Ukrainski Visti, March 14, 1934

              с V %'їь
? л
14 березня 1931 — Число 11 УКРАЇНСЬКІ В сторона з
НІ? & НЬ & 4 Н5? & 4 8? 4і
Богдан Лепкий
Батурин
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ — ТОМ IV
4 4 4і 4 4і 4і 4 4 4 4і 4і
червошігї когут
ми
"Мешніков зі свосї кпагирії па
хуторі за Сеймом не бачив що ді-
ялося біля борзнепського шляху
Але почув 'далекі стріли й післав
розвідку в цей бік Закн попа
вернула сугнчка Горішкових коза-
ків з Меншіковнмн драгунами сьін
чилася Світлішому іірніїнілося
иршіяш до відомчі некорисний для
себе звіг Був лихий на своїх офі-
церів то втратили багато людей
і осоромили себе перед порогом жи
Не міг переболіти першої невдачі
ІЗона тим більша що весь піяп
треба змінити
Ворог відгадав ііою нляїі зна-
читься нічого пе вартий
Сердився їм проклятих Черкасів
що пе хочуть піти на ііою хитрощі
й гадають оборонити Ваті рип От
проклятії народ Здавалося б
тихий і смирний як "пгпеиь'' ко-
трого на "заіманіс' всд)ть аі
нлра-- з тобі таку штучку іипе як
Батурин Царського війська впу-стнт- н
не хоче Меншіков пе па
жарт турбувався Міг осоромити
себе Годі к це бунтарське гніздо
облягати Бог вість як довго Не-
далеко Шведи стоять Кожної хвн
лини цар може підкликати йоіо
для розправи з Карлом Який со-
ром відступати зпід Батурнпа не
здобувшії його! Все одно шо
зпівечнтп всі свої догеперішпі ко-
сіші заслуги а може й утрати ги
ласпу царя Мсншікон бачить ра-
дість яка л того приводу злнапу-ват- а
би мік його завіїсіїпкамн
порогами Пі пін до того ніяк
допустиш не сміс Ще раз спро-
бує підійти Батурнннів Пішло їм за
лист І так не пітно ні в иа їхнє
вчораишс прохання о проволоку нл
днів три ЗІоіс б згодитися на тс
аніж придумати якусь попу штуку?
Дотримувати слова не треба Що
'такс слово у війпі та ще з бунта-
рями такими як Батурнпці?
Мсніпікоп не потребував довго
заспокоювати своєї совісти Сів
і скомноиуііап лист ті котрім ю-днв- ея
ис робити Генерального при-
ступу ні нині пні завтра якщо
Натурниці цього часу не вживати-
муть на дальше скріплювання спого до
городу ані ви випади з нього тіть
кн на наради як і иа яких усліиях
здати город і якщо вони за той
час пороблять всі потрібні прнго-топан- ня
щоб туди впустити цар-
ське ПІНСЬКО
Лист переписано й післано За-жарськ-
пм
котрий дістав окремі іп-струк-
ції
щоб пильно помічати
все шо дісться в Батурнпі а зо-
крема який у ньому н а н ус настрій
між козаками й міщанами
Зажпрськпй заткнув лист Мсн-іиіко- ва
па сине почепив білу хо-ругов-
ку
і переїхав Сейм '
З мурів замку як звичайно
привітали його зневажливими сло-
вами "Ще одна свиня супе рило!
Л бий!"
"Від світлішого з листом до йол
тавського полковника йду!" —
гукав Зпжарськні'г
"До чорта дядька свого йди!" —
відповідали йому В город ис пу-
скаймо нікого Тїс треба"
"Пустіть! Світліший поетапне
СПЕЦ ІЯПЬН
З надходячою
свою оферту на
скоро й солідно
сильно знижених
ПЛАЩ АБО
СКОРИ СТА ЙТЕ
ПЛАЩ І У
ЗА ДОБРУ
Українська Першорядна
КРАВЕЦЬКА РОБІТНЯ -
П МАЗУРИК
ТОЛ37— Я7ТІІ 8ТПЕЕТ
' ' і
' --
"
4і £? 4і 4і 4і !? & ♦ 4 4?
