Homin Ukrainy, November 21, 1953

              Щ'їт4-"-'}ч- ч '-- '"-
"!л Чії~ -' -
1 'гУ'Л'- - ШШШШІШШШШШШШ
£ ипреділенню поняті :нація та
?М£Ч- - ймачмяіі-істолі'наукаш- е
іін'іі' -- Досі невдала іаАОїїльняючої ВІДПО
їч'- -
ЙЙ
Іі
ВІДІ Принаймні точної наукової де
фініціТ що таке нація — те немає
А це тому шо в це поняття вхо-
дить аіднй комплекс різних суспіль
них явиш народотворчнх проце-
сів духових прикмет різних взає-
мовідносин тощо
"Ча лпліЬ' Г Ом-іиіімі-ігі- ііа иіпп
є
~" "ГУ" ~ '-- ""- "- -- як і творіться з племенн на
звемо більшу чи меншу групу люд- -
ства яка має певну суму своєрід-
них собі тільки питомих прикмет
шо в'яжуть всі індивідуми цієї
групи в одну цілість ЦІ прикмети
є: 1) Антропологічна расовість
(своєрідна будова вигляд тіла) 2)
Самостійна мова з літературою 1
' культурою 3) Питомі історичні
традиції і змагання (на політичнім
і суспільнім полі) 4) Питома мате
ріяльна і духова культура (поспіль
ні культурні стремління) 5) Пито
ма національна територія
Далі лроф Рудннцький додає
почуття граф1а
І
готовий л
принести за спілку спільне ба-Ія- к
і І в я
з
лікував в цікавих —
--Маццінї і
цузького
ні в І
спільна природи зокрема до
спільне спільна
ва г) спільні тл побут
спільні
є) спільне
спільна релігія і т л А
в Ренана шс це
виходить Ь і
т п
Пізніше як відомо
об'єкі
шука-
ючи істоти її в
її
і га-
рячого серця
нацією
в
по те творять
— це
не спадщини а
— і
ня спільна
А сумні-
ви що —
бісцпт" в
останній як подає О
додають
за та са- -
ПРЕДСТАВНИЦТВО
УОЬК5УАСЕЯ
Ман
— —
гарні свіжі
як
і т п
МІСЦЕ
—
Боровськнй
5
мосгійність" Як бачимо ці
різноманітні про на-
цію та пояснення до б
о не аіикі і в:е
р0:те
а Однак можемо
наука
в останній час звертає бачну
на духові даного народу
на питомі
і відрубності!
Для
народу як нації є методи
харак
серед явищ
інших наших
близьких словян
нашу
ність як нації
А наша егно- -
ще: про спільне лоллнч-- 1 (народознавство) лсихоло-ног- о
плебісциту (як треба) про ґДуХОвість) мовознавство і т
домість жертв які народ дають доказ „ашої відрубності!
повної нації
жання жити тп цій довідці
дефініцію як відомо скри-іпошформул- атн
проф Старосольськнй
своїй "Теорії нації" мов во- - культури нашого народу якої май-
на перекручена з дефіні-ж- е не здибаємо в інших народів
цій італ фрал-І- а саме: про велику прив'язаність
Ренана Дефініція Мацці-[нашо- го народу до своєї землі (те
на цапи скорочел-Ірпторї- ї) велику Любов до своєї
ні така рослин Це
походження но
звичаї д)
переживання (історії зш
нувшшіа) законодав-
ство ж)
долається: мвє
оживляти національна свідомість!
