ucwe0053 |
Previous | 2 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
УКРАЙ СЬКІ ВІСІ! СТОРІНКА 2
Хоч Львівський міітропо-- 1
лит [Іосиф (Сліпни) нале
жить
чсішх
иіп
багаї
ним
ролсьші
ря
шпорі
Сл
сказ:
па:кні
ГДЧркіш п нашого народу у
проповіді шіголошешгї до
студентів Богословської Ака-
демії старенький перпоісрарх
гозорші що тепер "нам і сві-
тові потрібні священики без-страпі- ш
і готопі на найбільшу
жертву як перші Христові
учні" Приклад безстрашнос-т- н
і готозости на найбільшу
жертву дав насамперед той
хто був головним внховником
кандидатів на священиків -- —
о ректор Поспф Сліпни лкіш
став незабаром наступником
Слуги Божого митр Андрея
22 грудня 1939 р митр Кнр
Андрей висвятив о д-р- а Ио-
сифа Сліпого на спнекопа Це
РТЯЛОСЬ ішугого року боль- -
шешщької окупації Галичи-
ни Єпископська хіротонія но-
вого Владики в той час бу-
ла секретом Щойно коли по-
чалась німецько-совєтськ- а вій-
на подано до відома що ар-хнеписк- оп
Кнр Поснф с по-
мічником митрополита з пра-
вом престолонастушшцтва
1 листопада 19 14 р помер
у Львові великий митрополит
Андрен Большевицька влада
дозволила поховати його ду-
же велично і водночас ехндно
підготовляла теж похорон Ук-
раїнської Католицької Цер-
кви Вночі з 9 на 10 травня
1945 р опричники НКВД ото-
чили митрополичу палату на
Святоюрськш горі у Львові й
консисторські будинки Інша
група НКВД оточила будівлі
обох духовних семінарій 11
квітня арештували не тільки
митр Иосифа в той самий
час совстськими в'язнями ста-
ли всі українські єпископи їх
вивезли з західноукраїн-
ських областей де зразу по-
чалась під готова до "возз'єд-
нання з Російською право-
славною Церквою
ПЕРШЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
Совсгський режим розрахо-
вував на те що терор зло-
мить усякий спротив Проте
ні один Владика ні на хви-
линку не захитався Не було
ніяких "відречень" ніяких
"покаянних" заяв не було
навіть ніяких показових про-
цесів Перше совстське офі-
ційне повідомлення про ареш-туван- ня
Кир Иосифа було
пміщене у львівській газеті
"Вільна Україна" з 16 берез-
ня 1946 р У нотатці під за-
головком "Від прокурора
УРСР" подано таке: "За ак-
тивну зрадницьку і підсоб-ницьк- у
діяльність на користь
німецьких окупантів слідчи-
ми органами заарештовані
Сліпий И А — митрополит
греко-ка- т о л и ц ь к ої (уніят-сько- ї)
церкви Чарнецький
М А Будка М М Хомишин
Г Л Лятишевський І Ю —
єпископи уніятської церкви
При арешті у названих осіб
знайдені документи які вик-
ривають їх у злочинних зв'яз-
ках з німецько-фашистським- н
окупантами зокрема з Геста
по та іншими німецькими ка- -
ральними та розвідувальними
органами
к- - 'л-- : -ак-
-'зв&'-лву ТОГлґ "
ооші іілзлруі:
мав
гадав і ільки зів
слухаю щось суне до ями
'само ем'іло як РІде
окоро — ріща тріщить
під ниім Ніщо інше
страху
голос завмер імені &"Гор-лян- ці
то іможе
Оул би або
ізвернув увагу тут яма
Але не ікрикнув тільки !
що мав притиснувся
до стіни Наді імігою засо -
іпіло нависло і геп- - "Вуй-- 1
Митрополит-ІсповІдНі- к
Дуже непевні були ті
'знайдені документи" бо
ііоспф
донській ЛССР
Соїзстські гнобптсл
митр Псспфзш
щоб він позертавел
однак заборонили
нення до Львова
церковну ДІЯЛЬНІСТЬ
полпт не прийняв цієї пропо
зиції
Італійський священик П'ст-р- о
Леоні у своїх спогадах на-
даних у Римі 1939 згадуй
про зустріч з митр Поснф 3--
М
у концертрацінному таборі
Теж інші посоротці з Ворку-т- и
розповідали пошепки про
незвичайну героїчну
засланого митрополита
Иосифа Сліпого: кожний ра-
нок він починав молитвою і
нею ж кінчав день після ру-іїян- нп
сибіпськнх лісів А з
ним молилися й багато інших
в'язнів навіть нехрнстнян-ськог- о
віровизнання Тому
митрополита не раз переводи-
ли у т зв спецтаборн зов-
сім ізольовані від світу
ГОЛОВНІ ДАТИ
Народжений 17 лютого
1892 р у заможній селянській
сім'ї в селі Теребо-вельсько- го
повіту Кир Иосиф
середню освіту здобув у тер-
нопільській гімназії Склав-
ши з відзначенням іспит зрі-лос- ти
1911 року записався
на богословські студії у
Восени 1912 р митр Ан-
дрен вислав талановитого
студента до Іннсбруку В та- -
Кнр ня
ІЛЛ-Г--У
він
на
паз
він
З ОЛ З
І голландці пиша-- ю мистецьку і українських вистав- -
КЕНВАЛ Рсмбрандтом і перший увів скульпту-- 1 Ню Порку
Роденом ми теж есте- - Дітронті і
У Ювілейній за що тичні елементи:
війшов сім'ю твор- - вглиблені форми П Пікассо Брак та інші
буде відкрита вистав--1 ців мистецьких ціннощів застосував
ка творів мис- -' дарма всякі "універсаль- - чим по-- з
тця і чи ставив скульптуру на він
дра Виставку рейки В він об'-- 1 як виникла
тори пишуть що Архипен- - зі важ- -' неї — упорядко- -
при співпраці ко мовляв московсько аме- - міста В 1921- - пор- -
українських риканський скульптор або рр таку ж в трету же
оналістів і підприємців Від-
криття відбудеться
в неділю 11 лютого о год 330
попол Вступ вільний
Кожна історії люд-
ства позначена в творчості
почавши від
новокам'яної доби Розкопи
стоянок в Альтамірі (Еспа-ні- я)
Дордонь чи
на Кирилівській в Ки-
єві свідчать це вимовно
Мистецтво Є-гип- ту
Вавилонії архитворя
фідія і Праксителя через
Відродження (ренесанс) і
шедеври Леонардо і Мічель-Анджсль- о
барокко доби
через реалізм
твори кляснциста
Давіда Д да
лі й Родена аж до нашого і
Згадані велетні
мистецтва уншеіьільиі бо
вони сумі створили
культуру Греки все ж горді
І за свого ччділ ішліиці —
-- НЖГОЗДТО'1?
