Ukrainski Visti, October 14, 1931

              Число 42
♦ 1 ' - ' ' - Ч 'Д
г" МАМ шП гІІшПЛіТшТПідТцГПін'ПїЛіТіШГПІ ' Шішлг я„ж- - ▼
ЯФФФФФФФФ4ффффя
і Золото
ШУ вартість як резерви золота л Долото сповнялов історії люд- - Колиб то яке нахо-ськ- ої господарки подвійну задач): в бапках Злучешк депкав
воно було раз прокляттям дія на- - зва то його
родів то знова помагало народам 8000 то- н- а б
доходити до господарської рівнова- - вати кп і -
А- ти учило людей працювати щоб 1ЮІЗДІ т0 на ба -
Убезпечити добробут дм себе і трех тятаровн доїздів а кікапй
для потомства а шх щс[й6п бут„ довпіН л0 70
-- Золото само собою не мас цілкої вагонів
надзвичайної щірішньої варто- - 0тже пежарт:і3з „о 30Л0та
сти від котрої залекалоби примі- - „ Ам а в
ром яаїття або здоропля людей мят0 Тпм_ тп _ "_ я
'
„
але вартість золота як біатородно
го металю була признана на світі І
від пепамятннх часів Чим хто
більше золота посідав тим біль-л- іе
могучнй б)в він серед свого
народа і племени І тому не диво
що про золото згадується у міто-льоґ- ії
і історії всіх народів світа
почавши від напів диких до най-
більш культурпнх Довкола того
нещасного металю снуються як па-
вутиння ріжні байки оповіданпя
ущвні леґенди то веселі то знова
трагічні історії так з життя оди-
ниць пересичених посіданням зо-
лота Внстарчить пригадати стару
грецьку історію про виправу ар-
гонавтів по "золоте руно" або
про нещасливий копець' мітпчного
короля Мцаса котрий випросив
собц у богів таку "ласку" щоб
все чого доторкнеться переміни-
лося в золото і зате переплатив
своїм життям згинувши з голоду
якраз тому що хліб і всяка по-жп- ва
в його руках перемінюва-
лась в золото
Не будемо розводитися над при-
кметами золота Кожний шле що
це в жовтий метал ь тяжкий то-
питься при високій температурі
але не пропадає не ніпциться
легко а добрим в до ріжиих ви-
робів з причини його трева тости
і красп
Задля тих прикмет люде від
найдавніших часів уважали золо-
то знаком могучостн чоловіка Для
позискання і посідання золота ці-
лі народи в давну давнину ( а на-
віть тепер) вели з -- собою кроваві
війни Г відважні одиниці робили
морські виправи до незнаних кра-
їв в тій надії що пайдуть таїв зо-
лото і збогатяться Так і відкри-
ття Америки з кіпцем 15 століття
було спричинене погонею за золо-
том
Давніше золото б}ло рідкістю і
тому вартість його б)ла більші як
тепер Але відколи відкрито ко-
пальні золота в Каліфорнії від
тоді продіклпя золотії на світі пі
більшала сь% трос або в четверо
а вартість його зачиню упаїати
Віттоді внпродз ковано золота 20
міліярдів доляріп З того приблігз-н- о
одну половину )ііИТ0 на золоті
вироби а друту половину і жито як
гроші або як пі ікла д для грошей
в банкових системах дер-ьа- в світа
Отож в цілім світі г около 10
міліярдів золота котре о ужите
як гріш або як підстава вартості!
