Ukrainski Visti, January 09, 1964

              СТОРІНКА 2
РОЗМОВА ПРО МОВЧАНКУ
Що сталося з проектом Діфенбеіїксра?
Джон Діфеїіисіікср обіцяв
що канадський уряд гшсунс в
ОН проект резолюції :іка о-судн- еус
совстськш'і колоніа-
лізм Чому ліберальний уряд
Л Б Пірсона мовчить про це ?
Консервативний посол Ми-
кола М а іі д з га к у грудні
мав з міністром закордонних
справ Полем М артеио м
малу розмову на тему великої
мовчанки Текст цісї розмови
яка відбулась у парламент-
ському комітеті для закордон-
них справ надрукований в о-фіцій-
ному
звідомленні проте
канадська преса якось не по-
мітила цісї справи чн визнала
її' тільки за полеміку консер-
вативного посла з лібераль-
ним міністром Таким чином
крім мовчанки в політиці на
яку нарікав Мандзюк могпа
вказати теж на мовчанку пре-
си
Керівники канадської полі-
тики та їхні представники в
00 — сказав М Мандзюк —
більше разів осуджували по-
літику апартеїду ь Пів-дешш- ій
Африці осуджували
португальський колоніалізм в
Африці Чому к вони не гозо-рят- ь
про совстськлгї колоніа-
лізм у східноеврогейськн:
країнах? Міністрові Мартенові
пос Мандзюк поставив два
конкретні питання: (1) чн те
пер настала зміна в канад-
ській політиці і (2) чи Поль
Мартен мас дві окремі мови —
одну коли він говорить як
канадський громадянин і
другу коли говорить як міні-стер- ?
— Пане Мандзюк я радий
що ви поставили ці питання
еідпопів Мартен Після цього
подав свос вияснення :
(1) Уряд Діфенбепкера не
довів до кінця справу проек-
ту попереднього прем'єра
Проект залишився тільки про-
ектом "Я знаю документацію
яка с з департаменті закор-
донних справ і я не маю на-
міру внслозліолатн свою дум-
ку про практику попередньо-
го уряду щодо цісї окремо7
справи" — сказав Мартен
"Однак треба сказати що
справу резолюції залишено"
Чому проект Діфенбспкепа
ніколи не дійшов до ОН? Чп
канадський уряд боїться спро-тив- у
а ф р п к а н с ь к н х кра-
їн? — спитав М Мандзюк не
питаючи нічого про спротив
американського уряду "Я не
складаю вини на африканські
країни ні на кого іншого" —
гідговіе Мартен
(2) Мп — сказав Мартен
про ліберальний уряд і про се-
бе самого — не мовчали не
мовчимо і не будемо мовчати
Діфснбсйкер у вересні 1957 р
на загальній асамблеї ОН еи-голос- ив
знамениту промову
однак Сен-Лора- н і Пірсон та-
кож осуджували більше разіз
голітпчне становище за заліз-
ною завісою Посол Мандзюк
"як видатний канадець евро-рейсько- го
походження" зов-
сім слушно цікавиться п тур-
бується долею східноєвропей-
ських народів — сказав Мар-
тен
Міністер закордонних справ
Осип ИАЗАРУК
Дуже трудно уявити як
'поводиться и "найбільшім
терпінні розумний чоловік
що він чує і думає в що еі-ри-
ть
що тратить а що
зискає Хто 'може віддати
молитву князя Ярослава до
Бога про чудо і почуття без
сильііости того могутньо-
го князя перед яким дри-
жали всі сусіди і ного без-
межним жаль до своєї сто-
лиці і народу що не поміг
йому їв тім псчуваїпм тер-
пінні й упокоренні
Я тс й тому не
роз'яснити цю тай-
ну що недобре є розрива-
ти заслони з лайглибшої
глибини людського терпін-
ня Бо цс родить терпіння і
розоиває тугість людсько-
го духа Знали цю тайну ве-
ликі законодавці західної
Візантії Риму коли заборо-
няли римському народові
плакати й заводити по ве-
ликих 'погромах римських
військ Знали цю тайну н
старі літописці українсько
ІІЛІІГ КОМЕНТЛІ
пригадав що Гі пін у парля- -
менті п представником вели-
кої кількості! канадців євро-
пейського походження і за-
певнив що все можливе для
поліпшений становища у Схі-
дній Епроні "робимо й будемо
робити"
(3) Відбиваючи закиди
Мандзюка Мартен ршуче за-
перечив що ліберальний уряд
уовчнть "Перед словаками г
Торонто я ще раз запало що
