Ukrainski Visti, October 04, 1933

              А жовтня 1933 — Число 40
& & & & & £ & £ & & & 4 & £ і!? & Ж & ?-- &
Богдан Легший
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ— ТОЛІ III
ФФФ&Ф&ФФФФФФФФ&фі!4${
ДВАІІЛЦЯТЬ ТИСЯЧ
Ліго стояло б повній красі Жнт- -
сила природи дооїгла свого ЩЛ)
ТІ1ІТ Г"ГШ- - ПП1ЧЛТ ЛМТП -- :™„„
ВерШІМ — МІСЯЦЬ СЄР1[ЄПЬ ІІЄ-- 1 Г " "Ч'"Л '"'а шишіи
забаром і Спаса 'Святять цпітн
овочі і лід відпічнуть спрацьо-
вані руки хлібороба і діти з жа-
лем глядітимуть на иебо ираща-юч- и
підлітаючих журавлів: кру
кру кру І
Настане осінній відпочинок а
гам і вечорі довші і казки і шеш
1 вечірниці
Так звичайно — та не тепер
Хоч і тепер соняиші дні чергу-
ються з ночами зорішлнвнмп по
спеці приходять дощі по погоді
громи на полях дозрівають збкк-:к- я
а в садах овочі хоч у природі
не видно ніякої зміни ніякого від-хн- лу
від звичайного щорічного по
рядку так на землі поміж людь_
ми — інакше Людей обгорнула
Трівога Гіснтелсаться трівожать- -
сл не можуть місця приорати
йметься курява па шляху —
кидають серни і коси її біжать у
село кажуть що пороже військо
надходить гремнть — гадають
що гармати ревуть в шумі лі гру
чують крики і стоїш людей Вій-
на
Казав би ти що привикли до
неї Не вії нині трійне Рік у
рік набирають молодь у полки і
шлють у далекі походи в Польщу
в Литву п Лоскотнішу Бог вість
де Не один нішо здоровий" як
дуб а вернувся без ноги без ру-
ки обезпіченнм калікою тягарем
для родини і для громади Ногато
пе верне ніколи
Невже можна привикнути до то
го?
ІЗІІіпа!
Гетьманська столиця Натурнії
ще не бачить її
Тут тільки трохи московського
війська постопм стоїть для поряд-
ку Пишні батурннські сади
вгинаються під яблуками грушка-
ми та слинками солодкими
мід зародили поля худоба теж
здорова Та не тішаться своїм
добром мешканці гетьманської сто-
лиці Почувають себе як перед
підлогом птахи П трівою диплить
ся на північ і па захід Звідтам
хмари надходять буря іде
Всіляко про шведів говорять
Кажуть шо добрі люди В Лгогн-ле- ві
нікому кривди не робили
Платять за псе Л всеж таки
страшно бо це чужий невідомий
народ і лютеранської віри Л наіі-страпші- ше
що цар велить перед
шведами городи й села налити
пустошити край
Тріїюжнтьсн Натурнії Робота
людей не береться Гуртами по
вулицях стають і розговорюють
Кожна вість блискавкою перебігає
город кожне слово стосотинм під-гомон- ом
відбивається росте до
розмірів вслитепськпх 'страхітних
Ногатіші по погребах клюнях
омшаипках закопують добро по
лісах ями для себе заздалегідь гре
буть щоб було де перетріпати не
і-о-
ду
('відоміші городу не гадають ки-
дати Цей: кріиость треба тільки
направити її Направляють Ди-
вуються чому гетьман не пелів
укрінляти Батурнна хоч кажуть нн!"
па — причина такого нещастя
Повіки опускаються па очі го- -
тепа I 1ППП ТІПИПГТТїТ ПІЧ іг Лї - —і па 10- -
'
ге
сооі
як'
плі листочки троянд руки пашать
ніби хтось мурашок до них наси
пав — чорно
Мотря будиться на білій постелі
Піля неї сидить її муж Чому віп
чому не той другий? Судженого
й конем не об'їдеш Той другий
у Київі тепер Військо туди зпід
Ьііої Церкви привів Киш ожив
Гетьмана дзвони сп Софії витали
Та пе так як нона собі того ба-
жала як тітці розказувала колись
Де він до його нобіда де цей
великий день? Як важко дожи-
дати його!
