Ukrainski Visti, August 02, 1962

              2 СЕРПНЯ І92 Число :и
СТОРІНКА 4 іУ К РАІНСЬКІ ВІСТ шшдіш
ЦКНАІНІАЛ НВт
Український католицький тііжпешкс метьсг иапаоїап еекіуси --- -
Пнпе Спілка "Українські Вісті" під адресою:
Ікгаїпіап КеУ5 РиММіега ІЛтІІссІ 109С7-9- 7 Зігееі СЛтопіой АІЬегІа
Телефон ОЛ 2-57-
08
= і
Уеаііу ЗиЬасгірНоп ш Сапааа $360
Річна передплага Канаді $350
Кмї!„Иа адреси: 10 цей огсїоиіе
"АиШогігесІ аз зесопа сіазз таіі Ьу іпе Розі ОКІсе рерагітепі Оїиша
апсі Гог раутепі оі розіае іп сазп"
Пгріна еглггл про "Соц"шліііо забезпечення
її наші дні"
Довічні спір саскаченаиськнх ліка-
рі із саскаченапським урядом закіїї-- "
чипся компромісом Саскачсванпі ніді-іхиу- лк
з по-ісгшс-
ю а рсшга Канади пе-
рестала ціканитись баталією 'яка нже
її так тривала надто довго
Тимчасове к о м п р о м і с о в с по-
лагоджений спору в справі загальної о-бов'язк-
оно'і
медичної обслуги в Саска-чева- иі
вказує насамперед- - па и є я с- -і
і с т ь яка продовжується Можливо
що саскаченансікпГі уряд не має ніяких
сумнівів можливо то ніяких сум-
нівів не має теж Асоціяція саска-чеванськи- х
лікарів і хірргів Однак
факт що їхпи'ї спір довелось 'полаго-
диш компромісово є доказом то ши-
рокий загал населення Саскачевану і
взагалі Канади не перекопаний у тому
що вся правда тільки по котромусь
одному боці: уряду або лікарів
РІЗНІ ДУЛіКЙ Канадська преса різ-
но ставилась до саскачеванського спо-
ру Деякі газети критикували уряд де-
які — лікарів найчастіше діставалось
обом сторонам
На окрему увагу заслуговують го-
лоси редакторів та коментаторів като-
лицьких газет Саскачевану хоч їхні ма-лотпраж- ові
видання не зробили їх за-
гальновідомими в Канаді
Коли саскачеванські лікарі розпо-
чали' "страйк" деякі католицькі газети
осудили їх Ніяка група громадян в то-
му і товариство лікарів не може стави-
ти себе "понад закон" — писали вони
Панпаки інші виправдували "страйк" лі-
карів Коли якась група професіоналіс-
тів уважає що більшу шкоду суспіль-
ству принесе їхнє прийняття провіпці-яльпог- о
закону ніж їхній спротив то-
му законові то вона має право корис-
туватись правом' "страйку" який у цьо-
му випадку є єдиною їхньою зброєю
На весні цього -- року колишній лі-
дер Сі-Сі-Е- ф М Дж: Колдвелл звернув-
ся до духовенства християнських віро-
визнань із закликом висловити свою
думку в справі пляну медичної обслуги
Замість думки висловлено тільки зас-
тереження Група протестантських пас-
торів і римо-католицьк- нх священиків
на спільній нараді в Принц Атберт зая-
вила що "коитроля уряду є останнім за-
собом а не першою розв'язкою"
З 'критикою саскачеванського уря-
ду виступив римо-католнцьки- й тижне-
вик "Прері Мессенджер" Газета схваль-
но наводила слова одного батька ро- дини: "Батьки мають Богом дане пра-
во і обов'язок дбати про свою родину
Чому уряд має втручатись в справи я-- кі належать родині? Тепер ми будемо
тільки платити а уряд дбатиме про все
інше"
ПРИНЦИП ДОПОМІЖНОСТИ Ка-
толицькі коментатори беручи слово в
дискусії більше разів згадували прин-
цип дапоміжности Згідно' з вченням
папських соціяльних енциклік зокрема
енцикліки Івана XXIII "Мати і вчитель- ка" держава має допомагати в роз-
витку суспільного й господарського
життя лише настільки наскільки окре-
мі громадяни та групи громадян не мо-
жуть самі дати собі ради Тому комен- -
татор Ґрепт Максвелл засудив саска-чеваиськ- ий
уряд за намагання м о н о- -
ОБРАЗА ДЕМОКРАТИ
У липні 1960 року в італій-
ському місті Генуї комуністи
наскочили на учасників з'їз-
ду неофашистської партії і
побили їх Цими днями іта-
лійський суд засудив 43 на- -'
' ' і ' ' пасинків на різні кари тюрем-
ного ув'язнення
Совстські газети подаючи
цю вістку назвали вирок іта?