відкидаємо дискримінацію в
Европі і всіх частинах світу"
"Коли говорите перед слова
камп в Торонто цс не значить
нічого: гп говоріть на світо-
вому форумі" — завважив
Мандзюк
"Мп — сказав накінець Мар-
тен — не бз'демо мовчати од-
нак ми не масмо наміру вжи- -
1 вати прийомів які можуть ма-Іт- н
зовнішній ефект для окре-'м- ої
цілі але не помагають ні
] трохи законній справі щодо
! якої ми обидва — п Мандзюк
і я — погоджуємось спільно"
' Розмова посла Мандзюка з
міністром Мартеном обірпа- -
Ілась саме там де вона могла
бути справді цікавою Ніхто п
Канаді немає сумніву щодо
ставлення теперішнього міні-
стра закордонних справ до
комунізму Бс--з застереження
можна прийняти заяву Мар-
тена що він хоче бути реаль-
ним політиком який цураєть-
ся театральних жестів Є же-
сти які не мають в ніякій по-
літиці ніякого значення од-
нак є жести хай і театрал ьч
які с реальним засобом ре-
альної політики Напр Мар-
тен визнає що резолюція ОН
проти соеєтського колоніаліз-
му була б слушна і корисна
хоч він очевидно знає що
ця резолюція не принесла б
негайної зміни в Східній Ев-
ропі
Канадська закордонна по-
літика зазждіг була і с с о ю з-- н
н ц ь к а На цю пору у Ва-шінгто- ні
дбайливо оминають
усе що могло б не подобатись
у Москеі Тим то і в Оттаві "не
дражнити нічим" стало гас-
лом дня Біда в тому що ве-
ликий південний сусід Кана-
ди крім власної політики мас
химерні настрої і передсуди
Хоч американський президент
щороку підписує ритуальне
оголошення т зв Тижня по-
неволених народів однак ке-
рівники політики ЗДА про по-
неволені народи СССР не го-
ворять: одних взагалі не ви-
знають і тому не говорять а
других визнають і також не
говорять Єдиним щасливим
винятком є жиди Жнди в СС-
СР не є народом тільки пере-
слідуваною меншістю Тому
про переслідувану жидівську
меншість у СССР не говорять
у час Тижня поневолених на-
родів зате багато уваги при-
діляють їй протягом цілого
року
Жидам у СССР справді ді-
ється багато кривд Націо-
нальне і релігійне переслідз'-ланн- я
жидів с безперечним
фактом І проти цього безпе-
речного факту недавно про
(110)
го народу що пс описува-
ли тільки згадували крива-
ві іі огненні події нашої бу-
вальщини
До них до тих чудоних
засохлих квітів нашої дум-
ки відсилаю молодого чи-
тача з 'вдачею Мирослава
з одною-одиноісо- ю замітко-- ю
иід себе: Що правдивий
мужчина ще той хто іеит-рнма- е
і найглибший біль
та не 'втратить охоти до
праці для других Бо цс
становить суть життя лю-
дини І тільки воно дає
вііутрішиіТі мир найбільше
добро людини
ПРИЯЗНЬ 1 ПІМСТА
Глава осьма з котрої
читач довідається як-- ' Миро-
слав вернувся до Галича і що
оповідала йому старенька ма-
ти та як прийняв ного князь
Ярослав і про що вони гово-
рили як і чому князеві не
сподобалася наука королеви--
ча Сідгатта що все ж впли-- і
нула на одне його важне рі
НКЯЗЬ ЯРОСЛАВ ОСЬМОМИСЛ
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ 3 12 СТОРГЧЧЯ
пробува-ватим- у
тестував у федеральному пар-
ламенті посол Степлі ЕІоилс
а мін Мартен сказав іцо ве-
де обширнс лпегуппшіп з різ-
ними жидівськими організаці-
ями в Канаді
Під цю йору русифікаційна
хвиля котиться балтійськими
країнами з тшпм самим роз-
гоном як по Україні Като-
лицьку Церкву в балтійських
країнах далі переслідують а
в Україні давно вже взагалі
викреслили із списка жнзнх
Проти цього треба протесту-
вати Українці литовці га ін-
ші народи не мусять бути
тільки зброєю ДЛЯ ХОЛОДНО)
гіїінн в оборону їх прав по-
винні завжди виступати всі
е кого є тепле людське серце
З приводу 22 січня в канад-
ському парламенті щороку
згадують незлим тихим сло-
вом цю велику дату п новіт-
ній історії України Припус-