--▼
№І553Ь
ППВІСТЬ 3 12 СТОРІЧЧЯ {
Сміх перерізав Але Бо-ік- о" завбільшки скелі Еїпа'в
рипи чиє зважаючи на ніщо' і і він і земля
уваги докладно оповідав Почав світ проби-дальш- е
іпригоду свого ча- - ратися лііж і я
побачив як "вуйко"
— "Сів я в ті'й ямі і ду-- вувався і засоромився че-ма- ю
і сидису Потім їм не-Ал- е зараз піднявся і шри_
сир що собою" ступиіз до ліене іпсставив
— 'А --звірі де? Бодай мені лапу на рам'я так як-бу- ду
голаден умираючи — би Бог зна івід 'коли прия- -
я — аж
Так я- -
а
ЛИПІ
ведмідь гадаю Зі
аж
а риком
івідошав його
я
сили
р
поста-
ву
Заздрість
Льво-
ві
авдиторії
світової
показав
оо
з
(22)
телювали та потиснуїв
але не Я зі страху
присів Тоді "вуйко" за'бур-моті- в
трізно знов ІПОТИС-ну- в
Я ще 'більше при-
сів а він ще забур-
мотів Тоді зміркував я що
він не хоче я
як 'мур- - А "вуйко"
обі лапи кладе мені ш
меиа та й тисне Знаєте що
я і три іміхи 'збіжжя беру
Іта й іду з ними під гору
але від "вуйкового"
и
ії
"Ь- -
ГА
т
„і(ііі--' ЛіИІРОИОЛІІІ
мошньому університеті 1917
закінчив богословські
студії осягнув ступінь докто- -
богослов'я і на підставі
праці про "Вчення
ського патріярха Фотія про
Трійцю" написа- -
ною німецькою мовою
літувався на богословському
факультеті Іннсбруцького у- -
ніверситету
Священиком став ЗО верес- -
він народився в Києві який
лежить у Росії мис -
тець виразно вн- -
значив свою національність
У Ню Иорку в 1954 р в
свосї 110-о- ї виставки
воду 50-річ- чя мистецької
творчости Архи- -
пенко заявив усім що він
українець Те саме він повто-
рив минулого місяця Вінні- -
пегу
З КИЄВА У СВІТ
Мистець народився 1887
в Києві як професора
математики Київського уні-
верситету В 1902 - 1905 рр
вчився Київській мистець-
кій школі а 1905 р виїхач
до Парижу де в Мистецькій
студіював скульптуру
до 1908 р Вперше
зі своїми творами на вистав- -
ах у серлші іаіеш хи
її ілі- - л і-і- ч д'л"-"- " и
тпіоування тяжко імені оу
Та пцо було
Заперся і стою А
так приязно як
іколи в
вис-
кочив 'на імене зараз опер-
ся о'б стіну та 'й імиттю був
нагорі Не тривало і
знов прийшов та й приніс
остриву аби ще мені дати
іпсмі'Ч з нього сот-воріш- гя Боже: шам'ятає
прислугу ліпше як чоловік
зоазу лізти але
потому виліз Та й зараз
побачив вас"- -
— "Ото! Раз!" —
з 'сторін- -
— "А юполювали ви то-
го "вуйіка"? — іпосипалися
питання
— "Ні того не міг" —
сумно ібо'ярин Бо-рин- нч
— "Але смерть його
я 'бачна Умиїрав достойно
я боярин на війні А івие
почав уважати його за не-
чисту силу бо імої
їй ївсвків не боять-
ся ійого бсялися А
омерть мав мій (вуйко" та-к- у
дивн}' як і життя Було
- -- -- емуцвтл — лтл - - - -
мим
І
І
І
що1
Щсрпмви
т і?- - і"'±і
Лч т&ь
ИиСІіФ
Р-- : прийнявши Тай- -
ну езященства з рук митр
Андрен
У листопаді 1920 р о д-- р
Поснф Сліпни до Рн- -
му продовжувати студії Про--
тягом двох років поглнб- -
лював студії християнської
догматики Григоріянсько- -
му університеті і хо- -
див виклади в Інституті
для вивчення християнського
Берліні
1 ПрнІхаЕШ„ 1923 р0ку до А- -
„_ п — „ „„лтл „„„л_
ну ШК0Лу скульптури В
ід35 _ зс рр виклаДав в
всрснтеті у Вашінґтоні і за- -
-„- -_„ тттгтV тпгтчпГп мир- -
тецтва в Чікаґо Водночас був
викладачем теж у школі ін- -
і дустріяльного мистецтва в
І -- 1 ПГЇГІ _ _ :- - ___ :
вислідами
ґа- -
' -
цим
не
Пресвягу
при- -
інеї
Я
уні
свою Ню
плястику Він
існують
Спо
У 1910 - 1950 рр влашту
своїх виставок по різ- -
них столицях та
більших містах Америки
на сьогодні його
перейшло Як почес-
ний член мистців
українців Америці Архн- -
пенко постійно бере участь у
- ' - - - - лчт'
огнища здалека
чую рев Але такий го-
лосний що
'витали міщани навіть
любігмщя
князя"
— "Го-го!- " — загули бо-Я'р- и
здивовані що
дався пірватн
натякові Він мов
тягнув
— "Очевидно імій "івуй-ко- "
зараз Скочив
рати-
ще рогатину крикнув
челядь пою
і свиснув ісс'баїк та
иаіпряліі чув
Іду Слуги
оиолоскипн
два сліди іпапід
гору: вище слід мого "вуй-іка- "
нижче біля того
дикого
ікомпаніїГ ще ніякого "вуй-
ка" бачив щього
він щораз
подвійні сліди
були щораз і міс--
Сходу 1922 року пін осягнув
ступінь аґреґованого магістра
(приватного доцента)
університету на-- 1
шісаошн латинською мовою
нову п з "Принцип '
спірації у Пресвятої Трій-- і
ці"
Ще з іннсбурськпх часів
Кир Поснф цікавився мис
тецтиоліавством Перебування
в Італії дало йому змогу
поїздки щоб добре поз-
найомитись з мистецькими
тропами Гіаліі
1УЛІ р Кир Поснф
ладан догматику духоїшш
семінари у Львові будучи
водночас україн-
ських політичних в'ялиш у
польських тюрмах У р
іючдл новин тримісячний
Тоді тс:к орга-
нізував Богословське науко-
ве товариство У січні 1920 р
митрополит Андрсії іменував
ЙОГО рСКГОриМ ДУХОВНОЇ СС- -
мішарн у Львові
У 1928 р митрополит
переорганізовує духовну
семінарію на Богословську А-каде- мію
а першим ректо-
ром став о проф д-- р Поснф
Сліпий На цьому важливому
посту був аж 1915
За ректорату о Сліпого Бо-
гословська Академія у Львові
досягнула високого науково-
го рівня начисляла 15
богословських і 10 світських
катедр Викладачами були
найкращі наші знавці деякі
них — учені високої кляси
Завдяки проводові Кир Ио-
сифа Львові видано кілька-