паперового гроша який шякої
внутрішньої вартості! сам собою
як папір не мас кади не с заґа-рантован- ий
золотом або якою пн-гпо- ю'
справдішною вартістю
Перед послідною світовою вій-но- ю(
найбільший запас золота мала
Росія Там було тоді золоту на 75С
мільйонів долярів Троха менше
мала Франція (700 міл дох) а
так само в Злучених Державах а
Англія] не мала й половини стіль-кігзол- ота
в своїх банках що прим
Франція
Подвійні великі засоби золота
світових держав зачали стягатися
-- до Злучених Держав бо воюючі
держави мали' великії воєнні ви-
датки отже купували в Америці
амуніцію 1"хл1б для своїх армій
а 'крім того позичали гроші в А-мер-
иці
дія повоєнних потреб 1
дія піддержки1 вартості! паперо-
вих грошей в Европі Другою дер-
жавою що нагарбала найбільше
зоюта в Франція яка побпрас ве-
личезні воєнні відшкодовання від
Німеччини
('Досить що в Злучених Держа-
вах накопичилося рівно половина
всіх засобів золота з цілого світа
хоч Америка стільки золота не по
фпііу-- нллн і ие щнр„ец" А" "а"п "
своїй державі инші величезні ба- -
1
чпцша і могучия промисл ЯКІШ
і представляє собою о много "віль
імеріщі спричинив фінансову крі- -
з) в світі а тим сампм довів у
себе до упадку торгоалі з заьор- -
денними краями та до депресії в
промислі 1 до безробіття Тому А-мер- ика
радаб часть зоюта вивезти
до иншпх країв якби була певна
спокою в світі А вивіз зоюта від-
бувається під ріжпими виглядами
Звичайно діється це у виді позн-ч- ок
для тих європейських країв
котрі фінансово підупали але"1 ко-
трі свосю господаркою і устагко-вїння- ч
впутрішних кідносип да-
ють запор) ку ідо одержане з Аме-
рики золото потрафлять ужити на
устійнення паперового гроша і па з
добре унормовання віі)трігапьої
господарки краю Багато соток
мільйонів американського золота
поплило вже до Европи Зпатоки
обраховують що конгб Америка
навіть половину свого золота ви-
везла за кордони то п так ще яе
відчула би у себе великої ріжниці
в торговлі 1 промислі Словом це
найбататша країна на світі і сво-
сю фіпансовою могучістто моглаб
диктувати світові господарські а
навіть політичні закони колігб
тільки собі цього бажала
Та Евроіїа не дас нині запору
ки спокою 1 Америка від певного
часу задержала вивіз золота цеб
то уділюванняпознчок Европа му
сить собі інакше радити 1 Англія
ліерша знесла золотий стандарт а
за нею покищо пішли ще дві
держави
ГОСПОДАРСЬКІ НОВИНКИ
Пощо палити солому
Домініяльний департамент ріль- -
шщлва радить зам1стьпалити стир
ти соломи переробляти солому на
погпій Солома вартує щось біль
ше як на підстілку і тому штуч
ний попий з неї мас поважнар- -
тість В тій цпи на одну тону со
ломи дасться 100 фінтів аммоніюм
солфейт і 100 фунтів вапна і це
псе зміні) сться і добре та часто
полнпасться водою органічні пе
реміни відб)ваються так через три
до шість місяців і по тім часі ді
стаємо готовий навіз який щодо
вартості! нічим' не ршшться ВІД
стаспного обірннка
Вивіз молочних Продуктів
Канади
В "Дейрі Нюз Летгер" читаечо
що за рік по кінець липня глн
Канади вивезено поза граниш
Сметани (гал) 585'309
Свіжого молока 896069
Масла (ф)іітів) 5149'СОО
Сира 77421300
Коид молока 10385800
Порогаков молока ' 5514300
Молока евап 8338000
Продукція овочів і -я-
рини
Яблок зародилося в Канаді цего
рок) о сім відсотків більше як ми
нулого року цебто 3034 ШЮ ро
чок В Бритіш Колюмбії було о ЗО
відсотків менше як торік за те в
Оіггерії Квебеку 1 іпгашх східних
провінціях 35 відсотків більше як
торік ч ?
