Ukrainski Visti, July 01, 1931

              изі '
£л'"'
!
ч '
-
у О
-- ♦-
иг '
ОюрОАІ
З АХГД Н Г В І!СТ И
Одинокий Український Тижневник на
Захід від Вінніпегу
Виходить що тижня кожної середи
ІВАН ПАСНАК Управитель
ВАСИЛЬ ДИКИЙ Редактор
Річна Передплата
В Канаді $200
До Злучених Держав $250
До Европи $300
Ціна за дрібні Оголошення
За дрібні оголошення платиться нзлежптість а
юри інакше не будуть поміщені —Одно-цалев- е
на одну шпальту оголошення коштує за один раз
75Ігг за два рази $125 за трп рази $150
_ ТУЕЗТЕІШ ИЕЗ
ГЬе опіу ТЛсгаіпіап Уеек1у "езі оі ТУЇшііред
РиЬІізНеі Ьу
ПККАІМАК ЯЕШ РЇЇВШНЕВУ ЬШІТЕВ
РиЬНзЬесІ еуегу ЛУе1пез1ау
ОНN РА5МАК Мападег
ВАЗІІі РУКУ ЕДіЮг
ЗаЬзсгірІіоп іп Сапагїа рег уеаг $200
То ГЬіІей Зіаіеа - $250
То Еигоре $300
ФЕЗТЕВК МЕТУ8
10012— 10951 Есітопіоп Аііа
Середа 1 Липня 1931
ВЯЧЕСЛАВ ЛИПИНСЬКИЙ
В австрійській лічничій місцево-
сті! Баден помер 15 червня один з
найбільших сучасних синів Українсь-
кої Землі Приняла його чужа земля
—не своя котру він так горячо любив
і для котрої віддав весь багатий труд
свого життя
Величину людей міриться їх ха-
рактером й працею Одного й другого
у Литшнського було аж надто щоби
Йому відвести заслужене місце в пан- теоні наших передових людей в но-
вішій історії
Литшнський перше всього вели-
кий патріот-державн- нк української
землі Подібно як Володимир Антоно
вич Павло Свєнціцькнй і Тадей Риль-
ський Він представник спольщеної
шляхти на Україні вже в молодому
віці переймається люоовю до україн- ської землі і весь труд свого життя
присвячує справі відбудови українсь-
кої державності! Відновлення україн-
ської незалежної держави — це про-
грама Липннського від його молодих
літ ще тодічколи така ідея була не-
відома пізнішим провідникам укра- їнської революції тим самим що на-
віть в розгарі революції не визбулися
думки про автономію в межах Росії
щоб "не вбивати ніж в спину револю-
ції"
Ще в молодих літах Липинський
приходить до свідомости що не мож-
на відродити українську націю і збу-
дувати українську державу без допо-
моги тої верстви що вибилася на
верх своєю культурою й економічни-
ми впливами без спольщеного і зро-сійщино- го дворянства і тому взиває
ту верству вернутися до свого наро-
ду кличе її зрозуміти свій обовязок
перед українською народньою масою
і зєднатн її інтереси зі своїми власни-
ми В тій ціли видає ряд глибоких
історичних праць в котрих вказує на
українське походження тої верстви і
на ту ролю яку її предки відіграли
при будові української держави при
великім гетьмані Хмельницькім Це
головна довоєнна праця Липннсько-
го
Та Липинський не вдоволяється
тільки науковою й культурною пра-
цею в затишних кабінетах і з вибу-
хом революції кидається не писати а
творити історію народу Бачимо йо-
го організатором військової части-
ни (якої Центральна Рада не приня-
ла) а відтак послом української дер-
жави у Відні так гетьманської як опі-
сля й УНР і на тому пості гідно і ро-
зумно репрезентує свою батьківщи-
ну
Через провал української держа-
ви став Липинський політичним емі-
грантом На еміграції творить Він
свою наиважшшу працю стає відно- -
внтелем української державної ідео-льоґ- ії
г '
Катастрофа української держави
наложила на Липинського завдання
відповісти на болюче настирливе за-
питання: чому так сталося? У Липин--
ського одного з наших вчених і полі-
тиків стало Тсміливости відповісти на
це питання Як вчений з великою еру-
дицією4 і як' мислитель "Липинський
сягнув до самих глибин лиха зробив
основну „як ніхто досі4 переоцінку не
паперових 'програм але (самих засад
самих основ нашої дотеперішньої ''на
ціональної політики і на живих при-
кладах нашого '"минулого' й "сучасно-
го показав що лихо наше нетак в
