Ukrainski Visti, June 07, 1929

              -- іі
Сторона 6л
СМЕТАНА
Дасмо'Вам найвищу ціпу за Вашу
С М Е ТА Н У
Ми заослотрішо Вас в баньки иа молоко а належність зл
них будемо відтягати собі з Ваших чеків за сметану по
$100 з чека
Напишіть до нас ще нині Шліть сметану до
Вигп'з Здиаге Беаі Сгеатегу аі Ейтопіоп
вшию & со имітер
Відемости для Фаршерів
ВІСТИ З АЛЬБЕРТІЙСЬ- -
КОГО ПШЕНИЧНОГО
ПУЛУ
Пул стає сильною ногою
над Пасифіком
Вже підписано контракт
на побільшення кінцевого
елеватора ч 1 в Ванкувер
Він буде містити о 2750-00- 0
бушлів пшениці біль-
ше чим попередно Зна-
читься його поємність
майже подвоїться і буде
і 1 1 — 7
Приїзжайте в Польщу
на
ДЕСЯТІ РОКОВИНИ
Польської Репубшн
Польська Національна Ліга
запрошує Вас прилучитися до
цеї Великої Екскурсії'
Зробіть це для Вас самих та
для Вашої рідні та відвідайте
П користаючн з нагоди 10-літ-- тя
річниці Польщі та великої
вистави в Познаню
З цеї нагоди видадуть польські
консулати в Канаді вільні від
оплати пашпорти а на кана-дійсь- кі
пашпорти безплатні ві-
за а в Польщі одержать про-гулько- вці 33 до 50% знижки
на польських зелізницях
Ця велика екскурсія виїде з
Монтреалю на величавому ко-раб- ли ГВАПТ СТАР ЛАПН
дня 13 червня МЕСА1ШС
Прибувши до Лондону огля-
нуть всі місто і будуть гостя-
ми на спеціальному обіді опіс-
ля виїдуть прямо до Гдині но-
вого польського порту
Відворотна подорож відбудеть
ся відповідно до Ваших бажань
ШИФКАРТИ ТРЕТЬОЮ
КЛЯСОЮ:
З Монтреалю до Гдині $10650
Знижена поїздка туди й назад
$18000
КАБІНОЮ:
З Монтреалю до Гдині в одну
сторону від ім№ в гору
Дві другі екскурсії до Польщі
відідуть з ню-мор- ку 1паропла- -
вом РЕД СТАР ЛІНІЇ 'Пенн- -
леїід дня 22 мая і паропла-
вом ГВАГЇТСТАРіЛІНІЇ "Ме-джести- к"
дня 10 липня
Щоби оминути розчаровані!
— йдіть або пишіть до наіїбли-щог- о
Вам офісу а зробиться
для Вас всі приготовання в обі
сторони для Вашої поїздки
2:4 Рогїаее Аує ЛУІппірее
Сашиїд Виїісііпе Вавкаїооп
МсСШ ВиіІЛіпе Мопігеаі
10275— 10І9І 8 Е(1топ(оп
Ьап1 ІіиіІЛіпе Саідагу
55 Кіп? 8 Е Тогопіо
або в кол'іііи другій ОуновіюгишіспШ ко
рабслміій агенції
иу ш ш ш їїіТл шш ши
Почта провінція
СМЕТАНА
виносити 5250000 буш-
лів Від цеї хвилі Альбер-тійськи- й
Пшеничний Пул
стане дійсно сильною но-
гою над Пасифіком Від
коли вивіз альбертійської
пшениці почав спрямову-
ватися -- на захід вказала-
ся потреба побільшити
також поємність примор-
ських елеваторів Коли бу
де викінчений елеватор в
Ванкувер то разом з еле-
ватором в Принс Руперт
буде Пшеничний Пул мав
приготованого місця на
8 міліонів бушлів збіжжа
над Пасифіком
Щоби можна якнайкра-
ще обслужити своїх чле-
нів та щоби вони могли
мати якнайбільше корне-
ти з Пулу прийшов Пул
до висновку що до цьо
го потрібно мати вистар-
чаюче число елеваторів
не тільки в Альберті але
також на кінцевих пунк
тах над Пасифіком За
галом розпоряджає тепер
Пул 393 елеваторами
Відповідно до цього ви-
сокого числа лінійних е- -
леваторів збільшується
теж поємність кінцевих