4 4і 4 4 4 4? 4і 4 К
нодобру хоче балакати з вами"
"Хай бц балакав був учора яії
до нього своїх депутатів слали
Нині' ми не цікаві па Його розмову
Будемо балакати мовою куль"
"До Москаля стріляй л не по
людськії балакай Він людської
мови пе розуміє"
"Востаниг питаюся вас чи влу-сгнтс- ?"
"Востаннє відповідаємо тобі
вертайся з чим прийшов"
"Кланяйся світлішому л цілому
ііого бублейипнькому родові Ка
що як прийде до Батурнпа то
бублики иа майдані продаватиме"
Пасміхам не було кіпця Але
Зажпрськпй не спішився вертатись
Боявся Мепшікопого гніву Ді-
став нрнказ за псяку ціну дібрати-
ся п юрод і передати Чсчслеві
лист
"Браття земляки!'1 кликав голо-
сом благальним — "пе йду до
гле лі ворог липі як приятель
Добру новину привожу вам Не
відкидайте дружньої руки не ко-
пайте могили для себе не руйнуйте
свого славпого Батурнпа"
"Тому шо славшій пе хочемо
беїсіавпги його"
Свиснула куля й перелетіти по-
при саме ухо Зажарського Він
похитнувся кінь скочив мало не
екшпв їздця в ріку
На ііого нпстя надііііпов туди
'[очоль
Побачивши топпу біля муру і
зачувши остаипі слова іюзмопп
догадався шо не знов мабуть по-
сол від Мешпікопя й казав його
іші)їоч іштягнї ти иа мур
Чсчслеві залежало на тім щоб
ироволікп'їн облогу Віп знаті шо
Москалями велика перевага в
людях і п гарматах Вони спої
пірати можуть легко нопогпптн
підмогами а для Батурнпа одинока
допомога — гетьман Може він
уже надходить може за два-тр- и
дні нояилаїься голубі шведські
однострої подавав же гетьман
своїй резиденції світляні сигнали
щось вони значать Тому то іі
кожна юдина проволоки золота
варта була для нього
І Чечеть занизавши Заморсько-
му очі попровадив його на замок
тої салі в котрій обложепі нід-бува- лп
наради — козаки і міщани
вкупі Тонна стрічала {{лікарсько-
го вельми непривітно Посли під
стиглішого котрі приходили з од-
ним а саме шобн впустити моеко
ські полки п Батурин роздратува-
ли всіх До того нинішній щасли-
вий випад підбадьорив не тільо
козаків але й міщан Молоді
хлопці шо ледвп двигали мушкет
іолоснлнся добровільно до служби
Па Зажарського всі дивилися лі
иа ворога і по зрадника котрий
настає на цілість городл і па його
славу
"Пе впускайте вовка в кошару
иідіїшбиігь йому ноги щоб більше
не скакав!
Сипалося іг каміння
Чечеть мусів сердюками окру-жіп- и
посла світлішого щоб прове
сні його цілим І нл Чсіеля си
палися за те непривітні слопа
Йому дорікали що грається у пі-
жмурки з Москалями замість при-
вітати їх іідно — кулями іі ручнії
сосною ми представляємо Вам
всенпні плащі та убрання пні
зробимо Вам по спеціяльних
цінах!
УБРАННЯ ВІД §2250
ДО $4000
З НАГОДИ Й ЗАМОВТЕ СОБІ БРАННІ НА СВЯТА
РОБОТУ РУЧИМО!
РА8НШ ТАІЮК8
ЕГШОХТОХ лігл і
ми гранатами до котрих козаки
були пслпгі охотппки Ллє Чечеть
ндпвав що не чує обпдлнвнх для
свосї гідності! слів Знав що роз- -
дратошннй народ не вміє тримати
язика за зубами І не дивувався
бо це облога Люди висе багато
иочеіі пе сплять мало хто їсть те-
плу страву працюють і турбуються
певміру піпворються первовнй на-
стрій
"Не дайте Йому йти! Бачите
пін рахує кроки мотає собі на пус
плян нашої твердіші На руки
його!"