силі наших ворогів "як в наших внут-
рішніх' хибах в1 хибах методів- - і-сп-
о-
собів-яких-- ми уживали
ХС Ця 'глибока ій-сув-
ора аналіза
шого політичного життя появилася
в обємистін книзі п з "Листи до
Братів Хліборобів"
Та Липинський не лиш піддає
критиці і руйнує старе але одно-
часно ставить на те місце нове Він
приходить до висновку що нема
иншого виходу з нашої національ-
ної трагедії й нашої споконвічної
руїни як тільки ідеольогічно орга-
нізаційне відродження власними си-
лами у державній формі українсь-
кої трудової монархії з гетьманом
на чолі А гетьманом — пише Ли-
пинський —може бути тільки наща-
док гетьманського звязаного з дер
жавнонаціональною традицією ро-
ду щоби оминути найбільш небез-
печної боротьби кандидатів Як на
перзоніфікацію гетьманства вказав
Липинський на рід Скоропадських
з котрих гетьман Павло вже за на-
шої памяти відновив гетьманську
державу
Оця найглибша й найважніша
праця Липинського не викликала у
нас такого відгуку якби могла у
инших політично розвинених наро-
дів Знак що наші політики ще не
визбулися дотеперішньої психіки
Одні націоналісти "запозичили"
собі Липинського хоч недоладно
при формованню своєї ідеольогії
Липинський не мав особистих
ворогів навіть большевики — сво-
їм звичаєм—його не лають Ніхто
теж не спромігся на критку його
думок і системи побудованої на зе-лізн- ій льоґіці і великому знанню
За то ті що в Липннському видять
вченого з великою ерудицією"
лають тих котрі практично здій-
снюють його ідеольогію
ПРОПОЗИЦІЯ ЗЛУЧЕНИХ
ДЕРЖАВ
Пропозиція Злучених Держав
щоби на один рік відложити сплату
міждержавних довгів стала подією
першорядної ваги у світовій полі-
тиці Хоч переговори в цій справі
ще оповиті таємничістю то наслід-
ки пропонованої мораторії є ясні і
являються першим кроком до ви-
ходу з загальної економічної крізи
Поступок Злучених Держав не
є подиктований якимсь ідеалізмом
він зроблений в добре зрозумілому
власному інтересі
Злучені Держави терплять від
надпродукцп сраоричних товарів
Рік-річн- о вони викидають з фабрик
маси товарів на які нема покупців
бо цілий світ а зосібна Европа пе-
реживає остру повоєнну економіч
ну крізу і його купча сила упала
ьвропеиські краї позадовжувалися
в Америці Вивезли туди великі за-
паси золота через що покриття їх
банкнотів упало в Німеччині до
42% їх фінансова рівновага захи-
тана а кредит страчений
Найгірше справа стоїть з Німе-
ччиною яка пляном йонга зобовя- -
зана до заплати 9 міліярдш дол
протягом 59 літ Коли до того ще
дочислнти відсотки то сума майже
потроїться через те Німеччина
угинається під тягарем репарацій-
них сплат які переходять її фінан-
сову спроможність і які поставили
тепер її над берегом фінансової ру- їни
Німецькі репарації посередньо
дотнчать також Злучені Держави
хоч їм Німеччина сама не багато
динна Іменно вірителі Німеччини
доставили справу так що вони пла-тнтиму- ть Злученим Державам о
стільки о скільки оуде їм платити
Німеччина Злучені Держави все
застерігалися проти такого ставле
ння справи але ризикувати не хо
чуть і щоб ратуватн свої віритель-ност- н зійшли з дотеперішньої ро- лі обсерватора та пішли з допомо-
гою збанкротованій Европі Пропо-
нована передишка Европи зосібна
Німеччини малаб бути зворотним
пунктом для поправи економічного
стану світа і запевнити Америці не
тільки оплату боргів але й оживи-
ти її торговлю і промисл інакше —
виратувати її з крізи і безробіття
Европа як зрештою можна бу- лцоію'пГруевдевриадізтив' тіхпоюринОялдана пФрорпаноцзиія-
мка стоть економічно сильно г яка
все ще і хоче ' знищити Німеччину
прооувала відкинути пропозицію
мораторії але—як кажуть 'найнові
лшиітизшІщдоомбленненсят—ягамтаила' на 'всжеебе устчуя--'
невдоволення
ІІ'І ' і IV
-- ЗАХІДНІ ВІСТИ
?)