ТТІЇІАІ1ПГЛ П?ТТГ "пПППЛїЛ ТІЛ-- Ч
мократії"
Чому засудження бешкет-
ників є образою демократії?
Бо так каже повідомлення
ТАСС прислане із світової
столиці демократії — Москви
ДЛЯ ДОБРОЇ СЛАБІЇ
Осуджування російського
імперіялізму й колоніялізму
ВІСП
ТТ! „-1- 1 ит„„„ЛПгвга Авч'п
РІюпе
П03а ВиПЛдп=за- -
Компроміс себто їїШсйісШіі
або
п о л і з V п а ги діляіїку медичної обслу-
ги замість залишити її різним асеісура-ціїіпп- м
плинам па базі добровіль-
но с ти
Секретар Канадського об'єднання'
ь кооператив д-- р А Ледло написав ціка-
вого листа до редакції "Аііер Фемнлі"
що виходить БеїтлфордІ Саск Чи-
тайте будь 'иіска енцикліку Івана ХХШ
"Мати і" вчителька" — каже д-- р Ледло
Пана Іван ХХШ виразно сказав що в па-
ші дій соціяліза'ція деяких ділянок при-
носить безсумнівні користі без ніякої
шкоди для "окремих громадян
Редакція 'Авер Фемнлі" надруку-
вавши листа д-р- а Ледло відповіла що
він надаремне 'посилається на слова Папи
Івана ХХШ бо Вселенський Архнєрей
рекомендуючи в деяк и випадках со-цінлізац- ію
ясно написав: "Не слід від-
бирати від одиниці і доручати групі те
що може бути викопане приватною іиі-ціягпв-
ою
і заходом"
Ця відповідь здається не задоволь-
нила іншого котолпцького журналіста
Ф фон Пітіса який живе в Саскачевапі
Хоч люди часто тепер говорять про
принцип допоміжпоеш іо не завжди
до речі — написав він Іван ХХШ під-
креслюючи принцип допоміжпости ка-
же: "Держава має залишити меншим
і рунам іиолагоджеппя справ меншої
ваги" Опіка над здоров'ям країни — яс-
на річ — аж ніяк не є справою меншої
ваги Тому не слід висмикувати окре-
мих слів папської енцикліки і таким лег-
ким способом "розв'язувати" трудне пи-
тання навпаки треба пов'язувати його
із загальною справою справедливого со-ціятьп- ого забезпечення в світлі христи-
янського вчення
Коли саскачеванський уряд і ліка-
рі дійшли 'компромісової угоди саска-тунськн- й
римо-католицькі- иі єпископ Ф
Л Кляпи склав таку заяву: "Всі щиро
дякуємо Всемогутньому Богові урядо-
ві лікарям і посередникам які звели
знову докупи обидві- - сторони Після
прикрого саскачеванського досвіду ми-ігул- их місяців конче треба щоб це пи-
тання стало предметом дбайливих сту-
дій католицьких моралістів і соціоло-
гів"
Ці авторитетні слова значать тіль-
ки одне: за практичним саскачеваиським
компромісом далі стоїть теоретична не-
ясність
Щлп ШІТШ
У досить багатьох наших парафіях
друкувались і друкуються парафіяльні
щотижневі чи щомісячні1 бюлетені Біб-
ліотека Наукового товариства ім Шев-
ченка зацікавлена цими виданнями
У тороніськіп газеті "Наша мета"
(14 липня) и Володимир Дорошенко
директор бібліотеки НТШ у ЗДА вміс-
тив бібліографічний огляд української
католицької преси в Канаді в 1945 — 62
роках
Чи бюлетень вашої парафії пода-
ний у тому огляді? Якщо він не 'пода-
ний або 'поданий неправильно пішліть
правильні інформації директорові біб-
