Homin Ukrainy, March 13, 1954

              !У
'лі- - к ті? лаг--- ?♦
N4
СТ-- }'
&
~и
%
І
нашогоіеіролейського кореспондента
Шпигунські афери в Скандинавських країнах
СнГоЬвропеЯш почувшії в розмаві
ПЛг'" слово ""на острові" зразу знають
ш'п йчр мпнл ппп Англію "Остоов"
[5і "острови" і "континент" це вира- -
Т: зн які здобули собі право гродіа- -
' дялствз и усій Европі і кожний
ї знає що під ті їм и поняттями крн- -
V' етьея протиставлення Амімії Шко--
" тії та Ірландії решті краї Евро
і СІ' Г
Г'іг
1Л
Лу
пн Але мало то з спролсишв
знає що це поняття не ііріішіпнло-с- я
в скандинавських країнах В
них ипрлпді є також часто ужіша
не слово "остров" і "континент"
але в зовсім іншому значенні: "о-стро- в"
— це Скандинавія а кон-
тинент — решта Нііроші Це іісшят
тя і протпстанлення що в остан-
ніх ролах набрало досить пшіуляр
ностії — не є зовсім нове Свої по
чаткп воно має вже и середньовіч-
чі але право громадянсіна здобуло
собі лише в останніх десятиріч-ча- х
Ця народна термінологія хоч ви
глядає на перший нагляд маіаваж
пою справою н дійсності є поваж
ним пі:нхолоіічнпм чіііііінколі що
має великий вплші на розвиток по
літпкп північних країн Впстарчить
поглянути па ісюрію міжнародніх
контакті1 в останніх десятиріччях
июб переконатись яку велику ро-т- ю
ц світовій політиці і рає цс пси
холоіічпе підложжя для скандинав
ської людностн Швеція то заііп-ма- є
масив і центр скандинавсько-- ю
простору поімііімо всіх нама-іаіі- ь
не дається іпііінуш в орбі-
ту західньої оборонної системи
Норвегія хоч є членом МАТО (Пін
ііічноатляїпіііського пакту) зав-жи- іі
при кожнії! паї од! демон-
струє своє пов'язання з іншими
країнами півночі Ще виразніша
в тому відношенні політика Данії
що свою часу 1 кликала була по-
важні реакції в Америці особли-
во після віддання совєіам побудо-
ваного в Данії новиною корабля
ф Богатирчук російськими очима
Як розцінюють ролю і роботу
Богатпрчука і йому подібних мос-
ковських лакеїів певні російські
крупі які теж зміряють до збере
ження єдиної і неділимої Росії пі-
сля повалення большсіішзму але
йдуть до тої'о іншими ЯК НТС 'й
ін шовіністичні російські круги
шляхами — наводимо для інфор-
мації наших читачів харакіерпстпч
ні місця зі стані В Аннснського
"Українці і пан Богатирчук" що
була поміщена в "Новому русеко
му слові" під 16-г- о люті о ц р
Автор виходить з тою лаюжсп-н- я
що ставка на Богашрчука Дії
кою й т п федералісті не може
принести росіянам жодної "знач-
нішої помочі в праці для об'єднав
ня нашої (російської —прмп рсд)
многонаціональної еміграції" Ціль
такого очевидна — збереження ро
сійської імперії До треба
йти лише ііншпімн як солідарне пі
шляхами Заміси неіації україн-
ської проблеми а :іавііь оанере-ченн- я
існування українців автор
заступає концепцію ненередрішен
ства в питаннях розв'язки майбут-
нього Сотієтсікого Союзу а в то-
му й пн івііііл України
"Про іс чоі о хоче більшій ь у-країнс-
ького
народу пише ІЗ Ан-ненськ-
нй"
ми довідаємоіся
коли народ вислови і її свою
волю До тої пори всі запевнення
сміїраційннх самосііПнпкін й анти
самостійників то лише ваші ви-
словлюють цю волю є однаково
голословні"
Суспільно - ПОЛІТИЧНИЙ тижневім
видає В-ч- а Спілка "Гомін Україш"
з обм йор РеддгуеКрЛЕГІЯ
! Складання кожного чергового чи
сла закінчується у понеділок До--'
писи і оголошення до кожног
--
' чергового приймається до
V" п'ятниці включно Редакція не
_
тае надісланих матеріялів і засте-V- -
рігае собі право їх скорочувати ті
Ді- - справляти Статті підписані прізвм
£#''-ще- м чи ініціялами автора не є
висловом становище Редак
ції' за змінсет воідгоплоовшіденаьє гедвкщя
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ В КАНАДІ
І США:
ііс 'На рік -
М -'- -'
' Ч П
у 1- -
-- Сілії
1
цього
тоді
зможе
числа
звер
ко-- V
нечно
і
'
$54)0 піврічно — 1275
чвертьрічно — $150
Інших країнах пімоваотність
$575' річно КІДО піврічно
$иВ5СМРТЮМ ЙАТЕ5:
'ШіірСишбл &Х}ВА—1Ш рег уеаг
И №%'' 'с пгеє повіві
Зпі ' Т Тл РогНиі г(м 74 ~м ш V-- ! т: " з " '- - г- - '▼— — " '!
