Ukrainski Visti, April 29, 1936

              V
С♦то♦ронаВА2іста зКУнкраїн:ськ4ихНху УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
нас вчать іваламятні
іні 22 січням
(З приводу Українського Дер- - Українці не боронили Украі- -
жавницького Дня у 'Вінніпегу) ни просто 'тому бо: 1) IV V--
У двох попередніх статтях "іверсал 'проголосив ш6 "те- -
подали ми історію двох наших
"22 січня" з 1918 іл 1919 рр4В
тііЬісторії представили ми-'пе-рередов-
сім
"тло на якім повста
ли оба згадані акти А далі
навели ми оригінальні історнч- -'
ні документи котрі показують
наметі акти такими якими во-
ни 'були вдійсности Вкінці
зв'ернулк ми увагу на деякі
більш характеристичні сторо-
ни і наслідки тих актів
Та кожна історія людських
діл це не тільки опис тих діл
Цеїтакож запис зроблених до-
слідів' Як така' — історія як
кожний зроблений досвід чо-
гось учить Ствердили це вже
старі Римляни котрі й назвали
історію "учителькою життя"
чого ж' учать нас історії
обох наших "22 січня"?
Як свідчить наглядно історія
першого" "22 січня" з 1918 ро
ку Вел Україна була в тім
часі до державної самостійно-
сті! зовсім незріла
"Недозрілі були передовсім
народні маси які про держав-
ну самостійність України зо- -
всім'не думали тільки'про по-ліпшен- ня
свого матеріяльного
положення через -- відібрання
майна багатшим Одначе на-
роднім масамігоді дуже диву-
ватися Та незрілі булилтакож
українські партії котрі такса-мо'н- е
бажали державної само-
стійності! України! 'але навпа-
ки — були за' зв'язком з Росі-
єю Незрілі були вкінці навіть
українські політичні й держав-
ні 'провідники'" котрі 'не" тільки
нікого 'не вели але й самі
йшли у хвості мас і партій тай
таксамо як- - вони не бажали
собі самостійності бо) не ба
жали відриватися від Росії Це
все безперечні факти"- - котрі
стверджує історія тих' часів
Та клясичним свідоцтвом не-
зрілості! Вел України того ча-
су до державної самостійности
є й на' завсідні остане'І'йй'У-ніверса- л
Українсь'к'ої'Централь-ноїРад- и
Теоретично той У-ніверсал'"прого-
лосив
державну
самостійність' України) Та' яку
практичну вартість мало те те-
оретичне" проголошення дер-жа'вн- ої'
самостійності коли
одночасно той самий ГУ-и- й
Універсал зар'яджу'ючи демо-
білізацію і зносячи постійну
армію розброював Україну!
Ро'з'бррював' "якраз тоді коли
Москва йшла війною на Украї
ну щоб знищити її державну
самостійність Вкінці той Уні-
версал1 повідомляв" ііаселе'ння
України що Українські Уста-нов- чі
Зборимають-рішитипр- р
федерацію України з народні-ми- 1
републикаииї б" Росії-- " От-
же1 ''універсал проголошу-
вав державну самостійність У-краї- ни''
й! одночасно'' 'нищив 'ту
самостіГжіст'ь'1') практично1 й
" теоретично'"'1 '- -
'Та' 'все ж' таки" Українська
держави мид дшіфим у ізіо у
повстала вона повстала одна
че не як вислід'"внутріішіьог6
хотіння" але'яіс акт вимушений
тодішніми1 міжнароднім!!' об- -'
став'инами Про те'вимушення
говор'ять виразно тодішні го-
ловні українські іпартії у своїх
1гіресвйх"органах"г'1Про це пи-
ше також 'сам президент1 Укра-
їнської [ " Центральної Ради
пруфі іМиГр'уревськийбезпо-середн- о
після'"'оголоиГення IV
'Універсалу'' Всівониі прямо
ь
Лравдуються'(!)1'запр6г6лЬ- -
шення' держав'нбї самостійнЬ- -
сти України!" "
Чи 'ж супроти" сказаного ви- -
ще можна дуже дивуватися
що Українці не боронили Укра