елеваторів в Ванкувер га
Принс Руперт
Хоч як зросло число
власних елеваторів все-так- и
воно ще не вистар-
чає "щоби обслужити "все
пулеве збіжжа Пшенич-
ний Пул думає з бігом ча-
су зарадити цій недоста-
чі через будову все но-
вих елеваторів
о
АВСТРАЛІЙСЬКА ПШЕ-
НИЦЯ
Ми подали в поперед-
ньому числі деякі відомо-
сте про спосіб фармеро- -
вання в Аргентині відкіля
рік-річн- о висилають вели-
ку скількість пшениці на
світовий ринок Другим
таким доставцем пшениці
є Австралія В нас мало
знають про австралійську
пшеницю тому цікавим
оуде подати деякі відо
мості про цю домінію
Побіч Канади та Арген-
тини стає також і Австра
лія в ряди наиповажнш
ших продуцентів пшени
ці в цілому світі Давніще
перед війною занимала
теж і Україна непідрядне
місце в пшеничній торгов лі але від часу її знищен-нн- я соціялізовання землі
впала продукція пшениці
до тої степені що про V-країн- ську пшеницю мало
що чуємо зате частіще
про голод иа Вкраїні
Автралія це осібний
континент величини Спо
Ь-ЬЬЬ£лЬЬЬЬть-
Ж
КАРТА ЗАМОВЛЕННЯ
Замовляючи часопис вишліть цю картку
до нашої Адміністрації:
VЕ8ТЕКN ИЕУ8
9757 арег Аує Есітопіоп
До Адміністрації "Західних Вістей":
Прошу висилати часопис "Західні Вісти''
рез иа що залучаю "Моней Ор-
дер" (або "Постал Нот") на
Моя Адреса:
Імя і назвиско „ м
і
і
—
лучених Держав але з на-
селенням не сягаючим да-
леко поза шість міліонів
мешканців З того два мі-ліо- ни
мешкає в двох сто-
личних містах Сідни та
Мелборн Австралія подь
лена на пять стейтів які
подібно як наші провінції
мають свої власні прави-тельств- а
В трох з тих пра
вительств править Партія
Праці (Лейбор Парті) Ко
жна з австралійських про
вінцій має свої власні зе-лізни- ці
з ріжної ширини
торами Для нас воно ви-
дається майже неймовір-
ним що в Австралії не
можливо перевести вагон
пшениці з одної провінції
до другої без переладо-вуванн- я її з вагона до ва- гона бо через неоднако-
ву ширінь шинів вагон не
може переїхати на теріто-рі- ю другої провінції але
воно дійсно так є Допер-в- а
в найиовіщому часі ста
раються зелізничі експер
ти перепровадити пере рібку зелізничих ліній
всіх стейтів на одну ши-
рину Але ця зміна незви
чайно коштовна тому пе- -
реводиться її дуже пово- лі Не тільки треба пере -
сі ашїити всі ліні але тре- - гають штучного иаводню-б- а також в зелізничих варвання бо австралійський
статах переводити змінх-- клімат теплий і має зама- -
кожного вагона з осібна
щеши він пасував 'до но- воі системи Розуміється
що відноситься до ваго
нів те таксамо відносить-
ся і до льокомотнв
Ця ріжнородність зелі-
зничих торів походить
ще з часів давніщих коли
при будові зелізничих лі-
ній поодиноких провінцій
виринула нещасна за-
здрість та компетиція Во
на тепер твердо відбива-
ться на кешені цілої домі-ні- ї
І в нас в Канаді маємо
ми в меншій мірі наслідки
компетицп на щастя не