_ч ЛАИ ЗА ЗБРУЧЕМ"
Тяжке становище Українців у
Галичині після -- програної війни за
свободу викликало серед них своє-
рідні радянофільські настрої
Ми не говоримоЛ розуміється
за ті окремі одиниці що йдуть до
большевнків у найми задля "ла-комст- ва нещасного" і за больше-виць- кі
гроші працюють над роз-
кладом і дезорганізацією свого
власного суспільства в краю по-
дібно до того як деякі наддніпрян-ц- і
працюють коло розкладу емігра-
ції Ми маємо на увазі весь загал
українського громадянства в Гали-
чині Певна річ що всього менше
можна говорити про якісь природ-
ні симпатії галицьких Українців до
комунізму до большевицького ре-жім- у
хто знайомий з соціяльною
структурою українського суспіль-
ства в Галичині і з його політич-
ною історією хто знає як слабо
приймалися серед нього радикаль-
ні й соціялістнчні ідеї (згадаймо
часи Драгоманова!) і як неглибоко
й поверхово защеплювалися ці ідеї
серед галицького суспільства той
мало віритиме щоб тепер це саме
суспільство відразу запалало кому-
нізмом та большевизмом Радяно-фільств- о
галицьких Українців має
під собою инші підстави — чисто
психольоґічні: тепер у себе вдома
Українці — галичане позбавлені нат
віть тих політичних і національних
прав які вони маліГза небіжки Ав-
стрії їх стиснено і здушено з усіх
боків до того-- Ж гнітить їх страш-
на економічна мізерія І ось тут пе-
ред нашими очима по той бік
Збруча (який до речи став ще ви-щи- м
китайським муром ніж за цар-
ських часів) встає примара "Укра-
їнської Радянської Републики"
Повні права для української
мови примусова укранізація укра-
їнські вивіски українські школи від
нищої до вищої Українська Акаде-
мія Наук українська преса україн-
ська опера українські фільми пи-
шні слова про "владу українських
робітників і селян" Як тут не за-
хопитись?!
Правда час від часу на увесь
світ розлягається зойк про звірства
ГПУ (давніше чека) про нечувані
переслідування релігії про насиль-
ну колективізацію Але чи не є це
все перебільшене! Адже голова На
укового Товариства імени Шевчен-
ка у Львові їздивши на поклон до
Харкова і Київа запевняв прилюд-
но що все це— "емігрантські брех-
ні" що на ділі на Радянський Укра-
їні культурне і наукове життя "по- -
плило могутнім руслом при подиву
гідній матеріяльній і моральній під-
тримці з боку радянської влади"
Комуж вірити?
Та ось про те щоб охолодити
радянські симпатії бідних галиць-
ких Українців які багатіють духМ-ко- ю
про щасливу Радянську Укра-
їну почав дбати ніхто инший як
самаж таки радянська влада
Певна річ що задля прекрас-
них очей галицьких професорів
директорів та инших "буржуїв" та
влада не збіралася міняти своєї су-- 1
ті відступати від своєї програми
зрікатися своїх методів -
Радянофільство галицької ін-
телігенції як і страждання галиць-ко-українсько- го
народу для радян-
ської влади — дуже не не 'руку: але
вони потрібні тій владі для її внут-
рішнього вжитку для того щоб ля-
каючи своє власне громадянство
страхіттям "польського імперіяліз-м- у
й капіталізму" одвертати його
увагу від ран та болячок на власно-
му тілі Щоб допомогти галицьким
Українцям чимсь реальним про це
"українська влада" у Харкові жу-
риться дуже мало'
Живий тому приклад — її від-
ношення до осінннх подій 1930 р„
як ои радянським правлячим кру-
гам так дуже боліли наслідки "па-
цифікації" ота руїна українських
кооперативів та инших установ то
хіба б не могли вони пожертвувати
якісь кошти на допомогу на відбу-
дову тих установ! Що то значило-б- и
задля бюджету такої великої
держави як радянська Україна і
Адже з н кишені мільионні кошти
йдуть на революцію в Китаю на
розрухи на острові Яві на "дем-
пінг"! Одначе все радянське співчу
ття до недолі галицьких братів об
межилось до голословних проте
стів і маніфестацій в глибині радян
ської СТОЛИЦІ „ 11' іі--
:Але іікГбіль'ше яскравим дока-