ЇНИ 'Перед- - МОСКОВСЬКИМИ бОЛі£
шевйками 'котрі ГЛшлй'на' У- -
країну війною?- - "
-- І і ги у
пер' війні' кінець та зарядив
демобілізацію і знесення само-
стійної армії а промисловим
закладам наказав негайно при-
пинити працю на оборону
краю — отже пощо було йти
на війну? 2) той самий Універ
сал проголосив що' Україна
може ввійти у федерацію з
державними новотворами
котрі тоді розбилася була Ро
— отже пощо відри-- 1 національне було в
ватися!1" і ому коли москов-
ські большевикн йдучи на У-краї- ну
таксамо проголосили:
1)"далой войну!" і 2) "само-определен- ие
вплоть до отде-лени- я"
— то яка рація була
воювати з ними? Тимбільше
що й під суспільним оглядом
IV Універсал і московські боль
шевики майже ріжнилися-захоплювалис- я 'і
між Обоє зносили при ноґрафією тих
ватну власність націоналізува-
ли торговлю ітп Щобільше!
В більшевицьких відозвах не
говорилося тоді про федера-
цію 'України з Росією тільки
навпаки — про 'самоопреде-ленн- е
вплоть до отделення"
Отже теорія московських боль
шевиків в українській 4 справі
була тоді навіть більше само
стійницька ніж теорія Україн-- 1
ської Центральної Ради ' Тако
го баламуцтва ще світ не ба
чив!
іак виглядала державна
зрілість" Великої України у
дні 22 січня 1918 р коли Цен
тральна Рада в Києві під нати-
ском міжнародніх обставин
проголосила державну само
стійність України
1 Не будучи зрілою до держав
ноісамостшности Велика У-краї- н'а
й1 не' могла" цінити тої
самостійности' і Вона більше
цінила партійні програми" та
соціальні кличі ніж свою дер-
жавність Це виявилося дуже
наглядно і вже" незабаром
4
після
22 січня року Це й було
головною причиною конфлікту
між Українською Центральною
Радою й котрі прого
лошену IV: Універсалом теоре-
тично1 державну? самостійність
Українизнійснили практично
Це й було 'також головною
українського' пов-
стання проти '"гетьманської У-країнс-
ької
Держави в листопа-ді-груд- ні
'1918 р та її повален-
ня А1 оправдується до' нїіні
валення своєї гетьманської
держави тим що мовляв во- -
на проголосила федерацію з
Росією' і що повстанці виступа- -
'п'лСппл„: ! іп --: п„ іет п и іш ііиі іігіііііілпнш ли _ _якоаз ш— _ілт ми
на Рада проголосила і вкорі-
нила ідек) ' федерації з Росією
та робила це без'ніяких кори-
стей 'для-Україникол- й геть
манові -- за само проголошення
федерації з неістнуючою Росі
єю 'Антанта' оферувала визнан
ня й поміч Тільки повстання
унеможливило це '
Кілька тижнів після упадку
гетьманської' Української Дер
жави прийшов 22 'січ-
ня -- 1919 р Тоді проголошено
державне 'зєднання' Галичини з
Великою Україною
Тому'1 тепер увагу
тільки на науку 'яку: той акт
дав і все буде' давати Галича1--
нам " і
Яка'ж та наука?
ЯкГвідомо- - Галичина була в
2-і- й 'половині XIX і на початку
XX' століття найсвідомішбю' і
найбільш зорганізованою під
національним оглядом" україн-
ською землею "зі" всіх україн
ських 'земель взагалі Тому
Галичину справедливо "назвали
'Українським 'Піє'м'бнтом" На
Галичину як нЗГ "Український
Піємонт" дивнлася'передовсім
нович Коннськин аж до Тру-- ' стінною державою і коли у
шевського включно
звертали свої 'очі їна'Галичйну
признавали' їй особливу ролю
в визвольних Укра-
їни' іївязалн -- з нею певні надії
! Та чи Галичина була вповні
свідома своєї 'ролі "іг свого зна'-чінн- я
як "Українського Піє-
монту"?
