Ukrainski Visti, September 30, 1957

              Сторінка 4
українські ні
Український католицький тижневик
Ііидас Спілка "Укрзїнські Вісті"
під адресою- -
їЛиаІпіадЛечгаРиЬИвЬегаитМФа
і#67- - 97 вігееі Е4топІопА1Ьеги
Телефон 25708
Иічна передплата в Канаді $350
Иоіа Канадою $4 00
Зміна адреси 10 центі
'гггт_ "__ агя - о—- -
Про єдність
І „ют МІСЯЦЯ ЗІГОВОріІШ
ск Оаио
шмиїа шпашію
ифоїизі і
ь 5Аамсркаськх
ні міч иротесіашськнх
н об ріпне ко
дискусія на цю і одліков ккмо ижісвик Мскчн'с"
Ф игашпкв віживіших
і сіипюо ибоворспя
к ип „ирікмпін ШП
ім'иркВитминкнші шіПрдаивсікаусії
„ штміїШІ аМсРІІК
„нпі еек Пн то порч
„мкоїшч причин проіе
МетЬег СапаДІап МУеекІу
ІфО ЄДНІСТЬ ЯКОЇ Ні-и- и "
відбулася восьмиденна коїіфереіі- - обм хрнсняпеької єдноспі Участь у
ш 28 протестант--
'Гмч православних ЦерковБ
церковних трун — разом 300
і конференції а Канаді відбулася ще
V саму гему Видавці юрон--
запросили п'ятьох чіль- -
нротссіаніських руп у Ка- -
справи християнсько єдиос- -
и дискусію и своєму журналі (14
а ірнкріспо свердлували
ще дек іька дссяікж років ю- -
МІСЬКОМУ КОІШШІ'ІШ иу ат
Нешврарегз Аззосіаиоп
РиЬІІзЬечі еуегу Мопйау Ьу
ОкгаїпІапКетоРпЬІМіегяІлтКев
10967-9- 7 Зігееі ЕШюіііопА1Ьеги
РЬопе 25708
Уеаг1у5иЬзсгфюп іп Сапайа$3 50
Оиізше Сапааа ""
_ПАВаа аа пГОЛОШМІНа
якої нема
„„ п
їх число зменш юс і оловно
іспер нема ітспії -- "ОД1"""''
— Захід Канади з нагоди
в Едмонтоні відбудеться в
13 і 14 жовтня
черговому числі 'УВ"
оі і апкіь і імі пріти иііїв ашпкаісіжш ми
і і и ирпимо и є июеїн не з увий на ііракіичш і о- -
то цс нот Ьо ка ідо Церква
„ юму то шрімо ' ІЛ„ о ті Ви і чим погоджувинсь ісж і тіоісрапсь- -
1П фцр і р Оі т Іанк який однак заявив Мін дос- -
111 пі кіп- - мені 1Ц() МИС II ПСМОЛчНІВІ
II і конференції в Обсрпіш їй бато юиорнли Куди
що одіюеіаііна є шісіь
ІМІ111ц ніжу Кипи Пикрссіоиаїн
ч ччеіиян б її б найкращою зброєю ирогн совегського
оч ніццької о чпрксизму Нарікали то поділ христия-
нин машх успіхів на місш-іш- х
і чш є ЮЮ1ШОІО причиною
к чиїх в А чи її Африці бо іамошні ноіани яких різні
і ронйшісікі мїеюнери пробмоіь наверіі}ін па хриспіян-- и
к шр ні июин по і ь ІИеамперем погодьтеся одні з од-
ними нінсріаіп пас" І так па зідхап-ни- х і гой вже нрнмиїк
і жаіях висік і зікінчи іася оберлинська довга кои-ііірш- шя
Один з часників зробив гакии кінцевий висію-іо- к
Кош хочемо іншій пнях ш снюсіи мусимо зрозу-пі- и
що саме п іьки неї пивне відношення іо каюлицької
Цдпкіч не дає іпм ешосін Покищо мені здається — ска-
чи Ш що є цін і епріва в ями деякі ироіесіапгські і ру-
ни ці юіжчюпся о ті оііпімп — це протесі лрож СТВО-
РІ НІШ амерпк міської імб іе і іи Вітикаш"
І їм нроіееі нпсіких і р и які шукають впить доктр-
ини них компроміеїн аіпоритеїне безкомпромісове сгано-нііі- іі
