ucle0244 |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
БОГ І БАТЬКІВЩИНА ПРАЦЯ ТА ЛАД Ол іНе Роипдлііоп 339 ВаіНиШ Зі о СНгізИапііи Тогопіо 2-- В Опіагіо ТНе ЇЛсгаіпілп Тоіїетж 8КаІІ Виііа ТЕЬЕРНОИЕ ЧА 4133 А Ргозретоиз РиіитеІ 5 ц — ЗА ЧИСЛО - 5 ц 5 с — РЕВ С0Р¥ — 5 с V КЖЖЖЛГІАМ ТОЖ&ЖМ ГіШау Зиіу 27 1915 Уоі XII N0 ЗО ТОКСЖТО 01ЯТАШ0 Рік XII Число ЗО Пятшщя 27 Липня 1945 Сенатський Комітет Закордонних Узаемии ЗДА Прий- няв Чартер Союзних Націй У промові своїй виголоше- ній у Берліні серед нарад ве- ликих Трьох президент ЗДА Труман заяБіїв що Америка ве ла війну тільки для того щоб цілому світові запевнити мир і добробут і що плян є зап- рягти ту машину що пере -- могла нац - істпчну Німеччину до закріплення мира щоб за- певнити „иайвеличавішпй вік в історії людства" Промову свою виголосив пре зпдепт Труман у простих зро зумілих для пересічних людей словах її вважають за щось більше як за порожні патріо- тичні слова що з-по- за таємин чиостп якими окутані наради рознеслись із столиці перемо женої держави Уважають їх! за політичний статут Америки І хоч у промові цій що три- вала тільки одну мппуту й 50 секунд не були сказані ніякі пояснення як Америка думає цс осягнути то однаково її будуть пильно студіювати по всік столицях Европн й Азії як лінію американської днпльо-маті- ї по війні Промова Трумапа не огра-ппчувала- сь тільки до Европн Є загальне переконання що Президент також мав на думці що Америка не має ніяких намірів посягати по землі чу- жих націй не тільки в Европі а й па Тихім Океані Чорчпл і Атлі виїхали мни середи до Лондону бо в чет- вер оголошено внелід виборів хто з них став премієром Справа Чартеру Президент Гарі Труман спо дівався що ще перед кінцем конференції зможе показати Чорчнлові й Сталінові підпи -- саипй Чартер Союзних На -- цій Але нагло америк Сенат змінив програму : замість у -- зятп під обговорення Чартер па перше місце поставив спра ДОБРЕ ПРАВО — Саскаче-ванськи- й парлямент ухвалив нове право — про забезпеку фармерів перед вірителями Нове право каже що в роках неврожаю посухи чи іншого природного нещастя коли збір із акра є менший як $С вар- тості! фармер автоматично на- буває право не платити на- лежної рати на сплат}' фарми познчальній фінанс спілці й крім того його" борг цій спілці однаково буде зменшений на 4% або на ту суму яка мала бути заплачена титулом від- сотків за капітал — узалежно-ст- и від того котра сума біль- ша Тепер фармер не буде боятися що його можуть вики нути з фарми § ПРОГНАЛИ КОРОЛЯ — Бель ґійський парлямент ухвалив постанову за якою король Лєопольд уважається за виг- нанця й не вільно йому верта- ти на бельгійську землю без дозволу парляменту Ухвалу що одобрив вже й сенат — 77 голосами против 58 Ще має підписати її регент Принц Шарль і вона стане правом ву монетарного акту з Бре-то- п Ввудс і міжпародпього бан ку Провідники сподівалися що скоро по тім прийде під наради Чартер Тим часом мпн тижня він щойно перейшов через перше обговорення в се- натськім комітеті Закордонних Справ На обговорення Чартеру зап рошеио голов ріжннх крає-ввп- х організацій провідників Церков виховних установ жі иочнх клюбів конгресменів вояків тощо З опозиції до Чартеру найголосиіша була Папі Агнес Ввотерс з організа- ції „Національна Сппп Зоря Матерей Америки" Виступи- ла з такими словами що її аж вивели з залі вартові Зміст її промови був такий : „Чартер цей створить світовий уряд для Совєтів зробить з Аме- рики жолоб для кормлення тих що не мають Дійсні во- єнні злочинці сидять ось-ту- т у цій кімнаті Я називаю п Стетіпіюса б міжпародпього банкиря" А коли вже вппро -- ваджувалнли її вартові кри -- чала : „Я не боюся всіх чор- тів в пеклі Все що ця країна потребує це доброї старо- модної американської рево- люції" - 