Homin Ukrainy, October 30, 1965

              УКРДЇНИ
Листопад
Такі дні як 22 січня 1 листо-
пада звиклії лш називати націо-
нальним святами Зовсім спра
ведливо Це справді наші на-
ціональні свята з якими зв'я-
зана найвища наша національ-
на ідея і мета: наш змаг до дер-
жавно! незалежності!
Щораз частіше можна почу-
ти зауваження що 1--
ий листо-
пада мас провінційний галиць-
кий характер і тим самим не
може вважатися всенаціоиаль-нн- м
святом З таким підходом
до справи погодитися важко
Коли лершолистопадовий акт
розцінювати з державно-прав-пог- о
становища і коли взятії
до уваги історичні обставини
серед яких він постав ми по-
винні день першого листопзда
1918 року поставити нарівні з
днем 22 січня того ж самого ро-
ку бо обидва державні акти по-п'яза- ні
з тими датами мають
подібний характер з тією хіба
різницею що 4--
ий універсал
Центральної Ради відносився
до більшої частішії української
території а акт 1-- го листопада
— до меншої Адже ж 4-- им уні-
версалом проголошено самостій
ність тільки тих українських
земель які були під московсь-
ким пануванням і жоден укра-
їнський уряд не поставив пе-
ред Центральними державами
твердо питання і про прилучен-
ня західньоукраінських земель
до створеної дня 22 січня 1918
року української держави В
обличчі такої дійсності! мусів
заіспувати акт 4-г- о -- листопада
1918 року яким галицькі укра-
їнці завершили свої національно-державн-
ицькі аспірації В об
личчі такої дійсності! мусів за-
іспувати акт з 22 січня 1919 ро-
ку яким проголошено злуку
соборність українських держав
Таким чином акт 1-- го листопа-
да — це доповнення 4--
го уні-нерса- лу
Правда галицькі українці від
носяться до листопадових подій
з якимось особливим сантігмен-то- м
Нічого в цьому однак див-
ного бо ж увесь тон величний
настрій що його переживає на-
род у зв'язку з національним
поскресінням прийшов для Га-
личини не так в наслідок 4-- го
універсалу як власне листопа-
дового перевороту
Сантимент до 1-- го листопада
1918 року пслить нам і сьогод-
ні в роковини цієї величної да-
ти взяти за перо і ще рак торк-
нутись тієї теми що звучить „ЛИСТОПАД"
Заглиблюючись у зміст цьо-
го слова не можемо обійти мов-
чанкою засадшічої справи а са-
ме що ЛИСТОПАД — це наш
протипольський фронт на яко-
му ведеться боротьба довгі сто-
річчя і на якому день 1--
го ли-
стопада — це тільки одіга фраґ
мепт цісї боротьби але фраг-
мент першорядної ваги бо тоді
перекреслено 6(Ю-літ-
ні намаган-
ня поляків перетворити Гали-
чину на „Малопольску Всход-ню- "
1-- го листопзда 1918 року
галицькі українці відновили
своє право на посїдапля талиць
кої волости Хоч Українська Га
линька Армія програла тоді бій
з полякхми то останнім не вда
лося таки опанувати українсь-
кого населення Галичини про-
тягом всього існування їхньої
поверсальської держави Роки
під 1919 до 1939 — були фак-
тично роками дальшої боротьби
з поляками боротьби очевидно
не фронтової
Протипольський фропт іслус
й сьогодні і буде існувати так
довго поки поляки не залишать
свого імперіалістичного способу
думання і не помиряться з дум
кою що кожний народ мас пра-
во на самостійне існування в
своїх етнографічних межах По
лаки мусять погодитися з фак-