"На руки і — з муру стрімго-
лов! Хаіі летить до чорга! Млс
пропадати город хап пропадає
ВІН КраЩОГО КІНЦЯ НЄ Вартий!" І
"Зрадпик! Прислужник москов
ськпИ!"
"Течель щоб не дратувати товпн
казав підпеста Зажарського на ру-
ки іі піднести чого на замок Сам
ішов біля нього
"Хто зневажить посла лепс зпе-важнт- ь!
Всмора не доживе!"
"Ого ою !"' — почувалося б тов-- пі
але жадна рука не піднялася
проти полі ирнказу полковника
Принесли Зажарського до замко-
вої салі іі пустили па камяну під-
логу Стояв з занизаними очима
а козаки тяілулн його за свитку
ітоїитуркупалн іі питалися: "Вга-
дай хто?" -
Посол світлішого ночував себе
дуже погано Вій пе гадав що
Батурнпці та сильно роззвірнлнел
па Москалів забув язика в роті
іі ніяк не ліг пригадати собі тієї
промоїні яку склав собі йдучи з
дорученнями світлішого а якою
гадав уротумптн й перекопати Ва-урнії- ціп
Розказали йому очі й він ще
гірше зжахнупся побачившу кру-
гом грізні ненависні обличчя
"Того прийшов кажи чого ирнй-іногі- ?"
— гукали на нього козаки
"По знаєш де кою не просять
па киях виносять' — доповідали
міщани
''Сиасеїіпя городові вашому при
ношу"' — відповів насилу добу-ппіочп- ся
до слопа
"Спасай себе Нам твого сиа-сеїш- я
не треба Загпбіть нн нам
готуєте спаси гелі московські!''
"Самі тій губите себе бунтуючи
ся проти ііого вслпчества царя і
проти пріїклзів світлішого''
"Світліший піп тобі а не нам'"
"Нам шо лиш тоді і ясно стане
поли тії сні глосі и погаспуть"'
'Того ви не дочекаєтеся ніколи !'"
"Він обнджас пас! Гетьте з
ним!"
"Па гак!"
'У воду!"
"Коміть-голово- ю з муру Це
Лому пойкороїіна дорога хаіі іде
звідкіль прийшов"
Течель бачив що народ роздра-юпаш- ій
до краю
Панове громадо!" — гукнув —
"Таї: не можна Дож посол"
"Такими послами дідько г пеклі
налип0
"Може іі так а па землі все
він таки посол"
"Від Вельзпвуіп Намовляє пас
до злого іскушає"
"Паша річ не слухати його па-мої- ш
але зневажати не треба"'
"А чого він нас знепажус?"
"Я не зневажу ю панів-козак- іп
ані шановного міщанства я одним
і другим лиш добра бажаю" бо-
ронився Зажпрськпй
"Коли ти нам добра бажаєш
таї' оставайся п пас і боропн на-п- а
тої о юраду з памп" — гукнули
чому 1! одпіг
"Тою л зробити по можу!"
"Чому?"
"Бо хочу дотримати віри й сло
ва наславшому мя"
"Таї і ми хочемо дотримати при
сягн ііііпюму гетьманові ос що!'1
"Де друта річ Гетьман зтомни
нрнсяіу цареві й чому ви лі
піцанні царські лвітьчені від вір-
ності! віроломному Мазепі' — від-
повів алжирський
Та ще він ис докінчив тих слів
як па ііого о усіх боків посипали-
ся удари Мотоінли як спій па
тоці Він пручався вимахував
руками заслонив лице конав но-
гами та оборонятися не міг Аж
Чечеть зі старшинами кинувся в
іуіо суматоху и насилу вирвав
бсзігііпипого посла ледвн живим
Повели його в кут і заступили
лавою Але тонна псе ще шуміла
її домагалася видачі московського
нроГцохн котрий мав сміливість
обпдипі гетьмана в ііою столич-
ному ламку
"Безкарно пе пустимо обндн!" —
тукали кругом
Яка Буде Майоутня
Війка '
Смертоносні потвори
(Подав Роман Т Винницький)
За останніх 15 літ слід підчерк- -
ІІУ'ТІІ ВеЛПКПЙ РОЗВИТОК' в ділянці
тапків так що до скоросгн як і в
напрямі босвого ефекту Новин-
кою с зовсім малі танки Такі
„
таичата завела в своїй армії пер-
ша Англія а згодом поширився той