Сумно й трівожно дивиться Чуїї-кевп- ч
в очі своєї любої дружніш
Лотри підносить повіки "Ти
тут?"
"Піля тебе Лотре"
"А робота?"
'Л її ПИЛЬНУЮ"
"Правду кажеш?"
"Невже я коли брехав тобі Ло-
тре?"
"Не хочу щоб ізза мене терпіли
тгої діла Не забув якого прико
лу Івапе?"
"Вони в мене списані на папері
Роблю що гетьман велів не турбуй
ся!"
Очима повними' вдпки дивиться
па нього
"Що нового? Є вісти які?"
"Мости як птахи не знасш
зшдкн прилетіли Лс важні"
"З Кнїва нема якої ночтн?"
Чуйкепнч замняпся іюпчан
'Таїні що иередімною? Ложе
щось недобре?"
"Пі Лотре Нічого доброго і
нічого злого Ог так собі"
"Чомуж ти тоді пе говориш?
По беигсж мене"
"З ІГпїва ністансці прийшов"
"З Кнїва?" І Лотри сіла на
постелі "Хто такий?"
Чуйкепнч взяв її за руку "Не
трівожся сотник один із сердюць- -
кого іюлі7 ти ного не знаєш'
Л-ож-с розказуйте чупатп
може рукою махиуп "Розказу
покликав?"
"Засиокійся Гетьман здоровий
і здоровить тебе Цар його кличе
та він пе спішиться Нема дур
них Казав перебрати н нагото
вити акти що я Іі роблю"
Лотря заспокоїлася але за хпи_
лину стала знову питати: "Тільки
всього? Не таїш ти що переді
мною?"
"Лк па сновідн кажу якаж
ти!"
"Хочу все знати все все —
розумієш? По хочу бути куклою
до забави дитиною перед котрою
закривають правду — підросте
довідається Коли я дружина то-
бі так нічого пе закривай иереді-
мною Не бійся сильна не
вгнуся — Кажи!"
жнтпб по
віл цей сотник Вір мепі"
"А що розказує про Київ про
гетьмана про діло?"
"Ногато"
"Хочу почути Лушу"
"Підожди Він ще піші по їде
Завтра запрошу його до себе роз-
каже А нині ти хвора — сіїіч- -
укріпляє Стародуб Чсрнигів Го- - "Пе можу Це недуга пе тіла
пси і Гадяч Мабуть по гадає душі Ти знаєш: душа спокою не
щоб ворог облягав його столицю 'має"
Потішаються "Оповідання ще гірше збепте- -
Ш замку з раннього ранку до жать тебе"
ііізпої ночі громлять молот скре- - "Збентежать і заспокоять Знаю
гочуть пили глухим гомоном під- - свою вдачу Поклич його Ось
бинаются від старих замкових бачиш я вже здорова спльпа —
стіп удари сокир Самі мінши поклич"
провадять тую роботу захищають' Чуйкепнч не міг відмовити
себе від своєї столиці і Згодився і ніслав за сотником
Лотря на лавці під хатою єн- - чуру
днть Вона н чорному ибраипю "Кажи що просимо папа еот-лн-ця
нрпблідлії що лиш перебула нпкл до себе па вечерю"
недугу Дііпіпьсіі на иебо сипе:
горяче на дерева повні овочів і Чуйкепнч пішов перебратися
листя на силу і красу природи і щоб гідно привітати гостя Вср-т-ак
їй на серці що іі вино- - цупиш до світлиці зДішувлвся По-
вісти не може КрівпвнК поміст бачнп Лотрю відсвіжепою і прнчс-коло- да
і сокира Батько Того нурспою "Яка сила волі у тієї
образу не забуде піколн Хоч як жінки" — погадав собі "Такий
бажає — не може Дивується удар іі пе зломилася Ці-
лі: Любов Хведорівпа може ще папісті до справи тримас її"
па світі Поїхала па хутір Мотря нрнбірала в світлиці Ста
і безвихідно пробугап в ньому Го- - ра' мсбель творила гарний контраст
до її молодечої НОЯШІ
'ЗІотрс невже у нас прислуги мла Гілі лиця наливалися кро- -
пема?"