Прод)кція грушок- - 1 сливок с о
10 процент ннща торішньої' зате
броекшшь б)іо більше 21 процент
а винограду 19 процент більше як
в 1930 р
Картоплі зародилося 53569000
—"чрїв о 2500 тон більше я"
ТОріК у
Вплив соли на здором й
молочність норов
Сіль для організму мав велике
значіння пош перестати корові і
давати сіль то на протязі яких
чвпт місяпів ще ніяких шкідливих
-- ч ' 1'
зате пізніше появляються погані
наслідки Коровії тратять апетит
і їдять мало тратять на вазі змен
шать молоко і т д ' '
Ці явища особливо помітні у ви-сокомолоч-
ннх
короп Вона можуть
бути усунені як тільки корови ді-стан)- ть
погрі'бні для їх1 орган'ізмі
СІЛЬ
Для середної коровії р'чзсіься
до пів фунта соли В зимі при
грубім кормі можна дещо збільши
ти пайку
ЯК ПЕРЕСАДЖУВАТИ ДЕРЕВА
ТА КУЩІ В ОСЕНИ ~
Є ва періоди в році голи мож--
пересадлеувати -- дерева та кущі
а це — весна та осінь ьільшість
дерев та кущів може бути пере са- -
Дікена на нові міиця з найменшою
шкодою чії затримкою росту в ча
сі весінні ото сезону тоді як зем
ля Псе розчерчлася але брушхн
ще ле розБіпіулнсь пересаджува-
ння в о сели зголепа робіпп коли-бу- дь
після того як листя вже об-
сипалося але перед тим доки зе-
мля дуже глибоко замерзла
Звичайно більше вільного часу
о в с-се- ни як-р- аз тоді коли земля
зачинав замерзати Весппів пере-
саджування часто затримується
пнішіми роботами і тоді прпходпть-с- я
пересадку відкладати ал на
цілий рік до слідуючої весни що
означає нелоиоротну втрату в часі
Тому що осінно пересаджування
практичного боку так само іО-р- е
як і весіннс а крім тогоприй-маюч- и
" на уваг)' вахлігвість пи-
тання про вільний час переса-
джування в осеин мао більш пе-рев- ат
для загалу фармерів
Майже ніякої ріжниці1 немає в
методах пересадж)вання дерев чи
то на весні чи в осени Д)же
важливим чинником в обох ви-
падках с затримання ' з корінням
ив можна найбільшої глиби земліЛаять одну пяту часть населення
та доброго змочення ґрунту після
пересаджування так аби коріння
дерев та кущів не всохли протя
гом зими Як що дерева та кущі
пересаджувзги з певною обереж-
ністю і добре поливати аж до пов-
ного замерзнення ґрунту осіннє
пересаджування дас прекрасні на
слідки
Вічнозелені чи шпилькові а та-
кож дуже великі дерева треба
завсіди пересаджувати в осени
Тут особливо важливим о затрима-
ти як найбільшу глнбу землі ра
зом з корінням при перенесенню
на нове місце иаилшше цего
можна осягнути після того як
ґрунт замерзне Довкола дерева
викоп) сться рівчак і коли земля
промерзне на яких 18 до 24 далі
його переноситься на нове місце
При такому способі і земля міцно
тримається коріння І шкода від
пересадвалшя не о значною
Дерева як листкові так іипплькові
вісім до дванацять ф)тів високі
добре пересаджувати в такий спо-
сіб
КАНАДІЙСЬКІ БАНКИ ПЕВНІ
На днях три брокерські доми в
Монтреалі попали в примусовий
стан ліквідації Ця обставина за
ставила відповідальні батлсирські
круга зараз виступити з запевне
нням що всі чартеровані фінан
сові інституції 1 банки в фійан- -
сопо здорові і не грозить їм ніяка
небезпека
Доказом осторожлої фінансової
господарки канадійських банків 1
їх сили с хочоп те— сказав пре
зидент Канадійських' Національних
Зелізницн Генри Торнтон — що
від початків теперішньої крізй
цебто від 1929 року в Канаді пс
впав ні один банк підчас толи па
той час в Зіучених Деркавах впа
ло 2400 банків в яких було $1-47900- 0000
депозитів
