Ukrainski Visti, November 07, 1955

              Стороні 4
УКРЛЩСШБІСТІ
—&ЦККАІШАЛ НЕМГ5І-&-
Український Кттотиш кмЛ Тижневик
Віте Сипка Укріїнські Вісті
під ідресою
Скгаіпіап N€№3 РиЬіипегз ІЛтііей
10967-9- 7 Зігееі Еіітопіоп АІЬегІл
Телефон 25703
Річні перптіп п Кати $350
Позі Кліп іою $4 00
Зміна адреси 10 центів
Редакція за о гол о
(МетЬег Сапасіїап еекіу
Иеизрарег Азхосіаїлоп)
РиЬІізЬесІ еуегу Мопйау Ьу
Икгаіпідп Кєуз РиЬІІзЬегз ІЛтКесІ
10967 - 97 Зігсеї
Ейтопіоп АІЬегЬ Сапайа
РЬопс 25708
Уоагіу зиЬзсгірІюп т Сапасіа $3 50
Оиїзайе Сапасіа $4 00
Дух Женеви - черговий совєтський
блахман
Коні цьоіо рок пго' ні грітися в Женеві керманичі
державних апаратів не шкодержан президент Лизсніавер
маршат Ь лі лип преміьр Ідеп і преміер Фор випядало
що світова по пінка ївшдс на нові рейки Сердечні стискання
рк між президентом Аіізенганепом га маршаточ ІЗчііаніїїоч
З смічіісііі об іиччя державши чужів при сіп іьних світ іиплч
та мирпии гон совєтськич іірсдстанпикпі при переговорах
прийнято за зовнішні ознаки зміни совєтської політики Сві-
това преса навіть створила дія тої атмосфери що панувала
н Женеві підчас парад державних чужів червні н р окре-
мим термін "д}х Женеви"
Під вражінням цього духа Женеви' стояти н поізші
совєтськич делегати до ЗДА та американських до СССР
П іспанцю цьоіо 'д а Женеви" служили гсж чнсіеині поїзд-
ки понгиків журнатістів та різних інших делегати до СССР
які стара іисн оіпсія вмовити в тюдеи що в СССР таки ви-
буваються зміни на краще Цим "д)хом Женеви" поясню-
вані теж уступки совєтського уряд} супроти німецької деле-
гації в Москві в справі звільнення німецьких по юнених То-- п
й не диво то багато іюіеи сподівалися від теперішньої
женевської конференції міністрів закордонних справ чотирьох
великодерж'в яка б іа властиво продовженням літньої кон
фереіши премієрів га прези ієн та Аизснгавера то вона від-
будеться також "дсі Женеви' Конкретно що па цій кой
ферснції бдть знай лип пі іяхи як рямцях теиерніпнх дер
жавних устроїв світі тоталітарного в СССР та в його са
тентів і демократичного впьних країнах світ знайти
спосіб до мирного співжиття та відсунення марева грядучої
пиши
Тимчасом надії то їх поки лапо на то конференцію
не ишепи іися Нівігь ікіиьодушна пропозиція президента
Апзенгавера щоб ЗДА та СССР себе вповні роззброїли та
піддати себе під взаємну контролю стрінулася з такою від-
повіддю від хряду СССР що віастиво рівняється відмові
Також усі інші пропозиції то їх висчвати міністри ЗДА Ан
глп та Франції в справі світового шр роззброєння кон
тролі атомної енергії і т д не знайшли відгомону жінашв і пСияксСііСвмРаашїйНсаноаввєсцітісліьпкрінопібодизеилцвеиііаїктаизматіниніесгтдаройівбнор)десмввооонкїорактСоипСчтнСриРхвирщдодеоепрдіео-іа-т- оів
іабезпечення світового миру ллє в дшеносп були спробою
абсміечнти совєтські вп іиби н світі ] позатим би від
мовою иа всі пропозиції демократичних представників
Та найкращою ілюстрацією як большевики розуміють
по своєму духа Женеви' є загострення конф икгу між" Єгип
том та Ізраї іе--м Вже кі іьа років ЗДА Апгня та ніші
держави стараються помирити розсварені арабські держави
і Ііраием на яких иограпиччях постійно дохо їй то до крова
них сутичок Після кожної сутички представники демокра
тичних держав тільки з великим трудом успокоювлли роз
ярсних противників щоб не допустити ДО ВИб)Х ВІЙНИ ]ІЛ Ьлитьком} Сході до якої зокрема дуже рвалися Єгипет та
Ііраїль Деякою перешкодою для цих суперників був брак
іброї якої зокрема Єгиптові щ ЗДА ш Апгня не хоті їй
продати бо боялися то набуття зброї збільшить небезпеку