'"Не можу всидіти без діла Трі- -
иожуся сама не знаю чого"
"Ліпші грЬюгу мені я мущина
Найгірше вже поза нами"
"Хто знас Іване" відповіла
сідаючи в старосвітський фотель
"пераз здасться що гірше як с
вкс і'г бути лс може а поживеш
побачиш що ні Бездонний ящик
Папдорн Невже ми знаємо який
дарунок готус лам доля?"
"Як поганий то не приймемо
Хай порогам нашим підносить"
"Доля не питається нас — що
хоче те П дао"
"Поборюю злу долю і заживемо
щаслнпо"
Гоїіоріш зі щирої душі бажаю-
чи пе так собі як своїй дружині
тихого безтурботного щастя
"Дай Боже" — відповіла Мо- -
тря Ось і наш гість"
Чуйкепнч ппбіг назустріч
"Лнр доху еему і всім живущим
нс-м- " — ліромовнв гість пересту-
паючи поріг Перехрестився до
образів а побачивши хазяйку від-
рекомендував себе і поклонився
іінонс "Гарною дружиною побла-
гословив пашу милість Господь"
повернувся до господаря дому
"їй Ногу ненаглядна краса
Тільки стій і дивися забуваючи
про шаблю іііґшу і про всякій дру-
гі я околнчностп" (Гетьманський
післапець старався актовою мовою
говорити)
Лотря подала йому руну Обтер
хустиною вус і поцілував грімко
"І солодкая: яка! їй Богу як
марципан
лап сотник компліменти лю
бить" — занпажнла Мотря
іюолю чого мені ьог не зво- -
лнп дати"
"Нежонатий?"
( "Парубком залишуся до емер ти"
"Не вподобалась жадна?"
"Була одна і тую Бог до себе
ііоклнкап Л другої не хочу"
"Вірний"
"Добрий козак пірни іі Богові
геїьмаїїові ппблі і дружині Зло-
миш одну ліру — як іге пірити
тобі?"
"Знас гетьман кого посилати!"
"Хай Бог зшлуо його милість
пана гетьмана!" — підпопіп сот-
ник
"Розгостіться будь ласка!" —
просила його Лотря Чурі казала
нрішяти шаблю і пишку "Сідайте
"З чим прибув? гетьмані™ що в Кігіні
нездужа його цар до себе Гість
бо
я
а
дивно
перебула
жити
вати богато а слухати мало Ні
чого тепер доброго не чупатп"
З його широких грудей добувся
голос подібний до сопоту КОІІІІЛЬ- -
I ського мішка — сотппк зітхав
Пого обличчя шо нагадувало
старий почорнілий ремінь що гір-
ше потемніло а очі сховалися піт
брови "Сумко в Кнїпі тепер"
"Певжеж?"
"Так сумно що вірте мепі який
я старий а врадувався лк моло-
дий хлопчина що мопс гетьман в
Ватурнп посилає Гадаю розважу
себе"
"І розважили?"
"Як же по розважити побачив-
ши таку красу не по гпіп папу
ЧуЛксппчопі кажучи Поясе ти
мій! Пощо тієї' війпп? Чи не
'Нічого надзвичайного пе ирн-кра- ще законам Хрието- -
пнм та раювати біля гарної та
доброї дружини?"
"Пап сотник як ироиоіидішк
балпка" — завважила Мотря —
"Війна за волю діло спяте і пе
хотілаб я щоб мій муж ізза мене
відтягався від того евпгого обо-вязк- у"
"Шипа за волю!" — повторив
зітхаючи сотппк "Добуваємо тієї
полі й ніяк добути по годпі От
і тепер Здається тільки простя-
гни свою руку і воля твоя А чи
зловиш її? Бог святий знає Так
нас тії Москалі обсіли що обігна-гне- я
годі Гетьманові прожитку
не дають Все якісь посли то під
царя то від Лспініїова гетьман
хвилюється та пічого не пдіє му-
сить робити що йому велять От
яка тут поля!"