Хто знає історію другої по-
ловини XIX і початку XX сто-
ліття1 той мусить' відповісти на
поставлене вище питання загіе-речуючо-
-'і
дійсно:- - Галичина
іь ооалчаїи-і- н па паоїз 7 праїл- -
ськогоІПіємЬнту" була далека всім"-ї-х 'поняття
повного розуміння Велику Україну яку'вони
ролі і значіння як "Українсько
го Піємонту" 'Навпаки! Гали
чина бачила -- "Український Пі-ємо- нт
не в собі але — на Ве-
ликій Україні Нічого не ва-
жило в очах наших людей те
що на Великій Україні україн
ська свідомість
серед ' інтелігенції майже не
на І існувала а в масах зовсім не
існувала що там українське
сія було життя ще
1918
колисці що тамошнє україн
ство обмежувалося тільки до
етнографії й літератури "для
домашнього обихода" Гали-
чина на те звернула дуже мало
уваги Вона бачила тільки —
великі простори українських
земель і великі маси україн-
ського населеннял Галичани
не істооією ет- - собою тих просторів і
Німцями
причиною
'другий
національна
мас Вони вірили в їх якусь
містичну сил}' Словом: Гали-нан- и
дивилися на Велику Укра-
їну через рожеві окуляри ро-
мантики
Отже непередумане романтич-
не відношення галичан до Ве-
ликої України мало фатальні
наслідки Бо воно з одного
боку перецінювало Україну а з
другого — недоцінювало а то
н'обезцінювало Галичину
Найбільш ярко виявилися
фатальні наслідки романтики
Галичан щодо Великої України
в 1918 році : Мало це місце в
листопаді того року коли Га-
личина проголосилася само- -
ТОЧНІШІ ВІСТИ ПРО
ЗАВОРУШЕННЯ У ЛЬВОВІ
Американська преса прино-
сить 'точніші звідомлення про
кріваві заворушення у Львові
Підчас похорону 23-літньо-
го
безробітного
ка прийшло у Львові до крова
вих заворушень в котрих зги-
нуло від 15 до 20 осіб Козака
вбила поліція кілька днів пе-
ред тим коли він разом з ін-
шими демонстрантами вдерся
до будинку міського бюра пра
ці котре йому і його товари-
шам відмовилося дати' працю
Поліція позволила на прилюд-
ний похорон Козака і постара
лась що йому призначено да-
леку закутнну на одному (зда
ється янівському) цвинтарі
Коли похід дійшов туди при-
ятелі вбитого зажадали
го місця після чого заверну-
ли і пішли в' сторону другого
(правдоподібно личаківсько- -
Тимчасом Пен-таль'- "' ""'"Ч дорозі на
звернемо
змаганнях'
Бернардинській площі поліція
загородила похоронові дорогу
її ПііиіРО тті !іїлЛ іп?ілииім лл '
йшли головними вулицями То
ді 20-тисяч- на товпа натиснула
на зібрану поліцію і поча-
лася бійка }
У першій перестрілці згину
ла одна жінка Безробітні по-
клали трупа на дошку прнкри
ли червоним прапором і посу-
вались далі 'Поліція відкрила
пальбу на що "мали відповісти
демонстранти івистрілами З
парковихЧтавок і автомобілів
барикаду Тимча-
сом невелика групка безробіт-
них з тілом Козака дійшла на
цвинтар а тисячці поліцаїв вда
лось і після рукопашного бою
здобути барикаду По непро-вірени- м
біля бари-
кади найдено 16 трупів в тому
