Ukrainski Visti, December 08, 1942

              Сторона 4
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ
Одинокий Український Католицький
Тижневик у Канаді' '
вида кожного -- вівтірка Видавнича ' Спілка "Українські Вісти"
10012-ІГО- ІЬ 81гее( ЕОпшпІоп АІЬегі
Ична передплата $200
До Злучених Держав $230
За оголошення не відповідаймо
РаЬіиЬеД Еуету Таевдау
ІНСВЛЮТЛХ КЕУ8РІЛШ8НЕВВ
ШПТЕО
Нова Фаза Війни
Розгром німецько-італійськ- ої армії в Єгиті і відворот
маршала Ромеля 800 миль на захід американсько-бритійськ- а
окупація лівнічної француської Африки і окупація' Німцями
полудневої Франції — все те змінило дотеперішній хід війни
й започаткувало нову фазу В наслідок тих подій у кількох
тижнях змінилася вся політична й мілітарна картина
До того часу вся увага була звернена на північне побе-
режжя Франції а в ширшій перспективі на ціле морське побе-
режжя від північної Норвегії до Біскайського заливу як на
терен де аліянти мали б відкрити другий фронт проти Німців
Проти такої спекуляції промовляли аргументи: перше
що аліянти не мали подостатком перевозових кораблів і дру-
ге що прибережні укріплення Німців були за сильні
Щодо кораблів то ситуація згодом вияснилася чіянти
мали доволі кораблів а відтепер будуть мати ще більше бо
сильно скоротили свої комунікаційні лінії Ще трохи й аліянти
не потребуватимуть плисти на Близький Схід навколо Африки
а через Середземне Море Це їм защадить десять тисяч миль
дороги два місяці часу і два міліони тон кораблів для іншого
вжитку
Але аргумент проти сили німецьких фортифікації! здовж
моря далі є добрий Тільки вигляди змінилися Відтепер мож-
ливість другого фронту обіймає довжезну лінію від північної
Норвегії до Біскайського заливу і від полудневої Франції до
Італії й Балкану А полуднева Европа дуже слабо укріплена
Так отже перемога аліянтів у північній Африці примушує
Гітлєра розташовувати великі військові сили здовж цілого
середземноморського побережжя
або ослабити свої сили над Англійським каналом і в Норвегії
і
І
10012-109- 1Ь віїееі Ейшопіоп АІЬеги
РЬопе 25708
8вЬкгірі1оп 1п Свздйд рет уеаг
Іп ІЬе ІІпНеД 81аіеа рег уеаг 2М
Гітлєр має тепер до вибору —
І не спізнані -- де ворог впав'
А де товариш вірний
Бо білий 'сніг їх вколисав
У сон трівкий' безмірний
- і г- - 1 11 1 & "
Чнм-хт- о з нихжив'хто щоп
ЛЮбиВ І іхі'Г мі?ЛЬ
За що_ боровся 'в1 боіо 'И
Дух 'прощення' на прикрив
Пеленою 'сніжною
або зменшити свої армії в Росії або там і сям
Досі війна нервів обмежувалася до здогадів чи аліянти
робитимуть інвазію здовж Атлянтійського Океану чи на по-
бережжях Північного Моря Відтепер аліянти докладно в та-
кому самому положенні як був Гітлєр у перших днях війни
коли всякий пробував відгадати де він перше вдарить
З Лондону доходять чутки що аліянти готовляться вда-
рити в один час над Атлянтійським Океаном і через Середзем-
не Море на Францію Заходить тільки питання чи аліянти
не роздробили своїх сил займаючи північну- - Африку Відпо-
відь така що незабаром Бритійці матимуть свою осьму афри-
канську армію тепер проти Ромеля для вжитку деінде А
скоро лиш Тунісія буде звільнена з німецьких військ Францу-
зи в Африці зреорганізують та доповнять свою армію і
прилучать до американсько-бритійсько- ї армії Це незалежно