провінцій але тільки зе-- фатів' Ціна такого погно-лізничи- х компаній які ю виносить пересічно од-покрнва- ють край цілою ного доляра на акер Зем-сітт- ю подвійних коштов-іл- я в Австралі'иие замер-ни- х ліній Тільки канадій- - зає як це'в Канаді дієть-ськ- а компетиція не _так ся тому й пшениця мг~
сильно відбивається" на більше часу до дозріван- - кишені податковців як ав
стралійська
Австралійські вагони
якими фармері перево -
зять-сво- ю пшеницю НЄШ- -
можуть навіть рівнатися
до канадіиських Вони
приймають ледви 350 бу- - шлів пшениці а найнові- - щі з них не більше чим 40000 фунтів І льокомо- - тиви які тягнуть ті ва- - гони не можуть ставати
до конкуренції з канадій- - ськими вони далеко слаб
реицію Канаді світово- -
му ринку Ми це нераз від
чуваємо
Хоч перевозу
стралійської пшениці
перевисшають часами на- віть в великій мірі кошта
перевозу канадійської
проте австралій-
ці заощаджують кош- тах молочення бо майже
весь збір молотять "ком-
байнами" себто машина-
ми які жнуть і молотять
До цього є
причини Сіють пшеницю
в місяці квітні або маю а
довший час до дозріван-члені- в
тільки
бчиеноЗїерннао пашу для дхоудове-- ликих возів з
тих возів
запрягають нераз до
конеи везуть до зелі- - зничих стацій засн-як- і
пшеницю в
вагони накрива- -
ЗАХІДНІ і ВІСТИ
ють- - непромокальним по
лотном і потяг іде до мор
ської пристані щоб зала
дуватн вантаж
роплави Великих коштів
приносить австралійцям
перевіз пшениці в мішках
і вже деякі провінції за
дивившися на Канаду по
чинають і собі заводити
елеватори: Але не тільки
мішки прибавляють фар
мерови коштів Навіть
довання пшениці в міш
ках до пароплавів заби
рає безпорівнання оільше
часу чим канадшськии
спосіб без мішків" рура-м- и
Щоби о
дин пароплав мішками з
пшеницею заберає при
близно від шість до сім
днів Натомість в Канаді
наладовується такий са-
мий „ пароплав протягом
сімох годин Стейт Ню
Савт Уелс переходить вже
на елевейторний спосіб і
нараховує-вж- е поверх сім-деся- ть
елеваторів які мо-
жуть вмістити в
'шість і пів міліона бушлів
пшениці
Земля майже по всій
[Австралії дуже однастай
'на червоного коліру Ве- -
'ликі простори піль вима
опадів дощів Правн- -
ітельство австралійської ломінії пазом з (Ьапмепа- -
перевело цілу систему
наводнення яка кошту:
величезні суми гроша
Таксамо як земя є одно-
стайна таксамо і клімат в
Австралії дуже одностай
ний В результаті і пшепн
ця доходить в оден час
більш однакова
Поле в Австралії- - не -- є
таке урожайне як канадій
ські прерії Майже кож-
ний фармер уживає штуч
них погноїв на своїй рілі
звичайно роди ерос
ня
Австралія немає такої
Ісистеми ґрейдовання" як 'анада - Ц система відмін- -
1 в Австралії перево- -
диться продажу пшениці
кооперативним епсобом
Кооперативи Австралії не
розвинулися в той спосіб
ЩО в Канаді вони перебу- -
вали ріжні пробні пере
ходи ьуло навіть заведе
но в деяких
примусову приналежність
го належання до коопера
тивного Пулу Але тому
що референдум не вияс- -
ннл? зі?с1м- - П0ГЛЯДУ ФаР'
мерш' збудеться Ще од
но голосовання а Австра- лії відносини зівсім - від-
міннії від канадіиських