Кіто піт кої Церкнп тієї і ея незрозумілим А проте
ііиичшіце каїоіпиікої Церкви зовсім ясне Не своєю і Ьо-жо- ю
еіііою вона робип іе то робив Христос і що Він ш
кин робиш бс міоми ІКОВО вчити всіх подеи СІЧ Ч1С1В од-
них і іих еімпх правд Ьожих І вчення кагоиішкої Церкви
не міняється Нон і є пін і п ні юму широкомч евіп не с міс-
цевою нтіоиа іьною чи рковою реліпиною ірупою попа
є шиї сир їв її все іенеіка і піькди о пі і н га сама І іля тих
які протягом сторіч ні ібн шся ви неї нема іншого шляху
м християнської стносім як паза і вернутися до неї
Український народ ні жаль ре ппипо ем розбитий Є
чі рішім шічоиані зі бо іьнісішш кою безболепицького рс-жп- м
які взаіа п підмов іяюгься від бдь якого лірику з
хрнеіияиетвом Маймо надію що вони ие надто численні
Ьі п шість українською илроіу на іежить до котроїсь із не-- т
є пінених (православних) Церков кількамільиопова мен-ппеї- ь
ііаіеАНть до вселенської (катотицької) Церкви задер-жюч- н
при цьому свій давши обряд Такс реліпине стано-
вище в 5 крани мабть не зміниться швидко І з цим фак-
том мусимо погодитися всі православні і католики наскіль-
ки ми справді християни які розуміють що те що нас
ін іє є куди бі іьше іпл те що нас роз'єднує
Загонистих исевдореліпиних полемістів у нас школи не
бракувало Не брак їх і в Канаді Тому взаємна толерант-
ність про яку всі так багато говоримо і так мало практику-
ємо є для нас необхідна Справжня толерантіпсіь не є діш-'іоматнчн- им
хитрунством вона є практичним об'явом хрис-
тиянської любови ближнього яка наказує любити заблука-ног- о
та не любити заблуду 1 ми були б раді якщо в нашій
католицькій пресі бде якнапменше огріхів нетолерантіїости
Однак з другою боку дово ніться ствердити факт що в де-
яких півофіщиних чи навіть офіційних органах різних не-і'єдинс- них
Церков протикаголицькі випади стали буденним
явищем Як можна назвати толерантною людиною того хто
нисмикє і перекручує питати аби тільки довести католиць-
ку "єхидність' Що думати про толерантність журналу го-повно- ю
тематикою якого є безконечні наївні полеміки' Ко-і- ь
переглядати деякі пчблікацп інколи складається вра-
ження що редактори згаїаних видань опинились би у справ-
жньому лопоті якщо б о того дня католицька Церква серед
краінщв справді щез іа про що б їм власнетолі писати' Ті з
них що тепер розказують челкі нісенітні "чіалові юмі" нроги-- к
ітолицькі історійки мсі їй б хіба шукати для цікавого читача
нових "маловідомих історичних фікгів' про кагасгроф "Тита
піка" а ті що хіають фі ю югічнч освіту і віршовиинькии
хист хіба б чзятись писати коментар до власних поезій —
Як довго деякі "пчблшистп ' будч гь чвтжати кожний проти
крашськин вибрик б її котрого польського Заглоби за ()рои-то- в
агакч католицької Церкви проти українською народу?