самий тин у Фрапції Італії Поль-
щі та Совітах Ті "таичата" с па
іділі МЯЛІШІІ „анцнрппмн автамн
„ііітг1 пп ттпг іітоК яп-т- -
гн Оба попи сидять побіч себе
один шоферує другий обслуговує
скоросгріл Замість на колесах
біжить це мале опудало — яке є
всею на один мстер високе — па
лліщюговпх йотах а тим самим
може рухатися у всякому терепі
З огляду на свою певетпчку висоту
може легко скрнтнея з збіжевнх та
нах а навіть у високій траві Все
це дає можливість такій 'танчатпій
кольопі" непі П по виринати й на-
падати тнмбільиіе що пересічна
скорісн танчат виносить більше
як -- ІЗ км на годину Англія мас
таких танчат вже понад оОО Сові-
ти — ще більше
Очевидно всі інші більші роди
танків мають в арміях своє широке
прнміпеніїя доходяїь до таких
слонів" як фрапнуські 70 тонові
танки нутро такого тапку-всл-н-
тня не є ширше як пересічної
кімпаткн але зате довжина його
виносить аж 10 метрів! Чою там
нема у тій танковій кімнаті! Один
старшина десять вояків 75 мм
канона (гармати) чотири скоро-сгрі- лн
два мотори яких збірна
сила виносить С00 кінських сил)
запас оеизнпп та оливи па VI
годин їзди мунінія а врешті радіо
іпарат для зпязку на зовні та те- -
лефоп яким нослугусться залога
між собою в нутрі танку Телефон
п конечний бо серед цокольного
гамору моюрів а далі ще й стрі-ляпнн- п
— не можпа було би зро
зуміти ш слопа мін сооою цей
всліпеиь може їхати зі скорістю 12
кільометрів на годину й палить иа
своїй дорозі дерева до 80 нч
злвгрушнки Після палійських
зпідомлепь таких тапків-петпти- ів
має Франція вже поверх 100 а
дальші спішно будують У
більшості! держав роблять тепер та
кож спроби зі земноводними танка
ми т зв ' лмфшпомтанкамн
Вони можуть рухатися одпаково
добре иа воді як і па суші Для
їілавапня вмішепо н них на споді
корабельні ііфубн які у стоячій
воді дають танкові спорість П кі-льоме- тріп
на годину
Ясно шо всі держави тримають
у глибокій тайні кількість і роди
своїх танків Після англійських
італійських та німецьких пзаїмнпх
підрахунків (кожний рахує свого
порога) — Франція має вже око-л- о
5000 всеріжпнх танків Аиґтія
окото 2000 Радянський Союз око-л- о
0000 Італія -- 1000 Пересіч-
ний кошт одного танка виносить
0 тисяч до 200000 доларів
Також модерна кіннота виглядає
інакше як передню Кінь все ше
с погрібшій а тс без моторизації
таки не обійшлося Кінноту пере-
мішано густо малими танками
придаючи їіі 'іелоґраф та радіо В
Англії за у Ф'лнції ектадено нже
перші дивізіони кавалери виключ
но на танках замість іоней Мо
торизусться все більше також ар
тнлгріїо
Воєнна техніка на морю
Величенній поспи уперед слід
зазначиш зокрема у воєнних фльо- -
тах Ііаноільші воєнні копаолі та
іпх потуг як Апі'тія Америка та
Японія — побудовано шоііио пі-
сля світової війни кидаючи одно-
часно клич "загального розору-кенп- я"
Всі ті морські велінні
мають небувало великі гармати
калібру 'ШО— 108 мм Також лі-
таки грають у модерній1 фльоті
велику ротю Майже па кожному
великому та середньому кораблі
приміщено 2— і воєнні лі піки
Крім нього— кожна велика фльпгп
має ще по кілька так званих ко-
ра блів-глш'ар- ів О це рід плава-
ючих літакових казарм і кожний
такий корабель-ганґа- р має иа сво-
їй палубі 80 лі такій Америка
само тепер викінчує будову такого
