Ukrainskyi Robitnyk, February 26, 1937

              Ото роп а 8
Еол Дорошенно
Пантелеймон Куліш
(У соронліття смерти)
(1819—1897)
Дня 14 по гою цьою року
минуло сорок рокін як умер
Паміко Куліш один із сіав-и- оі
української іріііці —
Шевченко Куліш Косгомарів
Не лпажаючи на чималі ріж-іпі- ці
щодо вдачі хисіу й іу-ч- ок
сі три поїш тісно зли-
зані між собою н особиспімн
взаєминами її працею (тя па-ро- ту
Нерозлучні поїш іі у цих
ііоніт мої о відродження Укра-
їни Та іі не діішпіця Аджсж
саме копи 6іп чоловими дія-
чами ТОЮ Ірі МО ІОДОІ К- -
рапіської інтелігенції що зед
паппіпсі '"Брат сі по сії Кпрп
ла і Мсгодіи" задумував внз
лопни ііідппіі нарід із пут фі-
зичних магсріяльніїх — крі-наці- ва
і з п г духових — гем
лоти та мріяв про власну укра
їпську дсряану ш'льпу Укра-
їну спілці вільних слопяп- -
ськнх пародія І хоч царський і
лряд розіромив ораїчпкіп (ста
лося цс ПО літ том) проте по
мав сп пі вбипі їх шляхетні
задуми Бонн не зради ш сно-
ві ліобопп до рідного краю іі
народу іцо ііому слуялігп при
гягалпен замолоду
Такпіі був і Панько Куліш
Пнрпашпись з заслання бе-
реться пін ячіано за працю по
порвану лихоліттям А як по
смсріп царя ЗІпкоіи настав
цільніший лад Куліша рантом
стало їїошіо скріп
Тїін ші іас етнографічні (на
родоніанчі) 'і а ісіорнчиі маїс
ріялп (сланні "Записки о Юк
пом Русі'" дна томи 1850 —
Г)? ])) Наново складав розпо
чашії іще перед арештом і
засланням першим в україн-
ській Ліоні ісіоричпиіі помай
цілій
панам
і- - І І _ П " лт
і чорна гада ) укладає іріпін
ліатпку для народу а опісля і
випускає цілу низку маїері-міів- "
— шібних книжечок
дія парод-іног- о чіііаиня І'оз
починає лі ісра турну кришку
українською мовою розвідкою
про ііпїьмопііика Кніїку (1 778
— і 848) А рівночасно нама-
гаться здійснити давню свою
мрію про український :к циаі
але через цензурну заборону
місінь обмежишся
збірни-
ком ("Хаіа" 1860 р) який
сподівається таки зроби і п не
ріодпчпим часописом А коли
л 1801 р нонстас паренні юв
гожданпії журнал ("Основа"
Лтб 1861—62 рр) Куліш
стає иаіїГіЛінцим іл паїпіліїні
шпм співробі шиком "Основи"
заповнюючи її своїми писан-
нями Тії і краще письмен-еп- ю
— поезії та оповідання ті і кришка
п'сдаґоііка історія тощо —
українською іі російською мо
лою під власним імям і чис
ленними (шшб- -
ранпмн іменами) І дбай тут
пін не лише про інтелігенцію
але і про нарід намагаючись
викласти рідну ісюрію прис-
тупною українською мовою
Аджсж цс ного задушевна мрія
побачити нарід
рівним щодо культурності! ос-
віченим народом европен
А без культури рідного
слова це річ неможлива Ви-
соко цінячи і щиро люблячи
красу й силу сло
ва що його знання виніс ізпїд
батьківської стріхи хотів Ку-
ліш щоб заблисло воно всіма
барвами веселки в літературі
та науці стало перлиною у
творчості! цілого культурного
світу От у цьому змаганні збу
дувати власну українську куль
турпу хату на перс- -
казних непопсовашім народнім
побутом і приходить ціле дов-
ге трудяще життя-Вийшовш- и
з заможної иапів
панської спи де іцс міцно ж 1 1
лп давні українські трашції'
сильні пріїпязаипям до свою
стародавнього козацького ро-
ду ипшанея іілііш своїм лохо
джспннм У своїм життєписі
підніс він із натиском що по
ходить він із козацтва юродо
воі о — із статечних мовляв
"кармазинників'' Ця верства
козаків-хуторя- н людей юрдпх
своєю волею іі незалежністю
іа свідомих носіїв рідних іра
дицііі біа для Куліша паче
лицпіюм української нації Ці
на тим більше що іі загалом
на думку Куліша людині укра
іпською роду паліть простій