том що ти я країна вже відо--
грала свою історичну ролго що
(Листопад стор 8)
На
У дні 8 листопада підемо
до виборчих урн щоб від-
дати свій голос на одного
з кандидатів у нашій ви-
борчій окрузі Право голо-
сувати мають повнолітні
(принаймні 21 років) гро-
мадяни Канади або брітан-сь- кі
піддані що знайшли-
ся на виборчому списку в
окрузі де мешкали в час
розписання виборів
Ми звертали увагу на-
шим читачам щоб управ-не- ні
до голосування прові-рил- и
чи їхні прізвища є
у виборчих списках Тепер
наголошуємо потребу взя-
ти участь у виборах щоб
своїми голосами обрати най
відповідніших депутатів до
Оттавського парламенту і
тим самим запевнили ство-
рення такого уряду який
буде найкраще й найусиіш
ніше заступати й проводи-
ти в життя наші потреби й
інтереси Очевидно маємо
на увазі добро і потреби Ка
над и враховуючи тут по
Від десяти років кожно-
го 1-- го листопада відбува-
ється спільний молитовний
похід що перейшов уже в
традицію усіх українців --
християн у розсіянні су--
ВИМАГАЮТЬ ЗАСУ-
ДЖЕННЯ КОМУНІЗМУ
НА СОБОРІ
450 Отців Собору зверну-
лися із петицією до прези-
дії Собору щоб проголоси-
ти спеціяльну деклярацію
з засудженням комунізму
Тут притадуємо що голо-
ва ЦК АБН Я Стецько пе-
редав Отцям Собору мемо-рія- л
про положення Церк-
ви в Україні й інші£х поне-
волених Москвою країнах
поставивши вимогу щоб
Отці Собору стали на обо-
рону народів і Церкви під
московсько - комуністич-
ною окупацією
Українська громада То-рон- та
мала приємність ві-
тати в неділю 24 жовтня
українськіш хор ім Тараса
Шевченка з Клівленду я-к-ий
з професійною оркест-ро- ю
Торонта виступив під
дириґентурою заслуженого
сеньйора Ярослава Барни-ч-а
з концертом у Мессі Гол
Простора заля була випов-
нена громадянством і мо-
лоддю
Публіка довготривалими
оваціями прігйняла виступи
хору і солістів — Ш
і В Мель-ничи- на їх обдаровано чи-
сленними букетами цвітів
На окреме прігзнання зас-
луговує велике число моло-
ді що переважає у хорі
У першійчастині концер-
ту хор виконав у супрозоді
оркестри
поему „Хустина" Л
Ревуцького на слова Шев-
ченка „Лічу в неволі дні і
ночі" Д Січинсьхого на сло
ва Шевченка і До бою"
(арія з „Шаріки") Я Бар-нзг- ча Ш
кого голосуємо?
Спільний мллитппнйй ппхіл
Ор-дассі-Баран- ської
хорально-симфоніч- ну
Ордассі-Баранс- ь-
гляди и пооажання вели-
кої української спільноти в
Канаді Під тим кутом оці-
нюємо виборчі програми по
одиноких партій та їхніх
кандидатів
Цьогорічні вибори заслу-
говують на пильну увагу
тим що у висліді їх буде
покликаний уряд який пе-
реведе відмічення 100-річ-- чя
Канади не лише мані-фестаційни- ми
імпрезами
але як загаїяновано теж
зміною конституції Ми хо-
чемо щоб у святкових ім-
презах 100-річ- чя Канади бу
ло запевнене належне міс-
це для української націо-
нальної спільноти через Ко
мітет Українців Канади а
в новій конституції Канади
ми знайшли законом'забез-печен- е
право плекати й ррз
вивати нашу ріднумову
наші традиції і 'культурні
надбання Тож в поодино
ких виборчих о кругах' від
даймо свої голоси на -- тих
кандидатів які ці справи
"-
' - - "4"' -'-
"- іСбл-- гІ -- 1
щих по всьомулсвіті:'І$ього
року понеділок Д' листопа--
да теж буде днем- - спільної!
