Ukrainskyi Robitnyk, July 05, 1940

              'ь'СторонТ'4
У)ЛVЧ:'ї'УіКVРА)ТНСЬIИЙ РОБІГсНИН
%і' ' Р'иноквй-'уііраТнськиГіін-лціональ- шій чтижневпк у Східві£' Канаді
_ 7"~ ?'--- і - "? ' Видав кожної пятниці'' г'~ " "' ''УКРАЇНСЬКА ВИДАВНИЧА СПІЛКА' ' - ' МИХАЙЛО ГЕТЬМАН' НАЧАЛЬНИЙ ''РЕДАКТОР '
у
' " ' { ВК ЧИЖ ДІЛОВИЙ УПРАВИТЕЛЬ1 " _'
Річна передплата: в Канал' $150 у ЗДПА і закордоном $200
Зміна адреси коштує Юц
Редакція за оголошення не відповідає рукописів не звертає
МККАINГАN ТОІЬЕК"
ТЬе огЛу Цкгаіпіап Каііопаї Уеек1у іп Еазіегп Сапаіа
Ргіпіесі еуегу Ггійау
ТНЕ ШСКАШІАК РШЗІЛ8ШКС СОЗМРАИУ
МІСН5А1Е0 ЬКЯіпЕвТН51МАЛУІЄЇ5І ЕОТІТОоН-гШ-оСНпІЕ-іоГ Опі „ м '
V? С СНУ2 ВСШЛЕ55 МАКАСЕК
Жйієтей аз зесопсі сіазз гааііег Бес З 1935 аі ІЬе Розі Оііісе ГЗерІ СЖа-яг-а
ДЕНЬ ДОМІНІІ
Мнн понеділка минуло 73 роки як народилась Домінія Ка-
нада Мала вона тоді чотири провінції — Онтсріо Квебек Но-вп- іі
Бронсвик і Лову Скошію — з територією 350000 квадр
миль і 3500000 населення Сьогодні територія Канади є 10
разів більша а її населення зросло до 11500000 душ У 1867
роціцебто того дня коли створено Конфедерацію Торонто зіаг
ло жителів около 55000 Гсзіилтон 25000 Оггава 20000
Лондон 15000 Кинґстон 12000
Цього року Канада обходила свою 73-річнн- цто народження
з почутім як ще ніколи переднім Бо цього року вона відчу-
ла' вагу своєї відповідальності! не тільки за долю Імперії що
до ньої вона входить як незалежна держава і долю світа але
іі за долю свою власну Обходить Канада свою річницю цього
року підчас важкої боротьби з могутнім ворогом що поставив
собі за ціль Імперію цебю ту родину народів що в її склад вхо-
дить і наша Канада зннщіпп
Бриті и ські острови облягає сильніш і рішений па все ворог
що покорив вже багато народів в Евроні і Канада як напзюлод
ша складова частина Бріпіиської Імперії і як найближча її
Домінія відчула на собі відповідальність якої не відчуває
жадна інша домінія і якої до часу цієї війни не відчувала й
вона сама ІЗідповідатьиісіь ту щоб виконати треба запряг-
ти до праці все — серце душу розум і кишеню А відпові-
дальність ця цс оборона Імперії й себе перед програною
Викопає Канада свос завдання — поможе зірвати облогу з
Британії — здобуде нову славу й нове значення в Імперії а цс
може змінити дальший напрямок її історії
Цс вже друга війна що її веде наша Домінія У 1914 році
коли Ьрнтаїин зиапшлась у шині з осереднімп державами
Ііанада знаючи де її місце пішла так як і сьогодні у підмогу
своїй мегрополії її сипи в вояцьких одностроях що полягли
тоді в боях спочивають у Вилі на території Франції тепер
окупованій тими ж німцями Багато полягло там тоді й наших
українців дійсно „безіменних героїв" бо ніхто навіть не знає
їх числа д де вони зложили спої кости як підвалину під нашу
будову добробутутут на прибраній землі
По війні й иобіді 1918 року в Канаді зачався період великого
'достатку й багатства Фармері просто не знали що їм робп-і- іі
з грішми за пшеницю що як на тс добре тоді родила й була
дорога купували автомобілі купували всликгпросторн землі
іі багатоімашпп — словом у Канаді запанував дух збогачуван-- н
я а вслід за ним дух пацифізму — який підпирала ще й преса
й кінотеатри тактут як і за морем Потім прийшла скономіч-С- 1
на скрута що хоч дещо зменшена сучасною війною тягнеть-
ся й до сьогодні І сьогодні ще б багато безробітних хоч ба-
гато фабрик дармують не зважаючи на тс що дається відчу-
вати сильний брак воєнного знаряддя
З вибухом нової теперішньої війни Ііанада почала відро-
джуватись Дух пацифізму зник і поволі затікає також бажа-
ння-збогачуватнсь й „вічно жити в мирі" а верх починає
