ucke0314 |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
ВОГ і БАТЬКІВЩИНА
"УКЯАІЯІАХ ТОІЬЕЕ- -
339 ВаІНигіі 51
Тогопіо 2-- В Опіагіо
І гарно - т Щґ Щ И_ Ж
5 Ц - ЗА ЧИСЛО - 5 ц
Рік XI Число 41
ілярщнні Стався
Переворот
Реґ Горті попросив завішення зброї повстав новий уряд
який він одобрнв і заяву про зложення зброї відкликав
Подає Бермо в звіті з мий
неділі що останній більший
спільник Птлєра в боротьбі
„за оборон)' європейської ци-
вілізації" Мадярщина стратив
віру в перемог}' її устами сво-
го регента Гортія оголосив
по радіо що піддається й
лросить улов про завішення
зброї
Дві годині по тім уже шалі-
ла громадянська війна в Ма-дярщи- ні
коли в протиакцію
Гортієму повстав новий уряд
лід проводом провідника Хре
ста Стріл майора Ференча Са-лаш- ія
який заявив що Мадяр
щпна дальше веде війну по сто
ропі Німеччини аж до кінця а
всі „зрадники" будуть покара-
ли
Перші вістки подавали що
регента Гортія забрало Ґешта
ло н вивезно до Німеччини А-л- е
вже минулого понеділка вве
чір голосило будапештенське
радіо що регент Горті пішов
на відпочинок а його уряд
зрезиґновав і що Горті згодив
ся щоб Саляші створив новий
уряд і перебрав ного місце ре-
гента 'Оголошено також по
радіо що Саляші йменовав ре
ґенційну раду зложену з генерал-по-
лковника Каролія Берец
кіп якого пменовано також на
чальником штабу міністерства
оборони Д-р- а Ференча Ранні-с- а
якого називають „мадяр-
ський Ґебельс" і Д-р- а Шандо-р- а
Чія
Дальше будапештенське ра-
діо оголосило проклямацію
Гортія у якій він відкликає по
передню проклямацію уряду
про піддачу й наказує мадяр-
ській армії битися дальше про
ти російських і ромунськнх
військ що вдираються в межі
країни Ріжні вістки говорять
ріжмо : то що частина мадяр-
ських військ звернулася проти
німців то що одна мадярська
армія у складі около 10 диві-
зій війська іде швидким похо-
дом на Будапешт то ще що
інше Кожна з цих вісток по-
требує потвердження
Тим часом по вулицях Була
пешту їздять для постраху н-
імецькі повзи у столиці самій
спокій бої проти червоних і
ромумів дальше відбуваються
на мадярській землі як згідно
подають усі комунікати
Німецька закордонна канце-
лярія голосить що події в Бу-
дапешті ніякого впливу ні на
хід війни ні на мадярську ар-
мію не мали одночасно пода-
ючи до відома що на мадяр-
ській рівнині шаліє великий
бій повзів
Вплив таки був
Донесення з Лондону під да
тою 17 жовтня подає що Бу-
дапешт оголошено на виїмко-
вім положенні і що генерал-полковни- к
Беля Мільош де
Дальнок начальний командант
Першої мадярської Армії ра
ІГ
Пятннця 20 жовтня 1944
—0
зом зо своїм начальником шта
бу перейшов на сторону Совє-ті- в
Передніше він і генерал
майор Людвік Верес команд
Другої мадярської Армї були
оголошені як усунені із стаио
виш Берлін подав про це та
кими словами : „Дальнок і кіль
ка жінок що належали до жі-
ночого штабу постою прилу-
чились до Совєтів забравши
з собою всі гроші мадярської
Першої Армії" Німці оскар-
жували Дальнока в крадіжі вій
ськови'х грошей уже від міся-
ців
Проклямація Саляшія заклн
кає гонведів (мадярських воя-
ків) щоб „єднались для оборо
ни країни і щоб безжалісно
розправились з трусами й зрад
никами під блискучим прово
дом Адольфа Гітлєра Фірера
націонал-соціялетичн- ої Европи
й Богом даного спасителя її
культури" Зараз по мім за-
кликав подібно Иоган Береш
начальник штабу мадярської
армії
і - —
БРИТАНІЯ ВЖЕ ГОТОВА Й НА
ТАКІ УСТУПКН
Додає БЮП що лондон-
ський „Тайме" якого вважа-
ють за півурядовий орган бри
тійського уряду написав ре-
дакційну де без обиняків про
понує Росії ось-таки- й поділ
впливів в Европі особливо на