десят поважних наукових
підручників праць ділян- - заповнило 200 осіб За
кп дисциплін засіли до-т- а
історії Церкви СТОі°ші ГОсті і господарі
Прийшов коли дове-- 1 ра Головну стіну
відкласти перо і державний
МИСТЕЦЬ ЕПОХ
ПРИВОДУ ВИСТАВКИ ТВОРІВ АРХИПЕНКЛ ЕДМОНТОНІ
Лсонардо в Пари- - різних
Іван ються а фран- - жі ках Монтреалі
цузн Тому н ру кубізм як нові т д Кубізм що
в горді Архипешса моделювання ного заснували в малярстві
Едмонтоні протягом двох у світових простору Ар- -
тнжнів І прозорість улшваючн цьо- - хппенко скульп- -
українського що му нових матеріялів турі блискучими
слави Олексан-- ні енциклопедії" "Тайми" зовсім Кубістичннм зображенням
Архнпенка ор-- інші "об'єктивні" інформато-- нові тон час з хаосу
ганізувала Едмонтонська їхав свосю виставкою матерія а з
лерія мистців лнвіші Европи пане тіло Розв'язанням
Клюбу професі-- ! що 23 вів школу способом мис- -
виставки
епоха
мистців старо-- і
(Франція)
вулиці
про
старовинного
Ру-бен- са
Рем-бранд- та
Левицького а
Архнпенка
в світову
ЯРПГЛВ ОСЬМОМИСЛ
ІСТОРІПГЇД
аж
під
'смереками
бана: ади- -
дуже
мене
грізніше
аби присідав
Стою- -
ра- -
того
Поснф
ра
візантій- -
габі- -
сам
більше разів
час
з
Олександер
р
син
в
ШКОлі
впступнв
и
лс1 робити?
"вуйко"
бурмоче
корчімарка 'ба-
гато попити Нарешті
довго
Гарне
'боявся
загуло
усіх
відповів
ісобаки
що тічні
дуже
ллАлнчипідтлюі
застогнав
виїхав
в
водночас
вав
Европи
число
120
Об'єднання
голосніше
борладського
Бо'ринич
політичному
засоро-
мився
розгнівався кстось
подумав
Ізід
той
рев
Повторявся
Грнго-ріянсько- го
и
Богословін"
з
богословських
час прикрашу-лос- ь
книги
Перед Кир Иосифом
яким він
пішов з подиву гідною муж-
ністю і відвагою
До 1945 ректор Слі-
пий був символом українсь-
кої богословської науки
1915 Кир став сим-
волом вірностн Богові Цер-
кві і рідному народові
тець показує могутність люд
ського
„ „„ т„пкгтірП
бо він був для мистця не
засобом
станному шуканні мистецької
істини Він пєбєйшов повгу
еволюцію застосовуючи
скульптурі різні часто не- -
сподівані матеріяли: металі
птшг члпліііл ПЛПЛП111І
скульптуру з
малярством творить синтезу
одної галузі образотворчості!
НАПБІЛЬШІШ
СКУЛЬПТОР
Остаточно Архипенко
на т зв синтентич- -
ному реалізмі Вже 192й
школу в Порку цю дерево гіпс теракоту
таку ж Вудстоку бляху станіолю освітлену
біля Ню Иорку Обидві ці з нутра пляно-школ- и
досьогодні як в о продіравлюс скульптуру
зразкові в цілій Америці щоб показати її нутро
95
по
а
виста-
вок
в
чті''т'
і
і
пізнім вечером Сиджу цями виглядали мов
в хаті жінка пряде З гір І жі чую як сопе
тягнуло холодам і я мій цвуй'ко" А собаки що
сунувся до Нараз тепер похо--
то
не
б сво-
го
й дальше:
на
я я
вогнища в'хопнв
и на
аби йшла за їм
на іду
в
та й іду за-
світили Див-
люся а тут
а
слід В такій
я
не не
час-
тіше а кро-
ві більші
працю
ро-
бити
З вш
капеланом
1923
Ан-
дрсії
її
до р
Вона
з
у
школу
у у
у- -
й
в у
й
у
й
хресний шлях
р о
З
р Иосиф
духа
„__ „0
ме- -
Т0Ю( тільки у
у
%оччх
лучивши
зу-
пинився
р
заснував у й
то
'Вкінці
звідки
кабана
то
вали хвости шд сеое і
йдуть за нами Коло' "вуй-ча- "
дикий каб'ан рохкає
Так і чути як прискакує до
"вуйка" з долу А "вуйко"
ного тільки "трах!" лапою
по1 морді І кабан в діл Та
й знов іде Не даром гово-
рять про його упертість
'Вкінці під одним таким
'зуйковим" ударом кабан
нюва лився на землю і вже
те вставав Підходимо а
він імає морду спухлу як
подушку й одно око ігаверх
йому висадило зуби пови-
бивані словом — опорядив
ного Чиуй'ко" йдемо даль-
ше іза ізуїй-кі- м бо послідах
ікройі видно що "вуйко"
йшов уже ЯК (П'ЯНИЙ Пішов
ще зо п'ять сот років і
тихо повалився на землю
— мертвий
"Де і як вони зачепи-
лися та й котрий котрого
зачепив не знаю але ті
реви "вуйка" н один його
бік страшенно подертий
цр Ж
Відзначили роковини 22 січня
(Б К ) Одною з найсвіт-- 1 стра церемонії
лішпх подій в історії укра- -' Спнгкупанил розпочато мо
інського народу було прого- -
(
литвою що її прошв о Ко-лошеш- ш
пезалежностн й су-- лодін нарох церкви сп Іа-перешюс- тп
Української На-- 1 Коротко приштальне
Республіки 22 січня слово українською та англіи-191- 8 родпої
р Українці вільного сві- - [ ськгчо попами виголосив Яр
„пшот тіті плчають коне- - Скрипник голова відділу
понад
почесним столом
вечо--
' пап тризуб герб
відкрив-
ся
безна- -
вдало
і
калю-- я
вже
при-- і
лаяли
сплін
ного року що подію окремії-- 1
:н прочнетостпмн відправа--
н церквах концептами а
останніми часами вішішуван-н- п
українського прапору на
публічних будниках столич-
них міст иром івами послів і
сенаторів тощо
Українська громада м Рі-д:каіі- нн
столиці Саскачсва-п- у
щороку тож пам'ятала
про цю подію і підготовля-
ла звичайно в одпій із сво-- х
домівок концерт з відповід-
ною доповіддю Цього року
управа місцевого відділу
КУК вирішила вийти на шир-
шу арену В тій цілі дбайли-ч- о
приготовано репрезента-
тивний бенкет На головного
промовця запрошено проф
Дж В Сімпсона колишнього
керівника департаменту істо-
рії п Саскачсванському уні-иміпнт- еті
Запгюшено теж
представників федерального
провінційного і міського уря-
дів як також послів і місь-