Л з другого боку як не тіви гнути плечима читаючи н па-
чковій книжці видатного українською правос іівноіо про-нідни- ка таке речення "Паї піку на краінськ мову як не
дивно розпочав Російський Святіший Синод' На нашу скро-скромн- у
думку нічого тчт дивуватись Російський Святіший
Синод завжди вів наппку на українську мову і то точіу шо
забувши про святість пам'ятав тільки про росіиськісгь
Причиною багатьох кривд що їх іпм заподіяли росіяни і поля
кн був їх шовінізм а не їхнє віровизнання Ця азбучна істи-
на української історії дотепер іще не знайшла в декого най-
меншого зрозуміння
Підкреслюючи потребу взаємної толерантности не мо-
жемо приховувати і того що ие вважаємо и папвнщою ре- лігійною цінністю Правда вища понад все навіть понад то-
лерантність Толерантність є розумним практичним виснов- ком серед прикрих життєвих обставин але вона не є ідеа- лом релігійного життя Толеруємо діру в даху якої не вмі- ємо чи не можемо направити проте не можемо зректися
днуісмткьиукмраатїинсьдкаохгокрнізаьроядкуий—доцще мнаейбпуртонхєоддиітльо БРоелжіогіїйнбалагєод--
ндаі тсіучі алсюнидкеий няекзіавжиидтниомї утдьобидухпорминБаоймжноії нпармавадгаиймМосиь снкером- по-їлиблюв- ати благодать сивлзьанєімшнаихвідролзхюоддсжьекниьх уРпеешретдужезнальишім Тому чия
Провінційний З'їзд УНО і Ь О
25 - річчя існування філії УНО
суботу неділю і понеділок 12
Програма з'їзду буде подана в
Промисловість в Ал-бер- ті
йде вперед і на
зміну давнім женцям
прийшов комбайн але
поля на яких красу-
ється зібраний урожай
і далі вказують чим
насправді є Алберта:
степовою хлібороб-
ською країною Так
виглядає в Алберті
найбагатіша і найкра-
ща пора року: осінь
яка
]0 НІС ь шс ні бо II Шеі'ЦЦІ
кої революції американці кип
комчнісг Джои Рі і написав
мнькку "Десять ДНІВ які по
трясли світом Тепер ЮІО
с мвськии еке комуніст Мі іо
ван Длчілае написав друїч
книжку яка - за влучним в
сюїюм Юджша Лаионса в
"Рідсрс ДаіажесГ'і (лчов
тень 1957) - потрясла кому
ністичпим світочі Книлчка
Іжііаса має іитул "Нова кія
са" Про неї перед кілі кома
іилчіїями булі короіка ігідкі
и ' УВ" Однак а мою дчмкч
варт ще раз трохи ґрунтовні
шс розіляпу пі п
Торік гін чіс мадярсікою
повсісшня М Ькілтс іпішсац
до іно-норкськ- ого "Ню Ліде-р- "
а ста і по н з "Буря над
Іінроиою" іс були такі є іе
на ' Рево іьі і в Мадяршині --
не початок кінця кому нішу
бо попі промосіила ш іях я-к- нм швидше чи пізніше III
дуп усі комуністичні країни
КіЛМч і ПІВ ПІСІЯ появи піеі
етапі М Дл(ілас колишній
віценреіидепі червоної Юґо
слова був арештований але
запізно щоб запобігти ви іан-и- ю
нової ного книжки яка
стала піл цю пору пору полі-
тичною сепзацією Погляди
висловлені в книжці Джіласа
відомі кожному українцеві
Вал іивісгь книлки Джіласа
полягає в чому іншому автор
книжки — провідний комуніст
а книжка написана з великою
силою і переконливістю
Віддаючи свій рукопис аме-
риканцям Джілас сказав "Ви
давайте книжку чимдуж беї
уваги на те що станеться зі
мною" Треба великої відва- -
Новий міністер
Повий міністер закордон-
них справ Канади Сидні Смит
і до часу своєї номінації не
був невідомою особою На
віть буп час коли про нього
говорили як можливого лпе
