Homin Ukrainy, June 17, 1961

              Стор 2
Азійські
Запитання: Дозвольте!
лривітати Вас пане Гол ойо
з Вашим приїздом з Котре
реіщії АПАКЛ у Манілі від
себе особисто і від редакції
та читачів „Гомону Украї-
ни" Сподіваюся що Ваша
участь у 'Манілі була ус піт-
ною подібно як яа поперед
ній конференції у В'єтнамі
Відповідь: Без сумніву
значення VII конференції
АПАКЛ велике в різних тіло
іци'нах Я відмічу тут зо-
крема деякі "в них: поширеи
ня діяльності! Ліги на аф-
риканські країни В члени
АПАКЛ включено антико-
муністичні кола' США і
Франції як також країн
Близького Сходу змінюю-
чи відповідно до нової си-
туації статут Прийняття ре-
золюції про підтримку на-ціонально-держ-
авної
неза
лежності! уярмлених в сс-С- Р
народів Я кладу тут
особливий наголос на чітке
і недвозначне підкреслення
народів в СССР Далі — рі-
шуча постава конференції
(всупереч тенденціям офі-
ційних кіл Заходу) до ком-
промісів з большевшзмом
вона відкинула компроміси
в якій би формі вони не бу-
ли1 В АПАКЛ зорганізува-
лися справжні антикомуніс-
тичні елементні рі'зші'х наро-
дів вільного світу Треба
відмітити що змобілізовані
президією АПАКЛ представ
нижи Близького Сходу —
Йорданії Ливану Ірану —
це вибрані антикомуністи
Деяких з них я мав вже на-
году бачити скоріше і піз-
нати1 їхню вартість Вели-
ким плюсом в дії Ліґиі є по-
ширення її на африканські
народи хоч тут вона мусить
бути'дуже обережна голов-
но в підборі делегатів і ор-
ганізацій Тут є шостійна не
безпека що деякі антико-
муністичні' ідеологічно ор-
ганізації є (політично ней-
трал істинним її
Істотним для діпльиостн
Ліги є вибір на її голову ше
фа делегації Японії д-р- а Ва-тана- бс
Це вказує на те7 що
японські антикомуністичні
кола активізуються і анти-
комуністи' Азії ідоцінюіочи
це поставили їх речника на
чолове місце АПАКЛ Кон-
ференція визначила теж То-
кіо — столицю Японії міс-
цем VIII конференції АПА-
КЛ
Запропащення Ляосу по-
ширило депресію але VII
конференція своїм бадьо-
рим повним віри у правду
і свободу безкомпромісо-ви- м
„ні!" до всяких можли-
вих сугестій злагоди з боль
шевизмом зробила багато
для скріплення психологіч-
ної війни! вільного світу зо-
крема їв Азії Учасники кон-
ференції сприйняли з вдо-
воленням заяву сенатора
США Т Дадіда що Америка
пробудилася і кінчає пері-
од уступ ок ліквідує пере-старі- лі
залишки' минулого
Правда це задоволення не
було позбавлене скептиіциз
му бо всім перед очима сто
яли проблеми' Куби і Ляосу
Але вони вичули' в заклику го
сенатора висилати добро-
вольчі частини вільних на-
родів Азії до боротьби за
свободу в Ляосі новий а-ко- рд
Беручи' до уваги всі го-
ловні рішення конференції
АПАКЛ і поширення його
дії можна передбачувати
оцо якщо: ініціятиваї Мехі- -
камської 'конференції 1958
року в оправі Світового' Ан
тикомуністичного Конгресу
яку тепер мав биі здійснити
генеральний секретар Ш
Керстен не матиме реаль-
них наслідків то через рік
АПАКЛ стане формально
світового антикомуністич-
ною лїґою
3: Як нам відомо Ви па-
не Голово виступали1 на
конференції як обсерватор
антикомуністи
Інтерв'ю з головою ЦК АБН п Ярославом Стецьком
бо АБН не є членом АПА- -
іКЛ Чи мажете пояснитиі
різниіцю між учасниками
членами і обсерваторами?