ліотеки НТШ (Мг V Оого5Пепко 5821
N 12 5ї Рпііасїеірпіа 41 Ра П5А)
Бібліотека НТШ прохає надсилати
їй окремі бюлетені церковних громад
та інші релігійні періодичні видання
БІЧНА АНТЕНА
не приносить ніякої користн
неросійським народам СССР
тому прем Діфенбейкер по
винен покинути думку ще раз
висувати цю справу в ОН
Зрештою промова- - канадсько-
го прем'єра виголошена в ОН
у вересні 1960 р вже пошко-
дила добрій славі Канади у
світі
Таку "розсудливу" пораду
дав тепер тижневик "Мек- -
леинс (28 липня) який як
виявляється не знас який
широкий відгук серед неро-
сійських народів СССР зна-
йшла промова Діфенбейкера
Добра слава Канади в світі
може зазнати шкоди тільки
від облудної розсудливості
пропонованої "МеклеГш'с"-о- м
ПІСНЯ 3 НОТАМІї
Нову пісню створено п під- -
совєтській Україні пісню про
дружбу народів на всій землі
В тексті цієї пісні вміщеної в
київській "Радянській Укра-
їні" (22 липня) с така стро-
фа:'
І тн українець і ти росіянин
Поляк і іюубииепь ііпдус і болга-
рин —
Хай друлба іміж налш ііемші міис
братами
На ціашін імлисті живе
Зовсім легко дружити по-
лякові з кубинцем а індусові
з болгарином А-- от українце-
ві кажуть співати дружню пі-
сеньку північному сусідові
який заліз у його хату Беру- - іІ ) і !і І І чи до увагу цю трудність
''Радянська Україна" подала
своїм читачам не тільки текст
пісні яле також ноти
Єф& ДЬнЬЄІв і йЬЬтрілів
наших ііеріііііх сішщеішків
її — -- ТТТ 1іі і
Михайло ОЛЕІІ1ІУК
Коли у західних провінці-
ях передусім у Манітобі й
Алберті з'явились більші
скупчення українських пере-
селенців то деякі з них зразу
почали робити заходи щоб
дістати своїх священиків і ду-
ховну обслугу
Злучені Держави — це
найближча країна де вже бу-
ла деяка кількість україн-
ських католицьких священи-
ків І вже через п'ять років
по приїзді першого нашого
поселенця до Канади бл п
Василя Єлнняка бачимо тут
першого священика о- - Несто-р- а
Дмнтрова (1896 р) а по-
тім оо Тіімкевнча Поливку
Заклннського і Струтинсько-г- о
Перші українські като-
лицькі місіонери в Канаді бу-
ли спархіяльннмн (світськи-
ми) священиками бо в Злу-
чених Державах між україн-
цями католиками майже 60
років крім спископа Ортнн-ськог- о
працювали виключно
світські священики
Оо Василіяни та оо Ре-демпто-
рнстн
поїхали туди з
Канади кількадесят років то-
му Світські священики із
ЗДА ке перебували довго у
західній Канаді бо тут всі ка-
толицькі єпископи і майже
всі священики були монахи і
радше бачили б монахів як
світських священиків на тім
місці І в 1902 році приїхали
сюди оо Василіяни потім оо
Редемптористи та один облят
о Ф Ру А у східній Канаді
обслуговували наших вірних
священики із Злучених Дер
жав і світські священики я-- кі
почали приїжджати4 з Га-
личини
Бл п А Лянжевен архи-спнеко- п
Ст Боніфасу вибрав
чотирьох зі своїх священиків
і післав до Сифтону в Маніто-
бі де вони вели Місіонерську
