Homin Ukrainy, December 23, 1950

              У'Т'Ї
б:Г£ ОМІН і ЯГ Ж Ж7 ШК А " гЖ 'Ж' ЖГ в"' 5ї '- - цшг—"
--
І іж ШУш Ш'Шіш -- Ш -- Ш 1:-ж- Ш ч4'
Т- - т тт к П А І N Т" игеекіу
"Я О ж 110Ва11"игві8 - Тогопіо ОШ
Тсі РЬага 4797
ГГН0ВІ2ЕО А9 8ЕСОХВ СІА83 МАІ1
ТОРПСБРЕРАВТМЕКТ ОТТАУА
УКРАІНСЬКИ И НЕЗАЛЕЖ Н И И ТИЖНЕВИК ' '
_
РІкІІІчМв — 23 грудня 1950 Тогопго Оп( — ОесетЬег 23 1050 УоІ ІЦ N0 50 (85)
ЗА ДУХОВУ МОБІЛІЗАЦІЮ ЗАХІДНІХ ДЕМОКРАТІЙ
Шпмнник „Н Й Тайме" у сво- -
тмг шіітии! асі ІП г-т- ті
_ оп пппргппгт ябпгнншх гил
Заходу і Сходу Приблизний пере-тік-виявл- яє то Схід має правдопо
дібно 6438000 наземних військ 500
ТИСЯЧ ТОНН коргшельніл ц іиммажу і
27 тисяч літаків Захід розпоряджає
тільки 3175000 армією а зате має
38 тисяч літаків і б мільйонів тонн
корабельного тоннажу
Спрощене відношення тих сил
)нагляднене в зіставленні шотуг
США і СССР як двох головних су-
перників: США ліагать перевагу в
фльоті й літунстві а СССР — у наз-
емних військах Сама бо Росія без
своїх сателітів має напоготові 2500
000 вояків тоді коли США тільки
500 тисяч
Так і напрошується порівняння зі
старини: у четвертому столітті до
Христа станули проти себе на прот-
илежних континентах (Европа їй
Африка) і як речники двох світів
дві потуги — Рим і іКартагена Римс-
ькі піхотні когорти заправлені у
боях за розширювання кордонів
римської імперії були страшні в
битвах на суші Картагенська фльо-т- а
так і залишилася непереможною
до закінчення третьої війни з Ри-
мом
Війну ведено зі змінним щастям
Однак вирішення наближувалося
завжди тоді коли тереном ставала
територія противника Коли Ганні-бал- ь
станув на італійській землі то- -
ді дні Риму були здавалося полічен-
і- А Врешті — РИМЛЯНИН С'ЦІТИО
осягнув перемогу над Картагеною
розгромивши її армії на їх власноліу
грунті
Є ще один пункт схожостей: дух
обох воюючих народів — римсько-
го й картагенського
Картагенці - купці й багатії вели
війну переважно наємниками і були
переконані що за гроші можуть здо
бути все навіть перемогу в змаганні
за обличчя й долю тодішнього сві-
ту Картаґена знала що війна з Ри-
мом є неуникнима навіть бажала
собі її але не зважилась кинути Ри-
мові
--ввїчі своє „іду наї вас!" Бо в
картагенців не було ідеї яка б пе-
ребудовувала й формувала світ Во-
ни тільки бажали усунути гріаного
суперника з торговельних шляхів і
ринків збуту а поза тим — хотіли
миру миру який би закріплював
Двоподіл тогочасного світу між „си-
льною' Картагеною і „слабим" Ри-м- м
Тому картагенська Рада якій рим
ські посій запропонували вибирати
між миром і війною ухитрилась да-
ти виминаючу відповідь: „Вибирай-
те самі"
Римляни вибрали шину бо вона
бУ'іа в їхніх плянах і їхній психіці
'До неї вони" були 'підготовані ду-
бово маючи виразну свою — нехай
ізлу — ідею: накинути світові рим-
ський мир А картаґенці не розумі-
ли сердеги що прийшов час коли
а_ обороні держави мусять станути
лід зброю всі громадяни а не тільки
куплені за гроші наємники не усві-
домлювали собі що майбутній мир
ие купити за гроші й дипломатичнії
і'и 'махінаціями чи війною на побіч-
них відтинках Тому й мусіли втрати
ти іперемогу
і- -і
Ми далекі від того щоб ці істо-РІак- ти
(переносити живцем у
ПЕРЕЙШЛИ 38-- у ПАРАЛЕЛКП
Токіо — Перегруповані в Манджу-Р- "
північні корейці в силі яких 150
Исяч вояків розпочали наступ на
дтинку Сеул — Чунгчен їх зуии- -
яють іпівдснно-'корейсь-
кі дивізії
ак °тже бої в Кореї вже ведуть- -
я На південь від 38-о- ї паралелі
нашу міжнародню дійсність і прис-
тосовувати іїх до конкретних країн
народів чи континентів Нам важно
тільки ще раз підкреслити думку
що за мир і безпеку свого народу--держа- ви треба боротися а не тор-
