Ukrainski Visti, September 13, 1962

              СТОРІНКА 4 СПІЛЬНЕ ПАСТІІРСЬКЕхі ИОСЛАИІИІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ІЄРАРХИ З ПРИВОДУ ЗОЛОТОГО ЮВІЛЕЮ УКРАЇНСЬКО! КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКІІН В КАНАДІ
Високопрсіїодобпому і Всечеонаму
духоненсгву і ніріїн'м іініішк епирхіїі —
імпр у Господі іі архиєреґіське благос-лонлеш- ш!
Опсокопреподобпі і Всечесиі Отці
Дорогі н Хрмсті Браги іі Сестри!
Зібрані у Вінніпегу у престольно-
му горсді української католицької мит-
рополії в Канаді на величані торжества
золотого кмілею Укранської Католиць-іко- ї
Церкви в Канаді ми ваші україн-
ські 'церковні Ієрархи з країн вільного
світу мали також 'іцаслшзу нагоду від-'бут- и
таїм нашу чергову єпископську кон-
ференцію щоб 'поміркувати над різни-
ми справами нашої Католицької Церкви
поза межами нашої любої Батьківщини
України над духовними потребами за-
галу наших поселенців і 'Скиталь'ців у
різних країнах світу та над засобами
як зберегти для Бога і для нашої Церк-
ви всі ті душі доручені нашій пастир-
ській опіці
З цієї нагоди приємно нам Брати
її Сестри відізватись до вас усіх наших
вірних оцим спільним пастирським пос-
ланням сердечно 'привітати вас нашим
спільним привітом і спільно промовити
до вас усіх Боже слово та (пригадати 'налі
бодай деякі важливі правди про св Церк-
ву Христову шро обов'язок цінити 'по-
над усе те щастя що ви належите до
1 ЗНАЧЕННЯ ЮВІЛЕЮ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ
ЦЕРКВИ
Святкуючи великий золотий ювілей
нашої Церкви в Канаді їм 1 1 раділи ці-
лим серцем і подивляли Боже Прови-
діння що в такий чудесний спосіб збе-
рігає нашу Католицьку Церквіу поза
імежами Батьківщини і не тільки збе-
рігає але й дозволяє їй зростати та про- цвітати з надії на найкращі овочі то-
го росту Цей золотий ювілей був для
нас новим доказом незбагненних най-
кращих намірів Божого Провидіння су-
проти українського народу що в Рід-
ному 'Краю в теперішні лукаві часи пе-
реживає свою Гол готу а в
лом самий час у країнах свого поселен-
ня у західному світі той варод зок-
рема в церковпо-релігійні- н ділянці вті-
шається такими далекосяглими здобут-
ками що не іможуть без (ко-
рисного впливу '' на дальшу долю того
народу
Понад 70 років минає з того часу
коли до Канади прибули перші україн-
ські емігранти а за ними зачали напли-
вати імасово цілі українські родини що
покидали свій Рідний Край йшли світ
за очі щоб своєю лра'цею ку- сок іхліба й забезпечити життя собі 'іі
своїм нащадкам Поселювались на 'без-
межних просторах Канади серед най-
тяжчих життєвих умоіз1 серед чужих
людей різних народів і різних віровиз-
нань Здавалось що ті українські еміг
ранти марно пропадуть на чужині бо
ж 'оули лід своїм Митрополи- -
'матернього милосердний
і осподь не заоун за них підтримував їх на дусі своєю ласкою і благосло-
вив їхні труди й змагання такими здо-
бутками що викликають педив у чу- жих і своїх Немає сушилу що те о-бил- ьне Боже благословлений спливало
Кі аснпалдіивазєа тнеа на'ш 'вуінкрасїенрсеьдки'пйочнаатркоодвиху
найтяжчих життєвих умовим серед різ-
них небезпек і спокус не зважаючи тіа
'Е'сі 'злощасні затії -- чужих і своїх релі-
гійних 'спекулянтів вспів зберегти в сер-ц- ю найцінніші почування іправдилеї все- ленської віри Христової у своєму ук- раїнському обряді і вірний
