Ukrainski Visti, May 28, 1964

              СТОРІНКА 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ
України киЛ кіііиііміькпЛ іівмичііік МеціЬт Сашісііпл 'еек1у Кєучрарегл Аяч'п
Віідяс-- Сиігиа "Уифаїїггікі Ніпі" ! і ліросою: РиЬШІїесІ еуегу ТІиігясІау Ьу
Ь'кгаїпіап 4е№8 РиЬІЬЬеп ІЛііііієіі 10%7 - !Л 81гееї Кіііиоіііоіі АІЬегІа
Телефон: СІА Я-З'- Ов РІиніе
Рша персш-іпі- а її Капні $П50 У-оитІ- у ЗиЬчегірІіоп іп Сапасіа $350 ІІоі Кандюю ?-4- 00 Оиічігіе Сапасіа $400
Зміна аиреси: 10 цсппіи Нїишвіїша таОікі не иіцсюпідпс за шоішііміии
"АиІпогкесІ ая зееопсі сІам таіі Ьу Ніг Розі ОШсе Шрпгітепі ОІІаа
ппсі і'ог раутепі оГ розіаее іп сазіг"
День КУК
о Василі ЧОПЕИ
духовний нсистент е'ііархіяльної
упранп БУК
П Ндмоптопі педіін 7 чсриші
буде Дмем Іїрптсч на українці катошкін
(ІіУК) Ближчі інформації про це пода-
ні н іцьому числі "У Вістім'ї" па 3-і- й сто-
рінці
Радію що БУК" матиме змогу заго-
ворити про себе і заохотити членів у-сі- х
иіддііін Ндмоои томської єпархії ио-силп- ти
сьою оріапізааіппу діяльність У
наших парафіях маємо те багатьох
мужчин - старших і молодших які не
є членами БУК нашої єдиної організа-
ції мужчин - світських апостолі їх
треба приєднати до спільної праці
БУК якнайкраще споїм завданням і
діяльнісіїо підходи 1 13 релігійним чес-
ним і добрим мужчинам які хочуть
працювати для добра рідної Церк-
ви і рідного народу Ця реліп'Гшо-націопальп- а
організація повинна притяг-
нути до себе всіх Осібшщтно загуміп-ковісі- ь
і безлілля не прішесуіь нікому
корнети і добра Років тридцять тому
БУК проянлям неабияку діяльність і лиш
значні успіхи в боротьбі з силами які
намагались руйнувати Церкву Потім по-малу-ма- лу відділи БУК у деяких пара-
фіях паче втомились Після періоду пра-
ці прийшов довгий надто довгий пері-
од відпочинку
Чи справді нема вже в нас праці
для БУК? Чи паші мужчиші-батьк- и мо-
жуть відпочивати або працювати тише
в пецерковиих організаціях начебто роз-
виток нашого церковного життя вже
був повністю забезпечений? Колп-кол- п
а тепер життя вимагає дій Більш між у
минулі роки в нас поірібпа тепер праця
світських апостолі членів БУК До-ло- ді
мужчини часто не 'мають тієї на-
снаги яку мали їхні батьки Н багатьох
домах українських иодруж уже не по-
чуєте української мови 'Десятки тисяч
украпгцін-католикі- в самовільно покину-
ли український обряд і звуть себе вже
римо-католикаїм- и десятки тисяч опи-
нились у річних протестантських Церк- -
Короткі поги і щоагі руки
д"БакєцстЗіїчібкрі"лоосрійууссььккТоооїгроомкомтміісутанпірсМитйиіншчсноьовкїа дгдоаовзгеиртейи-
лист трьох православних священиків і
шістьох парафіян обурених вигадками
про релігійне переслідування в Совєт-- _
ському Союзі Совєтська конституція
ясно говори 1 1 про свободу віровизнан-
ня тому й імови не може бути про будь-як- е релігійне переслідування в Со'вєт-ськом- у своєї баСтьокюівзщі ини"М--и! вкіроулюичі про пантерїіогтои- вбоайрядтуьжін" епТрааквдруосіймсиьконюе ммоожвеомюо нбапуит-и
сали білоруські патріоти Сонктського
Союзу Торонгська комуністична газета (20 травня) 'змістила --присіниого листа
під заголовком "Заява групи мінського
духовенства і мирян" хоч не вияснила
чи цей документ прийшов просто з -- Мінська
чи за посередництвом церконного відділу сонет ської амбасади в Оттаві
Декілька місяців тому британські
туристи привезли з Білоруси записку
в якій група православних християн на- водить низку факті релігійного пере-
слідування і закликає вільний світ не за-
бСуовваєтитськпормоу пСеорюесзлі ідуВваснічинхі зхарпииссткиуянцюу
опублікували в Англії католицький тиж-
невик "Теблет" і англіканський "Черч