гуватись а в бою за життя і волю на ції переможе той хто має виразну
ідею зрозумілу й підтриману свої-
ми громадянами
На жаль небагато фактів у Захід
ньому таборі вказують на розуміння
цих істин
Франція переживає духову кри-
зу: неохота до боротьби за свою ба-
тьківщину — відома недуга сучас-
них французів а боєвого духа ма-
ють серед них 'більше ті що готові
вмирати за Москву як ті що протис
тавляться їй Люднна-торгівец- ь во-
лею і миром взяла верх над люди-
ною — волелюбним борцем і в кра-
їнах Скандинавії та Бенелюксу По-
дібне становище примирливості! з
двоподілом світу бачимо і в Англії
і в Індії
Ми теж чиггали газетні повідом-
лення про неохоту американської мо
лоді йти до військової реєстрації
яку проголошено зараз після пер-
шої агресії червоних у Кореї (чер-
вень 1950) У канадійських фабри-
ках можете часто почути питання
робітника (не-комуніс- та) : Чому я
повинен воювати в Кореї?
Є отже небезпека що дух торгів-
ця задоволеного із самого себе опа
нує цілковито Західню людину Цьо
іму зокрема сприяє і „мирова"' кому
ністична кампанія яка демобілізує
пересічну Західню людину — анг-
лійця американця канадійця А їм
доведеться незабаром станути до
бою проти москаля — рафіновано
Організують об'єднану
Брюссель — Міністри закордон-
них справ країн Атлантійського пак-
ту (тобто Зах Европи США і Кана-
ди) вирішили на нараді в Брюсселі
встановити з'єднану армію Захід-
ньоі Европи На головнокомандую-
чого тією армією запропоновано
ген Д Айзенговера Формально но-
го призначує през Труїман а 12 кра-
їн Атлантійського пакту затверджу-
ють це рішення
В пляні побудови тієї з'єдненої
армії є покликати під зброю 55-6- 0
дивізій назедіного війська фльоти
і літунства що в загальному дасть
при кінці 1953 року принаймні один
мільйон вояків У тому враховано
теж і 150 тисяч німців яким доз-
волено сформувати малі з'єднання
та деяку кількість винищувальних і
боєво-бомбардувальн- их літаків
Очевидно СССР не є надто щас
„Всі покою щиро прагнуть та
не в єден гуж всі тягнуть"— тур
бувавсл колись наш славний геть
ман Іван С Мазепа Бо й нелег-
кою річчю є об'єднати всіч лю-
дей одної нації У прямуванні до
спільної мети Така сама труд-
ність є в міжнародніх відносинах
Зате Сталін не може жалітися
Він винайшов спосіб „об'єднати"
всіх: запрягти до с в о й о г о во-
за і поганяти московським бато-
гом до його мети
_ [ВІДНОВІТЬ
го агресора і наїполях Кореї Китаю
Німеччини чи Українці вирішувати
долю своїх народів V
]
В останніх днях крізь гомін про-
тертих фраз торгівців миру на сві-
товому ярмарку що зветься „Об'єд-
нані іНації" прорвався 'рішучий го-
лос през Трумана: встановлено ви-
нятковий стан в США заповіджено
зосередження всіх оборонних засо-
бів проголошено збільшення зброй
них сил до 3500000 Очевидно це
перший крок до тотальної мобілі-
зації якої домагався перед тим губ-Дью- і
Тим крокоїм США вступили вже й
на шлях духової --мобілізації своїх
громадян Бо не може ця зміна спо-
собу американського життя (пере-
хід від телевізійних апаратів і хол о
дильників до радарних приладів і
танків) залишитися без впливу на
психіку суспільства Воно в такому
вогні всенароднього зусилля пере-
роджується усвідомлює собі що
модерна зброя тільки у вправних ру
ках волелюбних свідомих своєї ме-
ти громадян може дати мир їхній
країні забезпечити їхні вольності
Участь Канади в збройних сил аре
Заходу (на основі обчислень „Н Й
Таймс'у") обмежується до 20 тисяч
наземних військ не враховуючи
фльоти й літунства Чи не вважаєте
дорогий читачу що це замало для
оборони просторій Канади і її 1 1--
мі-
льйонового населення ?Ли не вважа- -
сте що в цьому напрямі потрібна
зміна і в духовому наставленні на-
ших співгромадян?
