Vilne Slovo, August 06, 1966

              аююьшшапсщшш
ІГ тгт дчз~т?с
П
і ?§рр
л чиї
"'НІ
ЧАСОПИС НАЦІОНАЛЬНОЇ
Рік ХХХШ Ч 32
ндустрїялїст Степан
Для належної оцінки ка-
р'єри Степана Б Романа
треба подати лише кілька
даних: у 1936 р він пра-
цював на господарстві сво
го батька в родинному се-
лі Велькі Русков на Сло-
ваччині у 1937 р він при-
був до Канади 16-літн- ім
хлопцем і пробував щастя
у фармерстві коло Порт
Перрі Онт у 1942 р піс-
ля залишення Канаді Сіської
армії з уваги на здоров'я
він працює на агрегатній
лінії в Дженерал Моторе
у 1945 р завдяки своїм фі
нансовим здібностям він
стає відомим у колах фі-
нансистів на Бей Стріт }
1957 р маючи ледве 36 ро
ків він був уже одним із
£анадійських мільйонерів
Сьогодні цей незвичайно
успішний імігрант є керів
ником компанії Денісон
Майне найбільшого в сві-
ті незалежного продуцен-
та урану
Як він добився нього?
С Роман пояснює що він
мав більше щастя як хто
інший але гірниче товари-
ство запевнить вас що
цим щастям насправді є
наполеглива праця відва-
га розсудлива оцінка ситу
аціі та непохитна воля пе-
ремоги Першим кроком
Романа в гірничому світі
і ЦЗуло організування Гірни-
чого Синдикату Конкорд
Після початкового етапу
розвитку він реорганізував
його в Конкорд Майне
Лтд і Нью Конкорд Діве-лопмен- т
Корпорейшен Да
лі він включився в нафто- -
Субота 6
ву промисловість району
Ледук в Альберті та в
ЗДА Згодом він зі своєю
групою зайнявся новим
проектом: у пущі між Сад
бері та Су Сен Марі в Он
таріо його компанія при-
дбала гірничі ділянки Ри-
скуючи певним капіталом
на пробні свердловини ио
го компанія відкрила там
Т
Голова Президії Консисторії
ПРОТ Т0МА КОВАЛИШИН
упокоївся
Оцим ділимось з нашим громадянством сумною
вісткою що в п'ятницю 22 липня цр о годині
10:30 вечора в лікарні Ст Бонифас у Зінніпезі
упокоївся в Бозі на 52-м- у році життя Голова
Президії Консисторії Української Греко-Право-славн- ої
Церкви в Канаді — Високопреподобний
Отець Прот Тома Ковалншин
Прот Т Ковалншин народився в Рама Саск
15-г- о червня 1915 р У сан Священика був руко-положен- ий
7 серпня 1940 р Крім своєї душпастир-сько- ї
праці Отець Тома Ковалншин чимало по-
трудився на ниві як українській так і загально
В канадійській — на становищі капеляна канадін- -
ської армії ректора Інституту ім Петра Могили
в Саскатуні члена Дирекції Колегії Св Андрея і в
інших суспільних ділянках життя
На пост Голови Президії Консисторії був
обраний 1963 р і переобраний Церковним Собо-
ром 1965 р на чергову каденцію — до 1970 р
Покійний осиротив дружину Анну з дому Бі-
лоус і троє дітей а в тому 12-літн- ю донечку
Іванку
Похорон відбувся з Катедри Пресв Тройці в
Вінніпезі в середу 27 липня на цвинтар Глен Іден
у Вінніпезі
ВІЧНА ЙОМУ ПАМ'ЯТЬ!