ких радних
У понеділок 22 січня о год
6 30 всч одну з просторих
заль готелю "Саскачеваи"
Українн та український і ка-
надський прапори Василь
Ліска продукційннй мена-дже- р
місцевої радіовиснльні
вив'язався знаменито із май- -
світові критики визнали його
за "найбільшого скульптора
від часів Родена" але його
шлях зовсім відмінний "Від-
коли існує фотографія по-
дібність непотрібна" — каже
Архипенко На його думку
завдання мистця не фотогра
фувати тільки творити А
глядач на його думку не
повинен легко сприймати
мистецький твір Він повинен
бути співтворцем й пережи-
вати з мнетцем його творчий
процес В 1934 р він творить
"рухому картину" т зв "Ар- -
хипентуру що оула справ-
жньою сенсацією в Америці
Він нав'язує до всіх епох
починаючи з кам'яної доби
через Єгипет Вавилонію
Грецію і т д аж до наших
часів і тому творчість Ар-
хнпенка позначена прикме-
тами всіх цих епох Архипен-ков- і
притаманна незвичайна
помислові с т ь динамічність
ритм та синтетична й ко-
нічна форма Тому він зай-
має у світовій образотворчос-
ті окреме місце "Ідуча по-
стать" "Діяна" "Клянуча
постать" "Боксери" "При-
язнь" "Жінка перед дзерка-
лом" "Материнство в ске-
лях" "Ґондоліср" а з укра-
їнською тематикою "Тарас
Шевченко" "Іван Франко"
"Володимир Великий" та ін-
ші завжди викликатимуть по-
див глядачів
Мистецький дорібок Архн-
пенка — це понад 1000 тво-
рів Вони є в різних найваж-
ливіших світових ґалеріях
Пого творчості присвячено 10
монографій різними світови-
ми мовами
клевками свідчили що ио-ім- у
легко було в тій бо-
ротьбі Бо кабан уперто
йшов поруч нього і раз-у-р- аз
прискакував та дер
"вуйка" як міг і окоро від-
скакував "©уійко" бив (ЙОГО
за кожний раз в пику Мо-
же іколи іперемахнувся і
впав та й тоді дістав смер-
тельну рану Бо в однім міс-
ті мав сильно розпорений
живіт"
Боярин Боринич скінчив
одну історію випив неймо-
вірно великий ріг меду по-
поїв знов напився і даль-
ше оповідав інтересні при-
годи з лисами борсуками
бобрами рисями всяко-
го роду птицями
Наговорився найменше
на два роки За кожним йо-
го оповіданням повставала
суперечка між слухачами
яку глушила музика Так
забавлялися на княжім ин-- рі
галицькі бояри що на-
віть не запримітили коли
прислуга п о з а с вічувала
лямпади і порозпалювала
огнища з пахучої кедрини
юплплптп%пті~~'"-- " —
І
—
ЧИСЛО 7 12 ЛЮТОГО 1962 И
М
:ш
ля
не
та
Ю'К п Рідж-шн- і Роковини
"ічч ч "і"'""1"" '""
"алпжности и суіи-і'- 1 11 "- -"
української держави вітали
кремимн промовами під іме-
ні! управи місіа мсііор Генрі
Бсіїкср від провищшльного
п'пу міиісггр природних ре-ерс- ія
Олекса Кузяїс під фе-
дерального уряду посол ІСсн
Чуч ліспи спецінльно прибув
"іоні л Оттави з доручення
чрем'сіра Діфспбснксра Го-чоп- ну
одногодннну промову
глибоку своїм змістом виго-
лосив проф Сімпсоп Промо-мец- ь
найперше провів порів-
няння між історією України і
гритані£ з часів Володимира
Великого вказуючи прп то-
му на великі дипломатичні
політичні і культурні ОСЯПІ
тодішньої української держа-
ви Далі пін переходив кож-
ну добу аж до часів занепа-
ду і поневолення України
Москопісїо Акт 22 січня був
надзвичайно важливий у
своїх наслідках говорив
проф Сімпсои бо вивів Укра
їну наново на міжнародне
поле а українцям дав змогу
віднайти свою тотожність
Доповідь цього приятеля ук-
раїнців нагороджено трива-
лими оплесками Доповідача
представив зібрапим адв
Павло Глек а слово подяки
склав проф Мих Гоменюк
По закінченні бенкету збір-
ний мішаний хор під управою
інж Євгена Зарпцького вмі-
ло виконав три пісні В між-ча- сі
репортери місцевої що-
денної газети як теж опера-
тори телевізійної станції ро-
били світлини Цю вдалу ім-
презу закінчено молитвою
що її провів о С Кіцюк па-ро- х
церкви Зіслання Святого
Духа та відспіванням україн-
ського і канадського гнмпів
ДОВРІІП ПРИКЛАД
Па друпій день щоденник
'Да Лідер Пост" приніс ре-
портаж - звідомлення з укра-
їнської імпрези прикрашую-
чи його світлішою із момен
ту як промовляє проф Сім-псо- н
Також місцеві радіови-
снльні СВК і СКСК передали
інтерв'ю своїх репортерів з
проф Сімпсоном
Новий для Ріджайнп спосіб
відзначування роковин укра-
їнської державности виявив-
ся вповні успішним хоч ви-
магав поважного вкладу пра-
ці і організаційного хисту
Він виявився вдалим ще її
тому бо дав змогу досягти
більший круг людей отрима-
ти належний розголос між
місцевими українцями і не-українця- ми
піднести на ду-
сі відсталих та вказав на
спроможність і життєздат-
ність місцевого українського
середовища якщо тільки г
добра воля Це добрий при-
клад для дальшого насліду-
вання
ПОКЛИКУПТЕСЬ
ПОКЛИКАЙТЕСЬ
В "УКРАЇНСЬКИХ ВІСТЯХ"
+ 4
Служба поспряту вала
столи й заложила їх ви-
ключно овочами солодо-
щами й напитками Учас-
ники пира здебільшого по-
вставали й розбилися по
залі на поодинокі гуртки
Тільки любителі вин і ме-
дів завзято сиділи й дзво-
нили кришталевими й сріб-
ними чарками та різьбле-
ними рогами вщерть на-
литими
Двірський весельчак Лі-він- ко
"пускав" дотепи на
актуальну тему війни:
— "Два нащадки Моно-мах- а
беруться до війни з
одним Ро'стиславнчам Чи
не смішне "
— "Чим же смішне Лі-вопкіу- ?"