Перейшли до столової і за ве-
черею балакали дальше Чарка
розвязупала язик Гість довіряв
господарям як рідним
"Від 1 серппя в Кнїпі стоїмо
Боже ти мій як віджиті наш ста-
рий золотоперхпіі Київ! Козацтва
як того макового цвіту Лл: за
очі бере -- Самої кіпниці тисяч
кілька може шість як по більше
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ сторона 3
загорювалнсл під того вопію 0кн
вид
"Як вийдеш бувало на який май
дай як глянеш — скрізь червоні
шапки скрізь гострі списи на сон-
ці горять як хрести на київських
церквах Не знаю чи кош від
Богдапових часів стільки війська
ц нашім Київі бувало Щоб по
збрехати кіішні й пішого тисяч
мопсе двацять як пе більше По-
гадайте! Цек армія і ще яка!
А гармат а возів з муиіііісю з хар
чамн з припасами всілякими —
сила-енлениа- !"
"І що?" — питався Чуйкепнч
"І що?" — повторила Лотря
"І ніщо" — відповів сотппк
"Ніщо:'!
Пого брови підлізли в гору
уста скривилися асалісио а з гру-
дей добулося те саме зітхання
що нагадувало соніг ковальського
мішка '
"З такою армією молена собі
гадати в десятеро сильніші цар_
ські полчища розібеш Україпу на
погп поставиш мир подиктуєш —
ага! Пі армії ні мира ні полі
нічого нема!"
ї він руки сумно опустив по
собі
"Щож сталося такого?" трівож-я- о
спиталася Лотря
"Що? Стрівайте зараз вам
скажу"
Нін ліпиш чарку за здоровля ха_
зяііки обтер уста і розказував
дальше Ще ми пе надивилися
па наш святий Київ ще не спо-
чили з далекої дороги лк вже і
посол від царя прибігає: по мі лай
йому чотири тисячі кіииіщі на до
помогу полковникам київському л
білоцерківському котрих раніше
впряжено в Польщу для руйиовнн-н- я
тих папіл що з королем Стані-
славом тримають Помилуйте чо-
тири тисячі кішнщі! Цар гетьма-
на вождом над кіпнпцею наста-
новляє а чотири тисячі кіпниці
від нього бере І будь тут мудрий!
Кажуть гетьман як зварений хо-
див не знав що йому робити
Перше мати розважала його тепер
ігумені Лагдалнпи вже в живих
нема і гетьманові в шчого розради
шукать"
Лотря довгими віями свої зіниці
прикрила
"Післап?" — еннтпп Чуіікевич
"Викручувався лк міг Казан:
Скорше булаву покладу як таких
сил позбавлю Україну Хто захи-
стить її тая мене народ нроклепс!
А посли один за другим пробігали:
'посилай і посилай"
Сопші замовк Його обличчя
як кремінь стануло мякпутп і
морщитися робилося подібним до
шкури Чоло пооралося сердився
козак "Бог його побив би!" —
вихопилося з уст "А -- я! НоГн:!"
— сам собі доповів усміхаючися
гірко "Коли йому Швед не дат
ради то піхто йому нічого не зро-
бить проковтне нас з чобітьми"
Мотря припрошувала гостя до
страви мені вже паща милосте
і страва не смакує і чарка пе
веселить душі Забути не можу
як тії полки з Кнїва відходили
Дві тисячі Гадячая шо попереду
в київській фортеці стояли Не
однії до того Кнїва приріс: побра
тався покумався дівчину собі
знайшов А тепер кидай усе щ- -
серцю твому любе і спіши в
тую Польщу не знати за що іі зі
яке Хочуть наші Станіслава хай
їм буде Станіслав ІЦп Гадячашім
мішатися до панських порахунків
Так розум каже а цар приказує
шуго Дві тисячі Гаднчап п Полі
щу виступають а за ними тиелч'і
молодиків що мільки свою хінсько-
му службу починали Деяким ще
вуса не засіпалися — молоди
ки! Тих найгірший жаль Ще
вони й не викохалися ще матері
по натішилися ними а вже — іди!
