Ukrainskyi Robitnyk, September 12, 1947

              Сторона 2
ІдщАііщджжшшзштжгкяШШІ
Вісти Про Україну
А М Андріевський
НАШІ СУ(# (ПОМП)
До 18 вІА--у греки Польщу сав „ніде мабуть не ножна
звали А Заідш знайти такого багатою й пе-Карпа- ти
коло Кракова зчали 'рехокливого матеріялу як в
„Альпес Сарматорум" За оп-
исок старозинних греків (Ги-1кморат)сарма- ти
жили в чор-
номорських "стелах були кони
наргд войовничий дівчата ра-
ніше за муж не виходили аж
кожна вбє зо-тр- и вороги ні
весіллі лри носять жертви бо-
гам Онсізідашм про Амазо-
нок поширене в Польщі піш-
ло од сарматів Польські жінки
в історії надавалися до воиоз
ничнх амазонок а історики не витікає нєоохідіік-- п
що поліська мовного послуху Римові ко-жіл- ка
в історії Польщі івідігра роль Польщі ніком не підли-
ла велніку ролю гає тільки 'Бог стоїть над ним
Що поляки прийшли на сво- - король не є підданий Рима"
Ю ЗеМЛЮ 3 ПІВДеННОГО СХОДУ
ро це спору мома Одш на-
жнуть що поляк то кольоні-ст- и
з землі київських полян
про Цію говорить велике чис-
ло назв осель та місцевостей
в Польщі які наззн знаходи-
мо й у київськії! землі в одно-
му з універсалів гетьман Бог-
дан Хмельницький говорить
що поляки од пас ішиишли як
пгчг пп ілачті ч-улпіія-
т- пгг- -
п припускають що поляки —
то є старовинні сармати що
пшйшли з малої Азії Л довго
ж шли у Спередк-авкозз- і
Козаки по традиції звали
поляків „братами" своїми але
недобрими бо не хотіли вони
ній знати прав і иольностсіі ко-
зацьких Ніколи козаки моска
дія братами не звали
Самійло Зоржа на похороні
іетьмана Богдана Хмельницько
ро у промові зле поляків „бра
тім наша" Одно слово ло опі-н- і
і наших предків поляки го
наші браги Виходить то бра
ти не помирились розійшлись
поляк кривдить краінця її так
ло сей день
Де 'причина цьоіо? По ча-
сти у самий вдачі люлянл З
дачею треба боротії л бо
йнакше життя і сусідами не-
можливе
По своїй природі пончк неп
ми чутливіші парячий слпгни- -
пик: не стр' иманий на чювпіїн- -
„ паї -- ! 1! І мі ліилчімііп ііс -- і "ч
доїш думаючи танея попри
вмниЛ акт- - а нея креф к ь-г- о
маткчі" треба по і о иінщи-т- п
не рочдгммочи над тим
що од цього буде Фридрих Ве-
ликий пікміг „поляки іпрпд
ііоііовііичііі'і добрий їло паба
гато не летчоочажнші скоро рі
шає не продміНшп до кіпця
не терпеливим' Справді таїх по
по ви ходить' 5' 1119 р одноїші
ли патяки спою держліп 1ув
у Варшаїві праїзосіавннн Со-
бор иД)налн пою дочю по
жертви збирали я цілої Роаі
ірлцювллн сііиетні лрхіиек-т- п
і малярі Поляки псе ромб
рили не зллишіївіііи ні и ч --
лі пі чудових обр'зм а які
гарні мистецькі написи бути
їй головнії! дзшннці А ось тр-х- н
— не х-'ристі-
яни х 15 в за-
воювали Грецію святу Софію
Юстнніяна не знищили обра-
зи замастили і в мечеть обер-лул- н
а нині гіпс знято Свита
Софія стала музеєм мандрів-
ник ліожс оглядати чудозх
мозаїку мгіі-стірі- в
часів імператора Юстині
вій Нині поляки похіпцо в
большевицьких кігтях а що
як би встала царська Росія чи
не заставила о їх одновитн со--Оо- р?