брати дух жертвенностн й посвяти для спільної справи Воєн-
ні змагання Канади щораз то ростуть і кріннуть Канада зно-
ву уже другий раз міряє свої сили з ворогами Імперії на полях
боїв в Евролі й рівночасно готовиться до оборони дома Та
хоч тепер тс міряння сил є недоиорівпання грізніше ніж бу-
ло першого разу то Ііанада дивиться в будуччпну з надією на
перемогу своєї ідеї як незалежної нації Розкошування ми-
нулось і настав час важкої праці для війни п для будуччпнн
Під каиадійські прапори линуть канадійські юнаки між ними
багато українців що вже кладуть свої голови за тс щоб ми тут
могли вільно й достатньо житті Боронять вони того що ство-
рили їх батькп-іііонір- п — ті пшеничні поля що їх їхні батьки
' перемінили з гущавин ті всі мочарп що їх вони повисушу-
вали ті залізні шляхи ті села й ті міста що їх вони збудува-
ли нарешті той дух волі що замешкав в їх душах і серцях
Боронять те все що представляє тепер Канаду — цю цнвіліза- -
цію що нею ми всі користуємось — цепто ту важку працю на-
ших ніонірів у значній частині й українців що важко види-
рали куски степу й гущавини чи багнюки для плуга так як
їхні прадіди видирали для українського плуга кусок за куском
степу відкочової татарської орди Ми їхні нащадки сіли вже
на готовім і не знаючи того тарування трохи зледачілії вже бу-
ли Та зледачіншо настав тепер кінець Ми знову сталимо
наші характери так як колись наші предки в боях із татарвою
ляшнею москалями й іншою поганшо що налітала на нашу
землю
Цьогорічний День Доміиії народи Канади обходили мовчки
Бо не час тепер на радісні походи й торжества коли ллєтться
кров найкращих із поміж нас А час тепер на скупчення духа н
на обрахунок сумління Мас на тверді 'постанови Треба на-
перед оборонитись і побідити а радуватись ще буде час
СОБОРНА ВЯЗНИЦЯ
ь Сталін захопив в свої кігті дальші українські землі — Беса- -
рабіюй Буковину і як голосять нспровірсні ще вістки зажа-
дав іВІдЗІадярщпни передачі Карпатської України Чи захо- -
-- лігтьлші ще карпатську л країну чи ні то це не
'факту що 'Україна стала Соборна — уже майже :
шззї'опїїннвеяв московській вязнпці
--Хоч:' давніше декуди можна було дещо написати
змінить того
цілий и орґа- -
п сказати
УКРАЇНСЬКИЙ ' РОБІТНИК"
своїм 'иаціоналмінм' словом- - а тепер того 'неможна вже бо та-кшЬіаказ-завойовшїкато-
однаково Україні немаччого жалу-
вати за мішуліїзгнем погро-
мами 'поляків иіза' некультурним ш6вішзмом нетерпимістю н
продажністю ромунів І-'х-
оч і тепер не "солодше буде" а під де-як- им
згтядом навіть далеко гіркіше- - та ті "нещастя'будуть за-
плачені тим що ціла Україна вже буде в одній визнйці а не в
чогїір'ьох Українці в своїм горю будуть бачптіґпрозіінчнк на-
дії такої самої як та надія що нею жили невільники-хрнсті-ян- и
розсипані по ріжних турецьких казематах коли їх усіх
зігнали до одного льоху Раді були ті невільники тому бона-діяли- сь
що гуртом усе такії вжекраще буде порадитись як
розоити туненависн7Їм каторгу й вийти з неї „на світ
щешш на тихі води на ясш зорі"
хрн- -
Українцям нема чого жалувати за тими вязницями що з
них вони вийшли й нема чого радуватись цією спільною вяз- -
нхшіхцтиолі ШТаЦ рдаодіюцті ьіатитемперщоз'азгіГніашнолпс—ь роаозовмязнонтцжееюкранще е рбауддіеє
можна лозшти вязнпчні кратн
Отже соборність вке маємо! Тепер треба' старатися добу-
ти незалежність — усім разом і враз!
Як пояснити собі те все що діється на Балканах тепер —
оте нагле большевицьке посунення поза Дністер 'поза Прут і
до гирла Дунаю? Чи узіовплнсь так Сталін із Гітлєрозі чи
Сталін цс так на свою руку? Чи треба сподіватись зіайбут-ньог- о
зудару віссі" з зюсковськпзі зіедведезі чи не треба?'