іпрадідннм традиціям у єдності святим Апостольським Престолом і з Рідним
Краєм
Але також немає сумніву що збе-
реження прадідної віри 'батьків у вели-чезін- ій Канаді тмраесбіа узкаврдаїянчсуьвкаитхи ппеорсеедлуесніцмів тійу
оичаніші ЩО ГОЖЄ 1 ІПОД- -
м'
пСТаЛИ " від па-ладик- у особі
освященого Єпископа Кир Ніжити (Буд
своєю невтомною апостоль-
усркьакрїноасїюньксьудкіеяклаєьтпноиілсситкюцоьпксутзвоорєгпаанарбі:хо(шіюаіннаквшпеКеарншуак-е-
ді і впродовж 15 років 'був 'незабутнім провідником панюго релігійно- -
прил(юДдонроучаєпчсяіс оо дмшіісгиряч -- ю відома
не --єпоибіскопату позсолкпарноенумчяеантиай зяохотндпоі уіїмсхвьдомгтови наШшзоягїио покути на ііамірсння Святішою Ошя 'і близькою Лряою Вапікапсікоіо Нсслсігського
Собору
праиднзої Христової Церкви а також
обов'язок 'цікавитись справами св
Церкви молитись за іиотреби св Церк-
ви і по нашім змозі причинитись словом
і ділом до поширений її закріплення
Христової Церкви як Христового ст-
ін па всіх людей 'бо всі люди 'відкуп-
лені ііаіїсвягішою Христовою 'кров'ю
Про 'ЦІ на'ші обов'язки треба пам'ятати
і взяти себі їх до серця як наглі іі пе-
кучі особливо в цьому році з уваги па
те що в цьо'му році 'проводом Свя-тішсг- о Отця збирається черговий Все-
ленський Собор у Ватпкаш на наради
найважливішими справами сп Церк-
ви справами святої -- віри моралі і хрис-
тиянської щоб вказати сві-
тові на ті хрпсіияпсь'кі ціпнощі що є-'ди- ні
можуть 'врятувати людство1 івід заг-лад- и
'Усіх мірних християн Святіший
Отець закликає до співпраці з Вселен-
ським Соборам нашими святими мо-
литвами й ділами 'покути зашевнити
найкращий успіх Собору
'що ви радо (послухаєте
голосу Пастирів ваших душ бо ми го-
воримо до -- вас в ім'я Христове 'мог-
ли б ілсвгорити за св Павлом що 'їв
зичливості до вас іми хочемо передати
вам не тільки Боже слоло 'але й душі
наші бо ви є нашими возлю'бленими"
(1 Сол 28)
ЦІЛЬ І ЗОЛОТОГО
В КАНАДІ
страждань
залишитись
здобути
фОВИДШНЯ
карности
культурного життя в країні Що-іправ- да
він знесилений тяжкою іирацею
і безнастанною- - боротьбою 'в оібороні
іправдивої Христової Церкви шеред во-
рожими напастями 'покинув в 1928 р
'Канаду і вернувся до Рідного Краю але
хіба на те щоб по кільканадцятнріч-іті- й
співпраці із Слугою Божим Митро-
политом Андреєм сподобитись ще тяж-
чих 'переслідувань страждань за Хрис-
тову Церкву і вкінці в 1949 р умер-
ти в московсько-большевнцькі- й тюрмі
славною смертю геройського Існовідни-к- а
св віри
глибоко переконані що тепе-
рішній квітучий Української Като-
лицької Церкви в Канаді маємо завдя-
чувати передусім заслугам тіср- -' того й неза'бутнього будівничого що
волі Божої й Апостольського Прес-
толу в Римі не тільки прийняв на себе
важке завдання створити українських
поселенців першу канонічну "окрему ук- раїнську єіпархію і світло виконав те
завдання своєю невтомною діяльністю
але цілим своїм боговгодним життям на- віть тією своєю єіпархією а зок-
рема своєю геройською смертю Іопо-йідни- ка
св завершив розбудову
до міри що золотий ювілей Церкви
Канаді святкувала вже не одна ук- раїнська єпархія в Канаді але 'церковна
провінція зложена з чотирьох україн
ських єпархій із' своїми" рідними Вла--
вони як галузки відтяті рід- - --дикамн та із рідним
ншч пня і а том на
що
залишився
з
ж то величні торжества скла-
лись на відзначення золотого ювілею!
же ж радів споглядаючи небесних
висот на ктзітуче епохальне діло
перший будівничий Владика й Іс-повід-
иик
зі СлугоюсізБожвіирми (ККиирр АНнндкрнетєам і дявкруа-з вав Милосердному Богові за всі Його
дотеперішні благословлений та благав
ще ооильш'шого Божого благослов-
леній на май'бутні -- миогі миогі літа
Тож -- годилось щоб канадські ук-
раїнці цього року святкуванням золо-
того ювілею пом'янули особливо тор-жесгчен- но
ту благословенну подію
1912 року бо з приходом першого ук- раїнського Владики до Канади створе- но іривкі основи не тільки органі-
зації їхнього самостійного церковио-релігійног- о
життя Канаді ик окремої
національної трупи І справді величні
ппп тр міЯ -- : ~ї„ ": „' '_-- 7 пі о и іоі о ' ' „ ~кГя "н'еч оиіиііинрюовпкгцшіяіелмь онто синоВдІДу- -
и св V свого
Р Ц' ЄвхаристіПного
гЛ„ -
1 дарі конгресу а пр' и тій
'в Пре- -
ки іщо
усього
Іісеч і Прсн
н 'боїосіикеїіі донести
пнгшіис
-- щоб
до серця і заклик
заклик і дії святі
про
цар
а
іпід
над
Ми певні
і
тій
і
Ми
стан
того
з
з
поза
віри
тієї
в
чолі
Які
Як з
-- своє
той
з
для
в
Яяі-і- п СНМС
лиши
Пія
і иі і шдц і і пишім чергоиіл ЄИ1ИС- -
кіліськш конереренцп оули 'ВИСЛОВОМ найглибшої 'подяки Милосердному Бо
готі й Апостольському престолові за
створення української церковної ієрар- хії в Канаді а три цьому також були
висловом віддання поклону на- - пошану
величезних заслуг незабутнього першо- го українського" Владики Кир Ннкити
Слушно було 'щоб і ми всі українські
Владики у вільному світі зібрались на ювілейні торжества у (Вінніпегу щоб
порадуватись разом з нашими канад-
ськими Владиками та з іншими канад-
ськими українцями тиім золотим ювіле-
єм разом з ними подякувати Богові за
УКЮІНОіКІ ВІСЛ
Український католицький 'тижневик МетЬег Сапааіап АУеекІу №шврарегз Ава'п
Видає Спілка "Українські Вісті" під адресою: РиЬІізЬсгі еуегу Мопсіау Ьу
ІЛсгаіпІап N68 РиЬИзпега ІЛтііегі 10967 - 97 Зігсеі Еатопіоп АІЬегіа
Телефрн СА 2-57-
08 РЬопе
Річна передплата в Канаді $350 Уеагіу ЗиЬзсгірІіоп іп Сапасіа $350
Поза Канадою $400 Оиїзісіе Сапасіа $400
Зміна адреси: 10 центіі Видавнича спілка не відповідає за оголошення
"Аиіпогігесі аз зесопсі сіааз таіі Ьу ІЬеРояі ОНісе Берагітепі ОНамш
апсі їог раутепі оі розіае іп сазп"
У К'Р'А 1 Н С Ь К'І ВІСТІ ЧИСЛО 37 13 ППРПСІІЯ 19С2
псі дотеперішні благодаті та
благати п БоГа благословен-
ня "на майбутнє Не сумніва-
ємося що іі ви псі Братії й
Сестри розсіяні по різних
країнах світу радієте тим ка-
надським золотим ювілеєм
бо це тріюмф нашої рідної
Церкви поза межами нашої
Батьківщини це тріюмф нас
усіх
2 СЛОВО ПРО
ШСЛАІІІЩТВО
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
В СВІТІ
Під час радісних торжеств
золотого ювілею ми не забу-
вали про страшну Гол готу
ношої рідної Церкви в Рідно-
му Краю і благали в Бога ми-
лосердя щоб прискорив день
світлого воскресення Спо
глядаючи очима віри на ту
Голготу страждань у Рідно-
му Краю і на ріст та розквіт
нашої Церкви на чужині ми
таки утвердились у пере-
конанні про найкращі хоч
незбагненні наміри Божого
Провидіння супроти нашого
українського народу а саме
що Милосердний Господь хо-
че приготовити наш народ до
виконання великого історич-
ного завдання або — як ка-
жуть — післаництва щоб
наш народ міг причинитись в
особливий спосіб до поширен-
ня правдивої віри Христової
й до загоєння злощасної ра-
ни роздору в Христовій Цер-
кві Це Боже післаництво да-
не нашому народові від хви-
лини прийняття християнства
І Про нього були переконані і
часто пригадували нам Хри-
стові Намісники того були
свідомі наші великі святі Вла-
дики як св Посафат митро-
полит Велямнн Рутськнй а в
останніх вже наших часах
нанзавзятішнм благовісником
того нашого післаництва
був наш великий митрополит
Слуга Божий Андрей що са-
ме в нашій трагічній історії
добачав наймогутніші докази
того нашого післаництва що
його повинен виконати наш
народ Своєю апостольською
діяльністю 'зокрема своїми
мудрими письмами Слуга Бо-
жий митр Андрей безнастан-
но пригадував народові по-
требу підготови до виконання
того великого післаництва
що повинно бути найкращим
ідеалом нашого християн-
ського патріотизму
Наведемо тут тільки деякі
його слова- - що стали осно-
вою окремих декретів архис- -
пархіяльного синоду у Льво-
ві відбутого в 1910 р під сов-вєтськ- ою
окупацією і прого-
лошених в "Архиєпархіяль-ни- х
відомостях" 1942 р ч 3-- 4
стор 58-5- 9 "Працю для з'єд-
нання Церков мусимо вважа-
ти за таку яку Боже Прови-
діння 'призначає нам особли-
вішим способом Передусім
тому що така- - велика части-
на нашого народу належить
до нез'еднаної Церкви і но-
сить всі наслідки нещасного
роздору що відірвав від все-
ленської Церкви всі Церк-
ви Сходу Будучи в Західній
Україні єдиною віткою укра-
їнського народу що зберегла
св вселенську віру і візантійсько-сло-
в'янський обряд ми
тим більше для усіх слов'ян
і католиків можемо зробити
для цісї справи а коли може
мо то н до цього зобов'язані
— братня любов зневолює
нас до того А коли до цьо-
го зобов'язані то й до того
покликані та можемо числити
на ті помочі Божої благодаті
які потрібні до тієї преваж-лнв- ої
і такої трудної праці
Вкінці Боже покликання і
наш обов'язок можемо пізна
ти і в тій сумній для нас об-
ставині що може ніякий на
род на світі не терпів стіль-ві- д
нещасного роз'єднання
Церков Шо український на-
род Розділ Церков був і роз-
ділом народу 'на дві 'частини
що не раз серед релігійних
різниць які їх ділили не вмі-
ли зберігати братньої любовн
Роз'єднання Церков і ті внут-
рішні роздори спричинили в
нашому народі і те історичне
нещастя що з обох боків ми
тратили тисячі вірних які по-
кидали гнас і ставали чужи
ми для нашого обряду та на- -
родйости й віри Те історичне
нещастя українського народу
спричиняє що з'єднання Цер-
ков є неначе потребою нашо-
го народу та єдиним його спа-
сінням З'єднане Вселенською
Церквою українське благо-
честя відмежовуючи нас від
сусідів від заходу і сходу є
на нашу думку оперту на іс-
торичному досвіді єдиною
формою релігійного буття я-- ке
нам може запевнити сво-бідн- нй
розпиток нашої релі-
гійної та національної куль-
тури та оберегти нас від внут-
рішніх роздорів та домашньої
братовбивчої війни Те з'єд-
нання всіх українців у все-
ленській вірі і візантійському
обряді лише воно одне може
нам дати свободу релігійно-
го і культурного життя"
Про те наше історичне піс-
лаництво наше покликання
чи завдання сказав також в
останніх часах своє могутнє
слово Христовий Намісник
Папа Пій XII у незабутньому
Апостольському листі з 26
січня 1956 р до нашої цер-
ковної ієрархії з нагоди юві-
лейних святкувань тисячоріч-
чя хрещення св Ольги (див
"Урядовий вісник Апостоль-
ської Візнтатури" 1956 стор
3 НАШЕ СВІТІ
Правда і Святіший Отець
Папа Пій XII і наш Великий
Митрополит Слуга Божий Ан-
дрей говорять про наше піс-
лаництво в першій мірі що-
до слов'янського європейсько-
го Сходу Але зріст і розквіт
нашої Церкви в різних краї-
нах західного світу каже нам
догадуватись що Боже Про-
видіння не обмежує нашого
завдання тільки до європей-
ського Сходу Бо і в західно-
му світі на місцях нашого
поселення живуть поруч нас
тисячні громади наших не-з'една- них
з нами у вірі братів
українців та інших нез'една-нн- х
народів що їм ми різно-родним- и
способами (хоч би
тільки молитвою за них) мог-
ли б допомогти віднайти шлях
до єдиної вселенської Христо-
вої Церкви А навіть живучи в
західному світі серед різних
протестантських народів ми
повинні бути для них пос-
тійною пригадкою про пот-
ребу релігійно-церковн- ої сд-нос- ти
ГІ„р„гГ -
Так Брати й'-Сест-
ри ми
пашим зразковим християн-
ським життям нашим словом
і ділом маємо бути лригад-- "
кою й доказом не тільки для
нез'еднаних з нами у вірі на-
ших братів українців але й
для інших іновірців що єд-
ність з Католицькою Церк-
вою не загрожує ніякою втра-
тою в якійнебудь ділянці на- -
ціональних почувань і зма-
гань але радше скріпить V
ушляхетнить ті національні
почування й змагання бо під
безпомилковим проводом А-постольсь-
кого
Престолу ті
шляхетні змагання будуть
звернені передусім на поши-
рення й закріплення Божого
царства згідно з дорученням
Христовим: "Шукайте насам-
перед царства Божого а все
інше додасться вам" (Мат 6
33) А найважливіше те що
під одним проводом зможемо
всі християни — як один ста-
ти одним афронтом проти нас-
тупу царства сатани що з та-
кою велетенською організова
ною силою йде на знищення
всякої зокрема християнської
релігії Тоді зможемо не тіль-
ки відбити безбожницький
за
Щоб виконати з успіхом
своє післаництво в Христовій
Церкві треба передусім бути
свідомим і переконаним у сво-- є
післаництво покликання чи
завдання ап Пав-
ло у своїх листах до-перши- х
християн часто напоминає їх
щоб пам'яли про своє пок-
ликання ніколи не забува-
ли про нього і й діяли
із своїм покликанням
Всіх вірних християн св Пав-Л- о
зве "учасниками небесно-
го покликання" (Євр 1)
які мають "вести гідне жит
Щоб люди легко могли
прийти до єдино
го правдивого Бога і свого
Спасителя Ісуса Христа на
те Ісус Христос заснував сво-- ю Церкву а по своїм воскре-сен- ні тій своїй Бо-
жій установі всі свої заслу-
ги всю свою Божу науку і
всю ' свою власть що її мав
від свого Небесного Вітця
Таким способом Божий Син
схотів покликати людей до
49 — 53) :' "Ми вважаємо
Достойні Брати — писав
Святіший Отець -- - що те
завдання що його за ча-
сів св Ольги 1 св Володими-
ра нсепідучпй Бог у недослі-днмі- н
постанопі свого Прови-
діння доручив цьому благо-
родному (українському) на-
родові цебто завдання при-
вести східні народи до хрис-
тиянської віри н до церков-
ної едностн воно важне теж
на сьогодні хоч за сучасних
обставин здається воно нат-
рапляє на різнородні неспра-
ведливі утруднення Приглу-
шені благання тих що їх кай-
дани муки й страдання пов-
ніше й грімкіше звіщають і
проповідують розп'ятого
Христа напевно доходять до
Господа вони випрошують у
Нього свободу для Церков
а для гонителів прощення
Майте довір'я! Над Богом
глумитись не можна! Та де-
коли Бог відкладає пораху-
нок щоб випробувати в не-
безпеці віру твердість витри- -
терпеливість своїх Хрис- -
подібно яквипробову- - проповідування
ють та очищають огнем золо-
то відсніді щоб воно ще біль-
ше блистіло"
ПІСЛАНИЦТВО У ЗАХІДНОМУ
тупу й відзискати дотеперіш-
ні втрати а навіть досягнути
нових 'здобутків для Христо-
вого Царства
Такі думки про окреме на-
ше теперішнє післаництво у
щільному світі насувались нам
у час величних святкувань
змолотого ювілею нашої Церк-
ви в Канаді Наша еміграція
країн західного світу не
була випадкова в Божих
плянахнема випадку а все
відбувається під всевідучнм
оком Божого Провидіння що
рахує й -- волоски на нашій го-
лові а й горобець не впаде на
землю без волі' Отця Небес-
ного Боже провидіння допус-
тило наше поселення у краї-
нах -- західного світу не на те
ми тут марне пропадали
може й навіки напевно
на те щоб ми й тут спасли
наші душі виконуючи наші
християнські завдання також
у відношенні до нового ото-
чення передусім позискуючи
для Христового царства на
шим прикладом інаЦрлсло-- '
вом тих- - що олукають поза
межами того Царства Наші
ювілейні торжества в Канаді
без сумніву були одним із
способів наявного виконувач--
ня такого післаництва
Нашимторжествам пригля-
дались' цікавились історією
нашої Церкви в -- Канаді та-
кож нез'еднані християни різ-
них віровизнань і не один з'
них мусів бодай у думці виз-
нати що тільки завдяки на-
шому' об'єднанню з Католиць-
кою Церквою ми в Канаді мо-
жемо пишатись такими світ-
лими здобутками за останнє
півсторіччя на різних ділян-
ках громадського культурно-
го а навіть політичного жит-
тя А якщо при цій нагоді
бодай дехто з нез'еднаних —
православних чи протестант-
ських сектантів — покинув
свою фальшиву думку про
Католицьку Церкву і змінив
своє непримиренне ставлення
до неї Г відчув за релігійно-
-церковною єдністю то
це вже треба зарахувати за
успіх нашого післаництва й
подякувати Богові за те що
дає нам змогу виконувати
завдання нашого християн-
ського патріотизму навіть у
країнах нашого поселення по- -
наступ а й піти до протинас-- 1 Рідним Краєм
4 ПОТРЕБА ЦЕРКОВІІО-РЕЛІГШНО- І СВІДОМОСТІ!
Святий
жили
згідно
З
передав
тя якого вимагає їхнє покли-
кання" (1 Кор 4 4)
Післаництво
чи завдання кожної людини
— це передусім спасіння
власної душі й осягнення
життя вічного А життя віч-
не є те що про нього гово
рив Ісус Христос у своїй ар-хисрейсь-
кій
мвігіитвІ до Отця
Небесного по Тайній вечері
(їв 17 3): "щоб усі пізнали
Тебе єдиного правдивого Бо-
га і того що Ти його післав
ІсусаХриста"
5 ХРИСТОВА ЦЕРКВА ЄДИНА ДАЄ ЦЮ СВІДОМІСТЬ
пізнання
покликання
співпраці над спасінням лю-
дей немов би на те щоб лю-
ди ще більше цінили те що
Христос зробив для них Всі
заслуги свого життя мук і
смерти Він віддав людям
вони тим усім орудували для
спасіння всіх людей лю-
дям власть відпускати гріхи
власть приносити і то
таку що мала бути віднов-
ленням Його жертви на хрес-
ті
Але тих всіх даріп Хрнс
то не дав отак усім без рол-бор- у
бо тоді люди з чого не
мали б леликої корнети Хрис-то- с як наймудрішин будівнії
чин і засновник Церкви тій
рап з-по- між людей таких що
були найвідповідніші що ц
сам прнготошш на це діло
Вибрав дванадцятьох апосто-лі- в
і сімдесятьох учнів а
над апостолами й учнями по-
ставив св Петра що йому на
знак верховної влади передав
"ключі царства небесного" і
зробив його --верховним пас
тирем своїх овець і своїх яг-
нят або іншими словами
поставив його своїм намісни-
ком на землі у своїй Церкві
Одним апостолам Ісус Хрнс- -
дав власть проповідуй
ти євангеліє та орудувати
скарбами Його заслуг у різ
них країнах вони мали
удаватися але завжди в по
розумінні з верховним апос
толом Петром як це бачимо
На прикладі св Павла що
по своїм наверненні хоч був
палість і і уповноважений самим
слуг том до Єван
-
до
бо
щоб
але
і
тугу
щоб
Дав
жертву
тос
куди
гелія то вважав за конечне
представитися св Петрові в
Єрусалимі ( див Лист до га
латів 1 18 і Гал 2 2) Апос
толи на місцях добирали со
бі до помочі своїх учнів що
звичайно ставали їхніми нас
тупниками і пізніше назива
лись єпископами і мали до
помочі священиків завжди в
єдності з Петровим наступнії
ком Єпископом Римським а
бо Папою
Отакий порядок установив
Ісус Христос у своїй Церкві
І хоч' сам обіцяв остатись з
нами до кінця світу (Мат 28
20) і є Головою Церкви але
невидимим то на своє місце
для тієї Церкви'установив ви-
димого голову в особі верхов-
ного апостола Петра й кож-ночасног- о
Петрового наступ-
ника на Римському престолі
Той порядок остався в Церк-
ві по нинішні часи й оста-
неться до кінця світубо та-
ка Божа воля так постано-
вив Ісус Христос Церква —
це спільнота "всіх християн
спільнота впорядкована не
на зразок нинішніх демокра-
тій а на ієрархічних засадах
з найвищою владою що іі
повноту Мфс верховний апос-то'лПегао'- 'і
шго наступни
ки Апостоли та їхні наступ
ники - єпископи мають такол
владу від Христа в межа
своєї апостольської діяльнос
ти тобто в межах визнане
них верховною владою апос
тола Петра та його наступ
ників До помочі єпископах
у виконуванні пастирського
священичого й учительського
уряду с священики що діс
тають владу від єпископів
Апостоли та їхні наступнії
ки - єпископи а попри них
і священики мають право и
обов'язок проповідувати т}
науку що її проповідав і у-ч-
ив
Ісус Христос а всі інші
люди мають обовязок їм в-
ірити й поступати згідно з ЇХ'
НІМИ ООЗПООЯЛЖЄННЯМИ бо
Ісус Христос сказав: "Хто ві'
рить і охреститься той оуде
спасений а хто не вірип
— буде осуджений" (Марк
1616) Щоб Христова наука
дійшла до відома всіх без я
коїнебудь помилки про те
подбав Ісус Христос в чудес- -
ний спосіб бо запевнив свош
Церкві дар безпомилковості!
в той спосіб що дав тон дар
передусім Петрові як верхов-
ному апостолові й видимому
голові Церкви доручаючи йо-
му верховний пастирський
уряд (Іван 21 15-1- 7) і дору-
чаючи йому утверджувати у
вірі всіх братів (Лук 2232)
Інші апостоли мали той дар
— кожний особисто — з о-
гляду на особливі початкові
труднощі поширення Єванге-
лії але наступники апостолів
— єпископи мають той дар
тільки спільнотою коли с в
злуці з видимим головою
Церкви
С ОСОБИСТЕ
ПОКЛИКАННЯ
ХРИСТИЯНИНА
З того що ми досі сказали
Брати й Сестри виглядало б
декому що в такому церков-
ному уладі з волі Христа ві-
дповідальними за долю Хрис-
тової Церкви є тільки Папа
(закінчення на 5 стор)
РЕСТОРАН У СЕРЕДМЮ1
ЕДМОНТОНУ
Кіуіега Кезгаигап
10064 100 Зі Ейтопіоп
РЬопе: СА 4-23- 82
напроти готелю Мекдоналд
власник І Тимчишнн
Поручае себе увазі Шановного
Українського Громадянства
Едмонтону та околиці