у самій гущі народній иеза-чспісп- ііі
ііце чужинецькою пі
бпю-кульгуро- ю — притаман-
ний своєрідний шіяхсгппіі а-рпеток-
ратпзм
шляхетна пан-ськіс- ть
у розумінні сгароипн-пп- х
і років
Т от усі борсання Кулішсві
наді о в останнім чпергьстоліт
ІІ ІІОІО жппя всі його внсіу
нп проти цих ми тих діячів
навіть колишніх пріштсліл-о- д
иодумців а то іі цілого укра-
їнською освіченого громадян- -
стла слід пояснити саме бо-
ротьбою за згаданий вище
культурницький ідеал У пій
боротьбі із своїми — дійсни-
ми чи уявленими - ворогами Ку
ліш часто заходив за далеко
іі сильно перегинаючії пали-
цю бив нею навіть ліаспу та
ку собі любу іі вихвалю
папу ним перетну Така лже
українській панн: і
(''всїьмолиііі покозач
неперіо-
дичним літературним
публіцистка
иселдоиімамп
український
ським
українського
основах
таку
оула ного завзята пестромна
іі у перта л ідча — педу рно про
знвали пою "юрячий Куліш"
З пересердя па рідну "азінг
типу"' що не здолала створи
ти власної держали закіпап
1
чині і простим ссіюхам ко
закам і духовенспіу та міщан
ству — усі сім емер і них ірі-х- ів
та у противагу вихваляв
"лад"' і "культуру" то і ніб-
и-1 о несли нам ч)жі "держав
пики"' для нашої власної ко-
рисні — чи польські папи чи
російські царі Але хоч і тих і
других теж не шкодував Ку
ліш і під гарячу руч жорстоко
картав їх за кривди що їх по
її 1 1 чинили українському іиро
донь то проте немилі н пезас- -
лужені виступи про ні своїх
зокрема зокрема проти Шев
ченка та в оборону Петра Т іі
паїсрпнн ТІ кінець-кшпе- м
відштовхнули були від Куліша
всю українську інтелігенцію
Тільки згодом коли ппигірас-т- п
потахлп — вмерли разом:
із їх носіями насіам час оці
пити діяльність Кулішсв без
сторопію Т от відвіявшії по-
лову в його спадщині ні і чис-
того зерна бачимо ми тепер
що останнє велико переважає
першу
ІЦож тріикого лишилося по
Кулішсві? А власне — ота йо
го оезу етапна вперта праця
над культурою українського
стола над виробленням укра-
їнської мови щоб стала вона
знаряддям освіченої по-евро-пейськ- ому
людини Цсж Куліш
сильно спричинився до ство-
рення справжньої української
письменницької мови поклав
шн основи української — що
до мови — літературної крити
ки публіцистики й науки Ще
більше — щоб присвоїти укра
їнській літературі твори світо
вого значіння взявся пін за
переклади з чужих мов і дав
нам українську Біблію дав не
рекладн великих світових ппсь
менннків: англійців — Шск- -
спіра (1564—1916) й Вайро
на (1788—1824) німців —
Ґстс (1749—1832) Шіллера
(1759—1805) Гайне (1799
УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК Рік IV Число 8
' 'У''ії&іШШ]$шШ$®' &икШхі№і!Ш?щ
Чогнролітшій Томи Соплит синок Т 0 М Сопвіпа започат-
ковуй церемонію пущений в рух моторовою с дна якчім його
батько думас брати участь в близьких перегонах
— 1837) поляка Зііцксвпча
(1799 — 1855) й іп Рівпочас
по збагашв він рідну поезію
(правдивими перлинами віас
пої лірики (чутливої поезії)
коли покинув переспіву ваш
Шевченка (в "Дослідках")
а лзялея писати взоруючпсь
па иайвнзнаї піших творах сл
роисііської ліїсратурн ("Ху-гор- па
Поезія" "Дзвін'')
По слід маловажній п росш
ськпх творів ІіУЛІШСВПХ —
аджеж і російським пером пра
цговап він для добра україн-
ського народу так як він ро-
зумів це добро Зокрема його
історія козаччини відома під
назвою "Історія возсоедіїкнія
(сполуки) Русі" поза зга іаші
ми вище виступами нрош Кос
томарова іі Шевченка та зага
лом української ініелігеиціі
праця як це підніс десять літ
тому акад Михайло Грушсв-ськп- іі
не лише талановита а-- лс
й ду--
ке цінна [