шини па Ь іизьком} Сході
І ось цю ситуацію зручно використав уряд СССР який
правда не сам але через свого сателіта Чехословаччину
продав у рилові Єгипту поважну кількість всякого роду зброї
і то майже за олпу десяту п ціни Мало того уряд СССР
таки 'через своїх власних представників запропонував про-
даж зброї також іншим арабських! державам а навіть Ізраї
леві Ііа запити і протести рядів ЗДА и Англії що продаж
тброї Ізраїлеві та арабським державам хюже викликати вибух
війни на Близькому Сході уряд СССР давав спершу вимина-
ючі відповіді а вкінці цинічно заявив що продаж зброї — це
така сама торговельна трансакція як і кожна інша СССР не бачить причини чому її не можна б переводитиі уряд
На наслідки продажу зброї Єгиптові не треба було довго
шеїшп не відповідає
І'
ІЛМІТЕБ
ждати Ще не скінчилася конференція в Женеві а вже між
Ізраїлем та Єгиптом ведеться війна і то з участю танків лі- таків і т і Очевнлно уряд СССР назовні робить невинну
міну та нібито над цим боліє а в дійсності тішиться що на Близькому Сході зачинається суматоха в якій він може
спекти свою печеню
обєднНаеннзяміниНвімеучрчяидниСССРЦясвоспгоравсатанбоувлиащаодтнаокюожз і гволсопврнаивхі
точок нарад женевської конференції Як подають найновіші
комулпкати представники СССР погодилися цю пекучу спра-
двуоннриохзглсяпдраатви щона внідабйубдлеитжьсчяій конференції мзаінісртікрів А замкоорж-е
н пізніше
Так отже женевська конференція не принесла властиво
ЖнСіСчеСноРгеові пнщоотвовоегнроадївжнеинВмноянмабувбзубалияавитотйіХльрхкутищо одвуаомсаквпіілсьлбкяии щлйіотднебіхолпьрншоаервауидркяиду
в чомусь зміняють свою програму Вони не резигпують і не зрезиґнуюгь зі своїх п іянів скомуіпзувати ввесь світ Якоїсь
зміни и совєтськпі політиці мопи сподіватися тільки наївні
прихильники мирного співжиття з за всяку
"цдінуусі ЖАентеивим"часєомнічитмепеірнішшинмя я"кзмічнеар"говсиомвєтссьоквоєтї сьпкиолмітибклахи-маио- вм за яким скриваються зовсім незмінні большевинькі
пляии підбою всього світу під червоне ярмо
Саіуесі Нотатник
ІНЗТІЬЬЕНЗ'
правдоподібно
большевикамн
Данадійці кажуть
БПОР АКОІШО (ДРОП ЕРАУНД)
' Огор агоипсі і ' Бгор Ьу не ти і широко н міняні по-
тони шір-п- и що озн іч ноті оінс Й те січі пінити у ви
ппнші Іншії церемонно К ш шПці КІАМІ лей є иіпит'
ібо ВІІЗІІТ ІІІІТ СаЬех
АтЬегзІЬигр Опіагіо
Рух спротиву в СССР
Німецький лікар ко і ко
ХІУН1СТИЧІІІІИ діяч д-- р Гі
Шольмер попав був на за-
сміши до концентраційних
іаборів па далекій півночі
СССР Там зустрівся він м
їм ч баїагьома вязпями-ка-іоржппкам- н
га п а п и с а в
книжку про ш табори з" я
кої вііпнягкн ми друкували
вже и 'Українських Вістях"
І Миіплою місяця мав він до-- '
поні п про рух спротиву в
СССР на міжиародпьому кон
І грссі в Міляпо Іти пя ІІода
емо за європейською пресою
зміст иоіо незвичайно піка
воі юповиі Редакція
Уря і СССР сіараьться всіми
засобами держати в іаипі в-
ідомості про внутрішню опози-
цію отже і про коміки грацій
ні та карні табори праці А
коли деякі впомосп про це
просякну гь крізь залізну за
с юну то вони дуже часто
однобічні неясні ба навіть
навмисне фа іьшиві на ге щоб
неправильно інформувати за-
хідний світ
Тому то и вістки про рух
спротиву в СССР в демокра
тичному світі неясні і часто
суперечні Докладні і точні
дані про це має тільки по п
щя МВД і від неї дістає їх --
ряд військо іа партія Ці ні
до мості мають теж вязіп тю-
рем та концентраційних табо-
рів що самі брали живу участі
х русі спротиву і да іьше дові-дуютьс- я багато з розмов з
різними вязнями як ч членами
різно національних пілпііьппх
