Vilne Slovo, August 07, 1965

              ьмМ_иваидавл &ІЗ!В&-- —-"°4 1--
І" лі чг_ зиі и ДГ г ТІЇ 41 II пп І ІЩ4І - і і- - м!~ Л І іЛгі_!М 11
А- -
' $ін ~" г--ш" ""іггли-- ' т ' ? 2 у "
V
ВСІШШ - - іьйапя г 'МИ
Рік XXXII Ч 32 субота 7 серпня 1965 "ВІЛЬНЕ СЛОВО" — "УІ1ЛЕ 5ЬОУОя АиЄизі 7 1965
ШїшИШ
"ВІЛЬНЕ СЛОВО"
незалежний український часопис
(давніше "Український Робіт-
ник") заснований 1934 року
Видас Видавнича Спілка "Віль-
на Преса" в Торонті
Виходить кожної суботи
Редагує Редакційна Колегії
РІЧНА ПЕРЕДПЛАТА!
у Канаді $600 В Америці $700
"ТНЕ РКЕЕ УОІШ"
("УП-И- Е 5ЮУО")
ІІкгаіпіап Іпо'ерепа'епт УеекІу
(£огтег1у "Цкгаішап Тоіїег")
£ошкіе(1 1934 РиЬ1і5ЬесІ еуегу
БаШпіау Ьу ТЬе Тогопіо Ггее
Ргез5 РиЬНсаІіопз !&
Есіііей Ьу ЕШІогіаІ СоттШее
УБАНЦУ ЗиВЗСКІРТІОМ:
Іп Сапала $600 Іп ІІ5А $700
АДРЕСА — АООКЕ55
"УИМЕ 5ЦОУО" — 286 ІІ$даг 5 — Тогопіо 3 ОпГагіо Сапала
ТеІ: ІЕ 5-99- 55
Редакція за оголошення не відповідає!
"Будь тим чим тебе Бог сотворив"!
З приводу святкувань торонтонських українців у
честь Верховного Архнєпископа Української Католиць-
кої Церкви — Кардинала йосифа Сліпого — ми писали
у "Вільному Слові" з дня 26 червня цр про знаменну
промов}' Митрополита Кир Максима З огляду на дій-
сно колосальне її значення в майбутньому подаємо її
в цілості на цьому місці з надією що золоті слова на-
шого Митрополита не підуть марно і що ті його єдино-правиль- ні
думки та ідеї будуть переведені в життя на-
шим духовенством і виховниками нашої молоді Дина-
мічно виголошена промова Високопреосвященнішого
Кир Максима Германгака — Митрополита Української
Католицької Церкви Канади в неділю 20 червня 19665 р
на Всеканадійській Виставовій Площі в Торонті перед
10000 вірних — звучить так: "Я хотів би разом з вами застановитись над од-
нією з наших найважливіших проблем у Канаді й у
цілому вільному світі а саме над проблемою нашої мо-
лоді яка сьогодні віддає поклін нашому Верховному
Архиєпископові Кардиналові йосифові Сліпому яка
манить наше око красою своєю загріває наше серце є
надією нашого кращого майбутнього надає нам сили
і охоти до нашої праці
Я хотів би звернути увагу на один факт а саме:
"-по- чинає закорінюватись між нами одна фальшива над-
звичайно небезпечна ідея яка неначе той рак починає
поволеньки але послідовно розкладати наш церковний
національний організм починає поволеньки його ни-
щити Ця фальшива ідея висловлюється в ось якій фор-
мі: мовляв наша молода генерація в Канаді в Америці
вимагає нових форм релігійного життя нових форм
національного і культурного життя І в імені тих нових
форм релігійного обрядового національного життя
роблять ці люди заключення що ніби цій нашій молоді
вільно покинути те що принесли її батьки з рідного
краю а на те місце взяти щось нове ніби поступове
нібито щось таке що нас врятує!
Це є єресь в самій проблематиці виховання єресь
в розумінні поступу єресь яка може принести величез-
ні шкоди для нашого життя
Кожне молодше покоління кожна нова сила народу
має право і обов'язок краще і ліпше працювати краще
і ліпше творити як це робили батьки бо вона може
використати те все що батьки придбали і в ділянці
знання і мистецтва і всіх інших висловів людської твор-чост- и
але це не значить що вона має заперестатн бути
собою! Той поступ та еволюція має йти по лінії і релі-
гійної ідентичносте і своєї корінної рідної ІДЄНТИЧНО-СТІ- і!