корабля шо містить иа споїв палу-
бі ЇМ літаків Гїого стартова
(розгопова) площа матиме допжн- -
ну 233 метрів отже майже чверть І
шьочетра
Підчас англійських морських ма
неврів що шдбуіііія саме перед
мількома тижнями воєнні сили
напасника складалися з восшпіх
"ораОлів та летупськпх ескадр а
натомість узберіжпа оборона об-
межилася до 101) літаків З того
бачимо шо летунстно здобуває
все більше значіння в морській
пійпі Також у минулорічних мор
ських маневрах американської та
япопської фльотн брало участь
кількасот літаків
Зокрема й для підводних суден
о літаки дуже грізним ворогом
ворогом Літаїгчи над морем ба-чу- ть
попи їх під водою й можуть
іііици ти їх влучною бомбардацісю
Де стало причиною тцо будову
надто великих підводних суден пже
майже зовсім закинено Найбіль
ші з них мають маііже -- 1000 тон
поемпостп і є па ділі не лодками
а підводними кораблями Бонн
можуть заглиблюватися до сто ме-
трів під поверхню мають на па
лубі дві 15-ц- м гармати 83 чолові-
ків --залоги і мають підслухопі апа-
рати з обсягом підстуху на 80
кільометрів
голю таніни заступають па морі
малі майже пепомпні дуже грізні
торпедові судна що мають на сво
їх палубі торпеди Ті торпедники
появилися уперше в італійській
фтьоті підчас світової війни їх-
ньою жертвою упали тоді два ве
ликі апегро-- у горські кораблі —
дреднавтн: "Сап УініваїГ і "Вірі- -
оус Уіптіс ' під теперішню нору
Італія мас пже о коло 50 таких тор
педників а також інші фльотн при
доалн сооі певну кількість тих не-безпеч- пнх
моторових судепь Спо-
рість торпедника виносить 80 кі
льометрів на годину Найновіші
французькі торчедовпкп осягають
спорість до 100 км на годину
Гіолн вдуматися — цс величезний
осяг
На оборону держави
Від часу світової війни великі
поступи зроонла також техніка
укріплень
Иаііиовіші фраицуські та бель
гійські укріплення та фльотн є
більш ирнстосовапі до терепу як
давніше Проходячи біля сильних
укріплень ніхто не здогадається
що попи тут зовсім близько Бу-
дова укріплень пішла глибоко аж
до ЗО метрів у землю та опоку
Після італійських звідомлепь
фрапцуський кордон від Базелю
до Люксембургу па просторі 400
кільометрів є попросту обсіяний
фортами її (рортн змпгаено здовж
гранично']' лінії у підступах 1 до
З км і вже тепер в часі миру ма-
ють вони боеву обсаду За пер
шою чоловою лінією находиться
ще й друга а за нею третя для
військової резерви з величезними
підземними казармами магазина
ми тощо Ті иідземпі цитаделі
мають підземний доїзд залізниця
ми мають свої автодороги елеп-трніч- пе
освітлення та модерну вен-
тиляцію Воші забезпечують не
Пише перед бамбардацісю але на-
віть перед ґазамн і пезперх с ліп- -
сім псномітш
ІГакіиець ще кілька елів про
хемію у посинім промислі У ба-
гатьох державах аж в очі кидаєть
ся розбудова таких фабрик лі
штучного шовку та апілпюішх
фарб Гіч у тому шо ті фабрики і
можна дужо скоро переставшії на
послуги воєнною промислу фабри-
ки штучного шовку стають фабри-
ками стрільного пороху л фабрики
аніліни — вибухових середників
Взагалі хемія упвлігс собою вслп- -
істпі й жахливі можливості! у маіі- -
оутніп глині велика пнпп поді-
бно як у бактрріольоґічпШ ділян
ці сповиває ту частішу восіпюі
підготовки держав з посеред яких
найбільше бояться Німеччини
А гогннпіг плян у майбутньому?