КАНЦЕЛЯРІЯ КОНСИСТОРІЇ
ЄДНОСТИ
1966 Заіигсіау Аиизі 6 1966
Роман
найбільші в світі родови-
ща урану Це був задум не
для несмілих або недосвід-
чених осіб але й С Роман
не був одним з них Він
організував потрібний
в сумі 59 мільйонів
урану Від жовтня 1959 р
ця компанія виплатила сво
їм акціонерам 37 мільйонів
долярів у дивідендах на
зарплату працівникам ви-
трачено 53 2 мільйон:: до-
лярів а 47 мільйонів дол
витрачено на купівлю по-
стачання Все це мало знач
ний вплив на економіку Ка
нади Тепер його компа-
нія має контрольну пози-
цію у виробництві бетоно-
вих бльків має свої вкла-
ди у нафтовій газовій зе
мельній та різних фінанго
вих галузях промислу Це
лише початок великих пля
нів що їх укладає тон фі-
нансист на різних ділянках
промисловості! Канади
інших країн
Як давній громадянин
Канади Степан Б Роман
вважає її такою ж країною
можливостей для іміґран-ті- в
якою вона була для
нього чверть століття то-
му Пригадуючи що в йо-
го компанії працюють ро-
бітники 39-т- и національно
стей Роман каже: гМи всі
розв'язуємо наші пробле-
ми на базі рівности інтере-
сів та спільної мети Це по
казує світові що кілька
національно с т є й можуть
жити в мирі й гармонії та
посідати свободу Еислову
що її покищо даремно на-
магаються здобути наші
брати за залізною заві-
сою" Незалежно від біз-
несових справ Степан Ро-
ман цікавиться теж громад
сько-політични- ми справа
"ВІЛЬНЕ СЛОВО"
Український тижневих
Заснований 1934 р
Виходить кожної суботи
Бндає: Видавнича Спілка
"Вільна Преса" в Торокті
Річна передплата:
в Канаді 5600 ЗДА 5700
ПООДИНОКЕ ЧИСЛО 15
Листування замовлення і гроші висилати ка адресу!
"Уііпе Зіоуо" ІЛздаг 5т Тогопіо 3 Оп Сапасіа ІЕ 5-99-
55
АиІЬопгесІ аз зесопй таіі Розі ОШсе Берагітепі
(Жата апсі раутепі о£ розіаее іп сазЬ
серпня —
ка-
пітал
і
в
ми У 1962 р він був чле-
ном 7-член-
ноі делегації на
Конференцію Атляитичної
Спільноти НАТО
в Парижі В Канаді він є
головою Канадійської Ра-
ди Фолкльорного Мистец-
тва Колись він був редак
тором часопису "Сльовеи-ск- и
Гляс" і ще тепер під-
тримує Об'єднання Кана-
дійської Етнічної Преси в
Торонті
Як справжній демократ
він вважає що_ не може
бути компромісу з комуніз
мом і тому закликає етніч
ні групи до активної уча-
сти в громадському„житті
мене сумніву що
етнічні групи мають істо-
ричне завдання в теперіш-
ній політичній ситуації Ка
нади При енергійному ке
рівництві та уточненій ме-
ті вони можуть зайняти
належне їм місце так ізза
свого числа як і здібнос-
тей та вкладу Але цю ви-
няткову ролю воші мо-
жуть виконати лише як ка
талізатор а не як підбу-
рювач на теперішніх схви-
льованих водах" Одним із
завдань усіх етнічних груп
є на думку Романа розви
нути канадіїіство на базі
гордого почуття на своє
'походження "Я погоджу
юся з найбільшим канадці
ським приятелем етнічних
груп проф В Кірконне-ло- м
в тому що нема нічо-
го більш безплідного й по
рожнього за людину яка
відрікається своїх предків
З досвіду знаємо що лю-
дина яка не була вірна
країні свого роду не мо-
же бути вірною теж країні
свого поселення Проф
Кірконнел правилььно твер
дить: "Хто вважає своє на
ціональне походження
ком неповноціиности той
є хуліганом хоча б за зван
ням він був адвокатом
полковником міліції чи
єпископом" Більшість ка-надій- ців
уміє усвідомити
багату різноманітність на-
ціональних талантів на цій
землі та силу що її витво-
рюють расові коріння в
окремій особі Канадійські
етнічні групи повинні змі-
нити атмосферу в канадій
ському суспільстві та роз-
винути велику Канаду яка
дала б свій вклад у побу-
дову кращого майбутньо-
го для світу"
Степан Роман та його
дружина словацького ро-
ду (кол Бетті Ґардон) жи
вуть зі своїми семи дітьми
у домі збудованому на
565-акрові- й фармі Роман-дей- л
поблизу Торонто
Праця там є для нього го-
ловним засобом відпочин-
ку й розваги Ніхто теж не
дивується що колишній
селянський хлопець зі Сло
ваччини є власником од-
ної з найкращих черед ко-
рів гольштинської породи
в Півн Америці
Цю статтю про нашого
доброго приятеля Степана
Романа принесла ''Канадій-ськ- а
Сцена" і з гордістю
помістила її преса ет-
нічних груп у Канаді!