Значить що наша молодь в Канаді і поза Кана-
дою якщо вона хоче нових форм свого життя вона
має бути ще кращими католиками як ми ще більше
пильнувати краси і величі нашого обряду як ми ще
краще плекати нашу культуру як ми ще краще пра-
цювати для остаточного визволення нашого народу
і його свободи!
Це є та нова форма це є поступ нашої молоді але
не відступство не та нікчемність той встид свого бать-ка-мате- рі
свого обряду мови культури традиції Мов-
ляв як я заперестану на собі носити знам'я українця я
буду кимсь Ні дорогий брате коли ти заперсстанеш
бути тим чим тебе Бог сотворив ти буде тільки вик-
ривленою смішною твариною твоєї особистої фантазії
більше нічим!
Якщо Господь Бос нас покликав нас вибрав в члени
того народу нам дав велику місію нам дав великі зав-
дання продовжувати велику працю св Володимира св
Ольги всіх наших подвижників князів провідників
якщо Він дозволив нам розкинутись по цілому світі
дав нам такі величезні можливості діяти майже у всіх
країнах вільного світу то чи він дав нам це на те щоб
ми при помочі того всього топтали і нищили все те
що придбали наші батьки? Ні! Це був би нікчемний
гріх це була б помилка непростима ані нашим народом
ані нашою Церквою Нам Всевишній дав все те щоб
ми краще як наші попередники успішніше як вони
і з більшим успіхом як вони вводили в життя їхні і
наші ідеали
Наша молодь наче той цвіт на леваді пишається
красою свіжістю наші діти гарні вони здібні вони
мають перед собою величезні можливості! Недавно
уряд федеральний Канади проголошував нагороди різ-
ним студентам що брали участь в конкурсі мистецтва
Першим вийшов у змаганні в ділянці малярства наш
українець-католи- к з Вінніпегу ученнк школи Непороч-
ного Зачаття Марії під проводом наших Сестер перший
на 80 тисяч студіюючої молоді Канади! До того кон-
курсу ставали канадські діти від Ванкуверу до Галіфак-с- у
родимі англійці- - французи і всі інші між ними цей
наш учень вийшовгперший Уряд Канади просить його
до Оттави платить подорож його батькам готель і
помешкання на цілий тиждень його там прийме сам
міністер виховання Таких дітей ми маємо7 багато Ча-ст- о
буває що в наших канадських школах "першунамн
„Зустрічатись чи не зустрічатись"
Такими здавалося б бла
гимн медитаціями почало-
ся А згодом комусь захо
тілося — не знати пощо —
назвати ці "приватні зу-
стрічі" — "зв'язками з у-країнс-
ьким
народом" чи
"контактами з Україною"
та малощо не визвольною
— та ще й революційною
— політикою І тут і від
того почався несамовитий
герць навколо того питан-
ня якого (герцю) найяс-
кравішим і жалюгідним ви-яііо- м
було видовище яке
українському імені не при-
несло слави на абсолютно
зайвому в такому склад-
ному і делікатному питан-
ні вічу в Нью йорку 21
лютого 1965 р І той герць
не вщухає Навпаки на по-
тіху і радість ворогів а
зокрема наших окупантів
продовжується прибираю-
чи на гостроті і пристра
стях
Політика — то складна
справа Про політику не
рішається на вічах чи в
статтях На вічах чи стат-
тями можна лише приєдну
вати прихильників сякої
чи такої політики чітко і
ясної устійненої провідни-
ками Віча і статті на яких
чи якими хочеться устійню
вати політику не приєдну-
ється лише дезорієнтуєть-
ся і деморалізується маси
Святослав Завойовник
вибираючись у похід на во
рогів повідомляв їх —
"іду на вас" Але то було
якраз перед тисячу рока-
ми Але напевно й тоді
Святослав не повідомляв
Цімісхія коли русичі виру
шать у похід куди будуть
маршувати з котрого бо-
ку будуть наступати де
будуть наступ демонстру-
вати а де будуть головно
наступати і т д і про тим
подібну стратегію і такти-
ку І тому гнучкий Свято-
слав примусив гордого Ци
місхія прийти з поклоном
і пропозицією замирення
Ми находимося в т зв хо-
лодній війні між СССР і
вільним світом Кожна сто-
рона намагається послаби-
ти свого противника і скрі
пити свої позиції щоб з
тих позицій його знищити
чи перемогти