ра консервативної партії Все
іаки його головною ділянкою
дотепер було писоке шкіль-
ництво не активна політика
Сидні Смиї — у протилеле
иість до Фостера Даллеса — не
виріс у сім'ї дипломата Бліь
ко Счїита був фармер Иою
син якому тепер 60 рокш
імалку визначався неабия
кими зіібпощамн До кале
длчу записався маючи ледве
14 ліг Студи пройшов в уні
вс рент стах Даліузі в Галіфак-с- і
і Осгуд І ол у Торопгі
37 ому році життя був маймо
то ниим у Канаді президен
том ушверсиїету одержавши
керівництво Маштобським У
піверентетом 1945 року став
презиіснгом Торонтоиського
університету Сидні Смит має
гри іирикмети він ліає широ
кс знання є талановитим ад-
міністратором і є — як Фос
тер Далес — віруючою люди-
ною
Які будуть напрямні по п-ти- ки нового міністра? "Ді
Едмонтон Джорнал" який
був одним із найсуворшіих
критиків політики кабінету
Ссп-Лоран- а вітаючи нового
міністра гверднв що "перед
ним стоїть велетенське зав-
дання допомогти направити
шкоду спричинену минулої
осели помилковою закордон-
ною політикою почасти теж
з боку Канади" Покищо тіль-
ки прем'єр Діфенбеикер виго-
лосив сьомого вересня велику
промову про англо - канадсь-
ко - американську дружбу
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ ЗО вересня 1957 Число 39
аІІІІІІІІІІІІІІІНахІІІІІІВахІІІІВх4ІіимІвІВахИРЛах9Яаі " -- - Ш
тааааКВ1ааааааааВИаааВаМавЯіШм 'іц -- £І Аї- - МФ '"ваааВіївааааааі
" аЯвввввввввваЯввввввявввввввтаввввввЧатааааааатаваааааааГ #Ї4Л й&Яя !ЯКЯажаНРааЯНІввввввввввввввввввЯВі #)ааЯаЯвввнДвввааЯввввввввввввввн
Вх1шт1Наах111вНах11іаИах1НахвВах%1ахктввКакшки1ж1 ? І?ІМІ І?І лаЯиТжа111111жЛ к11Наів11111111111111111111В
шШШЯккШвШВШі$Яш2гШШжлМНШк -- МЧ глиівГЯМВ ЯВіа5СаШ Ж
Княжка потрясла комуністичним світом
і и щоб скипи і ікі є шва
Молч ліво що Дкіме епои
В ІЄН ся що опри по шепни
иою кініькп мо кі ні ісгра
шити Тііа ш і оі і ііочпих по
р ІЧМІК1Н з ним Як не як Ькі
лас поклав еобі 1 1 зандиіия
помзіпі що юкірина кому
шзму не п іікіі приносить ЛИХІ
пас пдкп але є пічом сама по
еобі Сорок років минуло ВІД
стороння соне иі кої імперії
і ром пігичіиіп ч ір яким вона
епочпку пгшмікя давно
рониянея С І 1 ІІППІ злочини
сталінської ери показали
спріиКіпи іч новоіаночаг
коншою сопьі п поі о іаду
Внявилосі пі і первісного і
іет пзчіу Не И ІІІІІШ іось шчо
ю --її ініпііл її п п мі бру
т і п пт сп і і як п пінніші чин
пик системи
Ми иошпсію поюдлчуємо
СЧ ІЗ ДЛчІ І ІС'їМ ІПО ПСІ І II X 1
(пені п пича пр шя розеїріли
ЧИСІКИ ЦІЛІ ОВНІ і коїпроля
іумки) іоі ічію і неминуче по
чоіяп іаки п є імої комушс
пічної юкірічіи 'Кому ним
тис ія пер моїй шипе' ДКі іас
мусить шорній попу клясу
нліеникіїі і віпиеку иачіи які
В СВОЇХ (НІ IX МІЮІЬ монопо
лію іл всі манію на правіш
пя пібшо її пперсеах працю
ючого п іро іу а по суті в сво
му вменому шіересі Такої
копірон юіепер евіт іще не
зп їв Ое лі ну виш шіусіріялі
зашю новій клясі яка ие
зіпє ніякої контролі паї со
бою не ІИІІІІЄПСЯ ніщо піше
як ділі шщіповаги свою
бругапиу силу і визискувані
населення Ніякої творчої си
ли вона цлче не має єдиною и
пилю є і іде ржа і и контролю
і стара політика
ШШЯттт ШШт
мін Сидні Смит
Міністер Смит перед від'їз-ю- м до 1ю йорку на сесію