В: Обсерватори' не мали
права голосувати — ні па-
сивного ні активного ви-
борчого права Вони мали
одначе повне право участи
в дискусії складали так як
повноправні члени перед
пленумам звідамлення з сво
єї антикомуністичної іпраці
ставили пропозиції над я-киї- ми
пізніше голосували
члени АПАКЛ Важно від-
мітити що обсерваторів
часто трактують навіть
уважніше ніж членів бо во-
ни є гістьмні Проте рішен
ня конференції є рішенням
її членів а не обсерваторів
Таму сьогорічні ухвали в
яких апробовано концеп-
цію АБН а відкинено єди-нонеділигмсь- ку
що її постій
но пропагують московсь-
кий НТС та т зв сателіт-сіжн- іі
АЦЕН для нас особ-
ливо цінні з: Ж ізн інформували
нас ще з конференції у
Манілі були заступлені єдн-нонеді'лнімс- ькі
позиції ли-
ше представником АІДЕН-- у
Чилі пояснити' відстність
москалів на конференції?
В: Треба думати що мос
калі були1 свідомі що вдер-
жатися їм у боротьбі з на-
ми на конференції вони не
зможуть Це ж форум аф-
риканських і азійських на-
родів які відкидають імпе-
ріалізм Як же перед ними
заступатися за вдержанням
імперії?! Міг живемо в до-
бі розвал' колоніяльних ім
перій всього світу як же
можливо зберегти остан-
ню найбільш жорстоку вар
варську московську імпе-
рію?! Москалі вирішили
щоб замість програти у від
критому бою а цеі бій ми
були' б їм без скрупуліп і
безпощадно Дали світити
„ображено" своєю нсприяв-ніст- ю Ролю захисника їх
позицій залишили' вони цей
раз делегатові АЦЕН-- у
який намагався обмежити
справу солідарності!' АПАК-- Л з визвольною бороть-
бою лише до 9-т- и народів
— сателітів і балтійців Він
захитав кордони' московсь
кої імперії з 1939 року Це
було тим більше обурливе
що це робив литовець Він
опонував маніть проти того
щоб прийняти в цілості ре-
золюцію Конгресу США
про Тиждень поневолених
народів як і проти поімен-
ного внчислення уярмлених
МОСКОВСЬКИМ ІМПСрІЯЛІЗ'МОМ
народів в СССР і проти са-
мого терміну „московський
імперіялізм" Слухаючи йо-
го я мусів мимоволі прига-
дати собі що деякі україн-
ські організації робили
спільну демонстрацію з АЦ-
ЕН Таких помилок повто-
рювати не можна Така спів
Сейм провінції Параші прий-
няв до відома пропозицію —
апель Українсько-Бразілійськ- о
Клюбу що його зголосив де-
путат о Володимир Ханейко
Пленум Сейму 5 травня ц р до
ручив внести зміст апелю до
свого офіційного діярія (вісни-
ка сейму Парани) зв'язку з
внесенням сейму в справі по-
ставлення питання колоніяль-пог- о
поневолення України під
розгляд сесії Організації Об'єд
наних Націй сейм Парани
травня вислав окрему телегра-
му до президента Бразілії Жа-ні- о
Квадроса з проханням під-
тримати рішення паранського
парлямепту' і доручити бразі- -
лійським делеґатам до ОН роз-
почати кампанію за визволен-
ня народів що стогнуть під
большевицькою диктатурою
На форумі бразілійського се-
нату прийшло травня до дис
кусії щодо визволення Украї-
ни інших поневолених наро-
дів Вістку _про подали сто-
личні газети різного роду
ГОМІН УКРАЇНИ 17 ' червня — -- Ішіе 1961
пізнають корінь лиха
і трактори
праця нас принижує полі-
тично Відомо' ж що на кар
ті виставленій АЦЕН-о- м
під час демонстрації мин
року в Нью-Йорк- у Украї-
нці і іншиїх уярмлениїх в
СССР народів не було від-
мічено
Головою АЦЕН був ми-
нулого року заступник ко-
муніста Готвальда —
Ценкль Він опіввідповідаль
ний за підписання в 1947 ро
ці договору між Польщею
ЧСР і СССР проти-УП- А Він
також співівідповідальний
за винищування хоробрих
антикомуністичних борців
З орієнтацією в якій такі і
подібні люди грають голов
ну ролю нам не подорозі
Манітя ще раз показала ви-
разно що АЦЕН заступає
концепцію неподільності!