Фактично ця війна ве-
деться від закінчення пер-
шої світової війни Між
двома світовими війнами
ця боротьба виявлялася в
різних формах Але вона
ніколи не припинялась так
як не припинялась і війна
між Україною і СССР чи
РСФСР Між двома світо-
вими війнами кремлівсь
ким можновладцям не на
руку була відкрита бороть
ба з вільним світом Тому
Сталін у протилежність
концепції Троцького рі-
шив не наступати відкри-
то на вільний світ ліберал-капіталісті- в
лише всю ува-
гу сили присвятив побу-
дові і закріпленні комуніз-
му в СССР проголошую-
чи згл підтверджуючи
фразу Леніна що ті дві си-
стеми можуть поруч себе
існувати Тією концепцією
Сталіна вільний світ був до
тої міри загіпнотизований
що не спостеріг чи може
лише злегковажив те що
з доручення того ж Сталі-
на того "миролюбного
Джова" як називав його
Рузвелт комуністи твори-
ли тут же їм під боком
комуністичні партії і "на-
родні фронти" та інші я-чей- кн
і "п'яті колони" які
вправді не вели відкритої
війни але вели скриту роз
кладову акцію У висліді
тієї гіпнози і тієї розкла-дово- ї
акції Сталінові вда-
лось завоювати більше як
половину Европи і західня
границя комуно - больше-вицьк- ої
імперії сьогодні
проходить на лінії Штетін-Трієс- т
Цього процесу і по
го наслідків чи вислідів
ми не сміємо тратити з о-ч- ей
і забувати
По другій світовій війні
внаслідок тієї комуно-бол- ь
шевицької агресії і її вислі
дів ліберал-капіталістнч-ни- й
світ починає прозріва-
ти Пізно-бо-пізн- о але ще
не запізно Опритомнюю-
чи той ліберал - капіталі-
стичний світ починає про-
тиставитися тому комуно-большевнцько- му
наступові
Тут потрібний протина-сту- п
На жаль вільний світ
або не вповні усвідомлює
собі загрозу або ще не го
товий — байдуже з яких
причин — до протинасту-п- у
Але й СССР не готовий
до відкритого наступу й
тому — хоч побренькує
шабелькою то уникає всьо
го що могло б вільний
світ спровокувати до про-
ти на ступу Одним з доказів
того був відомий срамот-
ній для Хрущова відступ у
кубинській авантюрі 1962
року яку розпочав той же
Хрущов
Не будучи готовим до
відкритого наступу ані до
прийняття протинаступу
Хрущов запропонував віль
ному світові зокрема А-мер- иці
"мирну коекзистен
цію" щоб мати змогу від-
будувати СССР внутрі від
в англійській мові є українці а тому кілька років в Ст
Боніфасі у школі французькій першуном в англійській
мові був українець і у французькій мові був українець!
Наша дітвора — це наш величезний капітал вели-
кий задум творчостн нашого народу це велика програ-
ма нашого майбутнього але ми батьки ми українська
громада влиймо в ті серця довір'я до себе до Божого
Провидіння даймо їм гордість щоб вони зрозуміли
і відчули що тільки тоді коли вони будуть собою
вони здобудуть повагу признання світу благословення
Господнє і вдяку цілого українського народу!"
Цю рішучу заяву Митрополита Кир Максима під-
твердив ще торонтонський Єпископ Преосвященний
Кир Ізидор Борецький який подав присутнім до відо-
ма що таке саме становище займає також Верховний
Архиєпископ Блаженнішнй Кардинал йосиф якого
твердим бажанням є не тільки зберегти чистоту обряду
і звичаїв в Українській Католицькій Церкві але і ви-
ховувати молодь та вірних в українському національ-
ному дусі дати їм повне знання української мови
історії культури і всього того що збереже їх тими
якими їх Бог сотворив — добрими українцями Бажан-
ням Кардинала йосифа є щоб в Канаді і всюди де
тільки живе українська людина заіснували українські
цілоденні школи!
По цих прилюдних заявах найвищих зверхників і
керівників Української Католицької Церкви за які
українська спільнота у вільному світі їм надзвичайно
вдячна і зобов'язуюча — ми не віримо що знайдеться
хтось з Отців Парохів що на власну руку заводив би
в українській церкві чужу мову та зміняв би на чужі
українські церковні звичаї і
і
обряди та свідомо ігнору
- - -
вав українську мову в церкві і школі яка йому під
лягає!