та відмови Америці у оправі по-буд- ові
військових баз на терито-
рії Данії
Скандинавія хоче отже іратн
в світовій політиці ролю певного
самостійною обсерватора і ис-втральн- ою
Захід звичайно не ба
жання старається реміекгуаатн
хоч не перестає переконувати кож-
ною з скандинавських партнерів
V тому шо їхня доля є іісно по
в'язана з долею Заходу і тільки
з ним він може він раї п Захід
я особливо Америка знає вартість
північних баз посередніх чи без-
посередню сусідів Москви і радо
бачила б всі ірії держанії півночі
а навіть і Фінляндію в спсіемі бу-фсір- шіх
держав з загараліовани-мі- і
кордонами
Москва знову ж знає також сла-бо- сіі
Заходу а юловио і свої ко-
ристі які принесло б її посідан-
ня ліичічіюго простору Бвропп і
зі своєї сторони робить вповні
відкритий тиск на кожну із згада
пп країн не залишаючії невико-
ристаною кожну пагоду Московсь
кпх нот інтервенцій і поіроз в
сторону Норпсіії Швеції і Данії
ьс леїко було б тут персчпсііпп
Вони повіоряються майже що мі-
сяця я може її що тижня Про'
них уже навіть мало мо лише бо
поки сталії вже будсичою спра-
вою
Ще більше активності! виявляє
Москва :і іншому аспекті — без-посередч-
ьої
боротьби що впявля
еться у формах шпигунської діяль
пости Ця діяльність шо набрала
особливого розююсу в кінці ми
Ііулого року і зосереджує уваїу
світу ще й досі не є' однак одчо-родн- а
в цілій Скандинавії чи рад-
ше півночі Еііропп У Фінляндії
наприклад шпигунська діяльність
як показав до он ід має радше ха-
рактер забезпечення на майбут-
ність Коли тому три місяці фін- -
Заступаючи такі виразні пепс-редрішенс- ькі
позиції авіор відкп
дає як нереальний підхід н іЗо-іаінрчу- ча
який бажав би "збсрсі-і- п
для України стаїус російської
п-рсівіп- ції з контрольованими віі-щп- ми
органами й обмеженим роз
вінком місцевої національної куль
тури Для ІЗогагнрчука українська
кульїура яівіятєься лише певним
етапом в розвитку загальної і ви
щої російської кульїури" Тим ча-
сом сам авіор на підставі аналі-
зи факінчиою стану на україн-
ських землях доходить до такою
твердження що "облюскоилені у-краї- нці
(ціпу Боїатпрчука й Бо-
сою — прим рсд) належать у ве-
ликій мірі до нащадків російської
інтелігенції в іоіі час коли базою
самостійників па Східній Україні
стало селянство і помп інтеліген
ція зі селян і робітників Коли ан-тпболііііев- пзм
перших спирається
на споминах про "добрі старі ча-
си" то нова інгсліїсішія таких спо
мпнів не має Ідейну базу в своїй
бороіьбі проти соїіієгськоіо режи-
му вона знайшла в самостійніш-тв- і
з яким пов'язує здійснення
своїх соція нно - ІЮЛІ1ИЧНПХ стрем
лінь У тому суітєвим Є ТС 1110
українська школа і лі і ера тура про
будили її ній національне само-
пізнання яке не може миришся зі
сішкою Кремля на російський вс
ликодсржтіннй шовінізм Це в
буквальному змнсіі діти "страш-
них років України" які сконцен-
трували в собі величезний заряд
ненависті! до большевнцької дик
татури яка в роках колективіза-
ції лікнідушла шросіки україн-
ського культурною ренесансу
Ця націоналістична ііпетіїеннін
широко заступлена па емії рації
Вона дуже динамічна і мало склои
на до компромісів"
Толі у не диво підкреслює п 13
Амнепськіїй що Москва її бороіь