Балканах :
„Тайме" пропонує щоб Гре
ціп й Туреччина були підо
впливом Британії „для забез-пек- и
наших шляхів сполуки
на східнім Серсдземноморю й
Середнім Сході" під час коли
Ромунія Болгарія н „можли-
во" Мадярщина й Югославія
повинні залишитися в сфері
впливів Росії щоб її кордони
могли бути безпечні
Побоювання що Росія має
напасливі плини на Балканах
„Тайме" висловлює в цей спо-
сіб що заперечує такі підозрін
ня покликуючись на заяву Вя-
чеслава Молотова сов коміса-
ра Закордону з мни червня
про Ромунію і на точки заві-
шення зброї для Ромунії Не
оправдує таких підозрінь і істо
рія пише Часопис - о§о
РУЗВЕЛТ ЗА ДЕРЖАВОЮ
ДЛЯ ЖИДІВ — Подає АП з
Атлянтик Ситі що президент
Рузвелт оголосив прилюдну за
яву що він одобрює засіюван-
ня в Палестині „вільної й демо
кратичної жидівської федера-
ції" і коли ного „наново вибе
руть то він поможе провести
це в життя" Сенатор Роберт
Ф Ввагнер оголосив цю заяву
в формі листа до нього якого
відчитав на краєвім з'їзді сіоні
стичної організації Америки в
Атлянтик Ситі
УКРАМСЬ Г М &
КИЛТМТАМ ТОХЬЕІ
д іщ ТОПСЖТО
їрг ип ип
СТАЛІН ПРОТИ НИЩЕННЯ
НІМ ВІЙСЬК ОРГАНІЗАЦІЇ
Совєтська вашингтонська ам
басада випустила передрук
статті яка появилася в новім
совєтськім виданні під назвою
„Справи Росії" у якій Сталін
схильний радше знищити дер-
жавність Гітлєрову й армію
нац-істичн- у а не Німеччину й
її військову організацію Ого
лошення цієї статті в теперіш
ній час коли про те якраз Чор
чнл відбуває переговори в Мо
скві є знаменне
Знищення німецької військо
вої організації Сталін уважає
за неможливе й небажане Не
можливе воно так само в відно
шенні до Німеччини як було б
неможливе в відношенні до Ро
сії що розуміє каже Сталін
кожна освічена особа а неба-
жане воно для інтересу само-
го переможця Але „ми може
мо й мусимо знищити армію
Гітлєра й її провідників" за-
являє Сталін
Це б то іншими словами :
Сталін (щоб розбудити при-
хильність до Росії серед нім-
ців) противиться розчленован
ню Німеччини хоч підписався
під умовою відділити від неї
Австрію як також совєтська
преса й польська під москов-
ською контролею преса заяви
лись за відділенням від Німеч-
чини цілої Східньої Прусії й
Шлеська аж до ріки Одри щоб
прилучити ці краї до майбут-
ньої польської держави але
під умовою що та Польща ма
тиме з'ряд який одобрить і по-
любить уряд совєтський це б
то Сталін
ВАЖКІ ПЕРЕГОВОРИ В
МОСКВІ
Подає АП що Чорчнт пої-
хав до Сталіна щоб наладна-
ти з Росією анґло-російськ- у
співпрацю в цілій Европі Пи-
тання це накинув поступ чер-
воних армій і політичні впли-
ви Росії на Балканах Найго-стріш- е
це питання стоїть в 10-госла- вії
й Польщі і дещо не
так гостро в Болгарії І коли
вони його вдатно не розвя-жут- ь
то буде загрожений пе-
рехід } мирні умовний амери-
кансько -- брит-російського со-
юзу та може провалитись на-
дія на тривалу забезпеку по
Війні А є можливість що пс
реговори можуть зайти в слі-
пу вулицю
Головне питання Чорчила до
Сталіна є чи Росія думає за
поступом своїх армій тягнути
також свій вплив політичний і
які Сталін має наміри в відно
шенні до Мадярщини й Ав-
стрії Ключем до всего має бу
ти Югославія Вістку про те
що Тіто поїхав до Сталіна Лон
дон уважає за мабуть правди-
ву а Британія ж Тіта ввесь
час від початку Війни глади-
ла Тим часом Тіто з хвилею
приходу червоних армій на
Балкани заявив що він спів-
працює тільки з Совєтами й
відмовив повної волі рухів
брнтінській і американській
місіям }' Югославії
Про вислід переговорів ще
не було ніякого комунікату
(ЖТАКІО
ііикий Морський Бїй Коіо Формози
Чорчпл відвідав н товаристві