ню з місцем на цвинтарі Офі-ціяль- но
подають2 'що три собі
були'вбитії'го ранених1 З ін
ших джерел є вістки що зги
Велика' Україна Куліш -- Анто- нуло 47 до' 20 осіб 'а ранених
всі вони звязку з ооями у львиві звер- -
нулася ДО і алнчан_що оули
на Великій У(країні (СС) з за-зиво- м
іти нач}відсіч" Львово'ві
Та 'галицькі СС' відмовилися
їйтн'-д- о Львова бо саме тоді
готовилося на-Велик- ій Україні
— повстання проти Гетьмана
і іСС замість" на іЛьвів' пішли
важніший ніж Львів" У ви-сл- ід
і: не маємо -- ні Києва ні
Львова
Річ-ясн- а що натакий крок
галицьких СС вплинуло пере- -
Ідо романтичне
від своєї'про
всупереч дійсності 'уявили 'собі
дозрілою до самостійного дер-
жавного життя І далі на та-
кий їх крок вплинуло недоціню
вання Галичини яка могла то-
ді стати "Пієм оптом України"
в буквальнім значінню тих слів
Романтикою — в значінню
ілюзоричности — був овіяний
також акт з 22 січня 1919 р
Заключаючи тон акт Галичи-
на сподівалася осягнути ним
передовсім поміч Великої Укра
їпп в своїх змаганнях за вдер-
жання державності! Та дуже
скоро прийшло розчарування
Велика Україна не тільки не
помогла Україні вдержати її
державність але навіть відрек-
лася Галичини
Такий був епільоґ акту 22
січня 1919 року Тай епільоґ
був зовсім природний Бо ко-
ли Велика Україна не цінила
своєї власної держави яку за-
валила то як могла вона ціни-
ти Галичину якої не цінили
навіть самі Галичани?
Досвід який зробили на Ве-
ликій Україні галицькі СС ко-
трі поставили вище несвідому
національно Велику Україну
від національно свідомої Га-
личини і також досвід який
зробили з Великою Україною
Галичани взагалі котрі актом
22 січня 1919 р
' "Український
Піємонт" підпорядкували незрі
лим іще' до державної само-сті- й
просторам і масам дав
нам тяжку науку
було поверх' сотні в тому ко-
ло 20 поліцаїв
Гострим мірам поліція вдало
ся завести спокій у середмі-ст- ю
На передмістях бої і пе-
репалки тревали далі Підчас
головної сутички на Бернардин
Владислава Коза- - ськіи площі товпа використа- -
іншо
збудовано
відомостям
ла нагоду щоб пограбувати су
сідні склепи
Американський „ кореспон-
дент Доналд Дей подає що в
бійці 'з' поліцією взяло участь
20000 безробітних Число вби
тих подає на 20 між ними од-
на жінка Ранених було 200
оо-- :
З ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У
ЮГОСЛАВІЇ
"Народне" Просвітнє ' Друж-ство"в- "
Рускім Ке'рестурі' помі-
стило в "Руских Новінах" ві-
дозву до Українців у Югосла-
вії з закликом складати гро-
шеві жертви на закупно вла-
сної друкарні в якій могли б
друкуватись українські книж-
ки та часописи Відозва під
писана о Михайлом Мудрим
У відозві читаємо що життя
30000 Українців
т у Югославії
настільки розвинулось що бу-дуччи- на
їхньої культури й осві
ти вимагає власної преси й ви
давництв котрі не' можуть роз
впнутись без" своєї друкарні
"Руски Новини" містять спис
осіб що склали датки 'на дру