0ЛИТВИ: --- Ш- - ~ї£і і І4
Молитва призначена на
8-- му годину вечора захід-
ноєвропейського часу Ди
відповідають:
— 10 год вечора в Укра-
їні
— З год по полудні в Он-
таріо і Квебеку
— 2 год по полудні в Ма-ніто- бі
— 1 год по полудні в Са-скачев- ані
й Алберті
— 12 год опівдні в Брі-танськ- ій
Колюмбії
'Переслідування в Украї-
ні не те що трігвають далі
а ще й збільшуються Тим
рішучіший хай буде наш
духовний опір тим міцні-
ша хай буде наша націо-
нальна солідарність і єд-
ність у спільній молитві
ка і В Мельничіга відспіва
ли дует з опери „Катери-
на" М Аркаса у сольових
виступах співали: В Мель-ничи- н
— „Магмо моя мамо"
А Гнатишина Ш Ордассі-Барансь- ка
— „Садок виш-
невий" М Лисенка „Пла-
вай --плавай лебедоньку" К
Стеценка
У другій частині концер-
ту виведено „Вечерниці" П
Ніщинського з виступом ба
летного гуртка СУМА в
Клівленді під керуванням
РЕЗОЛЮЦІЇ АПАКЛ
В КОНГРЕСІ
На внесення конгресменів
Дульського (демократ) і Дервїн-ськог- о
(республіканець) резол ю
ції XI Конференції Антикомз--ністнчно- ї
Ліґи Азійських Наро-
дів (ЛПАКЛ) що відбулася в
Манілі в вересні ц рч — ііапе-чата- но
в Конгресовому рекорді
з дня 7 10 ц р стор 25428
Темою резолюцій с справа виз-
волення поневолених московсь-
ким імперіалізмом і комунізмом
народів
Повний текст цих резолюцій
був у ч „ГУ з 2 10
XVII РІК ВИДАННЯ
Лг 15 (859)
Субота
ЗО
жовтня — ОсІоЬег
1965
Ціпа одного примірника
в Каиаді і США — 15 ц
] розуміють і рішені їх ооро-нит- и
тобто на випробува-'ни- х
друзів і приятелів ук-
раїнської справи до якої
включаємо і вимогу змага
"ти до ліквідації московсь-ко-большевицько- го
колон-
іалізму й визволення поне-
волених Москвою народів
в тому — України стосу-юч- и
всі доступні мирні за-Ісо- би
т Самозрозуміло що кан
дидати українського роду
вввИіИРР$р'?ГЯпИ
ВВВВВВВВВ&шК " Вк'_ аІВВВВВІ
ВВВВВВВВВВВВВвШРР~ЧВВВВВВВВВВВВІ
НІІІіі&івІвввввввввввЯ
ввввввввввШввввввввввввЯ
ВВВВВВВВВВВВВиВВВВВВВВВВВВВВВВВВВВІ'
і Михайло Стар
найкраще ці проблеми мог-
ли б знати й реалізувати
коли до щього відповідно
підготовані Тому всюди
там де маємо таких укра-їнські- гх
кандидатів будемо
на них голосувати З кон-
сервативної партії про пе-реви- бір
старається наш ви-
значний і досвідчений зем-
ляк' Михайло Стар в Оша-- ві
кандидують теж М Ман
дзюк Й Слоґан Скорейко
і Корчинськіш
З ліберальної партії з го-
лосили свої кандидатури
д-- р Володимир Білинський
у Опріїнґфілд Р Усик у
Маркет Н Мосійчук в Ед-
монтоні Нова демократич-
на партія виставила канди-датів-українц- ів:
Т Мороза
р Кенора-Рей- ні Рівер Д
Заплітного в Давфині А
Кузяка в Йорктоні
Віктора Богуславського
Фортепіяновий супровід
був у руках Ірини Заячків-ської-Гаврил- юк
Хор представив д-- р 3
Вішницький
Гарний успіх хору ім Тараса Шевченка
Помер президент екзилі
У вівторок 19 жовтня
1965 р на 82 році життя у
Нью-Йор- ку помер д-- р Сте-
пан Витвицьюш — прези-де- нт
УНР в екзилі Покій-
ний віддавна хворів Д-- р
Степан Витвицьюш був мі-
ністром закордонних справ
ЗУНР політичним і громад
ським діячем між двома сві
товими війнами послом від