московської імперії в кор-
донах 1939 року Представ-
ник АЦЕН виступив був та-
кож сильно проти зміни
конференцією АПАКЛ ок-
реслення „ЧСР" бо мов-
ляв він „як речник понево-
лених" уважає словацьких
самостійників „сепаратиста
ми" Т}т треба ще підкрес-
лити що АЦЕН НТС і АКВ
— це залишки загибаїочого
світу що судорожно боро-
ниться перед відходом в іс-
торичне забуття Але твер
Людина
Фідель Кастро запропо-
нував США виміну (полоне-
них за' трактори Справа яс-
на' біі'знес чистий без за-
крутів і недомовлень Аме
риканський уряд іпропозн- -
цію відкинув а справу пе-
ребрала приватна „спілка"
що збирає гроші на закз'п
тракторів Чи дііідеї до цієї
торговельної трансакції?
Дехто міркує що все це
був жарт Фіделя Кастро
щоб висміяти і скомпромі-туват- и
уряд США Але з
Гавани (повідомляють що
кубинський уряд формаль-
но апробував плян Ф Кас-
тро До столиці Куби має
виїхати делегація американ
ського комітету щоб фіна
лізуватн трансакцію
Такі є факти Нас ціка-
вить моральна сторінка про
блеімн Не висота ціни а
етичні вартості які кажуть
погодитися на виміну чи ні
Із точки погляду Кастро
ця виміна — це продаж лю
дей Замість трошей він ді-
стає товар готовий про-
дукт Варта іііоглянугиі на
ці справи з історичної точ-
ки зору
Від иепам'ятних часів тор
гівля людьми розвивалася
живо в усіх частинах світу
Зокрема нелике значення
продовж віків мала ця тор-
гівля в азійських народів
Невільників продавали на
міжнародніх ринках голов
леграфні агентства і радіо Се-
натор Ало Ґімарайс член ко-
місії закордонних справ сена-
ту відчитав звернення україн-
ців до президента Бразілії а
сенатор Філінто Мюллер лідер
більшості! заявив свою солідар
ність із змістом звернення В
тому ж дусі висловився теж і се
натор Жеферсон Аґіяр
Напередодні цієї дебати в се-
наті бразілійський міністер за-
кордонних справ прийняв
окремій розмові українця — де
путата до федерального парля-
мепту іпж Степана Микилиту
Ст Микилита передав мін А-фон- со
Аріносові прохання ук-
раїнців копію звернення Ук-раїнсько-Бразілійс-
ького
Клюбу
про сучасне положення в Ук
раїні і копію Меморандуму ук-
раїнських політичних угрупо-
вань Він пообіцяв розглянути
зміст листа і дати відповідь де-
путатові щодо евентуальних
кроків бразілійського представ
ництва при ОН
ДИСКУСІЯ В СПРАВІ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ
В БРАЗІЛІЙСЬКОМУ СЕНАТІ
У
17
19
та
те
те
па
дих законів життя історич-
ного розвитку їм не зупи-
нити' Народи двигаються
колоніяльні імперії вмира-
ють і їх воскресити нікому
вже не вдасться Перемагає
ідея АБН — свободи наро
дам і людині Це ідея нашої
епохи І неминучий розвал
найбільшої та найжорсто-кішо- ї
московсь'ко-большс-вицько- ї
імперії Ми захища
ємо ту ідею не лише для Ук
раїнн але для всіх народів
уярмлених і в СССР і в са-- т
елітних країнах народів ма
лих і великих багатих і вбо
тих (Незважаючи на те що
захисником московської ім
перії на конференції був де
легат АЦЕН литовської на-
ціональності! міг захищали
самостійність Литви і вима-
гали звільнення її не лише
з-п- ід большевизму але й
з-ш- ід московського імперіа-
лізму всіх форм Ми захища
тії' словацьку самостійність
та незалежність хорватської
нації Ми не будемо ховати-
ся за ніякі формутовки неяс
ного „самовизначення" але
чітко і ясно виступатимемо
за національну незалеж-
ність Народів обріхувати
не можна З відкритим чо-
лом ми боролися в Манілі
так само як попередньо в
(Азійські антикомуністи ст 11)
по зловленніх під час нас-
коків або окупації чужих
країн Знаємо що на' рин-
ках КафИ' та інших міст про
давали невільників з Укра-
їни при чому їхня ціна бу-
ла завжди набагато вища
від інших Продавали теж
воїнів що попали у полон
а далі вчених і визначних
осіб В усіх випадках ціну
за невільника визначали ін-
дивідуально згідно з силою
м'язів або інтелекту
Торгівля людьми існува-
ла і в християнських! краї-
нах до пізнього середньо-
віччя: індоли були ринки
продажу в Генуї й інших
італійських місгаїх куди не-
вільників привозили з азій
ськнх і африканських кра-
їн Християнство забороня-