Сталіна московський балет і
його намалювали н часописах
як танцює зо Сталіном прнею
ди а Сталін був на обіді п
брит амбасаді й дає брнтііі-ця- м
багато „іюдкн" "пити А
обидва завізвали до Москви
польського премієра з Лондо-
ну щоб договорився з Поль-
ським Комітетом Визволення
З іМіколайчиком прибув проф
Ґрабскі закорд міністр Ромср
і помічник начальи штабу
польської армії ґен Ябор Зо
Сталіном і Молотовом вони
вже бачились але побачення
з Польським Комітетом Впзво
лемня ще не мали Поляки сію
діваються що порозуміння з
Комітетом скоро буде налад-
нане але хід переговорів н-к- ось
на таке не вказує
ВАЛІЙЦІ ДОМАГАЮТЬСЯ
ДЕРЖАВИ
Зазначуючи що справа ця
вже „дуже запізнена и-- а
''ЛТеі-л- н Лойд Джордж 'донька
б брит премієра з поперед-
ньої війни ліберальна иосот-к- а
з округи Епґлсі поставила
домагання в парляменті щоб
для Валі" призначено окремо-
го державного секретаря бо
„англієць не розуміє справ Ва-
лії хоч як старався б Бо хоч
він і був би не знати як при-
хильний то не може вглиби-
тись у шкіру й кости ватійця
хіба б наново народився"
Домагаміш це започаткува-
ло перший день гутірки що
його парлямепт иідложив па
обговорення справ Валії —
перший раз під коли посли ма-
лійські зявилнсь у парляменті
400 років тому
Перед своїм вступом до пар
лименту и-- а Лойд Джордж я-- ка
є провідницею Італійської
Парлямеитарної Партії одер-
жала десятки телеграм із ріж-ии- х
сторін Валії з домаганням
щоб валійські посли старались
здобути визнання палійської
державності! Двадцять пить
делегатів учасників Конгресу
Треіід Юній що відбувається
оце в Блекпулі телєґрафз'ва-л- и
щоб Партія вперто домага
лася визнання малійської дер-
жавності! при відбудові
РМ Гюс робітничий посол
із Кармартену заявив що „Ва
лія повинна мати політичний
статут Скатлеидії економіч-
ний статут американського
стейту й мовний статут мен-
шин у СССР"
ШІСТЬ МІЛЬЙОНІВ БЕЗ
ДОМНИХ — Наслідком союз
ницького бомбардування й бо-- і
їв у Франції є між 5-- 0 мільйо
нів осіб без даху над головою
Знищених або поважно ушко-
джених домів обчислюють на
півтора мільйона
§
ЗГИНУВ ШЕ ОДИН ГЕРОЙ
— Берлін оголосив що в бою
в повітрі поляг найвизначні-
ший нім нічний летун пполк
Гельмут Лємт якому припису-
ють зістрілення 102 ворожих
літаків
Ггісїау ОсіоЬсг 20 1911
Жменя німців дальше держить Аахен Канадійці
в важких боях коло гирла Шельдти
Під час коли на західнім
поинх операцій нагло зістата
звернена на Далекий Схід По-
дає знідомлепня з Перл Гарбо
ру що іііііоиська імиеріяльпа
фльота піднесла свої якори іі
циплнла напроти Третьої Фльо
ти американського адмірала
Ввпліяма Ф Галсін Дальше
донесення голосить що сильні
частини ніпопської фльоти вмій
шли в стик з Третьою Фльо-то- ю
й ударили під час котіг
американські літаки замернулн
до Формози щоб третій день
по-иоряд- ку бомбардувати но-ро- жі
сили й установи Налсті
ли америк літаки також па
остров Люзон па Філиіиах Ка
же донесення що бій продов-
жується й розвива§ться на ве-
ликі розміри
Перший наступ проти Фор-
мози американці зачали мий
шт їй ці ввечірз одночасним
нападом на ' остро Люзоіґ па
Філіпінах поверх 200 миль
дальше иаполудпе Перші м-
істки подавали що зістрілепо
11 піп літаків в повітрі а ЗО
поцілено па землі Але ворог
ударив назад У четвер уночі
його літаки знайшли америк
морські частини Тихоокеан-
ської Фльоти в районі Формо-
зи й ударили па кораблі З
них американці зістрілили 13
Вістки про хід бою супереч
ні Американці про свої стра-
ти й про вислід бою ще не по-
давали нічого Ніііопці хвалять
ся що розторощилн амерпкап
ську фльоту яка лаштумала ви-
садку і вона втікає І кажуть