каємо що й цього року не за-
будуть її згадати Однак куди
потрібнішим був бп протест-нш'- і
виступ в оборону п'яті:
мільйонів українців ! СССР
які поза межами УССР не ма- -
і ють ні одної школи ш одної
! газети українською мовою
! Такни протест не викличе а-ітомо- вої
війни і не попсує тор
гівлі пшеницею пін тільки
примусить созстську пресу і
може совстського амбдеадора І
в Оттаві дати відповідь
На міністра закордонних
справ трохи втомленого ви-
ступом перед слозаками в То-
ронто не можна накладати
забагато тягарів Зрештою
він чемно вислухавши доко-
рів псЬла Мандзюка обіцяв
говорити А я і: буде з вами
шановні федеральні посли ук-
раїнського роду? Дотепер —
самі знаєте — було погано
Нікуди правди діти — досі ні-
хто з вас не виголосив у Па-
латі громад ні одної добре під-
готованої промови про тс що
треба говорити і що ви лю-
ди українського роду і пред-
ставники української спіль-
ноти масте говорити Такий
дивний етап триває вже біль-
ше років Нехай критика пос-
ла Мандзюка на адресу міні-
стра Мартена не стане виправ-
данням
!
для дальшої мовчанки
Мандзюковнх колег" Мартен
обіцяв говорити але не обіцяв
говорити за них
Відділ НТШ у
Недавно вийшла з друку
наукова праця д-- ра Володи-
мира Лазорка дійсного чле-
на НТШ а тепер ванкувер-ськп- й
відділ НТШ планує ви-
дати другу працю свого чле-
на проф Валеріана Ревуцько-г- о
Вільний від професійної
праці час д-- р В Лазарко при-
святив вивчанню фавністнки
жуків України Протягом 35-т- и
років він зібрав найбільшу
колекцію жуків з усієї тери-
торії України — від Лемків-щин- и
по Кавказ У збірці пан-куверсько- го
дослідника спів
мільйона ніуків що їх д-- р
Лазорко зібрав здебільшого
шення може тому що пере-поеі- в
її приятель і товариш з
хлоп'ячих літ як князь від-
покутував те во сам не ви-
конав пімсти і хто перепав ту
пімсту запізнається з най-
старшою донечкою князя Я-росл-
ава
і довідається про ос-
танні хвилі князя та про те
що про нього написав літопис
пнсь
Западала погідна осінь
Небо було як величезний
ставлений щит свіжо ви-
чищений
і
І На пім блистілп
зорі Лісп поля іі луги за-
кутані в легку мряку не-
мов лагідними величезни-
ми хвилями спадали в до-
лину Дністра що тихо від-
дихав у ніжних серпанках
мгли як спокійний вуж з
мінливою лускою
Якась божеська тпшина
нарила довкола немовби
Господній ПОЦІЛЗ'ПОК тіль-
ки що діткнув благословен-
ну країну Галича й л'споко-ї- в її
Серед такого спокою й
тиіпшіи серце людини що
чує власне 'ковтання б'єть-
ся якось трнножио немов
'би лякалося ііпо пп1 тім
і спокою наступить песпо- -
зкбшлі ижА асвесряцедМо ирроідслнаовгао дщо-о
лсмокуитйаотшгооіягтрсруімодхнеийадцяКєтоирлоизсрзаодкпиао-х
УКРАЇНСЬКІ КІСТІ о січня іам число
Патріярх приїде до
Риму
Вістки з Епропи говорять
що найближчим чаео:і меж-н- а
сподіватись приїзду гоп-стантинопільськ- ого патріярха
до Риму
Незабаром — за тими ж гі-стка-
ми
— має появитись ен-
цикліка Панн Павла VI
Вістки з Яворівщкни
Всього писати не можу хі-
ба дещо" — каже лист з Яио-рівщи- ші
Однак з того "дечо-
го" легко помітити що кол-
госпники далі живуть у злид-
нях
"Люди працюють у колгос-
пі За трудодень платять то-пе- р
грішми: ЗО копійок (00
центів) за день Давніше пла-
тили збіжжям: 2 кілограми
збіжжя на день"
Людей живить присадибна
грядка і корова - кормнтсль-к- а
"Ми — каже лист з 5Іло-рівщпн- н
написаний перед
кількома тижнями — маймо
город П5 аріп) і одну коро-
ву"
Декільком мешканцям села
пощастило дістатись на пра-
цю в Яворові "Н II ::рацюі:
в мебельнін фабриці л Яворо-
ві Мас: а родині сім душ за-
робляє на місяць 50 — СО руб-
лі За ці гроші можна купи
ти 1') кірця пшениці" і
"В селі мешкає прапослав- -
ний священик і щонеділі і що- - !