школу та обслуговували дов-
колишні місцевості Один з
них о Жан як монах Чина
св Василія Великого досьо-год- ні
працює між нами і ду-
же багато прислужився для
нашої ? Церкви й української
справи в Канаді і ще більше
в Европі по першій і другій
світовій війні
Ці священики були милі та
працьовиті і наші люди дуже
їх полюбили та шанували
Але один з них парох і ди-
ректор згаданої школи мав
іншу вдачу і це багатьох лю-
дей настроювало вороже до
нього і його праці Він що-
правда підписав меморіял до
Риму щоб надали україн-
ського католицького єписко-
па про що мало хто знав але
в той самий час висловлював-
ся терпко про цю справу Та-
кі слова й деякі нетактовні
вчинки вносили замішання
Тому в 1917 р той священик
та інші крім оЖана верну-
лись назад до латинського
обряду
БІЛЬШЕ СВЯЩЕНИКІВ
Тим часом кількість свяще
ників — спархіяльних та іє-
ромонахів — помалу зроста-
ла Були і с покликання до
священичого і чернечого ста-
ну вже між уродженими в Ка
наді українцями хоч не такі
численні як вимагали потре-
би Церкви
Найбільший приплив свя-
щеників і монахів дала нам
перша і друга світова війна
Понад сто священиків приїха-
ли до Канади в роки після
другої світової війни Між ни-
ми були н молоденькі і стар-
ші в тому тез'к люди з висо-
кою богословською освітою
Людина ніколи не вийде з
нашої соняшної системи ка-
же видатний німецький ас-Ірон- ом
д-- р Себастіян фон
( У всесвіті с багато
соняшних систем які творять
т зв Чумацький шлях Про-т- е
' і ті розумні ІСТОТИ які І ґ І! Ір Ч '-- можливо живуть над (тих да-
леких зорях у всесвіті також
не зможуть дістатися на на-
шу Землю
Фон Гернер каже що було
б великою
твердити що ми с сдйнимї:
розумними у
Життєві умови п яких до-
велось жити як першим на-
шим переселенцям так і пер-
шим наших священикам бу-
ли дуже важкі часто жалю-
гідні До цього долучилася
іце царсько - православна і
протестантська пропаганда та
докучливі напасті на Като-
лицьку Церкву і на наших
вірних перш за все на укра-
їнських католицьких свяще-
ників Дозволю собі подані
тут кілька прикладів з мого
власного життя ще перед
першою світовою війною і по-
тім
У місійній окрузі де я пра-
цював було кілька україн-
ських протестантських про-
повідників і стільки ж право-
славних священиків Щоб по-
казати свою "ревність" перед
своїми працедавцями вони
злобно накидались на Папу
на св И'осафата на наших
священиків Традицію їхньої
неперебірливої лайки продов-
жує ще тепер одна греко-пра-вослав- на газегка яку самі
чесні православні звуть
"смітником"
"ДОБРИДЕНЬ ОТЧЕ"
Так у тій окрузі де я пра-
цював пописувався один з
протестантських проповідни-
ків Я знав про його напади
Не маючи охоти вивідувати
що він говорив і писав у сво-
їй газетці я зайшов просто
до протестантського місійного
доктора який був зверхни-ко- м
того проповідника і цілу
справу представив йому Він
не похвалював нехристнян-сько- ї