від американської армії яка зростає постійно
З цього видно як багато залежить Німцям щоби вдержа-
тися в північній Африці
ТУНІСІЯ КЛЮЧ ДО СЕРЕДЗЕМНОГО МОРЯ
Стратегічне значіння Тунісії є очевидне Цей францу-ськи- й
протекторат є віддалений лиш 135 миль від Сицилії і
35 миль від італійського острова-твердин- і Пентеляріі Тунісія
панує над середземноморським шляхом на Близький Схід до
Росії і на Далекий Схід З туніських летовищ близько летіти
літакам для бомбардування Італії й полудневої Франції тепер
окупованої Німцями Коли північна Африка має стати аліянт-сько- ю
базою для інвазії полудневої Европи то Тунісія є най-правдоподібніш-
им
місцем до випаду
її летовища недалеко Італії її пристані є вигідними стація-м- и
для середземноморських конвоїв а пристань у Бізерті мо-
же змістити всі європейські фльоти її дороги залізниці й до-
кові уладження роблять Тунісію природним тереном для кон-
центрації інвазійних сил всаджування на кораблі й перевезен-
ня на ворожі території
З огляду на розгром армії Ромеля Тунісія має ще інше
двояке значіння втраті Тобруку й Бенгазі в Гриполі (в
італійській Лібії) залишилася тільки одна добра пристань на
схід 'від Тунісії для-'достав-
и воєнних матеріялів і підкріплень
для Ромеля" а в потребі для евакуаціїКолиж Ромель обійшов-
ся б без Донкеркутодівеликі( туніські пристані в Бізерті
Тунісі Сфекс і Ґайбесмогїн б служити для збереження та ре-
організації армії Ромеля „ п ' '
Велику прислугу могла б тоді зробити для армії Ромеля
француська оборонна лінія Марета Французи збудували її
перед війною по плянам лінії Мажіно в Европі а призначена
була проти Італійців у Лібії
4
Тягнеться вона на просторі 100
миль від середземноморського побережжя на схід' від Ґабес
на полуднє і віддалена 65 миль від лівійської границі Гармати
з фортифікацій Марета звернені на схід — у напрямі звідки
приходять бритійські армії ген Монтгомері Але Американці
і Бритійці тепер приходять також від заходу Отже коли' б
Ромель?мав відступити на 'лінію Марета і коли б з підкріплен- -
нями він міг устоятися перед америкаисько-бритійсько- ю ар-
мією в Бізерті і в Тунісі то його положення хоч як воно за-гроже- не
не було б ще катастрофальне '
З цього виднояке"великезначіння мають для обох сторін
і для дальшого веденн' я
війни бої в північной Африці а голов-
но в Тунісі! ' л ' - ' "
Та Гітлєр знає що скорше чи'(пізніиіе"'аліянти займуть
цілу північну Африкуу Тому розпучлива оборона Лібії Тунісу
й Бізерти' має для держав' осі інше значіння: Гітлєр хоче ско-ристат- и на'часій укріпити побережжя полудневої 'Фра'нції а
Італійці хочуть як мож найкраще приготуватися на' інвазію
Сицилії й полудневої Італії с
'
г
СНІЖОК
Мов лебединий пух гіаде
Дрібний 'сніжок спровола „
Як збудишся то вже" буде
Білесенько 'довкола „ь '
Вже не доглянеш тих ровів
Котрими-смерт- ь ходила)'
'чорну 'месть йсче'рвоний гнів
З собою скрізь водила
1200
вік
По
І !д' і і-е- -
: 7 (Докінчення)
' Коли б якась соціялістична
держава хотіла мати успіх то
мусіла б вибрати таку дорогу
яку вибирають собі релігійно- -
церковні чини а то сніушл-мо- м
і набожною посвятою до
своїх засад і то не в якоїсь
частини але в цілого народу
Соціялісти твердять що ко-
ли соціялістичний лад раз уже