свята відправляє в церкві
Дуже мало людей ходять до і
церкви Деякі вже втратили
віру а деякі держаться старої і
віри" '
НОВА ЇІГЛЦЯ
10 ІІІЕВНІЬОІІЛ
Голландське ішдавництзо
МЗ'тон опублікувало працю
Ю Шспельова "Синтакса су-
часної української м о в и"
Книжка Ю Шепсльова про-
фесора Колюмбійського уні-
верситету в Ню Порку напи-
сана англійською мовою
о
НОМЕР ДИРИГЕНТ
О СОРОЕСА
Керівник київської хорової
капелі "Думка" Олександер
Сорсса помер 23 грудня на
СЛ році життя
З 1910 по 1946 рр О Соро-
ка керував львівською хоро-
вою капелею "Трембіта"
Ванкувері видає другу
сам чи одержав від інших до-
слідників шляхом обміну
Крім цього еін мас велику
збірку жукії з майже всіх
країн Епропн Азії Північної
Африки Північної Америки й
Австралії Ця велетенська
збірка і точне вивчення всієї
літератури дали д-ро- ві Лазор-гоп- і
змогу написати працю п
л "Матеріали До систематики
і с'іавністикн жуків України"
Про свою збірку жуків д-- р
Лазорко пише в передмові що
не буде перебільшенням ска--?г- н
"що не — найбільша
-- пиватна збірка в світі в посі-- -
анні українця"
Технічну допомогу зі писан-
ні праці дала авторові його
ловецькою пеіюльнн Ц С 10
що піклувалася його си-
нком і дь'ома певольника-м- и під'їхав перед ворота
рідного дому й уздрів у
блиску зір ясень який сам
засаджував що розрісся
могутньо серце майже
перестало в пім ковтати зі
зворушення Мимохіть ста-
нув і глибоко втягнув в се-
бе НОРІ гри В цій хвилині
було йому байдуже се
пїо сталося в Галичі крім
того що сталося з його
домом плотами стайнями
садами Господар пробу-
дився в нім
Підійшов під свій сад і
станув під ним як чужий
Гі місячнім світлі тихо як
духи падали па землю яб-
лука — білі великі йому
пригадалася Таля і здаза-лос- я
"що чує її біля себе
Відчинщ} ворота Були я-- к
І СІ інші як ті що лишив
І дуже скрипіли Тільки те-
пер запримітив з болем
що дім похилився що од-
на стіна геть лрисіла
Застукав до вікна і рі-в-почас-
но
кричав:
— Мамо то я Мирос-
лав — Почув тільки го-
лосне:
— Ах!"
В хаті зчинився рух Ба-
чив у місячному світлі як
хтось скоро збирався як
з'биралися дві 'особи
т ВИГЛЯДАЛО
Юрім І'ОЇК
Село Кунисіпці поділене па
:а кути менший на сході —
: Боригіпкн більший на за-)- ДІ
— Сташіпка Кути роз-
віювані потічком що нли- -
яром попри церкву ІЗІ'ІЬШ-:н- ш
посередині села у пи-ілн- пі
с т :иі Лппчнна кер- -
ІЦП 3 ЛЖереЛЬНОЮ ВОДОЮ Ді'
орічно відбувалося Пордап-к- с
водосвяття
Східна частина села має
с пднетнн вигляд у піддонним
и шрам середина похила до
є оду частинно тож і до п'ш-- д
ія західна має терен рівний
Г злопна дорога що веде зі
є оді' на захід перетинає сс-- л
) приблизно на дні поливн-
ії і і закінчується аж коло
Сгашівської керннці Перше
п дгалужсшіл дороги пправо
д ) сусіднього села Копачпн-- ц
в тобто на північ с зараз
т ки на Борисівці а друга лі-- п
руч на південь — бере свій
пзчаток коло Липчиної кер-- н
іці і провадить до Дністра
Крім того с ще низка вуличок
та привулкіз які пов'язують
дальше висунені господарства
з головною вулицею або з
н зі тягнуться в поле Прапо-рчн- е
відгалуження йде до-
сить прикро під гору аж до
цзшітари а лівобічне спадає
дзволі стрімко але до Дністра
но дасться добре в знаки пе-
реїзним — з горн гальмувати
до горн бичувати
Щоправда туди нема а я: та-
кого руху хіба що до млинів
яснх там було чотири: горіш-
ній середній долішній і кор-нівськ- ий
Останній адміні-
стративно прнналежний до
помади Корнів алс'обслуго-вва- в
тільки кунисівчан бо з
Нориеком не мав догідного
получення Млини були влас-
ністю дворів у піднаймі мель-
ників і стояли у стіп високих
узбіч заліснених листовим де-
ревом Місцями ті узбіччя бу-
ли безлісні тобто "голнці"
та перетикані скелями
Траплялися скелі що мали
пороватий вигляд їх звали
"ґушкьірь" Того роду камінь
надавався до будови мешкаль-нн- х
домів Споруджена з ньо-
го хата озимі не мокріла Ін-
шого роду камінь брунатно-червон- ої
барви лежить вер-
ствами Свелнкі брнлн в різнім
наукову працю
дружина п-- і Даріа Лазорко
Гроші на видання праці зіб-
рано між українцями Ванку-
веру й околиці
Еанкуверськнй відділ НТШ
хоч має мало членів вважає
за свій головний обов'язок
дбати не за популяризацію
науки а за розвиток україн-
ської науки Черговим науко-
вим виданням групи ванку-верськи- х
науковців буде "Іс-
торія українського театру"
проф Валеріяна Рсвуцького
написана англійською мовою
Минулого місяця у Ванку-
вері відзначено 90-річ- чя Нау-
кового товариства ім Шев-
ченка про що "УВ" з 12 груд-
ня вже інформували
Мати сама вийшла 'від-
чиняти сінні двері
Постарілася дуже Ми-
рослав ніколи не представ-
ляв собі ЇЇ старою і тепер
болюче 'ЕІдчув її вигляд
— Як же ти змужнів як
виріс! І дитинку маєш зі
собою! Чия вона? — ска-
зала мати по 'привітанні й
оглянула внука
— Цс мій сип Я 'вдовець
мамо!
Якийсь час тривала мов-
чанка Разом увійшли до
кімнати
— Як же я гаряче моли-
лася щоб ти вернув! І Бо-
жа мати вислухала моєї
молитви зглянулася на мої
! сльози Тепер спокійно по-- !
мру А тут таке діялося за
ті часи! Боже Боже!
— Чув я мамо дещо чув
по дорозі
— А твоя старша сестра
вийшла за Степана
— За котрого Степана?
— Та за того що ти з
ним 'Еибрався їв (дорогу Він
тепер майстром три метав-ка- х
на княжім замку Доб-
ре їм живеться Доробили-
ся і діточок мають 'Жи-
вуть в сусідстві Такий дім
поставив Стефан як пала-
ту!
— А друга сестра?