що нутра спільноти
Ренан свою1
дефініцію (значення всіх цих
тившпе
поза матеріяльній'
сфері Він подав: "Велике скуп- -'
ченнн людей здорового духу
витворює моральну
яку звемо На-
ція де душа засаді духова Дві
речі що суті саме
духовий принцип Одна спіль
посідання Багатої
друга теперішня згода бажан
житії разом воля про-
довжувати неподільну спадщину
минулого коли постануть
до кордонів СВІДОМИЙ
До цих усіх понять
час Бочков-еькп- й
"змагання на-
роду політичну державну
Фірми
ОСОБОВІ ТА ТЯГАРОВ1 АВТА
доставимо кожночасно
Віняепег
квіти
хрнстини ім'я- -
нини
Ваігшг! Теї: 8-07- 97 Тотопіо Опі
ЄЗ&Ш£2
дає
-
до-
сить дефініції
них наче
тези так
потім нація
підкреслиш шо націологп
увагу
прикмети
його своєрідні психоло-
гічні
показу нашо-
го різні
дослідів його
теру національних ін-
ших шо відрізняють нас
українців від навіть
ше
відкидали
між тим етнологія
сві гія
цю
разом постараюсь
про одну
психології духової
шо
'невдало
націолога
опреділелия
а) територія б)
в)
чия
все
прикмет) підкинув
свідомість
нле
ще:
є одна з притаманних харак-
терних прикмет нашої нації про
мало де говориться а ще мен-
ше лешіеться
вчений в своїй
антропології твердить що
творення 'нації треба брати під у-ва- гу
не тільки територію (край за-мешкаї- шя)
даною народу але й
інших природних чинників
тієї території підсоння топо
графію і флору (рістню)"
цебто сильний
вплив на нації "Між
територією її природою і народом
ісцує інтимний зв'язок
Народ черпає з землі творчі сили
для свою життя Під їх
іі психологія даного
народу" Цей вплив природи на
психіку наприклад — фінського
народу цікаво схопив їх поет
чані Ахо у збірці "Галузка ялів-
цю" порівнюючії свій народ з я- -
лівцем якою ніяка буря лихо
не переможе В другому вірші —
Верес — цей же порівнює
знову свій народ з цією тииічною
Фінляндії рослиною якою
народ зжився і психологічно пе
А1АЛИПВашЗАе ДуАжТиОвКане —авто мозжа ете дазтаиплантаимкоонтдообкрупулецніонгуо! авта
маємо теж УЖИВАНІ АВТА Чагтіптії І ~"гп гіі
МООЕІШ МОТОК5 ЬТБ
ол£ иівп Гаїгк Ауе Іпеаг Пи-- к т _ ТЬІУ-- 6828 -- ЬУ 7486 П
Ц"идивеаа№С55е5аіее25шгга
уууул~у „„ шггушї£: киї і ИКІіИ ФОРТУНА СКЛЕП
поручае дешеві на
різні оказії весілля
також похорон
ДОСТАВА НА
350 54 (Оипс1а$)
ЕМ
та
М
всі
род
СУСІДІВ які
цю
рис
тих
яку
Німецький Рацель
"для
ралю
як:
фавну —
оточення що має
дуже
впливом
10- -
ані
поет
для з
Ви
яке
і
!
український годинникар
Іван Кудловський
СКЕОІТ ІЕУЕЬЬЕК5
852 Бипсіаа Г - Теї ЕМ 6-21- 24
Любов природи психологічний чинник окремішности української нації
успосіблення
окремішности
порівнювань
виробляється
ИшїЧвін
аллала'~улл'уу
Проголошує передсвяточний випродаж годинників і біжутерії по низьких цінах
ірантуе на довгі сплати
ростучі
народів
донедавна окреміш
творення
ОМІА
КРАЙОВІ І КАНАДШСЬКІ СПРАВИ
ІмІграційнІ справи афідавіти пеоміїи шІіЬкат „ і и£Т'п£ірИШї ПЄ?СІЇ " Звертайтперсоядаждо мене в Іусдіохмів асекуряакцсіііаі менктоилектпуонманічняропдои™ні г£в
дшення! справи з цілої Наріди рівножізай