— запитав вели-
кий скарбник боярин Лю-борад- ич
що ввесь час си-
дів поважно й роздумував
над новими видатками
— "Тим смішне що "'Мо-
номах" значить "єдинобо-
рець" а його нащадки в
в спілці беруться до одної
волостн"
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, February 12, 1962 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1962-02-12 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| Identifier | Ukraid3000007 |
Description
| Title | ucwe0053 |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| OCR text | УКРАЙ СЬКІ ВІСІ! СТОРІНКА 2 Хоч Львівський міітропо-- 1 лит [Іосиф (Сліпни) нале жить чсішх иіп багаї ним ролсьші ря шпорі Сл сказ: па:кні ГДЧркіш п нашого народу у проповіді шіголошешгї до студентів Богословської Ака- демії старенький перпоісрарх гозорші що тепер "нам і сві- тові потрібні священики без-страпі- ш і готопі на найбільшу жертву як перші Христові учні" Приклад безстрашнос-т- н і готозости на найбільшу жертву дав насамперед той хто був головним внховником кандидатів на священиків -- — о ректор Поспф Сліпни лкіш став незабаром наступником Слуги Божого митр Андрея 22 грудня 1939 р митр Кнр Андрей висвятив о д-р- а Ио- сифа Сліпого на спнекопа Це РТЯЛОСЬ ішугого року боль- - шешщької окупації Галичи- ни Єпископська хіротонія но- вого Владики в той час бу- ла секретом Щойно коли по- чалась німецько-совєтськ- а вій- на подано до відома що ар-хнеписк- оп Кнр Поснф с по- мічником митрополита з пра- вом престолонастушшцтва 1 листопада 19 14 р помер у Львові великий митрополит Андрен Большевицька влада дозволила поховати його ду- же велично і водночас ехндно підготовляла теж похорон Ук- раїнської Католицької Цер- кви Вночі з 9 на 10 травня 1945 р опричники НКВД ото- чили митрополичу палату на Святоюрськш горі у Львові й консисторські будинки Інша група НКВД оточила будівлі обох духовних семінарій 11 квітня арештували не тільки митр Иосифа в той самий час совстськими в'язнями ста- ли всі українські єпископи їх вивезли з західноукраїн- ських областей де зразу по- чалась під готова до "возз'єд- нання з Російською право- славною Церквою ПЕРШЕ ПОВІДОМЛЕННЯ Совсгський режим розрахо- вував на те що терор зло- мить усякий спротив Проте ні один Владика ні на хви- линку не захитався Не було ніяких "відречень" ніяких "покаянних" заяв не було навіть ніяких показових про- цесів Перше совстське офі- ційне повідомлення про ареш-туван- ня Кир Иосифа було пміщене у львівській газеті "Вільна Україна" з 16 берез- ня 1946 р У нотатці під за- головком "Від прокурора УРСР" подано таке: "За ак- тивну зрадницьку і підсоб-ницьк- у діяльність на користь німецьких окупантів слідчи- ми органами заарештовані Сліпий И А — митрополит греко-ка- т о л и ц ь к ої (уніят-сько- ї) церкви Чарнецький М А Будка М М Хомишин Г Л Лятишевський І Ю — єпископи уніятської церкви При арешті у названих осіб знайдені документи які вик- ривають їх у злочинних зв'яз- ках з німецько-фашистським- н окупантами зокрема з Геста по та іншими німецькими ка- - ральними та розвідувальними органами к- - 'л-- : -ак- -'зв&'-лву ТОГлґ " ооші іілзлруі: мав гадав і ільки зів слухаю щось суне до ями 'само ем'іло як РІде окоро — ріща тріщить під ниім Ніщо інше страху голос завмер імені &"Гор-лян- ці то іможе Оул би або ізвернув увагу тут яма Але не ікрикнув тільки ! що мав притиснувся до стіни Наді імігою засо - іпіло нависло і геп- - "Вуй-- 1 Митрополит-ІсповІдНі- к Дуже непевні були ті 'знайдені документи" бо ііоспф донській ЛССР Соїзстські гнобптсл митр Псспфзш щоб він позертавел однак заборонили нення до Львова церковну ДІЯЛЬНІСТЬ полпт не прийняв цієї пропо зиції Італійський священик П'ст-р- о Леоні у своїх спогадах на- даних у Римі 1939 згадуй про зустріч з митр Поснф 3-- М у концертрацінному таборі Теж інші посоротці з Ворку-т- и розповідали пошепки про незвичайну героїчну засланого митрополита Иосифа Сліпого: кожний ра- нок він починав молитвою і нею ж кінчав день після ру-іїян- нп сибіпськнх лісів А з ним молилися й багато інших в'язнів навіть нехрнстнян-ськог- о віровизнання Тому митрополита не раз переводи- ли у т зв спецтаборн зов- сім ізольовані від світу ГОЛОВНІ ДАТИ Народжений 17 лютого 1892 р у заможній селянській сім'ї в селі Теребо-вельсько- го повіту Кир Иосиф середню освіту здобув у тер- нопільській гімназії Склав- ши з відзначенням іспит зрі-лос- ти 1911 року записався на богословські студії у Восени 1912 р митр Ан- дрен вислав талановитого студента до Іннсбруку В та- - Кнр ня ІЛЛ-Г--У він на паз він З ОЛ З І голландці пиша-- ю мистецьку і українських вистав- - КЕНВАЛ Рсмбрандтом і перший увів скульпту-- 1 Ню Порку Роденом ми теж есте- - Дітронті і У Ювілейній за що тичні елементи: війшов сім'ю твор- - вглиблені форми П Пікассо Брак та інші буде відкрита вистав--1 ців мистецьких ціннощів застосував ка творів мис- -' дарма всякі "універсаль- - чим по-- з тця і чи ставив скульптуру на він дра Виставку рейки В він об'-- 1 як виникла тори пишуть що Архипен- - зі важ- -' неї — упорядко- - при співпраці ко мовляв московсько аме- - міста В 1921- - пор- - українських риканський скульптор або рр таку ж в трету же оналістів і підприємців Від- криття відбудеться в неділю 11 лютого о год 330 попол Вступ вільний Кожна історії люд- ства позначена в творчості почавши від новокам'яної доби