заведеться тоді побачить кож
ний його чудово-корисн- і на-
слідки а цей вислід буде та-
кий любий і гарний що' сам
собою зродить ентузіязм'і по- -
І святу Але що це ег це тільки
мрія! Ьо ж і релігійні спіль-уот- и
нераз тратили свій запал
життя упадали й підносилися
— а тут прецінь кожна одини-
ця добровільно вибрала форму
життя постелила собі свою
долю
Але соціялістичні кличі не
мали б розумних підстав на-
віть тоді як би кожна одиниця
вступила в соціялістичні ряди
добровільно Чому? Бо годі
преставити собі що людська
вдача перейшла відразу цілко-
виту й радикальну переміну
Так учить нас історичний до-
свід Коли б навіть така змі-
на зявилася і коли б вступили
до соціялістнчної держави без
вийнятку всі з ентузіязмом ко
ли б кожний добровільно й ра
до жертвував своїм майном і
власністю на взір монаших ка-
толицьких чинів — то яка є
певність що такий лад тривав
би довго і то навіть між тими
що піддалися сощялістичному
устроєві перші? А наскільки
менше можна надіятися цього
від дітей і їх дітей від імігран
тів які з ріжних причин вхо
дили би в соціялісгичну держа
ву Та ж соціялісти мають
між собою цікаву відногу н
дивну "породу гак зв "анар-
хістів" Яка їх доктрина? "Со-
вість їх не зобовязує" цілкови-- ю
узнати або піддатися якому
небудь соціальному ладові чи
там правительству! Там у них
"щастя" де анархія і безпоря-до- к
А навіть як би з успіхом
переконати всіх що приватна
власність є сама по собі зла
як би це все ствердити народ-
нім юлосуванняч — то яка є
в цьому запорука що такий
народній погляд па річ остане
все однаковий яка певність
що грядуче покоління без за-
стережень прийме догму своїх
предків серед змінених обста-
вин?
Соціялісти хотіли б увести
в своїй державі "нову чесноту"
а це якийсь "рід релігійно - со-ціялістичн- ого
послуху" для
своєї влади й устрою Такий
їх плян Чи він удався б?
В теперішній державі одер-
жує одиниця своє місце від-
повідно до хисту потреб і ви-
мог Бере собі такс заняття
яке йому подобається де чує
свою здібність оозмах своїх
фізичних у духових сил Інак-
ше було б у соціалістичній
державі Там людина мусі-
ла б працювати тільки після
соціялістичного пляну відпо-
відно до потреб комуни а не
по своїй волі Як жовнір на
своїм пості: там стій де при-
значили тебе! Прикро є нині
коли батько накидає свою во-
лю дорослій дитині кТа й вона
опреться як цього схоче мо-
же перевести цс що їй ко-
рисне або „'більше подобаєть-
ся ч Хоче 'вибрати собі свій
стан поставить домагання
намір переведе В соціялістич
ній державі було би інакше
Там рішає про все устрій вла-
да добро комуни Що там змо
жуть твій хист твій і талант
твої бажання? Ти колісце в
машині системи' де тебе при-шрубую- ть
там і обертайся!
А любов до соціялізму яка б
она не була це не любов до
_ога це не посвята для його
ідеалів закону" порядку Ти
машина Твоя суспільність
ближній" це бездушні автома-
ти " ч
Свобода це найдорожчий
скарб людини! Мотиви її по-
жертвування для соціялістнч-
ної держави не такі : високі й
взнеслі як надприродні почувай
ня й мотиви Божі Бо послух
Богові це не послух матеріаль-
ному соціялізмові соціялі-
стична ідея із своїми обовяз-кам- и
для и матеріяльної дер-
жави не може йти в парі з най
вищою надприродньою ідеєю
Божою!