бі з українським націоналізмом
змушена оуіа піти на таким грюк
як і оіоенс відмічувапня в цілому
Совєіісічкому Союіі роковин Пе-
реяславською доюиору при рів-
ночасному веденні боротьби з
"буржуазним націоналізмом"
"У ствердженнях п Богатпрчу-
ка бачить українська інтеліген-
ція те саме що стільки років гаер
діш большевнцька Досква — то
без провідництіва великою росій-
ської о народу українці на ніщо не
спосібні"
Тому заключає автор ставка на
Бсгатнрчука не має майбутнього
Ми хочемо його висновки допов-
нити ще тим що майбутнього не
має теж ставка на непередрішеп-ств- о'
бо український народ не ли-
ше є вже національно свідомий
але рін виразно" недвозначно вн-ян- ш
спою правдиву волю держав
ним актом з 22-г- о ігічгія 1918 і 1919
а бегпереоивна оеьолюиіпло- -
ГА-?-ре- гГх И0іи' ~ вігзволь-н- а бороть
ШШй ''~ЯУVІГ'?'"™™Л"'ив~т1РРУ'ИВВПЬ0ачнсьоогошдндітізерIдI жус
ваіі л-г- їіі гїПрмулі л'і Г"-яі-- - -
ба яка триває
вимовно і недво- -
ГОМІН УКРАІНИс
ляндська поліція заарештувала ві-
сім осіб шікрнвзючн шпигунську
сітку шо працювала на користь
Москви то це викликало неабияке
здивування в світі Є заіальяо ві-
домо що Москва після підписан-
ня перемир'я з Фінляндією мала
всі можливості для вивчення всіх
воєнних таємниць Фінляндії В
зв'язку з репараціями лоні і роки
в кожному поважнішому заводі
Фінляндії сиділи московські пред
ставники які також мали всі мо-
жливості вивчати кожну дрібни-
цю що була б корнслою для Мо
скіт му і тепер не стоять не-т- пі
перешкоди для іою щоб Мо
шіа могла про кожну річ у Фін-тян- дії
довідаїгпсь офіціальним
шляхом А проте Москва збудува
ла у Фінляндії сиою шпіпунську
сіїку частішу якої недавно роз-
бий) і після довюіо закритого про
несу учасники якої були засуд-
жені на досить високі речпнці у-в'язії- снчя
10 лютою 1954 року
був проіолоешннй вирок за яким
шеф сітки Ксттунен і капітан лі-тчіс- іш Сатьо отримали по вісім
років а друп члени вкупі 10 ро-
ків Хоч процес бук таємний все
ж таки прилюдність могла довіда
тпсь що викриті шпигуни прода
вати дуже дріоні і властиво май-
же бсізваріїсні інформації З юю
роблять висновки що ціла шпінун
ська сітка у Фінляндії є радше
спробою зорганізувати сильну ор
і агітаційну сітку па випадок ко-
ні б у майбуїньоліу у цій області
наступили тяжчі для Росії умови
нн і тоді треба б було лі піп ін
формації а їх було б тяжко отри
мати з офіцінльніїх джерел
Московські іішнгу1111 у Швеції
маюіь паюмість далеко більші і
поважніші завдання Особливо в
області північнопніедськіїх руднп-кі'- Н
та іпдросіа'іцііі Афери шипі у-л- ів
Апдерсона і і рупії Инббма нп-нніі- тп
іакож і інші ділянки заін-тересуваїн-
ня
Москви і викликали
були в свій час (1951—1952 рр)
велике занепокоєння н Швеції' та
цілому вільному сііігі Цс занепо-
коєння не зіа::іо і про і яі ом на-сіуин- пх
років а в осені минулою
року набрало нового підсилення і
зросте з кожним днем і до сьо-юд- ні
Причиною іієї акіуаіізації сира
гіі шпигунства в користь Москви
були нові сенсаційні внкріпія на
цей раз в Норвегії Перед иівро-ко- м
в найдальше висуненні на
північ нориеиькій шровінції Фін-мар- к
попала поліція п слід шпн-іуиськ- ої
сії кп і арештувала до-