ТНЕ РКЕЕ ТСОІШ
(Лсгаіпіап ЖекІу
ЕзІаЬІізЬей іп 1934
РиЬІізпесі еуегу Заіипіау Ьу
ТЬв ТоГОПГО Ргвв РГЄ5Ї
РцЬИсаНош
Уеагіу ЗиЬзсгірНоп:
іп Сапасіа $600 іп ІІ5А $700
і 5ІМОІЕ СОРУ: 15
286
сіазз Ьу ІЬе
£ог
при
"В нема
зна
вся
Псі
УоІ ХХХШ № 32
Українські опери
в Тороні
Ще цього року буде по-
ставлена в Торонті опера
П Чайковського "Мазепа"
яку перший раз поставив
Українськії іі Театр під ке-
рівництвом Дмитра Чутра
в Нью йорку ще в 1933 р
Український Оперний Ан
самбль який ставить опе-
ру "Мазепа" а спонзорує
Союз Українських Канадій
ських Ветеранів в наступ-
ному ювілейному році:
100-літт- н Державності! Ка
нади і 50-річ- чя проголо-
шення Української Народ-
ної Республіки — має в
пляиі поставити оперу М
Лпсенка "Тарас Бульба"
яку Дмитро Чутро перший
раз поставив у Нью йорку
в 1940 р а в Торонті Ді-трой- ті
і Філядельфії в
1946 р та в Чікаґо в 1949
Про оперу "Мазепа" чи-
тайте в цьому числі на
сторінці "Вояцька Думка"
СССР АТАКУЄ ПЕН-КЛЮ- Б
ЗА ВИСТУПИ
ТАРЗІСА И УКРАЇН-
СЬКИХ ЕМІГРАЦІЙНИХ
ЛІТЕРАТОРІВ
Правління Спілки Пись-
менників СССР опублікува
ло в московській "Литера
турной Газсте" заяву із го
стрим засудженням прово-
ду міжнародної письменнії
цькоі організації ПЕН-Клю- б
за те що він дозво-
лив на "антисовстські й ан
тикомуністичні" виступи
під час 34-г- о Конгресу
ПЕН - Клюбу в Нью Йор-
ку в червні цього року В
заяві кріп кується прези-
дента ПЕН - Клюбу амери-
канського письменника Ар
тура Міллера за його зав-ваг- и
в справі членства со- - пншншнннані
БЛ ПАІУІ ПЕТРО ЗВАРИЧ
В четвер ЗО червня 1966
року вечором помер у Ве-ґрев- ил
Алберта на 89-м- у
році життя Петро Зварич
що належав до найсвітлі-
ших і найбільш заелз'жс-нн- х
постатей серед канадій
ських українських піоне-
рів
Панахиду над тлінними
останками померлого Пет-
ра Зварнча відправлено в
неділю 3-г- о липня вечо-
ром а похорон відбувся
в понеділок 4 липня рано
ЖаліЗну Літургію відпра
вив Впсокопреосвящеині-пш- й
Армієпнскоп Аидрей
Асистували йому парох у-країнс-
ької
православної
церкви у Всґревил о Ми-
рослав Крищук та інші
священики
Петро Зварич був завж-
ди молоди'і і тільки в ос-
танніх роках коли вже очі
й ноги йому не служили
сповільнилось темно Ного
енергійної громадської пра
ці але літа не притупили
ані його бнетроумности
ані його широкого заінте-ресувани- я
долею українсь-
кого поселення в цій кра-
їні
Це була людина що
вповні заслуговувала на
титул справжнього україн-
ського інтелігента Петро
Зварич мав середню освіту
зі старого краю і крім то-
го був обдарований при-
родними здібностями Ос-
новною рисою його вдачі
була прямо невичерпна
енергійність молодечий за
пал і незламний ентузіпзм
Був добрим промовцем і
мав легке перо А понад
цим усім в нього доміиува
ло бажання працювати для
піднесення свого народу
Це була людина з іпіціяти
вою Треба було б окре-
мої статті щоб вичислити
усі його почини на коопе- -
вєтськпх письменників в
ПЕН- - Клюбі що об'єднує
80000 членів із 56 різних
країн світу за виключення
СССР і Альбанії зокрема
за поставлену ним вимогу
щоб совєтські письменни-
ки боролися за свободу
слова й публікації і що
президія конгресу дозволи
ла на антикомуністичний
виступ Валерія Тарзі'са до
недавнього совєтського пи
сьменника який виїхавши
із СССР почав за кордо-
ном широку антисовєтську
кампанію як також толе-
рувала "наклепницькі зая-