імені партії УНДО до поль-
ського сейму адвокатом у
Дрогобичі і оборонцем у по
літичних процесах
Покійний д-- р Степан Вігт
віщький народився 1884 р
у Станиславівтціші (нині
Івано-Франківсь- кій облас-
ті) Під час студій — голо-
ва Академічної Громади у
Львові і т--ва „Січ" у Відні
„ГОМІН УКРЛІНН" — оспільно-політичпи- н тижневе
Вил-і- с Пиланннча Спілка „Гомін Україпи" з обм пор
в Торонті Онт
"ІІОМІ ЬККАІХУ" — ІЖКА1МАЧ 'ЕЕКЬЇ
РиЬІіїпесі тегу Заіигсіау Ьу "Нотіп ТЛкгаіпу"
РиЬІ Со 1ЛЛ
1-1- 0 Ваіішгзі 51гееІ Тогопіо 2В Оп( — Сапай
Теї 368-344- 3 апй 368-344- 4
ЧІГШОШ2ЕП А5 5ЕСОХБ СЬА55 МАН
Р05Т ОГГІСЕ ОЕРЛПТМЕХТ ОТТАДУА АХБ ГОК
РЛУД1ЕХТ ОГ Р05ТАСЕ IX СА5Н
При тому хочемо відмі-
тити що не повинно бути
такого дивогляду щоб в тій
самій окрузі поборювали се
бе українці - кандидати з
противних партій як тепер
у Спрінґфілд Маркет Нор
фольк Веґревіл й Едмон-
тоні Це призводить до роз
биття голосів
У теперішній виборчій
кадгпанії багато уваги при-
свячують скандальним афе
рам як теж партії наголо-(Н- а
кого стер 8)
ТРЕБА ЗВЕРНУТИСЬ
ДО ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
— ВИМАГАВ МИТРОПО-
ЛИТ МАКСИМ
Оголосивши заяву про
свободу віровизнання Все-
ленський Собор на думку
митрополита Максима Гер-маню- ка
повинен звернути-
ся до всього людства доброї
волі зокрема до Об'єдна-
них Націй щоб допомогти
єпископам священикам та
вірним які "терплять жах-
ливе релігійне лересліду- -
чвання від атеїстичного ре--
жиму в таких країнах як
Україна Чехо-Словаччи- на Румунія в балтіщьких кра- їнах та іиппгх Треба дома-
гатися для них повного ос-вободж- ення
разом з прав-ни- м
і практичним забезпе-
ченням релігійної свободи
для всіх людей по всьому
світі „Такий акт Собору
був би справжнім виявом
любови благословенним від
Бога та пропам'ятним в іс-
торії людства"
Свою думку вінні'пеґеь-ки- й
митрополит подав на
письмі В час дискусії на
Соборі над схемою „Про ре-
лігійну свободу" 21 верес-
ня він зголосився до слова
подав секретаріятові Собо-
ру текст свого виступу як
цього вимагають правила
Собору
ЛИСТОПАДОВА
ПАНАХИДА
Подаємо всім до відома що
СОБОРНА ЛИСТОПАДОВА
ПАНАХИДА відбудеться в не-
ділю 31 жовтня 1965 р година
8 вечора в церкві св Миколая
при Квін-Белву- дс у Торонті
Прохаємо громадянство і ком
батаїгтські та молодечі органі-
зації взятті в Панахиді участь
з прапорами
Українська Стрілецька
Громада в Торонті
в рр 1915 - 1918 — член
ред колегії тазет „Діла" і
Свободи" 1918 р член по-
літичного комітету що під-
готував акт 1 Листопада
брав активну участь у з'єд-
нанні ЗУНР і УНР пред-
ставник уряду ЗОУНР у пе
реговорах з місіями Антан-
ти в справі переміф'я з
Польщею в листопаді 1919
року заступник голови ди-
пломатичної місії УНР до
Варшавіс 1921-2- 3 голова мі
сії ЗУНР у Парижі і Лон-
доні На еміграції заступ-
ник голови ЦПУЕН з 1949
-- року заступник голови ВО
УНР і керівник закордон-ни- х
справ від 1954 р до ча-
усунрсмвереткизил—ї впир:епзидент
УНР в
У кількох рядках
Прем'ср-мдіістрі- їз Індії Ша
стрі заявив що незалежно від
домагання багатьох політичних
діячів щео Індія зазезлечилаеь