сип поважне число московських
агентів Процсі: проти них пон-
иє і ься сіа дн'ях Але цс ле був кі-ііс- ць
бо цьоіо місяця норвезька
потіція зробила нове сснся-ційн- с
відхрипл — розкриваючи нсінку
пііипгунську сіїку під керуванням
Асбєрна Сунде і арені тупала вже
коло 15 осіб з ним зв'язаних А в
іншому місті Норпсіії накраплено
на псіву сіїку що за повідОіМлсп-ііям- іі
преси мала б буї п відіаіу-ження- м
сітки з Фінмарку Про це
останнє відкриті поліція ще мов
чнгь не подаючи навіть числа а-решго-
ваннх
Такі сенсаційні події
з Норпсіії знайшли широкий Ц- - ік і звернули уваїу політиків па
цей відтинок фроіпу холодної
війни
ІІлішунська сітка в Норвеїії має
в норівнанні до шведської далеко
поважніші завдання приблизно в
іакііі пропоірції як шведська супро
пі фінляндської Норвегія нале-
жить до Атлянтпчноіо пакту В
Нориеіії існують вже військові ба
зи 1 1 АТО туди прибувають чне-тсі- їіі
трап спор пі зброї зброї етап
дартизованої тобто такої самої
ік її уживають і інші па]инерп
НАТО Ногасгія є одинокою кра
їною НАТО що має безпосеред-
ній кордон -з- СССР і на території
якої будуються воєнні укріплен-
ні шо прилягають до соївєгсько-і- о
гардопу В Остьо міститься І о
лов іа кватнра НАТО для північ
ною відтинку (іог'зезЬ'Чіій порт
Наг'зік розЗудовало на поважний
екслортсзім пункг для шведської
сталі Варагськнй фйорд стаи мо-дер- юю
базою ві1:ік НАТО цен-
тром найдальше на ііііінн вису-нсн- ої
"алярмоиої сіктемн" шо за1
безпечена наймедерпішнми радар-іпім- п
апаратами Від ці се о зовсім
близько до ':овєтськнх баз у Петса
мо і Мурманську
Такі поважні об'єкти примусили
мабуть Москву відступити в цьо-
му віріадчу від своєї традиції ші-бпра- пі
на фахових ішшунів лю-
дей що не мають мар'кн іірокому-ніст- а
В останнім викритім шпигун
ськілі колі в Остьо юловну ролю
грав чоловік давно иідомий з сво-
їх прокомуністичних симпатій
Вже п!д чсі: еспанської іромадян
-- ької в'йнн він брав участь як до
броволець а батальйоні Дшмітро-в- а
Псае?нувит:ь до Норзегії
був якийсь ча: безробітним а за
часів німецької окупації зорьпі- -
-
ІЗ березня 1954
зував групу саботажистів (розумі
еться аж тіісля того як Німеччина
лочзла війну з СССР )і наніс нім
цям великих шкод Серед йою
і рули зустрічаються люди з різних
суспільних груп ВКЛЮЧНО з од-
ним поліцаєм' але з перевазі зони
активні комуністи
Це ріинож занепокоює Захід
бо як виказується у виборах в
Норвеїії чим далі на північ тим
більше число комуністи У цілому
изгілни в:іх коліуністлі н Норве-
їії є коло 3 нроц Але коли изятп
до уваш окремі області країни то
впявінєгь'ся що в сішдсіннпх і)а-йса- ах
комуністіз майже немає а
наюмісгь в районах Фінмарку і
Гролісу їх від 10 -- до 20 відсотків
Гака різниця має звичайно свої
причіпні Вони доспів складні а-- ле
ясні Полерше в цих районах
взагалі живе дуже мало людно-
стн і тому господарсько вони сла-
бо розвішені І 'ЛЮДНІСТЬ живе бід
по Це є райони наіірідше виселе-
ні н іівропі Далі в них районах
Москва мала можппіісіь прове-
сти особливу кампанію корнста- -
ючи з нагоди коли після відступу
німців вислала там свої війська
як визволителів Відділи що там
були мали особливий наказ пово-
дишся іак щоб заііиіпіін ва со-