„ РМУТКО СЕНУСН — N01™ РК1: 416Маїп 51 706 Мсіпіуге Вйв -Л- УІппіреСапаа
УКРАЇНСЬКИЙ СКЛАД ВУГІЛЛЯ
У
ти
на
' МАЄМО НА СКЛАДІ
РІЗНОРОДНЕ ВУГІЛЛЯ И ДРОВА
і:''- - тТгРуіИМО ЗА ДОБРУ ОБСЛУГУ -- ' ?'&'7' ЇПІд управою Е ОХІТВА— власник " 'ЗСАКВОКО рпеі'я -'-
-
- ш7"
'
і
'0''--9ЧгіА- ' Еа'— ЗсагЬого Лшсііоп ' і
! р?№7Ґ г УЩМЛ №1371"- - " т - :--
Г0 М ГН їУ К Р ЛІНИ 2 Листопада 1953
рейняв її ціхи: "ми тримаємося на-
шої землі обома руками ба на-
віть зубами як той верес Той хто
хотів би від неї відорвати — вхо
пить руками лише стебло але ко-
ріння залишиться у ній і знову ви-
росте" Наш Стефаннк у свому
творі — "Сини" (Землі) устали
свого героя Андрія (здається) —
"Тату каже тепер підемо воювати
за Україну" А потім тикаючи йо-
му в груди — "а тут її кров"
— "Сину то бери і цього мо
лодшого Івана він дужий хай
вас обох закопають в цю нашу
землю щоб ворог з цього корін
ня її не вирвав у свій бік" На- -'
скільки злмітнпй цей вплив прнро
ди її оточення на людину може-
мо судити з висказу французького
вченого філософа Кузена який в
своїй праці "Вступ до історії філо-
софії" — каже таке: Дайте мені
мапу певної країни її конфігура-
цію підсоння водну систему фі
зичну географію природні покла
ди флору і фавну і я зобов'язу
юся вам сказати яка буде людина
цієї країни та яку ролю гратиме
цей край в історії" (Бочковськнй)
Правда що Кузена тут трохи пе-
реборщив бо сьоіодні як каже
Бочковськнй такого фаталістично
го зв'язку між людиною і приро-
дою немає сьогодні людина ви-
зволяється зпід сильного впливу
природи і зрозуміло 00 по-
стійні війни пересування народів
їх мішання через переселення —
відчужує в деякій мірі народ від
впливу природи Але як лише на-
стає т зв тиха — мирна пора —
народ знову зв'язується з своєю
природою Особливо це поміча
ється у паній молодік "душа яких
незіпсута ще штучною людською
культурою" — як каже В Чорно- -
гай Український народ завдячує
своїй природі її впливові зв'яз-
ку з нею з своєю землею — всі
свої духові мистецькі національ-
ні і культурні скарби Українська
пісня це в першу чергу хвала при
роді як каже Голубець Одухов-ленн- я
природи творить заєдно тло
для картин поетичної уяви укра
їнського народу джерело для йо-
го смутків і радощів та для виявів
найчистіших і найглибших трем-
тінь Й0ІО ДУШІ І ЦС ВСЄ ВІН ВІІЯВІІІІ
ляє в своїх невмирущих піснач в
народньому мистецтві в побуті —
в традиціях
Щоб підкреслити вплив приро
ди на психіку народу По о фолк-льо- р
пісні мистецтва я пригадую
собі момент з першої світової вій-
ни коли воєнна хуртовина занес-
ла мене на Гродснщину серед на-
ших братів білорусів У часи відпо
чинку я нераз любувався нестрнми
святочними народнім одягами бі-
лорусів прпілядлвся цим одягам і
народньому мистецтву в музею в
Городні Мені і в думку не прихо-
дило як повстали ці народні взо-р- п багаті барви на пік ііародіїіх
взорах і і д Але коли я вийшов
в гарну поюду за місто в чисте
поле здалеку побачив чудову па-
нораму — вдаіені наче чіось роз-
стелив па білоруській нннл вели-
чезні килими на яких були ті ж са-
мі барви ї комбінації що бачив
на дівчатах і в музею лише в по-
більшеному виді Річ Ц тім що „
час війни баї ато селянських нив
па полі осталн "сиротами" без юс-нодар- ів Баї ато іосподаріи було
в російському війську а баї ато ви- їхало від фронтової полоси в гли
Московщини Пусті пооброблені
ниви поросли різними рослинами
зацвіли маками блаватами ліііінич'
ками вересом і т п Кожна нпвкл
відзначалась іншими квітами ін-
сштиі мвиід їхтоюкомкбоінлиаціїяїмгиоспводзаарлепжонкои--
нув чи що на ній перед тим плекав
Природа отже внесла свій вклад
У народне мистецтво білорусів во-
на дала їм взорп і барви
барГваидсатюих щсотеіпіввеснащонашситхолсітттаярмиих
рік-річ- но рясно зацвітала вчила
наших иолтавян подолян чи ки-євл- ян прекрасних вишивок чудо- вих килимів безподібних поясів і
твсаийпші лОготожрндеіасштзьецбієнаїагашпторегнормоиднснтаьероцоїтдвуошкоНклар-иа
род скорпетав з благ природи і
створив свою окремішню культу- -
Наша національна духовість з її
гплаитрбіооктиимзмі корєінннеявміддвільпнраировдіндьозмвиу- чаїв багатого фолкльору пісень
тбмаоиквстедпцоотлвоаснвиолєраї елзіпегмсіїилхі ікі удмоонвїаїишпоргАиоролдюнаи-- роду що він де б його потім судь-б- а не закинула в світи стараєть-
ся не розлучатися з суто своїм ми-стецтв- ом пісням з своїми улюб- леними рослинами Про ці останні
згадую в свому рефераті' ширше
Мандруючи далеко в незнаний
нсваішт пверСесибеілренечциьчзиа еммоіргреандталберкаев
з собою грудку своєї землі яксвя тощі брав насіння своїх відомих
Цому рослин і перехрестившись
хав в світи На новому оселенні
розсипав цю грудку батьківської
обійстя управляв наче свою зем- - звичаїв А жовтолиста маруна а
лю і сіяв свої рослини
гурт таких поселенців
свою оселю і давав їй назву з сво-
го краю Поволеньки в оселі роз
вивалось своєрідне життя свої зви
чаї пісні побут мистецтво Обій-
стя заквітчувалось своєрідними па
хучнмн національними квітами де-
ревами і т д Прикладів на це ма-
ємо багато з кожної майже країни
де лише наші поселенці оселились
Те ж саме маємо і тут в ново-прибран- ій
батьківщині Канаді
Я прибувши сюди зовсім не мав
наміру студіювати сторінку на
шого народознавства чи психоло
гію нашого народу який виявляє
таку велику любов до природи Я
студіював флору прерійної Канади
тут у іМанітобі Порівнював її з на-
шою і натрапив на динні явища В
садибах наших людей і в місті і на
фармах я здибав наші суто укра
їнські теплолюбні рослини що в
старім краю плекають при кожній
хаті любуються їх своєрідним за-
пахом ними заквітчують свої ха
ти церкви школи ними прикра-
шують гроби своїх рідних Звідки
ж ці самі рослини потрапили до
іак далекої холодної Канади і го
ловно що ростуть лише при ха-
тах чи обійстях наших людей? По
розмовах і бесідах з нашими по-
селеннями виявилось що ці рослії
нн вони привезли з собою з рід-
ного краю разом із ірудкою рідної
землі щоб мов це наїадувало їм
рідшій край!
