Homin Ukrainy, August 16, 1952

              УКРАЇНИ
ЗА БЕЗПЕКУ НА ПРОСТОРІ ТИХОГО ОКЕАНУ
Північиоатляїітійськни пакт
(НАТО) оборонний пакт Се
реднього Сходу й оборонний
Тихоокеанськії іі Пакт — цс
намічувані реалізовані чи ча
спінію реалізовані договори
західнього світу на протязі
останніх семи літ від закінч-
ення II снігової війни По-
треба їхнього за існування
була зумовлена можливістю
агресії з боку СССР в будьи-юм- у
напрямку Звідси орган-
ізація оборонних договорів
навколо СССР від заходу
почерез південь на схід
Досі тільки Північноатляп-тіііські- ш
пакт зложений з
країн безпосередньо чи по-
середньо сусідуючих з Атляи
тіїїськіш океаном був і п
дальшому є достаточно —до
деякої міри — реалізований
Пакт Середнього Сходу па
трапляє дотепер при своїй
реалізації па поважні трудно
ті головно в площині зрос-
тання противеисгв між краї-
нами Середньою Сходу й
західними державами Цілий
ряд випадків за останніх
ьілька літ — її Єгипті Ірані
і ін в цій частині світа вка-
зують на зростання почуггя
самобутності! в них країнах
Ці почування які вже завал-
или неодну імперію раз
пробуджені мусять бути за-
спокоєні і якщо Захід дійс-
но думає про оборону віль
ного ще свігу перед росінсь-- 4
ким імперіялізмом він му-
сить взяти це до уваги
Дотеперішні невдачі аль-
пійської політики на Середн-
ьому Сході не вплинули в
ніякій мірі на її намагання
розбудувати охоронний вал
проти комунізму теж і на Да
лекому Сході
Приблизно рік тому в Сап
Фраиціско СІНА призвели
до підписання мирного догов-
ору з Японією який теж
підписали всі члени 01 1 за
виїмком совєтського бльоку
Втому ж приблизно часі
бую підписано потрійнії її
Договір між Австралією По
вою Зсляидіею та СІНА зіт-
чи іі нині під скороченою на-
звою А1ІЗУС (А - Австралія
ИЗ Нова Зеляидія УС - 10-ішіїт- ед Стейт - Сполучені
Штати) для оборони Тихого
океану та інтересів договірн- ії сторін на цьому тереиі
Одначе — як зрештою цьо
-го вмісотжрняа АИбЗуУлСо-- усподяіквеатмиогс-'я1- 0
бути на початку спрямов- ане проти можливого від-
родження японського імпе-
ирійалізчмасу н—апрзаавидлуожсье квопрраоз-т!1к-- 0
проти комуніс пічного
о'пюерівяилріаззмнуо впжрео гощвооризртеьшстя- в комуністі з останньої зу-стРі- чі членів потрійного ти-
хоокеанського союзу яка під
"Улася в днях 5- - серпня ц р в І онолюлю
До речі то до зустрічі в
онолюлю могло й не прн-"Т- "
йоли б не цілий ряд по-
лін за останній рік які по-"'ин- о
пригадували про нс-зпе- ку
конфлікту теж і па
ньому терсні Туди треба за-ізхува- ти
корейський кои-Г'К- т
] невиправдані надії на т"""°УСКв0ірйенуповлаІгноддожкеинтнаяї нзае
"правдашш сподівань на по Р знеиня між Москвою та Пе
ном зростаючі впливи ко- - упіду в Азії тошп Всі Ці іію _
випадки — як зазиа- -
комунікат зустрічі були
Гоп Аап па конференції в
вердЖено Тпармшщипн щтедхроа_з
в
ганського потрійного дого
ну тСТВОрено РаДУ- - зложе-Ністп!пРЬ0- Х
закоРД0нних мі- -