ГАРДІНЕР ДОРАДЖУЄ УДЕР-
ЖАВЛЕННЯ БАНКІВ
Провідннк Злучених Фармерів
Алберти
4 ун своїй промові в Леї-бри- дж
виступив - ч пропозицією
щоби 'держава перебрала на сег"е
видавання грошей і кредитів вдо-воляюч- нсь
покриттям понесених
коштів замість зисками
ВИСИЛКА ЗБІЖЖА ЧЕРЕЗ
ЧОРЧИЛ ПОПЛАТНІША
До Лондону в Анґіії прибуло
судно "Фарнворт" з першим транс
портом пшениці висланої через
порт чорчил дорога морен те
Іала 16 днів Судно завезло 277- -
000 бушлів пшениці Цей перший
впливів не ш і№Ж"нЗД?іДшід ц ц сИсо
ЗАХЩНІ ВІСТИ Сторона 3
пВи цікаві 'знати' ідо діється в
Старім Краю? — Читайте "Вісти з
Українських Земель"
" на другій
стороні "3 В"'
тою через Чорчні скорочуо о таку
саму дорогу яка виносить з Форт
Біллях до Монгреалу Зпскуеть-с- я
проте кілька днів на часі на
менших коштах транспорту і на
янщій асекурації Осеню тільки
певну спільність збікгса можна пе-
ревезти тою дорогою а дальші
транспорті! можуть відбуватися аж
з весною По вдатній спробі дума-
ють вивозити тою дорогою також
инші продукти західної Канади
БОРОТЬБА КЛЯС ЧИ САМОВ-
ИНИЩУВАННЯ КЛЯСИ І СТАНУ
ДГлясн це суспільні ґрупп лю
дей котрі живіть між собою зна- -
чіпням (шляхта міщанство робіт-
ництво селянство) Значіння і
вплив кляс буває ріжпе в ріжиих
часах Пр впіив кляс рішап кі-
нець кінців те чи їх праці треба
державі й суспільності! чи не тре-
ба Котра кляса-лгродуку- о потріб-ніш- і
дія суспільного порядку рі-- чи
та згодом мусить мати більше
значіння Мірило потреби міняєть-
ся: нпру мнрпих часах воєнна
"кляса" не мав такого значіпня
як у часах воєнних Кляс пе віль-
но мішати зі етапом: це групи лю-
дей що мають однородне званпя
(фах заняття) та звичайно одна-
кову життєву стопу однаково жи-
вуть (купці ремісники учені і т
д)
Чи Маркс знав і перекрутив чи
не знав а писав?
Маркс на котрім опираються
большевики (після їх думки) —
писав що більшу часть продукова
них дібр а саме дві третини —
зїдають вищі кляси котр станов
Але --німецькі учені Р Е Май і
Фукс доказали що Маркс пускав-
ся на фантазії Вони вирахували
таке: Тли четвертині німецького
народу заробляють річно по 1050
марок я зуяшвають дві третини
все! продукції Ті що мають річ
ного доходу менше ніж 2000 зу
живають 4 1 пів раза більше ніж
ті що мають дохід вищий Ті що
мають дохід нищий' ніж' 3000 річ
но зуживають 6 разів більше ніж
всі заможніші від них Всі ті об-
числення зробтені на Німеччину
аіе очевидно менше-біль- ше подіб
ні висіїдл далиб обчислення у' всіх
краях З того виходить що ріша-
юча консумція мас а1 не багачів
як писав Маркс котрий грубо по
милявся у своїх твердженнях на
віть там де жив Просто дивно
як Маркс міг таке писати Бо аби
вій зпав яп с і тоді значить у-мн-
ено
писав нелгратіду або не знав
а писап про це тоді значить йо-
го наука пе в ф)ндаменталіпа
Природність боротьби кляс
Та якби не' було -г-іа-ле ріжниці
між клисамп а а раз о ріжниці
то мусять бути тертя та пересу
вання подібно яле міяс водами що
все змагають з вищого місця на
тпще рівніше (хоч біг вод оче
видно все буде Істнувати хіба що
плинів взагалі не стане) Тому
що між людськими групами в ріж
ниці —боротьба суспільних кляс
це піч' природна
Боротьба за істнувзння а у при
роді значить є й між людьми А
боротьбі у природі в між ріжвтши
породами а в нутрі одної породи
ітае незначна: яир оден корч
егниці навіть у тісноті не нищить
интого корча стяппі хоч кожний
корч ма вичувачі й гпередиратся