І тут знову пригадуються слова
англійських націолоіів Ціммера і
Гербсрта які кажуть: "Територія
з п кліматом і 'природою є народо-творчи- м
чинником і одним з кон-
структивних елементів нації Емі-
грація жив'е в постійному духово-
му контакті з своєю старою бать-
ківщиною звідки черпає живі си-
ли для свою національного існу-
вання Коли цей контакт уриваєть-
ся — тоді еміграція починає вина-рздовлювати- ся"
Так кажуть
Герберт і Ціммер Наш народ не
знав цієї істини аіплііїськнх иа-кіоло- іін
однак сам інтуїтивно о-т- ою ірудкою своєї рідної землі
своїх рослин - квітів тримає дхо
вин звязок з старою батьківщи
ною Наші я б сказав національні
рослини є тими невидимими нитка
ми що в'яжуть нашу еміграцію з
старим краєм їх запах є тим балі
злмом що хорошіть їх від прптуп
лення почуття любови до своєї ста
рої батьківщини Вплив природи
на психіку нашого народу виявив-
ся її даному разі надзвичайно корис
ним для нашої нації для її вичіку-
ючою загрозливого з усіх боків
становища на еміграції Але бли-
жче до темп до тих національних
рослин
Зяйдіті црошу нг українське т
зв гето 7 Вінніпезі вулиці: Мані- - тоба Сслкірк Стелла Борове
Боіід } т п взагалі на Норт Вінні-
пегу і загляни є по юродцях — квітниках нашігч українок - капа-дійо- к З насолодою Би любуєтесь
виглядом чудових мальв під їх ха-
тами Та --ж у нас у старім краю
Це улюблена квітка! А скільки тут
чорнобривців ногіток кунчакІв
гоі калшш і т п квітів Щоправ-
да мальва чорнобривці та й інші
набули тут вже права громадян-
ства мальви вже садять і інші -- ро
мадянн Канади бо направду поба
чили що це гарні і практичні кніги
Передбачливі насінярі - бізнесме-
ни ввели вже їх до своїх каталоіів
для інтересу
квіАтникколаи нпашріиихлянтеотсепсоьдпнбьлижвчие под-о бачите там нераз щось ще більш
олнзькс характерно - українське—
ось любисток — наш правдивий
любисток з його своєрідним го
стрим запахом ніжним лискучим
їладкпм холодним листям Вій рад
ше зілля як квітка але його в нас
краю садили біля кожної хати
ізза його запаху і лічннчих власні
"остей садять його і тут А далі
прошу наш скромний пахучий і лискучий канупір - ніжно цитриново Даліщопобапчаихтнее
наш кудрявець чи пижмо — наш
зелений барвінок з яким у нашого
народу зв'язано так багато пісень
верде ядро закінчення зі стор 3)
ного року студійні тижні де роз- глядають всі актуальні питання со- ціологічного релігійного чи полі-
тичного значення
Як і інші установи пережила "Об
нова тяжкі часи після посиленої
еміграції Через виїзд великого чи- сла членства з Німеччини поволі
ліквідувались одно за другим то- воадрниествва Міюнвхкеінніці щоостаолбо'сєяднулєиш2е0
чселненоівДо ОМсідаодкридФу едеаралцііюї нхпеенрсеьнкеа-
мітииа продовжує свою діяль- нвюжітсеьтсьядноасщиметісьцсі хроіЧддиаксно„идОостччаланесннуіс-твв-іадбзбуоварали-е
"АиЛІІСИ 11 б_ 1953
З часом м ята Знайдете тут не рідко і наш
закладав васильок який по відцвіті засушу--
ють і прикрашують ним хату в
зимі Рідше але здибаєте наш ча-бре- ць
тим'ян руту а в городі —
рум'янок шальвію які продають
наші городники на лік і т д Це ж
і є ті невідступні сопутники наших
людей на чужині в прибраних бать
ківшинах чи на поселеннях (Си-
бір)
Як я вже згадав наші люди лю-
буються в пахощах цих ароматних
рослин ними вони нераз лікують-