Тайме" Після цього "Манчестер Ґ-арді-єн- " з '20 січня нмістин статтю "Правос-
лавна Церква звертається до всього
світу"
Православні священики і вірні в
Мінську --мають тепер аж дві церкви Як
на столицю Білоруси — трохи мало За-
те мінські священики і парафіяни ма-
ють багато зв'язкі із закордоном Чи-
тають напр "Теблет" "Черч Тайме"
"Манчестер Ґардієп' і навіть римський
журнал "Чівільта каттоліка" У листі
своєму мінська група віруючих вираз-
но пише що ознайомившись із стаття-
ми британських газет вирішила відби-
ти наклепи на Сонєтськнй Союз
"Наклепи" відбиваються дуже прос-
то:
— Англійські газети написали 'що
її 'Мінську 1900 р закрито і знищено
дві церкви Автори листа з Мінська про-
тестують проти цього грубого перекру-
чення Мінськ -- - кажуть нони — тепер
розбудовується і через це довелось у-сун-
утн багато старих будинків Тому
Мінськ утратив дні церкви Зрештою од-
на із 'знищених церков уже раніш була
вах і сектах На підставі даних перепи-
су населення Канади 1%1 року "УВіеті"
з 27 лютого і о 'березня ц р опубліку-
вали статистику яка пюказуе паші втра-
ти
ІІа очевидні факти не сміємо зак-
ривати очей коли до'бро Церкви і паро-д- у
вимагає від нас праці не сміємо си-
діти заклавши руки Світське апостолі --
сьво Ісус Христос установив не па я-кий- сь обмежений час але на всі часи
поки існуватиме світ Тому Католицька
Церква впродовж своєї історії пригаду-
вала своїм вірним про потребу світсько-
го' аностоіьсгва зокрема останнім ча-
сом устами Панів римських вона закли-
кає мужчин жінок і молодь вступати в
ряди Католицької Акції щоб як світ-
ські апостоли помагати поширювані
Божу 'правду та її боронити
Життя --зміняється зміняються теж
його форми Змінялись і зміняються
теж форми світського апостотьсіна Ка-
толицька Акція в паші дні намагається
дост осуватись до потреб і 'вимог нашо-
го часу Серед членів усіх наших пара-
фін конче треба розбудити зрозуміння
потреби світського апостолі ства Папа
Павло VI недавно сказав такі слона:
"Приходьте поможіть нам сказати сві-
тові де правда а де помилка Конче
треба йти до праці негайно сьогодні
бо завтра може бути запізно Тепер нас-
тала -- нора для праці світських людей
Тепер світська людина не може буїп е-лемен-
том негативним ані насипним ані
центральним Сьогодні сама ієрархія за-
кликає світських людей до співпраці"
На Божому суді кожний відповіда-
тиме не лише за зло яке вчинив але
теж за -- тс шо занедбав зро'бити добро
яке май учинити Бути членом БУК і
працювати як світський апостол для роз-
пит ху нашого церковного життя -- - не
обов'язок українських католицьких муж-
чин
Поки день треба 'працювати бо
прийде ніч коли на працю буде вже за-
пізно Це слова самого Ісуеа Хрпста н-- кі завжди повинні бути в нас у пам'яті
Відзначаємо День БУК на те щоб кож-
ний день був у нас днем світського а-постол-
ьства
перетворена на клюб інвалідів
— У Жировії цькому монастирі 20
травня 1963 р було заворушення Н
день свята Жировицької ікони Матері
Божої багато людей прибуло до (монас-
тиря Прибули теж і "власті" з Мінська
і Городпа Англійські газети написали то ''власті" заборонили відправляти Лі-
тургію Лист з Мінська спростовує цей
"наклеп" Літургію того дня таки від-
правлено Шкода що в листі не ннис-иеп- о
яку участь у відправі брали "плас-
ті"
- Шс гірший "наклеп" був ан- глійських газетах У серпні 1963 р хтось
підпалин церкву в місті І'орках Моги-лівськ- ої областії Страшна пожежа нп-бух- та
в час богослужсппя і декілька о-с- іб
загинуло в огні Таке написали в
січні цього року англійські газети які
також 'повідомили що священика' біло-
руської церкви арештовано