Аомо°ГОВІриих кРаїн 3
збиратися
-- -гі и лилши кра
їні Дальше постановлено
що для частіших зустрічей
збиратимуться заступники мі
ніс грів закордонних справ в
міру потреби в Вашінґтоні
На конференції обговорюва-
но крім політичних теж і
військові справи й у висліді
потворено політичну й вій-
ськову комісії для плянуваи-н- я
"спільної оборони трьох
націй всюди там де якийсь
агресор може наступати" та
щоби "розглянути проблеми
допомоги націям в Азії в їх-
ньому спротиві комуністич-
ному імперіялізмові"
Творці тихоокеанського
пакту мали безперечно в
плині при творенні пакту по
ширині його па всі нації ти-
хоокеанського простору так
скоро як цс буде конечне
й можливе Поспіх такого по
ширений звичайно стояв у
прямім відношенні ДО ШВИД-
КОСТІ! росту комуністичної
небезпеки
Нині на гоиолюльській кой
ференції до поширення ти-
хоокеанського пакту не при-
йшло хоч дехто цього спо-
дівався Сталося це не тому
що загроза з боку комуні-
стичних країн в останньому
році не зросла але радше то
му іцо і виутрі Заходу і між
Заходом і азійськими кра-
їнами прийшло до цілої низ-
ки непорозумінь Низка азій
ських націй — чию з домаш-
ніх чи стратегічних причин
— не виявила досі охоти при
лучитися до тихоокеансько-
го пакту Одні зі страху пе-
ред могутніми комуністични-
ми сусідами інші тому бо
цей пакт мав би теж оборо-
няти колоніяльпі й півколо-ніятьн- і
інтереси деяких євро-
пейських потуг па цих про-
сторах а цс в актуальній си-
туації в Азії непопулярне її
небезпечне
Непослідию ропо в непо-
ширенні цього пакту відогра
ти різниці поглядів на дале-
косхідні справи між СІНА й
Британією та в дальшій мірі
неохота СІНА ангажуватися
великими сумами гроша па
Далекому Сході як цс ппр
вони роблять в країнах НА-
ТО щоби ще більше не пе-
реобтяжувати американсько-
го податковий
Звідси то не прийшло до
створення тихоокеанського
НАТО з його величезною
військовою програмою На
тепер покликано до життя
тільки працездатну машине-
рію в рамах пакту трьох я-к- а
має координувати їхню
політику й об'єднувати їхні
збройні сили як рямці гото-
ві для пізнішого включення
туди нових членів Щоби не
обидитп когонсбудь з заін-
тересованих дотеперішньою
постановкою справи комуні-
кат говорить про всі справи
пов'язані з тихоокеанським
простором дуже обережно
залишаючи свободу рішень
за заінтересованими В ко-мунік- агі
відмічено що тепе-
рішній час є невідповідний
для поширювання пакту й
що на конференції не було
прннято ні рішень ні ніяких
підпринять які "відносились
би в прямій лінії до наших
приятелів на просторі Паци-фік- у
чи деінде"
В комунікаті можна відчу-
ти натяк на труднощі впро-
вадити рівночасно до пакту
Японію і нею колись загро-жен- і
далекосхідні народи
Всетаки ті труднощі не є
такі щоби їх не було можна
в майбутньому перебороти
Ось недавнє затісненнп зв'яз
ків між Японією та Індоне-
зією з приводу підписання
торговельного договору між