бою якнайкраіще зраження Це
строю допильновувалось В додаг
ку до цьою цг райони багаїо кр'а
ще чуюп московські ііроплаїїдив
ні рлдіоаііднції і} норвезькій мові
йк свої власні На кінець велику
ролю в насіав'тсніні подносіп ірае
побоюваннія що у випадку війни
Москва без труду захопи і ь ці об
іпсіі і тому багато дехю забез-
печує і Ь'лі вже іепер щоб не по-
пасти до групи репресованих
Треба пюдліятись то нововід-крі- пі
піііііігуїііські афери відкрпюп
очі не одному полії икові п павіїь
і не одному і ромадннинові Вже
минулі шпигунські афери н Швеції
сіірнчпііііііісь до поважною змен
шепни числа сіімша піків комуніз-
му В Швеції відсоток комуністи
іпі'Х виборців зЧісашппіся до -- 15
проц в Данії з 48 до 43 в Нор-неі- ії
з 58 до 50 проц Але най-
більшу користь принесу 1 1 иідкріп
тя в Норвеїії відкриваючи поіі-ніко- м
очі на факг шо жодна їх
примирлива політика чи певгра-чіз- м
не спрпмає 'Москви від її а-ьрсе-
нвних
намірів Це можливо
спонукає їх зміниш свою "ос і рів
ну" поіііпку і влитися в актину
бороіьбу з пім імперіялізмом зі
Сходу що заі рожує н першу чер-
гу їхній самосгійносіі
В Леник
ЛІ Сосіюпсікіій
П наших попередніх стат
ми розглянули загально
тенденції американської ак-
туальної зовнішньої політи-
ки коли мова про взаемовід
посини США— СССР як теж
визначили фактори які по-
винні б мати вирішальний
вплив на розпиток подій у
випадку загострення конф-
лікту Заходу зі совєтським
бльоком
Треба відмітити що того
роду тематика за останні ро
ки була відносно широко
спопуляризована їй присвя
чено багато праць які від-
бивають погляди і офїціяль
них чинників і окремих груп
та середовищ чи прямо о-кре- мих
осіб на справу від
ношення США до Советсько
го Союзу
В цій нашій статті ми б хо
тіл и зупинитися над позиція
ми то їх займає 'г зв Аме
риканський комітет визво-
лення від большевизму а які
дуже вичерпно з'ясував чіль
ний діяч того комітету ав-
тор багатьох праць з підсо- -
вєтської іпроблематики Ю
Лаїіонс у своїй найновішій
публікації "Наші таємні со-
юзники — народи Росії")
Аиаліза тієї публікації
дасть нам змогу познайоми-
тися з концепцією і ідеями
тієї групи американських пу
бліцистів політиків і інших
впливових людей які пропа
) "Оиг зесгеї АНіез іЬе
тзеоріез о£ Киззіа" Ьу Еиепе
Ь'опз Ьі1е Вгошп & Со
1953
7
Нова тактика але ті самі
Чи'' її:
Так окр&гдив політику нозого
совєтського режиму кол брнтач-ськи- й
амбасздор у Москві сер
Давид Келлі в інтерв'ю з представ
ннком журналу "Юнайтед СтеЛтс
Нюс еяд Ворлд Репорт" від 26 2
Нижче подаємо деякі стверджен-
ня сера Келлі шодо ситуації в
СССР
П(итання): Яка Ваша реакція на
брак якихось результатів з берлін
ської конференції між США Бри
танією Францією і СССР?
В(ідновідь): Я тім' не здивова-
ний зокрема коли основнішс роз
цінкдватп сіпуацію
II: Чи можете щось про те до
кладніше сказати?
В: Комуністичні лідери СССР)
є пов'язані залізним панцерелі док
трпкп Вона є комбінацією вчен-
ня Маркса Леніна Сталіна Ця док
трпна все у світі інтерпретує по
своєму Ці люди па верхівці не
можуть оутп захитані т диску-
сією ні аргументами ні особисті:
ми почуваннями
[]: Чи це далі зобов'язувало
під коли керму пергбрали Ленін а
відтак Сталін?