зом "серйбзнретй і щирости "націо- -' кального" курсарадянебкої політи-
ки являються недавні 'арешти Укра-їнцівталич- ан
у Харкові в тім числі
отамана Гр Коссака і проф М Ло-зинськ-
ого їм закидають "націона-
лізм" і якусь змову сепаратистич-ног- о
характеру Ми мало віримо в
змову але щодо "націоналізму" то
певна річ о скільки Коссак Лозин-ськи- й
та инші галичане в радянсь-
кій службі зберегли ще під радян-
ським режімом якесь національне
українське почуття остільки вони в
очах радянської влади були неба-
жаним і небезпечним елементом
Тому їх стрінула та сама доля що
й багатьох місцевих Українців вин-
них лиш у тому що вони любили
свій рідний кран і не змогли поми-
ритись (бодай у думках) з його
поневоленням і перелицюванням на
большевицьке копито
Що гноблення національного
почуття і безпощадний централізм
є прикметою сучасної большевиць-ко- і
політики не тільки щодо Укра-
їни але і у відносинах до всіх "са-мовизначени-
х"
народів радянської
спілки доказом цьому являються
недавні події на Радянській Білору-
сі Там також після короткого пе-
ріоду "білорусизаціі" розпочато
"чистку" і заарештовано важніших
білоруських політиків письменни-
ків та вчених які повірили були в
свій час в щирість "національного"
курса радянської влади — і ось в
Мінську підготовляється черговий
політичний процес: будуть судити
всіх тих діячів за "націоналізм" і за
буржуазно-демократнч- ні симпатії
Точнісінько так як на торіш-
ньому процесі Спілки Возволення
України" у Харкові судили пред-
ставників української інтелігенції
А яка перед тим процесом утворю-
ється атмосфера яких способів у-живаєт-
ься
щоб зтероризуватн біло-
руську інтелігенцію видко з жах-
ливого факту самогубства голови
Білоруської Академії Наук проф
Ігнатовського і найбільшоко біло-
руського поета Янки Купали — са-
могубства як акту розпачливого
'протеста проти нелюдських пере-
слідувань і знущань
Большевицька "українізація"
як і "білоруензація" були лиш ко-
роткими переходовими момента-
ми спеціяльниіми політичними хо-
дами розрахованими на те щоб
розкласти ослабити використати і
потім здискредитувати національно
свідомі елементи українського й
білоруського суспільства які_ зпо-чатк- у
вороже ставились до боль-шевицьк-
ої влади їх було уловлено
на гачок принади "свободи націо-
нальної культури" Тепер вони своє
діло зробили і мають відслужити
большевикам ще одну тільки — о-тан-
ню
службу: скомпромітуватн
самі себе і свої мрії в очах "трудя-
щих мас" як ніби то вороги тих
мас і агенти чужоземного імперія-лізм- у
й капіталізму Тоді їхня роля
буде остаточно скічнена і вони ста-
нуть в повнім розумінні слова полі-
тичними трупами яких не буде
вже треба і добивати фізично
їх просто викинуть на смітник
Хотілось би думати що всі ці
факти послужать цебрами холодної
води на голови тих ідеалістів зпо-мі- ж галицького українського су- спільства які може все ще не ві-
рять "емігрантським брехням" і
мріють про "рай за Збручем
"Бюлетень Г У"
ФАЛШИВІ МОНЕТИ
Десь там комусь при переписі
населення переписчнк зробив якусь
кривду: значить не записав як по-
винен Довідався про це оден ча-
сопис у Вінніпегу й з цеї нагоди
дає своїм читачам поучення Каже
як ще щось подібного станеться
то ви сейчасдайте нам знати а ми
возьмемо вашу справу зараз у на-
ші руки й оборонимо вас А як обо-
ронимо? Справа дуже проста Ми
зараз повідомимо відповідний де-
партамент в Отаві то є запротесту-
ємо у вашім імени а Отава зараз
тому перекінчикови скрутить карк
і буде справедливість
Так воно робиться Часопис за-
мість скористати з блуду одного
чоловіка и вказати на него та поу- -
чити других щоби подібного не
робили а властиво щоби знали які
відповіди давати писарям то він
бере в оборону такого котрий мо
жливо сам покрутив і буде йти аж
до итави зі скаргою доки в итаві
щобуть зроблять то перепис скін-
читься й лиха не направиться І це
власне є та фалшива монета яких у