Знаєте старий я козац всячину
бачив а того забути не можу
Ніби молодий ліс рубають Глиоч
був — Літпііг ясний рапок Небо
чисте сонце тепле жарке а вули
цями ніби хмари чорні перевалю-
ються відділ за відділом іде пе-песе- ло
нерадо Що нерадо! Од-
ного погїдпого обличчя я не бачив
одного ясного ока псі як той
нрлкліп Паніть копі голови по-
спускали Пе порскають лиш
оглядаються позад себе і жалібно
іржуть Звірина теж щось розуміє"
"Не всяка" — перебив Чуйкр-вп- ч
"але коні то так"
ДОМАГАЙТЕСЯ ВІД ТИХ БИЗ- -
Под'тмайте!" -- НЕСОВЦІВ що торгуєте з ними
Очі старого козака лаблпггілн'щоб оголошувалися в Українських
іфіітлсішм огпем Мотрипі зіппці Вістях
-- згггггезг І її Ш Господарські Теми $$ І
Й$ £Ї"33Ф5ЇФЇ
УРЯД ПРИЗНАЧИВ ЗЕМЛІ ДЛЯ
ФАРМЕРІВ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ
Ашор'гііїськпл уряд оповістив
нлян котрий значно облекшнть пе
реселення фармерів зі сторін де
панує постійно посуха Для родин
що схотнть нерепестнея в інші
сторони уряд призначив па посе-
лення три таїшнінші па нолудпе
від Фал ер а на захід від ріки
Литл Смош па Піс Гивері Газом
для поселення буде підведено
250 кводрів секцій яких земля у
20 відсотках готова під управу а
решта покрита лісом
Кошти перевезення понесуть
оба уряди домініяльпий і нропіп- -
ціоналіннй і залізниці
Фармррі що перенесуться на
північ мають зобовязанпя що не
вернуть на давні землі Часті
опущених фармів заберуть морґе-джо- ві
компанії решту уряд
219238 АМЕРИКАНСЬКИХ ФАР-
МЕРІВ ЗГОЛОСИЛОСЯ ЗМЕН-
ШИТИ УПРАВУ ЗБІЖЖА
Американський уряд повів вели-
ку кампанію серед фармерів за
зменшенням управи збіжжа Доте-
пер 210238 фармерів підписали
аплікації за умовою па основі ко
трої зобоїшзуються на протяг
ліг зменшити площу під управу
о 15 нроцрпт Цс значить що
зпід управи буде інпілто 3900000
акрів землі Уряд бажас довести
до зменшення 9000000 акрів В
заміну за те фармері дістануть
відшкодованій! від держави в го-
тівці
ЗМЕНШЕННЯ ХЛІБОРОБСЬКО
ПРОДУКЦІЇ" В АМЕРИЦІ
НА ВЕЛИКУ СКАЛЮ
млучепі Держави роблять над-
звичайні зусилля щоб у миогнх
галузях зменшити фармерську
продукцію і тим способом зрівно
важити подай і запотребовапня та
піднести фпрмерські ціни Генрі
Балес секретар рільництва в уряді
Ліучсннх Держав сказав у недав-
ній промові що в Злучених Держа
вах треба внпятн зпід управи -- 10
міліонін акрів землі до часу поки
світова торговля не стане нормаль
пою Крім зменшення унравпої
площі під пшеницю о 15 процент
лащо фармррі дістануть грошеве
відшкодований пороблено заходи
щоб також зменшити інші роди
продукції Уряд закуповує тепер
(5000000 безрог щоб піднести ці-
ни на ринку В полудпевнх стей-та- х
приорано літом і міліопп балів
пішовші також щоб піднести ціпи
на той продукт а за те виплачено
плантаторам $110000000 пі (шко
дування
З тої практики американського
уряду виходить що ішпродукуваиі
добра о рівночасно прокляттям для
того краю Та треба памятатн
що" в тих самих Злучених Держа-
вах по доїдають і не мають в що
вбратися бо допомога уряду безро-іітни- м
п нрпистарчаюча
ПУЛ НА РАДІО