Розкопи стоянок в Альтамірі (Еспа-ні- я) Дордонь чи на Кирилівській в Ки- єві свідчать це вимовно Мистецтво Є-гип- ту Вавилонії архитворя фідія і Праксителя через Відродження (ренесанс) і шедеври Леонардо і Мічель-Анджсль- о барокко доби через реалізм твори кляснциста Давіда Д да лі й Родена аж до нашого і Згадані велетні мистецтва уншеіьільиі бо вони сумі створили культуру Греки все ж горді І за свого ччділ ішліиці — -- НЖГОЗДТО'1? --▼ №І553Ь ППВІСТЬ 3 12 СТОРІЧЧЯ { Сміх перерізав Але Бо-ік- о" завбільшки скелі Еїпа'в рипи чиє зважаючи на ніщо' і і він і земля уваги докладно оповідав Почав світ проби-дальш- е іпригоду свого ча- - ратися лііж і я побачив як "вуйко" — "Сів я в ті'й ямі і ду-- вувався і засоромився че-ма- ю і сидису Потім їм не-Ал- е зараз піднявся і шри_ сир що собою" ступиіз до ліене іпсставив — 'А --звірі де? Бодай мені лапу на рам'я так як-бу- ду голаден умираючи — би Бог зна івід 'коли прия- - я — аж Так я- - а ЛИПІ ведмідь гадаю Зі аж а риком івідошав його я сили р поста- ву Заздрість Льво- ві авдиторії світової показав оо з (22) телювали та потиснуїв але не Я зі страху присів Тоді "вуйко" за'бур-моті- в трізно знов ІПОТИС-ну- в Я ще 'більше при- сів а він ще забур- мотів Тоді зміркував я що він не хоче я як 'мур- - А "вуйко" обі лапи кладе мені ш меиа та й тисне Знаєте що я і три іміхи 'збіжжя беру Іта й іду з ними під гору але від "вуйкового" и ії "Ь- - ГА т „і(ііі--' ЛіИІРОИОЛІІІ мошньому університеті 1917 закінчив богословські студії осягнув ступінь докто- - богослов'я і на підставі праці про "Вчення ського патріярха Фотія про Трійцю" написа- - ною німецькою мовою літувався на богословському факультеті Іннсбруцького у- - ніверситету Священиком став ЗО верес- - він народився в Києві який лежить у Росії мис - тець виразно вн- - значив свою національність У Ню Иорку в 1954 р в свосї 110-о- ї виставки воду 50-річ- чя мистецької творчости Архи- - пенко заявив усім що він українець Те саме він повто- рив минулого місяця Вінні- - пегу З КИЄВА У СВІТ Мистець народився 1887 в Києві як професора математики Київського уні- верситету В 1902 - 1905 рр вчився Київській мистець- кій школі а 1905 р виїхач до Парижу де в Мистецькій студіював скульптуру до 1908 р Вперше зі своїми творами на вистав- - ах у серлші іаіеш хи її ілі- - л і-і- ч д'л"-"- " и тпіоування тяжко імені оу Та пцо було Заперся і стою А так приязно як іколи в вис- кочив 'на імене зараз опер- ся о'б стіну та 'й імиттю був нагорі Не тривало і знов прийшов та й приніс остриву аби ще мені дати іпсмі'Ч з нього сот-воріш- гя Боже: шам'ятає прислугу ліпше як чоловік зоазу лізти але потому виліз Та й зараз побачив вас"- - — "Ото! Раз!" — з 'сторін- - — "А юполювали ви то- го "вуйіка"? — іпосипалися питання — "Ні того не міг" — сумно ібо'ярин Бо-рин- нч — "Але смерть його я 'бачна Умиїрав достойно я боярин на війні А івие почав уважати його за не- чисту силу бо імої їй ївсвків не боять- ся ійого бсялися А омерть мав мій (вуйко" та-к- у дивн}' як і життя Було - -- -- емуцвтл — лтл - - - - мим І І І що1 Щсрпмви т і?- - і"'±і Лч т&ь ИиСІіФ Р-- : прийнявши Тай- - ну езященства з рук митр Андрен У листопаді 1920 р о д-- р Поснф Сліпни до Рн- - му продовжувати студії Про-- тягом двох років поглнб- - лював студії християнської догматики Григоріянсько- - му університеті і хо- - див виклади в Інституті для вивчення християнського Берліні 1 ПрнІхаЕШ„ 1923 р0ку до А- - „_ п — „ „„лтл „„„л_ ну ШК0Лу скульптури В ід35 _ зс рр виклаДав в всрснтеті у Вашінґтоні і за- - -„- -_„ тттгтV тпгтчпГп мир- - тецтва в Чікаґо Водночас був викладачем теж у школі ін- - і дустріяльного мистецтва в І -- 1 ПГЇГІ _ _ :- - ___ : вислідами ґа- - ' - цим не Пресвягу при- - інеї Я уні свою Ню плястику Він існують Спо У 1910 - 1950 рр влашту своїх виставок по різ- - них столицях та більших містах Америки на сьогодні його перейшло Як почес- ний член мистців українців Америці Архн- - пенко постійно бере участь у - ' - - - - лчт' огнища здалека чую рев Але такий го- лосний що 'витали міщани навіть любігмщя князя" — "Го-го!- " — загули бо-Я'р- и здивовані що дався пірватн натякові Він мов тягнув — "Очевидно імій "івуй-ко- " зараз Скочив рати- ще рогатину крикнув челядь пою і свиснув ісс'баїк та иаіпряліі чув Іду Слуги оиолоскипн два сліди іпапід гору: вище слід мого "вуй-іка- " нижче біля того дикого ікомпаніїГ ще ніякого "вуй- ка" бачив щього він щораз подвійні сліди були щораз і міс-- Сходу 1922 року пін осягнув ступінь аґреґованого магістра (приватного доцента) університету на-- 1 шісаошн латинською мовою нову п з "Принцип ' спірації у Пресвятої Трій-- і ці" Ще з іннсбурськпх часів Кир Поснф цікавився мис тецтиоліавством Перебування в Італії дало йому змогу поїздки щоб добре поз- найомитись з мистецькими тропами Гіаліі 1УЛІ р Кир Поснф ладан догматику духоїшш семінари у Львові будучи водночас україн- ських політичних в'ялиш у польських тюрмах У р іючдл новин тримісячний Тоді тс:к орга- нізував Богословське науко- ве товариство У січні 1920 р митрополит Андрсії іменував ЙОГО рСКГОриМ ДУХОВНОЇ СС- - мішарн у Львові У 1928 р митрополит переорганізовує духовну семінарію на Богословську А-каде- мію а першим ректо- ром став о проф д-- р Поснф Сліпий На цьому важливому посту був аж 1915 За ректорату о Сліпого Бо- гословська Академія у Львові