до сонця щоб розвиватись свобід-н- о"
Але себе не нищать і в старе
коріння не запускають масово но-
вого для знищення старого Нав-
паки' вичувач суниці вишукує но-
ве місце дія розвитку свого ново-
го корча Пригіяньмося" природі
а побачимо' що нові корчі не ни
щать ніколи старих хоч -- 'мають
напоям до свобіїного розвитку
Літо в тім щоби й люде то бо
ряться в однім народі мали якуь
свідомість 1 тактику подібну до
тфтпшппх ппчтвачів Бо інакше
пе не буде ніяке стремління до
розвитку лиш _ розвал суспільн-
осте хаос 1 замішання в котрім
бпггь стрігаеігно теопітп всі я
наИгіше ті що 'сподіваються но-іек- пгі
Змагання кляс це не розвальиа
боротьба кляс --"
Поки зметання кляс має якусь
тактику та свідомість про грунт I
ЩАДІТЬ ГРОШІ! ~г' ЗЯ ЯГЙ?Ч - г і л!!&
ШШчШ£їл
підставу боротьби — ноти с-спіл- ьшеть
навіть при найбільших
змінах у И)тр1 не розьладасгься
не попадао в хаос та самознп- -
іцєння Це бачимо виразно ппр
у великім змаганню кляс за Пі- -
зістрата й Сальоиа у старинніч
Греції З хвилею коли у змаган-
ню пляс зникав тактика 1 своя
свідомість рівпозначпа з обачли-
вістю — ломиться ціла суспіль-
ність 1 попадас в неволю або
страшне пекло а її "боротьба
кляс" не тілько нічого яе виграс
але ще стшхао ніпце тгляен своєї
суспільности в далеко гірше ніл:
було передтим Змагання кляс бу
дує а безоглядна боротьба кляс
розвалює
Робітнича кляса місить на кля-сові-й
основі організуватися бо
тільки це оборонить її перед стра-
шним визиском Та організуватися
пе лпше дія виключно матеріяль- -
ппх цілей свого племени без за
лежності й упокорення від чужих
(Далі буде)
З науки і природи
ЗИМОВИЙ СОН У ЗВІРЯТ
В літі пташина чи то звірина
не журиться ні то холодом ні бра- -
іом поживи Неодин буде цікавий
що діється коли ііастіплять моро
зи коли сніг покрив землю? Яку
раду дають собі птахи й звірята?
Птахи які мають добре збудо
вані врила й легкі кости збирають
ся в громади і відлітають в теплі
краї Щож роблять такі звірята як
лірим лишки які такоя: мають
крила але за тяжкі щоби далеко
летіти? Таж і вони живляться му-
хами комахами яких в зимі не
ма Природа їм прийшла в поміч
вона велить їм на цей цілий час
засипляти
Зимовому снові підпадають ли-
ше деякі звірята і він не в усіх
звірят бувап однаковий Деякі як
вивірка дрімають більшу частину
дня инші зпова сплять цілими
тижнями будяться одначе час до
часу живляїься в лагідні дні по-
кидають на якийсь час свою кри
ївку а знов инпп еіілять твердо і
пс пробуджуються цілу зиму
Яв дуже скоро деякі звірята по
падають В СОНЛИВІСТЬ ВИДНО З Т)- -
го що деяких з них прим ілаі:ів
можна навіть в літі впровадити в
зимовий соп іолн їх дамо до зпм-мобн- іі
соп каш довший час пе
ної пивниці Сісііік попадав в зн- -
мао що їети Декотрі ьріликн іі
миші попадають на короткий час
в сон п часі слоти гбо лолодін В
паліднешіх краях в часі великих
спек яли все віггуш)ють і тим
спричинюють брав поживи попа
дають звірята в літній сон подіб-
ний до нашого зимового
Дехто думає що звірята які на
зиму попадають в сон мало сплять
літом Так воно не є ті всі звіря-т- а
більшу частину свого життя пе-ресіплля-
ють
Лилики вибирають звичайно на
зимовий побут печеру та не кож-
ну В печері мусить бути певний
степень вогкостп щоби вони не
позасихали й не випібли Вони лю-
блять печери яких передня части-
ла стоїть під водою бо тоді не
мають до них доступу ні куни
ні ласиці які їх залюбки пбїдають