ь атамно-ядрев- у зорого його
уряд тісГ рехамендчції не пере
седе в діло
ВіГхіа у В'єтнамі продов-
жується з непослпеною силою
Нєщодгсно 120 американських
літаків бомбардували установ-
ки зенітних ракет ссостськоі
конструкції з Північному В'єт-
намі Американські вояки от-
римали нові автоматичні гвігп-тівк- н
вагою сім фунтів з яких
г одну хвилі-н- у можна оистрі- -
лити 700 куль і які на віддалі
300 ярд'в ороогоаіоть бетсічгі
ст ніг Гілгуггь люди цивільні і
сл'гсьіксві разам з залогами лі-
таки і зертолетіг число втрат
яких щодня збільшується
Фідель Кастро шляхом
шантажу прагне добитися звіль
пеїшп своїх агентів які ув'яз-
нені о тюрмах Венесуелі Ко-люм- аіі
Гватемалі Гондурасу
Р'ль Сальвадоре Нікарагуа Бра
зілії Перу Парагваю Болівії її
Арґснтініг Він заявив що з
власних тюрем звільнить в'яз-
нів але за них прагне дістати
своїх аґсіггів з інших держав
Від часу спільного — фран
ко - англійсько ізраїльського
нападу на Суеа Нассер іге утри-
мував жодних офщіятьіпіх
ге'язків о Парижем Нещодав-
но до Парижу прибула з візи-
ток) делеґацїя ОАР яка переве-
ла розмови і запросила прези-
дента Франції де Ґоля приїха-
ти до Ка'гро
Президент Камбоджі пршщ
ІІородом Сианук сильно обра-
зився на СССР за те що йому
сіїдмсвшш приїхати з вЬіггою
до (Москви Це сталося) тоді ко-
ли Сианук відвідував Півігічну
Корею Загально думають що
Н Сизігук тепер ще більше зв'їя
жеться з червоним Китаєм
У результаті кривавих за-
колотів в Індонезії прийшло до
охолодження стосунків між ті-
єю країною та червоним Кита-
єм Заборона комуністичної пар
тії в Індонезії та антикомуні-
стичні демонстрації з погрома-
ми головних квартир компартії
— гасе це підсилило гсгтикиїтай-ськ- і
настрої в Індонезії Як ві-
домо на всіх 100 мільйсігів на-селєн- няі Індонезія налічує З
мільйони китайців
Міжамериканські збройні
сили в числі 10£00 вояків не
омішуються у внутрішні спра-
ги Домініканської республіки
19 жовтня домініканська армія
почала збройпо прочитувати
долину міста Санто Доміпґо
щоб розброїти діві елементи
які не склали зброї Прийшло
до кривавих ззідарів
Неони клопіт мають пе ли-
ше Англія але й СОН І С&гіт
— прем'єр міністрів Родезії
(англійської колонії) не чека-
ючи на рішення аігглійського
уряду і вс}іпереч йото плянам
Гііпіівся проголоекти незалеж-
ність тісї країни Клопіт ле-жиї- ть
в тому що Сміт співра-ючи-сь
на около 300000 білих
колоністів пе хоче допустити
до співкерівпицтва чорних чи-
сло яких з Родезії сятас бліоь-к-о
4 мільйони Організація ОН
підтримз'с Англію Прем'єр Ан-
глії Вілсссі виїхав на розмови
до Родезії
Ернесто Гсвара — найбліис
чіш співробгппік Ф Кастра
у квітні 1965 р пропав з Куби
Кастро заявізв що він тюкіягув
Кзтбз-- для революційіюї діяль-ност-и
в інших кр'аГнах Жінка
Геоари — Одета бз'ла в чорно
мз" вбранні і ледве стримува-
лася від плачз'
У відпосідь на виступи в
червоному Китаї кол аптюсо-- _
мзііІстігчЕіото генерала Лі Тсун-сег- а
який ц р перебіг з США
до червоних московська ДІрав
да" заатакувала Пекін бо поп-
лив він вікористовус перебіж-чізі- а
для сгрсшаГанди