Лист з Мінська "спростовує" і цю
подію Так страшна пожежа була люди
згинули але священик не арештований
бо він не винуватий Де він тепер?'' У
Москві
-- - Був ще один "-накле-
п" Його теж
''спростовано" Документ опублікова-
ний 'в англійських газетах говорить що
сонєтськнй режим відтягає дітей і мол-
одь-від Церк-в- и У нас — виясняє лист
з Мінська —' ніякого насильства нема Батьки можуть виховувати дітей по-ре-лігійио- му якщо цього бажають "-М-
и не
хочемо приховувати того- - що в пас є Скажемо просто що серед --молоді нид-
ію байдуже ставлення до Церкви" З
цього не можна робити висновків про-
ти Совєтського Союзу Не тільки в Со-
вєтському Союзі а 'її в інших країнах
молодь проходить тепер кризу віри У-с- іх зацікавлених цим питанням авто-
ри листа з Мінська відсилають до рим- ського журналу "Чівільта каттоліка" я-к- нй
у числі 11 вересня 1963 р приніс
статі ю про кризу віри в молоді
'Подавши відповіді на "наклепи"
білоруські автори листа з пошаною
пригадують російську приказку: "У
брехні короткі ноги" Російська приказ-
ка без сумніву каже правду У брехні навіть у російської брехні "короткі но-
ги Однак' коротконога російська брех-
ня — як ясно показує лист з Мінська —
має винятково довгі руки
УКРАЇНСЬКІ ВІСТІ 2Я ТРАВНЯ 1901 ЧИСЛО 22
ЗРАДА ЧИ ПОЛІТИЧНА ЗБРОЯ?
мн осуди ус:мо — дш пімтгкстусчо
ПРОТИ ОСУДІ На
і Старий Кочуґіей по мав
іцпстл зате молодому Кочубе-св- і
пощастило Василь Кочу-бей- і
ЛІСПИ КНИШ ДО москов-
ського царя Петра не знав-
шої! царської ласки' тільки
позбувся власної голонн Юрій
Кочубен який я наказу мос-
ковського самодержці! Пініти
прпїхдв у Цю ҐГорк держить
тепер гордо голову і сподіва-
ються "височившої" ласки І
на що Вже давно амеріїкаи- -
ські українці тпк палко ве
сперечались як саме тепер і
спче через Кочубел Пишуть-
ся статті відбуваються гро-
мадські иіча ухвалюються ре-
золюції Одні гозорять про
зраду чи принаймні проламу-
вання одностайного фронту
еміграції другі протестують
проти - мора льного терору
Осуджують
У Ратґерськону універси-
теті н Нюарку на запрошен-
ня укрлїнськнх студентів Ю-рі- к
Кочубеіі член представ-
ництва УССР в ОН маті 8
квітни доповідь "Свобода"
рішуче осудили це як "жа-л'югід- ну
подію" проте джер-зіситеьк- а
газета опублікувала
потЬі голоси людей які обо-
роняли ініціятнву україн-
ських студентів як політично
корисну
Нюноркськнй "Вісник" (ч
5) орган Організації оборони
чотирьох сво'Зід України при-
ніс комунікат управи СУСТА
(Союзу українських студент-
ських товариств Америки) і
резолюції політичних і гро-
мадських віч у Ню Порку Чі-ка- го
і Нюарку Всі вони су-
воро осуджують нюлркський
клюб українських студентів
Заатаковані студенти відпо
віли довгим виясненням розі-
сланим до українських газет
Доповідь Ю Кочуйея відбу-
лась на академічному фору-
мі перед професорами і сту-
дентами У дискусії україн-
ські студенти постпшіліі кіль-
канадцять питань "ТЛлка дис-
кусія — це боротьба а не бра-
тання з Кочубєом" — кажуть
нюаркські студенти "Після
доповіді професори і студен-
ти ґратулюпалк нам за доб-
ру роботу що ми зробили для
Америки н України"
"Ми — кажуть студенти —
з найбільшим обуренням від- -
ми з
ворогом"
Розсуджують
У добра
Кочубесм
скільки
закінчилась (хочеш
леннлм хн- -
з
"Зібрані стверджують роз-
біжність поглядів серед укра-
їнської у цільному
і в питанні спроо виклика
ти представників ворожого
режиму на полемічні диску-
сії Частина суспільства ба-
чить з' тих починах один з
природних засобів боротьби
з комуністичною Москвою та
нагоду поширювати
інформації Україну серед
оаидужого до неї оточення
Друга частина противиться
тому методові ооротьои з во-- !