тому і пулова ідея не так
поширилася як в Канаді
БУКОВИНА ЙДЕ СЛІДА-
МИ КАНАДІИСЬКИХ
ФАРМЕРІВ
Кооперативи збуту ху- доби Пшеничні Пули
(Птахівничі Пули це все
цих кооператив
віть цілі сторони часопи-
сів в українській мові
приміром "Вестерн Про-
дюсер" в Саскачевані чи
"Каубел" в Альберті
В Галичині вже від дав- -
на істнують кооперативи
занимаються збутом
так як в Альбер- -
справу -- починають розвн--
ші менші та старого ти-д- о Пулу опісля коли си-
пу А мимотого і вагони стема не зівам оправда-- і
льокомотиви повнять ла сподівання переведено
свою службу стягають голосовання в деяких
пшеницю до морських стейтах Більшість виска-порті- в
і роблять конку- - залася проти примусово- -
на
кошта
пшениці
на
відразу свої
на па
ла
ло
ми
жнива припадають на мі-п- е новина в Канаді і наш
сяці жовтень листопад --'Український фармер
грудень Пшениця мас!Рить великий - відсоток
ия доходить дооре і зда-- і Аеякі з них оеручи під у-т- на відразу до молочен- - вагУ український процент ня комбайном "Банйд- - своїх членів видають
рів вживають в АвстраліїїИсякі звідомлення чи на- -
до пшениці призна
зсипають
колесами До широкими
15
і їх
Там
пається міш- -
свій
наладувати
собі
і
ріжні
худоби
тво-т- а
ки і ті мішки поскладані ті приміром "Мазепа Ко-- в високі гори піджида- - оперейтив Лайвстак Мар-ют- ь приїзду тягаровнх кетінґ Ассосіейшен" На
потягів Наладовують їх Буковині доперва цю
в'отверті
провінціях
вати Понище подаємо
цікаву статейку на ту те-
му яку помістив черно-вецьки- й ''Час
"Щоб раз вже з бідою
покінчити і вилізти із зли-
днів тяжких та хоч раз в
життю мати' право радіс-
но всміхнутись почувшії
свою силу — ми хліборо-
би мусимо обєднатись в
Хліборобській спілці сво
їй яку звемо "Буковинсь
кий Господар
Хліборобська Спілка
наша усунувши чужого
лихваря збереже нашому
хліборобові рік-річн- о кіль
ка міліонів левів Чи це о-д- но
не є вже багацтпо?
Все що мав хлібороб на
продаж продасть через
свою спілку прямо спожи
вачеві і купить собі через
Спілку прямо з фабрики
чого хлібороб потрібує і
чужого лихваря вже обій-
дено вже сотні міліонів
левів залишилося в- - кнше
ні хлібороба на Буковині
Ось приклади:
На Буковині річно про
дається біля 100 тисяч
свиней На свинях чужий
купець заробляє ріжно
але візьмім що в серед
нім 150 левів на штуці Таким чином тільки на сбвілиьншяхій зчаарсотибнліяючтзьчкинпцоі
-- іо міліонів левів із наших
хлборобв
А на збіжжю? Буковина
річно продає 10000 ваго
нів збіжжа Рідко коли
ткиупзебціьжжзегодкиотльися нкаупвуагвоа--
ні не заробить щонаймен-
ше 2000 левів Таким чи- ном лиш на самім збіжжю
заробляє чужинець най- менше 20 міліонів
А на бараболі худобі й инших річах? Тяжкі сот- ки міліонів заробляють
чужинці на нашому хлі-хлібороб- ів
БщуеХкоосвтпиірлнаиавбимтаомєроклбніолуьчштаеи-рмссея-ьнктоуїт їтштіьлесья6к0и ттпоиослядочісвтиакнноаермозво ниН3х0е0хда0ой0-
молочних коров По біль
шій части господині самі вмиарсолболяпюнтеьсутмьалойвоагротіснпеа
торг
спКодоилнияб пбоордаахйувоалдана кіглоь