Берлін каже що це все що діється діється за його згодою
хоч німецькі неурядові кола говорять що за всімн тими потяги
ненцями Сталіна криється рука Британії її амбасадора лівого
соціяліста Крппса — що це Британія так рятується перед ні-
мецьким: нападом на її острови
Берлін твердить що за його згодою а факти говорять що
інше Совєтські війська захоплюючи Бесарабію й Буковину
захоплювали їх як подавали донесення якось з дуже-всли-к- нм поспіхом: перебігали відступаючі ромупські військові від-
діли що доводило до кривавих сутичок і навіть скидали своїх
тегкопадчпків вглиб країни перед прибуттям зіоторизованпх
частин — а навіть доносять скидали з великих літаків повзи
Навіщо ж того всего коли ромуип й так зобовязалпсь очистити
до 3 липня відступлену територію й передати все манно на ній
нснарушенс? Отже видко що москалям було дуже спішно бо
мабуть не були певні чи їм хто в їх захваті не перешкодить
А коли так то щось воно з тим дозволом і згодою Берліна
невпорядку
З другої знову сторони Росія захоплюючи Бесарабію й ду-
найську річну пристань знайшлась в небезпечно- - близькім су-
сідстві ромупськпх нафтових піль А цс вже Бсрлінові подо-
батись ніяк не може А не може подобатись тому бо Німеч-
чина потребує для своїх операцій ґазоліин Отже ґазоліиа та
(ромунська) не повинна бути залежна від примх когось іншо-
го хоч і ніби союзника та такого що кожної хвилини моис її
коли не захопити то знищити Так само не може подобатись
Бсрлінові й те що Росія влізла на „німецьке озеро" — на Бал-
тійське море захопивши його східне побережжя під самим но-
сом Німеччини і розставивши свої війська на її кордоні з Лит-
вою Цебто Берлін потягненпнмн Москви мусить бутті неза-доволен- иіі
Чому ж він мовчить? — Мовчить він згідно з послошщею:
чешп дідька зрідка щоо гладкий оув ііс час тепер розра-
ховуватись із тією Москвою що має стільки потрібних для вій-
ни сирівців і крім того має таку велику хоч і вайлувату зіасу
озброєного люду й стільки військових машин Коли б не війна
з Британією то Німеччина на це мабуть і не зважала б Але ж
тут от-о- т має закінчитись езіертсльшій бій із її найбільшим
суперником Британією і Америкою за її плечима Отже тре-
ба щоб „дідько" сидів тепер тихо А за це треба на нсодне
що він діє дивитись крізь пальці Аж настане час тоді вже
зюжна буде п не церемонитись
Але що тон час прийде як невмолима кара божа за всі зло-
чини знає також і червоний цар Сталін Тому він корнстає
з нагоди — захоплює стратегічні місця щоб краще зюжна
було перед будучим наступом побідної Німеччини бодай боро-
тись коли вже не оборонитись Кремль напевно знав силу Ні-
меччини Але він напевно не сподівався що вона аж така
страшна Він напевно не сподівався що Німеччина упора-
ється з могутньою Францією за так короткий час Ставка Мос-
кви була: хай війна тягнеться якнайдовше й хай воюючі сто-
рони виснажують свої сили Москві на радість А тут Ні
цього вже забагато бо застрашне воно почало бути Чекати
аж Німеччина впорається з усізш своїми ворогазш — небез-
печно Бо погізс буде трудно протії неї встоятись Тому тре- -
оа тепер
І от Москва діє Захопила пристань у гирлі Дунаю на жнт-тєві- зі
торговельні}! шляху Німеччини: зазікнула пристані Оде-
су н Батузг — Батузг звідки йшла нафта до Німеччини І от
Сталін немов бп каже Гітл єрові: Бачиш я буду тобі нафту
постачати п дальше але ми я знаємося як лисі коні Я знаю
що ти справившись на Заході візьмешся до зісне Тому я му-
шу перед тобою забезпечитись уже наперед Чи згаєш що про-
ти цього? — Мояісш мати але тепер ти тіш нічого не вигра-
єш Підеш на мене війною? Ну такщож? Іди А я ось за-
раз перестану посилати тобі нафту з Батузіу а розіунські наф-
тові шиби понищу так як це було піб час попередньої війни
Отже чим будеш воювати Британію? Мене хоч би ти й побив
то на цс згуснш зужити немало енергії а вона ж тобі потрібна
на твого відвічного ворога Британію яка коли залишиться
неиобіджена то твоя верховлада в Сер Европі буде вилами на
воді писана То ж краще не рішайся" й удавай що все впо-
рядкуй '
Гітлєр так і побить Бо іншого внхолт тепео не має Він
збірає силу до походу на Британію Коли б тепер зачатії війну
з Росією за те що задалеко лізе на його „подвірря" то треба б
оідложнтн не знані на як довпгпохід на Британію А за той
час Британія й Америка зіожуть напнятн всі свої величезні
сили й підготовитись нарешті до-змаг-
у за первородство в світі
Цебто іншими словами теперішні потягнення Сталіна на
Балканах помагають Британії бо'відсувають рішальнніі день
бою за її острови
Але це не значить що Сталін хоче Британії позіагатн Ні
Бін бажає рятувати свою шкіру Побіда Британії Росії не да
~ ЇІТ--
ОБОРОНА „ЗАДНІХ ДВЕРОГ
Британія сподіється що перд
властивим нападом на н вімці ма-
буть гаточуть наперед захопити дер-
жаву Ейре щоб напасти на Брита-
нію також і її задніми дверкча То-
му бритіііці плянукяь оборону того
небезпечного острова-еусід- а А шо
держава Еіїре до війни непрпготова-н- а
і крім того в ній нртуе партійна
міжусобиця а загальне наставлення
її до Британії є недовірливе тому
Британія дума? переслатп тудп поль-
ські чеські й бельгійські легіони що
їх створено в Франції й Англії ду-
маючи що легіони ці по більшій
части католицькі та: як і Ейре бу-
дуть прийняті населенням і владою
ласкавіше ніж військо оритіїїське
Легіони ці разом із фраид Чужо-
земним Легіоном що його формує
в Англії ґен де Голь мали б бутп
розставлені в Ульстері й там ждати
на заклик від іпремієра Еіїре Імона
де Валерії Що ж до співпраці Ейре
Ульетером то вцін справі ведуть
переговори вже від довшого часу
ТРИ
Серет ночі п И час евакуації дип-
ломатичного корпусу в гирлі ріки
Шірои-д- н недалеко Бордо у Франції
пі канадіпського нищителя Фреіі-зср"'- -л
наїхав із рочгоноч іишпіі во-
єнний корабель і розчерепив ііого на
двоє З залоги розбитого нищителя
115 людей вратупав побратим
Фреі'пер'-- а дрпп"і канадіііеькпіі
нищитель а 45 людей утонуло За-
топлення Фрсіпср"-- а цс перша
жертва каїїлдіііеької фльотп па морі
в обороні Імперії
Поміж затопленими є такоя: три
українці — з Сасклчевлну — що ра-
зом п другими 'тнадіііцямп полягли
обороняючи перед порогом свою но-
ну Батьківщину Українці ці це: мо-
ряк Григ А Сцібан із Саскат}ну
паляч Степан із Свифт Кернт
у Сасксчевані іі моряк Гр Новбель
із Бліхер у Саекечсвапі
Нищителів типу ФреГізср"г-- а Ка-
нада мала 4 Затоплений корібсп
був спущений на воду дня 20
1937 р і названо його тоді Кре-ее- пт
мав він 1355 тон: будувала
ііого фірма Внкере-Армстро- нг п
Коли корабелі розчерепило
надвоє передня частина ііого зато
-- 0#0-
Урядовий італ комунікат подав
що під час перелетт в службовій
справі понад італ кольонією в Афри-
ці Лібії згинув в бою з брпт літа-
ками понад Тобрук маршал лступ-ств- а
44-літн- ііі Губернатор Лібії Іта-ль- о
Бальбо На знак смутку в Римі
спущено всі прапори до половини
маштів Разом із ним згинули --4 па-
сажири іі 5 залоги літака між
ними: ґенер іконеуль Триполіеу ви-
давець часопису Бальба Корієре Па-дан- о"'
Сіньор
маршала і ііого шваґер поручник
Фльоріо Джіно
Італьо Бальбо не національний ге-
рой Італії У 1933 році він переле
тів на чолі летунеької арматн зложе-
ної з 24 літаків через Атлянгнк до
ІЛікаґа на Світову Виставу Це зро-
било його дужс-славн- нм Зараз по
тім Мусоліиі переніс ііого на стано-
вище ґенер-ґубернато- ра до Лібії
Злі язики говорили що ЗІусоліні пе- -
-- 0#О-
верес-
ня
членів
уС Чірклсгчко
Рік ПІ Число 27
Гетьман
Ніраг вьочі на чухиі
Мене назідус аоччї-Мхид- а
Софі Биголінм
Ггтьлан суворий на коні
„ Я кликав вас під бузав)
Щоб обновити даво славу
Шсо ча руїнах вжі нову
Створити власчуу Лерхлу"
Би же пічіїи на постиг чіії:
Ван чар всесвітчьої обт)ди
Заворожив ваш г~)зд тихий
Прочвв ач дуиу сірці груди"
„Би за химери бучт зччи
Би зачіхали путь єдину —
цо ж натомість здобути? —
Ніотуз готов та р)їч)'"
„То ж буде так ах гоги сі
Усі грочадоуз однео
Не станете під Су тавсю
На згин кривавої Москви!"
І — диво з див! — загув чзйд-ч- :
Козаіьгг військо у вооаі
В чо ті під стяго ч — сач Геть чач
Зоря зач чається на соді
НА „ФРЕЙЗЕР"-- І ЗГИНУЛИ УКРАЇНЦІ
Сеник
Ан-
глії
Феррара-есстріне- ць
нула зараз: задня ще якийсь час плп-ва- ла
по воді іі пішла ні дно аж то-
ді коли канадіііці з другого корабля
забравши з нього касуіі інші цінні
річи розсадили динамітом щоб не
загрол:}вів мореплавбі
Про затоплення корабля з жалем
подав в парлямсніі премієр Кипі'
палата послів висловила рідні всік
потерпівших своє глибоке співчуття
У справі затоплення „Фреіпер"-- л бу-
де переведенні"! судовий розшук
ҐАНДІ ШЛИКАЇДО МИРА
Індуський провідник видав заклик
до всіх брнтіііців щоб воші переста-
ли воювати з німцями іі старались
полагодити всі свої суперечки нена-сіільїїи- мн
ередствами"
Ґанді уважає що бритінці не по-
винні іітн з німцями на перегони на
полі недостойнею суперництва ни-
щівної сили" і заявив що він віддає
себе до послуг уряду Пою Світлостн
щоб посунути иаиерет спріву свого
іакіику Цей заклич1 Ґанді переслав
то ніцекороля Індії Лпріа Лннлпт- -
ґова Заклик має 2000 слів і за-
чинається й кінчиться словами в
імя Бога''
ЗГИНУВ ІТАЛЬО ВДЛЬБО
решс ного тому що завидував ному
здобутої слави А тепер брптіііці
твердять що Бальбо не згинув в бою
бо брпт літаки ніякого такого літа-
ка не зістрілнлн і твердять що на
маршалові поповнено душегубетво за
те що він був протії участи Італії в
війні по стороні Німеччини — шо
може бути пропагандою а може мати
в собі іі правду
Маршал Італьо Бальбо був один
із членів Чотнровірату під чає похо-
ду італ фашистів на Рим По тім
він був гол начальником міліції дер-
жавним підеекретарем для летунства
військовим міністром і нарешті гу-
бернатором Лібії Родився в Фер-ра- рі
5УГ 1896 Під час Великої
Війни служив в армії іі був нигоро-дженп- іі
трьома медалями за відвагу
Крім лету на чолі летунеької армади
до Шікаґа він виконав ще цементе
славші літ до Бразилії в 1930 році
ла б нічого так пк і побіда Нізгсччішп над Британією крім
хіба повних торб страху Але дружба Німеччини дала вже
й дає тепер — Фінляндію Литву Естонію Латвію західньо-українсь- кі землі Бесарабію Буковину й кусок АІолдавії А
дальше? — Побачимо Може ще н Дарданслі вдасться вхопи-
ти А тоді й Німеччина буде мусітп прнзадуматнсь що
робиш
Коли б однак Сталін захотів корпетатн забагато як от на-
приклад захопити Дарданслі то вісь" напевно вже йому того
не дозволить Британія чи не Британія а з Росією пічне вій
ну Дуже можливе що коли б такс сталося то Британія на вцзіммбвзиі:грбаолазадбурхноач іігнзаивлаайлРуовсаітяа війни з віссю" виграти не є
Але покищо Німеччина й її спільник АІусоліні ь Москвою за-шахо- вані й мусять на ню оглядатися — цебто знову мусять стояти в її ласку Але чи надовго? Сьогоднішній іде"спіль-
ник Сталіна Гітлєр довго ждати не любить Колись бичем божим" звали Аттилю вожда гунів Тепер тим бнчем бо-яаї- м" АттилядляАклреовпоожкиадМнооїсзкіовасконвесьбкуодїе дпаолтьвшореилмізотжие тсотйатниовніотнвиійй Аттнля буде їй зіовчатп