Якщо нам вільно висловити наш
погляд то тут негайно потрібне не
армію Західньоі Европи
ливий з такого рішення і погрожує
що „не буде бездільно приглядати-
ся як Америка мілітаризує Німеччи-
ну"'
Щодо самих німців то вони нев-доволе- ні
обмеженням їх військових
зброєнь домагаються свого мініс-
терства війни та власного окремрго
командування армії щоб бути в з'є-динен- ій
армії рівним партнером по-
між іншими
Зрозуміло — розмови на всі ці
теми ведуться дальше але вже сьо-
годні бачимо мабуть перший в ііс-тор- іі
такий мілітарний договір
іикий встановлює спільну гміжнарод-и- ю
збройну силу ідля охорони заінте
ресованих країн Ген Айзенговер от
іримав у цьому договорі більші пов
іювласіі як він їх мав під час дру-
гої світової війни або що їх мав мар
шал Фоні у першій
тільки збільшити число наземних
військ Канади але й потрібніш ма-
совий вишкіл охочих громадян
перш за все імолоді (в тому числі
й новоприбулої) щоб вона була на-
ставлена на активну оборону своєї
країни Бо скажіть який досвід
нпр у бомбардувальних налетах
протилітунській обороні тощо має
канадієць чи американець який не
був на війні? Перший ворожий на-л- ет
може мати іпотрясаючі наслідки
А в третій світовій війні перш за все
рішатиме духова стійкість грома-
дян які на фронті і в запіллі мусять
бути вояками Того духа може ство-
рити атмосфера мобілізації сил на-
роду за виразну ідею
Ми свідомі того що прогресивні'
горлачі негайно піднімуть крик обу-
рення мовляв новоприбулі хотять
мілітаризувати Канаду й Америку
Ми певні що уряд поробивши такі
заходи зустрів би такий самий за-
кид „мілітаризму" що його повто-
рювали 6 за комуністами і численні
не-комуні- стн які не розуміють гріз-
ної пори Однак не вільно дати се-
бе звести миролюбним обманцям
Бо ставка в сучасному змаганні є
така сама як у часах війни Картаґе-н- и
й Риму: доля народу Головний
бій може відбутися на території кож
ної Заїхідньої країни а участь у та-
кому бою всіх громадян є невідклич
ною і святою
Тому й не вільно сьогодні зводи-
ти громадської думки на манівці
про можливість „торговельного" за
Розпечення миру й свободи тих гро
мадян шляхом дипломатичних тор- -
гів з комуністичним агресором Тре- -
ба виразно ставити оправу: успіш
ність оборони демократичних країн
залежить від боєвого духа волелюб-
них громадян не торгівців а пере-
мога над московським агресором
скривається в центрі його власної те
риторії
В тому напрямі слід готовити
думку громадян Заходу бо їхнього
духа не заступлять жодні дивізії ні-
мецьких наємників ані грошеві на-
віть найбільші засоби
Доля Картагени є для нас грізним
попередженням
Роман Рахманний
„Питсбурґ Прес" з 10-г- о ігрудня
подав таку інформацію Л- - Дж Швай
цера відомого кореспондента „Норт
Америкен Нюзпейпер Елаєнс" з Ва-шінгто-
ну:
„Укріплений пост савєтського
МВД в Мукачеві невеликому місті
їв Українській Соеєтській Республі-
ці був здобутий приступом
повстанськими си-
лами вночі з 16 на 17 вересня Пов-
станці члени УПА відступили до
своїх криївок в Карпатських горах
_ ___' ь ПЕРЕДПЛАТУ 1951р (і
СССР ЗАГРОЖУЄ СВІТОВІ
Вашінгтон — Як ми повідомляли
раніше през Труїман виголосив у