ся Ними прикрашують гроби сво-
їх кревних Прошу зайдіть на Він
'ніпезький цвинтар "Всіх святих"
Там побачите крім гарно прибра
них і заквітчаних могил і могили
старі або забуті Майже зрівнані
з землею Хто там похований— не-
відомо Але коли ви приглянетесь
до рослин на тих гробах — таєм-
ницю відгадаєте Канупір кудря-
вець чи м'ята або й очиток що
животіють здичіло в траві скажуть
лАі Хто там похований якої націо
Мальпости І тут пригадується нам
арабеска поета Хвильового: "Ще
раз і ще раз воістину прекрасне
життя І коли я умру й на могилі
посадите пучок чебрецю — знай-
те — я воскрес" О таке є тут
з тими моїнламп наших ліонірів
до яких немає тут кревних Ще о-д- нн
цікавий факт: у Вінніпезі в у-країн- ській
дільниці є російська
православна церква де правлять
і проповідують по московськії Лю
дей парафіян там є більше як є в
цілому Вінніпезі москалів Але ло-
мимо цього ви подивіться на цвіт-шік- іі
біля церкви і довідаєтесь хто
ті парафіяни по національності
Церква заквітчана нашим кануні- -
ром кудрявцем і мальвою і люби-
стком Ці німі спідки виразно ка
жуть нам що парафіяни цієї церк
ви це паші українці Тут українська
пспхолоіія їх зраджує
Цим не вичерпується список рос
лин сопутннків нашого народу в
придбанні оатьківщіші Канаді На
одній з наших фарм біля Вінніпегу
що зветься "Діброва" господар
показав мені на вогкому болоті від
висохлого ставу нашу лепеху
татарське зілля Зіллям цим у нас
на Зелені свята по всій Україні "ма
ють" хату встеляють гроби помер
тих рідних уквітчують церкву і
т д Аромат цього зілля наш народ
дуже любить зіллям цим лікуєть-
ся Нерідко то тут то там у город-
цях здибаєте і нашу скромну роз-хідипц- ю
— кропиву що повзе по
землі і синенько цвіте Це стара
медицина нашою народу проти
хрипоти кашлю грудних болів
протії чираків Тї наші люди тут
залюбки садять і як окрасову во-
на ж нераз звисає з віконних цвіто
них екппнок іирляндами для окра-
си На сході І півдні Вінніпегу як
я вже згадував здибаєте у наших
людей іороднпкін — чебрець шаль
вію очиток руту рум'янок на
торг А як пройдетесь допоюю по
"Іст Келдонії" понад річку Ред рі-и- ср
у напрямі на м Селкірк ви
чмиКіс шін садпо і юродів на
ших городників багато нашого си- вою пахучою і цілющого полину
Є там ще і одна паша піонірська
ілпііяна крита соломою хата вже
мине па показ Навіть і наш полин
пКраннваадпидруГпаадвалозсьнашяикмиоплоювіддьавми мдео
ні один огородпнк старушок що
"ану ж в новім краю нападе я-- ка "кузька" чи що чим від неї
вборонишся? А як занедужаєш на
ІІПУІІгіи- - тг '- --' " -- і- к іціо ліку візьмеш
1 брали наші люди і цю лічпнчу
рослішу з собою до Канади
Як курйоз психіки нашою на-
роду його великої любови до сво-
тїхістрьослпиондамвірпирвиклуадїх Злаічхнопдчжу у ваорд-- ного разу до о Кудрика що меш-
кає над книгарнею "Українського
Голосу" Застаю його в ліжку як
рекоішалесцепта Знайомлюсь Кн
нув оком на його бібліотеку ста- рих львівських видань за якими
мене спрямували до отця З бібтіо
текн перекидаю зір на вікна Там
нУбааршвваіізнононаккцаіхоноачлизьатнмоікістьромс'ялктиваінтиів:та крачоносумтпууітсрьь
Д-- Р Богдан Лінкнтюк — голова I-ва-
нна Мірчук - тар містоголова секре - Осип Данько члени - Гель га Кузь і Віра Тузяк
Треба однак
ликий чин ТУСК-- у -- Обнова'" !!