Об'єтпаних Паши сказав ре
портерам що не бачить по-
треби якихось більших змін
у закордонній політиці Кана-
ди
Щодо справи Суезу Смит
заявив що ній "н осноиному
погоджується з політикою лі-
берального уряду хоч і жа-
лкує що в той час зв'язки між
країнами Коммонвелту були
зірвані" Смит також сказав
що має "глибоку пошану до
Сси Лорапа" Після такої зая-
ви Смитя саскагунський "Ди
Стар - Фніікс" не втерпів щоб
не кинути камінцем у сад ед-монтонськ- ого
щоденника "Ді
Едмонтон Длсорнал" — напи-
сав саскатунський щоденник
— мусить почувати себе гли-
боко враженим тим що мін
Смит воліє триматися старої
політики замість пропонова-
ної нової
н своїх руках Напередодні
комуністичної революції СВІТ небічив іаких безсірашних
люде н як перші большевики
а іе захопивши владу в свої
руки воші швидко стали най-
більшими пи ідііикамн в сві-
ті" І справді процес мораль-
ною розкладу комунізму илс
відбувається і надії на опану-
вання світу комунізмом мож-
на нважаги за розвіяні Вільні
паро їй повинні не тільки при
глядатнея але и прискорити
цей процес занепаду Насам-
перед ис повинно бути нія-
ких поступок уія сопел ських
провіїпиків з боку ВІЛЬНОГО
світу Вільні народи не сміють
задовольниш вбипннків ці-
ною во н інших паро пн Док-ірип- а
і практика 'взаємних
посіунок є образою для на
того хрисіиянеькою сучтлш
пя За минулих кількадссяіь
пі дииіомаїп вілі ного сину
повинні були навчитися що
переговорювати зі совєілми є
іаіькдн ознакою слабосіи
ні іьпого евпу Єдиним арі у
ч п гочі шо пою совєги ро
зуміють 1 ВИШНОГЬ Є СН І 1
Тож і іромідяни Каналі і
Америки не сміюіь забутій
про свій обов'язок сильною
Цей обов'язок вимагає під
пас оборони і підтримки іс
крн волі скрізь теж і в Укра
пн Воля є неподільна лому
справа волі України є кічець
кінцем оправою волі для Ка
ьади і ЗДА
1 Іедавно британський пре
м'єр Чорчил висловив оптн
містичну думку "Росія є те-
пер у етані стати членом люд-
ської спільноти" Такими на-
діями може потішати себе
дехто в Лондоні але оправа
оговсім інакше виглядає у Ки-
єві чи в Будапешті де паро
до вбивство є на денному по-
рядку Миролюбні проповіді
Хрущова мають ш цілі при
спати чуйність англосаксько-
го світу Ми українці добре
знаємо що мир Москви — це
мир змия який проковтнув
пій одну країну за другою хо-
че спокійно пережувати свою
здобич без ніякої ЗОВНІШНЬОЇ
перешкоди
Чому Хрущов який так ба-
гато юворить про мир НІКОЛИ
не заговорить про мир у прав-
дивому його значенні а саме
про чіир зі свободою Справ
жніи мир без волі не можли-
вий Але якиннебудь крок у
напрямі справжнього миру з
боку москалів спричинив би
їх провал Засаіа "ціль освя-
чує засоби" є властива мос-
ковській психіці Вони не ва-
гатимуться ЗНИЩИТИ "МІЛЬЙОНИ
йод ои а брехня і обман є їх
щоденними засобами 3 таки-
ми га іами не сміє бути ком-
промісу ?дипа розв'язка —
це вигнати їх із поневолених
ними крапі і загнати назад у
їх північні багна де больше-виз- м
зродився і де він загине
від отруйливого чаду власної
доктрини
Михайло Лучкович
НОВІ киши
О Михайло Щудло ЧН1 Ісусе
люблю Тебе Молитошіїїк першого
си При іастя Гіорктои 1957 стор
191
У цьому молитовнику є вт-- к
--лівіші
щоденні мотитви текст св Лі-т}[- пі