— Також віддалася За
ісупіця Панькова з сусід
ПОКУТСЬКЕ СЕЛО 60
положенні немов по яемлотру-сІ- )
і уважно добуваний (лу-- '
напни) дапан гладкі всякого
розміру 'плити що служили
до брукування обори (подві-
р'я) мощеним хідників епо-іруджуван- ші
огорож а паніть
були стосовапі їм: стпм дея-
ких прнбудйюк
ПОЛИ І ІЛЧП
1 Село оточене полем тільки
'західна його часть сусідує з
лісовим наддністровнм узбіч- -
чям Па Північ Стільки Ворп-Ісіпк- н)
М на схід простягалися
папські лани на південний
І схід на південь а потілі па
І північ і далеко па иізнічинй
і захід простягалися ппші та
І нппкн управинх піль Тому
що ті поля оулп від сене від-
межовані двірськими ланами
вони становили так сказати
відокремлену цілість І так:
східна полонина села була
власником південно - східних
піль а західна — нівнічно-за-хіднп- х
Щоправда були ежг
виїмки які посталії п наслі-
док подрз'Ж коли жених чг
відданиця переходили з одно-
го кута на другий маючи свос
придане на родиннім боці
Поли ділилися на гони а
гони складалися з нив: пішо
(]і морга) півморґ і морі
(шнур) Гони тнглися рівно
біжно але т деяких місцях
були відхилені від себе ніг
певним кутом аж до ПО ступе-
нів і були відмежовані суго-
ловками тобто ПОЯСОМ ЗСМЛ:
для проїзду возом Між поо-
динокими нипамп була цілий
на межа або звичайна роз
плуга (розораний рів) В за-
гальному — терен піль буг
хвилясто горбовинний а поч
ва різна Де-не-- де земля бул"
чорна і легка де-не-- де глей-
кувата а де-не-- де піщана чі
мочарувата Звичайно чим
дальше від села тим земля
бз'ла гірша
Йдучи з Борисівни на пів-
день були поля з такими на-
звами: Ливадп Вирхливад
Вихрибіпцьі Кьнрночкьі За-гірн- ьі
(великі гони) і Вкрив
ципа (панський лан) В пів
денно-східні- м напрямі були:
Клин Вирхбурисьів Дубник
Загірньі (малі гони") Підґьіб-ров- а
Макьівка Жьіби та Глп-нкь- и
Це по тіравім боці до-
роги а но ліпім було тільки
двоє гоней: Вірвн і Вірлова
а решта простор' — це були
панські добра
Група піль себто "Сьіно-жьіть- "
була лнеунена далеко
на південний схід між чернс-лиць- кі
та вільхопецькі посі-
лості
Назва піль сташівського ку-
та була така': Вирхопьннка
Гльібокьі Довгі Кьічкопро-ва- л
Козубівка Коротенькьі
Корчунькьі Ливадн Могло-і:ь- и
Сиредньі Ставкові Ту-лнголо- ви Хоптн і Шьірокьі
На окрему увагу заслугову-
ють Ставкові тим що вони
прикро спадисті земля піску-
вата та багата в череп'я неві-
домого походження Говори-
лося що на тім місці колись
давно мала бути оселя пе-
редвісник Куннсізціп Прав-
доподібно там найдено свого
часу бронзовий скарб із се-
ми посудин у вигляді оберне
ства Тільки я стара живу
тут зі служницею Але я
так заговорилася а ти пев-
но голоден з дороги!
— Ні ні я-сит- ий тим що
побачив рідну хату та іі
вас мамо
Мати поралася иже коло
печі За хвильку ясний о-го- ш
бухав на припічку іі
освітлював кімнату як ко-
лись' давно
Мирослав чувся чужий
тут і не знан що з собою
почати зовсім якби про-кчшиис- я
чимсь А рівночас-
но здавалося йому що
вчора івийшов з рідного до-
му
— Л що робить князь? —
запитаз Крім родини під
якої дуже відчужився і
князя свого товариша й
приятеля з хлоп'ячих літ
не мав тут властиво нікого
II цім місті
— Князь дуже нещасли-
вий хоч всім добре за йо-
го голови Але іеїії полю'бив
Настасю з Чагрових проти
чого виступили ІВСІ інші
бояри а ще перед тим 'вла-
дика 'й ігумен Вже тому
кілька років був 'бунт в Га-
личі Дуже страшно було
Билися на вулицях і та лі-
сах і 'ПІд Чагровом і Галич
горів — нас охоронив Гос-
подь — але якось утихо-
мирилися Бо ще жила ста- -
РОВІВ ТОМУ ?