корню
оОо
Стан здоровля Митрополита
Ексц Андрея Шептицького
знову покращав як доносить
старокраєва'(преса
Арештовано понад 700 осіб
у ЛьвовІУ 'звязку з недавні-
ми крівавими подіями поліція
у Львові переводить далі ма-
сові арешти: Досі арештовано
вже понад 700 осіб
Уряд запевняє що все в по--
числі 'двох поліцаїв рядку — В 'урядових поль
'Польський уряд приписує за ськнх звідомленнях кажеться
ворушення безробіттю комуні- - "що всюди в"Польщі повний
стичній 'агітації й непорозумін спокій — навіть у Львові
В Коломиї сконфіскували
історичну повість Гоголя з 17
століття "Тарас' Бульба" Суд
затвердив конфіскату Вне-
сено -- правшій відклик
1936 — 18
'М Ев ВЕЬбШМ щ}Щтзш0№
МАцвЕ0бБлгЙГпи Ж 3%У?3&% І ШШІБХА1Ш „
Г Р АЬІ'С Е иомтмє5уЙ% 'ЙжЕЖМ'А N V
І равіз уеріч)№ О&уЇ'УУУУУ'
З М£Т2 НАКЕNвЕйе1%X
І 2
і І „„т_ І ТОЦЬв Й&ЙОСНИАЮ
і бТКАЗВОиййаЙХ АЯЙОв ІМРІСАТБ
] - том5 ЕРімаіО 1%% ОРІНУАЗІОМ
1 [Ш1 СЕЙМАМ АІК ВА5Е5 „р1ГЛОг (ІкЯР
% РОЙГІРІЕО ИМЕ [СОМРІЕТЕР ТУГ4-- "ч
щ о имоЕР согетржтюг'0 зсдиЕ ор мнез
% МАОІМОТ иМЕ [СОМРІЕТЕО] ' 50 о 100 200
І - 1 5ІТ2ЕКЬАКП "' ©
Лінія француських і бельгійських фортифікації1! котрі тягнуться від Альп до моря і
ділять" Німеччину від4 Франції і Бельгії стали грізним чинником європейської політичної
ситуації Копули з -- двома гарматами означають сильно укріплені міста Товсті короткі
лінії — це лінія підземних француських фортифікації! 'Терен позначенні! довгими ліній-
ками це демілітаризована Німцями Надренщнна котру тепер Німці фортифікують Ква-
драти зі свастикою — німецькі летунські бази стрілки — через Швейцарію і
Голяпдію куди німецькі армії могли б обійти фраіщуські фортифікації
УКРАЇНСЬКА
КАТОЛИЦЬКА ПРЕСА
Побіжний перегляд україн-
ських католицьких видав-
ництв та преси
НА ЗАХІДНІХ УКРАЇНСЬКИХ
} ЗЕМЛЯХ
є ось такі українські видавниц-
тва й пресові органи: У Льво-
ві: "Аскетична Бібліотека гр-ка- т
Духовної Семинарії" "Бо-гослові- я"
науковий теольогіч-ннйжурна- л
квартальник "Пра-
ці Богословської Академії"
"Праці Богословського Науко-
вого Товариства" "Нива" мі-
сячник церковно-суспільний- "
"Власна Поміч" видавнича ко-операти- ва"
"Дзвони" видав-
ництво і літературно-наукови- й
журнал "Видавництво Марій-
ського Т-в- а" "Наш Приятель"
місячних для дітей "Мета"
тижневик "Христос моя сила"
популярний часопис — дво-
тижневик "Нова Зоря" вихо-
дить двічи на тиждень' "Прав-
да" популярний ілюстрований
тижневик "Бібліотека Україн-
ської Католицької Організа-
ції" "Католицька Акція" — мі-
сячник і видавництво "Світ
Дитини" журнал для дітей і ви
давництво "Українське Юнац-
тво" місячник г видавництво
"Наша Майбутність" У Жов-к- ві
є "Видавництво ОО Васи-ліян- " ' "Місіонар" місячник
"Записки Чина св Василія" —
наукові видання ("Релігійна
Бібліотека" ' — "Видавництво
ОО" Редемптористів" " (Збої--
ска) У Станиславові вихо-
дить: "Добрий Пастир" місяч
ник і видавництво в Переми-