ло торгівлю людьми Під
впливом цієї заборони в Ев
ропі це явище ставало що-
раз рідшим але все таки
пірати нехтували моральнії
ми законами і завжди зна-
ходили таких 'же купців
Йшлося тут переважно ліро
робочу силу Згодом під
натиском свободолюбних
сил знесено невільництво і
кріпацтво а з тилі і продаж
людини Найпізніше з усіх
погодилася на цс царська
Росія Але вже новий ре-
жим імперії що перестав
числитися з моральними за
конами московські больше
вики завели кріпацтво на
ново знайшовши до цього
інші марксистські форми
Нема дивниці що марксист
Кастро теж уважає людину
тільки матеріялом до праці
і колії' за деспотами з Мос-
кви повторяє про підвиїщсн
пя економічного рівня ро-
бітника то за 'цими слова-
ми стоять такі фактори яік
видайність праці невдово-
лення 'ЦІ6Ї робочої сили то-
що
Такий погляд на людину
дає 'можливість цілком ци-
нічно ставити пропозицію
продажу полонених за до-ля- ри
чиї трактори Коли до
сі існувала виміна полоне-
них 'Чи в'язнів то завжди
людина за людину або у
договореній кількості пиж
чоі вартости людей — за
вищі' напр вимінювали' по
лоиеинх вояків або стар-
шин за вояків тощо
У давніх вікаос існували
релігійні чини завданням
яких будозібиіратикгроші на
викуп невільників Це були
Кримська „приватна"
Вершинну" зустріч пре-
зидента Кеннеді з прем'є-- і
ром Хрущовим у Відні по-
передила „приватна" зуст-
річ у Криму „групи визнач
них американців і совєтсь-киї- х
діячів" №К про це пише
кореспондент Нью Йорк
ТаЛмсу" огуд ікерутерс у
числі зі 6 ц р До речі те
вже була друга того роду
„приватна" зустріч Перша
відбулася 6 місящів тому в
Дартсмутському каледжі в
США а теперішня в осташ
ній декаді травня під по-
гідним небом Криму на Ук-
раїні
'І для Москви як теж і для
Ватиінґтону вигідніше іпоб
того роду контакти відбу
валися -- під вивіскою прич
ватних" зустрічі в їх (поро-
дила співіснувальна атмос-
фера що її навинула Захо-
дові Москва 'Нью Йорк
Тайме" напередодні зустрі-
чі Кеннеді з Хрущовим у
Відні писав що Москва хо-
тіла' б уникнути великої вій
ніг і нашій атомній добі
але вона зовсім не думає
резиґнувати із своїх загарб
ніццьких плинів Тому й ви-
думала нову форму війни
між народами замаскував-
ши її назвою 'мирного спів
існування"
Дивно лише що західні
державні мужі політики й
діячі культури не збагнули
напір есианськии орден де
ля Мерсед"' французький
Тринітаріїв і в нас монаші
чини займалися викупом' сіє
вільннків із турецької не-
волі З відомих людей ви-
куплених добрими людами
згадаємо хоч би Серванге-с- а
автора клясиїчиого тво-
ру „Дон 'Кіхоте де ля' Ман-ча- "
і нашого генія Тараса
Шевченка
Погляд на ці справи у су-
часних комуністичних дер-
жавах базується на тому
що людина є числом ма-
шиною чи елементом що
заступає машину коли її не
ма або її продукція не рен
товиа Важкі роботи три бу
дова'хі викопують в СССР
жінки Мабуть у цілому віль
ному світі не знайніовся б
робітник що погодився б
носити на пітеча'Х цегли на
поверхи нової будови Па
це існує безліч малих спо-
руд які мотором витяга-
ють вантажі нагору Мос-
ковські диктатори до цьо-
го не здібні В СССР праця
іробітника дешевша шж ван
тажна споруда Це очевид-
ний визиск базований на
калькуляції робочої сили
тюдини в порівнянні до
коштів машини
Кастро не м'ає способу
щоб позбутися полонених
Не може їх виміняти' за сво
їх бо таких немає Краще
калькулюється йому виміна
за машини
Кастро думає категорія-
ми (Москви і тому говорить
про виміну Все таки не го-
ворить чіро продаж Ми ви
ховані у християнському
світогляді ніяк не можемо
звати цього виміною Лю-
дину можна виміняти' за лю
дину За ніщо більше Кас-
тро така логіка чужа Він
міняє робочу силу людини
за робочу силу машини Ма
буть він обчислив що ви-
трати паїхарчі для полоне-
них будуть вилці як витра-
ти на бензину а видайність
пращі машини будеї більша
ніж видашіість людини по-
збавленої волі
Американський уряд по-
ступив правильно що від-
кинув 'пропозицію Кастро
Слушно покликано в США
приватне добродійне това-
риство для іціеї справи
Бо справа тут не у виміні
а у визволенні!