п'ятницю 15 грудня ц р промову до
американського народу повідомля-
ючи його про нові іза-ход- н уряду для
вдержання світового миру і Ібезпеки
власної країни Бо мир і безпека
США є загрожені агресивністю
СССР що захоплює під своє воло-
діння щорао нові країни
Щоб могти ставити чоло тій не-
безпеці през Труміан як президент
і головнокомандуючий збройними
силами США закликає весь народ
з'єднати ової сили забути партійні
чвари та обмежити свої особисті
потреби Винятковий стан іщо його
проголошує уряд США має на ме-
ті вможливити зосередження всіх
економічних сил Америки на оборо-
ну збільшення армії до трьох з по-
ловиною мільйонів видобуття ве-
летенських грошевих засобів на доз
броєння Америки і її союзників Все
це значить — контроля цін і заро-
бітних платень збільшення подат-
ків збільшення продукції танків лі-
таків ракет а зменшення люксусо-
вих виробів
Наша воля загрожена — сказав
през Труман виказуючи що всі ма-теріял- ьні
'втратні суроти втр-ат- и воль
ностей є нічим
На міжнародньому відтинку през
Труман заповів дальшу підтримку
Об'єднаних Націй які намагаються
щиро втримати світовий мир
БЛЬОКАДА КИТАЮ?
вашінгтон — черговим кроком
урядуСША у боротьбі з комуністич
ною загрозою є заборона' вивозу
будь яких товарів до червоного Ки-
таю і замороження всіх китайських
фондів у США В практичному тол-куван- ні
це означає торговельну
бльокаду Китаю чи як це оформле-
но в розмовах Етлі-Трум- ан „об-
межена війна" проти Китаю Поки-
що холодна
У відповідь червоний китайський
уряд повідомив що уневажнює всі
валютові розрахунки з США Філі-піна- ми
і Канадою Отже американсь-
кі канадійські та філіпінські купці
не можуть нічого купувати в Китаю
Відділи УПА зайням Мукачів
анти--комуністнчни- ми
НА
з двома полоненими та документа-
ми вбивши інших членів невелико-
го совєтського гарнізону та підло-живш- и
вогонь під будинок
Двох полонених (командант ра-
йону МВД майор Яралов і його зас-
тупник капітан Ґоваков) були опіс
ля розстріляні на підставі вироку во
енного суду УПА за „злочини проти
українського народу" бо захоплені
документи виявили що греко-ка- т
єпископ Ромжа був вбитий МВД на
наказ Москви Єпископа „припад-
ково" переїхало іавто МВД в совєт-ські- й
акції зліквідувати греко-ка- т
Церкву
Між цими документами знайдено
теж інструкції з Москви відносно
депортації на Сибір карпатсько-ук-раїнськн- х
жидів яких називається
„буржуазними реакціонерами" Пов
с ганці теж висадили в повітря рафі-иерію- "
нафти в Мукачеві Залишаю-
чи місто вони забрали зі собою крі
сн кулемети і амуніцію з місцевого
арсеналу
Інший відділ УПА висадив в по-
вітря міст в Підгорянах знищуючи
при цьому совєтський військовий
потяг що власне переїздив мостом
Цей оаботаж виконано в порозумін-
ні з місцевим гарнізоном МВД що
що опісля в цілостн з повстанцями
втік у гори
Ці повідомлення іпро активність
українських повстанців потверджу- - -
ються чеськими політичними втіка-чам- и
які запевняють' що вони й сь
мі тількищо одержали від'свого ігад-ліл- ля
повідомлення пронапад"на' Му
ічсічш таї знищення залізничжгомос
і ту в Підгорянах!'4 у ---у -- {'її ' Ч