шлі "Український Бескид" тиж
нев'ик і "Епархіяльна Поміч"
видавництво На Закарпатті
є: "Видавництво ОО Василі-
вн" в Ужгороді '"Благовіст-ннк- "
(тамже) місячник "Аске-
тична Бібліотека" "Свобода"
двотижневик "Неділя" орган
Преосв еп Стойки "Місячний
Вісник" виходить що два мі-
сяці "Концелярія Оборони Ві-
ри" видавництво в Ужгороді
В Югославії є видавництво і
місячних "Рідне Слово" "Рус-
ки Новини" тижневик і видав-
ництво "Просвитне Дружство"
У Злучених Державах є: Ви-
давництво СС Василіянок" і
"Місіонар" релігійний місяч-
ник "Америка" орган "Прови-
діння" що виходить тричі в
тиждень "Українська Молодь"
місячник і "Небесна Цариця"
релігійний місячник У Канаді
українські католики мають:
тижневик "Українські Вісти" і
місячник видаваний ОО Ре-демпториста-
миГ
"Голос Ізбави-теля- "
релігійний "Бюлетень
Брацтва 'Українців Католиків у
Канаді" "Бібліотеку Добрих
Книжок" — видавництво ОО'
Васнліяп у Моидері У Брази-
лії є: "Видавництво ОО Васн-
ліяп" у Прудентополісі "Пра-
ця" тижневик і "Місіонар" мі-
сячник
При цім огляді число видав
ництв і преси без сумніву не
може задовольнити католика-Украінц- я
Але все ж таки му-
сить у ньому збудитися почут-
тя довіря і надії якщо візьме-
мо мізерію української като-
лицької преси перед війною
Вона зробила за цих кілька
років кільометровий поступ і
це є доказ яка рідна є като-
лицька ідея українскій душі
29' квітня Число
Дві шлях
В місті Опаві в чеськім Шле
ску поборові німецької народ-ност- и
після повороту від че-
ської поборової комісії пішли
гуртом на німецьку границю і
там усі разом присягли вір-
ність Німеччині
ГУМОР
Лік на безсонність
Лікар: Я радив вам щоб ви
положившись до ліжка рахува
ли Чи ви послухали моєї ра-
ди
— Так Я дочислив до 45-9- 23
— Ну і заснули відтак?
— Ні! Вже треба було вста
вати
Бібліотека Добрих Книжок
видала нову цікаву книжечку:
"ЯК УКРАЇНЦІ ТЕРПІЛИ ЗА КАТОЛИЦЬКУ ВІРУ"
Це є 2-г- е число Самоосвітних Листків — Мондер
Алб'еКрнтаижекчвкітаенмьає 1т9в3е6рду окладнику і 40 сторін Повин-
на находитися в кожній Українській хаті Ціна з почтою
10 центів Замовляйте в більшій кількости й розпро-
дуйте між знакомими дістанете знижку 20 процент
Цим причинитеся до збільшення культу українських
Мучеників
На днях вийшов з друку
ІНФОРМАТОР БІБЛІОТЕКИ ДОБРИХ КНИЖОК
РАЗОМ З КАТАЛЬОҐОМ (ч II) НОВИХ КНИЖОК
які можна набути в згаданім книгарськім відділі На
бажання даром
На День Матери який обходиться в другу неділю
травня поручає "Бібліотека Добрих Книжок"
РЕФЕРАТ НА ДЕНЬ МАТЕРИ
Відбитий на цикльостнлю Ціна 20 центів
Пишіть на адресу:
ВІВХЮТЕКА БОВКУСН ІШУ20К
Вазіїіап РаІЬегз Мшиїаге АІІа
Кіп£ Есімгагсі Нріеі
10180101 5ТКЕЕТ ЕОМОШШ АЬВЕКТА
ДІМ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЇ УС1УГИ
ГОРЯЧАТА ЗИМНА ВОДА И ТЕЛЄФОН
У КОЖНІЙ КІМНАТІ
Едионтонська Перворядна Кавярня
В СПОЛУЦІ З ГОТЕЛЕМ
Отворена від 6-- ої рано до 2--ої в ночи