'ґГ+ґ'&ІЇЇ Інший опозиціонер — фахі- вець будови мостів Елі Кор-бертсо- н з оганізації „Борись За Тотальний Мир" говорив : „Впротягу наступних 5-- 6 ро- ків ми станемо перед лицем превенційної війни капіталі- стичного світо протнв загрози зростаючої в силу гігаптнчної російської держави А коли б такої війни не було то за 15-2- 0 років ми станемо перед лицем війни за контролюван- ня світа комуністичною Евра-зіє- ю під проводом Росії" При го 'осуванні 21 голосів впало за прийняттям Чартеру один голос був протнв ПАНАХИДИ ЗА ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО За одержаними нами доте- пер вістками панахиди по по-мерш- ім як подавала амери- канська українська преса на скитальщнні в Европі Гетьма- нові України Павлові Скоро- падській відбулися до цього часу в таких місцевостях — у всіх випадках крім двох у церквах греко - католицьких : Отаві Ввиндзорі Гемилтоні Ошаві Содбури Делгай Ґримсбі — Онтеріо і в Ріджай-н- і Саскечеван У декотрих міс- цевостях участь узяли всі укр організації н товариства Док ладніші описи подамо в наст числі „У Р" АРЕШТУЮТЬ ВОЄН БРАН ЦІВ — Військова союзницька влада вертає до Югославії 250000 югосл б4 воєнних бранців яких багато будуть арештовані за свої політичні переконання яктільки діста нуться додому ііятдесять ти сяч уже відставлено й бага то з них уже арештовані ТИХ ЩО НЕ ХОЧУТЬ НЕ БУДУТЬ ВІДСТАВЛЯТИ Пише тижневик „Тайм" під-паголовк- ом „Сім Мільйонів": — У перших тпжпях по перемо- зі звільнені мільйони екпталь-ці- в загрожували створити ци- вільну анархію в Німеччині далеко більшу як суспільне виколіїипя через війну Голод- ні хворі й огірчені на цілий світ ці невільники й бранці зірвались із своїх оков і рух- нули додому подорозі часами грабуючи руйнуючи часами вбиваючи Але за короткий час їх усіх узято під контролю нагодовано відвошнвлено за- ведено до театру й посортова- но Цс зробила америк і брнт військова влада Тепер даль- шу працю вони передають ЮНРРІ Скптальців на території за хідпіх союзників з7 Німеччи- ні знайдено майже 7 мільйо -- пів Більшість із них „росія -- пп" й французи Але є й по- ляки бельгійці голяпдці гре кн югославяпп австрійці ес пайці литовці лотнші її естон- ці (а українця хоч би тобі од- ного! — „У Р") До минуло- го тижня відіслано додому майже половину Багато з тих що ще остали будуть дома ко ло вересня Навесні залишать- ся вже тільки ті що не до 'ви- міни: тисячі бездомних що не є громадянами ніякої дер- жави — не мають дому — і ТІ ЩО НЕ ХОЧУТЬ ВЕРТАТИ Союзники можуть собі посту- пати як хочуть з німцями й громадянами держав що по- магали Німеччині Совєти на- стоюють щоб усі росіяни бу- ли відставлені додому Але де- котрі росіяни не хочуть вер- тати А зах союзники не можуть силувати „певимініпіх' забиратися А їх має бути мільйон осіб Найбільша між ними група польська яка боїться Росії їх обчислюють на сотіш тисячу Польський уряд у Лондоні спо діється навероувати їх ди своєї бездержавної армії А--ле не хоче мати жидів Брптій-ськ- а й американська займай инцькі армії набрали з їх рядів тисячі робітників до праці Інші тисячі відходять до пра- ці на франц голяндські та бель гійсчі фарми й до копалень на працю Про існування між тими екп тальцямп українців звітовпк „Тайм"-- у навіть не згадує А-ї- х там около два мільйони! Він очевидно ділить їх за тим до котрої держави хто приналежний Отже українців що їх край під Совєтами за-числ- ює як видко до росіян із-п- ід Польщі до поляків Ось-щ- о мусять переносити члени бездержавного народ)' як от українського Навіть іменн їх- нього світ не реєструє Тож більше нам треба за них дбати -- о З о ЗГОРІВ КОРАБЕЛЬ НА ОЗЕРІ У пристани Сарнія над Озе- ром Онтеріо в Канаді згорів па сажирськин корабель Гемо-ни- к Подорожні і залога в чне лі 350 людей