( В: Так Невдача західніх уря-
дів публічної оиіпії а можливо
передусім президента Рузвслга до
битися уточнення совєтських цілей
спричинила те що СССР під за-
кінчення 2-- ої світної війни до-
бився незвичайного побільшення і
це спіло причиною нинішнього на
пруженії я
П: Чи Ви маєте на увазі ялтан-ськи- й
договір 1945 року між США
Британією і СССР?
В: Він є тільки прикладом Най
більшою ілюзією було переконан-
ня що совєїські лідери не різнять-
ся від звичайних західніх полі пі-
ків які живу і ь з дня на день без
окреслених перспектив на довшу
меіу і яких можна відчужи пі від
їхніх цілей безпосереднім пере-мовлепп- ям
II: Чи розглядаючи вислови за-
хідніх експертів Ви можете сказа-
ти що в СССР відбуваються якісь
зміни -
-
В: При такому питанні ми до-хецн- мо
до самої основи в труд
нощах зрозуміти СИР В комун-
іст перемішана доктрина широкої
сі раї сі ії в так пікою на близьку
меіу Якщо ми візьмемо це за
крімерій про що прсипі говорив
сам Сіаліп тоді ми зможемо мані
надійний коїм паї: в оцінні подій
Перешкодою є і є що люди на За-
ході часю розцінюють події відпо
') В тексті вживається терміну
"Росія" Не окреслення ми переда-
ємо — СССР а російський пере-
даємо — совєгськнй
Стаття четверта!
Ділема американської політики
і вирішальні фактори в конфлікті
Схід — Захід
тях
гують активну політику ви
зволення і стоять цілком ви
разно за ліквідацію совєтсь
кого режиму У цілому вах-ля- рі
різних американських
середовищ і напрямків ця
група поруч тотожної за ці-
лями але більше обмеженої
щодо засягу діяння (терито
ріяльно) групи т зв Вільної
Европи 'може відограти ви-
значнішу ролю і змобілізу-ват- и
для своїх заложень а- -
мериканську опінію Але ча
віть абстрагуючи від того
треба ствердити що ця гру
па є практично продуктом
тієї дійсности що заіснувала
у світі після другої світової
війни і посередньо є теж
відповіддю на ділему перед
якою найшлася американсь
ка зовнішня політика
Книга Ю Лайонса викли-
кала ряд відгуків Коли ж
йдеться про українську оцій
ку тієї книги то з засаді на-
ша критика сприйняла її не-
гативно Це сталося не без
причиїни хоч на нашу гад-
ку рецензенти розглянули
тільки ту частину з цілої пра
ці що стосується українсь-
кого питання поминаючи ії:
ші аспекти проблема гики
Засадничо Ю Лайонс як
можна ствердити на основі
його праці задумав не тіль
кн проаналізувати загальну
ситуацію на політичному від
тинку в США і в СССР але
теж поробити ряд висновків
і пропозицій щодо дальшої
практичної діяльности щоб
добитися у світі стабілізації
відносин Відповідно до то
ч у- - '?:& £'£-- '
відно власних бажЕИь (вішфул тін
керс) чи намагаються поясниш
події підловід'но до особистих по-
глядів Існші виявляються коротко-
зорі Засгдшічо людей викликує
невдоволення моє наголошування
доктрини Але це є єдиний шлях
за яким можна дійти до правди
Л: Чи Ви можете пояснити як
Ви розумієте оте перемішання стра
тегії з тактикою?