АлбрртШськнй Пшеничний Пул
буде кожного четверга від 805 до
830 вечором проголошувати спої
звідомлення на стаціях в Калґарпх
і в Кімонтоні
ЗИМА В БРИТ КОЛУМБІЇ
Б гірських сторонах Брнтійської
Колумбії від Маркернім в глибину
краю випали великі сніги
ЯК ТОРГУЮТЬ НАШІ КООПЕРА
ТИВИ В ГАЛИЧИНІ
Наші кооперативи розкидані по
цілому краю і одні розвиваються
гарно другі слабше а деякі за-
попадають Занепад кооперативи
ночннасться голоппим чином з то-
го що люди починають зпевірюва-гнс- я
й не зпають яке велике зпа-чіп- пн
мас для народу госпа ко-опера- тпва
та не бачуть тих вели-
ких можливостей розпитку які мас
перед собою паша кооперація Що
би цс упаглядпнтн подамо деякі
цифри
Паш Ревізійний Союз Україн-
ських Кооператив (РСУК) обчи-
слив що загальна сума торгів на-
ших конератив пнпоенля в золо-
тих:
в 1925 році
в 1920 році
в 1927 році
в 1928 році
в 1929 році
22287000
18711000
91309000
117-- 1 88000
159514000
Цей грубі міліолн гроша пашого
народу який переходить через ва-
шу кооперацію і збогачус паше
народне господарство 1 яь ті су-
ми з року па рік росли!
ІЗ останніх двох роках торги 'на-
ших кооператив трохи впали В
1930 році було всіх торгів на
як то
починаючи
ііоім-іио- и а н іусл ое відносинах попросту жахливо
ці ще менше бо лиш 11Я0-І- 0 зол швидко Внстарчить згадати що
І що ирн виїмково корисних умови- -
ДОБРЕ І ЗДОРОВЕ МОЛОКО
ЦЕ ДЖЕРЕЛО ЗДОРОВЛЯ
ЛЮДИНИ
об- -
ЧІМ1 ІРИН 'І
відома що :! 0ДІІ0Ї поистас (ирн ви
ІіаіеЖІІТЬ ДО цеаЛЬННХ ПІД """і:т" "1ІІІ1Л "іиішид іш
оглядом кормів для людніш Пе-іГ0И!- ІІ
'' --
б-іктррії по двох годинах
редоисім мас воно в собі: по 3 годинах 01 бак- -
1) псі хемічні складники потрі- - тс1ііі' по І!0ПМ" мдииах 05531
шн до піддержання і розвитку
людського організму
2) всі вітаміни потрібні для нрл
пильного існування людського
Крім цього згадані складники на
найдоступні-'б-тгап- о 2 І1ІВ міліона всякого ро- -
шіП I --тггіпі"гппптмГг ІГшлч
О- - ™іііііііи (іиі Іі]ча
ііс маїоки ішручнкпь не тільки ніж
ним організмам дітей але попро-
сту як лік для хорих і немічних
старців
великої легко-правн- ої
вартості! молока безсиір- -
іііім фактом п те що в молоці ку-
пуємо ці віджпвпі засоби розмірпо
найдешевше зпоміж усіх найпажпі-іип- х
кормів Приймаючи за основу
теперішні рішочш ціпи харчевпх
продуктів треба ствердити що за
100 теплових кпльорііі у молоці
платимо на половину дешевше ніж
у рода мясі нпр у те-
лятині коштус 100 кальорій утроп
більше ніж у молоці Одиноко в
хлібі коштуо 100 кальорій дещо
менше піж у молоці хоч при тому
треба зпажнтн що вартість люд-
ського корму не можла
тільки на підставі самих кальо
рій треба теж мати на
увазі справність поодиноких склад
ннкіп обсяг вітамінів і білка До
цього треба додати що в білкаї
молока г 15 відсотків
альбуміну який біольоґічпо нрп_
числюпться до пайпартиіишх білкіп
поміж усіма відомими
Щобц країно засувати піджнвну
молока досить згадати
що наприклад 1 літер молока мас
ту саму підживпу силу що 1 фунт
худого волового мяса або 0 ясць
Здоровсльнс значіння молока
Незрівняно висока підживи а