ледви виратува лися з життям Тому що по- жежа вибухла несподівано і об няла цілий корабель є бага- то поранень і покалічень Зго- ріли також магазини Канадін -- ської Національної Залізни- ці Уся шкода доходпть до $2 000000 ПАПЕРОВИЙ НАПАД НА АШСАДОРА Вулиці Бойпос Айресу сто- лиці Аргентини було засипа- но мнн тижня летючками з нападом па американського амбасадора Спруя Брадена Було їх так багато — вулиці від них біліли — що є підоз- ріння що це підпомагали а-б- о й організували урядові аргентинські кола п Брадепа незвано в них Кавбоєм Брадепом" „Погром щнком полуднево - американ- ських урядів" тощо Порівню- вано його до Аль Капоне та закидано що він очерпює Ар- гентину та що мав говорити що „запхає Арґегнтнну в сво-- ю кешепю як це зробив з Батістою в Кубі" Летючки по- явились незадовго по тім ко- ли на стінах будинків міні- стерств і інших публпчпих бу- дівель розвішено афіші з оскар жеііпям против п Брадепа що він є взвязку з недавнім вели- ким нещастям яке скоїлось в копальні Тенієпте в Чілє Родавапня летючок па вулп -- цях в Арґептдпі заборонене Але цим разом поліція нічого не казала о 5 § ? о КОМІНЯР ВПЛИВАЄ НА УРЯД Рух Віґіляптіб в Британії що його започатковав коміняр по фаху на прізвище Гарі Ков лі з Брайтопу зачав давати наслідки Уряд мусів заряди- ти щоб ті домовласники що мають порожні доми зголосн-л- н до своїх громадських уря- дів що вони впротягу 14 днів думають до них впровадити- ся бо коли ні то доми бу -- дуть зареквіровані па житла для родин вояків що не ма- ють де мешкати Рух Віґіллянтів зачав по -- шнрятись із Брайтопу на інші бритійські міста як Лондон і др Коміняр Бравлі "який на зиває себе „Ґовернором Руху" зібравши своїх однодумців наказав їм : займати всі порож ні доми й впроваджувати до них родини вояків без помеш кання не звертаючи уваги на обовязуюче право Зареквіро-ван- о в Англії вже поверх 90 000 домів Крім того міністер ство Здоровля уповажпило місцеві влади будувати додат кові доми не чекаючи на о-добр- ення міністерства і дава- ти дозволи на направн й віднов лювання житлових приміщень без обмежень Давніше доз -- воли були обмежені до $400 § ЧЕХИ ХОЧУТЬ ПОЗИЧКИ — Оголосив чехословацький мі ніністр Торговлі Д-- р Губерт Жіпка що до ЗДА виїде за пару тижнів чеська торговель на місія з повновластямн пере говорювати зо ЗДА про кре- дити й одночасно розглянутись на місці які є МОЖЛИВОСТІ! для Чехії одержати з Америки сирівці й готові товари Сам Жіпка до Америки не поїде а поїде група фахівців фінансів і закордонних торговців Хоче Чехія від Америки на один більйон дол позички Подіб- ні переговори веде в Лондоні чеський міністр Закорд Тор -- говлі Труман Виторговав Концесії ВІД Сталіна Частина Аме- рик Делегації Вже Виїхала До „Нового й Несподі- ваного Місця Призначення" ' Сенатор Кспет С Гвері (рес- публіканець із Небраскн) за- явив мнн понеділка що йо- го повідомило високе військо ве джерело" — яке відмовився паззатп — що до президен- та Трумапа воно післало доліа-гаин- я щоб він спинив даль -- шу тихоокеанську „різню" ви- явивши докладні точки підла-ч- і У домаганні подане між ін- шим що Ніпон мав би опо -- рожиитн всю завойовану ним територію й мали б бути пороб лені 'зарядження щоб зншцп ти пападпу силу Ніпона але імператор мав би задержати свій трон і територія власти -- вого Ніпопу не мала б бути зай ията Точки такі мали бути піддані Ніпопом через побіч- них неурядових „мацалмш-ків- " мира І цс високе військо- ве джерело каже Сенатор го- диться з точками цієї пропо- зиції й на їх основі післало до президента Трумапа листа У Сенаті він сенатор Гвері по- ставить запит чи Державний Департамент одержав щось подібного бо він мусів бути про такі „намацування" пові- домлений (Дсрж Департа- мент кілька днів перед тіш за- перечив немов