кЦуе єЧепрреацзясвноає зчолвеннісштнвьоомву свівтіодвтон- н нсвмюьаиуткрхьннкхсамтмтівоожіплжнрилаец"ридПьовсктадіосакнтмвсіьхнуиРковізсвимутссуаттндруаеіп"нчататсхиьвкоосннмтиауудермінзаТ-т-О стоіівтуиютзь "ОКбножовнио"го впрІ оовЦкнуеі „бавшенркіеорснтЇХу впирхедссттаувдніийкнихучазсутсьтрічвахдвохV тижне- Гей! а цього року візьме знову участь "илі™'" імпрезі у Фрайбурзі
хрін В літі вони за вікном на під
оконннку а в зимі в хаті (городця
о К немає) О К не ботанік од-
нак всі ці рослини докладно знає і
зауваживши що я ними зацікавив
ся — пояснює що то і для чого
Мою увагу звернув хрін що роз
кішно розвився А чому ж то хрін
удостоївся такої чести від Вас от
че? — питаю Відповідь була така
"Це пам'ятковнй примірник мож
на сказати історичний він вряту-
вав мені життя" каже далі о К
Він вирятував мене з тяжкої не
дуги на яку жодний лік не пома
гав Отож зрізавши йому неужит-ковп- й
вершок я встромив його у
вазонок а він бачите як розріс
ся"! Таких гадаю нерозгаданих
містнчностей до своєї природи рос
лин рідко де серед інших націй
можна здибати
Хрін як і чосішк теж привезені
нашими людьми до Канади як ліч-нн- чі
рослини і на ринках наші го-
родники їх продають на більшу ска
лю А з іншої городини подибаєте
у них сорти наших квасоль що-ве- ль
і ше деякі наші рослини гос-
подарські (Див моя розвідка "Но-
вий Шлях" ч 24 1949)
Що чебрець очиток чи канупір
не є канадійські рослини можна пе
реконатнея по тім що вони як рід-
кі оказії знахідок коло наших осель
в іМанітобі — є в університетських
теплярнях для показу студентам У
квітярській фірмі "Дропморе" в
ціннику є зазначено що продаєть-
ся: — Чебрець найпахучішнй ук-
раїнський Ця ж фірма подала що
вона добула ию рослину у наших
старих поселенців і тепер Проду-
кує як цікаві оказові квіти знай
дені н холодній іМанітобі
Було б кривдою для наших міша
иок - пань інтелігенток щоб не зга
дати і їх квітників де вони теж
плекають свої улюблені' ще з ста-
рого краю квіти На цих квітниках
здибите ломимо згаданих нижче
величних мальв практичних чор-
нобривців або скромних пахучих
здебільшою лічннчих квітів і зел
ще іі дещо інший більший асорти-
мент своїх національних і інтерна-
ціональних квітів — пахучий горо-
шок волошки братки гвоздики
схаСіозн айстри Тут росте часто
скромна але сильно пахуча матіо-л- я
рясна нічна красуня що роз-
криває свої цвіти і дає запах лише
в ночі а часом в похмурну пого-
ду непомітна медом пливуча і
пахуча резеда ніжні і все свіжі—
настурції - грицики характерну
писану чи панську траву арома-
тичні левкої багаті далії-жоржн- кн
нагадуючі весну і орді туліпанн:
чепурні іріси-півни- кн пишні піво-
нії симпатичні дельфінії-сокпрк- н
граціозні ґладюлі - мечики аристо-
кратичні рожі і т н квіти Не зга-
дую вже про окрасові кущі: чер-
вону калину бузок жасмин спі- -
гарантуємо на
робину ~ч г-скр-
Уь £ г
ремху
'Закінчуючистапю-'-- У одну з ппита:!
вости нароїЙ?!
підкреслити типи ЙЙ'!№
Н"хрослшщовку„іГ&
природи мали і илй І!5і
психіку нашого народТ-- Ц' Якоауважило
більшого дуЖс „ДКЙ
зовем „е привабливісі?
ністю однак вони повні --? змістом тим чаруючни-П- ?