Третя чеснота в католицьких
чинах себто абсолютна чисто-
та тіла й душі зовсім не стоїть
у програмі соціялістнчної пар- тії Отже соціялізм хоче реа- лізувати лиш дві людські чес-
ноти: убожество й послух зре
чення- - індивідуальної власно- -
сти й індивідуальної! волігЦе
була б лиш слабенька анальо-гі- я
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ 8 грудня 1942 — Число 49
Католицька Церква ьСоціялізм
Здавалося б що цілкови
тій чистоті протиставить сощя
лізм свій подружнй стан І тут
знов коли б соціялізм викинув
ідею подружжя як основної
форми суспільного і життя то
це зараз Церква осудить Та
ми преасумуємо що соціялізм
включає подружжя як природ-н- ю
форму родини Та тут вихо
дить зараз трудність: Хто має
опікуватися родиною? Льоп-чн- е
заключення соціялістично-
го пляну висказувалоб що тим
опікуном мала б бути соціялі-
стична держава бо родина це
її соціяльна власність
І тут основна ріжниця в за-
гальній науці соціялізму й
Церкви Католицький світо-
гляд каже що тільки родичам
а не державі є в першій мірі
Богом даний обовязок плекан-
ня й виховування дітей Навіть
враз і занедбання або смерти
родичів не має держава до них
абсолютного права Вона має
тільки свій нагляд щоб дити-
ну виховувалося па добрих ю-рож- ан щоб вони не приноси-
ли кривди своїй державі і сво-
їм співгорожанам і щоб слухали
законів держави поскільки ті
закони не противляться зако-
нам Божим Держана має ли-
шити їх так довго під нагля-
дом родичів як довю вони по
требуюгь цього нагляду Бо
родичі це природні опікуни
своїх дітей а держава не має
права відбирати їм тої природ-
ної й Богом даної опіки
Родичі знов відповідають у деякій мірі перед державою іу відповідальність розширює
католицький світогляд ще да-
лі Бо по науці Церкви ті ро- дичі відповідають за дітей
перед Богом і Церквою осо-
бливо щодо релігійних почу- - івань і душевного виховання І
тут є власне спротив Церкви
проти міркувань і тез соціяліз-
му!
ПРО ПО
ЧОГО МОЖУТЬ СПОДІВАТИ
В ПОВОЄН
Щораз частіше появляються
визначних економістів
і політиків про те який пови-
нен бути суспільний лад по цій
другій світовій війні Та най-докладні- ше
опрацював повоєн
ний плян суспільного забезпе-
чення сер Виллям Беведеридж
який з доручення бритійського
уряду працював над тим пли-
ном останні 18 місяців Плян
Бевериджа передбачує опіку
над людиною від її колиски до
могили
Згідно з плином Бевериджа
працедавець робітник і держа-
ва мали б вплачувати до спіль-
ного фонду певні суми грошей
з яких виплачувалося б допо-
могу робітникам на случай без
робіття слабости нещасливо-
го випадку по вінчанню при
народинах родині на удержан
ня дітей а також старечу пен-
сію
Коли наприклад жонатий чо
дітьми
ся оез рооотн то він дістав би
$1120 тижнево на нсограничс-ни- й
час В додатку той сам
чоловік одержував би з каси
хорих $360 тижнево через 13
тижнів а опісля по $150 тиж-
нево
Цей плян мав би увійти
життя в 1945 році
Преміер Кінґ передбачує н&вий
лад
Промовляючи в Ню Иорку
минулого тижня премієр Кана
дн Мекензі Кінґ дав начерк
повоєнного ладу всвіті і ска-
зав що повоєнний світ мусить
придержуватись закону осно-
ваного на людяних правах а
не на правах стану 'чи привіле-