Хомяк затикає отвір до своєї зи
мової кватнри яка є дуже обшнр- -
на й вистелена посіченою соло
мою Біля неї находяться його
шпнхлірі виповнені чистим зер
ном у кількости до 50 кґ Цей лі
нюх наїдається добре перед зи-
мовим сном засишяе а в поло
вині лютого пробуджується Звіря
та що живуть на поверхні землі
лагодять собі спеціяльні гнізда
' КРУТІТЬ іпііІііпіі''пСлілгіії ВШМШ0Ь8
СІОДКЕТТЕ
2ІС-2А- С ПАПЕРЦІ ДАРОМ
Той сам тютюн
виробу ВгіїЬЬ
]к ДіЬвгІа Расійс Бгаіп (отрапу ]ігоіІеА
Цлспкі ииІВопМ тА А В—г4 ОгоМ Са— ііікііиг)
ПОРАДЬТЕСЯ НАШОГО АГЕНТА В
ЛИСЦІ ВАШОГО ЛАДОВАННЯ В
СПРАВІ ПРОДАЖІ ВАШОГО
ЗБІЖА І ПОЛОЖЕННЯ
НА РИНКАХ
Банкирі
Коуаі Вапк о{ Саімміа
Сашиііап Вапк о! Соютегсв
які мають їх хоронити перед гро-
зою зими Ці гнізда прим у їжа
ка бувають звичайно в ямці ви-
стеленій зверху й зі споду мохом
листям сіном або 1 смерековими
шпильками
Перед зимовим сном бувають зві
рята отяжілі не хочуть їсти й ПО-
ВОЛІ! охоплюс їх дрімота В остан-
ніх днях перед зимовим сном ви-
порожнюються зовсім так що їх
черево є зовсім порожне 1 це зда-
ється є дуже важне для перебутгя
сну Знаємо що індійські факіри
(люди які дають себе на кілька
тижнів похоронити в землю а піз-
ніше встають живі і здорові) очи
щують перед тим своє черево й
кишки від останків страв У сні
лескать звірята скулені на один
бік звернені очі щільно зачинені
Такий зимовий сон є конче по
трібний звірятам до життя Коли
ми приміром перервемо його або
перешкодимо зовсім то звичайно
звірята гинуть на затроення врови
В зимовому сні обнижусться
дуже значно теплота тіла звірят
У липка звичайна теплота тіла
виносить 10 степенів Цельзія а
в часі зимового сну обинжуеться
до 5—10 степ=енів =Також=віддн- - Відновляйте свою передплату на
"Західні 'Вісти" щоб Вам не стри-
мувати висилки газети!
ІЯМ
лиіцт оо
якого вживається до' н
СогиоЬ циґареток
Вапк о( ТогооЬ
Вапк о{ Мооггеаі
хання відбувається повільніше а
Навіть моке на якийсь час зов-
сім і стати Суслик дихає звичайно
ЗО разів на мшуту а в зимовом)
сні тільки раз але найменше діт-кнен- ня
його сейчас прискорює від-
дих Також биття серця в зимово-
му сні о дуже повільне й слабе
Чим глибший сон тим слабші си-
ла у звірят так що вже иа сам
вистріл з крка лилики падають
від дрожання повітря з місця де
спали на землю Часом навіть
трудно відріжнпти живе звіря і
сні від неживого
Зимовий сон є немов мостом
що лучить життя зі смертю
"НУҐА-ТО- Н ЗРОБИВ МІЙ
ЖОЛУДОК ЗДОРОВИМ"
П І Скібщький Клівленд Ога-й- оо
каже: — "Я'хорував на асолі-д- ок
через довгі літа Я брав ршіі
медицини але вони мені нічого не
помогли Мені сказали про Нуґа-То- н
І я купив одну фляшку Нуга-То- н
зробив мій жолудок здоровим
Я іапдяч}ю мос добре здоропля
Нуґа-То- н Це п чідова медицина "
Мільйони людей у всіх частях
світа переконалися що НГсі-То- н
с певною медициною і воипвірлті
що вона в гарна для старших лю-
дей і тих молодих що с ослаблені
1 недужі Аптнкарі продають Нуі'а-То- н
Якщо антикар не мао його в
себе еожіть йому щоби замовнії
його трохи під свого гуртового
складе Запевніться що це Нлґа-То- н
Що пінного може бути без- -
вартіснни
де
£МГ£0
з
Запахом 'І
юпОкоіІ
ТОВАССО
£АІ&УГ
Пастеризоване Молоко Природниі
ДЛЯ УСЛУГ ТЕЛЄФОНУИТЕ: 22173
ЗА ЗНАМЕНИТИМИ ФОТОГРАФІЯМИ
йдіть до 8ШЕКІ8Т 8ТИБІО
Весільні Ггуя — Наміа Спеціальність
Знимки величини почтових карток робиться
в день! в ночи
§943 Лаапег Ате '♦п ЛІЬ%
:'
ч
ч