що затопили американцям : 10
літаконосцім два боііопі кораб
лі й одного протнторпсдогщи
а три літаконосці одного бо-
йового корабля чотири круж-ляк- и
й 14 інших воєнних оди-
ниць фльоти ушкодили Не-
урядові піп джерела подають
що загалом 53 америк воєнні
кораблі зістали затоплені або
ушкоджені Американська фльо
та голосить Токіо розпоро-
шена й відступає Це все за
иять днів боїв І дальше подає
Токіо крім того що м бою що
був насхід від Філіпіп зараз
по иалеті на Манілю пімоиці
затопили американцям одного
літакоиосця й три літаконосці
одного бойового корабля або
кружляка ушкодили і зістріли
ли ЗО літаків Американські
джерела голошень цих ще ні
не иотверлнли ні рішуче пс за
перечили Так само твердить
Токіо що з американськими ко
раблямн співпрацюють кораб
лі бритійські
В Европі
На фронті Другої бритій-сько- ї
Армії на відтинку кана-дійці- в
відбувається важка за-
тяжна боротьба Буває що
вояки мусять стояти в воді по
КОШТА ВІЙНИ — Америка
витратила ма війну за три міся
ці — від 1 липня до 23 вересня
— 20 більйонів долярів
ПРАЦЯ ТА ДАД
Ов (ле Гоитиіагіоп
о СЛгШіспіу
ГЬе Скгаіпіап ТоіХег
ЗНа Вийі
А Ртогретоиз Гхііите!
5С-РЕ- ВС0РЇ — 5 с
Уоі XI N0 41
шию м наводненні околиці и
битись проти скажено обороия
ючогося порога Бій ідо за
тс щоб прочистити доступи
до пристані Антвермії На од
нім відтинку німці заставили
кападійців оборонятися Ка-
жуть німці що зловили одно-
го кападійськ бригадира По-
дає Фрсдерик Грифнн що мім
цім там треба кожного зокрема
викопувати іі викурювати
щоб дістатись на ііого стано-
вище
В Аахеиі жменя німці (1
500 їх було тепер кажуть око
ло 600) держать уже цілий мі
ся ці цілу америк армію в ша
ху Відкинувши ультімат про
піддачу й пересидівши страш-
не бомбардування паподобу
того що було в Касіно в Іта-
лії бються з фанатизмом За-
паси скидають їм із літаків
або довозять На північнім
сходівід Аахенунімці Лт роб-
лять па америк становища ча-
сті противипади наступаючи
исраз в білий день і під хмара-
ми союзи літаків та градом
гарматпіх стрілеп Цивільне
населення з Аахену виселено
На фронті Мсцу американці
увірвавшись у Дріяп голов-
ний форт цєї твердині і увій-
шовши около 100 ярдів и під-
земні каземати викурюючи
з них німців мусіли нарешті з
Форту відступити розсаджую
чи за собою всі здобуті перед
тим німецькі укріплені стоян-
ки
У Греції Союзники здобули
Атспи без одного стрілу по
тім коли німці оголосили це
місто відкритим містом і з ньо
го вийшли Без одного стрі-
лу зайняли Союзники також
Остром Корфу під берегом Гре
ції від Адріятпку Німецька
залога 60 людей піддалась
Упала Рига
Під напором трьох червоних
армій і літаків із повітря й ко-рабт- ін
із моря німці відступи
ли з Риги столиці Латвії і мер
вопі сподіються нарешті ввій-
ти на територію Східньої Пру
сії На Півночі червоні здобу
лн фінську тепер уже їх при
стань Петсамо : Наполудмі у
Мадярщипі й на Балканах по-
ложення неясне Раз голо-
сять що червоні здобули Шс-ґе- д
і Кечкемет а пізніше голо
сить що бої відбуваються на-
схід під цих міст У Болгарії
болгари голосять що зайняли
свій Ніш Лєсковац і Враніє У
Югославії бої відбуваються на
вулицях Білгороду й червоні
кажуть що зайняли Суботіцу
та направились на Скопліє Нім
ці голосять що залишають ці
лу Грецію
Німці дальше держать при-
стані : Ст Назер Лорієн Ля
Рошель Порт Роям Демкерк і
мабуть Бордо
Крилаті бомби дальше пада
ють на Лондон і Пол Англію
але не стільки як давніше 100
000 робітників в Лондоні на-
правляють порозбивані доми
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainskyi Robitnyk, October 13, 1944 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1944-10-13 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| Identifier | RobitD5000195 |