В: Ця двостороінла форма в дії
була сформульована вже давно Л
нішім і Сгаліном Я наголошую її
бо мені здається що вона є клю-
чем до зрозуміння совєїської за-
кордонної політики за останніх ЗО
років Для ілюстрації треба нага
дати ранню на повну скалю на-
креслену стратегію що мала за
завдання реалізувати світову ре-
волюцію Був час коли комуніс-
там було доручено підтридіунатп
Гітлера щоб не допустити до' пе-
ремоги соціялдемократів Скоро
після того стратегія далі спрямо-
вана па світову революцію вима-
гала тактику спрямовану проти
Гітлера і тоді почався період "па-родн- іх
фронтів" у Франції' і під-
тримування ідеї про безпеку під
покровом Ліги Націй Пізніше при
йшов період спізменгу щодо Гіттс
ра В 19-1- 1 році німецька інвазія
наказала піти па союз з Заходом
Зараз після 2-- ої світової війни ко-
ли совєтеїжа скспанізія процвіїаіа
стратегія і тактика сталії тотожні
Це був період "твердої" лінії су-
проти Заходу з Андреєм Клано-
вим як речником
Коли ж під кінець 1952 року
Сталін зрозумів що він насправді
спричинився до незвичайного ус-
піху пляну Маршала створення
НАТО інтервенції ОН в Кореї Він
відчув що потрібно знову ступи пі
на шлях відмінної тактики
І!: Як це виявилося?
В: На цс вказує багато фактів-Сталі- н
дав посолоджене інтерв'ю
зокрема з лііразніпм намаганням
з'єднані собі італійських лівих со-ціяііс- гів
влаштовуючи особисту
розмову з П'єрро Неніні Під кі-
нець 1952 року ш'а заповів що
західні держави розсваряться між
собою На в'їзді компартії він за-
повів що було б найкраще об'єд-
нані свої вусилля під прапором
незалежна: і п парадів і свободи
людини Якщо совєтська політи-
ка від часу смертп Сталіна має по-
знаки примирливо'стії то наміряв
ді не є продовжування того що
було а не розрив з минулим
На думку сера Д Келлі пайбіль
ше кіоіпотін для совєтського ре-
жиму на сьогодні справляє німець
ка проблема Останні вибори в За- -
го пляну за яким побудо-
вана книга Лайонса ми по-
стараємося її розглянути
Правильне заложеиня
Мусимо відразу стверди-
ти що Ю Лайонс вийшов
з цілком правильного зало-
жеиня: Стабілізація відносин
у світі мислима тільки при
передумові ліквідації тота
літарного совєтського режи
му Американська політика
мусить бути реалізована під
кутом перемоги вже у холод
ній війні якщо світ не має
найтися в обличчі жахливої
третьої світової війни Пе-
редумовою виграної в періо
ді т зв холодної війни є не
збройна сила не атомна чи
воднева бомба але синхро-
нізація дій Заходу з народа-
ми СССР (Лайонс постійно
вживає анахронізму народи
Росії")
Захід в тому СІНА роб-
лять засадничу помилку ко
ли розглядають совєтський
режим за справжнього репре
зє'нтанта і 'виразника просто
ру і народів які найшлися
під його контролею Займа-
ючи таке становище офіцї-яльн- і
американські чинники
дуже нерадо хотіли б звер-
татися прямо понад голови
совєтського режиму до по-
неволених народів хоч ті
народи є найнадійнішим і найиевніншм союзником За
ходу в його боротьбі з совєт
ським тоталітаризмом
"Ми повинні грати власнії
ми картами що виявляють
силу — пише Лайонс Але
нашим асом не є атомна бом
ба Ним є перманентна гро
нмаашдяінстаьєкма нівісйонюазнвикСиССжРдутдье
На Наше ВИЗВОЛення ияшм▼ допомогу і наш провід
Як довго ми акцептуємо не- похитність комуністичного
правління внутрі Росії тяи--
' - л ' ' -- -г ''' 'Ч
Л - І-- ІК УІІ
'
-
'лТ "Течиві
ЦІЛІМ!
ХІДНІЛ НІЛІЄІЧЧІІНІ ня'оІіСгЛ-- 2
пежнм Матенкпнп пЛгі-?С- і дп впинили як нер"е"а"лаьдназ
ьєтські розрахунки 'і нТ'ц'к
реальних припущення] та1?