їв "Війна виявила" говорив
премієр Кінґ "що шлях моно-
полю необмеженої власти чи
то політичної чи економічної
це шлях що веде до руїни й
смерти"
В Австралії
З Австралії повідомляють
що там уже ухвалено закон
про суспільне забезпечення на
селення але що той закон ще
не ввійшлв у життя
В
Злучені Держави Америки
не мають покищо ще ніякого
пляну який дорівнював би су
спільному забезпеченню в Ан-
глії чи хоч би в Канаді Там
деякі комісії певні
пляни й проекти у звязку з
повоєнним
ним ладом' і треба
що якийсь ' плян буде оповіще- - йий1' - '& (л У Новій
Уряд ч Нової Зеляндії 'вже
кілька років тому ввів в життя
Наприкінці можна б вило-
жити становище Церкви в та-киХ(Точк- ах:
і " і
1 Церква не відкидає соція-
лізму в сенсі добровільної1 зго-
ди наприклад щодо добровіль-
ного зречення індивідуальної
посілости й майна або пожер-
твування своєї питомої волі в
послуху деяким людям — ко-
ли вони вибрані й покликані
Богом до такого зречення й
самопосвяти при помочі Бо-
жої ласки
2 В своїй науці відкидає Цер
ква абсолютно тези й поняття
що посідання приватного май-
на є заборонене1' — як' цього
вчить і вимагає 'Соціялізм або)
що найліпший -- порядок річей
устрою йдержав кожного на-
роду підлягає тільки такій си-
стемі яку видить і хоче мати
соціялізм і його доктрина
3 Церква вчить що -- ака со-
ціалістична система відбігає да
леко від вселюдського поряд-
ку вважає це за обман утопій-ни- х
мрій і аспірацій для люд-
ства злучений іще з великою
для так високо ціненої в кож-
ного людської свободи що у-слі-
вя
цього порядку може ви-
конати одиниця не самою лиш
СУСПІЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕ4ЕН НЯ ВІЙНІ
голоси
суспілько-економі- ч
Зеландії
своєю людською природою
але потребує до цього особли-
вої Божої ласки в своїм напря-
мі до вищої досконалості! і
тоді може тільки осягнути лю
дина якийсь успіх Отже: в цих
поняттях несе в собі соціялізм
тільки гнилий розклад а його
"соціялістичні чесноти" це тії-ран- ія
з одної сторони а невіль
ницький сервілізм з другої
4 Накінець: Церква розуміє
й відчуває це добре яке це ве
ликс лихо коли надмір багат-
ства знаходиться в посіданні
лиш кількох одиниць — але
при цьому Церква відкидає те-
орію плян і спосіб реалізуван
ня соціялістичних тенденцій і
практик Соціялістичні понят-
тя є н собі самі хибні й фаль-
шиві а в практиці ведуть до
страшного суспільного лиха
о І Остап
к
СЯ ПРАЦЮЮЧІ МАСИ
НОМУ СВІТІ?
закони про суспільне забез-
печення і як видно було з тої
обширної статті в цій справі
що була поміщена в Україн-
ських Вістях кілька тижнів то-
му Нова Зеляндія стоїть на
першому місці щодо суспіль-
ного забезпечення
'А шо на те фабриканти
й бізнесмени?
Великі індустріялісти принн
мають всякі вісти щодо су- спільного забезпечення досить
холодно Вони є проти втручу
вання уряду в економічні спра-
ви краю й нерадо зустрічають
пляни які вимагають збільше-
них видатків з їх сторони або
які обмежують їх свободу що-
до продукції й цін Тому вла-
сне один з них Зеллер з Мон-треал- у
сказав недавно в Ед-
монтоні що як уряд має далі
мішатись до справ фабрикан-
тів і бизнесменів то нехай у- -
зовсім перебеое ін
дустрію й бизнес у краю
Що каже про плян
Бевериджа?