груп у СССР так і з б уря-
довцями потщії чи військовії
ми старшинами що опинили-
ся за різні промахи в тюрмі
чи в копікитраціиному таборі
З кого складаються вязні со- -
вєтськнх концтаборів
Влип совєтськич концтабо-рі- ч
репрезентують усі прошар-
ки та національні групи СССР
Є тлхі селяни робітники пред
стапники всіх національностей
СССР лікарі иравники уні-
верситетські професори та ст-
удент вчите п партійні боль-
шевики і то нераз високозл-авансовії- п
в компартії уря-
довці поліції та військові егар
шини аж до генералів включ-
но Все цс люди що в якимсь
спосіб часом хюже м несвідо-
мо опинилися в рядах тих що
в такій чи шипи формі про-
ти втяться совєтськти талі
Поспішнії доплив усе нових
вязіпв до таборів пращ умож-
ливлює мешканцям таборів ма
ти иаииопмііі Іпідомості про
події в СССР і то часто з уст
найбільше компетентних уря-
довців чи військовиків
Приблизну К1 ІЬКІСТЬ ВЯЗІПВ
у совєтськич концтаборах
можна розмірно легко устіи-нит- и Поодинокі округи конц- таборів як Воркута Караган-
да Тапиет Магадан і т д від
себе не відокремлені Вязнін
переводять часто з одної табо-
рової округи в другу і вязіп
з різних округ зустрічаються
при праці і т д В таборах
опиняються часохі також уря-
довці концтаборів що знають
докладно число вязнів у та-
борах Тому вязні можуть лег-
ко устіинити число вязнів у
поодиноких таборах На під-
ставі обчислень каторжан чи-
сло вязнів самих вище згада-
них північних округ — Вор-кут- и
Караганди і т д дохо-
дить ло 15 мільйонів осіб
Цю цифрру потверждують теж
високі совєтські урядовці що
опинилися в концтаборах
Підпільні групи в концтаборах
І В совєтських концтаборах
що творять для себе державу
в державі існують численні
підпільні ірупи побудовані
звичайно иа національному
принципі До цих груп нале-
жить увесь національно сві-
домий ла активний елемент
зпохпж вязнів Ці групи мають
знизкн і різними ЛЮДЬМИ 3110-з- а
таборів За посередництвом
тих іюдеи які підслухують
закор юши радіопередачі вяз-
ні досип юклално поінфор
моваш що діється у вільному
світі а часіо и про рипі події
в СССР про які совєтські ча-
сописи та радюпере іачі не
-- надують шко їй ні стовечком
Вязні павязують теж зияікн л
(сторожею таборів Баї ато во-
вків що стережуть каторжан
І симпатизують і вязнями га
(Стараються їм у рннин спосіб
помогти Прово їй пі ції іьних
{ і рун мають теж скіалспип
їй іян що мають робити каюр- -
жаии якщо б вибух та шипа
Чого хочуть підпільні неро-
сійські групи
В програмі всіх національ-
них підпільних неросійських
грчі стоїть па першому міст
після розвалу СССР створення
самостійних національних дер-
жав Замітинм тут факт що
російські підпільні групи в таборах уповні підтримують
УКРАЇНСЬКІ ВІСТ 7 листопада 1955 Число 44
змагання неросійських народів
до своєї незалежності! та са-мостійно- сти Чимало причини-
лася до цього обсіавина що
всі ш каторжани тісно знизані
недолею та злиднями таборо
вою життя встигли загсрги
між собою неї иаціона іьін та
соціяіьиі розходження І егно
рипі сііиьиу базу дтя бо-
ротьби з комунимом Ні це
досі ще не здобулися нащо
пальт (міграційні іруип і
теренів СССР
І Російські підпільні групи
і її таборах стоять па принци-
пах соціялізму иризнаюіь
пеж ршп успіхи большевнць
кою режиму як упромислов-іепп- я
країни роишгок пік і л ь
ппцтва вишки технічних прл
шипиків покращання здоров
його стану пасе іеппя і г д
але зате протиставляться д
ле рішуче диктатурі совєтсь
кою режимі та обмеженню свобод и мешканців СССР
Кожний вязень концтаборів є
представником тої національ
ноі та соціяіьпоі групи до
якої налелелв перед своїм увяз
ИеіІНЯЛ!