би вій одер -- жав „щось що нагадувало б правдиву мирову пропозицію від Ніпона") У Потсдамі Вісток із Потсдаму не пус- кають Але подає АП що пре- зидент Труман виторговав від Сталіна згоду па важні а-мерпка- нські ціли такі що спо чатку здавалось для згоди не- можливі Президент і Сталій мали встановити атмосферу „сердечного порозуміння" Ма є це підноситися до справи за- кінчення війни з Ніпопом Про мовець америк делегації ка- зав що „це не є неможливе що здоровіле думаючі піп вій ськовикп й промисловці обєд-иаютьс- я для шукання мира щоб обминути важкої заіїман-щип- н своєї --країни" А коли б дальше опиралися то на Ні- пона буде звернена вся союз на сила включаючи н силу СССР" Тим часом Рой Портер із На ціональної Радіовисильні по -- дає з Берліна що частина а мерик делегації вже виїхала з наради Трьох із Німеччини а інші члени також лаштують ся до виїзду „на нове и несподі ване місце призначення" При їхавши до Ввашннґтону де- легація має виїхати на цілком нову територію для всіх ціл ком несподівану Війна Подає АП що ніп літаки самогубці осягають чотири до пять разів стільки поцілів в а-мерик- анські кораблі ніж це було б можливе при бомбар - дуванні яструбо - літаками чи звичайним поземним бомбар- дуванням На америк літако носці Тікондероґа було 337 жертв коли в нього поцілили два ніп літаки - самогубці мин січня коло Формози Подає генерал - майор Генрі Б Сейлер начальний старши- на Постачання ЗДА що за час німецької війни Америка стратила 5000 повзів Через пролпви Босфору й Дарданслів переплпіп па Чорне море 10 міиоловціп які Аме- рика післала Росії на основі вниапми - позички Подають' що Сталін при- був па нараду в Потсдамі вже з готовими пропозиціями за- мирення під Ніпона Слова в промові представника америк делєгації'з Берліна які пода- ні шпце вістку цю підтперд -- жупалн б Отже чи не поїде а-ме- рик делегація кудись па звільнену від піпонців терито- рію па мирові переговори? Рознеслись чутки що иіпон-ськ- а мирова делегація впїха -- ла з Окінави ппапрямку Вва-шпнґто- ну Німці ще бються Подають із Постою Третьої Армії (америк) в Баварії що в баварських Альпах усе ще бються розсипані групи зав- зятих німців із Гвардії Еліти — ведуть розпачливу парти занку У Парижі зачалась судова розправа прошв маршала Пе- - тепа за зраду держави Про куратор казав буде дома- гатися кари смертн а пізні- ше Пстеиа можуть помилува ти Перші свідки прибули : б президент Алберт Лєбрун і б преміери Пол Рейио й Еду-ар- д Делядьє Появу Петепа в су ді зібрані глядачі зустріли бу-капп- ям мявкаппям і іншими признаками неприхильності! Судову залю опорожпепо її заряджено перерив на 45 ми -- пут Навколо суду й всереди- ні стоїть сильна варта з 600 людей -- о§їо- ПОЛЬЩА ДОМАГАЄТЬСЯ ШТЕТІНА Польська Народова Рада в Варшаві заявила що най -- перше питання це справа по-сунен- ня кордонів Польщі на заході до рік Одри й Найси — і частина пристані Штетіиа я-- ка лучить Берлін з Балтнком Премієр Осубка - Моравскі за- явив на повній пленарній се -- сії що нові кордони „мусять бути встановлені можливо як- найскоріше" Так само заповів Осубка що будуть переведе- ні „вільні й несилувані" ви- бори Але коли це буде не сказав Закликав Премієр польських вояків ізза кордо -- ну вертати до „вільної" Поль- щі і щоскоріше повертають поляки зза кордонів то ско- ріше можна буде ці вибори відбути За менші провини ка- зав уряд оголосить помилуван ня 3 ДЕ ВАЛЄРА ПРО СОЮЗНІ НАЦІЇ — Премієр Ейре де Ва лєра каже що теперішня ор- ганізація Союзні Нації ще гірша від старої Ліґи Націй бо в старій Лізі малі народи мали більше голосу й впли- ву Тому на його думку тре ба створити нову Лїґу — Кон- федерацію Націй
Object Description
Rating | |
Title | Ukrainskyi Robitnyk, July 27, 1945 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1945-07-27 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | RobitD5000235 |
Description
Title | ucle0244 |
OCR text | БОГ І БАТЬКІВЩИНА ПРАЦЯ ТА ЛАД Ол іНе Роипдлііоп 339 ВаіНиШ Зі о СНгізИапііи Тогопіо 2-- В Опіагіо ТНе ЇЛсгаіпілп Тоіїетж 8КаІІ Виііа ТЕЬЕРНОИЕ ЧА 4133 А Ргозретоиз РиіитеІ 5 ц — ЗА ЧИСЛО - 5 ц 5 с — РЕВ С0Р¥ — 5 с V КЖЖЖЛГІАМ ТОЖ&ЖМ ГіШау Зиіу 27 1915 Уоі XII N0 ЗО ТОКСЖТО 01ЯТАШ0 Рік XII Число ЗО Пятшщя 27 Липня 1945 Сенатський Комітет Закордонних Узаемии ЗДА Прий- няв Чартер Союзних Націй У промові своїй виголоше- ній у Берліні серед нарад ве- ликих Трьох президент ЗДА Труман заяБіїв що Америка ве ла війну тільки для того щоб цілому світові запевнити мир і добробут і що плян є зап- рягти ту машину що пере -- могла нац - істпчну Німеччину до закріплення мира щоб за- певнити „иайвеличавішпй вік в історії людства" Промову свою виголосив пре зпдепт Труман у простих зро зумілих для пересічних людей словах її вважають за щось більше як за порожні патріо- тичні слова що з-по- за таємин чиостп якими окутані наради рознеслись із столиці перемо женої держави Уважають їх! за політичний статут Америки І хоч у промові цій що три- вала тільки одну мппуту й 50 секунд не були сказані ніякі пояснення як Америка думає цс осягнути то однаково її будуть пильно студіювати по всік столицях Европн й Азії як лінію американської днпльо-маті- ї по війні Промова Трумапа не огра-ппчувала- сь тільки до Европн Є загальне переконання що Президент також мав на думці що Америка не має ніяких намірів посягати по землі чу- жих націй не тільки в Европі а й па Тихім Океані Чорчпл і Атлі виїхали мни середи до Лондону бо в чет- вер оголошено внелід виборів хто з них став премієром Справа Чартеру Президент Гарі Труман спо дівався що ще перед кінцем конференції зможе показати Чорчнлові й Сталінові підпи -- саипй Чартер Союзних На -- цій Але нагло америк Сенат змінив програму : замість у -- зятп під обговорення Чартер па перше місце поставив спра ДОБРЕ ПРАВО — Саскаче-ванськи- й парлямент ухвалив нове право — про забезпеку фармерів перед вірителями Нове право каже що в роках неврожаю посухи чи іншого природного нещастя коли збір із акра є менший як $С вар- тості! фармер автоматично на- буває право не платити на- лежної рати на сплат}' фарми познчальній фінанс спілці й крім того його" борг цій спілці однаково буде зменшений на 4% або на ту суму яка мала бути заплачена титулом від- сотків за капітал — узалежно-ст- и від того котра сума біль- ша Тепер фармер не буде боятися що його можуть вики нути з фарми § ПРОГНАЛИ КОРОЛЯ — Бель ґійський парлямент ухвалив постанову за якою король Лєопольд уважається за виг- нанця й не вільно йому верта- ти на бельгійську землю без дозволу парляменту Ухвалу що одобрив вже й сенат — 77 голосами против 58 Ще має підписати її регент Принц Шарль і вона стане правом ву монетарного акту з Бре-то- п Ввудс і міжпародпього бан ку Провідники сподівалися що скоро по тім прийде під наради Чартер Тим часом мпн тижня він щойно перейшов через перше обговорення в се- натськім комітеті Закордонних Справ На обговорення Чартеру зап рошеио голов ріжннх крає-ввп- х організацій провідників Церков виховних установ жі иочнх клюбів конгресменів вояків тощо З опозиції до Чартеру найголосиіша була Папі Агнес Ввотерс з організа- ції „Національна Сппп Зоря Матерей Америки" Виступи- ла з такими словами що її аж вивели з залі вартові Зміст її промови був такий : „Чартер цей створить світовий уряд для Совєтів зробить з Аме- рики жолоб для кормлення тих що не мають Дійсні во- єнні злочинці сидять ось-ту- т у цій кімнаті Я називаю п Стетіпіюса б міжпародпього банкиря" А коли вже вппро -- ваджувалнли її вартові кри -- чала : „Я не боюся всіх чор- тів в пеклі Все що ця країна потребує це доброї старо- модної американської рево- люції" - 'ґГ+ґ'&ІЇЇ Інший опозиціонер — фахі- вець будови мостів Елі Кор-бертсо- н з оганізації „Борись За Тотальний Мир" говорив : „Впротягу наступних 5-- 6 ро- ків ми станемо перед лицем превенційної війни капіталі- стичного світо протнв загрози зростаючої в силу гігаптнчної російської держави А коли б такої війни не було то за 15-2- 0 років ми станемо перед лицем війни за контролюван- ня світа комуністичною Евра-зіє- ю під проводом Росії" При го 'осуванні 21 голосів впало за прийняттям Чартеру один голос був протнв ПАНАХИДИ ЗА ГЕТЬМАНА ПАВЛА СКОРОПАДСЬКОГО За одержаними нами доте- пер вістками панахиди по по-мерш- ім як подавала амери- канська українська преса на скитальщнні в Европі Гетьма- нові України Павлові Скоро- падській відбулися до цього часу в таких місцевостях — у всіх випадках крім двох у церквах греко - католицьких : Отаві Ввиндзорі Гемилтоні Ошаві Содбури Делгай Ґримсбі — Онтеріо і в Ріджай-н- і Саскечеван У декотрих міс- цевостях участь узяли всі укр організації н товариства Док ладніші описи подамо в наст числі „У Р" АРЕШТУЮТЬ ВОЄН БРАН ЦІВ — Військова союзницька влада вертає до Югославії 250000 югосл б4 воєнних бранців яких багато будуть арештовані за свої політичні переконання яктільки діста нуться додому ііятдесять ти сяч уже відставлено й бага то з них уже арештовані ТИХ ЩО НЕ ХОЧУТЬ НЕ БУДУТЬ ВІДСТАВЛЯТИ Пише тижневик „Тайм" під-паголовк- ом „Сім Мільйонів": — У перших тпжпях по перемо- зі звільнені мільйони екпталь-ці- в загрожували створити ци- вільну анархію в Німеччині далеко більшу як суспільне виколіїипя через війну Голод- ні хворі й огірчені на цілий світ ці невільники й бранці зірвались із своїх оков і рух- нули додому подорозі часами грабуючи руйнуючи часами вбиваючи Але за короткий час їх усіх узято під контролю нагодовано відвошнвлено за- ведено до театру й посортова- но Цс зробила америк і брнт військова влада Тепер даль- шу працю вони передають ЮНРРІ Скптальців на території за хідпіх союзників з7 Німеччи- ні знайдено майже 7 мільйо -- пів Більшість із них „росія -- пп" й французи Але є й по- ляки бельгійці голяпдці гре кн югославяпп австрійці ес пайці литовці лотнші її естон- ці (а українця хоч би тобі од- ного! — „У Р") До минуло- го тижня відіслано додому майже половину Багато з тих що ще остали будуть дома ко ло вересня Навесні залишать- ся вже тільки ті що не до 'ви- міни: тисячі бездомних що не є громадянами ніякої дер- жави — не мають дому — і ТІ ЩО НЕ ХОЧУТЬ ВЕРТАТИ Союзники можуть собі посту- пати як хочуть з німцями й громадянами держав що по- магали Німеччині Совєти на- стоюють щоб усі росіяни бу- ли відставлені додому Але де- котрі росіяни не хочуть вер- тати А зах союзники не можуть силувати „певимініпіх' забиратися А їх має бути мільйон осіб Найбільша між ними група польська яка боїться Росії їх обчислюють на сотіш тисячу Польський уряд у Лондоні спо діється навероувати їх ди своєї бездержавної армії А--ле не хоче мати жидів Брптій-ськ- а й американська займай инцькі армії набрали з їх рядів тисячі робітників до праці Інші тисячі відходять до пра- ці на франц голяндські та бель гійсчі фарми й до копалень на працю Про існування між тими екп тальцямп українців звітовпк „Тайм"-- у навіть не згадує А-ї- х там около два мільйони! Він очевидно ділить їх за тим до котрої держави хто приналежний Отже українців що їх край під Совєтами за-числ- ює як видко до росіян із-п- ід Польщі до поляків Ось-щ- о мусять переносити члени бездержавного народ)' як от українського Навіть іменн їх- нього світ не реєструє Тож більше нам треба за них дбати -- о З о ЗГОРІВ КОРАБЕЛЬ НА ОЗЕРІ У пристани Сарнія над Озе- ром Онтеріо в Канаді згорів па сажирськин