сліпець
неповорушно сидів у кутику
під стіною бандура висунула-
ся з його рук і він неначе за-
снув
Не минуло кілька хвилин ко
ли в кімнату ввійшла Ганна
Матвісвна Уважно розглянув-
шись довкруги спокійно підій
Ю Наконечні Влас мітелі
Як собі політрук Тюльпанов
уявляє
ОРГАНІЗАЦІЮ НОВОЇ НІ-
МЕЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ
В суботу дня 18 вересня ц
р в совєтському секторі Бер-
ліна відбувався ще один кон-
грес з цілого ряду подібних
конгресів які ініціюо Росія
щоб використати їх трибуни
для пропаганди комунізму мо
сковського червоного імперія
лізму та кидати загальникові
обвннення та обрали під адре-
сою "анґльо-америкаиськи- х ім
періялістів" Тим разом скли-
кала Росія в свойому секторі
Берліна "конгрес" памяти тих
жертв фашизму що згинули в
гітлерівських концентраційних
таборах Головними промовця
ми на тому черговому збіго-
вищу сталінських агентів були
два російські високі офіцери
а саме політичний комісар пол
ковннк Тюльпанов і генерал-лейтнан- т
Г Гордсєв Перший
з них в своїй промові заявив то то англьо-амернкансь- кі вла
сти "спровокували" події коло
бранденбурської брами дня 9
вересня ц р коли то німці
зірвали російський прапор з
тої брами і його подерли Кро
мі того тої'іже полковник Тюль
панов заявив дослівно що "со
вєтський Союз розібє всі спро-
би створити нову Німеччину на
засадах гітлерівської Німеччи-
ни Ніодна армія не мала тако-
го досвіду в боях як сов ар- мія і ніодна армія нсмас так
багато союзників як наша (т є
совєтська)"
Маючи на увазі це що згід
по совєтської рецепти все що
не відповідає в Німеччині пли-
нам російських ' большевиків
це все с "фашнетівське і гітле-
рівське" то з промови Тюль-
панова ясно виходить що Ро-
сія не стерпить іншої Німеччи-
ни як тільки такої яка б від-
повідала тим всім державам-сателіта- м
що їх по тамтій сто
рноісптіичзналиійзнлоаїд зРасолсоіянивжнеа зкоормгау-- нізувала
з уваги на добро помершого
стрия за його життя здержу- вався з виконанням своєї по-
станови
Уступивші консулі просили уряд Злучених Держав дати їм
і членам їх родин право ази-л- ю в Америці
_
шла до дверей алькиря й за-
стукала Зза дверей не відпо-
вів ніхто Постукала сильніше
Знову відповіла тиша Тоді
Гайна Матвієвна швидко обер
нулась й підійшла до бандури
ста Цей спав далі Ганна Мат-
вієвна незначно нахилилась
над ним і тихо промовила:
— Ілєлі! — Ілслі!
Та в цій же хвилині під две-
рима що вели до світлиці щось загупало Бандурист
швидко розплющив очі й крізь
зуби пошепки кинув:
— Як пічну про Барабаша
вийди!
Двері швидко відчинилися і
в них появився усміхнений КН Куракін Назустріч йому йшла
Ганна Матвієвна
— Ох Ганно Матвієвно! — бідкався жартівливо князь Ку- ракін — Я так жду вас жду
а вас немає Вже й думаю со- бі чи бувало не покинули ви мене?