Думки и течи між поодиноки-
ми групами в таборах
Па підставі розмов з вязня
ми можна виробити собі об
раз які думки її течи нуртують
між поодинокими націоналі
ними та соціятьпими групами
СССР що невловоіеш з совєт
ською режиму
Злга іьпо між усіми кагор
жанами в СССР найбільш не-вловол- ені
є селяни-рільник- и
Зокрема замітпии між селяна-
ми юлод за власною землею
якого сонет ска влада при сво-
їй коїекіивиїп системі не вси-- п
заспокоїти Невдоволення
се іяп з теперішнього ладу в
сільському господарстві про
являється в слбогажах при
прані осиалосп у викопуван-
ні розпорядків керівників ко і
іоспів ба навіть чинних ви-
ступах ІірОТІІ І ОТО КОЛГОСПІВ
та їх співробітників
Сильно нендоволені в СССР
також робітники які за иа
вчаппям Маркса мали стати
основою нового большевинь
кою іаду Робітники в СССР
є слабо плани та вповні зі
лежні від державних юши що
не боронять прав робітника
а иомаїають державі ного не-
милосердно внкористону ва і п
чи в формі високих норм ви
робництві чи то в законі про
нсможшвість зміни пращ і г
д Сірсд робітників мабуть
нема виразно зорганізованих
пііпііьиих і рун але незадово-
лення і п іп і сіп та умовнії пра
ці між ними зага іьпе
Бажання робітників при
мож півні зміні режиму мож
иа б ївсспі до І усунення
комуністичних наглядачів з
фабрик іа місць пращ що ні-
чого не робляїь тпьки жи
вуть з робітників 2 настанов-
лення керівництва заводів і
фабрик нюміж фахових ро бітників 3 вибір вільних пред-
ставників до робітничих юши
та 4 устійнення виробничих
норм та робітничих платень
прелетавниками самих робіт-
ників
Де найбільше невдоволення
Але паибпьше невдоволеп
ля та рух спротиву панують
поміж різними неросійськими
народами Ні довголітній жах-
ливий і піт ні поверх тридцят-річп- а боротьба большевинь-ког- о
режим з національними
змаганнями поодиноких паро
дів не принесли йому ніякого
успіху Правда большевики
винищили в різний спосіб ін-
телігенцією західних Українців
та балтійських паролів що
найбільш рішуче ноборюва іа
советський режим та домаїа
лася власних самостійних леп
жав Ліанже вся інтелігенція з
(Захіімоі України та балтій-
ських держав опинилися сьо-
годні враз з родинами або в
концтаборах на Сибірі або на
засланні в центральній Азії Але
не тпьки сповито присиа ю
змагання і тверду воно цих
паро ив побути свої шасні
держави
Що думає трудова інтеліген-
ція в таборах
Серед 15 мі іьнонів шипів
зіадапих вище таборових о-кр- уї
поверх 500000 осіб є
трудовою інтетнснцією гоб- -
ІО ЦС ІК1ДИ і ВИШОК) осиною
що працювали в різних знап-- 1
иях Ця група пре ісіавляь
собою велику інтелектуальну
си іу Належать до неї не піь- -
ки старші події що пережи
ли в СССР велику чистку 1936-П- Ч
років але п молоді 17 18- -
річпі юпці що в піко її в я
киись спосіб прояви їй себе
"ворогами совєтського лату"
Для цих тюдсн є табори своє-
рідним "університетом руху
спротиву" проти большевнці-ког- о
режимі Вони цікав іять- -
I ся думками та змаганнями за
галу вязнів і снують плини та
мри як має вш ляда ги буду-
чім! лад ні рушах СССР
А іс дискусії і думки цих
І00000 вязіпв не кінчаться иа
проблемах їхньої батьківщини
чи їхніх соціяльних пробле-