Б Корнит
цієї такої простої правди А
зовсім не треба навіть ве-
ликого зусилля' думки чо-
го не любить вигідний СІН
барит щоб побачити за об
луд II и м н с п р II 6МЛ и виїм II
для вуха фразами жорсто-
ку дійсність Це наступ мо-
сковсько - большевицукого
колоніялізму на решту віль
ного ще світ}- - Цей наступ
буває прикритий ширмою
миролюбних заяв зустрічів
нарад конференцій для по
кращання взаємин" або ви-
ступає у формі так званиїх
малих воєн чцо їх кремлів-- і
ські діалектики називають
„визвольними війнами" Це
війни за визволення'" при
тноблених народів Азії та
Африки їх Хрущов називає
справедливими — „священ-
ними" війнами ілідкреслю-юч- и
при тому що Совєтсь-ки- й
Союз завжди- - подасть
допомогу народам що бо-рять- ся
за визволення з ко-лоніяльно- го
ярма заїхідніх
імперіалістів Очевидно ІПІД
видом визволення іКОЛОНІ-яльп- их
народів Москва про
совується у Півдепио-схі'д-н- ю
Азію (Ляос) Африку
(Конго) та Південну Амери
ку (Куба) залякуючи рівно
часно західні нелнкодержа
ви своїми ракетами з ладун
ками атомних бомб щоб ці
не важилися протиставити-
ся Москві Бо рішуча про-тиак'ц- ія
Заходу на москов-сько-большевиць- ку
агресію
— це загроза війни до то-т- о
атомної Єдиний вікхід
пропонує Москва — мирне
співіснування роззброєння
за проектом Хрущова і т д
І за тим самим плином пра-
цюють приватні" зустрічі
їх завданням втягати про-
відні громадські круги США
в „дружні" розмови щоб
через них спрямовувати а-мерн- канську
суспільність на
шлях пацифізму й капіту-лянств- а
Найважливіше при
тому — поширити й закрі-
пити серед американців дум
Хто брав участь у
Це зустрічаються ніби то гро
мадські діячі США і СССР щоб
обговорити проблеми роззбро-
єння мирного співіснування і
взагалі поліпшення совстсько-амермкаиськ- их
відносин Ці зу-
стрічі — це ще одна форма і
можливість для Москви наки-
нути свої пропаґандивні гасла
американським діячам шікори
стати тих діячів як інструмент
для ширешія розкладових ка-
пітулянтських настроїв серед
американського загалу а п уря
дових кругах закріпляти дум-
ку про потребу й можливість
зговоренпл з Москвою на базі
„статус кво" — збереження ці-лос- тп
московсько-большешщь-к- ої
імперії
„Громадськість" США на зу-
стрічі в Криму репрезентували:
видавець журналу „Сатерді Рс
в'ю" Н Казіпс директор відді-
лу дослідів Ради міжнародніх
зв'язків Ф Мозлі колишній се
натор видавець „Британської
Енциклопедії" В Бонтон про-
фесор Гарвардського універси-
тету Р Бапі економіст Л Рсії-ноль- де
дослідники міжнарод-пьог- о
права — А Ларсоп Е
Ґрісоулд і Л Сон вчений ан-
трополог М Мід голова фінам
установи „Маиюфекчурерз
Траст Компані" Г Годж слі-
пачка М Андерсон голова фон
ду Карисґі Д Джонсон предс-
тавник фонду Форда Ш Стоум
публіцист С Чейлз вчеиий-хс-м- ік
П Доті історик Д Фішер
голова національної церковної
спілки п питаннях миру Л Ві-лі- ям
Лус
Советську „громадськість" ре
презентували: голова 'правлін-
ня Товаристпа для поширення
політичних і наукових знань
РСФСР член Верховної Ради
СССР академік І І Арботолев-ськи- п
директор Інституту на-
родів п Азії член Верховної
Ради СССР члеп-кореспопде- нт
АН СССР Б Г Гафуров кіно-
режисер С А Гсраспмоп віце-президе- нт