нас є аж забагато Нам треба вихо-
вувати людей так щоби кожний
сам за себе знав що відповісти що- би' уповав на власні сили й учився
та давав про себе добрі інформації
та точні відповіди а не заохочува- -
Число 27
ти-йо- го до скарги до плачу до
шукання справедливости аж у сто-
лиці З таким порядком ми далеко ' не зайдемо Доки' ми 'не будемо
свідомі себе доки не будемо знати
чого хочемо до чого стремимо та
як маємо записатися то Отава ні-
чого нам не поможе Не вчімся на-
діятись на когось на справедли-
вість Бо коли будемо надіятися на
когось на чужу поміч то й світ ми-
неться а ми нічого не доконаємо
Людей плаксивих вічно протесту-
ючих світ не любить І ДЛЯ НИХ МІ-
СЦЯ на світі немає Це раби
Другий примір
Покарає хтось когось звичай-
но старший молодшого бо молод-
ший старшого не може карати ні
наказувати Часопись замість ста-
ти в обороні старшого підтримати
його авторітет і оправдати його а
молодшого напімнути щоби слу-
хав й повинувався то він тойже
часопис у Вінніпегу виписує всякі
нісенітниці на старшого а молод-
шого оправдує Це демагогія Та-
кою дорогою ми далеко не зайде-
мо Як хочемо виховати нарід що-
би слухав свого проводу чи то
езітського чи духовного то треба
той провід шанувати бо лише то-
ді при шанованню свого авторітету
при шанованню других нас нас бу-
дуть шанувати а при шанованю се-
бе взаїмно дійдемо до значіння
Інакшого способу нема
Написав один український га-
лицький єпископ лист до вірних і
між иншим сказав що Українці по-
винні перше всього організувати
свої моральні і матеріяльні ' сили
Нічого' страшного бо вжеж не міг
взивати до бунту Не вжеж Укра-
їнці приготовані до другої "паци-
фікації" яку бунтівничий лист
єпископа бувби напевно викликав?
Це підхопили деякі часописи
аж в Канаді й ворогують на автора
листа за таку заяву Колиб він був
завізвав до бунту й опісля Поляки
повторили "пацифікацію" то ті
самі часописи булиб ще гірше кри-
чали 'Чи сяк чи так то на єписко-
па кричать наші деякі вузькоглядні
часописи як діти Нема у нас внро-зумін- ня до свого авторітету й то-
му нас бють хто не хоче помимо
того що нас є сорок мільйонів
Найбільший наш ворог — це
нерозуміння оден другого Колись
наш гетьман Мазепа годив цареви
будував фестунки укріплював мі-
ста будував школи та церкви в тій
ціли що це колись йому придасть-
ся до відірвання України від Мос-
кви Нарід бачив то й не розумів
плянів свого гетьмана та ворогував
на нього називаючи його царським
прислужником Мазепа бачив то
недовіря народу до себе а не мав
способу пояснити свою діяльність
Він надіявся що нарід зрозуміє йо- -
го и в рішаючій хвилі піліпое бо
наперед він своїх плянів не міг ви-
яснювати -- нікому Такі були обста-
вини Коли прийшла рішаюча хви-
ля гетьман пішов проти Москви а
нарід розполітнкований ріжними
"народолюбцями" не пішов На це
нарід мав дві причини: одні казали
що гетьман московський прислуж-
ник бо цілий час годив цареви а
другі казали що він тягне до Поль-
щі й хоче златинщитн нарід І на-
рвіідднниекапіші огветьнмеанзропзруомгірвавсвоагзо нпирмо
програла й Україна
Не розумів нарід що гетьман
не міг багато говорити бо його
слідили й булиб донесли зараз ца- реві Він не говорив а лише робив
і йшов вперед та сподівався що на-
рід зрозуміє його й піде за ним А
воно ні
Те саме відноситься й до єпис- копа Хомишина в Галичині Він не
може всього сказати бо не у своїй
державі та "народолюбці" наші не
зважають на це Незавидна наша
доля
Оден консервативний посол в
Отаві сказав недавно що він ніяк
не може зрозуміти як добрий лібе-
рал може бути добрим канадійцем
Після його думки то лише добрий
консерват може бути добрим кана- дійцем "а більше ніхто
З таким розумом є деякі люде
й між Українцями які кажуть '"що
добрим Українцем "може бути лише
добрий православний Розумні лю-
де як бачите є всюда лиш не при
купі ходять
у ? г N V рнат гр03а