мах Вони сягають лж по
справи та проблеми що нур-
тують у цілому світі поміж
поодинокими паро ьімн та
шукають розвязкн дтя них
Мабуть інде н свщ нема та-
кого сере іопипіа що так ши-
роко цікавії юси б справами
світовою роїміру як це ДІ
єпся між оцію і родовою пі те
іііспцієїо що кірається на 1 1-г- іанні іл в совітських концен-
траційних таборах
Оцінка совєтської політики
Оцінка совєтської по ті тики
иістя смертн Сталіна ниілндлє
иа основі міркувшь оцеї коиц-габоров- ої
сиги приблизно
так Завдання комунізму і пі-
сля схіерти Сталіна є ті самі
що були колись тобто пико
рення всьою вільного світу
піл комунізм Для цього пра-
цює незмешпеним темпом у-н- есь
воєнний промнел СССР
Т їв політика коекзнетенцп та
відпружепия --- це тільки хит-
рий большевицькин маневр
щоб зискати на часі дати со-
бі ралу зі своєю внутрішньою
опозицією розбудувати свій
воєнний промнел та узброіти
себе так щоб мати перевагу
над демократичним світом То-
лі теперішня "примирлива" ло-- п
тика СССР закінчиться
Коли ж іде про внутрішню
опозицію в СССР то вона са-
ма не в силі зробити перево-
роту її СССР Єдина лагода
до цього булл безпосередньо
після схіерти Сталіна Народи
СССР сподівалися що вільний
світ використає цю єдину на-
году і розвалить новітню тюр-
му народів Але уряди демо-
кратичних держав на це не
зважились і проґавили істо-
ричну хвилині Єдиним ви-слідо- хт
тич сприятливих об-
ставин був спротив німецьких
робітників V Счідніи Німеччи-
ні та великий страйк вязнів ка-торж- ан
у Воркуті
Страйк у Воркуті та його
відгомін
Хоч совєтська преса і радіо
подали відомості про розрухи
в Німеччині дуже тенденційно
то все ж гаки тон факт що
під совєтською владою німець-
кі робітники відважилися зро-
бити страйк мав чималий
вплив на організацію страйку
у Воркуті Це даю геж наго
лу всім робітникам у СССР
усшдохіитн собі що н у СССР
є можливі страйки що їх
бо іьіпсвицька пропаганда та
больпісвнцькі агітатори так
раю організують у країнах
вільною світ а про які ті ро- бітники чули досі тільки
большевицьких пропаганд ив-нн- х
брошур Правда страйк
вязіпв у Воркуті не вдався бо
його організаторам бракувало
відповідного досвіду в самій
техніці організації страйку
а крім того на це зложилися
ще п окремі умовний таборо-
вого ллптя А те страйк
Воркуті мав усе таки деякий
вплив на дальшу долю вязнів
совєтських концтаборів Уряд
СССР який у 1953 р мав по-
важні клопоти зі своєю внут-
рішньою опозицією поступив
з вязнями як на совєтські від-
носини досить лагідно та при
знай їм різні полегші
Крім страйку у Воркуті ви-
бух відтак страйк теж у табо-
рах в Норильську та 'в деяких
сибірських таборах а згодом і
в концтаборах Казахстану
Одначе тільки страйк у Ворку-
ті був політично належно під-
готований домагання страй-
карів були належно продумті
і тому він обійшовся --поза
жсолнами що впали в одному
таборі безкровно
Внутрішня боротьба в СССР
Внутрішні тертя в СССР
сі оі одні дуже великі Але вони
леїве чи зможуть бути при-
чиною до внутрішнього пере-
пороту без помочі ззовні Вір-
них бо іьшеницькому режимові
є не більш як 15% населення
СССР На іежать сюди члени
поліції комуністичної парти
добре п іачсш урядовці про-