воєнних потрясень та скрі
пити позиції СССР на між
народному форумі а при
тому розбудувати свої
"п'яті колони" у країнах
вільного світу та їх розло-жит- и
знутра
Вільний світ прийняв
пропозицію Хрущова і змі
ряє до "мирної коекзистен
ції" з СССР
В рамках тієї "мирної
"коекзнстенції" і її перши
ми виявами є т зв "куль-
турний обмін" між СССР і
вільним світом який тепер
відбувається зокрема між
СССР і ЗДА - Канадою В
рамках чи в порядку того
"мирно - коекзистенційно-го- "
"культурного обміну"
приїжджають також з Ук-
раїни різні ансамблі чи ін-
ші "культурні бригади"
При тому слід відмітити і
підкреслити що в тому
"культурному обміні" офі-
ційні державні чинники о-б- ох
сторін формально іне
заанґажовані То не зна-
чить що той "обмін" від-
бувається без апробати
тих чинників зокрема ко-
ли йдеться про СССР
При тому "культурному
обміні" обидвом сторо-
нам йдеться також і про
те хто кого переможе або
хто кого захитає і зіпхне
з його позицій не лише
культурних але й ідеоло-
гічних і політичних Або
ще іншими словами для
кого ця "мирна коекзистен
ція" а в тому й "культур-
ний обмін" буде корисні-
ша Гра йде ш велику ска
лю Можна сміло сказати
що тон "культурний об-
мін" це є культурно-ідеологічн- а
боротьба і інфіль-
трація для якої як заяв-
ляв Хрущов і його зять
Аджубей будучії в Німеч-
чині не може бути жодно-
го компромісу і "коекзн-
стенції"
Для Сопєтського Союзу
українська політична емі-
грація є "сіллю в оці" не-мен- ше
як зброєння і під-гото- ва
вільного світу до
наступу на СССР і крем-
лівські можновладці так
як закладають свої "п'яті
колони" в країнах вільно-
го світу щоб ті країни
знутра розложити так же
самі закладають вони такі
"п'яті колони" серед укра-
їнської еміграції щоб і її
знутра розложити і спара-ліжуват- и
для визвольних
змагань українського на-
роду
І розуміється що так
кремлівські можновладці
як і київський т зв уряд
УССР виряджуючи свою
"культурну бригаду" у ві-
льний світ доручають їй
зустрічатися з українськи-
ми емігрантами і Перекопу
вати їх що УССР є україн
ська держава і то суверен
на держава як і її уряд-влад- а
українська культура
вільно розвивається і цві-
те немає жодної русифіка
ції соціяльний стан як най
кращий і т д і т п а то-
му повертайте в Україну
Якщо б ті "культурники"
таких доручень своєї вла-
ди не мали то вони не від
важилися б відвідувати у-краї-
нців
за "рубежем" так
як не відважувалися до
цього часу (Далі буде)
Осип Бойдуник
ГУМОР
Боїться тісноти
В'язень питається новоприбуло
го товариша:
— На який реченець вас засу-
джено?
Новий в'язень: — На дев'ятде-ся- т
дев'ять років І А вас?
В'язень: — Коли так то будь
ласка пересуньте свос ліжко
ближче до дверей бо ви вийде-
те ШВИДШЄІ1
ВІСТІ УРСОЮЗУ
г~ іл-~-2~ 'ЖшІ[ЇЇ
ПОМЕР М СКРАБУТ
КОНТРОЛЬОР УРСОЮЗУ
В Ембріджу 5 липня 1965
року по довгій і важкій
хворобі помер касир Кон-
трольної Комісії УРСоюзу
Михайло Скрабут
Михайло Скрабут наро-
дився 18 вересня 1915 ро-
ку в місті Арнольді Па де
його батько Дмитро і мати
Анастазія з дому Кузен-к- а
проживали та вихова-
ли його на свідомого ук-
раїнського громадського
діяча
Вже під час студій М
Скрабут брав живу участь
в українському житті а за-
кінчивши студії і ставши
кваліфікованим контроле-
ром машин він повністю
віддався українській гро-
мадській праці Був членом
українських місцевих і цей
тральних організацій а в
тому був членом 5-г- о Мі-
сцевого Відділу УРСоюзу
потім головним радним а
вкінці і членом Контроль-
ної Комісії УРСоюзу В мі-
сті Ембріджі — Гановер-тавнші- п
— він був "текс
колектором"
М Скрабут був жонатий
і разом з дружиною Кате-
риною виховав двох синів
Мнрона і Євгена які пов-
ністю пішли його слідами
Вони виявили замилування
до техніки і її студіюють
та брали участь у конкурсі
за написання найкращих
есеїв що їх проголошува-
ла управа Стипендійпого
Фонду ім І Франка Оби-
два вони здобути перші
стипендійні нагороди
М Скрабут діяв у місті
Ембріджі і на терені Пітс-буржчин- и
В останньому
часі він вів живу акцію за
будову пам'ятника Шев-
ченкові та був активним в
Українськім Народнім До-
мі як також у Філії УККА
Похорон М Скрабута віді
бувся в четвер 8-г- о липня
1965 року
Від УРСоюзу взяли у-час- ть
у похороні — голо-
ва А Батгак головний се-
кретар Т Миник і фінансо
Купуйте:
УІ
555 0иееп 5 У
2--В Опі
ТеІ: ЕМ 6-33- 75
ПОСИЛКИ
УКРАЇНУ -
ВІШ секретар-касн- р Е По- -
піль"
лай оуде йому вічна па-
м'ять а Його Дружині ді-
тям і родині — глибоке
співчуття!