[Те буде віп вже залежати від воті
отпої людини Т ЗВ ГОТ01П10ГО К'0
манданта — але Суде ви слідом
співпраці фахівців у першу чергу
сих від воєнного промислу Дуже
багато міінпнкіп буде складатися
на ведення майбутньої війни і вже
к епігонів війні помилкою було
що всю воєнну справу оставлено
генеральним штабам Нанизуючи
до цього слушно писав начальний
адмірал німецької фльотн фоп
Тірніц: Німецький: державшій про
від оставив всю турботу за перемо-
гу Генеральному штабовії який ис
був у силі рішати про політичні
господарські та морсько-стратеґіч- ні
справи світової віГшп Де було
іь 1
1 гі
_
!!'": 4:
1-м- :і '' VI' V 4'' С-::-
і іві! її
і&&їччююч'+++ь+
па шщтш &
ДЕРЕВО
Західнії Каїта це не гола пре-
рія а мішанина — прерія гаї
іісн Вже сама природа подбала
ноб преріям дати тут і там захист
гід вітру та від соняншої спраги
Дерева тут не лишень окрашують
околиці але роблять їх теж більш
урожлйпнми Із гниття листя та
іатуззя та й з самих дерев шо
падуть чи то під свосї старости
чи звалює їх хуртовина — питво-рють- ся
гумус Дальше дерева
задержують вогкість землі 'дшоть
отіпепня й захист перед бурями
ограннчугать або й зовсім здержу-
ють здуваппя із піль врожайного
Грунту Де немає лісів там уро-жаГші- сть
ґрунту скоро затрачуєть-
ся бо легкий гумус або вітри зду-
вають або снотікують дощеві зли-
ви
Садження дерев на преріях Са-
дження дерев на степу ограипчупть
ся в цей час лиш до окраси госио- -
ідарства та до спепіовянпл снігів і
ІНдуВІІІШЯ врож-іПно- ї землі з поля
садженням з зіпою илеканпя лісу
для будівельного матеріалу ніхто
не займається а то через цс що
природні обставини для цего ис
відповідні В землі замало вог-
кості! замалі опади дощів та іі
закороткий літні: сезоп — а не
пес погано виливає па ріст дерева
Поміч зі садження дерев Па
преріях садиться дерева щоб здер
ікати видування землі вітром
В іюсуппнві дні легка поверх-
ня піль дасться здувати вітрам
іоловно зі шоьііб та горбків Де
земля пайурожайпішл Деколи
вітри здувають верхній ґрупт а-з- ом
з пасіиням шо вже прозябло
але ще не пустило глибше свого
коріння: чи сом перевертають його
з корінем або щонайменше підри-
вають
Па досвідних фармах аґропомп
перекопалися що дерево високе на
15 стіп дає повну охорону перед
пі і ром засівовп па 750 стіп широ-
ко або ножна стопа дерева дає охо
рону 15 стопам засіву
2 Здержати пасипн снігів і
вивівання сніїу з поля Добрий
фармер знає шо коли вітер здує
з його поля сніг то пічне здувати
також урожайпнй грунт Де спри-
чинює полені подвійну страту:
иозбавлює його вогкоеш й найліп-
шої врожайної поверхні ріллі Під
деревами — задержується сніг а з
тим — вогкість землі і гумус
3 Здержати упошепня вогко-
сті! з поля Відомо є що через
подув вітру чотири рази більше
втікає вогкостіі з землі шм у
звичайний тихий а горячий день
Садження дерев кругом огородів є
уувельмп пожаданими з многпх при
чин
1 Саджені дерева дають охоро
ну для худоби і то так в літі як і
в зимі Иа преріях коштує побу-- 1
дукати вигідні стайні для худоби
мерові та його дорібгові
Саджені дерева
непростимою
Таких помилок не хоче вже попто
піодпа Кожна з
них мас тепер 'Найвищу Гаду На-
ціональної Оборони' що г
ною міністерською комісією та у
ш
і фармі краси й вартості! Піхто не
повинен занедбувати свого оотйстя
щоб не засадити дерева здовж ста-
лих доріг плотів і круюм будин-
ків
7 Засаджені дерева достарча-
ють полива й матеріалу достарча-
ють землі гною через свос листя
в осели Засаджені дерева колись
можуть бути великою поміччю ва-