відні люди в фабриках ко і-го- сиах частина старшинсько-- ю
корпусу та якийсь відсоток
молоді Але п-- н тих 15% ма-
буть тільки якась невеличка
часі ина була б готова скла-
сти своє життя за большевиць-
кин режим Зате проти боль-іпенпцько- іо
режиму с наишир-ш- і
маси се він та робітників
опопіціпіп і руни зпоміж иопе-в- о
іспих народів СССР враз зі
своєю иітелп снціью та мі іьио-н- н
винив концтаборів і за-плнп- ін
у СССР Вони всі те-
пер мовчать А іе всі вони
ждуть юі о часу коли можна
буде иа руїнах СССР творити
попе життя А покищо вони ве-і- у
гь затяжну хоч може тиху
и мрни іін ш-іовн- і боротьб
за здійснення своїх залумів
НОВА ГОЛОВА "ДОБРОЇ ВОЛІ"
П-- 1 Марія Ссмко
Г по Чойрі Поти' і І КІН ппо спот
1 1 ні) пріціо бенкетом 'І чіріпія ц р
н югелі Короні II І чьочч 6 то ирн
сутніх 50 'псмміш М іншу пропік
Нпр о 1 Стобон ЧСВВ іухоїшнй
асистент Іовірнстіп
По бенкеті пілбчліїсіі Річні Збори
1 на і ьибір ноиоі Уиртіш Ніічерн- -
по зніоітіі псі чини стіпючоі
Упртші Всі з-іііт-
и прийнято оп іес
кімн ті ішектзшо признання готон
Т вт п- -і А ЬуртніГк як і всій Упра
ві 1І- -і А Буїтняк кручено прунок
ті п про-і-щ у Топірнстш н мни) тих
іш чи
поті ви
ійдсте купуючи
фірми
її їм
її ні є за ціну
ТА
двох роках
Лісі у ноно: Унріші що її вп- -
ІОІОІІІІІІ ПОМПІ ІЦІЙІІ і комісш прнй
III ІІС1 ІІІИ0101ОСІІО Л 1ІО1І01
Упрпін МІ1ІІІ1ПІІ ніш Мірні Ссмко --
іоюп і М Ьісіріб і
І О 11)1111 А ІЧІМІІК і р-- і I пег
йній II Ііхірьо ірии і істуїшііиіі
кі інші І Ьишір — сс кре г і] к і А
Сірім — ікібііпікі Контролі II І
Комиш М іісніирі М Дімко 1
Жіх:ік і
1і Упр ші є ііа прі иппіці ті
окремій комік ми як іигхон-нн- ії
тс афіші шііП і ікміп Лпіро-ІІІІ- Й
юши п пий пінні їм 1111(1 і ло-ЛролІІн- нІІ
II І ШібіІрІЧ НОНІ ІІІібріІІІ ЮЛОІ1І
п і Семко псііГ))ім ііріінліні і про
доііжілі іСот які 1 1 кін цію спілі
нош мо III і нош
НОВОВІДКРИТИЙ МОДЕРНО ВЛАШТОВАНИЙ
РЕСТОРАН КАРПАТІЯ
при 10266-9- 7 Стріті в Едмонтоні тел: 41213
поручае
смачні каиадінські та європейські страви в кожній порі
дня Крім цього провадимо геж проіаж часописів ма-
газинів та книжок різних мовах
Коли хочете бути гарно одягнені та задоволені
з обслуги зайдіть до:
МОБЕШЧ ТА1ХОК8 МЕІЧ'8 5НОР ІЛТ)
И1І 1АЗРЕВ АУЕ РЬопе £4684 ЕОМОІЧТО АЬТА
ПЕТРО СВИСТ власник
якости
СКАРПЕТКИ
Скарпсткн
подобаються
СПІДНІЇ
Д-- Р ІВАН ПАРАН
ХІРОПОДМСТ
Лікує всілякі недуги як нарости
боїяки вростання нігтів різні
недуги мязів
стопи — фтет фіт )
104 іліовтіісате всіілича
Сгоилсі Поог
10М9 Даярег Атеч ЕОтопІоп Аіи
(на схід від театру Кеттал)
РЬепе 20039
Т Р ИВ АЛ І У
СКАРПЕТКИ
ВЕРХНЯ БІЛИЗНА
ВІД 1868 РОКУ
У5-10- -4
ВЕУЕВІУ МИТОМ
2 ОІАМОН03 Гжрвліол Ьол
ДУУІІ$$49]0 7ЕУАЕІ& $49 ВОЬОУА
УІ5ІТ ТНЕ NЕX'
ИШ0Г Юпяа
ІЕУЕЬЬЕКУ 5ТОРЕ
Арроіпіесі де Гог (Не Везі апсі Ріпезі Вгапсік оГ ЧХаїспез
апсі Біаглопсі Кше&
9816 Іаярег Апие РЬопе 25640
Зіоге ЕвіаЬІівЬеЛ Віпсе 1921
ТНе Ьаг£Є5( ІпсІїУїсІиаІІ Ошпесі Зеиеііегу 5югс іп Есітопіоп
ВИДЕРЖУЮТЬ ДОВШЕ НІЖ ІНШІ!
ДОВГО
РОБОЧІ
Якою б виконання
не сбупатп
іппевно такі ектрпеткн
РО-
БОЧІ
ПЕНМАНС що
приступну
ТЕЖ
ФІРМА ВІДОМА
ісгупніїші
го
кп
ніг
шкірні
та звихнення (плоскі
п
17 17 50
А пі
зн
ви ку
ІШ
іп
ніг