Ukrainski Visti, September 23, 1947

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Український Католицький Тижневик
Видає кожного вівтірка
Видавнича Спілка Українські Вісти
під адресою:
18012109 Стргт Едмонтон
Алберта Канада
Телефон 2708
Річна передплата в Канаді $&50
Поза Канадою $300
ШКАШІАЛ ХЕУ8
ТОЕКХТ
(МетЬег СапаШап ТОежІу Яетрарех
Лмосшпош
РоЬШЬеЛ етегу Твеявау Ьу іЬе
ЦклОпіап N1 РпЬиаЬеп ЬкаМсй
аі 10012-1- 09 8ч ЕДпювіеп
АІЬегіа Салаоа
ТеІерЬопе 85700
Уеаііу виЬбсгіріІоп 1п Сапаба $&М
ОиШЛе Сапайа „ 0340
Редакція за оголошення не відповідає
Про тих шо румиґають
Є в нас багато людей що йдуть через життя із замкненими
очима Поза тісним колом своїх особистих справ вони не хочуть
бачити 'нічого більше Ті люди не відчувають спільноти з жит
тям інших людей з життям народу Не радіють здобутками Й
успіхами нашого реліпино-народньо- го життя а душа їх така
пуста і серце камяне що вони не відчувають страшної недолі
нашого народу в нинішньому часі До парохії не належать до
церкви не йдуть до товариства також ні доброї газети не пе
редплачують на ніщо жертви не дадуть іаких людей багато на
фармах і по містах "Моя хата зкпаю нічого не знаю а пла
стиво "не дбаю" оце вся їх життєва мудрість Хосен з таких
людей для наших інституцій організації! і взагалі нашого збір
ного життя не більший як з тої корови іщг ходить по пасови
щу й румигає Це мертві члени суспільності! що самі нічого не
вартують і своїх дітей чогось путнього навчити не вміють
Зі становища нашого релігійного світогляду Гі інтересу су-
спільності! треба таку поведінку осудити Кожна душа має в
свого Сотворителя велику вагу Кожний з нас має до сповнення
якесь завдання А щоб те завдання гідно сповнити треба нам
мати отвореш очі й вуха на Ьожий світ треба знати що довко
ла діється треба вийти з багна темноти
Ця темна апатична й лінива а над усе самолюбна маса
що не бере участи в громадськім життю до доброї організації
не належить доорого часопису не читає і нічим не цікавиться є
як той бурян що росте на несправленіп фармі Нікому хісна не
приносить а тільки шкоду або своєю безідейністю і безділь- -
ністю або тим що як той незораний і невнроблений обліг стає
податним грунтом на якому приймається найрадше всяке ха
баззя Цю темну масу використовують у нас большевицькі
агенти та інші руїнники Вони розбурхують зчасом дикі інстинк-
ти у тої безобразної маси впоюють у неї безідейність підлоту
сіють незгоду партійну гризню чим ослаблюють наш націо
нальний організм і нераз стягають своїми некультурними вчин
ками неславу на гарне и чесне імя українське
Всі що займаються в нас громадською працею добре зна-
ють скільки перешкод вони мають зі сторони тої безідейної
й неактивної маси З тим явищем треба боротися Праця тяжка
але конечна Коли б у нас за рік не тисячі а сотки жертв вирва-
ти з цього стоячого болота то це було б ще одним доказом
більше що йдемо вперед
Помер Іван Боберський
Як довідуємось Єпископська Канцелярія в Вінніпегу дістала
вістку з Европи про смерть професора Івана Боберського По
кійний помер у містечку Тржнч в Югославії де жив від часу як
виїхав з Канади в 1933 році Праця й заслуги цього діяча
загально національної міри вимагають щоб на його могилу
переслати з Канади хоч цю скромну китицю вдячности і' гли
бокої пошани ьо діла Покійного ного глибока ідейність пат
ріотизм аж до самовідречення і його хрустальний характер ви
магають докладної студії на якій могли б виховуватися тисячі
народніх працівників
Іван Боберський уродився в 1870 році в Доброгоставі ко-
ло Турки в Галичині зі священнчої родини Пмназіяльну науку
побирав в Новім Санчі II Самборі а університетську у Львоьі і
в Ґрацу в Стирії По іспитах став гімназійним професором у
Львові Був вельми шанований студентами яким умів дати не
тільки науку але виховував їх на характерних людей і солідних
працівників Як добрий педагог вщіплював у студентів почуття
самопошани особистої гідності! і товариського співжиття Як
батько української руханки спорту і змагу плекав у студентів
шляхетні прикмети лицарськості!