Албертійський премієр Ей-
бергарт який постійно ціка-
виться всякими новими еконо-
мічними й суспільними систе-
мами сказав по прочитанню
пляну Бевериджа що згідно з
тим пляном пересічний чоло-
вік в Анґліїне дістане більше
купної сили Навпаки коли
він має ще більше платити до
кас ріжних запомог то його
купна сила зменшиться А спо- сіб на поправу економічних від
носин це збільшення покупної
сили народу 4каже Ейбергарт
Який був би найліпший плян
суспільного забезпечення по
війні — тепер годі передбачи-
ти Та певне одно що у всіх
державах є спроби поправити
долю населення головно долю
працюючих мас по цій світо-
вій війні
ДДРЛЯН СТВОРЮ ♦
ДЕРЖИШ РАДУ
Адмірал Дарляїі' оповістив
що він створив державну раду
для правління північною Афри-
кою і для оборони інтересів
француської імперії доки не
буде освободжена Франція
Дарлян виступає в р'о'лі ви-
сокого комісари для 'північної
Африки в порозумінні зі Злуче
ними Державами і каже1 іцо
виконує доручення' маршала
Петена мТепер ' коли ( створив
державну ''раду ДарлянТпеое- - бравна себе "всі ''функції 'на--
і№іипппі дАарл іциш і1 що їх виконував "маршал Петен
ловік з двома опиниіЬряд таки
в
Америці
студіюють
сподіватись
Ейбергарт
На Ялинку
ЗАКЛИК ДО ЛЮДЕЙ ДОБРОЇ ВОЛІ ПЕРЕД
РІЗДВЯНИМИ СВЯТАМИ
Зближається Різдво Господа нашого Ісуса Христа В хри-стіянськ- ім
світі прийнятий уже звичай що в часі Різдвяних
Свят родичі обдаровують дітей Увесь рік діти ждуть того
щасливого ранку коли при гарно прибраній і освіченій ялинці
ждуть на них дарунки від їх батьків сестер і братів То ща-
сливі незабутні днЬдля дітей --і ч
Так але то щасливі й незабутні дні для тих дітей що
'мають родичів що мають свої доми свої домашні огнища
Та є на світі й такі діти яким доля не судила тішитись
опікою й любовю своїх матерей і своїх батьків Є на світі
сироти Але й сироти — діти! І в них є почування і в них
є бажання радости І вони знають про Різдвяні звичаї про
дарунки Тільки не знають ті діти-сирот- и хто їм той Різдвя-
ний день уприємнить
Господь Бог поручнв нам в опіку частину' українських ді-
тей для яких за ласкавою поміччю жертвенних Українців
збудували ми дім в Айтуні ' Дітям тим тим сиріткам можемо
ми дати тільки те що добрі люди дадуть нам
Ми раді б уприємнити тим дітям-енрота- м надходячі Різдвя-
ні свята і в тій ціли звертаємось до всіх людей доброї волі
з ласкавою просьбою — поможіть нам! Ви які в день Різдва
Христового будете радіти щастям батьків на вид усміхнених
і задоволених дітей своїх згадайте про сиріт свого народу в
Айтуні Ваша радість буде повніша коли Ви будете свідомі
того що Ви особисто своєю лептою уприємнили те свято
і для бідних сиріток
Імена всіх жертводавців на Ялинку для Українських Сиріт
в Айтуні будуть оповіщені в Українських Вістях
Дальші жертви просимо слати на адресу:
8Т А'8 ОКРШШАОЕ — тША 8АЗК
закн Німці зайняли полудневу
Францію
Державна рада Дарляна
складається з трьох францу-ськи- х
губернаторів у північній
Африці: іген Ногу губернато-
ра Марока Пера Боассон гу-
бернатора француської Захід-нь- ої
Африки і Чателя губер-
натора Альжиру
Вони й ген Генрі Жіро ін-
ший член ради 'обіцяли свою
поміч для аліянтів Пятим чле
ном ради є ген Бержсре що
донедавна був міністром ле-тунств- а'в
уряді Петена
ПОВНІШ ВИСЛІД МІСЬКИХ
ВИБОРІВ У ВІННІПЕГУ
Мейором Вінніпегу вибра-
ний Ґарнет Колтер кандидат
міщанського табору
Колтер дістав 27766 одинок
б мейор Джан Кпім 24800
Найт 4913 В переносі його го-
лосів КоЛт дістав 30089 Квін
25739 Дотеперішній мейор
Квін був кандидатом партії ро
бітничої і ССФ і справував
уряд мейора без перерви пять
років
г Скраба вийшов Навізівський
перепав
У третій варті де живе кіль-
канадцять тисяч Українців і
українські голоси мають вели-
кий вплив на вислід виборів
зістали вибрані на алдерменів:
Василь Скраба Е Бротмен і
Джейкоб Пеннер (що був ко-
муністичним алдерменом перед
війною) '
Пеннер дістав 4621 одинок
а що квота була 4724 то був
вибраний двійками Навізів-ськог- о
'
Скраба дістав 3474 одинок
від Дейка який перший відпав
при перенесенні дальших голо-
сів дістав 80 двійок від Наві-зівськог- о
49 двійок від Пенне- -
ВНПРОДАЖ В ДРМІ
В ПОВНОМУ РОЗГОНІ!