дзкаоалаккіолшьткотоуєзвлояїнїкаатлойаобмгсояаслпороб-оа ДтусуутамєрєинімбвпіалрньинвшбяуесткпкурочаривомвеидХлтикооврокоосмштван-ає пниапхерсілівпіднреаххауйє сядскеіліькниа
ткяогшотмуєротакупзаїшстаь яккоуропнрао- і лткааілмьивкооінапм"ролзоакаодминаслраік сдма-е
дбаивЗтааилпаобтіагчкаирнилщйиохбоипвірикбйоуртзоорвока-
можна лише тоді коли
нноас внеаствичитсьвоєхтогсоьспроодзаурмс-
тво записувати всі при- - л"а і ноллоди так як
це роблять культурні на- роди
А навчити нас розумію
господарювати може ли
ше власна свої сільсько-
господарська торговель-
на організації — спілка я-к- а матиме до своєї розпо
рядимости відповідну
скількість досвідчених
випрактикованих агро-
номів ветеринарів моло-
чарів торговіцв і т д
Колиб через добре про
ваджену господарку з'у-- мілиб ми примусити па
шу корову дати лише па
5 7ТІТПИ 7ТРІІПГ літії піл л
лока чим маємо дотепер
то Буковина одна малаби
денно иа 60000 літрів
ббіилтььшеколмиолпоокраахуЦваети рпоо-
4 леви на 1 літру поваж-
ну суму а саме 240 тисяч левів або 86 міліонів ле
вів річно
при тім отже від ро- зумної господарки ми під
носимо наші урожаї в три
чотири разів більше як
маємо але нехай би ми
ВСЯКИЙ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІЯ1-ІУМБЕ- Р
Оправа вікон і дверей
Кімнатне ьикіїгчення "Ламатко"
"цемент
Точна достава
АЕМІТАаЕ-МсВА- Ш ІЛГМВЕК СО ЬтЛ
Согпег Газрег Ауєшіє апсі 93гсІ 8тлееі
Ріюпе 5236 ЕМОNТОN
за допомогою своїх аґро
помів піднесли урожаї ли
ше на 20 процентів то
малиби надвишку у збі-
жжю на 2000 вагонів річ-
но ''що в середньому році
дасть 120 міліонів левів
Продавши всі продукти
господарства через свою
центральну спілку ми на
маленьку частинку тих за-
робітків які рік-річн- о від
даємо чужим торговцям
а тепер залишаться в хлі-
боробській кишені може
мо мати й свої сільсько-
господарські школи до-
свідні поля насіньові ста-
ниці кільканайцять влас-
них агрономів та инших
фахових людей які всі
разом збільшать дохід на
шого господарства
Аби дійти до того нам
необхідно почати бодай
з малого Мусимо поча-
ти торговлю продуктами
сільського господарства
хоч частин}' бодай з не-
величким капіталом де
кілька міліонів які власті!
во легко можуть зібрати
при добрій волі кілька ти
сяч наисвідомпцих хлібо-
робів та нашої сільської
інтелігенції протягом кіль
кох тижні ІЗ
І навіть новим законом
кооперативним кинсна
здрова ідея в народні ма
си щоб шукали помочі
лише в своїх хліборобсь
ких спілках через свої
спілки продавали товари
гтамже свій тяжко заро
блений гріш складали й
заощаджували и тим са
мим собі и другому жит
тя облегчали
Хто бодай трохи усві-
домив собі цю світлу і-д-
ею нехай розкаже дру-
гому і ширить цю думку
як найдалі Згадати тре-
ба що частинний почин
до перепродажі товарів
дав Кредитовий Банк в
Чернівцях котрий від-
кривши у себе господар-
ський відділ зачав цеї ве-
сни успішну продаж шту-
чних навозів і тамже че
рез фахівців-агрономі- в у-діл-
ює ріжні поради і по-
дає вказівки щодо ужива-