шим дітям як не стане канадій-ськи- х
пралісів
Садження та плекання дерев Ко
лн фармер хоче мати пожиток з
посадженого дерева мусить гля-
діти па нього як па збіжеву ро-сті- шу
аж доки це дерезо пе під-
росте Де значить що земля мас
бути оброблена підсапувана чи-
сто виполювана з бурянів так де-
рево мається доглядати протягом
двох або трьох ліг Хто садить де-
рева на більшу скалю то земля
мас бути три рази переорана Раз
у ранній весні: тоді мілко
й добре дпекусіься Серед літі
орати два-тр- и іпчі глибше а ь
осені — ще глибше Заволочити
її лишиш так до весни Па весні
можна пороби ти скибі плугом і
иа них садити дерева Опісля рот
дроблюватн її зрушувати землі по-
між рядами ізасаджеиих дерев
дтя здержування зимно-
го вітру і снігу садить з західпьої
і з північної сторони Для здер-жап- пя
сухих вітрів які висушують
землю треба садити дерева з полу-
дневого заходу З полудня дерева
не садити за близько бо своїм
власним отінюваппям будуть при-
тінювати ріст Для вдержання
спігу її охорони будинків не сади-
ти дерева за близько але щонай-
менше 15 фітів Дерева садити
рядами по 1 фіги одно від другого
і в і рядах а ряди також з таким
самим відступом
Такі засаджуваний робити з
ріжнороднпх 'дерев тому що одні
скорше розвиваю гся а другі
В західній найліпше
осика (рід тополі "пап-лар- ")
Вопа скоро росте є листа-
та й донготревала
тут теж ясені (єни трі) а теж сме-
реки шо являються не лиш окра-
сою але дають під
пі гру
При садженні дерева треба вва-
жати шоб дерево яке хочете пе-
ресадити мало багато дрібного ко-
ріння Тому ирн виконуванні де-
рева для пересаджування пе треба
його витягати з землі бо при ви-тягува- пні
обриваються тоненькі
корінці — але добре обкопати
щонайменше півтора стопи кру-
гом пня і так враз із землею пе-
ресадиш Яма до пересаджування
дерева має бути більша чим ко-
ріння дерева яке масте п ній но-еади- тн
Де тому іцоб коріння
мало кругом землю і скор- -
ше росло Дно ямн мас
бути зрушене щоб і іуди коріння
мало лекпшй доступ Дерево при
дерево не треоа давати ьоли тре-
ба можна забити коінк нрнвя-зат- н
до ного деревце що рівно
росло та щоб пе колисав ним
вітер
Ніколи не садити дерев тоді як
вони вже добре розпустили листя
Садиться звичайно па весні коли
дерево ше не зачало розиукупа- -
тому добре її густо засаджені дере- - пересаджуваппі пе садити глибоко
на дадуть худобині повну охорону а лиш так як перед тим росло па
й поможуть худобі до кращого ро- - первіснім місці Коли ж воно ро-х- ту
'
сло занадто мілко треба засадити
Г Саджені дерева дають охорону його до півтора пал я глибше щоб
будинкам иа фармі її вигоду фар- - вітер їїого не зрушив Гною під
6 додають
помилкою
ріоватн держава
своєрід
ореться
Дерева
піз-
ніше Канаді
вдасться
Добре ростуть
добру охорону
зрушену
зночатку
її
якій засідають також найвищі до- - тнсь або в осенн — як листя оо-стоііі- шкп
армії та обох фтьот: летіло Засаджепі дерева треба в
Орської її повітряної Міпісгрн посуху підливати Школи не лід-
итом рішаючий голос інші члени чппіувати дерев коли на галуззі є
Ради — дорадчий У згаданій листя Гплькн обтинається лиш
Раді не бракуватиме очевпдпо та- - ранньою весно або нізною осінню
кож чільних представників иромн- - Коли дерево безлисте тоді мо-с- лу
народнього господарства на- - жсте обтятії таї шоб надати йому
уьн і т д ' блжаппіі вигляд
Ведуть торовлю збіжжам з досвідом
що датується від 1857 року — на десять
літ ще до Канадійської Конфедерації
Порозумійтеся в справі торгу і збуту з нашим аґентом