Від 1908 до 1918 р був головою Сокола-Батьк- а і заслуже-
ним організатором сокільсько-січовог- о руху в Галичині Напи
сав словник і підручник фізичного виховання руханки і змагу і
виховав багато- - вчителів руханки і змагу Він дав почин до
закупна великого сокільського майдану у Львові на якому вправ
лялася молодь будучі старшини і стрільці УСС і де відбу-
валися великі краєві здвигн Великий краєвий сокільсько-січо-ви- й
здвиг напередодні першої світової війни в 1914 році в якому
взяло участь кільканадцять тисяч соколів і січовиків з цілого
краю був головною заслугою проф Івана Боберського і за-
вершенням його довголітньої праці Союз Сокіл-Батьк- о числив
тува1х914 рВоцві ій7н0у000прочфленіБвобвер9с7ь4кийрухабнуквовичхлені опможаБронєивхої тоУвпарранвеи
Українських Січових Стрільців
В 1920 р проф Боберський прибув до Канади з дром Оси-
пом Назаруком як відпоручник уряду ЗУНР на чолі якого
стояв др Евген Петрушевич У Канаді спільно з дром Назару-
ком переводив національну позичку Як секретар вів широку пе-репи-ску з передовими людьми на місцях і відбував віча Всю- -
ди їздив збирав інформації про наше життя в Канаді світлини
о цсркмі і ішаристи комітетів народних ДОМІВ
Коли звинув працю представництва в 1923 проф Бобер-
ський став ДО ПРаЦІ В КООабеЛЬНІЙ ЛІНІЇ КЧнятя п Пішііпртчг
Будучи на тій посаді рук не заложив Був основником і душею іипфщіва члики над українськими переселенцями їм св Ра-фаї- ла писав багато до часописів і календарів Дав почин до
видавництва календаря "Провідник" Зібрав адреси всіх укра- -
пл-ои-па цсіікцв народних домів товариств читалень помістив
їх в альманахах що носять назву "Нове Поле" "Прерія" "Кле
лниовсияй влриоскта"х 1"9П2р7-ов-ід1н9и3к3" "Поступ" і "Сорок Літ" які появи
от Вііцекллиоквоюпідзавсаллуигноую піпдро"фпанаБдоібиесрьскьукогьоюлівотКекаунаді вблоужлиовшщио
в неї багато праці Бібліотека носить назву його імени і є вла- сністю всіх канадійських українців Перед виїздом до Европи Ж113£39?вфі'отподгра0фХ°іРй°НУі фт"івлаьмОпі4к6и2 Дкноижтокиї бібблріоожтеукри йперлеедтаювчовкін зінсаетпооррпіааїхдунлюаишчвооиго адфожбіишртетіяв рвіозуКкмаанніюааддчііийсьКкяоиклхеи вбгоанзниеет мцеаВйюсетпьитлзеьнниавчйіінннчзяоблиоврдіалквя
пбреозфсліднБооберський дуже багато матеріялів були б пропали
Проф Іван Боберський добре розглянувся по Канаді і піз- Кнаавнаїдїа жциеттяширзооккриеймалажн итнтая яуккормауїнцріовстве цніей ткірлаьїкниі пПшізеннаивця щоа
росте в ній також тернина хабаззя і буряни які треба вміло
ввжіиасрйтирнвяоаїтийндиевщизомбПісрцнояеф знаабБиомвбіеасрлцсиеькидпйешженбииеврцуеітьтванаршнуеікизлаюнмдеиочтиищікуутваамлгоибсітлрьуишроте-ь чим стома відчитами висікає той бувян Пише ло ппеги кя
лендарях картає хиби накликує до згоди до праці постійно
янкактлриекбуає пдроацюжвеарттивенЯнкосзтниаміенсиатмиийй орщгаендірзоатожр ервтчвиутєь яік втчриетбьа
ТпОічЧНиОчплВіИКОвНа УВ!аТИ ОбОВ_Я- -ЗК_И ПпОГЛ Кпбрппкий іімшр ітпЛпо ів _
опооо па ліпидид ик ілвнож на спосюних і п3рацьо"витих 3лю- дях Не любив киринників і руїнників шкідників і пустих ре- -
Нбоуиаїтлнтеояжаув1 шдкоирікишантноилиикиіцвіьикіогїощсЦтіріеогрвквпоиаснуаіддджіиуввпиарввисйяшв нлаопрндиеовїатнрнееимлхоігвійрнноаозгмвоиосвроаокзх-у гору на якій стоїть маяк що світить у пітьмі кораблям щоби
не змилили з дороги Виїхавши до Европи проф Боберський не переставав ціка-
витись нашим життям у Канаді надсилав статті і вдержував
перепнеку до останка Літом прийшов лист в якому писав про
ДР ОСТАП ГРИЦАИ
СВЯТО НЕБЕС
(З ОДНОГО ЛИСТА)
Ми молодий Друже мусі-л- и
на жаль нагло розпращатися
і отак нашої розмови ми до кін-
ця повести не змогли А шкода
бо саме в моменті коли ми роз
ставалися наша дискусія з Ва-
ми стала дійсно цікава! Правда
— на моє останнє питання чи
Ви були на святі Преображення
в церкві Ви мені відповіді не
дали Ви тільки тонко посміх-
нулися Тією не то цинічною
не то іронічною усмішкою я-к- ою
дехто з наших яіінок на-прав- ду
захоплюється милую
чись нею як своєрідним Мефіс
тофелевим прнвабом у Вас Але
мені над тою Вашою усміш
кою довелося прнзадуматись І
щойно в думках про Вас і всю
Вашу індивідуальність я прига
дав собі Ваші колишні слова до
мене про те що Ви ж священи
ча дитина що всі наші свята
знаєте гаразд ще з дитинних
років та що спомин про них у
Вас ще завжди — живий Отим
то й можливо що й цим разом
Ваша усмішка хотіла мені ска
зати тонко і спокійно що і свя
то Преображення знаєте Вп аж
надто добре від дитини і при
гадуєте сооі точно як то тоді
святили в нас квіти та овочі і
як гарно було воно на селі на
Спаса
Значить — живий спомин і
ніщо більше?
Але бачте шановний Мефі- -
сте:
Діло далеко не в етнографіч
ній сторінці свята Преображен
ня! Мені йде тут про щось ін
ше зовсім протилежне а вла
сне про чудову - неземність
цього українського свята а вла
стиво українських релігійних
свят Про їх ідейну вершину і
глибінь про їх творчу красу як
свят двигнення людської душі з
сірої метушні буднів на вер-
шини небес
Вп розумієте мене?
Свято зіслання Святого Духа
свято Христового Преображен-
ня свято Успення Богородиці
свято Воздвиження Чес
ного Хреста свято Покрови —
чи не провішують тут уже самі
назви що це свята небес? І чи
не зазначити нам з особливою
чіткістю що саме в нас в укра
інського народу ті свята ста
ють справжніми святами небес
зворушливо врочистим висло-
вом серафічної сторінки в ду- -
ховості української людини? То
го серафізму душ для якого
ще сьогодні і саме сьогодні Хри
стос і Пречиста ангели й апо
столи небеса і рай — це в силу
незрушної як граніт віри що- -
нандісніша дійсність щонай- -
святіше і найправднвіше облич
чя Господнього створіння? Світ
і засвіт земля п заземне ко-
ротка мов сон туземність і про
мениста вічність І осподнього
царства — які глибини й вер
шини наитаинішого людського
нутра звязаного тісно з пелігі
єю як найвищою фільософією
людства!
Але де в нас українців поза
релігійним обрядом гідний дій
сно репрезентативний вислів то
го глибокого нутра в духовості
української людини?
Хотілось би думати що в нас
в народу покоління якого так
прекрасно вміють шанувати ре
лігійні ідеали та ідеї богослу-
жебними відправами — що в
нас напр релігійне малярство
стоїть вище ніж у інших куль-
турних народів Але де в нас
блаженна заземність небесна
краса мадон Рафаеля чи Муріл
ля? Де в нас узагалі репрезен-
тативний творчий тип українсь
кої Богоматері гідний показу
на світовому форумі?' Де кля-сичн- ої
краси і величі українсь
кий Христос у нашому мистец-
тві гідний щоб його поставити
поруч Христа Тіціяна Ґвідона
Рені або божеського Христа
Торвальдсена? Де щось таке не-
бесно гарне як Вифлеємська
ніч корреджа Де неземними
мріями розмріяні ангели і святі
Фра Анджеліко да Фієсолє? Де
в нас щось таке захоплююче
як леління ангельських голівок
довкола розмоленої Пречистої
на 'Ля Концепціон" єдиного сво
їм неботворним Христом Му
рілля?
Ні — з цього погляду ми у
країнці вдоволяємося здебіль
ше трафаретними копіями з
чужих архітворів і то копіями
дуже дешевого ярмарочного сор
ту А проте ті прославлені чу
жинецькі архітвори — вони ж
були створені всі з глибин то-
го внутрішнього захоплення і
розмолення з глибин тих ду
шевнпх свят небес шо їх так
гаразд знає український нарід
з наших урочистих богослужень
у пошану та в хвалу чуду Пре
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 23 вересня 1947 — Число 38
ображення душ неземним пори
вом
Але власне в тому й річ щоб
акт мистецької творчости не
був у нас — як це здебільша
оачимо — актом поверховної в
найкращім випадку віртуозної
вправности чи коректності! а
став для мпстця та його ото-
чення — святом небес святом
зіслання Преображення та воз
несіння й воздвиження Духа і
душ
Ви розумієте мене тепер Ви
почуваєте як не на місці була
ваша глумлива усмішка на
мою згадку про найглибшу суть
таких свят як свято Преобра-
ження ?
Ні молодий Друже в нас у- -
крашщв акт мистецької твор
чости — це хіба в дуже нечис-
ленних випадках — свято не-
бес Але навіть у наших най-
більших поетів не надто багато
хвилин захоплення Богом і бо-
жеським Англійці мають з цьо-
го погляду Милтона і серафічну
духовість Єлнсавети Беррет-Бравні- нґ
французи Шатобрі-ян- а
Лямартіна і Де Местра і-та- лійці Данта і Вікторію Ко-
лонна еспанці Кальдерона де
ля Барка скандинавці "Леген-
ди про Христа" Зельми Лягер-ле- ф
німці Ешенбаха Кльопш-ток- а
і Новаліса чехи Заєра
("Славітелє храму") а в фільо-соф- ії
Радля росіян Соловйо-
ва — а ми? Найбільша поетка
України — атеїстка Вона нпр
у пєсі "Одержима" не в силі
примиритися з найглибшим за-
повітом Христа В Шевченковій
поемі "Марія" яку ще й сьогод
ні вважають архітвором релі-
гійного захоплення постать Бо-
гоматері не двигнена поетом з
низів землі на небеса неземного
преображння вознесіння а нав-
паки: мистецька трансформація
іде тут згори вдолину в сі-ріст- ь
туземних буднів трохи не
ладом шабльону Шевченкових
покриток ("умерла з голоду а- -
Англійці Палестина
Після того як до Палестини
не допущено чотирьох тисяч но
вих нелегальних жидівських і
мігрантів а їх корабель "Пре-
зидент Верфілд" відправлено
назад у Францію — у "Святій
землі прийшла нова хвиля
посиленого жидівського терору
Побіч звичайних уже терорис
тичних вуличних боїв са-
ботажу замахів на бритійські
опірні пункти прийшли нові —
ще нечувані — напади на ра
дарові станиці та затоплення
бритійського сторожового кораб
ля "Палестинська війна" пошн
рюєтіся пже Я на море
Усе жидівське підпілля обєд
нується в одному спільному ан
тибритійському фронті "помір
ковайа" організація "Гагана"
прилучається до терористичної
"Іргун Цвай Леумі" А разом із
тим читаємо що й противний
арабський табор зайняв не мен
ше однодушну й рішучу хоч
може дещо розумнішу від жи-
дівської позицію в палестинсь-
кій справі: Держави Арабської
Ліги загрозили вийти з ОН у
випадку якби було відчинено
двері палестинській жидівській
іміграції А Савдійська Арабія
пропонує розглянути на верес- невій сесії ОН справу скасу-
вання бритійського мандату І
встановлення незалежности Па-
лестини
І так ми бачимо парадокс: у спільній ненависті до мандатної
влади до "бритійського імпері:
ялізму" — витворюється якась
дивна солідарність обох воро
жих таоорів палестини — жи
дівського й арабського
Чи справді бритійці так скрив
дили своїм правлінням палес
тинських мешканців і заслужи
ли цю загальну ненависть?
Коли в 1920 р після догово
ру в Сан-Рем- о Великобританія
переорала під свій мандат Па
лестину (колишню "єрусалим
ську ооласть" турецької про-
вінції Сирії) — це була стра
шенно воога країна з усього
500-тисячн-
им населенням (з
нього 12% жидів) Палестинське
господарство зруйноване
столітним безладдям отомансь- -
кої турецької імперії: адміністра
ція й суди пережерті хабарниц-
твом вся майже земля була
власністю султана і його Ьев- -
дальних прибічників — беїв та
пашів Тубільні мешканці були
майже всі неграмотні і хворіли
поголовно на трахому й маля-
рію
За 20 років свого володіння
бритійська мандатна влада --ство
рила в цій країні справжнє чу
200-літні- й ювілей українських поселенців в Югославії сповістив
про торжество ювілею і просив щоо з панади вислати туди
привітні листи підтримати на дусі тамтешніх українців
Проф Іван Боберський не спочив на рідній Землі яку так
любив і для якої трудився ввесь вік а спочив на чужій землі
о історію українського -- народу перейде він як один із кращих
його синів В И П
мінь") так що в Шевченка Лу-к- ія
("Відьма") або Ганна ("Най
мичка") має в собі мабуть біль
ше серафізму внутрішньої СВЯ-
ТОСТІ! ній його Марія А про
релігійну сторінку у творах
Франка краще й не згадувати
І яка могла бути вона у тво-
рах наших неокласиків або в
поетів волюнтаризму для яких
"енс реаліссімум" їх творчо-
сти — це було ідеалізування
залізного пястука та еготизму
невгамовного хотіння поки ця
мораль ненаситного лолюнтарпз
му застосована до життя з усі-
єю послідовністю спричинни
камн другої світової війни не
скрахувала ганебно й дорешти?
А сьогодні на еміграції? Що
дає нам з цього погляду наша
т зв література?
Я кажу т зв література бо
з огляду на інвазію графоманів
яка триває у нас в ділянці пись
менства краснотіюрчого пись-
менства невпинно від початку
теперішньої еміграції — наша
літературна творчість зведена
тут вже сьогодні до обсурду
Не хочу тут називати ніяких
імен хочби тому що довелося
б навести і такі імена носії я- -
ких вважають себе літератур-
ними зорями першої величини
Я звертаю увагу тільки на со-
ромну вбогість сірість а то й
нікчемність тих тем на які наші
малі и великі літератн пишуть
нині та видають з дрібними вий
нитками — нікому непотрібні і
нікому нецікаві ' збірки обєму
одного аркуша Ні — не шукай
те в них ніяких свят преобра
ження вознесіння людської дум
ки олагословенним поривом у
засвіти до висот неземного
Свято небес для нашого графо
мана — це щось ущерть чуже
йому далеко краще а передов
сім легше тупцювати в зауш-ливі- й вузині загумінкового кур
ника як притаманного йому о- -
іссорбеіднпаотріібнітамйомвіун тіемвиип—орпаяєк
сміття для сміття
От про що саме ми не довели
нашої розмови до кінця моло-
дий Друже! Але Ви може ще
завжди іронічно посміхаєтесь?