ння тих навозів З ласка-
вого дозволу Кредитово-
го Баку відкрито тамже
конто де можна складати
заяви та гроші до вступу
до наміченої хліборобсь-
кої спілки "Буковинський
Господар"
Аби й найбідпіщому
хліборобови було можли-
вим вступити із члени це-г- о економічного хлібо-
робського союза наміче
іл иосідас пі рій імфго-іііі- х
пін кою ]о
юа перчений споді
(тісл ще н 020 ііідчіпіп- -
гн перш) шахту
Число 21
Лати Ґонти
"Фер вечір" нафлл
плпетер
Вільна достава в місті'
но вартість одного паю
па леїв
Тижневий звіт з едмонон- -
ського ринку збуту
худоби
Минулий тиждеііь був
куди живіщий чим попе-
редні Відразу першого
було помітно актив-
ність покупців Запотре-бованн- я збільшилося зна-
чно і відповідно до цьо-
го піднеслася також і ці-
на деяких родів худоби
Найбільший попит був на
середньої худобу на
заріз Також і ґрейдован-
ня не було таким строгим
як обох попередніх тиж-
нів Ціна на худобу на за-
різ пішла в гору від 25 до 50 центів
Годівник не мав такого
попиту як другі роди то-
му теж і ціна його не під-
Щхоединлаайкзрнаащчнео з говдівгноирка
платилися корови та ялів-
ки Ціна на них держала-
ся стало
Телята особливо гір-
ший їх сорт мав меншин
попит і ціна на них впала
майже на доляра в по-рівнан- ню з попереднім
тижнем Вибрані телята
держалися досить добре
в ціні
Безрогії знов поправи-
лися Попит на них був
досить гарний і на при-кін- ці тижня платили за
вибрані по $1250 а за
грубі гладкі по $1200
Овець все привозять зп
мале число щоби можнг
на них назначити якусь
певну ціну Купці илатят
за ягнята від $1300 до
$1400 за однорічні від
$900 до $1100 а за вівці
від $650 до $850
Загально минулого ти-
жня пригнано: худоби
штук телят штук
безрог 2499 штук овець
ягнят 15 штук
о
10 тисяч студенток в Полі
щі
В шкільному році 1927-2- 8
було иа всіх вищих
школах в Польщі 41440
студентів В тому числ'
було 10675 студенток
значить 23 процент Най- - більше було їх на фільо-софічпи- х факультетах нл
дентнетиці і (Ьармації
Не забувайте що львів-
ська "Просвіта" в цей тя-
жкий рік святкує свій 60-літн- ій ювилей Найкра-
щим даром для неї буде—
коли всі громадко стане-
мо її членами Річна вкла-
дка виносить два доляри
іони :іа яких' сирої: Коп
іткі ііт на герчении шахти ч 2
починатися негайно по закін-
ченню ч Ік'млі Мід
Ь''іпада компанії маті най
краще орсчічшя І'ООЛОІ'ІІІ
ПОРУЧАЄМО
МГО-САМО- А 0И5 Ш
"уУАШШІІСгНТ ГІЕІіБ
як добру спекуляцію
$100 ЗА ШЕР
МЦ-1пііі- да ОПлс Лімнтод я- - Шихта ч 1 пОііііпиа ю- -
]200
ІЗсліфаіІг
почялі і
році 1
:і опікою
цегла
500
дня
ваги
'
-
561 443
і
дпін
шахти 1
ПО
бути
Телефонуйте або телеграфуйте на паш кошт до 8 Р Ріаіег & Сотрапу
ліілпїіїіьч КТЛМШІІ) 8Т0СК ехсіілічте сльсакї РЬопе 4346 Еатоггіоп 529 Тееіег Війе
8 1" кьлтіік & со~
ИЯ Токісг Кііііаііік Нііпмпіоп
Ссіїїіешсіі:
ГІеіче (ПН ту Опісг) (Зсгиі Іпіогпшііпп ОпЬ) Сгочз~оиІ раг4
пні ГИЦІІПМІ Гог __- - 8іагсч Г МіЛ-СашЛ- а ОІІз ІМ
пі $100 рег 8І11Г Му СІїсек Іо соуег Іп Гіііі іч спсІочсО
Х' — ___ ЛІЙГС8Ч