корабель Гемо-ни- к Подорожні і залога в чне лі 350 людей ледви виратува лися з життям Тому що по- жежа вибухла несподівано і об няла цілий корабель є бага- то поранень і покалічень Зго- ріли також магазини Канадін -- ської Національної Залізни- ці Уся шкода доходпть до $2 000000 ПАПЕРОВИЙ НАПАД НА АШСАДОРА Вулиці Бойпос Айресу сто- лиці Аргентини було засипа- но мнн тижня летючками з нападом па американського амбасадора Спруя Брадена Було їх так багато — вулиці від них біліли — що є підоз- ріння що це підпомагали а-б- о й організували урядові аргентинські кола п Брадепа незвано в них Кавбоєм Брадепом" „Погром щнком полуднево - американ- ських урядів" тощо Порівню- вано його до Аль Капоне та закидано що він очерпює Ар- гентину та що мав говорити що „запхає Арґегнтнну в сво-- ю кешепю як це зробив з Батістою в Кубі" Летючки по- явились незадовго по тім ко- ли на стінах будинків міні- стерств і інших публпчпих бу- дівель розвішено афіші з оскар жеііпям против п Брадепа що він є взвязку з недавнім вели- ким нещастям яке скоїлось в копальні Тенієпте в Чілє Родавапня летючок па вулп -- цях в Арґептдпі заборонене Але цим разом поліція нічого не казала о 5 § ? о КОМІНЯР ВПЛИВАЄ НА УРЯД Рух Віґіляптіб в Британії що його започатковав коміняр по фаху на прізвище Гарі Ков лі з Брайтопу зачав давати наслідки Уряд мусів заряди- ти щоб ті домовласники що мають порожні доми зголосн-л- н до своїх громадських уря- дів що вони впротягу 14 днів думають до них впровадити- ся бо коли ні то доми бу -- дуть зареквіровані па житла для родин вояків що не ма- ють де мешкати Рух Віґіллянтів зачав по -- шнрятись із Брайтопу на інші бритійські міста як Лондон і др Коміняр Бравлі "який на зиває себе „Ґовернором Руху" зібравши своїх однодумців наказав їм : займати всі порож ні доми й впроваджувати до них родини вояків без помеш кання не звертаючи уваги на обовязуюче право Зареквіро-ван- о в Англії вже поверх 90 000 домів Крім того міністер ство Здоровля уповажпило місцеві влади будувати додат кові доми не чекаючи на о-добр- ення міністерства і дава- ти дозволи на направн й віднов лювання житлових приміщень без обмежень Давніше доз -- воли були обмежені до $400 § ЧЕХИ ХОЧУТЬ ПОЗИЧКИ — Оголосив чехословацький мі ніністр Торговлі Д-- р Губерт Жіпка що до ЗДА виїде за пару тижнів чеська торговель на місія з повновластямн пере говорювати зо ЗДА про кре- дити й одночасно розглянутись на місці які є МОЖЛИВОСТІ! для Чехії одержати з Америки сирівці й готові товари Сам Жіпка до Америки не поїде а поїде група фахівців фінансів і закордонних торговців Хоче Чехія від Америки на один більйон дол позички Подіб- ні переговори веде в Лондоні чеський міністр Закорд Тор -- говлі Труман Виторговав Концесії ВІД Сталіна Частина Аме- рик Делегації Вже Виїхала До „Нового й Несподі- ваного Місця Призначення" ' Сенатор Кспет С Гвері (рес- публіканець із Небраскн) за- явив мнн понеділка що йо- го повідомило високе військо ве джерело" — яке відмовився паззатп — що до президен- та Трумапа воно післало доліа-гаин- я щоб він спинив даль -- шу тихоокеанську „різню" ви- явивши докладні точки підла-ч- і У домаганні подане між ін- шим що Ніпон мав би опо -- рожиитн всю завойовану ним територію й мали б бути пороб лені 'зарядження щоб зншцп ти пападпу силу Ніпона але імператор мав би задержати свій трон і територія власти -- вого Ніпопу не мала б бути зай ията Точки такі мали бути піддані Ніпопом через побіч- них неурядових „мацалмш-ків- " мира І цс високе військо- ве джерело каже Сенатор го- диться з точками цієї пропо- зиції й на їх основі післало до президента Трумапа листа У Сенаті він сенатор Гвері по- ставить запит чи Державний Департамент одержав щось подібного бо він мусів бути про такі „намацування" пові- домлений (Дсрж Департа- мент кілька днів перед тіш за- перечив немов би вій одер -- жав „щось що нагадувало б правдиву мирову пропозицію від Ніпона") У Потсдамі Вісток із Потсдаму не пус- кають Але подає АП що пре- зидент Труман виторговав від Сталіна згоду па важні а-мерпка- нські ціли такі що спо чатку здавалось для згоди не- можливі Президент і Сталій мали встановити атмосферу „сердечного порозуміння" Ма є це підноситися до справи за- кінчення війни з Ніпопом Про мовець америк делегації ка- зав що „це не є неможливе що здоровіле думаючі піп вій ськовикп й промисловці обєд-иаютьс- я для шукання мира щоб обминути важкої заіїман-щип- н своєї --країни" А коли б дальше опиралися то на Ні- пона буде звернена вся союз на сила включаючи н силу СССР" Тим часом Рой Портер із На ціональної Радіовисильні по -- дає з Берліна що частина а мерик делегації вже виїхала з наради Трьох із Німеччини а інші члени також лаштують ся до виїзду „на нове и несподі ване місце призначення" При їхавши до Ввашннґтону де- легація має виїхати на цілком нову територію для всіх ціл ком несподівану Війна Подає АП що ніп літаки самогубці осягають чотири до пять разів стільки поцілів в а-мерик- анські кораблі ніж це було б можливе при бомбар - дуванні яструбо - літаками чи звичайним поземним бомбар- дуванням На америк літако носці Тікондероґа було 337 жертв коли в нього поцілили два ніп літаки - самогубці мин січня коло Формози Подає генерал - майор Генрі Б Сейлер начальний старши- на Постачання ЗДА що за час німецької війни Америка стратила 5000 повзів Через пролпви Босфору й Дарданслів переплпіп па Чорне море 10 міиоловціп які Аме- рика післала Росії на основі вниапми - позички Подають' що Сталін при- був па нараду в Потсдамі вже з готовими пропозиціями за- мирення під Ніпона Слова в промові представника америк делєгації'з Берліна які пода- ні шпце вістку цю підтперд -- жупалн б Отже чи не поїде а-ме- рик делегація кудись па звільнену від піпонців терито- рію па мирові переговори? Рознеслись чутки що иіпон-ськ- а мирова делегація впїха -- ла з Окінави ппапрямку Вва-шпнґто- ну Німці ще бються Подають із Постою Третьої Армії (америк) в Баварії що в баварських Альпах усе ще бються розсипані групи зав- зятих німців із Гвардії Еліти — ведуть розпачливу парти занку У Парижі зачалась судова розправа прошв маршала Пе- - тепа за зраду держави Про куратор казав буде дома- гатися кари смертн а пізні- ше Пстеиа можуть помилува ти Перші свідки прибули : б президент Алберт Лєбрун і б преміери Пол Рейио й Еду-ар- д Делядьє Появу Петепа в су ді зібрані глядачі зустріли бу-капп- ям мявкаппям і іншими признаками неприхильності! Судову залю опорожпепо її заряджено перерив на 45 ми -- пут Навколо суду й всереди- ні стоїть сильна варта з 600 людей -- о§їо- ПОЛЬЩА ДОМАГАЄТЬСЯ ШТЕТІНА Польська Народова Рада в Варшаві заявила що най -- перше питання це справа по-сунен- ня кордонів Польщі на заході до рік Одри й Найси — і частина пристані Штетіиа я-- ка лучить Берлін з Балтнком Премієр Осубка - Моравскі за- явив на повній пленарній се -- сії що нові кордони „мусять бути встановлені можливо як- найскоріше" Так само заповів Осубка що будуть переведе- ні „вільні й несилувані" ви- бори Але коли це буде не сказав Закликав Премієр польських вояків ізза кордо -- ну вертати до „вільної" Поль- щі і щоскоріше повертають поляки зза кордонів то ско- ріше можна буде ці вибори відбути За менші провини ка- зав уряд оголосить помилуван ня 3 ДЕ ВАЛЄРА ПРО СОЮЗНІ НАЦІЇ — Премієр Ейре де Ва лєра каже що теперішня ор- ганізація Союзні Нації ще гірша від старої Ліґи Націй бо в старій Лізі малі народи мали більше голосу й впли- ву Тому на його думку тре ба створити нову Лїґу — Кон- федерацію Націй |
Tags
Comments
Post a Comment for ucle0244