досягнула високого науково- го рівня начисляла 15 богословських і 10 світських катедр Викладачами були найкращі наші знавці деякі них — учені високої кляси Завдяки проводові Кир Ио- сифа Львові видано кілька- десят поважних наукових підручників праць ділян- - заповнило 200 осіб За кп дисциплін засіли до-т- а історії Церкви СТОі°ші ГОсті і господарі Прийшов коли дове-- 1 ра Головну стіну відкласти перо і державний МИСТЕЦЬ ЕПОХ ПРИВОДУ ВИСТАВКИ ТВОРІВ АРХИПЕНКЛ ЕДМОНТОНІ Лсонардо в Пари- - різних Іван ються а фран- - жі ках Монтреалі цузн Тому н ру кубізм як нові т д Кубізм що в горді Архипешса моделювання ного заснували в малярстві Едмонтоні протягом двох у світових простору Ар- - тнжнів І прозорість улшваючн цьо- - хппенко скульп- - українського що му нових матеріялів турі блискучими слави Олексан-- ні енциклопедії" "Тайми" зовсім Кубістичннм зображенням Архнпенка ор-- інші "об'єктивні" інформато-- нові тон час з хаосу ганізувала Едмонтонська їхав свосю виставкою матерія а з лерія мистців лнвіші Европи пане тіло Розв'язанням Клюбу професі-- ! що 23 вів школу способом мис- - виставки епоха мистців старо-- і (Франція) вулиці про старовинного Ру-бен- са Рем-бранд- та Левицького а Архнпенка в світову ЯРПГЛВ ОСЬМОМИСЛ ІСТОРІПГЇД аж під 'смереками бана: ади- - дуже мене грізніше аби присідав Стою- - ра- - того Поснф ра візантій- - габі- - сам більше разів час з Олександер р син в ШКОлі впступнв и лс1 робити? "вуйко" бурмоче корчімарка 'ба- гато попити Нарешті довго Гарне 'боявся загуло усіх відповів ісобаки що тічні дуже ллАлнчипідтлюі застогнав виїхав в водночас вав Европи число 120 Об'єднання голосніше борладського Бо'ринич політичному засоро- мився розгнівався кстось подумав Ізід той рев Повторявся Грнго-ріянсько- го и Богословін" з богословських час прикрашу-лос- ь книги Перед Кир Иосифом яким він пішов з подиву гідною муж- ністю і відвагою До 1945 ректор Слі- пий був символом українсь- кої богословської науки 1915 Кир став сим- волом вірностн Богові Цер- кві і рідному народові тець показує могутність люд ського „ „„ т„пкгтірП бо він був для мистця не засобом станному шуканні мистецької істини Він пєбєйшов повгу еволюцію застосовуючи скульптурі різні часто не- - сподівані матеріяли: металі птшг члпліііл ПЛПЛП111І скульптуру з малярством творить синтезу одної галузі образотворчості! НАПБІЛЬШІШ СКУЛЬПТОР Остаточно Архипенко на т зв синтентич- - ному реалізмі Вже 192й школу в Порку цю дерево гіпс теракоту таку ж Вудстоку бляху станіолю освітлену біля Ню Иорку Обидві ці з нутра пляно-школ- и досьогодні як в о продіравлюс скульптуру зразкові в цілій Америці щоб показати її нутро 95 по а виста- вок в чті''т' і і пізнім вечером Сиджу цями виглядали мов в хаті жінка пряде З гір І жі чую як сопе тягнуло холодам і я мій цвуй'ко" А собаки що сунувся до Нараз тепер похо-- то не б сво- го й дальше: на я я вогнища в'хопнв и на аби йшла за їм на іду в та й іду за- світили Див- люся а тут а слід В такій я не не час- тіше а кро- ві більші працю ро- бити З вш капеланом 1923 Ан- дрсії її до р Вона з у школу у у у- - й в у й у й хресний шлях р о З р Иосиф духа „__ „0 ме- - Т0Ю( тільки у у %оччх лучивши зу- пинився р заснував у й то 'Вкінці звідки кабана то вали хвости шд сеое і йдуть за нами Коло' "вуй-ча- " дикий каб'ан рохкає Так і чути як прискакує до "вуйка" з долу А "вуйко" ного тільки "трах!" лапою по1 морді І кабан в діл Та й знов іде Не даром гово- рять про його упертість 'Вкінці під одним таким 'зуйковим" ударом кабан нюва лився на землю і вже те вставав Підходимо а він імає морду спухлу як подушку й одно око ігаверх йому висадило зуби пови- бивані словом — опорядив ного Чиуй'ко" йдемо даль- ше іза ізуїй-кі- м бо послідах ікройі видно що "вуйко" йшов уже ЯК (П'ЯНИЙ Пішов ще зо п'ять сот років і тихо повалився на землю — мертвий "Де і як вони зачепи- лися та й котрий котрого зачепив не знаю але ті реви "вуйка" н один його бік страшенно подертий цр Ж Відзначили роковини 22 січня (Б К ) Одною з найсвіт-- 1 стра церемонії лішпх подій в історії укра- -' Спнгкупанил розпочато мо інського народу було прого- - ( литвою що її прошв о Ко-лошеш- ш пезалежностн й су-- лодін нарох церкви сп Іа-перешюс- тп Української На-- 1 Коротко приштальне Республіки 22 січня слово українською та англіи-191- 8 родпої р Українці вільного сві- - [ ськгчо попами виголосив Яр „пшот тіті плчають коне- - Скрипник голова відділу понад почесним столом вечо-- ' пап тризуб герб відкрив- ся безна- - вдало і калю-- я вже при-- і лаяли сплін ного року що подію окремії-- 1 :н прочнетостпмн відправа-- н церквах концептами а останніми часами вішішуван-н- п українського прапору на публічних будниках столич- них міст иром івами послів і сенаторів тощо Українська громада м Рі-д:каіі- нн столиці Саскачсва-п- у щороку тож пам'ятала про цю подію і підготовля- ла звичайно в одпій із сво-- х домівок концерт з відповід- ною доповіддю Цього року управа місцевого відділу КУК вирішила вийти на шир- шу арену В тій цілі дбайли-ч- о приготовано репрезента- тивний бенкет На головного промовця запрошено проф Дж В Сімпсона колишнього керівника департаменту істо- рії п Саскачсванському уні-иміпнт- еті Запгюшено теж представників федерального провінційного і міського уря- дів як також послів і місь- ких радних У понеділок 22 січня о