— Я саме йшла до вас ду- маю чого ж ви баритесь? Бол
конов уже давно поїхав —
Князь Куракін спинився й
споважнів
— Так поїхав! В імені його
царської величності поїхав
Так обовязок перш за все! І
тому то Ганно Матвісвно як-
що мене покличе обовязок так
дозвольте що я поцілую одну
вашу ручку — в цій же хви-
лині князь Куракін галянтно
нахилився над рукою Ганни
Матвісвни й підносячи її руку до уст сочисто поцілував --
і дозвольте що поцілую дру-
гу вашу ручку — і знову пов-
торилося те саме — й поїду
Поїду в імені його царської ве
личности бо обовязок перш
за все Обовязок Ганно Мат-
вієвно обовязок велике сло-
во! Ви знаєте Ганно Матвісв-
но
Але тут Ганні Матвієвні вже
було забагато цієї тиради про обовязок і вона перебила кня-
зеві Куракінові цю нудну про-
повідь (Далі буде)
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, September 28, 1948 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1948-09-28 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000935 |
Description
| Title | uboe1127 |
| OCR text | Стороні і Телефон Резиденції 73465 Телефон Офісу 74808 АГССТІС -АІКБ ПРОДАЖ І УСЛУГА ХОЛОДІЛЬНИКІВ Направляємо і Вставляємо — Торговельне — Хатнє — Індістріяльне і Локер Плент Холодільне Уладження 11303-9- 5 СТРІТ — ЕДМОНТОН АЛБЕРТА ВАСИЛЬ ҐАВРИЛЮК властитель о др Іван Чннченко- - Чи дійсно український нарід в Україні втратив віру в Бога? Християнство в Українськім Народі с вродженим За часів панування в Україні москов- ської православної церкви ре- лігійне виховання населення було або майже відсутнє або було зовсім недостатнім "Ан- алізуючи історію церкви в У-країись- ких Землях порівнюю- чи церковне життя в ріжннх областях України задасш собі питання яка б була кріпка і глибока віра в українців ко- ли б вони мали так глибоке релігійне виховання як прим в Галичині Коли аналізуємо ту справу то приходимо до вис- новку що лише греко като- лицька Церква в Галичині схо- ронила українців протягом сто річя від денаціоналізації Починаючи від 1919 року коли большевики поневолили Україну почалося жахливе пе- реслідування релігії то таке переслідування що від серед -- новіччя історія не знає такого Цю уроджену віру в Бога боль ш є вики намагались жорстоким азіятськнм способом вирвати з серця чоловіка а коли б мог- ли то і серце вирвати з тога вірою а замість серця пере повненого вірою в Ьога і лю-бов- ю до ближнього вставити механічне серце Нема більш народу як український нарід в якого так насильно і так дн кими способами видирали гра бували віру в Бога Вдалось азійській поганій ру- ці зруйнувати святині зняти зі стін ев образи і поганською ногою потоптати їх але цій поганській руці так і не вда- лося вирвати з серця українця той невидимий образ Христа Спасителя яких засобів та під ступів не приміняв цей Нерон XX століття а своєї мети не осягнув 1941 рік Один наїздник роз- битий в паніці втікав на схід а на його місце приходив з заходу другий Українці нама- гались використати ситуацію і пробували будувати Україн- ську Державу Церковним пи- танням нікого не цікавили і на них "нові будівники" не звер- тали жадної уваги Збори селян в селі Ф Роз- повіли селянам про те що по- чинаємо будувати "нову" Укр Державу що треба робити від чого треба починати про відновлення церкви ніхто і не заїкнувся- - Перед закінченням СЕМЕН ОРДІВСЬКИП ІСТОРИЧНА (Продовження) — Дав я Юркові гетьмансь- кі клейноди й сказав йому: Си- ну мій! не пишайся пануван- ням слухай старших від себе не накладай на підручних сво їх праці більше того хтоскіль ки зможе не горнися до бага- тіїв не нехтуй вбогими а всіх однаково люби Нехай в серці твойому страх Божий -- панує бережи Божі заповіді не від- важуйся зрушити того що ти заприсягнув а раз заприсяг так не ломи 4 присяги А коли ти чинитимеш навпаки усьому тому то все лихо яке через тебе скоїться хай людей доб- рих минає і впаде на твою го- лову Загомоніла рада закричали козаки: — Дай Боже й за нового молодого гетьмана нашого жн ти як жили за старого! — Дай Боже хліб-сіл- ь Ного їсти! — Міста турецькі руйнува ти!' в — Слави лицарської добува ти! І покрили Юрія прапорами й шапками по козацькому зви чаю- - 1 сурмили в сурми били довбуші палили з гармат і ру шниць — А тебе Тимоше не було — Не судив мені Бог бачи- ти тебе з гетьманською була- вою А в тебе рука була й до шаблі й до булави І умів ти походом на ворога піти й сло- вом з ним воювати А Юрко? по В далі шумів Чигирин як море а старий гетьман роз- мовляв з тінями неначе скар-жучи- ся їй Вітрець леліяв лис- тя дерев зорі блестіли а синє небо розводнювала біла заг- рава що ішла від міста зборів селяни дуже здивова- ні що про відновлення цер- кви ніхто ані заїкнувся стали самі вимагати вирішення цьо- го питання Збори українців в м В Об- рали районову і міську упра- ви Знов про церкву ніхто ані слова Знов міщани почали ви- магати заняти відповідне ста- новище у вирішенні питання відновлення церкви та негай- ного відкриття в місті В Це питання й доручили авто рові цих рядків В місті зали- шився був один священик і коли я мав зустріч з ним то це був єпископ УАПЦ — ММ навіть колишній мій святитель Як виявилося що після Собо- ру УАПЦ в 1931 чи 1932 році коли Епископат УАПЦ під ди ктатом ГПУ (пізніше НКВД) "постановив" припинити діяль ність УАПЦ?! Здається бувш єпископ УАПЦ був підписаь відречення від єпископського стану і залишився незаареш тованим Діяльности мого б святителя від 1932 року не знав і не було часу цікавитися ли- ше знав що в останніх рока перед війною 1941 року як і кожний пересічний громадянин в Україні жив у великому убо жестві і працював на пошті лнстоношою Вечером 15 серпня 1941 ро- ку призначив я нелегальні (вже від німців) збори активу по відкритті церкви На моє зди- вовання на збори прийшли і люди середнього віку і навіть молодь?! Здавалось що після 22-річно- го "цкування" релігії віри в Бога і сліду не залиши лося в серці людськім а воно вдійсиоеті зовсім інакше Проінформував я зібраних про стан церковної справи в у-країнс- ьких землях що в Прн- - СРІБНИМ ЧЕРЕП дніпрпнщині зовсім розгром лена і зліквідована церква нл Волині (що була під Поль- щею) зберіглася православна церква але вона під великим впливом москвофільства що більшість єпископів як не мо- скалі то "малороси переверт- ні" Лише в Галичині зберігла- ся дійсно українська церква а-- ле вона знаходиться в злуці г Апостольською столицею з Римом- - Пояснив догматичні ріжниці а обрядових нема "То все нічого нехай нам при- шлють справжніх священиків — промовила одна із жінок" ПОВІСТЬ Нагло бистре око старого гетьмана доглянуло між дере- вами якісь дві тши- - Не скрива ючись ішли вони швидко крізь сад до палати Ішли са дом значить ввійшли таиним входом Враз всі знайомі старого гетьмана щезли Залишилася мати земля і він Поволі з трудом підвівся і вихиляючися кинув в сад: — Хто там? Тіни спинилися а в кімнату вбіг Браницький — Що сталося Ваша Ясно- вельможносте? Тіни мовчали — Хто там? — спитав ще го- лосніше гетьман Браницький вихилився ра- зом з гетьманом але око його не звикло до теміні й він не бачив нічого Між тим тіни немов нара дившись підійшли до вікна Були це два козаки Один з них був у чорній киреї другий чімось яснішому Обидва ста нули струнко — Вибачте Ваша Ясновель можність — промовив козак у чорному — Не сподівався я що Ваша Ясновельможність не спочивають — Князь Пузнна? — епитав недовірчиво гетьман пізнаю- чи голос — Так Ваша Ясновельмож- носте це я — Аз вами? Пузина неначе замнявся й короткій хвилі шепнув: — Срібний череп Гетьман не дослухав — Хто? — спитав гостро — Срібний череп Ваша Яс- новельможносте Гетьман рвучко звернувся до Браницького Оце і голос і бажання справді віруючої і пересічної людини Вирішили відкрити церкву св Миколая Чудотворця Де ж взяти священика? В місті є два кандидати: один — це бувший єпископ УАПЦ — ММ і дру- гий — білоруснн по націонали пості не має жадної духовної освіти переконаний москаль Вирішили запросити бувшого єпископа М М Крутили но- сами присутні але іншого нема Пішов і я з делсгацісю до о М М Пропозицію він радо прийняв Я порадив від єпископства пока утриматись то пізніше буде вирішено в Києві а утриматись з таких причин: 1) що о М М- - сам відрікся єпископського сану о- - публікованнлм в пресі 2) що' вірні так недовірливо та із за-стережес- ням ставляться до свя чень єрархії бувш Митр В Липківського так і звуть са-мосвята- ми 3) що о М М жо- натий і дружина його ще жи- ва і мешкають разом Пого- дились що він залишається зі своїм саном протосрея що на- бутий канонічно Німецький військовий коман дант (як виявилося був като- ликом доктор прав і син уні- верситетського професора) о-фіц- ер резерву радо погодив- ся звільнити приміщення цер- кви що було під совєтським військовим магазином Жінки і дівчата в субо-старан- но очистили церковне приміщення вимили вичисти- ли В м-уз- еї знайшли один об- раз Преч Діви Марії який поставили посеред церкві (і-конос- тас був зруйнований і оГ разів в церкві не зберіглось) По боках поставили ще два малі образи В музеї та "утільснровині" (магазин відпадків) знайшли фелон та епітрахиль і тільки Більше з риз нічого не вда- лося відшукати О М М- - не мав ані стихарп ані ряси (реве-ренд- и) В суботу вечером написав я кілька оголошень що в иед о годині 10 в церкві св Мико- лая відслужиться Молебен Сам собі думав: "після тако го переслідування протягом 22 років прийде кільканадцять бабусь та старших чоловіків" Неділя 17 серпня 9-т- а годи на ранку Нарід як плав пливе до церкви Зібралося понад 1500 осіб Церковця зможе по містити щонайбільше 800 осіб Решта "облягли" церкву коло дверей коло побитих ВІКОН лише щоб почути слова спілі НОЇ молитви Починати Молебен час але чомусь вичікують Як вияви- лося чекають на німецького військового команданта і го лову районової управи?! На решті після довгенького ви чікування останні зявляютьої І що я бачу і що я чую?! Цер ковнии хор зустрічає чужинцл світську людину співом молит- ви "Достойно ссть"?! Потім священик в церкві зустрічає промовою рабського змісту і — Звели їх зараз впровади- ти сюди Мерщій! Браницький заломав руки — Ваша Ясновельможносте лікар заборонив комунебудь — — Збройний! — майже крик нув гетьман Двері відчинилися і біля них струнко станув старшина сер-дюцько- го полку — Впровадити сюди князя Пузину з його товаришем мер щій Іди Браницький ти мені не потрібний! Збройний щез в дверях Бра ницький все ще зі заломанимн руками стояв біля гетьмана — Ваша Ясновельможносте Ваша Ясновельможносте! — бідкався Браницький — Так не можна! Вашій Ясновельмож пості треба спокою хоч тро хи спокою а тут завжди — Двері відчинилися' Й в' них явився князь Пузина За ним ввійшов молодий козак в бур ці з леопардової шкури Обид ва вклонилися низько Гетьман поволі піднісся і хитнув рукою на Браницького# Цей тихо ви- сунувся за двері Хвилину царила тишина Гетьман' пронизливо глядів на гостей Ці мовчали — Що скажете? — І неначе побоявшись чогось додав: — З добром чи з лихом прий- шли? Пузина глянув на гетьмана Обличчя його було бліде май- же без крови тільки очі го- ріли гарячковим несамовитим вогнем — Трохи з добром Ваша Яс новельможносте а трохи з лк хом — відповів тихо Пузина Гетьман важко дихав Зда- валось що в його опуких де белих грудях щось варилося — А — кинув зором на ко- зака в бурці з леопардової шкури що стояв неповоруш-н- о — цей? — Вістун Ваша Ясновель- можносте! — шепнув Пузина Знову зацарила гнітуча мов- чанка — Ну? — кинув по хвилині МАЛІЙСЬКІ ЬКІН 25 вересня 1948 — Число 39 вкінці поклонився?! Від 9°-ро- му місця не знаходжу Як то каже старе українське прислі-вя- : "Розступись сира земле хай я провалюся" Ось як вко рінилося оте "цареславіс" Со- ром Починається сам Молебен Священик: "Благословен Бог наш" Хор (професіонали) — Амінь Нарід в плач Плач ри- дання Про жінок і говорити не доводиться а то мужчини невсилі спинити сліз з очей Треба бути великим майстром слова і "тонким" психольоґом щоб описати ту трагічну кар- тину що можна було спосте- рігати в церкві Там під сті- ною зайшлася від плачу жінка що залишнлагя з діточками бо мужа вночі схопив "чорний ворон" (авто для арешту) і муж безслідно зник там си- венький дідусь закамянів в мо литві бо тільки Господь знає що він пережив- - там старенька мати слізьми вмивається "пла че Рахіль за дітьми своїми і не хоче втішитися бо нема їх" одного НКВД схопило і без слідно зник другий в Сибірі конає решту вигнали захища- ти "щасливе заможне і вільне життя" Почався сам молебен Слу- хаю слухаю і очам своїм не вірю Посеред церкви свя- щеник відправляє Службу Бо- жу без проскомидії і без хлі- ба й вина-?- ! І це бувший е-пнск- оп?! Страшно і моторош- но стало Під час відправи "молебня" понад головами приеутннх з церкві люди передавали ки- тиці квітів З обох боків об- разу Матінки Божої стояли 2 чоловіки і приймали квіту і наскладали велику копицю За збір грошей ніхто і не го- ворив бо большевики увесь час горланили що церкви і по пи видурювали гроші в лю- дей Присутні самі передава- ли і протягом години склали понад 3500 карбованців Ну і треба до народу промовити слово Пробував священик про мовити Але підчас тих страт них часів переслідування і те- рору розгубив свої і так обме жені богословські знання А нарід так жаждив на те Духов не Слово а його і нема кому подати Живий жаль було ди витися Промовляв і я- - Хоч і сам не проповідник добрий а ле як то слухав нарід кожне слово Живий жаль було ди- витися "Жниво багате та жен- ців нема" а крім того ще й сі вачів потрібно А їх нема і скоро не буде У вівторок 19 серпня на свя то Преображення Господнього як почули люди в околиці що в місті В відкрили церкву то люди пішком за 40-6- 0 км як прочани ішли до церкви Зра-н- н коло церкви було тисячі на роду і це під фронтом за 18 км фронт облога Києва налі- тають совєтські літаки але ру- ху до Господа ніщо не могло зупинити Церковне подвіря площа перед церквою запов мовчанки гетьман — В полтавському полку Ваша Ясновельможносте бунт Очі гетьмана зробились ши- рокі — широкі — Що? — незрозуміло спи- тав — Полковник Пушкаренко перейшов до москалів — ска зав Пузина — Аз ним разом Не вспів докінчити Очі геть мана несамовито забігали си ня пруга на чолі забагрилася кровю уста широкі відчини- лися наче хотів зачерпнути як найбільше воздуху пястуки затненулись і безвладне тіло гетьмана скотилося з дзиґли- ка на землю V ЗАЛЬОТИ КН КУРАК1НА Маленька тепла ручка всу нулась в широку долоню кня- зя Куракіна а легкий шепіт доплннув до його уха Очі князя Куракіна швидко забігали В коршмі де вони сиділи не було нікого Тож хіба годі було лічити жида що спершись за прилавком дрімав чи сліпого бандуриста що в куті широченної кімнати бренькав на бандурі — Ганно Матвієвно ви над то ласкаві надто' ласкаві Князь Куракін хотів прнгор нути цю малу дрібну істоту що побіч нього так довірчило сиділа до своїх грудей хотів взяти п голову у свої руки и так дуже-дуж- е попестити Він просто не уявляв собі що мож на ще найти на тій землі таких красунь-ангелі- в як ось оце що сиділа біля нього й здава лося очима цілу себе відда- вала в опіку Скільки він уже московської землі не зїхав скільки жінок уже не бачив але таке чарівне щастя хіба тільки на Україні можна було найти — Добре княже? — шептав голосок — Добре?! Князь Куракін хотів крикну- ти Якже ж? його питати чи нені людьми Молебен свяще- ник відправляв надворі пер церквою за мною ходило де- сятками людей питали що' ї робити де ЇМ ВЗЯТИ СВЛЩі ка а інші говорили що в "і селі і церкву зруйнували як же вони будуть без церкви? Почалося освячення яблук- - В чотири ряди поставали люди навколо церкви на площі і дов гі-дов- гі два ряди по шляху Б Ц до К Понад годину свя- щеник святив "Бідний бідний многостра-дальни- й нарід" як потім го- ворив Митр Андрей Шептиць кий коли я розповідав процг Так шкода народу Релігія і Церква зможуть відродити нарід Але не та застаріла ка-зьон- на церква Роздумуючії над Гооподнею притчею про таланти прийняв тверде рішеп ня посвятити себе на службу Господеві і моєму многостра-дальном- у народові Але як нам ЯКИМ ЦІЛЛЯМ СЛУЖИТИ МАЄ Українська Пресова Служба голосить що большевицька ґа зета "Молодь України" в ч 56 містить кореспонденцію з Тер- нополя п н "Осторонь Суча- сності!" в якій займається спра вою Тернопільського Історич-ио-Красзнавчо- го Музею Автор нарікає що музей відорвався від питань сучасности і тому не задоволяє духових потреб трудящих зокрема -- молоді- В музею мало є експонатів які правдиво відображали б ми- нуле і особливо еучасне Терно- пільщини Він пише дослівно: "Відвідувачів прнродньо ці- кавить історія визвольної бо- ротьби українського народу проти іноземних загарбників за возєднаннп з великим ро- сійським народом Але музей не використовує багатих мате-ріялі- в що правильно відобра- жають цей період в історії у-країись- кого народу Товариш- ка Садовська розповідаючи молоді про період національно Бюро ЗУАДКомітету у Фра- нкській зоні Німеччини Сталий делегат ЗУАДК в Фи ляделфії на Австрію і Німеччи ну адв др Роман Смук що перебуває в американській зо- ні в Німеччині повідомив з початком вересня ц р Дирек- цію ЗУАДК в Филяделфії як повідомляє тижневик "Народ- не Слово" що француські оку- паційні власті! в Німеччині да- ли дозвіл на відкриття трьох бюр "ЗУАДК в їх окупаційній зоні Бюра ті будуть адмініс- тровані молодим адвокатом зі Львова дрЯрославом Кальбою який досі через кілька літ сто- яв на чолі допомогової репре- зентації українців на францу-ськ- у зону в Німеччині з осід- ком в місті Ванґені і в рівно- часно заступником голови Ц-П- УЄ в Німеччині на чолі н- - добре? Та він душу свою від давби неба прихилив би щоб тільки ця чарівна істота була якнайближче нього І не знаю чи' що говорити бо просі' дух заперло він шепнув: — Що тільки скажете Ган но Матвісвно що тільки заба- жаєте все буде по вашій волі Голосний сміх заповнив кім- нату — Може випемо княже?! Ну на здоровля и швидкий пово- рот Серйожі! — Серйожа! — звернулася Ганна Матвієвна до входячого мужчини — князь Куракін хо- че випити на щасливий і швид- кий твій поворот! Випиймо княже! Куракін півпритомно глядів на мужчину що наблизився до стола Але неначе під впливом якось вищої сили простягнув руку по кубок повний меду й цокнувши з Ганною Матвісв-но- ю і Серйожою випив до дна Між тим мужчина торкнув рамени князя — Нам треба би ще погово- рити! Куракін непритомно й якоеь боязко вирячив очі — Чого? — Якто чого? Аджеж у мене ще немаа листів і І — Ага! — заспокоївся Кура- кін! — Правда немає! Ну так ходи я тобі дам! І Куракін поволі встав зза стола що нагло видався йому дуже-дуж- е довгий — Але слухай Болконов — спинився на половині дороги — знасш що масш робити! йо го пресвітла величність цар — — Ну ходім ходім! — не-терпиливи- вся Болконов — Ад жеж уже ніч зовсім а дорога в Чигирин не така дуже близь ка — Болконов! — грізно про- мовив Куракін і випрямився на весь ріст все ще стоячи за столом — Або ти є післанцем його пресвітлої величності ца- ри Великої і Малої Росії або Агтвігоп'з Оги§8 & 8ґагіопегу НсіііЬіс Ілиц Ьіоге" 10363-9- 7 ЗТНЕЕТ — РЬопе 27211 — ЕОМОМТОЧ АІІа ПОСЛУЖИМО ВАМ СКОРО СПРАВНО І ВВІЧЛИВО У ВСІХ ВАШИХ АПТИЧНИХ ПОТРЕБАХ Володимир Мадай І П-т- во українцям властиво почалася боротьба і змагання за Київсь- ку Митрополичу Катедру за панування в церкві утворили- ся три ріжні "церкви" чи гру- пи Появилися "полікарпівці" "олексівці" "іларіоновці" А про духове моральне і наці- ональне відродження народу мало хто думав УКР МУЗЕЙ В ТЕРНОПОЛІ? визвольного руху на Україні користується старими францу-ськнм- и книгами які спотворю- ють іторію Що й говорити в цих поясненнях виразно від чувається камертон українсь- ко- німецьких націоналістів" Як видно з повищого авто- рові доносу на керівників му- зею а зокрема на українку Са довську ходить тільки про справу "возвеличання старшо- го брата" російського народу а не про дійсні особливості По- ділля яким то цілям служити повинен Історично - Краєзнав- чий Музей в столиці галиць- кого Поділля в Тернополі Московський донощик не мо же стерпіти що п Садовська науково ставиться до свого ста новнща в музеї і згідно з прав дою дає інформації відвідува- чам музею про наявні експо- нати і тому причувається йо- му "камертон українсько - ні- мецьких націоналістів" кого в характері голови сто- їть ред- - Василь Мудрий В тих нових трьох бюрах буде за-трудне- но 25 службовиків Бю- ра підлягати будуть під загаль не керівництво адв дра Ро- мана Смука ЩЕ ДВА ЧЕСЬКІ КОНСУЛІ УСТУПИЛИ В Сан Франсиско зрезиґну-па- в з посту чехословацького коисуля братанок покійного Бенеша — Богут Бенеш Рів- ночасно зрезиґнував також з свого становища чехословаць- кий копсуль в Шикаґо Ладне-ла- в Крно Оба вони заявили що осу- джують комуністичний режім Ґотвальда і не можуть з ним заграй ицею співпрацювати-Кром- і того Богут Бенеш по- дав що він вже давніше ріше- ний був резнгнувати а тільки ти не с А раз ти є так тобі ніяка дорога не є близька ні далека А раз ти не є Болконов надаремно старав- ся витягнути Куракіна зза сто- ла Куракін стояв випрямив- шись і бючи кулаком в стіл доказував: — Раз ти є так немає доро- ги для тебе! А як ти не с то я з тобою не брат ні не при- ятель! Ворог ти мій і вражий син! Болконов яка твоя до- рога близька чи далека? Болконов значучо глянув на Ганну Матвієвну Ця всміхну- лася і підійшла до Куракіна — Ходім княже! Варта б трохи подихати свіжим возду хом поки лягати прийдеться Куракін широко всміхнувся — От розумне слово! От що розумне то розумне! Прошу будь ласка Ганно Матвісвно провадьте! А хоче Болконов хай іде з нами ні хай зали- шиться Для нас нема ні близь кої ні далекої дороги Прошу ведіть будь ласка І легко похитуючись Кура- кін ішов до дверей За ним Ганна Матвієвна й Болконов — І чим він так знеможнв-ся- ? — спитав нишком Болко- нов у Ганни Ця знизала раменами Але проходячи повз банду- риста Куракін поневолі зачі-пи- в його ногу й мало що не впав Піддержала його Ганна що заспокоїла князя який хо- тів битися з сліпцем Ледве не ледве вийшли на двір Коршмар підійшов до сто- ла поправив свічі щоб менше горіли й позбирав кубки- - Об- тер стіл і оглянувшись що ні- кого немає широко позіхнув та вийшов до алькиря Сліпець неповорушно сидів у кутику під стіною бандура висунула- ся з його рук і він неначе за- снув Не минуло кілька хвилин ко ли в кімнату ввійшла Ганна Матвісвна Уважно розглянув- шись довкруги спокійно підій Ю Наконечні Влас мітелі Як собі політрук Тюльпанов уявляє ОРГАНІЗАЦІЮ НОВОЇ НІ- МЕЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ В суботу дня 18 вересня ц р в совєтському секторі Бер- ліна відбувався ще один кон- грес з цілого ряду подібних конгресів які ініціюо Росія щоб використати їх трибуни для пропаганди комунізму мо сковського червоного імперія лізму та кидати загальникові обвннення та обрали під адре- сою "анґльо-америкаиськи- х ім періялістів" Тим разом скли- кала Росія в свойому секторі Берліна "конгрес" памяти тих жертв фашизму що згинули в гітлерівських концентраційних таборах Головними промовця ми на тому черговому збіго- вищу сталінських агентів були два російські високі офіцери а саме політичний комісар пол ковннк Тюльпанов і генерал-лейтнан- т Г Гордсєв Перший з них в своїй промові заявив то то англьо-амернкансь- кі вла сти "спровокували" події коло бранденбурської брами дня 9 вересня ц р коли то німці зірвали російський прапор з тої брами і його подерли Кро мі того тої'іже полковник Тюль панов заявив дослівно що "со вєтський Союз розібє всі спро- би створити нову Німеччину на засадах гітлерівської Німеччи- ни Ніодна армія не мала тако- го досвіду в боях як сов ар- мія і ніодна армія нсмас так багато союзників як наша (т є совєтська)" Маючи на увазі це що згід по совєтської рецепти все що не відповідає в Німеччині пли- нам російських ' большевиків це все с "фашнетівське і гітле- рівське" то з промови Тюль- панова ясно виходить що Ро- сія не стерпить іншої Німеччи- ни як тільки такої яка б від- повідала тим всім державам-сателіта- м що їх по тамтій сто рноісптіичзналиійзнлоаїд зРасолсоіянивжнеа зкоормгау-- нізувала з уваги на добро помершого стрия за його життя здержу- вався з виконанням своєї по- станови Уступивші консулі просили уряд Злучених Держав дати їм і членам їх родин право ази-л- ю в Америці _ шла до дверей алькиря й за- стукала Зза дверей не відпо- вів ніхто Постукала сильніше Знову відповіла тиша Тоді Гайна Матвієвна швидко обер нулась й підійшла до бандури ста Цей спав далі Ганна Мат- вієвна незначно нахилилась над ним і тихо промовила: — Ілєлі! — Ілслі! Та в цій же хвилині під две- рима що вели до світлиці щось загупало Бандурист швидко розплющив очі й крізь зуби пошепки кинув: — Як пічну про Барабаша вийди! Двері швидко відчинилися і в них появився усміхнений КН Куракін Назустріч йому йшла Ганна Матвієвна — Ох Ганно Матвієвно! — бідкався жартівливо князь Ку- ракін — Я так жду вас жду а вас немає Вже й думаю со- бі чи бувало не покинули ви мене? — Я саме йшла до вас ду- маю чого ж ви баритесь? Бол конов уже давно поїхав — Князь Куракін спинився й споважнів — Так поїхав! В імені його царської величності поїхав Так обовязок перш за все! І тому то Ганно Матвісвно як- що мене покличе обовязок так дозвольте що я поцілую одну вашу ручку — в цій же хви- лині князь Куракін галянтно нахилився над рукою Ганни Матвісвни й підносячи її руку до уст сочисто поцілував -- і дозвольте що поцілую дру- гу вашу ручку — і знову пов- торилося те саме — й поїду Поїду в імені його царської ве личности бо обовязок перш за все Обовязок Ганно Мат- вієвно обовязок велике сло- во! Ви знаєте Ганно Матвісв- но Але тут Ганні Матвієвні вже було забагато цієї тиради про обовязок і вона перебила кня- зеві Куракінові цю нудну про- повідь (Далі буде) |
Tags
Comments
Post a Comment for uboe1127