Негайна реакція на зовніш-
ні вражіння перевага чуття
ке як у мене мушу зни-
щити Так було у лоляків їв і-ст- орії
так було й до нелавна
ГКхтях графі Валєріян Красін-ськи- н
у 1841 р у своїй книзі
про реформацію а Польщі оти- -
'Л „УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК" — пятниця 12 вересня 147 Рік XIV ч 36
іЛіЛіштмт
ч
„Сармати'ею"
ое5-лідкреслюю- ть
хрістіянсікил
Польщі для доказ} того як
релігійна нетерпимість та
вплив єзуїтів може квітучу
зсмлюї подаючу великі надіі_в
духовній та індстріяліній об-
ласті обернти в швець" Ще
за довго до Лютра у 1459 р
Іван Остророг польсько-м- '
соймі казав- - „іґс іможна за
перечувати тому що це коро-лівспв- о
як католицьке бло
під опікою Папи але звідси
і""4 і''"" "-Ч-'1 чі}™і
Польща тільки тоді була силі
на коли там б) та сильна коро
л-авсь- ка влада од Церкви неза
лежна А хтож нищив королів
ську владу? У більшості! като-
лицьке духовенст_іо Кардинал
Гозн'і довідавшись про Варфо
ломеюську Ніч у Франції та
замордований адмірала Коліні
" '"-- " -'- -' чч"""-"™""- " ла-і- '
динала вітає ного з ним вели
ким бежим даром для Фралці
ї молить Бога щоб посла з та
кип дар і для Польщі спрова-
джує єзуїтів до Польщі забо-
роняє читати Святе Письмо
вчить що піддані ніяких прав
проти князя не мають Карди-
нал Гозіїі тай нащадки його
ц патріотичном} екстазі гада-
ли що так і треба але забу
вали що Польща не з самих
католиків -- поляків складаєть-
ся За допомогою ьзутіїз пере
тягли до Польщі всю нашу
православнх шляхту але наро-
ду українського бую заблгл-т- о
щоб його перетліти надія
на Унію не справдилась бо не
привела паш нарід до споль-
щення а навпаки до іьмію-ПЛППОГ- О
--відродження Але
скільки кровн пролито спри-
чини ііедерпимостір В нетерпи
мости цілі століття нихону-ЧКНІ- Ц
поляків і Іеі сринмісті при
водила до того щои коро 1 1
безсилий був іцссь зробити
і Іете-рппміс- п сангвініка тягла
тГіпкі розклад нема лито
итеі По піці як хто хоче
„не почвллям моїло впникнч
ти тньки на ірмігі нетерпимо
сій 3 чисіо релігійної нетерпи
мости виникла національна не
терпимість А хто иинеи'
оже и правду казав Т Г
ІІІеачеико обшіїїх вач іочп
цьом „ксьонд іц - езмтіи"
(польських) Історія повторю-
ється Поляки не ЗМІНИ ІИі1 Ті
що останні часи оголосили
іюльщл дія полинів та пга
восіаши церкви на Хоімщині
Рпіііівпіі імпті п і п ю- -
ті кров пп крони клріинллл
І омя
С1 нетерлимостп Д) Ч ІЛЬ-егз- а
один крок На чвікьство
хворі нач гь чені поляки Од
ного раз виданні Краків-
ської А н ідем і і бую надруко
вано що Литовський Статут
законодавчий памятник 16 ві-- н
не твір польського генія
тоді -- к середній стдент знає
ЩО I ПО ЗМІСТ) і по мозі це 3- -І хідню -- чрлїнськші памятник
Німці їм страшні залізною дис
ципліною послідовністю І СН- -'
дисштлнюю послідознстю і си
стсмою Моснаті для них ліп- -
ш іс мені каже логяп
шлумти москаля з задню ча- - стнт чк німця в „гембіГ
Русігніз--раїнці- з лолгки за
такия вірш од
„Ти --поляку стлль шишаку
З оренжем до бою
А ти русінє сч синє
З віолами до гною!
У 1905 році на всеросійсько
ад розумом лриводить доне(рівних ніколи не взлжалн Від
тершгмости разє щосьінг та носили до них означувались
ного
- Еми&Гшіяіш
До 60-ДО- Ьг пііСМенміка
І „Ні' бестія ніДнгол" —л-іб- се
аражЯнУ вїд обличчя БгГої- -
Ізина'-я- х лірика що зи'стуййв
а 19Йроці зо збіркою „Тро'й- -
'зцдляї В полчтячг між Да
огшиііі іш пил іоипілпл
першої еміграції прагнулось
му земському з їзді оуло ІИД
няте питання лро автономію
для Польщі Поляки претенд) 'мотнім і покиненим у добу ре-гал- и
і на Холмщину де насе- - 'волюції хижацького пробу-ленчі- я
українське На' це А: Г 'дженмя інстинкту-Мож- е моло
Гчко сказав: „небезпечно денький кавалерійський офіцер
православне населення (термі- - Б Гомзин в почут-н- у
ще тоді не ті ладу гармонії — особистої
вживали віддазгти у владу по й суспільної як Тичина (який
лялам поляк по природі ма- - зрештою так вплинув на його
лешкнй деспот" Може це н 'ранню творчість) гадав що
перебільшено але тоді так ду
мали видатні російські люди
Поляїки завжди мали лретен
сії на українські землі їх іде-
алом бло: „од люжа до мо- -
жа а підставою месіанська
ідея поляхам мовляз приз-
начено нести на схід світло і
куїьтур)"
Поки існ}€ большевицька
Росм польсько - українського
питання нема але коли бол-шовиз- м
як яви
ще впаде поляюі знову од-новля- ть
стару політику впер-ш- у
чергу пос)н)ть на Галини
н це номин-ч- е 5' 1919 р аі- -
цемаршал сойму Іґнац Дашннь
скі казав: як не б) де Гали-
чина з нами то нам і Польщі
не треба" Це саме говорять
нині і будуть говорити далі
Всі поляки легко обєднають-с- я
найдеться вожд подібний
Пілсудському добудть доломо
ту з закордон) і похід на Га
личину і Волинь готовий На
падові поляків українці мо- - жть иротиста'вити тільки сн- -
Волинця
ки гетьманська здібна
єднати борців за
Чи
що ваш
лу роз-- і
бо
ідея об
всіх долю
Не що було:
У
але ють
нездіб- -
шиї зло
все бо засаді
зброї в респчбли
ші тільки
коли
між
ти але
(ЧІП НІЧОГО не зможе Не обєд- -
нае Нлііо- -
зразок ні- -
меціжин але не
що німецький на- -
ц палим є тілі мі
без
вожда не можуть бути вожд
них
ноі сили за шгм идхть
вод нема вожда
нони німці знають
не
що
знатті ~" пт„
"-- 4 Н"Л10МІ- - приилймі це ду- -
Кі тяжко- - єднатись од- -
нолгу
герой але
них не визнав
собою адади
під
ТЛ
-- л_ ііі'іі IV пу111
ллахно
де начальни- -
кОМ
Ло
озброєні назвами:
'петлюрівці
"ці а а єдиного
біло
Бо не було одного виз
наного вож-Д- а
а могло статись тільки
вся
гкР-гп-Лчиі- -г- ппинті_-ти-- к
одній особі
в
--зід аф'їрЯацм рі- -
„я н
голошЙН-Сть-" чїіҐ1'саоє „бестіяль
українське"
протиприродне
українського
іство'ТВ — ЇГс вимЬга~кож- -
чгісу догбжжго£лись- -
Щ- - ЛЛГЧ С фЦ ІЛИ ОЛ
суспільство Ранній не
цьтго зумисне" чи
в свого інтелектуалізму
з почув себе знечозя са
„музикою можна
соціалізм" вжахнувся в
рр 1918-2- 1 коли
„всі в — а іпонят
тя чести добра любови в
Ще сипле чарами
в сварці з вітром люто
на полях
довго буде ще
І кров спиратиме нудьга
німа?
лін може втомле
ні двома страшними війнами
це вожд монарх геть-
ман оточили його
та напіздібнішиїмн людьми
тільки тоді можливо колосаль
ні зусилля нашого народу
но не б а так отама
ни Петлюру вбито в
Парижі тамже помер Махно
на Зелений оклав то
лову в з денікінцямн Тю
тюниик пішов до
таїм ізнищеніні Махно у- -
але гірмп розпались
а нарід в неволі Нині те саме
є монархічний З зерняти гру
омито иблмія Я
нлрод може
а польській ліесіяпській іде Григорііва
— ідею 'стріляли большевики слава зо
і волю Уікрлши обєднає й раніше є мельників
нас ресіцблика і не забезпе- - ці є бандерівці були Тарас-чит- ь
перемоги 1918-1- 9 рр бульбівщ може й ще які ніко
галнціАнй к один ішов ли вони одні одних не внзна
бій проти поляків рес- - завжди будті боротись
ііблнкапськии провід між собою навіть битись цс
б постаратись о зброю неминуче нашого націона
і пропало війнл лізхьу Наш нарід в бз
бсз Україні
капська іюрмд висовує не ліп яблуні виросте
ших а людей а 'груша або яблиія ріжними
останніїми попадеться і [засобами можна їх поліпши-ддібниі- п
чоловік то зробити все грша зостанеться
нас і націоналізм
"л-'"-- т беруть за
націоналізм
доолчають
властизиііі
німецьномх народові - і в
готовій державі німці
у — це втілення держав-- 1
нони
в огонь і —
і оеісилі
тільки вожда а оде мчнтись поки незроз-ют- ь
з
ч'глтт Лігі-т- г %
'
при
вождові Кожний отаман
є на-зіт- ь
ні один п наді
іютюннин пристав
ГТз-- Г ТІЛПп " ІЛІМІ ш і- - іі іиІ
уоив і ригоріева
штабу бв
розпалась Україні блукали
отрядн під
григорівці зеленів
хгахнівці т
не
Чому?
цілою
це
(Тоді коли б ми
ь-- иі
пропаган
Іди збили
шеноети наголосити свою'
вихованні
голову
тім
[ного
пїШШЛЛ І И
Гомзин
дазг — чи
силу
яккм
І ©станозитн
і роз- -
гарі побачив
шляхи кровл
по-
горді
смутну
зима
Все
завіяний
мій шлях?
мою
Сьогодні —
мар
пропали
пропали:
вигнанні
бою
і бв
сталась
і
і я яблхнею
зерна нашого 'ви
бив
тілі- -
нарід
икаж
або
ііріпих
кади
рости тішкн монархія бо вмише"
одного зна
безліч отаманіз Навпаки Кїіє краінського зерна
патріот
Петлюри
народові
писміенника
найліпши-
ми
гетьманську
н тому наш нарід козацький
себто бл в організований по за
Ісадахі військовим а вшськ
головне дисципліна 'і послух
'наш нарід послушник але про
відна верства що з нього ви- -
ходить бигпє сперечається
не дасть собі ради страждає
імлчнться " сама п народ мучить
це муїки народження аж доти
'ііо-їл -пніЛіі-ртіг пииіі мгтягьчі- -
я а вже од неї залежить т
монархію досконалитн зро
бити пожиточною оттач як з
ІДИКС1 гр тл і аоо яолні можна
ч- - і
СиплТ інілиі по_ляки п_ір -- _
го з шори не візьмуть по тра- -
ЧІГІїїТ ЛТ-- Т їтїі 114 V Г1 Тії Л1-- 1 ічі ї __? _ р їжі іш пііі!
поклинаючись на свої
історичні права та месіянсьче !
лЬм але обєднання цілої Ук-
раїни під Гетьманською Була-- )
вою де найдуть не ук І
раїнці з походження
лолякіз задуматись та
можливо припинити агресію
аожнодг) разі бу- -
дчть далеко сильніші а ніж ра
л тпи мґ)ктиао тгж
історичними братами
мир
— дещо лоблажлизі досаме
таки'-тгстроо- в' людини лоета
згіамаХто ж з" нас неклеяе
"-
інді: - - --- '
' „продаЖйий безпощадний
ісвіт" -
Шо
Таптує кАлим свій брудний
узорутеривди " хто з на:
не іпережкв того ж
--„удовпй'ночі самотній я сам
все слухаю вітру розмови"
безрадігиїй стану
перед вузлом -- поплутаних
питань
і ішць 'паду лід тягарем
змагань
Тобі величний Незнаний
несу свою я душу-іран- }
Але в ті часи коли грюхтіла
Муза Маланюка й бадьорились
навіть си-мволіст- и коли поезія
украйгсБка стояла ггія знаі)
Лесиних слів „не будьте дощи- -
ком осіннім паліть а не в'я- -
літь" тоді звичайно Гомзино- -
ва лірика видавалась дисонан- -
з
сом Може й цьому п овоерід- - му проти-шет- ь
принайхті так вндаєть- - стаїзлено націоналізм (в цьом
ся з історичної перспективи і зустріч Гомзина з ідеями Д
Після відданя данини Олесе- - Донцова) але Гомзин іде да-
вим і Тичинним впливам за- - лі й один із небагатьох суч?-пізньт- а символістична книжеч- - нніків доходить до синтези
ка своєю )Т)т починається його
невиїмо в н о ю кисть як політичного письм-ен- -
скорботністю надто людяного
поета-іХїиаїите- л я
Бувайте крамарі! Моя доро
га —
Без вас на самоті шукати
Бога
Хронологічно „Тройзілля"
виноситься до років 1919-2- 3
траочннх для юнака з широко
розкритими очима Б Гомзи-
на до чорторию війни й табо-
рової геєнни В середині двад-
цятих років --повстає Гомзин !в
твір „Бклезіїяст" Це б)ю знай
дення Бога знайдення себе як
поета й мислителя Яв від-
стань! Кель шемен ґіляфе
— скіазалн б французи Нічого
з особистої лірики з пасеї- -
стичнігх контемплятнізних реф
лексій Це ладвіїзся поет вели
кої напруги Поет-філосо- ф Ми
зачисляємо „Еклезіїяста" до
центральних творів 20-и- х ро-
ків нашого письменства парів
ні з „Посланієм" Е Маланюка
„Вертелом" Любченка „Я-романтиіко- ю"
М Хвильозого її
інших Це деклярація ідеалі- -
бойового й вольово
го покоління віруючих в Укра
іну в її 'призначення в світі
Мені часто закидають ті що
слухають мене і кажуть так- -
Ще недавно ти казав інак
Воістину так!
Але ж вони забхли шо „я
— той" залишився десь мину
тохгл-- :
Нині ж є інший „я "
Зовом слушно- - Нині Б Гом-
зин є інший Треба було років
щоб зміцнів ного дхх ичри-сталізував- ся
світогляд і чітко
зухіііз він вирізнити так і ні
біле і червоне "
вам ліниві хгерці'
Так — мерці оо хто не йде
наперед
Хто не родиться шо хвилини
Той вже вмер І
ЕклеЗІЯСГГ" ЦЄ фіЛОСОф'ІЧЛ
сі життя творчого руху з без
тя_р_мниііі п~ллиіті"
_
пр
прославлення волюнтаризм)
кПмИіТїЦиТшч Лїї ОІУг Ті 1Ги-- йЛМІ СТІ --ГТ пл і її лічкм
ігунзв рмаци суспільств
Світлі хіужі там ідхть твердо- -
І гимніз чарівних мелодія
сплизз до зас
Вони йдуть до Бога
Вінчн їхні з залашннх кзітіз
що ізвхться:
Непохитна воля щірїсть
Чесний бій і чесний мир їв національному лляні це і- -
тла пчітоллТ пі N к-пя-
їтт '
Іде! Іде веселий день'
На згарищах на попелищах :
спинять їх
рестблика Вінки
встає вже хра-- м нозітнього
життя
Експресіоністична з езойомл
рзійному ритмі
динамічної форми1 поема Ек
Тлезтст" зстанозлюе о:нон
„іалорасшстз")
„ТроІ1&Іл"лл"'івражає актив-задушевніст- ю
дальшого роззитк і ОМИли
'як письменника Це чітко оори
'сована постать Традиціоналіст
— політично „лівий" реаотю
ційний консерзатист що не
є нічого спільного з засілз
лістю реакційности й ретрог
ірадства а консерватизм шо
консервує лиш добре и вели-
ке але шмі€ нищити те старе
що колодою на шляху нації
християнин — не мислить Уікрл
їнн інакше 'лк здійсненої праз
ди — добра й врешті гуманіст
_
— 3 людиною осередньою те- -
мою поетичного зашказтення
Ширше розгорнено засади
'ГоАйинового національного
'овітогляду в памфлетах „вре- -
Ітітчні думікн" (Прага 1931) Те
зі -- матері ял ізмові (й українсько
ника сториіка и публіциста
незвичайно цінна й бапатогран
на але це переступає межі на-
шого нарису Памфлети ж сто-
ять на межах літератури й по-
ряд із багатим збором ідей
мислей глибоких і чітких афо
рнзміїв вражають мнетецікими
вальорами доброго стилю при
(Докін на 7-- й)
-- Я }
і Померла Уляна
Кравченко
Українські часописи на ски-тальщи- ні
принесли вістк що
дня 6 березня ц р помер іа
в Перемишлі на 85 році життя
славна українська поетеса м-до- ма
під літературним приб
раним іменем „Улгча Кравчеп
ко" (Юлія Нементочська з до-
му Шнайдер)
Радилась Локнина в Микола-
єві над Дністро-- м жидачів
ськім повіті батько був пові
товим номісарем Скінчила -- чи
тельський семінар і вчиїтеліовл
ла в Бібрці Стопах і в Інспт
ті оо Васиїіян во Львові Вин
шла за муж за вчителя Немен
товського її читеіижаіа ра
зом з мужом Сельці дрого
бицького повіт в Галичині
Поозії Уляни Кравченко які
вона присвятила для освідом-люванн- я
українського жіноцт
ва були перший раз дркова
ні 1881 року в „Зорі" а перший
збірниік під назвою „Прім Ве
ра" вийшов дрком роц
188--5 Дальші п збірники б ти
„З Пісень Болю" З Глибини
„Проліски" „В Дорог" 111
лести Нам Барвінк" і їнш
Учила 'ляна Кравченко езо
їх читачів явно 1( твердо пік
(Ловлювати свої переконання
Постпати згідно зо своїми пе
іренонаннями смтінно вилон
вати рзяті на себе обовязкіг
бТц щирими іІМІСТ ПНИМИ
визчати над собою вищої вла- - ронити пожиточну нльтиво поема Це персон нка дсвшо- - Заклинала Поетеса хкраін-д- и
не хоче він сахі собі пан І ват Наша отдманія свідчить г0 критика матеріялістичного сьннх жінок ггерло стояти в бо
буди в Україні славетні отл-'пР- ° те- - ІЦ0 Ми народ козаць- - и „золотосерединното" езітог- - ротьбі не зражвагшсь непозо
мани 117-192- 0 рр - Модно ": "е наші природа наша ляду й проклямація релігії но- - Дженнями не піддаватисі
Григоріїв Зелений - Терпило історична вдача а Еке переіі-'ви- х ЛЮдей — допнтлизігх смі- - І Уляна Кравченко сл чпрацю-Вадинец- ь
- Ананія Ангел Тю- - ТіЧ од о та манії до монархії од аич гнаних жагою знання й мо 'вала разом з Натлд но Кобии
тюннин Шепель Павловсьний і" заЛеЛНть це б'Де'удоско ГТніо:ти вперед Врешті це ською відомою громадянкою
а дрібних отамашв без кінця чалення нашої історичної зда- - 'проголошення боротьби як о- - діячкою з Галичині Бапто
лише
кінець
-- Л -- г -- ї
армія Ггнгогіїва
Тютюіьчіск
д
війська
Україною
відкинули
шляхом
большевиків
зохглі
призначення не ніію ходою
наша ні націона-- і на чолах
спокй і
заста-
вить
У українці
н!іп
настане
і
А
атнчного
Горе
сзоєріаност
і
ма
стор
бпнриащіил вложила в зихоч схап - -- к— итїіі„-- кс„иі Ш~ кіноцтза и ул'рзїчсьного народу ззагаїї Ч 41 -- ЛЬГ-гА
і имр{д МЄ СТеїТО 9ЛТНП1
хкраінсмсо! поетеси п пат-ііл- х
ки великої донічн учтзїчгкіп
го народу Вічна М Пачяті'
НЕДОЗВОЛ№і ОПЕРА-ЦП-
— Мочтреадьсьч--і пол'цічн-ч- и зачал з чолозічами-т- п -- чаями чагчк-х-- н3 д-ха-
рЬ зраайшмаяюуптьсялЧнзоахборзЛнернкуамткпвгпапе
Д-- рз Азудач п -т-
-- -
ну сме-пель-ч рГ " °л
і "'Ла- - __:_ -
саме щ т?-- т тачг -- --
-- 'ки "и з дз :а ч