Не забуваймо крім тою-щ- о
Куліш є батьком нашого)
новітнього правопису який по
тпш все інше має ще й ту ва
гу що ріжнпгь пас від моска-
лів
А коли ще згадаємо зпачіп-и- я
Куліша для жнггя Галичи-
ни де він перший намагався
створити вогнище культури
па цілу Україну підпомагав і
грішми і власною працею мі-
сцеві національно - українські
(народовецькі) видавництва
— спершу "Мету" та '"'Всчср-ииц- Г'
далі "Правду7 керму-
вав літературними й наукови-
ми працями місцевих діячів --
то постать його стане перед
нами на цілий свій зріст Йо-
го думки про вагу нашої мови
для нас як нації- - виходять
найкраще з ного слів що він
їх написав після ганебного у-к- азу
з 1876 р коли царський
уряд заборонив українське
гшісьмснство:
"Єдиний скарб у тебе рідна
мова
Заклятий для сусіднього
хижацтва:
Вона твого життя міцна
основа
Певніша над усі скарби й
багатства "
Ціле своє життя Куліш пра-
цював для збагачення побіль
шення и ублагороднення цьо
го скарбу Вже вмираючи у
безтямі водив вій пальцем у
повітрі дописуючи недописа-
не
Ог за цю вперту н незви-
чайно плідну та цінну працю
н годиться нам згадати "не
злим ніхпм слоном товариша
й ирнніслн Шевченка іа Кос-томаро- ла
в сороклітти його
смеріп - ("Кипи і Знання")
ГРАВ ДВА МІСЯЦІ РОЛЮ
МЕРЦЯ
Лісбон Португалія — Міс-
цевий часопис опису с пригоду
еснапського фабриканта Аль-нор- о
Есіело в Маляґа шо виро
доїж двох місяців мусів іра
ти ролго мерин щоб спасти се
бо від чеки червоних
Коли Кетова побачив що в
Малязі таким особам як пін
годі допне жити спокійним
за своє життя піт режімом лі
вої вла ггг- - він сховався у труп
пі іробігчя епосі ротний у місь
кім пвіштітрі а вийшов із сло
то мер і луцького домгица аж з
пппхоіоу ю міста армій геп
Франка Гіопї сестри ггрптгосіг
лп йому поживу у пінках які
склаталн щодня на мої плі в
його намить Кстсва ніччю пп
ходив із трмпш та виймав із
нінрір гто-'-п'- и- т оповідає він
що кожної ночі він чув крики
осіб- - яких' воітллн па цвппта
рі чекісти
За дп'і місяці молодий фаб-
рикант посивів мов ГОІУІЇ і
внглядак (Тільш на мерин ніж
на живого чоловіка
КРАЄВА ПРЕСА ПОБОРЮЄ
ОТАМАНЩИНУ
Львів — іьлінііькпи укра-гпжнев- нк
їнськніі і 'Толие'7
н(о ііою видаюіь переважно
молоді люди діїстнгь статтю
одного малодого поста П Гі'рав
ціва під заг "Правду в очі"
Н ній обюворіоється сумне я-ви- ще
отаманщини що розпа-ношпта- сг
головно серед молод
шнх поколінь Па адресу тих
отаманчнків говориться там
такс: ''Звернути ш по друж-
ньому увагу переконувати їх
— шкода заходу і труду Во-нп- ж
як не вождн то апостоли
а принаймні пророки Поста-
вити їх на своє місце опреді-лпт- н
їх вагу і вартість — то
вони якщо не кинуться на
вас із кулаками н лайкою то
напевно почнуть організувати
свою "пашківську волость" і
торощнтн націоналізм або
знайдуть спільну мову з ного
найбільш запеклими противнії
камп Це треба ствердити
щоб з такими явищами як о-таман- щнна
серед молоді боро
тнея безпощадно іі у корені'
й
ПЕРША УКРАЇНСЬКА АПТИКА
На Сході Канади в Торонто Онт
Під Назвою
МагзИаіГз Ош§ Зіоге
Рецепти Вашого лікаря будуть виповнені солідно ква
ліфіковаппмп силами та першої якоеш ліками
Обслужимо Вас скоро солідно і в рідній мові
Доставляємо скоро Ваші замовлення нашими послан-
цями
Адреса: 312 Оиееп Зі Уе8І Телефон ЕЬ: 0033
В Гультай властитель кминнвннннминннвмнпнвжншмннт
ИІІІІІІІІІІІІИНІЧМІІІІІІІІІІІІІІНІІІІІІІІІІІІІИІІІІІІІІІІИІІІІ ІиІІІІІІіІІІІМІпІпІІіаіІІіІІІІІІІІІЬІІШІІІІІІП
ВЕЛИКИЙ СКЛАД
РІЖНОГО ВУГІЛЛЯ І ДРОВ
Замовляйте в
ТОМИЛО СО ОРЕКАШЕ (М
Сотрапу
2 Саіесіопт Кй РЬопе: ЬУ С263
Ціни Уміркован!