Академії педагогіч-
них наук РСФСР М К Гонча-ро- в
секретар Всесоюзної ради
сгіангельських христили-бапти- с
тів А В Карсв доктор юридич
них наук колишній член Між- -
Рік ХНІ № 25 (631)
зустріч
рвкиіувнннощірояіднСміСоСжпРаурттьі нСедрШоиАговя—окрі ипцое
тнея зі собою для збере--женн- я
вдиіру в світі а фак-
твипчлниовівдлАя' врсоезпцеодніалуте сщфоебр
ле'іпшє! Москва могла зреа- лізувати обіцянку Хрущова
для американців — лпі вас погребаємо"
'На сьогорічній приват- ній" зустрічі в Криму дис-
кутували як подає коре-
спондент )ИНью йорк Тайм-су- " з Москви „можливості
покращання совєтсько-амс-риканськ- их взаємин проб-лем- и роззброєння заборо-
ни атомних випробувань л інші оправи" Ці розмови
уважають дуже корисними
зокрема том}- - що вони від--
оутнея шеред вершинною"
зустріччю Кеннеді з Хрущо
виїм
Приватні зустрічі мають
підготовити грунт створи-
ти атмосферу для „покра-
щання совєтсько-американ-ськи- х
взаємин' відкрити две
рі для поширення економіч
них наукових і 'культурних
совєтсько - американських
взаємин" Тоді легше буде
договоритися на верхах Са
мі учасники Кримської зу-
стрічі мають 'подбати про
те щоб переконати урядо-
ві круги в США що Совєт-ськи- й Союз під проводом
Хрущова дійсно щиро праг
не покращання совєтсько-американськи- х
взаємин та
взагалі змагає до миру а
всі спірні проблеми з ним
можна поладнати шляхом
розмов — переговорів
'Постановлено відбути
чергову „приватну" зустріч
знов)- - за б місяців тим ра-
зом вже в США
'Коли приглянемося бтиж
че до складу обох делега-
цій чцо іконферували в Кри
му тоді буде можна' краще
зрозуміти інтеицію і іптяни
ініціяторів таких ліриват-них- "
зустрічів
Кримській зустрічі?
пародпього суду Ф І Кожев-нико- в
член Міжнароднього су
ду доктор юридичних наук В
М Коряцький головний редак
тор журналу Вопроси Фнлосо-фи- и
член Верховної Ради СС
СР академік М Б Митін стар-
ший науковий співробітник Ін-
ституту світової економіки і
міжнародніх відносин АН СС
СР II В Мостовсць письмен-
ник член Верховної Ради РС
ФСР Б М Полсвой голова пре
зидії Союзу сопстських това-
риств дружби і культурного
зв'язку з зарубіжними країна-
ми член Верховної Ради СССР
Н В Попова професор Ураль-
ського політехнічного інститу-
ту член Вер Ради СССР док-
тор хемічпих наук 3 В Пуш-карьо- па
професор Інституту
світової економіки і міжнарод-
ніх підносим АН СССР І І РУ"
бінштейп ректор Ссредньоазі-лтськог- о
університету член
Верховної Ради Узбецької ССР
академік А С Садиков доктор
військових наук Н А Тллсн-ськи- й
і секретар президії АН
СССР академік Є К Фсдоров
Цю сопстську групу очолював
академік АН УССР О Є Кор-
нійчук
УКРАЇНИ
Суспільно - політичний тижневик
видає В-- ча Спілка „Гомін Укр-
аїни" з обм пор Редагує КОЛЕ-
ГІЯ Складання кожного чергово-
го числа закінчується в понед-
ілок Дописи А оголошення до ко
ного чергового числа приймається
до п'ятниці включно Редакція не
звертає надісланих матерЬтлІв
застерігає за собою право їх ско-
рочувати Статті під-
писані
та справляти
прізвищем чи Ініціалами
автора не в конечно висловом
становища Редакції За зміст ого-
лошень Редакція не відповідає
Зміна адреси $010 — При змін
адреси подавати стару адресу