год 6 30 всч одну з просторих заль готелю "Саскачеваи" Українн та український і ка- надський прапори Василь Ліска продукційннй мена-дже- р місцевої радіовиснльні вив'язався знаменито із май- - світові критики визнали його за "найбільшого скульптора від часів Родена" але його шлях зовсім відмінний "Від- коли існує фотографія по- дібність непотрібна" — каже Архипенко На його думку завдання мистця не фотогра фувати тільки творити А глядач на його думку не повинен легко сприймати мистецький твір Він повинен бути співтворцем й пережи- вати з мнетцем його творчий процес В 1934 р він творить "рухому картину" т зв "Ар- - хипентуру що оула справ- жньою сенсацією в Америці Він нав'язує до всіх епох починаючи з кам'яної доби через Єгипет Вавилонію Грецію і т д аж до наших часів і тому творчість Ар- хнпенка позначена прикме- тами всіх цих епох Архипен-ков- і притаманна незвичайна помислові с т ь динамічність ритм та синтетична й ко- нічна форма Тому він зай- має у світовій образотворчос- ті окреме місце "Ідуча по- стать" "Діяна" "Клянуча постать" "Боксери" "При- язнь" "Жінка перед дзерка- лом" "Материнство в ске- лях" "Ґондоліср" а з укра- їнською тематикою "Тарас Шевченко" "Іван Франко" "Володимир Великий" та ін- ші завжди викликатимуть по- див глядачів Мистецький дорібок Архн- пенка — це понад 1000 тво- рів Вони є в різних найваж- ливіших світових ґалеріях Пого творчості присвячено 10 монографій різними світови- ми мовами клевками свідчили що ио-ім- у легко було в тій бо- ротьбі Бо кабан уперто йшов поруч нього і раз-у-р- аз прискакував та дер "вуйка" як міг і окоро від- скакував "©уійко" бив (ЙОГО за кожний раз в пику Мо- же іколи іперемахнувся і впав та й тоді дістав смер- тельну рану Бо в однім міс- ті мав сильно розпорений живіт" Боярин Боринич скінчив одну історію випив неймо- вірно великий ріг меду по- поїв знов напився і даль- ше оповідав інтересні при- годи з лисами борсуками бобрами рисями всяко- го роду птицями Наговорився найменше на два роки За кожним йо- го оповіданням повставала суперечка між слухачами яку глушила музика Так забавлялися на княжім ин-- рі галицькі бояри що на- віть не запримітили коли прислуга п о з а с вічувала лямпади і порозпалювала огнища з пахучої кедрини юплплптп%пті~~'"-- " — І — ЧИСЛО 7 12 ЛЮТОГО 1962 И М :ш ля не та Ю'К п Рідж-шн- і Роковини "ічч ч "і"'""1"" '"" "алпжности и суіи-і'- 1 11 "- -" української держави вітали кремимн промовами під іме- ні! управи місіа мсііор Генрі Бсіїкср від провищшльного п'пу міиісггр природних ре-ерс- ія Олекса Кузяїс під фе- дерального уряду посол ІСсн Чуч ліспи спецінльно прибув "іоні л Оттави з доручення чрем'сіра Діфспбснксра Го-чоп- ну одногодннну промову глибоку своїм змістом виго- лосив проф Сімпсоп Промо-мец- ь найперше провів порів- няння між історією України і гритані£ з часів Володимира Великого вказуючи прп то- му на великі дипломатичні політичні і культурні ОСЯПІ тодішньої української держа- ви Далі пін переходив кож- ну добу аж до часів занепа- ду і поневолення України Москопісїо Акт 22 січня був надзвичайно важливий у своїх наслідках говорив проф Сімпсои бо вивів Укра їну наново на міжнародне поле а українцям дав змогу віднайти свою тотожність Доповідь цього приятеля ук- раїнців нагороджено трива- лими оплесками Доповідача представив зібрапим адв Павло Глек а слово подяки склав проф Мих Гоменюк По закінченні бенкету збір- ний мішаний хор під управою інж Євгена Зарпцького вмі- ло виконав три пісні В між-ча- сі репортери місцевої що- денної газети як теж опера- тори телевізійної станції ро- били світлини Цю вдалу ім- презу закінчено молитвою що її провів о С Кіцюк па-ро- х церкви Зіслання Святого Духа та відспіванням україн- ського і канадського гнмпів ДОВРІІП ПРИКЛАД Па друпій день щоденник 'Да Лідер Пост" приніс ре- портаж - звідомлення з укра- їнської імпрези прикрашую- чи його світлішою із момен ту як промовляє проф Сім-псо- н Також місцеві радіови- снльні СВК і СКСК передали інтерв'ю своїх репортерів з проф Сімпсоном Новий для Ріджайнп спосіб відзначування роковин укра- їнської державности виявив- ся вповні успішним хоч ви- магав поважного вкладу пра- ці і організаційного хисту Він виявився вдалим ще її тому бо дав змогу досягти більший круг людей отрима- ти належний розголос між місцевими українцями і не-українця- ми піднести на ду- сі відсталих та вказав на спроможність і життєздат- ність місцевого українського середовища якщо тільки г добра воля Це добрий при- клад для дальшого насліду- вання ПОКЛИКУПТЕСЬ ПОКЛИКАЙТЕСЬ В "УКРАЇНСЬКИХ ВІСТЯХ" + 4 Служба поспряту вала столи й заложила їх ви- ключно овочами солодо- щами й напитками Учас- ники пира здебільшого по- вставали й розбилися по залі на поодинокі гуртки Тільки любителі вин і ме- дів завзято сиділи й дзво- нили кришталевими й сріб- ними чарками та різьбле- ними рогами вщерть на- литими Двірський весельчак Лі-він- ко "пускав" дотепи на актуальну тему війни: — "Два нащадки Моно-мах- а беруться до війни з одним Ро'стиславнчам Чи не смішне " — "Чим же смішне Лі-вопкіу- ?" — запитав вели- кий скарбник боярин Лю-борад- ич що ввесь час си- дів поважно й роздумував над новими видатками — "Тим смішне що "'Мо- номах" значить "єдинобо- рець" а його нащадки в в спілці беруться до одної волостн" |
Tags
Comments
Post a Comment for ucwe0053