Більшість з них ?01а'
Дичина народнЇЇГ
знає що во„0 роГ ' ГвізбзсобоюГЯіе
ДРівку і десятиліттяии к
плекав би ї„ й:„ їи№і
Хагзактепнр н _
М1 1 "і
вже самийГ запащх иеатРе°вДоаіІзЇнї
ОІІЛ
"'"
ц
-
п-ііИі-
іо : ' '- -" - " 'Н
Шоск ян™ 'ГадИіиі — іміиіі1ЛС ЯК'у пІПч східнії народів (з біблії) ДеТ
миро ладан бальзам І1 стнлн ноги чи тіло знатним і в знак великої до них пошаЛ
ми ж середниками в „
тіла мерців
Наш народ ці за гості „„
ппоахлнонелнюибйитьполВоівйецниьмиу Вои0іеми Великого (з оповідання £і2
зілля" Вороного) що якп
в тюрмі зілля свого кра Пм1
ражуючнсь на смерть ці"
ну по свою батьківщину п Г
рослини згадує „є одна наша На"
ня пісня Ці запахи лучан іііі
наш народ з старим крад ] р ною ють йому дитячі рокиВонйиогонад рі-- ц хату церковцю школу наше
'
гідне небо нашу чарівну щу
роматнчну ніч нашу ішу укра їй у
Нехай ця гарна наша шипі
любови до своїх національнії! и
лпн до своєї природи затршегь
ся при нас де б ми не були - н
завжди Хай вона передається і'
тям нашим в покоління
А допитливий ботанік канадііїсь
кої флори їй є силкується роз гадати загадку: звідки взялись її
теплолюбні рослини в створім к]
маті прерійної Канади - бо це рос
лини сопутники українців емі
грантів вони прнвандрувш іщ
з українськими піонірами - хліба
робами з їх жінками І дітьми з !
країни А взяли вони їх і кбоі
як дорогий талісман в далеку доро]
гу в позу батьківщину щоб
рослини своїми цілющіш віастч
востямн хороший Гі від усяш
зла а своїми запахами все нас
лувалн їм їх рідну Батьківщину
бо ці запахи це запахи українсько
землі це чари проти аснмІшН
Використана література: прсі
Старосольськнй — Теорія нані
1921 проф С Рудннцькнй - Д
основ нашого націоналізму Доі
цов — Націоналізм проф 0 Бої
ковськнй — Вступ до націолоп
1947 Д Чнжезськнй - Нариси
історії філософії 1931
ча література ЩШ'з Сгесііі МІег
ПЕТРО КУШНІР
ЕВРОПЕИСЬКИИ ЮВЕЛІР ГОДИННИКАР 529 Оцееп 5 V т-л„- іл Оп Тел: Крамниця: ЕМ 8-89- 34 — Мешкання: КІ 8-99- 32 продаємо: годинники перстені та інші ювілерні
вироби
Направляємо: годинники всяких марок (європейські
™ ін та виконуємо всякі ювілерні роооти
рік)
нашого
Інший
Природні
Іеі: ОКісе: ЕМ 4-62-
17 — Кез: СЬ 4202
СТЕФАН ЗАГУМЕНШШ — 5ТЕРІ 2АНІЛИЕІЧУ ВА
Ваггізіег & Зоїісііог
1009 Ілітзсіеп ВІ1г А Агіі:ла Р ТогопІО 01
—„- - ~ — „~ _
Т Р Б І Г О Р А Б А
Український Адвокат і Нотар
ВАМС ОР ТОКОИТО 3 1-- А (БЕК 5ТКЕЕТ
5Т САТНАРімгс омтаИІО
Те!: Шісв: МУ 2-83-
41 — : ММ Н$т
Вечорам шиє м ммвмекіиш
8 Мяіп в г ті КАП
суівту попоодяі уряду Р'бігм Іівго адМвт-лспіЯ- Ч
рийим усіх Інших годимх
ое
"
Т
в
О Л05ЕРН5 & 5СЖ
263 Зрасііпа Аує — Тогопіо ОпЬ
Доставці найкращих англійських матеріялів на убранна
все з усіми кравецькими додатками
- :
► — — т%ттттт%ш
1К°М
бальзамували
Батьківщиною
В
АДВОКАТ
для
г
дає пекарня
&&]
Найкращий продукт українського громадянств
українська
?ІгіЛ1іишпті ТІ Г4КА ІЬІґАіІ 'ініпшоїо- - шс гишіс ущгчх
І 785 Оипсіав 51 VI — ЕМ 8-42- 35
Питайте у Вашій коамнииі за хлІбонД'Й
В Леник "ПпаїймрпмпІі І1ЛіІиІЕп?иПгКІ 1 іЬУк' Яг-У- тІІ и
1'