рогом
полемічна дискусія
внетавлж: наших її учас- ників — особливо ж молодь
на діяння бочьшевпцької аґі- -
тації З уваги на тон двосіч-- і
ннй характер дискусійного
змагу та серйозні сумніви
можливих користей із ньо-
го української визволь-
ної справи присутні дора- -
джують крайню обережність
у стосуванні зіетоду бо-- I
ротьби"
Щодо студен- тів то справу розоуджено
і "Український студент-- I
Клюб Ратгерському
І університеті в Нюарку допу-
стив
І підсовстської України на те-ре- ні
того університету з
і тільки шляхом за-
питів і дискусії викрити пе- -
Хоч канадська держава
вже бл років
національності! ще
і не знати чи колись вона бу-
де Два місяці працівни-
ки Сі-Бі-- Сі і редактори
"Мекленнс" зробили" о-пв'тун-
ання
виявило
дуже багато канадців люб-
лять- багатого дядька Сема
і практикою знаді н-- на
студентський клюб вико-па- п
зовсім добре"
:
Студенти одержали однак
і малу пересторогу: "Зібрані
думку що в
майбутньому студенти — і
взагалі українські діячі — по-
вніші бути пберржніїні п під-
борі шляхів"
Трохи суворішу рп гадку
одержала преса : "У перело-моші- х
часах як сьогодні о-собл- ипо
аажлнпа ті важка
рол я української вільної пре
си Українське громадянство цнифСікііп уніпсрснгег (раніш уніїїерсвгет Усисний Матері 1и-очік- ус
від преси громад- - жої) ямно року іірисунін премію християнської культури ііиерм-ськог- о
і обдуманого підходу панському вченому ЦІльммопі І ОіОраіпопІ (зтіиа на фото і іші- -
до проблем і з метою спо-
ювати нашу громадськість а
ве її розколювати" Кроті (иассредіші) — президент університету і о її ЛІекК'орке-- і
Отець Н Дмитрів - перший організатор поселенців
НОНІ МЛТЕРІНТІІ! ДО КЛОІМЇ Уіа'АІІКІКОІО ІІОГЕЛЕІІІІН II КАНАДІ
15 Ю КІК ІІКІИ ІКІІІІ Дмитрів
По відвідинах околиці Дав-'ґазд- и Крнн'якевнча а та- - Дмитрів старався заохотити
фину під кінець серпня 1897 кож і в слідуючу неділю людей до будови церков у
року Н Дмитрів вибрався 29 серпня" всіх колоніях де українці по- -
новозаснованої колонії "Ми вернули до Порктону в
Крукед Лспк в Асснннбої я- - неділю вечером ще і На тижні о Дмитрів відві-к- а
постала місяць далеко диі другі кольонії: Бі- - (дав "хорого і Антона Сапку і
у липні Кореспондент "Сво-
боди" який товарно о Ддїит-ров- у
під час тих відвідин по-
дав такий допис до "Свобо-
ди" (16 вересня 1897 року) :
"В о Н Дмит-'ров- а
поїхав я до Порктон о-глян- утн
велику кольонію в
Асснннбої' в тій провін-
ції друга кольонія вже стара
она назпвлеться Плезант
Форкс (мас бути Фезант
Форкс —-- В Ю-К- ) але там
тільки кілька родин (ро-
дина Павла Шимка два брати
Гумініловичі і родина Ічька
Пнлнпова — В Ю К) Пізно
! вночі о 2 год приїхали до
[Порктон переночували і на
другий день удалися до імі- -
I
Граційного дому де наші лю-
ди розтаборилнея чекаючи
і відійдуть до роботи при
залізниці в Арден Ман Порк
тон лпеточко маленьке
млини два готелі кілька спо-
рів от і ціле місто"
110 РОДИН
"Від Порктон 52 миль на
північ лежить наша кольонія
охрещена Ярослав На тій
ши ииоіпотипя піка- - і КОЛЬОНІЇ ІЮСЄЛИЛОСЯ то пішли на співпрацю шпіоїі ііп
і _ "
наших
родин частію з
1 1 аличини частію з Букови
Вони прийшли тут у лип- -
місті де студенти змага-Іл- я тут ліса нодостат-лнс- ь з відбулась ком сіножатн (луки) пре-цим- и