Description
| Title | ucke0314 |
| OCR text | ВОГ і БАТЬКІВЩИНА "УКЯАІЯІАХ ТОІЬЕЕ- - 339 ВаІНигіі 51 Тогопіо 2-- В Опіагіо І гарно - т Щґ Щ И_ Ж 5 Ц - ЗА ЧИСЛО - 5 ц Рік XI Число 41 ілярщнні Стався Переворот Реґ Горті попросив завішення зброї повстав новий уряд який він одобрнв і заяву про зложення зброї відкликав Подає Бермо в звіті з мий неділі що останній більший спільник Птлєра в боротьбі „за оборон)' європейської ци- вілізації" Мадярщина стратив віру в перемог}' її устами сво- го регента Гортія оголосив по радіо що піддається й лросить улов про завішення зброї Дві годині по тім уже шалі- ла громадянська війна в Ма-дярщи- ні коли в протиакцію Гортієму повстав новий уряд лід проводом провідника Хре ста Стріл майора Ференча Са-лаш- ія який заявив що Мадяр щпна дальше веде війну по сто ропі Німеччини аж до кінця а всі „зрадники" будуть покара- ли Перші вістки подавали що регента Гортія забрало Ґешта ло н вивезно до Німеччини А-л- е вже минулого понеділка вве чір голосило будапештенське радіо що регент Горті пішов на відпочинок а його уряд зрезиґновав і що Горті згодив ся щоб Саляші створив новий уряд і перебрав ного місце ре- гента 'Оголошено також по радіо що Саляші йменовав ре ґенційну раду зложену з генерал-по- лковника Каролія Берец кіп якого пменовано також на чальником штабу міністерства оборони Д-р- а Ференча Ранні-с- а якого називають „мадяр- ський Ґебельс" і Д-р- а Шандо-р- а Чія Дальше будапештенське ра- діо оголосило проклямацію Гортія у якій він відкликає по передню проклямацію уряду про піддачу й наказує мадяр- ській армії битися дальше про ти російських і ромунськнх військ що вдираються в межі країни Ріжні вістки говорять ріжмо : то що частина мадяр- ських військ звернулася проти німців то що одна мадярська армія у складі около 10 диві- зій війська іде швидким похо- дом на Будапешт то ще що інше Кожна з цих вісток по- требує потвердження Тим часом по вулицях Була пешту їздять для постраху н- імецькі повзи у столиці самій спокій бої проти червоних і ромумів дальше відбуваються на мадярській землі як згідно подають усі комунікати Німецька закордонна канце- лярія голосить що події в Бу- дапешті ніякого впливу ні на хід війни ні на мадярську ар- мію не мали одночасно пода- ючи до відома що на мадяр- ській рівнині шаліє великий бій повзів Вплив таки був Донесення з Лондону під да тою 17 жовтня подає що Бу- дапешт оголошено на виїмко- вім положенні і що генерал-полковни- к Беля Мільош де Дальнок начальний командант Першої мадярської Армії ра ІГ Пятннця 20 жовтня 1944 —0 зом зо своїм начальником шта бу перейшов на сторону Совє-ті- в Передніше він і генерал майор Людвік Верес команд Другої мадярської Армї були оголошені як усунені із стаио виш Берлін подав про це та кими словами : „Дальнок і кіль ка жінок що належали до жі- ночого штабу постою прилу- чились до Совєтів забравши з собою всі гроші мадярської Першої Армії" Німці оскар- жували Дальнока в крадіжі вій ськови'х грошей уже від міся- ців Проклямація Саляшія заклн кає гонведів (мадярських воя- ків) щоб „єднались для оборо ни країни і щоб безжалісно розправились з трусами й зрад никами під блискучим прово дом Адольфа Гітлєра Фірера націонал-соціялетичн- ої Европи й Богом даного спасителя її культури" Зараз по мім за- кликав подібно Иоган Береш начальник штабу мадярської армії і - — БРИТАНІЯ ВЖЕ ГОТОВА Й НА ТАКІ УСТУПКН Додає БЮП що лондон- ський „Тайме" якого вважа- ють за півурядовий орган бри тійського уряду написав ре- дакційну де без обиняків про понує Росії ось-таки- й поділ впливів в Европі особливо на Балканах : „Тайме" пропонує щоб Гре ціп й Туреччина були підо впливом Британії „для забез-пек- и наших шляхів сполуки на східнім Серсдземноморю й Середнім Сході" під час коли Ромунія Болгарія н „можли- во" Мадярщина й Югославія повинні залишитися в сфері впливів Росії щоб її кордони могли бути безпечні Побоювання що Росія має напасливі плини на Балканах „Тайме" висловлює в цей спо- сіб що заперечує такі підозрін ня покликуючись на заяву Вя- чеслава Молотова сов коміса- ра Закордону з мни червня про Ромунію і на точки заві- шення зброї для Ромунії Не оправдує таких підозрінь і істо рія пише Часопис - о§о РУЗВЕЛТ ЗА ДЕРЖАВОЮ ДЛЯ ЖИДІВ — Подає АП з Атлянтик Ситі що президент Рузвелт оголосив прилюдну за яву що він одобрює засіюван- ня в Палестині „вільної й демо кратичної жидівської федера- ції" і коли ного „наново вибе руть то він поможе провести це в життя" Сенатор Роберт Ф Ввагнер оголосив цю заяву в формі листа до нього якого відчитав на краєвім з'їзді сіоні стичної організації Америки в Атлянтик Ситі УКРАМСЬ Г М & КИЛТМТАМ ТОХЬЕІ д іщ ТОПСЖТО їрг ип ип СТАЛІН ПРОТИ НИЩЕННЯ НІМ ВІЙСЬК ОРГАНІЗАЦІЇ Совєтська вашингтонська ам басада випустила передрук статті яка появилася в новім совєтськім виданні під назвою „Справи Росії" у якій Сталін схильний радше знищити дер- жавність Гітлєрову й армію нац-істичн- у а не Німеччину й її військову організацію Ого лошення цієї статті в теперіш ній час коли про те якраз Чор чнл відбуває переговори в Мо скві є знаменне Знищення німецької військо вої організації Сталін уважає за неможливе й небажане Не можливе воно так само в відно шенні до Німеччини як було б неможливе в відношенні до Ро сії що розуміє каже Сталін кожна освічена особа а неба- жане воно для інтересу само- го переможця Але „ми може мо й мусимо знищити армію Гітлєра й її провідників" за- являє Сталін Це б то іншими словами : Сталін (щоб розбудити при- хильність до Росії серед нім- ців) противиться розчленован ню Німеччини хоч підписався під умовою відділити від неї Австрію як також совєтська преса й польська під москов- ською контролею преса заяви лись за відділенням від Німеч- чини цілої Східньої Прусії й Шлеська аж до ріки Одри щоб прилучити ці краї до майбут- ньої польської держави але під умовою що та Польща ма тиме з'ряд який одобрить і по- любить уряд совєтський це б то Сталін ВАЖКІ ПЕРЕГОВОРИ В МОСКВІ Подає АП що Чорчнт пої- хав до Сталіна щоб наладна- ти з Росією анґло-російськ- у співпрацю в цілій Европі Пи- тання це накинув поступ чер- воних армій і політичні впли- ви Росії на Балканах Найго-стріш- е це питання стоїть в 10-госла- вії й Польщі і дещо не так гостро в Болгарії І коли вони його вдатно не розвя-жут- ь то буде загрожений пе- рехід } мирні умовний амери- кансько -- брит-російського со- юзу та може провалитись на- дія на тривалу забезпеку по Війні А є можливість що пс реговори можуть зайти в слі- пу вулицю Головне питання Чорчила до Сталіна є чи Росія думає за поступом своїх армій тягнути також свій вплив політичний і які Сталін має наміри в відно шенні до Мадярщини й Ав- стрії Ключем до всего має бу ти Югославія Вістку про те що Тіто поїхав до Сталіна Лон дон уважає за мабуть правди- ву а Британія ж Тіта ввесь час від початку Війни глади- ла Тим часом Тіто з хвилею приходу червоних армій на Балкани заявив що він спів- працює тільки з Совєтами й відмовив повної волі рухів брнтінській і американській місіям }' Югославії Про вислід переговорів ще не було ніякого комунікату (ЖТАКІО ііикий Морський Бїй Коіо Формози Чорчпл відвідав н товаристві Сталіна московський балет і його намалювали н часописах як танцює зо Сталіном прнею ди а Сталін був на обіді п брит амбасаді й дає брнтііі-ця- м багато „іюдкн" "пити А обидва завізвали до Москви польського премієра з Лондо- ну щоб договорився з Поль- ським Комітетом Визволення З іМіколайчиком прибув проф Ґрабскі закорд міністр Ромср і помічник начальи штабу польської армії ґен Ябор Зо Сталіном і Молотовом вони вже бачились але побачення з Польським Комітетом Впзво лемня ще не мали Поляки сію діваються що порозуміння з Комітетом скоро буде налад- нане але хід переговорів н-к- ось на таке не вказує ВАЛІЙЦІ ДОМАГАЮТЬСЯ ДЕРЖАВИ Зазначуючи що справа ця вже „дуже запізнена и-- а ''ЛТеі-л- н Лойд Джордж 'донька б брит премієра з поперед- ньої війни ліберальна иосот-к- а з округи Епґлсі поставила домагання в парляменті щоб для Валі" призначено окремо- го державного секретаря бо „англієць не розуміє справ Ва- лії хоч як старався б Бо хоч він і був би не знати як при- хильний то не може вглиби- тись у шкіру й кости ватійця хіба б наново народився" Домагаміш це започаткува- ло перший день гутірки що його парлямепт иідложив па обговорення справ Валії — перший раз під коли посли ма- лійські зявилнсь у парляменті 400 років тому Перед своїм вступом до пар лименту и-- а Лойд Джордж я-- ка є провідницею Італійської Парлямеитарної Партії одер- жала десятки телеграм із ріж-ии- х сторін Валії з домаганням щоб валійські посли старались здобути визнання палійської державності! Двадцять пить делегатів учасників Конгресу Треіід Юній що відбувається оце в Блекпулі телєґрафз'ва-л- и щоб Партія вперто домага лася визнання малійської дер- жавності! при відбудові РМ Гюс робітничий посол із Кармартену заявив що „Ва лія повинна мати політичний статут Скатлеидії економіч- ний статут американського стейту й мовний статут мен- шин у СССР" ШІСТЬ МІЛЬЙОНІВ БЕЗ ДОМНИХ — Наслідком союз ницького бомбардування й бо-- і їв у Франції є між 5-- 0 мільйо нів осіб без даху над головою Знищених або поважно ушко- джених домів обчислюють на півтора мільйона § ЗГИНУВ ШЕ ОДИН ГЕРОЙ — Берлін оголосив що в бою в повітрі поляг найвизначні- ший нім нічний летун пполк Гельмут Лємт якому припису- ють зістрілення 102 ворожих літаків Ггісїау ОсіоЬсг 20 1911 Жменя німців дальше держить Аахен Канадійці в важких боях коло гирла Шельдти Під час коли на західнім поинх операцій нагло зістата звернена на Далекий Схід По- дає знідомлепня з Перл Гарбо ру що іііііоиська імиеріяльпа фльота піднесла свої якори іі циплнла напроти Третьої Фльо ти американського адмірала Ввпліяма Ф Галсін Дальше донесення голосить що сильні частини ніпопської фльоти вмій шли в стик з Третьою Фльо-то- ю й ударили під час котіг американські літаки замернулн до Формози щоб третій день по-иоряд- ку бомбардувати но-ро- жі сили й установи Налсті ли америк літаки також па остров Люзон па Філиіиах Ка же донесення що бій продов- жується й розвива§ться на ве- ликі розміри Перший наступ проти Фор- мози американці зачали мий шт їй ці ввечірз одночасним нападом на ' остро Люзоіґ па Філіпінах поверх 200 миль дальше иаполудпе Перші м- істки подавали що зістрілепо 11 піп літаків в повітрі а ЗО поцілено па землі Але ворог ударив назад У четвер уночі його літаки знайшли америк морські частини Тихоокеан- ської Фльоти в районі Формо- зи й ударили па кораблі З них американці зістрілили 13 Вістки про хід бою супереч ні Американці про свої стра- ти й про вислід бою ще не по- давали нічого Ніііопці хвалять ся що розторощилн амерпкап ську фльоту яка лаштумала ви- садку і вона втікає І кажуть що затопили американцям : 10 літаконосцім два боііопі кораб лі й одного протнторпсдогщи а три літаконосці одного бо- йового корабля чотири круж-ляк- и й 14 інших воєнних оди- ниць фльоти ушкодили Не- урядові піп джерела подають що загалом 53 америк воєнні кораблі зістали затоплені або ушкоджені Американська фльо та голосить Токіо розпоро- шена й відступає Це все за иять днів боїв І дальше подає Токіо крім того що м бою що був насхід від Філіпіп зараз по иалеті на Манілю пімоиці затопили американцям одного літакоиосця й три літаконосці одного бойового корабля або кружляка ушкодили і зістріли ли ЗО літаків Американські джерела голошень цих ще ні не иотверлнли ні рішуче пс за перечили Так само твердить Токіо що з американськими ко раблямн співпрацюють кораб лі бритійські В Европі На фронті Другої бритій-сько- ї Армії на відтинку кана-дійці- в відбувається важка за- тяжна боротьба Буває що вояки мусять стояти в воді по КОШТА ВІЙНИ — Америка витратила ма війну за три міся ці — від 1 липня до 23 вересня — 20 більйонів долярів ПРАЦЯ ТА ДАД Ов (ле Гоитиіагіоп о СЛгШіспіу ГЬе Скгаіпіап ТоіХег ЗНа Вийі А Ртогретоиз Гхііите! 5С-РЕ- ВС0РЇ — 5 с Уоі XI N0 41 шию м наводненні околиці и битись проти скажено обороия ючогося порога Бій ідо за тс щоб прочистити доступи до пристані Антвермії На од нім відтинку німці заставили кападійців оборонятися Ка- жуть німці що зловили одно- го кападійськ бригадира По- дає Фрсдерик Грифнн що мім цім там треба кожного зокрема викопувати іі викурювати щоб дістатись на ііого стано- вище В Аахеиі жменя німці (1 500 їх було тепер кажуть око ло 600) держать уже цілий мі ся ці цілу америк армію в ша ху Відкинувши ультімат про піддачу й пересидівши страш- не бомбардування паподобу того що було в Касіно в Іта- лії бються з фанатизмом За- паси скидають їм із літаків або довозять На північнім сходівід Аахенунімці Лт роб- лять па америк становища ча- сті противипади наступаючи исраз в білий день і під хмара- ми союзи літаків та градом гарматпіх стрілеп Цивільне населення з Аахену виселено На фронті Мсцу американці увірвавшись у Дріяп голов- ний форт цєї твердині і увій- шовши около 100 ярдів и під- земні каземати викурюючи з них німців мусіли нарешті з Форту відступити розсаджую чи за собою всі здобуті перед тим німецькі укріплені стоян- ки У Греції Союзники здобули Атспи без одного стрілу по тім коли німці оголосили це місто відкритим містом і з ньо го вийшли Без одного стрі- лу зайняли Союзники також Остром Корфу під берегом Гре ції від Адріятпку Німецька залога 60 людей піддалась Упала Рига Під напором трьох червоних армій і літаків із повітря й ко-рабт- ін із моря німці відступи ли з Риги столиці Латвії і мер вопі сподіються нарешті ввій- ти на територію Східньої Пру сії На Півночі червоні здобу лн фінську тепер уже їх при стань Петсамо : Наполудмі у Мадярщипі й на Балканах по- ложення неясне Раз голо- сять що червоні здобули Шс-ґе- д і Кечкемет а пізніше голо сить що бої відбуваються на- схід під цих міст У Болгарії болгари голосять що зайняли свій Ніш Лєсковац і Враніє У Югославії бої відбуваються на вулицях Білгороду й червоні кажуть що зайняли Суботіцу та направились на Скопліє Нім ці голосять що залишають ці лу Грецію Німці дальше держать при- стані : Ст Назер Лорієн Ля Рошель Порт Роям Демкерк і мабуть Бордо Крилаті бомби дальше пада ють на Лондон і Пол Англію але не стільки як давніше 100 000 робітників в Лондоні на- правляють порозбивані доми |
Tags
Comments
Post a Comment for ucke0314