ної півкулі орнамент на по-
судиш симетричнії'! фігури
зображують сонце лебедині
шиї тощо про щт згадує 15
ЇІнуїп у своїй археоло''ічно-дослідпі- їі
праці польською м --
пою "Заґштісі ішісдгісгоричн?
Ґлліцпі Псчоднсн Льпіп
101 3"
Попід сечо :і півдня зі є:: оду
па захід тобто до Дшсірт
глибоким яром НЛІИіС потічок
збираючи підплипн усіх кри-
ниць східної частини секі
Таких криниць а джерельною
водою було кілька: на всту-
пі до села коло моста — ши-
па вода ГЗорнсіпка — вода
квасна служила тільки до
прання та постіл скоту коло
цигана — для хатнього укі:т-к- у
і посини Іііп'їпна також і
таким самим призначенням
Па окраю Сглшівкн була тої
більша криниця з подвійним
призначенням Крім того бу-
ло ще кілька криниць мен-
ших які обслуговували тілі- -
ки невелике число населення
Згаданим яром спливали теж
води в нас дощевпх опадів з
піль аж по Дубник Копаних
криниць тобто колодязів
(студені) не бЛ'ЛО
СТА ТУЗІ "ЛІ1Д"
Па однім лані на счід від
села стояла висока кам'яна
статуя сн Івана — загально
?вана "Лпом" — яка Пула
зв'язана з переказом як 'і о
колись магнат Ян Каньоп-ськи- й
тікаючи перед ордою
рсюдн де спотнкнупся ного
кінь прнобіцяп постави-
ти фігуру свого іменника що
згодом і зробив Па другім ла-
ні вище двора була "чуга"
— чотири високі стовпі в
квадратовім розкроці у формі
стятої піраміди в осередку я-к- ої
буЕ уземленин чотнрогран-нн- й
камінний стовпець Насе-
лення зв'язувало те місце з
різними поговірками а на-
справді то був тільки військо-
во стратегічний пункт відкіля
видний був далекий кругозір
ген аж до синіх щоибіи Кар-
пат
Двір що був у півиічно-східні- й
стороні села від захо-
ду і півночі межував з лісо-садо- м
а на сході мап велику
"студню" з журавлем і ста-
вок Переполовинювала його
приватна дорога зі сходу на
захід В північній ного части-
ні буз мешкальнин дім ("по-
кої") і шпнхлір а в південній
стайні та інші господарські за-будупа- ння
Спершу господар-
ські забудузашш були криті
соломою аж одного року во-
ни згоріли (радше їх згоріли)
і відремонтовані наново бу-
динки мали вже червону да-
хівку (черепицю) На почзку
цього сторіччя власники дво-
ра жиди Фасрштайнп поріз-
нилися і перевели розподіл
свого майна виривши глибо-
кі рови-ме- жі ("фоси") які
дотеперішню одну цілість роз-
поділяли надвоо В материку
залишився молодший — як
його називали "бнзггазз'" від
слова "без уразу" яким він у
мові з прнвпчки послугову-
вався — а старший побуду-
вав собі фільварок та Глин-
ках
оа' княгиня і вона упроси-
ла владику іі ігумена аби
пс картали князя п сипа
аби їх пс караз більше Але
як тільки вона померла
князь взяв па замок Наста-
сю- Кия гний втекла до
Польщі а з нею багач о
старших бояр і иаві'іь Сі-рослав-
пч
що вже віддав-
на до нічого не мішався
— Константнії Сіросла-ви- ч також? — запитав зди-
вований Мирослав
— Ая він також 1 иаза-донг- о
прийшло до нового
бупгу Цим разом билися
тільки в княжім теремі а-- лс Степан каже що страш-
но там билися та ще коло
Чагропа спалили нові те-
реми які князь по'будув'ав
для Настасі р спалили ста-
ре дворище боярина Чаг-ров- а билися а всіх Чагро-
вих повісили або зарубали
на смерть Але на сішку
їж М а рийка Маргшка!
Скоч по потряси троха
грушок але тих сочистих
зі середіпин ісаду! Знаєш
такі цього року вдалися
напричуд дивні
— Дякую мамунцю дя-
кую
— Ага ще молока тобі
спряжу А мо'жс ти ІВОЛПІП
меду? Може грітого?
— Добре добре пес од-
но що Л