днями громадська нара- - красні Коси сіна —
да яка теж схва- - щоб лиш мав що кор- -
Наведім мити однак суть ту дві
дещо них:
громади
світі
корисну
про
що така
непотріб-
но
—
що-д- о
для
того
нюаркських
так:
ськин при
до виступу члена місії
тією
метою щоб
іс-
нує
нема
тому
яке
Цс споп
г
тісї
дія
дня
тут
тим
товаристві
Єсть
аж
І
два
Он: орак вони і літні прнмо-- і
розкн в травні і при кінці
[Серпня Суть фарми на яких
і еоди подостатком але луча- -
ються фарми що ніяк води не
можна докопатися Примороз-
ки в слотні роки шкідливі в
сухі роки зовсім не шкідливі
і Приміром цего року нічого
не пошкодило"
"Переважно кохаються лю-
ди в худобі та й з Ассннобої
виходить найкраща худоба
Наші люди - небожата як
котрі принесли гроші то по-
чинають на добре господари-т- и але котрі-пошпли- ся в без-ерсбренп-
ків
то гірко їм тут
але цікавий і охочий до ро-
боти таки хліба роздобуде
Тільки дурному і лінивому
біда хоч забийся"
"Ми об'їхали кілька секцій
а відтак третого дня посту-
пили До наших добре знайо-
мих з Мт Кармел з Пенсіль-
ванії На тшп 29 — реґіндж
З сек 34 осіли Алек Вархо-ли- к їв Хохоляк і Роман Сле-зі- н Вони прийшли з почат-
ком серпня і за несповна мі-
сяць встигли вже наробити
сіна викопати криницю і на-
рубати матерія лу на будин-
ки Мешкають тимчасом у бу-д- і
з сіна варять собі самі їс-
ти і забираються до ставлен-
ня будинків щоб родини
спровадити Дуже вони задо- волені — до вугля казали н
І ПОНР!1МІІМ ПМ 11 їхо чиї ! ред чужинецькою публікою л„ „' — —'-- " му яскраві суперечності між чомупесріенсіпащлоись зтрниимниочв паху- - большевицькою пропагандою і "На Успення Преч Богоро- -
4 млн канадців хочуть бути американцями
100 канад-
ської
жур-
налу
що
висловлюють
есть
Ню
29% мешканців Канади
(33% у Квебеку) вже тепер
бажають щоб Канада повніс-
тю прилучилась до ЗДА Ку-
ди більше с тих які хотіли б
господарської злукн За гос-
подарську злуку заявилось
аж 65% канадців в тому
78% мешканців Квебеку
інамиїї „ икпііпрш чік ніііиітішго оечпика християн
ських Ідеалі" Д-- р Оібраит иаіежнгь до найкращих знавців он-- :!
гк„гі її і иіт-іі?- К'оло на того: о І н нон вьою
І
і
і
днці (28 серпня — В Ю К) вже не можна було номістиін
'відправив о Службу в хатах чи навіть у школі
' Божу в новів хаті заможного Церква стала необхідною і о
В
о
до селювалнся
Є не- -
перед
ни
резолюциг
уважаючи
вер Гілс і Салтковтс але снм в його новій хаті иідпрділш
разом ми там " вступити не і Службу Божу" Кілька міся-могл- н"
Ній потім у грудні 3897 р
"Австрінсько-угорськи- н ко- - Антона Сапки вже не стало
нсуль Едвард Шульце зви-- і в живих
джус по черзі кольонії ав- - Як і по других колоніях так
стрінські між ними теж і на
ші українські ("руські" в ори-
гіналі — В Ю К) З Пен-сильван- ії
прийшло знов двох
людей: Снльвестер Пелячик з
Літ Кармел і Андрен Юр'шк
з Гензелтон"
Опісля австрійський кон-
сул написав надзвичайно по-
хвального листа до коміше-иер- а
іміграції МкКрірі у Він-
ніпегу дякуючи за опіку я-- ку
іміґраціґіннн уряд дас ук-
раїнським поселенцям Він
був здивований поступом я- -
кнГі поселенці зробили протя-- 1 барився там
гом кількох місяців пооуду
вали хати позасаджували го-
роди і навіть взялися до об
роблювання поля