з короткими поясненнями і
приготування до оповіді І св При-
частя з відповідними молитвами
Молитовник складений англійською
і українською молами Ціна одного
примірника (в твердій оправі) — 2
долари
Ів Франко був
кандидатом до
нагороди Нобеля
Іван Франко був 'першим ук-
раїнським кандидатом до лпе-ратурн- ої
нагороди Нобеля
1916 року Іншими кандидата-
ми того року були Лнатоль
Франс Ромен Ролляи Ґеорґ
Брандсс Вацлав Блсезша і
шведський автор Вернер фон
Гаиденстам який і одержав
паї ороду
Під час свого перебування
у Сюкюльмі проф Яр Руд-ницьки- и з Вінніпегу перегля-
даючи архіви Королівської
Шведської Акаїемп зокрема
Нобелівського Комітету знай-
шов цінні маїеріяли щодо за-
ходів у справі признання на-
городи Нобеля і Франкові
Ці маїеріяли будуть надруко-
вані у збірнику УВАІ 1 у Канаді
н п ' Франкіяиа па Заході"
ІІроф Рудіїїпіькнп улче вер-
нувся ю Внішіїеіу відбувши
сіудінну по юрож по І нрош
счбсиїїионану Канадською Ра
лою і у машеїичиїїч :ос плів в
Омані і ЮШ СКО в Пірижі
Українське шкільництво
в Польщі
Протягом минулого року
українці в Польщі добилися
таких досягнень у ділянці рід-
ного шкільництва Введено
навчання української мови ті
150 початкових в 4 середніх
школах створено український
педагогічний ліцей в Барто-шиця- х
організовано україн-
ські загально - освітні ліцеї
в Перемишлі і Злоториї а та
кож шввиїщ студії у Щецин
для майбутніх вчителів укра-
їнської мови Розширено сек-
цію україністики у Варшав-
ському університеті
Для підвищення кваліфіка
цій вчителів організовано во-євідсь- кі
курсоконференцп 68
вчителів взяло участь у місяч-
ному курсі в Мєдзсшиїп а 9
вислано іл вакашинии курс
української мови до Києва
Виїхало 6 кандидатів на сту-
ди україністики в Київському
університеті Створено колек-
тиви які працюють над побу-
довою програми навчання ук-
раїнської мови та видання ук-
раїнських читанок — Такі ш-форм- ацп подає варшавське
"Наше слово" (1 вересня)
Однак найважливішим до-
сягненням на думку згаданої
газети є тс що минулий рік
покіав початок національно-
го відродження українського
шкільпицівл в Польщі ГІОК1
зав перспективи його розпит
ку та усвідомив усім його
го значення у боротьбі з про-
цесом денаціоналізації мо-
лодшого покоління
"Ще один знак
занепаду партії"
Джозеф Кларк який був 28
років членом американської
комуністичної партії і 12 ро-
ків редактором комуністично-- ю "Ди Дсйлі Воркер" мину-
лого тижня покинув партію
і редакцію "Воркера" Екс-комуш- ет
Кларк не терпить
протижидівс ь о ї політики
Хрущова Наступник Сталіна
є на думку Кларкл почасти
відповідальний за Сталінові
злочини
Головний редактор "Вор-кер"-- а
Джон Ґеит після ре-
зиґнації Джозефа Кларк а за-
явив: "Відхід Кларка не ще
один знак тривалого занепаду
комуністичної парти"
Бічна антена
ПОЕТИ І НАДХНЕННЯ
Не вірите що поети пишуть
вірші під надхненням? Доз
вольте навести два приклади
які може розвіють ваше не
довір'я
Про реабілітованого жидів-
сько - совєтського поета іци
ка Феффера заі озорила вся
жидівська преса І слушно
шик без сумніву був поетом
— мелодійним і надтхненніїм
Він ікіпр написав таку стро
ФУ
іеіґ їх Спіш мліііі їх шапн
ЛІіИіі їх ііііпг пікліх лЛп
М ійн іч кіинмол нюйпт піт шесем