Обслуга Добра й Скора
Приймаємо реліфні картки
ч"""" "111 ііііііііііііііііііііііііііііЩііИііііііііііі'"!!іі!і:і'і '1 ІІІИІІІІІ'!! ' пііітгг? о
ІІІЗІ]!І!ІІІіІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ!ІІІІІІ!аі!ІІІІ1!ІІІІАІІІІІІІІІІІ
= ДОБРЕ ЗНАНЕ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ Цй = П О X О Р О Н НЕ ЗАВЕДЕННЯ У
151 =
1 Наггу Еапкв
а Г Ц" N Е К А Ь ПІ К Е С Т О К
455-5- 7 ЕЕN 8ТКЕЕТ УЕ5Т
ТсІерЬопе — ДУАуегІу 5370
аіІІ!!ІІІІІІІІ[1ІІІІНІІІІІШІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІ!ігіІІІІІІІІІІІ@ІІІІІІІІІІІ!ШІІ
Щшкл ~ %ші
в
Яівіаі
МАЛЮНКИ СОВЄТСЬКОГО
ПОБУТУ
Совєтсьні '"вчені"
В "ізвестіяч" чіпаємо:
В одному з домів відпочин-
ку довелося нам бачиш лсіп-чезпи- іі
плнкаг де старанно бу
ло написане:
— Хвороба — ворог здоров
ля!
Коли ми ледвп стримуючи
усміх порадили завідувачеві
солідному мущппі бо без огія
ду на страшну спеку хоціл мо
мусь у шкіряних сподпях зня
ти цеп плнкаг то він здивулал
ся а навіть образився
— Навіщо зпяіп? Хібаж це
впкрпвтюе: лінію партії іі урн
ду? По моному — це вірне
Хіба хвороба не ворог здоров
ля? По моному — ворог
Ця недосяжна височина ін-
телектуального рівня завідува
ча ріднить ііою з одним алю
ром наступного "вченою''
трактату:
"Вода в пральні ис с основ
ного сировиною виробництва
Доказ — основний виробни-
чий процес полягає в митті бі
лизни Вода не входить в об-є- кт
прання білизни але зєдню
ється брудом від білля Але
ці відємні наслідки примі неп
ня води не зменшують її рол'
як основної сировини вироб-
ництва"
Що цс за ґаліматія? — спи
тає здивований читач Це ци-
туємо з підручника викладів
курсу економії комунального
господарства що її виклатає
професор (!) Гсрус л інститу-
ті керівних кадр
Цей "учений економісті" по
кінчившії в цей спосіб з праль
і ними переходить до теорії
0
& Сотрапу й
а
Чоловічі Жіночі
Убрання та плащі Жіночі фу-т- ра
на замовлення
Робота дуже солідна Ціни
хлппігопаш на догідні сплати
Норучас Валі добре зпанніі
Леон Маєвський
530 Уг ОиЕЕК 8Т У
УА 7537- - Тогопіо
лазні п ту т сягас ще оільшнх
'філіософічпих'' глибші Ось
що там чіпаємо:
"В лазні — повчає: докірп-перськи- м
тоном "професор" —
відбуваться процес мппя з
допомогою гарячої іі зимної
води Миття — цс с одночас-
но іі продукт споживи субекта
що мпсіься і продукт вироб-
ництва лазні як підприємства
Гаряча іі зимна вода суп ос
повні елементи виробничою
процесу — мппя: з їх дополю
юю в основному відбуває і ь-- ея
перетворення брудною тіла
в чисте"
А далі:
"Фізично вода не сноіучу-єіьс- я
з чистим тілом людини
як продукюм лпігія вона на-
томість ЗСДІІЮЄГЬСЯ з підмитим
брудом тіла але цей відгмннп
наслідок прпмінспня ноні не
зменшує іі ролі як основної
сировини її роія та сама як і
при пранні білизни"'- -
Типовий Сокраг1 Форма іь-ііі- ііі
Аристоісль! Але питаємо
—чом' цс маячіння нсихона
та яке ироюлошуєіься з кл-тед- рн
ис викликує проіесіін
Іавдіпорії? Це сіанс ясним ко
'ти познайомимося зо скла іом
студентсіва
І Більшість студентів піні всту-
пі до інституту мала кільки но
'маткову освіту Багатьох з них
приваблювала можливість діс
тати стипендії і здобути лег
ким коштом дипльом інжпніра
Не біда що будучі "інженери"'
майже всі не грамотні іі пи-
шуть так що навіть саме сло
во "інженер" виходить в тако
му вигляді: "енджінер" А без
смертний автор лазпе-нравп- п
по вченого трактату живо нрп
іпстітті нрипіпаючн й одер
жує за свої "науки"' солідну
і місячну сму