ПЕРША КАП ПІЦИ
Мельник
Шпачинськнн
боріцівського
будови
ЖЕНПТІСІІ
небу-івалог- о
Фреде-ірнк- а
українською
Повертаючись із Крукед дівчиною Кароліною Злрув-Лейк- у
12 1897 ною дочкою Людвнка Заруп-- о
Дмитрів знов поступив до ного чоргківського
Рвверу околиці Родина Зарувного (о-фн- ну
щоб на Микити до
Гупала Давфину на 1897
поселилася південно
поблагословити іхідніґі секції 34 тавн- -
украінську католицьку кап-
лицю в тій околиці Опісля
на короткий час повернувсь
до Вінніпегу відвідав іміґра-ційнн- ії
дім і повідомив комі-шенер- а
іміграції про стано-
вище нових поселенців ва
різних колоніях а вівторок
21 вересня вибрався на
щоб відвідати колонію Една
Майже той сам час ве-
ресні 1897 р відві-
дав другий греко-католиць-к- ий
священик о Н Шереґс-лі- й
давніше був паро-хо- м
Вілкес Па а в
жовтні 1896 року бз'и пере-
несений на парафію в Стріто-р- і
в Іллінонс У верес-
ні 1897 року він відвідав Лет-брнд- ж
в південній Алберті де
той час багато "угро-руси-ніп- "
словаків греко-католикі- в
мадярів були зайнятих
при залізниці О Ше-
реговій не відвідував інших
і по короткому часі
повернувся наз"ад до па-
рафії Іллнновс
У неділю 26-г- о вересня о
Н Дмитрів правив богослу-женн- я
на Една в
Лаймлейк і охрестив шес-
теро Цілий тиждень о-піс- ля
їздити в
ліс по матеріял нл будову вла-
сної церкви бо число посе-
ленців постійно зростало і
САМАОІАМ ІМРЕРІАи
ВАМК СОММЕРСЄ
Ош 1260 Іга іо шіе уои
і в Една вибрано церковний
комітет до якого увійшли
Михайло Михайло
Поліпши Василь Те-одо- р
Мельник Іван Пилипі
і Ннколан як
секретар Згоднгено майстра!
Василя Глухого (походив з
повіту) який за
3 32 долари взявся до
Божого
АШІІСЦІ
Една о Н Дмитрів
назад-д- о Вінніпегу але не за- -
довго Скоро вн- -
! їхав до Давфнну В по-
неділок 18 жовтня 3897 р
довершив між
досі в Канаді обряду
І — вінчання англійця
Некса з
'
вересня року
з Косова
Веллей а Дав- - повіту
фармі динадцять осіб) прибула
(півн зах чвертка весні р і
секції 18 тавншип 27 репндж на - за-2- 0)
першу чвертцГ
у
захід
у у
Алберту
який
у Барі
стейті
у
і
будові
околиць
своєї
в
новій шко-
лі
дітей
помагав людям
ОР
псікя
Феник
храму
З поїхав
знову
іншим
шипу 28 рейнджу 19 на за-
хід від головного мерндіяна
Фредернк Некс народжений
в Англії в Лондоні приїхав
до Канади як імігрант і ма-
ючи середню освіту одержав
посаду вчителя в околиці
Снфтону в новій школі "Ук-
раїна" яку саме в той час по-
будовано на фармі Юрка Рус-нак- а
(на 32-і- й секції 27-г- о
тавншипу 20-г- о рейнджу) я-к- нх
4 і пів мітлі на захід під
Сио))тону
Попавши в чисто україн-
ське середовище Фредсрик
Некс навчився ио-укрлїнс- ькн читати і писати і коли поки-
нувши учителювання' став
складачем у друкарні Дав-фи- н
Прес пробував навіть
видавати двомовний янгло-українськи- й
часопис але п
той час ще не бз'ло між укра-
їнцями багато читачів часо-
писів і проба з газетою не
вдалася
РЕСТОРАН У СЕРЕДМІСП
ЕДМОНТОНУ
Пїуіега Ке5гаигапг
10064 - 100 81 Ейтопіпп
РЬопе: СА 4-23- 82
напроти готелю Мекдоналл
власник І Тиччишин
Поручае себе увазі Шановного
Українського Громадянства
Едмонтону та околиці
ВОХІв -
Тпе$анз5ГрІасеіпіпе
потісі иг уоиг т апа" оігіег
уаІиаЬІе рарегз— ІНе зіапсіагсі зіге
Ьох созіз оліу $500 а уеаг 1
ИЙЕДВЯНДЯ