молока мас тільки тоді
епос зпачіпя коли йде у парі з
його здоронельшім станом Лихе
молоко може споживачеві більше
зашкодити помогти Діло в
му що рівночасно иайкра
іцнм підлож-ка- м для розвитку вся-
кого розвитку дрібнотворів — бак-
терій в тому числі шкідливих для
людського організму Бактерії що
понадають до молока коли пе ие-рестеріга- смо
чистоти
від удою аж до передачі його кон-сумент- ові
розпинаються і компо
нуються ирн сприятливих для сс- -
золотих ро- -
нах (в теплім і сирім молоці) чи-
сло бактерій подвоюється
шо три Який це мас
наслідок вказус наглядно таке
Відживна вартість молона
тільно річ молоко! бактерії
КОЖНИМ
І1С бактерій
ор-
ганізму
їттї
Побіч підживпої
ріжпото
оцінуїова-т- н
лише
вартість
вартість
молоко
прибли-
зно
бактерій по 15 годинах 1071 мі- -
ліоиіи бактерій
Зваживши те обчислення стане
кожному ясго що докладні наукові
досліди ствердили нересічпо в:кс в
1 цепгімегрі рппочного молока ирн
ходяться в молоці і
і
а
молочного
с
міііутп
в
да бактерій
Ціле нещастя в тому що ці
бактерії це вппяткопо маленькі
псині істоти звичайно з проміром
11000 міліметрів величніш яких
голим оком запримітити не можна
а тнмчасом неможливо звичайним
оком переконатися про якість мо-іо- ка
Завсідн походить загальна
байдужність до лкостн молока
Бактерії що понадають ріжпим
способом до молока і в ньому роз-
виваються ділимо загально па дві
категорії:
1) бактерії що викликують не-
дуги в людськім орі'ппізмі (нато-'еп- ні
— педуготворчі)
2) бактерії нешкідливі для люди
нн (апатоґепі)
Першу категорію бактерій (не-зуготпорч- пх)
ділимо знову на дві
частини залежно від їх положення:
1) бактерії тваринного ноходжен
нн до яких вичислюються головно
тваринні сухоти та прпщишо
21 бактерії людського походжсп- -
яп як тиф червінка дифтерія
пікпрлятниа і людські сухоти
перші з них дістаються до мо_
локл просто від недужих тварин
(короп) а другі понадають туди
під людей із заразливими недуга-
ми ирн зустрічі з молоком від са-
мого удою аж до хвилини коли
його передають до спожиття (хорі
дояір ирчікте начиння пеііраипн
пе переховування і перевіз молока
приміщення та особи заняті при
продажі набілу)
(Кінець буде)
УСТІЙНЕННЯ СТАНІАРД
Через незвичайно високе зрозумін-
ня услуги і подиву гідний досиід в
зносинах з костуїмерами Албертім-ськ- і
Пулові Елевеіітори здобули
призіїаннл для системи котра є
відома N цінена поміж продуцента-
ми збіжжа здовж 1 впоперек цілої
провінції '
АІЬегІа Рооі Е1еVаіо5
'ііііііііііііііііііііімііііііііііініііііііііііііііііііііііпіііііііііііііімііііііііішііііінт:
КАРТА ЗАМОВЛЕННЯ
Е Замовляючи часопис вишліть цю картку =
= до нашої Адміністрації: = І ККАINIАN N£5 1
100К2—109 Зігееі Етопіоп АНа =
До Адміністрації "Українських Вістей":
Прошу висилати часопис "Українські §
= Вісти" через на ідо залучаю Монсіі
Е Ордер (або Постал Нот) на суму =
Моя адреса: =
Імя
Е ч дому й вулиця І
І Почта її провінція =
ІІІІІІПІІІНІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМІІІІІІІІІІІІІІІМІІІІІІІІІІІІІІІМІСІІІІІІІІІІІІІІІІІііііміііііг?