ШоІІн нп нісссп фмі кііііі шіїп
(Кош я каку Сплін то на думш
її мене — кртет и мене ні думці —
ні шс ш її ні н мене ні лумці і
бньш НС III 110 НІЯКОЮ Сірі клішні 1
Тепер точно встановлено
що з особистого наказу Ста
лша Іцик був уночі арештова
пий і іісіаиио розстрілянип
Ьез суду але і без страждай
пя Іцик отже не помилився
-
Другий нрикла і — у країн
ськнн Перегляньте ювсь
книжку "Українська радянсі
ка поезія" видану 1917 року в
Києві У цьому збірнику самі
тільки лаврсати сталінських
преміп насамперед чотири л
ричні ту ні Тичина Рнльсі
кпи Сосюра і Ьажап Кожпи і п них співає про Сталіна Сіп
пасі Це замало Треба скач і
пі співає — не наспіваєтьс і З Лешном піхто з них не ми
клопоту А от з іншими со
вєтськимн "героями" — ЗОН
сім інша справа Тичина яки і знає що оберелипсть іще пі
коли нікому не пошкодил і
зважується згадати Дзєржип
ського і Кірова Це ж хіба
можна Обидва давно влче П біжчики і то канонізовані
Сосюра ліричигь про парті
зан але поіменно згадує тілі
ки одного Вагутша — оче
видно иебілечика Балсап хпт
рип дія іе гик поіменно зі і дує двох безіменних (себто
вигаданих) оборонців Стани
іраду (-рі-пова н Антошокі
Єршов як і і о литі ся "стар
шому браіові" і опори п
"дошнм басом" Аптонюк і кпи меіу шиться коло Єрию
Рнді нпмиунситРьилбьустьикинйіжняикмосьтепнроор
хопився і за царспп 1 Іосікп
Вісарюпошіч і поіменно зі і пп оиюю із Сталшових ті г пгбюрокрапв
І ко ш повернемось ми анону
Сіяіь лін І лтіодіпн пм _
Рзку ми іііоіііспсмо Хрущову
Іменем іпролу дорогим
фоВюи? нЛе Ьзіахтеожпле—ні нці ієЛюлєстргоо
диться с твердити що в ЦІЛО
му збірнику облесливого Нір шовиробницгва тільки одна
строфа Рильського має щосі
від надхнения
"Орієнте Европео" видав
число присвячене Україні
Останнє число наукового
квартальним "Орієнте Евро
пео" що иою видають еспан
ські єзуїти в Мадріді повні
елю присвячене Украпи Ні
252 сторінках уміщені такі
їтнаскьікосїтаттніа: ці"ї"Форм(Оацлісяксаункдреар
Шульгин) "Україна і питан
ня релігійної єдностн в мину
лому під цю пору і в майбуг
ньому" (о Атанасіи Великий
ЧСВВ) "Українські держані
протягом сторіч" (Лев Білпс)
"Економічний потсищял Ук
раиш" (Микола Василів)
"Барокко в українській літе
ратурі" (Дмитро Чнжевсі
кип) "Пнсовєтська Україна"
(Василь Маркусь) "Течи в
українській підсовєтськіи лі
тературі" (Юрій Шенельоп)
"Україна і середземноморські
народи (Богдан Кордюк)
"На межі західнього світу
(Дмитро Аидрієвськии) "Ук
рсваіїтніс"ька(ЯермоісглраавціяСтуелвьімльанхоівм)у
Наприкінці подано наиважли
впну бібліографію про Укра
іиу еспанською французь
кою німецькою англійською
голляндською і шведською
мовами
Редактор еспанського жур-
налу в передмові до цьою
числа пише що в Еепаип не багато знають про Україну а
"російські історики зі свого
боку спричинили загальну
дезорієнтацію представляючи
українську справу — згідно з
російською імперіялістичною
політикою — як неіснуючу"
Видане число еспанського
журналу має на цілі "'подати
докладні інформації про різні
аспекти життя в Украпи і по
казати актуальність українсь
кого питання Важливість ні єї справи виявиться мабуть
у недалекій будучий! коли
доведеться творити новин
лад у середущій Європі"