і
і:
нІ лтГ
для Сиріт
Рв:'Айтуні і
ІІК'
г и
ра 35 від Свейлса 143 і був ви-
браний 3781 голосами
Третім алдерменом зістав Е
Бротмен який дістав 3230 оди
нок а при кінці мав 4646 голо-
сів
Довголітній радний і б ме-
йор Д Меклейн дістав 31 голо-
сів менше від Скраби й пере-
пав
Іван Нейвиз Навізівський
довголітній управитель кому-
ністичних видавництв і один
з видних комуністичних ліде-
рів перед війною дістав як на
глум всього 1813 одинок і му-
сів впасти вже при другім пе-
ренесенні голосів Видно го-
лосували на нього лиш "свої"
комуністи а чужі по
при нього не глянувши Пен-пе- р
ню перед війною теж був
видним комуністом дістав у~
тій самій варді 4621 одинок
Шкільними тростами в тре-
тій варді вибрані: П Тараска
(5818 голосів) і пані М
Шепс (6811)
' Якийсь Сейго на якого го-
лосували комуністи перепав
У першій варді вибрані на
алдерменів: — Морисон Сара
Стинсон
У другій варді — Симпкин
Гелонквист і Скат
ВОЄННИЙ ПРОМИСЛ
КАНАДИ
Канадійський воєнний про-мис- л стоїть дуже високо Як ви
ходить з урядових
Канада виробляє що дня
по пять ловчих літаків що є
найкращої якости Також у ми
нулім році витворила 230000
троків Канада має також зна-
менитий вибуховий ' матеріял
що є сильніший від якого не-
будь іншого досі знаного ма-
теріалу Вона виробляє теж
знамениті протилетунські ди-
ректори
ІНЕЙВІ З НАГОДИ РІЧНИЦІ
ВІЗЬМІТЬ І ВИ В НІЙ УЧИСТЬ
іГЛГ
'''1г 1к- -
~"-Ь-
х '' ИІ
- г
СЕНЗАЩЯ
В ЕДМОНТОНІ!
Ми самі не сподівались щоб такі маси народу заповняли
наш склеп кожного дня в часі ВЕЛИКОЇ ВИ ПРОДАЖІ
з нагоди НАШОЇ РІЧНИЦІ Та видно що люди в місті
й на фермах вже' переконалися І знають що
МИ ДІЙСНО ПРОДАЄМО ЗА МЕНШЕ!
ЦяРічницева Випродаж буде тревати до суботи-12-г- о
( грудня гПрнходІть І приїздіть якнайскорше Навіть як
би Ви мали їхати сто миль? 'то Вам оплатиться бо в
'нашім склепі знайдете ' ї
одіж і взлтя для Гюіег РОДИНИ! '
В нашім склепі Ви можете розговоритись у своїй рідній
мові Тому приїздіть гуртами І виберіть собі1 все потрібне
Шгі'вігееі' -
перейшли
повідом-
лень
" ЕДтопіопі: