Ukrainskyi Robitnyk, February 20, 1942

              Сторона 4
„УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК"
Одинокий український національний тижневик у Східній Канаді
Виходить кожної пятннці
МИХАЙЛО ГЕТЬМАН УПРАВЛЯЮЧИЙ РЕДАКТОР
п вАситік діловпп управитель
Річна передплата : і Канаді $150 у ЗДПА і закордоном $200
Зх'іча адреси сошг)С 10ц "
Редакція за оголошення не відповідне рукописів не звертає
"ККАINIАN ТОІЬЕК"
ТЬе Опіу ІЛчгаіпіап Каііопаї еекіу іп Еазіегп Сапайа
510 Кіпе 5і УееІ ТогопіоОпІагіо — УА 4133
РиЬІізЬесі Еуегу Ггісіау
МІСНАЕЬ НЕГНМЛЛГ МАИАаШС ЕО1Т0К
Р АЗУЬУК ВІІЗШЕЗЗ МАКАСЕК
Епіегесі аз зесопсі сіавз таїїег Лес-- З 1935 аі ІЬе Розі ОІіісе Бері ОМауа
ВІЙНА ПОТРЕБУЄ ГРОШЕЙ!
Коли держава опуталась у віїіну то для ведення її треба ба-
гато грошеґі Та незмірно більше грошей треба для ведення
війни переможної А кожна держава що воює віііиу виграти
хоче Отже кожна держава під час віііни потребує
грошей дужс'багато
Опинилась у війні за свою волю н паша держава Канада
складова частина Брнтійської Імперії І вона па ведення війни
потребує грошей А що війну виграти бажає і переконана що
її виграє тож грошей потребує немало А в державі цій жи
вемо як у Бога за пазухою" й ми поверх 350000 українців
Канада — це паша держава її вольности цс паші вольности
її високий життєвий рівень це паш життєвий рівень її добро
бут — наш добробут її воля — паша воля І навпаки : її по-
неволення — наше поневолення страта наших вольиостей що
ними користуємось Отже коли цс паша справа то мусимо ііа
ню як па власну дивитись і відповідно до того поступати Ко-
ли бажаємо ті всі благодати задержати й набудуче то мусимо
Канади не дати поневолити — себе не дати поневолити ! А щоб
можна того доконати треба державі позичити грошей
У цім році Канада має витратити приблизно три більйони
(не мільйони !) долярів на ведення війни Гроші одержує во-
на як і кожна інша держава з „податків від своїх громадян і з
ріжиих інших державних прибутків як от мито па кордоні ріж-п- і
оплати за дозволи за торговлю й т под Грошей тих під
час мира па ведення державного господарства звичайно виста-
чає Та не вистачає їх на ведення війни коли багато дару бо-
жого марнується — гине н морській безодні або під час від-
ступів збройних сил із побоєвиїц по прщасливій бойовій опе-
рації як от тепер при страті Гонг Конгу Маляїв Сінґапорс й
більшої частини Лібії Такі нещастя непередбачені Залату-
вати викликані ними фінансові діри треба новими матеріялами
які щоб виробити треба грошей і ще раз грошей
Щоб їх роздобути держава поза прибутки з податків і т под
державних зисків під час мира позичає від других держав Під
час війни однак — мусить позичати в себе дома від своїх влас-
них громадян на відсотки Таку позичку четверту за час Вій-
ни а Другу Позичку Перемоги Канада оце зарядила тепер За-
рядила й закликає нас усіх каиадійців отже н пас українців
VЩоб ми погрібну суму наскладали Мають паші вільні гроші
лежати без ужитку — позичмо їх на добрий відсоток Державі
Та мало- - буде коли б давали тільки ті що мають зложені
гроші Треба щоб давали й ті що зложених не мають Реме-
ня треба затягнути на ще одну дірку (пізніше можна буде на-- і
зад попустити) а дати Бо розходиться про життя держави
отже про наше власне життя яке може стати поганіше коли б
ми тепер байдуже па цю справу дивились Тому гаманець ши-
роко відчинім — усі ! — багатші й бідніші (багачів великих
між нами українцями нема)
Лиш понеділка зачалось підписування Дрзтої Позички Пе-
ремоги Першу позичку складали ми минулого року Мали
зложити 600 мільйонів долярів а зложили поверх 800 За цс
нам слава І цю позичку визначено па С00 мільйонів А що
воєнне положення не покращало а навпаки : під деяким згля- -
дом навіть погіршилось тож і цю позичку треба перевищити
бодай так як минулорічну хоч треба б ще більше Минулого
разу підпніциків було 968259 Цього року повинно їх 'бути ці-
лий мільйон! Минулого разу було 416511 таких що підписа-
ли по 550 244771 таких що підписали по $100 199764 та-
ких що попідписували до $500 і вище Цебто : попередню
позичку підписували „малі люди" Підпишуть вони її й тепер
Повинні підписати Треба !
"Крім грошей наведення війни своєї Канада має ще зобовя-занн- я
й супроти Імперії : мусить купувати в Домінії стрілнво
харчі й сирівці для Британії Минулого року Канада позичила
Британії $700000000 без відсотків У цім році дасть — не по-
зичить ! — Британії один мільярд долярів — дарунку'! ' Кож-
ний отже ню купить бопд Позички Перемоги' дасть змогу Ка-
наді купувати в Канаді товари для Британії й купувати товари
п Канаді для Канади Цебто гроші ці всі залишаться в Канаді
Поза кордон нікуди не підуть Позичка ця отжеу цс певний
вклад запевнений майном цілої Домінії А Канада паша бага-
та отже страху що гроші позичені можуть пропасти нема
Знатодп започаткований Позички промовляв пані премієр
Кипґ промовляв і президент ЗДПА Рузвелт Для піддержан-
ня Д5'а каиадійців прибули із ЗДПА американські вояки У
збройних силах ЗДПА є багато українців з яких деякі вже й
життя своє положили в обороні своєї прибраної батьківщини
Злучених Держав ПА так як значне число українців положили
вже своє життя в обороні своєї-прибраи- ої батьківщини Канади
І тут і там боронимо свого домашнього огнища Що станеть-
ся з нашими рідними землями в Европі напевне знати того ми
ще не можемо Але ми знаємо напевне що сталось би з Кана-
дою й Злученими Державами коли б вони програли війну що
розуміється не сміє статися бо цс було б для пас горожаи
Канади "страшне Вольности паші ми потратили б попали б
у чужу неволю не згадуючи вже про нужду матеріяльпу що її
прнволікла б з собою програна війна
"~ Підписування Позички триватиме 18 днів За тих 18 днів
Канада зібрати мусить 600 мільйонів долярів Саме Торонто
взяло па себе обовязок зібрати $180000000 У тих днях хай
не буде піодиого українця що може позичити а не позичив би
Не можемо не послухати між іншим і панюго міністра Скарбу
п Илслія що відізвався листовно до Комітету Українців Кана-
ди як представника подавляючої більшості! українського па- -
„УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК" Рік IX Число 8
УПАДОК СІНҐАПОРЕ
Мин неділі ніпонці здобули від 123 літ бритійську иайсильні-ш- у
на Дал Сході морську базу Сінґапоре Крім около 55000
війська й військового дорогоцінного лаштунку що попали в
руки ворога саме Сінґапоре коштувало бритійців 400 міл до-
лярів щоб його з маленького села розбудовати до теперішньої
а власне недавньої величі Тепер те все для союзників пропа-
ло бодай на час Тепер війська ці ніпоиські що були там при- - вязані будуть звільнені для операцій на інших фронтах як от
для кінцевого завойовання Бурмн й кінцевого удару по малій
геройській армії генерала МекАртура що все ще відбиває безу-
пинні ніпоиські удари на півостров Батаан на Люзоні що на Фі-ліпін- ах Крім того шпонці зачнуть теперювною парою заво-
йовувати острови Східніх Індій з їх безмежними багатствами
головно в оливі ґумі й цині яких то матеріялів їм конче потріб-
но для дальшого ведення війни
Дальше : останні вістки голосять що ніпонці вже сильно вса
довились на 1000 миль довгім острові Суматрі займаючи там
осередок нафтяної промисловості! місто Палє'мбанґ Цебто
ніпонці пробили вже собі доступ до Індійського Океану а вслід
за тим доступ до берегів ібрнтіїіських Індій східнішого берега
Африки отже й Суезу Тому не диво що Чорчил в останній
своїй промові мни неділі остеріг бритійський парлямент і на-
цію що перед ними цілі місяці дальших неповоджень може й
гірших Неповоджсння ці це буде безпосередній наслідок
упадку Сінґапоре що немов гребля педозволяло ворожій повіді
ввіллятись у води Індійського Океану й Полудневого Тихого
Океану з доступом до Австралії Упадок Сінґапоре позбавив
тепер вартості! 'завзяту оборону останків ґен МекАртура на
Батаані бо замість доступу до бази в Манілі що йому перешко-
джають останки сил під проводом ґен МекАртура остров Ко-реґід- ор
і сусідні з ним укріплені острівці в Заливі ніпонці ма-
ють тепер кращу базу в Сінґапоре
Сінґапоре відступив Британії султан Йогоре в 1818 році Роз-будова- в
його до теперішньої величини Сер Стемфорд Рафлес
Населення має тепер цей важний оборонний й торговельний
між Сходом і Заходом осередок 750000 На тім острові де
місто було багато сильних укріплень летовпщ і інших оборон-
них забудовань Здобули його ніпонці тому бо бритійці вважа
ли що 400 миль джунглів вздовж Маляйського Півострова —
це нездобута природна оборона від сторони землі й тому па
оборонні зарядження від сторони Маляїв мало звертали уваги
укріпивши Остров недоздобуття тільки від сторони моря
Англійська преса прирівнює страту Сінґапоре до ДснкіркуІ
цебто до того військового нещастя для союзників що скоїлось
по упадку Франції З гіркістю пише та преса що упадок спри
чинила та сама історія : „замало й запізно" Без Сінґапоре не
зможуть вдержатися голяндські Східні Індії й не буде опори
для акції союзників на Далекім Сході крім хіба ще американ-
ської бази на Яваях Союзники однак ніяк не дають за вигра-іг- у
Хоч признають що упадок Сінґапоре продовжить війну
може й на рік довше то кіпець-кінці- в ЗДПА й Британія вірять
що вони зможуть зібрати задовільну силу щоб тріюмфуючо-м- у
тепер вор'огові поставити успішно чоло іі його кінцево
розбити
НЕЗАВИДНЕ ПОЛОЖЕННЯ ПОРТУГАЛІЇ
Канадіііський Інститут для
Міжнародпіх Справ подає такс:
Що Потруґалія опинилась тс
пер під загрозою трати своєї
невтральпостидо того немало
причинилось її геоґрафічпе по-
ложення Напівпіч і схід від
неї лежить Еспанія спільник
„Вісі" иазахід і полуднє про- -
отягнувся Еспаїїію
шлях поперек пор
туґалії простягаються долини
рік Дуро й Таґус добрі для
швидкого пересуву військ від
еспанського кордону аж до пор
туґальських пристаней
Багато залежатиме від даль-
шого розвитку еспано-вісів-ськи- х
взаємин Цс загальна
тайна ідо Німеччина думала
поважно про творення нового
фронту в Зах Африці щоб зло
мити бритійську У
такім випадку вигідний шлях
для „Вісі" був би через Еспа-
їїію Чи Еспанія згодилась-б- и
на таке сумніватися трудно За
часів громадянської війни в
Еспаиії Німеччина сильно за-кріпи- ла
свої впливи в сспан-ські- іі
організації військовій у
промислі іі торговлі й як го-
лосять вістки контроля ця в
останніх місяцях тільки збіль-
шилась Залізнична сполука
дає Партуґатії легкий доступ
— напівпіч і полуднє через
Атляптпк морський ' Німці можуть по
союзників
бльокаду
становити що такс окрилююче
положення Португалії в відно-
шенні до Еспанії для них небез-
печне й можуть відповідно до
того розправитись по-свойо- му
Авторитетні зорці говорять
що моторизовані війська мо-
жуть захопити португальські
пристані Опорто іі Лісбопу за
яких 12 годин
Без чужої ж допомоги спро-
тив Португалії рівнявся б само-
губству Теоретично Порту-
галія має 160000 армії іі 5000
кінноти та іі то тільки на па-
пері бо все це зведене тільки
до кадрів Фльоти ж і лстун-ств- а
Португалія так як би й не
селеппя Канади щоб поміг Урядові зібрати потрібну суму
Складати позичку можна ріжпимн способами : можна купу-
вати боидн в банках збиратимуть її й фірми де наші люди
працюють ходитимуть по хатах платні урядом збирачі Отже
турбуватися як дістатися до'підпнспого стола не приходнть-с- я
Коли б тільки охота А охота повніша бутіТ !
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
- Нема чого сумувати по страті Сінґапоре Треба засукати
рукави до ще більшої напруги сил Зрештою Червона Армія
вже туй -- туй коло Балтійського моря отже німцям штани скрає
Бодай так голосять червоні комунікатн
Швець завинив а кравця хочуть повісити Так і з тими н-
імецькими кораблями що переплнли через Англійський Канал
Завинив хтось інший а Чорчнла зачинають шарпати
Торонто в відношенні до населення має більше телефонів як
котре інше місто в Імперії щоденно два мільйони розмов бу-
ває Виходить що торонтопці дуже балакучі
Суддя в Моптреалі сказав під час переслухування заколотни-
кам що їхній учинок поважний Але поліцііінс оскарження
було як виходить іншої думки бо кожного засудженого по-
карано тільки гривною в розмірі $350 Недорога забавка!
мала
З союзницької точки погля-
ду беручи успішний німецький
похід иаполудие іі захід через
Еспанію мав би поважні на-
слідки Положення Джибрал-тар- у
стало б в найкращім ви-
падку поважне під час коли
контроля португальських при-
станей дала б „Вісі" нові бази
для дальших нападів на союз-
ні кораблі За 550 літ бритій-сько-портуґальсько- го
союзу
Португалія иераз дозволяла
Британії переходити через
свою територію для бойових
операцій на Іберійськім пів-
острові Коли б Еспанія зача-
ла діяльну співпрацю з Німеч-
чиною союзники могли б рі-
шитись на наглі окрилюючі ру-
хи Для того треба було б ви-
садити на португальський бе-
ріг війська та переправити їх
через країну до Еспанії Цс
могло б удатися коли б Пор
тугалія дала па таке свою зго-
ду Але це з другої сторони
дало б Німеччині підставу твер
дити що Португалія виповіла
їй війну
Зараз так виглядає немов
би Німеччина звернула всю
свою увагу на свої бої в Росії й
Лібії а згадані можливі потяг-неии- я
відложила напізніше
Але не спочиває німецька про-
паганда іі дипльоматія Стра-
тегічне захоплення австралій-сько-го'ляндським- и
військами
португальського острова Тімор
в половині мин грудня викли-
кало було між Лісбоною й Лон-
доном сильне напруження
Під час того Німеччина папев
не не дармувала Згідно з вістка
ми що їх одержала брит за-
кордонна канцелярія німці в
тім часі ширили чутки що
Британія обіцяла Полудневій
Африці португальську Анґолю
й Мозамбік Такими й подіб-
ними оповіданнями німці ста-
рались потягнути Портуґалію
на свою сторону зломивши в-
ікову її приязнь з Британією
Коли б їй це вдалося вона ба
гато б зискала Тому не диво
що союзники знаючи це спра-
ву Тімору скоро поладпалн
забравшії звідтам свої війська
Серед таких незавидних об-
ставин Португалія держиться
иевтральпа так довго "тільки
завдяки тому що обидві вою-
ючі сторони вважають для себе
за вигідніше щоб так було —
щоб Португалія була „нічия" іі
щоб у ній можна було здобува-
ти відомості! про рухи свого
ворога пересилаючи їх до сво-
їх урядів безпосередньо іі
скоро Португалія знаючи цс
відповідно до того й захову-
ється — не зражує собі ні од-
них пі других
Вольфрамова гарячка
Тим часом португальці пере-
живають гарячку пошукуючи
за' вольфрамом і збагачуючись
на сардинках По краю вви-
хаються аґентп з набитими доб
г)ою валютою кишенями про
дають мільйони бляшанок для
переховування сардинок і що
важніше скуповують воль-
фрам Португальські селяни
мають тепер повно грошей так
що декотрі й не знають що з
ними робити Купують отже
шовкові сорочки ш'чиі пера й
т под річи розкоші як цс бу-
вало по першій Великій Війні
в Канаді з пшеницею й кападій
ськнми фармерамн
Подає звітовпк „Шікаґо Дсй-л- і
Нюз" Деїівид М Ннкол що
в пошуках за вольфрамом пор-
тугальські хлібороби порозко-
пували свої поля порили вино
градникп порозбирали доми
Вольфрам — знайдено иа-півио- чі
країни таки па поверх-
ні або зараз під поверхнею у
тоненьких жилах або в іншім
камені Ця пебувалнця при-
роди цілком змінила характер
країни па великих просторах
нагіівночі Робітники з фармів
майже позникали Уряд пама- -
гається тому зарадити та на-
марне З вольфраму роблять
тупґетеп а туиґстспу потрібно
німцям — для виробництва
твердих родів криці
Вольфрам був в Португалії
й перед Війною як один із дов-
гого списку продуктів на вивіз"
Та мало звертали на нього ува-
гу бо був він і в інших части-
нах світа Потім настала бльо-кад- а
й прийшли німці Щоб
не дати вольфраму німцям бри
тійці зачали його скуповувати
й це дещо піднесло його ціну
Але дійсна гарячка зачалась
аж тоді коли вибухла німе-цько-російсь- ка
війна яка пе-
рервала доставп вольфраму до
Німеччини з Китаю через транс
сибірську залізницю Крім
твердої криці вольфраму по-
трібно іі до виробу ріжпих
струментів
Ціни мольфраму — залежні
від попиту на нього І так: в Ан ""
ґлії за піввичищепу топу воль-
фраму платили $700 ЗДПА
платять Болівії за топу $1400
Але за такі гроші португальці
прецінь не нищилнб своїх піль
виноградників і домів
Десь півтора року тому пе-
редбачливі німці вислали до
Португалії свого аґепта Діт-ма- ра
який оглянув країну й за
чав скуповувати вольфрам на
фунти або іі менші скількостн
Платин по $120 за кільоґрам
(22 фунта) Минулої осенн
ціна підійшла вже була до $4
80 за таку ж скількість а в ве-
ресні до $7000 за тону
Але й тепер ще господар-
ства португальських хліборо
бів могли спокійно купатись у
проміннях свого теплого сон-
ця Та прийшов жовтень Ці
па вольфраму підскочила до
$12000 за тону у листопаді до
$18000 а в середині січня до
$24800 Щож отже тепер варт
оливкові сади виноградники
коркові ліски чи навіть доми в
відношенні до тих сум що їх
можна було з-п- ід них випорпа-
ти ?
Копальні вольфраму в Пор-туґал- ії
контролює капітал бри-
тійський і французький По
провалі Франції німецька пе-редмир- на
комісія натиснула на
великий французький концерн
щоб він передав свої копальні --
„Боральга" німцям Але аж до
цього часу Британія зуміла пе-допуст- ити
до передачі при по-
мочі португальських судів До-бнч- а
вольфраму вшюситпме
цього року яких 6000 тон
З сардинками ж справа маєть
ся так :
Ловля цього року впноспти-м- е
яких півтора мільйона па-
чок по 100 бляшанок у пачці
Британії сардинки потрібні як
пожива а німцям важніша їх
пя олива й товщ Отже сар
динки були але не було бля
шанок Бритійці були пере-
копані іцо ципу мають тільки
вони Ьрнтпіські агенти заппо
поновалн португальцям по $2Г
40 за стільки сардинок щоб
ними можна заповнити пачку
Ціна була добра бо яких 4 ра-
зи більша як була в січні Але
бритійці забули що німці скоп
фісковали всі запаси цини в
Европі
Зявнлись отже німецькі бро-
кери з бляшанками па яких
мільйон пачок не зважаючи на
те що цини їм треба до будови
літаків Сардинки зачали ска-
кати вгору торговці ними за-
чали згортати гроші Ціна в
пристанях підскочила пять ра-
зів понад ту що її давали бри-
тійці цебто на яких $12 за
пачку Наслідок того такий
ню німці одержать около три
четвертини полову сардинок
-- $§
СТРАЙК УЧИТЕЛІВ — У
Мус Джо в Саскечсвані усі
125 учителів шкіл вийшли па
страйк домагаючись 88% тої
платні що була в 1929 році
цебто $1000 річно для найниж-
че платних і $3200 для „прпи-сипалів- "
Теперішня платня
виносить тільки $750 річно для
найнижче платних і $2100 для
„принципалів" І Ге страйкує
тільки один ҐҐ Гарне прнн-енпа- л
але сидить дома бо не
встапі сам усі клясп вчити