ка щодо Німеччині бх-і'і--1
ид ІІ1гНіп Х„„:- - -- іиа
оори в західіній н:м :г '
" '"МІ
""~ " """ "---- І -- 'МЦЇВ
СС'-- ' ніяк не боїгмя
спийИЕінікПі яті Дли„Пш'гПІІІп„І с„иЧсІІшіЧкНиІІдКо"ю'по~ "чилитс-со- оІ у(ОтпЦДІ?ЇІ _ _ягпегії Чягятлііі V е„ _уут 3 ооку становище СПІД а 3
НА1Й
ііріпітппіітіісі и: г-- 'і
1 ~Чі М іК""иипщі " ч'МСЧЧІІШі ' -- л„
ОДіі
'""' иькі лідер реконалі шо німці самі 3иог1
стати для СССР попонною зЗ
1"""' " к -- =ться про коми
лип іміііш іо НІН а летті — не є
том але
СССР
Цц'Л
советськпч
іроводіпь
ніл лич инкорнсговує
1У
п
гадлу сі'
ВТПгт- -
"'Дтріїїі
гпЦтпікавмііНдшуімкиII Дм Келлі щ00 _ _ ~чм і імли д ілеТЛІ II СЛ правильним погляд м0в1яв С( снтеаліровзліСчиСвСР вдійанлиеко бопозапдруедгі продукції на Заході Д Кетті
рс'коіісчіпй що "цС смішна дн ки В совеїській системі вони (ь
и ишсшікі лідери МОЖУТЬ ц схочуіь кожної хвилини' }"
сталь вужити на продукцію зброї
Хоч ваіальна продукція сталі СССР менша як на Заході то в личина зброєневої продукції І що не рівна то безсумнівно біі ша"
Смерть Сталіна не змінила
ДУ внутрішніх сил в СССР зокр ма не підняла до такої висоти р вєтської армії як не думають ч Заході Д Келлі переконаний и
в деякій мірі вначення генерії
і армії піднялося про це свідчаї
Різні назначеная військових люде' ртс в засаді керівним чинником с сіається партія що спирається : МВД
Немає теж підстав зараз прші
скапі що 'Малспков є вже над'
ним спадкоемцсім Сталіна Він її
кпщо в періоді боротьби за по
цію і мусить себе виправити і
новій функції З Маленковів к
пер приблизно така сптуаичл
Сіатіпом після смертп Лем
Коли йдеться про інші вшр
ні справи СССР то там без німії
суттєвих вмін Якщо ВПРОВЗДАИ новації то іількп з 'метою мір
пити новий режим Не зягАіт
па ніяікі заповнювання в СССР а- -
лі ра'зяча диспропорція між щ
ля'чою клікою і населенням М
тОВА ТАКТИКА — стор
ральні зв язки з російські
ми народами Ми не маси:
нічого їм сказати Ми дали
стаємося як і досі невтри
ними якщо не ворогами і
відношенні до їх безупинн1
боротьби з червоним
мом
Нерозуміння східньоевро
лепського комплексу
Поставивши правильну
ягнозу щодо недомагань
мериканської політики
відношен-н- і СССР Ю
йонс несподівано заплутаН
ся в проблематиці коли
му довелося перекинути!
на європейський а зоьот
східньоевропейський грул
Вправді він покликається ц
знання обстановки у СхідМ
Европі бо мовляв він Щ
побував протягом шести Р1'
ків і мав нагоду основно ОД
знайомитися з підсовєШ
кою дійсністю але поданій
ним матеріял чи насвітДі
вання проблем виявляє
йому та дійсність цілком чу
жа що він тільки дуже і[
біжно в зорієнтованії
до того тенденційно
Ю Лайонс намагається и
світліші проблему росіись1
го комунізму проблему
ємовідносин між російськії
і не-ппгінгкк-- имі! народи111
СССР хоче відповісти нз
тання з якими кличами '
якою концепцією І1ІДІІ'ТІ1'
інародів СССР
п„: п„„пи'ія З ЙОГ
праці покажуть нам як
ніпчп пін нягпітТЮЄ ТІ П" '
ня піп пій ягня МУСИ"
гати'вно позначитися і на
роблених ним висновках
Для Ю Лайонса (як З
його однодумців з
влуіц килпісіу
іАмер:
~ : „о є 0
"-че- ця
реж
ній
84
"росія?і
ііп киліушлм п ~ і „з
- яуч о и
кнне-нн- м зі ЗОВНІ Щ'Л
ДОВГО ми птшнясчг т™: „ І гт л поп ТВЄРД
холопчно - політичні і мо-- ням що російський у
' чл "и-- Ч
' :Ніч)