(Христіянський Шлях)
й
акцій
було
щоб
до Арабське населення зросло
більш ніж удвоє завдяки по
кращанню гігієнічних умов жи
дівське населення збільшилося
вдесятеро в наслідок посиленої
іміграції Всього палестинсько
го населення було вже в 1943
р 1676000
По цілій країні зорганізовано
низку лікарень клінік дитячих
притулків проведено ударні ак ті проти епідемічних недуг і
зліквідовано майже дощенту
вогнища трахоми й малярії
Проведено земельну реформу я- -
ка забезпечила землею не тіль-
ки жидівських колоністів а н
передусім арабський сільський
пролєтаріят Зорганізовано низ
ку чудових арабських шкіл ра
зом із єдиною в своєму роді
школою дітей кочових арабів
бедуїнів у Бешеба та з араб
ською високою школою "Араб
Каледж" — в Єрусалимі Ство
рено справну непідкупну адмі
ністрацію й судівництво тім
де ще ЗО років тому панував
всесильний "оакшиш ііалес
тинський державний бюджет
збільшився від 1921 до 1941 р
вдесятеро
Палестинські араби стали най
багатшими найздоровішими ' й
наиоільш освіченими з усіх меш
канців близькосхідніх арабських
країн А одночасно з тим зав
дяки опіці бритійського і ман-
датного правління й завдяки
впорядкованим адміністраційно- -
правним відносинам — жидівсь-
кі кольоністи зуміли при допо- мозі світового жидівського ка
піталу створити багаті аграрні
кольонії в середині й на півно
чі країни й цвітучі культурні о-сере- дки
в Єрусалимі 8 Тель-- А віві
Без сумніву Великобританія
у своєму палестинському воло-
дінні змагала передусім до вла-
сної державної корнети Але во-
на йшла до тієї мети при помо-
чі розумних метод випробува-
них у сторіччях її імперіяльної
традиції Вона не руйнувала
країни рабіжницьким господар-
ством але підносила її культур-
ний суспільний і економічний
рівень
Зокрема в цій національно-мішані- й
країні мандатна влада
могла вважатися справжнім
добродійством Можемо уявити
собі які відносини постали б у
Палестині тепер якби несподі
вано вийшли звідтіля бритійсь
кі окупаційні залоги і обидва
розпалені до білого націоналіз-
ми — арабський і 'жидівський
— опинилися раптом самі
Про таку можливість писав
недавно один жидівський соці
аліст у базельській "Аобайтео
Цайтунг": "Можна боятись що
одного дня велетенський по-
гром змете увесь цей сіоністич- -
ний блиск і поховає під руїна-
ми багато чесної праці й кри
вавих жертв"
А все ж таки у якомусь див--
Вибори Делегата Пшеничного Пулу
ОТСИМ ПОДАЄМО до публичного відома що номінації на вибір делегата
який буде представляти удідоиціи Сіскачеьан КоопареЙтіш Продусер'с
Лимитед в кожнім під-дистрн-
кті Пшеничного Пулу в провінції — будуть
прийматися в Головнім Офісі Компанії в будинку Пшеничного Пулу Рі-джай- на Саскачевап не пізніше як до години 6-- ої пополудні в четвер 23 жовтня 1947
Кваліфікація делегата (згідно з постановою секції 61 Артикулів Това-
риства) є посідання одного уділу в Компанії і МАЄ БУТИ ЗАМЕШКАЛИП
та занизатися продукцією збіжжя або худоби посередньо або безпо-
середньо в тім ІІІД-ДИСТРИ- КТІ для котрого вибраний дальше він в дКоодмаптакнуіїмавна дпорсотатвялзіенетрьвосех сврооєків збіжбжезяпосдеоредпнрьоодали попдеоредржоузпюочрияхдимосдтаиту прийняття ним номінації як кандидата на вибір делегата з тич застере-
женням що він мав збіжжя для доставн і що Компанія мала змогу прий-
няти доставу однак делегата не дискваліфікує факт що його обовязки
як делегата або директор! змушують його мешкати поза границями його
під-днетрнк- ту
Кожних шість уділоиціи що мають право голосувати в лід-дпетрн- кті мо- жіть ііомінуватн делегата за той під-дистри- кт і довільне число кандидатів
може бути номіноианс в обсягу того самою під-днетрик- ту Писана згода
кандидата мусить бути долучена до номінації Це можна зробити через виповнення і підписання деклярації на номінаційні формі в поданім місці
При зголошенню номінації треба мати на увазі що делегат який має бнуізтаицітїепеярка виббруаднеий весбтуиде двіяідлпьонвісідтаьльнинйа рзианкпуолітниеку тілкьокоиперазтбиівжнеовїім оргаал-е також на ринку худоби
Номінаційні папери можна дістати від місцевого секретаря вашого комі-
тНеетау(1Пш(ЖеніисченоюоГ Піпулеу СаобторазпвуернувУшпиесаьі пРиосьомі омВиідїсоііпГеоловКноег£оІпаОфісу —
$а$ка(сЬешап Соорегаііуе Рго Дпсегс Ілтііегі
НЕАР ОРПСЕ — КЕСША
Заслуги Нар Ломів в Канаді
(З НАГОДИ ЗО ЛІТНЬОЇ РІЧНИЦІ УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДНЬОГО ДОМУ В ЕДМОНТОНІ)
Роли що її відіграли Народ-
ні Доми в життю українського
народу в Канаді далі жде на-
лежного висвітлення Та заки
хтось спроможеться представи
ти заслуги Народніх Домів й
дати їм належне признання го-
диться сказати про цю справу
хоч кілька слів тепер з нагоди
30-літн- ьої річниці зісновання
Українського Народнього Дому
в іідмонтоні яку те товариство
буде обходити 11 12 і 13 жов
тня
Вже в самих "Ночатках нашої
іміграції в Канаді крім цер-
кви повставала майже в кожній
околиці чи місті Читальня на
взір старокраєвих читалень Піз
ніше стали ті читальні назива
ти Народніми Домами а з ча
сом назва Читалень зовсім за
нехалась а на її місце прийня
ласі назва Народніх Домів
шіНйармоідрні і дДляомкиультупрноо-впрсоствіа- лит в пер ньої праці При Народніх Домах
основувано аматорські гуртки
хори бібліотеки Рідні Школи
і т п' Такими способами як
представлення "концерти дек-ляма- ції
промови або відчити
поширювано в народі прниязан
ня до рідної мови й звичаїв знан
ня рідної пісні й музики знан
ня історії нашого народу сло-
вом — все те що входить в
склад української національної
культури Крім того Народні
Доми стали для нашого народу
й соціальними осередками де
люди сходяться просто на те
ному засліпленні не тільки а-раб- ські націоналісти але й жи-
дівська меншість намагаються
"викинути бритійців з Палести-
ни"
Це явище можна пояснювати
хіба лише впливами якихось
сторонніх укритих сил яким
не важливі ані жидівські ані а
рабські інтереси а тільки те
щоб підтримати неспокій у цім
важливім запальнім вогнищі сві
ту й використати цей неспокій
для власних імперіялістичннх
Ц1ЛЄИ О П
щоб поговорити одні з другими
а деколи й забавитись
Завдяки Народнім Домам на
рід наш задержався зорганізо-
ваним і не пропав в лісах За-хідн- ьої Канади чи в більших
містах Східньої Канади Зав-
дяки Народнім Домам задержа-
лась тут і наша мова пошири-
лась наша пісня зросла націо-
нальна свідомість поширилось
знання історії боротьби українс-
ького народу за свою держав
ну незалежність зросла вреш-
ті й поміч чи то колись Рідно-
му Краєві чи тепер українсь-
ким скитальцям Народні Доми
в великій мірі причинились і до
зросту зацікавлення канадськ- ими політичними справами і
до нашої активної участи в ка-надійсь- кій політиці вислідом
чого є теперішнє число наших
послів в парляментах провінціо-нпльни- х
і домініяльнім
Народні Доми ще не пережи-
ли себе Навпаки вони далі ос такт конечністю суспільного
життя й осередком кожної на-
шої громади
Коли ми вшановуємо якусь
одиницю за її заслуги чн то
для громади чн для якоїсь спра
ви то яка ж більша наша по-
винність вшанувати інституцію
завдяки якій зроблено стільки
добра не лиш для одної грома-
ди але для всього народу
Одною з таких інституцій і
то визначніших є якраз Укра-
їнський Народний Дім в Едмон-
тоні що обходитиме свій 30-літ- ній ювілей 12-г- о -- жовтня
Тож приготуймось належно до
торжестленного вшановання ці
єі події Головне щоб кожний
з нас був присутний на всіх
підприємствах що їх має в пля
ні Заряд а іменно: представлен
ня в суботу вечером спільний
ювілейний обід в неділю юві-
лейні збори з промовами зараз
по обіді ювілейний концерт в
неділю вечером і ювілейна за-
бава в понеділок вечером Як
завсіди Народний Дім радо по- -
питає гштси з провінції
НЕХАЙ ЗІЙДЕ НА
НАС БЛАГОСЛОВЕННЯ
Обильних Жнив
Зовсім природно для нашого власного
добробуту в Алберті ми всі бажаємо
обильних жнив Бо сьогодні вони є
потрібні більше як коли в світі повнім
недостач
Маємо надію що ваша сезонова праця
була пожиточною
Припиша: — Накоїм уважно оглянете ваші знарядм
закм заховаєте їх яо скінченню праці то буде менше
коло них роботи в прмготуаані їх до дальшої праці
в слідуючім сезоновін році
ЦЕ МІСЦЕ ПОДАРУВАЛА
БРОВАРНЯНА ІНДУСТРІЯ В АЛБЕРТІ
ЧЛЕН