ви" еміграційних українсь
ких та естонських пись-
менників проголошувані
на форумі Конгресу
В 40-И- И ДЕНЬ СМЕРТИ
БЛ ПАМ о ЯРОСЛАВА БЕНЕША
відправиться
ЗАУПОКІЙНА СВ ЛІТУРГІЯ З ПАНАХИДОЮ
в суботу 13-г- о серпня 1966 о год 9-- ій рано
в церкві Св Покрови при вулиці ЗО ЛІдс Торонто
Для вшанування св пам Незабутнього нашого
Душпастиря і Духовного Провідника церковних
організацій приятеля молоді катехити Рідних
Шкіл члена численних українських організацій і
великого українського патріота та виховпика —
запрошуємо
всіх наших парохіян членів і представників цер-
ковних і національних організацій все українське
громадянство і нашу українську молодь знайомих
і друзів —
до якнайчисельнішої участи в цьому Поминально-
му Богослуженні щоб у цей спосіб віддати По-
кійному належну та заслужену пошану і спільно
помолитися за спокій його Благородної Душі
о прел Петро Каменецький парох
о Степан Хабурський
о Маріян Цурковський
о Маркіян Стефанів
Церковний Комітет Братство Українців
Католиків Ліга Українських Католицьких Жінок
Українське Католицьке Юнацтво
Діти Марії та Вівтарна Дружина Братство
св Андрея і Запомогове Братство св Миколая
ративно-торговельні- їі і ос-
вітній громадській І цер-
ковній ділянках Він був
інІціятором Народної Тор
ювлі її заохочував наших
людей закладати власні
підприємства Був шанова-
ний не тільки серед своїх
але й серед інших своїх
співгромадян Одну школу
в Всґревил названо в йо-
го честь
Бував він на багатьох
з'їздах Союзу Українців
Самостійників на соборах
УГПЦсркви і на з'їздах Ін-
ститутів які щедро підпо-
магав Був одним з найбі-
льших жертводавців на ук
раїнські справи якщо не
найбільшим В 1911 році
він переклав і власним ко-
штом видав читанку ("По
мічипк для малих школя-
рів до ужиткуй початко-
вій шкільній науці в Алч
берті і Саскачепані") Був
також добрим ярхітектом
і будівничим Українська
піонерська хата в Елк Ай-леп- д
Парку в Албсрті це
його задум і твір Одним
словом це була людина
що залишила за собою гли
бокнй слід в історії україн
цін Канади як один з пай-(Закіичен- ня
на ст 8)
©
О N ТА ПІ О
РНОУШСЕ ОГ ОРРОНТІШІТУ
ІіОтЄП1ІНЄІІ1
І11ЇОГШЧІІ4Ш
З ДЕПАРТАМЕНТУ ПРАЦІ
НАВЧАННЯ НА МІСЦІ
ПРАЦІ
У сьогоднішньому світі висо-
кої спеціалізації люди з пороз-
пинаними талантами не мають
великих можливостей вибисисі
на праці
Високошдустріялізопана еконо
міка Онтаріо та її швидкий роз
виток ставлять високі вимоги
які Відділ Промислового Нав-
чання старається заспокоїти не
тільки через посередництво че-лядницьк- ого
навчання але та-
кож через короткотермінові про
грами які мають за завдання
вдосконалювати знання фахо-
вим робітникам
По закінченні "навчання на
місці праці" з якого мають пра
во користати всі особи від 16-г- о
року життя що мають принай-
мні 10 клясну або ріві'орядну
освіту свідоцтво челядника дає
їм можливість на кращу робо-
ту і кращу плату
Інший рід служби Відділу
Промислового Навмання — це
порали н допомога працедавцям
при організуванні фахових нав-
чальних курсів пристосованих
до їхніх потреб можливостей і
обставин Тагї курси с звичай-
но короткотермінові й трива-
ють від 2 місяців до 2 років По
успішному зокінченні такого на
вчаиия відвідувач стрнмус від
Департаменту Праці відповідне
свідоцтво яьо вказус на його
кваліфікації
їла КопЛогіп КоЬагІз
Ргітв МІПЇ2ІЄГ ої Опіагіз
я V
- --Г "
--о ':--? л&
?!
І!
!
ні