ПІД УВАГУ ВСІМ УРЯД-
НИКАМ МІСЦЕВИХ
ВІДДІЛІВ УРСОЮЗУ
Звертається увагу всім
відділам і заінтересованим
у виборі делегатів на 16-т- у
Головну Конвенцію УРСо-
юзу що відбудеться з по-
чатком червня 1966 на та-
ку статутову постанову я-- ка
каже що:
"Кожний Місцевий Від-
діл з Союзовою грамотою
що належав до Союзу най-
менше шість місяців і в о-стан- нім
дні місяця грудня
перед Конвенцією налічує
не менше як 60 повноправ-
них членів має право на
представництво і голос на
Конвенції а саме: відділ
що має від 60 до 150 повно
прашіих членів має право
вибрати одного делегата з
одним голосом Відділ що
має 151 до 225 повноправ-
них членів має право ви-
брати двох делегатів кож-
ний з одним голосом Від-
діл що має 226 до 300 пов
поправних членів має пра
во вибрати трьох делегатів
кожного з одним голосом
Відділ) що має понад 300
повноправних членів має
право вибрати чотирьох
делегатів кожний з одним
голосом
Отже відділи що бажа-
ють вислати делегата чи
делегатів на Конвенцію по
винні постаратись щоби
до 31-г- о грудня цього 1965
року мали відповідне чи-
сло членів на право вибра-
ти і вислати 'одного двох
трьох чи чотирьох делега-
тів на Конвенцію Повторя-
ємо що належне число чле
нів на право вибору деле-
гата має бути "доповнене у
відділі не пізніше 31-г- о гру
дня цього 1965 року
Тому до праці в новій
Кампа-
нії за новими членами до
УРСоюзу До 25 тисяч чле
ні в УРСоюзі бракує ще
понад ТРИ ТИСЯЧІ з по-
ловиною членів Стараймо-
ся спільними силами до
Конвенції здобути їх
Виконавчий Комітет
УРСоюзу
ХЛІБИ КАЛАЧІ
ТОРТИ і ВСЯКЕ
ІНШЕ ПЕЧИВО
ЬЕ 5-74- 45
103 ЬіеЬіЬоигпе Аує
У$
300 51 СеогЄе ка %
Вгапііогсі РІага
Вгапііоіч] Опіагіо У
ТеІ: 756-56- 12
Літній випродаж $
потрібне на посилки І
найдешевших цінах: 'І
ШОВКИ НАЙЛОНИ КАТОНИ Ь
РЕЙОНИ ВОВНИ НА УБРАННЯ '
НИТКИ ДМЦ Гт п V
НАЙКРАЩОЇ ЯКОСТИ
В НАЙСТАРШІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПЕКАРНІ
В ТОРОНТІ
урЖЮ&ЛЖГАУЗГДЖ
в
Передконвенційній
УКРАЇНСЬКІ ТЕКСТИЛЬНІ КРАМНИЦІ ЗТУЬЕТЕХ ТЕХТІЬЕЗ
Власник: СЕМЕН МЕДИЦЬКИИ
Тогопіо
Все
по
Посилки в Україну
Пачки — всячина — 20-фун- к
Харчові пачки — 33-фунт-
ові Уі
Подарунки (авта радії і т п) я
Літунська пошта — готові речі Я
Скора та гарантована досіаіа ісХ4хаіхкхогсхжскхс:::хеохж- % -
'І
к
?л
Ч
Iі
1
п
--і_
ї
І