поведінки свого під
владного и оощяв справу по-ладна- тн І поладнав бо при
найближчій нагоді коли той
проповідник зустрів мене на
вулиці чемно вклонився і
сказав: "Добридень отче
добродію" З того часу в його
газетці більше не було зне-
важливих атак проти мене
У православних священи-
ків не було таких культурних
зверхннків як згаданий про-
тестантський доктор Один з
них разом з одним римо-ка-толико- м
польського 'похо-
дження писали доноси до по-
ліції обвинувачуючи мене в
державній зраді
Це був воєнний час Укра-
їнців з Галичини колишніх
австрійських громадян ува- жали в Канаді за австріяків
Імказали щомісяця зголошу-вати- о
в поліції Два мої ви-
щезгадані "друзі'' вирішили
допомогти мені дістатись до
табору
В наслідок доносів приїхав
до мене детектив із Вінніпе- -
і 1 1 її і ґу щоб перевірити мою
"зрадницьку" діяльність Пе-
реконавшись що я якнайльо-яльшш- е
виконую обов'язки
громадянина Канади зали-
шив мене в спокої
Два "друзі" далі "працю-
вали" Від поштового СЛУЖ- -
бовця-москал- я вони дізна- - І
лнсь що я не вислав пись-
мового зголошення до полі-ці- ї-
Тож на саме свято Пре-
святої Євхаристії коли в міс-
течку було дуже багато на
ших вірних спровадили по-
ліцію щоб мене арештувала
на очах численних людей
Плян не вдався Я показав
поліції мою виказку На ній
ген Руттен в якого я пер-
ший раз зголосився дописав
що я звільнений від обов'яз-
ку зголошуватись у поліції
Інші священики були менш
щасливі від мене їх таки а-решто- вано
в наслідок доно-
сів Отець Фнлипів ЧСВВ си-
дів у в'язниці у Вінніпегу ці-
лий тиждень о Шумський —
у Калґарі а о прелат П Ка-менецьк- ий
арештований у
(закінчення на 5 стор)
всесвіті бо можливості життя
існують на 6% зір у все-
світі а тих зір є мільйони
Найближчі від нас зорі с пе-
ресічно віддалені Землі на
186 світляного року Ми не
здатні уявити собі цю від-
даль Світло летить 186000
миль на секунду і один світ-
ляний рік становить шість
миль
Щоб краще зрозумі-
ти ті віддалі д-- р фон 'Гернер
каже представити ' собі що
Земля с зерном піску на
пустині Тоді найближча до
Василь Барка ПРАВДА
КОПЗЛРЯ Іію Иорк н-в- о
"Пролог" 3!)61 стор 288
"У століття від сиого наро-
дження Шевченко пост нс-пмірущ- нГі
поволі знов по-
трапляє в к ріпа ч чин у
гіршу ніч: була до викуплен-
ня і ніж тюрмп фізична Дру-
га неволя поета — духовна:
в царстві червоної пітьми Ле-
ніна в в'язниці
яку підбудували мов Ідеоло-
гічну каторгу Стлій і кого
перспмці" — каже В Барка
який у своїй дуже цікавій
книжці обороняє п р а в ду
Кобзаря
Нарис Барки полемічний
Він легко розбипас тверджен-
ня
про атейм Шевченка
його любов до російської ім-
перії і про ппливії
та на ук-
раїнського поета
уміє бути
дотепним Прочитайте — ка-
же він совстськнм критикам
(стор 252) — Шевченкові
рядки про наступний рік Хі-
ба ж це не провіщення ста-
лінської
Що ти несеш і Укршо
и іагиннй горбпні?
Піпіо'дспсши указом
НОІКЧПЛПМ ІІОІІІІІС"
Іди #к ідорои гі не іаоуиіі
4 ПІЧІІЧМ ІІОКІОІїІІПІСІ
Проте Барка християн-
ський поет виходить далеко
поза перед ав
дає ошіґінальнии школи ду
же коментар до
головних мотивів Шевченко-во- ї
поезії Шевченко — каже
він не тільки глибоко віру
юча людина він вірить що
вся правда Богом дана Бо-гомданіс- ть
правди с основою
людської думки поетичного
слова Шевченка
Розділи про "кумир Ьіпср-щиші- "
про "свободу особи"
про "кобзу і сокиру" вража-
ють свіжістю тонкістю дум-
ки
Можна б сперечатись де-не-- де
не тільки щодо оцінки а й
щодо релігійних
мотивів у Шевченка Проте в
загальному твір Барки заслу-
говує на похвалу Не зважа-
ючи на полемічну метз
форму нарису В
Барки його треба зарахува-
ти до шевченкознавчої літе-
ратури
М Г Марунчак МЛРКІЯН
ШАШКЕВНЧ НА ТЛІ ДО-
БИ Вінніпег в-в- о УКТ 1962
стор 95 Ціна 125 дол
У цій- - брошурі М Ма-
рунчака зібрано багато ціка-
вого матеріялу На окрему
похвалу заслуговує друга
частина про
роковини в Україні і на діас-
порі" (стор 52 89) З чи-
малою дбайливістю М Ма-
рунчак статті
про Шашкевнча шашкеви-
чівські наукові сесії які від-
булись протягом минулого
року При чому обговорено як
пресу й
так українську пресу ок-
ремих країн Европн й Амери-
ки
До огляду
М Марунчака варт додати
наукову статтю В Ріпецько-г- о
"Мова стиль "Русалки
Дністрової" вміщену в київ-
ському журналі "Українська
мова в школі" (1960 ч 5
стор 22 — 28)
Історичний нарис М Ма-
рунчака "Шашкевнч на тлі
доби" (стор 9 51) нале-
жить до кращих речей що їх
написано протягом минулого
ювілейного шашкевнчівсько-г- о
ювілейного року хоч тут
не обійшлось беч деяких не-
доглядів Напр багато авто-
рів між ними д-- р Марунчак
(стор 9) кажуть що Шаш-
кевнч був хворий на туберку-
льозу Перший біограф Шаш- -
Ми не із соняшної -каже
зарозумілістю
сотііоріннямн
концентраційного
вийдемо
всіх
від
тльійонів (6000000-000000- )
наша
З
саітоглядовій
підсовстськнх літературо-
знавців
Черншисв-ськог- о
Добролюбовп
Барка-полеміс- т
конституції?
оригінальний
інтерпретації
пуб-
ліцистичну
д-р- а
"шашкевичівські
віднотовував
підсовстську
бібліографічного
системи астроном
Землі зоря Проксіма Центав-р- і
була б віддалена на 140
миль а ті зорі де можуть жи-
ти розумні сотворіння на —
610 миль
У недавній статті опублі-
кованій у журналі "Наука"
німецький астроном доводить
що людина навіть якщо б ле-
тіла із швидкістю світла до-
летіла б туди одно-
го життя Тому
фон Гернер каже що людина
є в'язнем нашої
соняшної системи
капича Я Гололпцькнй зга-ду- с
про якусь грудну неду-
гу: "Ще н молодих літах лн-бо- ні
упан і здається щосі
собі н грудей уіпиб і черса
тос затягнув собі якусь грд
иую болу ля котру ВОДІЮ
слабував котра потім п дії-хавнц- іо
перейшла і сіала
причиною смертн"
Відношення тогоч П С II II X
церковних провідників (ссГ-т- о
митрополита та його
співробітників) до
Шашкепнча — це темп яку
нелегко з'ясувати об'-ежтня-
но "УВісті" п січні ц
р вмістили цікаву статтю нп
цю тему пера М Хом'яка і
хоч М Марунчак (стор Я2)
ще її "відокремленим і дуже
контроперсійннм ми
схильні дати вищу оцінім
цьому відокремленому ГОЛО-со- иі
Зрештою він не зовсім
відокремлений Завлптнй ан-тицерковн- ик
Михайло Лап-ли- к
(якого Хом'як цитує) р-
ішуче заперечував в о р о :і є
ставлення церковної влади
до Шашкевнча
У Польщі в післявоєнні ро-к- и
появились нові історичні
дослідження про польську
конспірацію в Галичині її
першій половині 19 сторіччя
які кидають нове світло тс:к
на справу конфлікту між цер-
ковною владою і Шашкеїш-чс- м
Те що біографи Шаш-
кепнча звикли звати воро-
жі с т ю до Шашкевнча було
здебільшого політичним опор- -
полеміку і насправді ГуНі3мом і страхом
—
і
і
і
—
і
журна-
ли
і
—
і
і
протягом
людського
і залишиться
і
близьких
справді
голосом"
стрійською владою
Малий приклад "згущуван-
ня фарби" можна навести і
і брошури М Марунчака Він
пише що ''консисторінні чин-нііки- "
помітувалн Шашковії-че- м
бо "за п'ять років свого
священсіва він мав -- аж три
нужденні сотруднпцтва і па-рохі- ї:
Песташічі Гумішська
й Новосілкн Лісні" (стор 17)
Коли заглянемо до Головаць-ког- о
то там не знайдемо по-мітуван- ня
Головацький ка-
же що Шашкевнчсві в 3837
р (!) пропонували висвяти-
тись у безженному стані і
працювати в консисторії (!)
Однак Шашкевнч — каже
його перший біограф — ту-
жив за селом і родинним жит-
тям "В тій мислі одружився
1838 року з Юлією дочкою
священика о Крушішського
в селі Деревні Того ж року
ще поставлен в чин ієрей-
ський був адміністра-
тором в Гумннськах відтак
перенісся до Несташіч а
напослід поставлен паро-хо- м
в НоЕосілках Золочіп-ськог- о
обвода"
Автори минулорічних стат-те- й
залюбки підкреслювали
що через п'ять років після
смертн Шашкевнча настап
цілковитий тріюмф його ііс--Г
У програмі Руської Ради з
1848 р говорилось про один
український народ і про його
право на вільне життя! За-
мало проте підкреслюва-
лось що Руська Рада скла-
далась майже виключно з ду-
ховенства з митрополитом н а
чолі Якщо б церковні провід-
ники були рішучими воро-
гами ідей Шашкевнча то
навіть "весна народів" не
принесла б такої наглої '--
мі
ни
Шашкевнч — за традицій-
ним влучним визначенням —
був пробудителем Галичини
себто він сміливо розб'-ди- в
людей які спали В-
ікова сплячка і заляканість
Галичини є справжнім тлом
справді епохального виступу
Шашкевнча
Нарис д-р- а Марунчака с
висловом пошани для пам'я-
ті Шашкепнча З приємністю
рекомендуємо його нашим чи-
такам
ІОліян Радзикеїінч ПОЛ-
КОВНИК ДАНИЛО ІІЕМАИ
Історична повість Частина
друга Вінніпег в-в- о "Новий
шлях" 19С1 стор 269
Брацлавськнй полковник
Нечай загинув 1651 року п
Красному на Поділлі в бою з
поляками Повість Радзиис-вич- а
розказує про подвиги
Нечая його жінки та їхнк
смерть
РЕСТОРАН У СЕРЕДМІСИ
ЕДМОНТОНУ
Кіуіега КезІ'аигапі
10004 - 100 51 ЕЛтопІоп
РІюпе: СА 4-23- 82
напроти готелю МсклоНіїлд
власник І Тимчишин
Поручає себе увазі Шановного
Українського Громадянства
Едчошону та околилі