тими країнами й заява міні-
стра закордонних справ Філі
цін про те що в недалекому
майбутньому Філіппін та Я
понія приступлять до АН-ЗУС-- у
вказували б на те що
існуючі труднощі на цьому
відтинку вдасться американ-
ській дипломатії скорше чи
пізніше перебороти
Іншою перешкодою для по
ширений т и х о о к еаиського
пакту були безперечно деякі
апгло-америкаись- кі протиріч
чя Тут ідеться передовсім
про різні погляди обох дер-
жав па далеко - східні спра-
ви: Британія дивиться з не-
прихованим невдоволенням
як Австралія і Нова Зеляндія
— члени британського ком-мопвет- ту
шукають безпеки
поза коммонвелтом в новій
мережі автором якої є СІНА
СІНА оправдують свій посту-
пок тим що вважають силу
коммопвелту під сучасну по-
ру для світової безпеки нс-дост- ат
очною Що це так є
знають з досвіду обі названі
тихоокеанські країни й свою
неспроможність оборонити
далеку Австралію чи Нову
Зеляндію не може заперечи-
ти й сама Британія
Треба одначе сподіватися
що взаємні уступки обох кра
їн теж в питаннях організа-
ції далекосхідньої безпеки
призведуть до включення до
тихоокеанського пакту теж і
Британії та інших заінтере
Нова хвиля
Масові депортації мадярів
на Мадирщіпп проводить- -
ся в останніх двох місяцях
масова депортація населення
запідозреного В ДІЯТЬНОСТІІ
проти держави Виселенчою
акцією тим разом охоплені в
першу чергу мадярські се-
ляни
Інформації про ситуацію
па Мадярщині подав кол
мадярський сільський полі-
цай який останпьо втік з Ма
дярщини і зараз находиться
в Західній Німеччині Він не
міг подати докладнішого чи-
сла депортованих але ать-яптсь- кі джерела які студію-
ють положення поза заліз-
ною заслоною подають що
вивозом охоплено біля 10 ти
сяч осіб
Заарештовують і вивозять
багатших селян власників
менших і більших иідпри- -
Тисячні маси українців
V РІК ВИДАННЯ ? г:о м і нжу країни £Х --Т-
'гГі і~' п ЦЬОГО ІТИЖНЯІВ!НОМЕИ:М &
гугпіпкнпіпппітминия тиимгпиі
Виді ВмдавничаСпіл(аі "Гомін України" -- (] НЕ ВІЛЬНО НАМ 'г— Н-:ЮТОлжив-(-
стов-2)і & 83(160 " " """ ~в ТоронтІГОнь ~ САМОВИЗНАЧЕННЯ БЕЗ і ПЕРЕДРІШЕННЯ ''ЛД
і} г ВЛ'Авгумико' стоо2-34- '' '_:'! АйЕ і Пі і "номімМжкаігіу"' х ЕВА'і ПЕРОН 1 1 НОВА ДОБА ДЛЯ іАРГЕНТИНИ -- і
Цкмипіал Vі 'і і Б Будуровнч ( (стор- - 3-7- )" сі Г--и „СУБОТА мгеекіу- - риЬ1ЬЬе1{еУЄгу_5аІііг1ау грітпііі тіиі іпиАсосиїїп'міиикппкпЯїігігкЧЛП--Г5'т
її 16 Ьу "Нотіп Цкгаігіу" (Цкгаіпіап ЕсЬо) иРОППиЛГЛІ УПСГТА- - - М Гллілмм ?
Риьььіп8 Со иа ГстовЛ7ї:оіі 'гмі-іілі- г і :и' гсй"іїи:іі - Ш СЕРПНЯ ОГЛЯД ПОДІЙ 'ТИЖНЯ — З УКРАЇНСЬКОГО о
' 140 ВаіЬигаІ 5іг — Тогопіо Оп( ліпила — пго гитьи іігплп - ТПИГіі- -
1952 ТеїерЬопе: ЕМріге 6-47- 97
і
АІГГНОКІ2ЕО А5 5ЕСОІЧР СЬА55 МАІЬ ЦІНА1 10 ЦЕНТІВ Рові Оігїсе Оерагітепі Оііалуа ЩО' МОЖЕ АПРИЩНОЕСАТИИЗЕАНМГАЕРУИЕЦРІ? іСТІВЕНСОНЛ -- 'і Гі- - їіг ♦ — - тгтчч
- л —?£—£&н
сованих країн де для них за-
лишено місце
Заснування тихоокеансько
го пакту як противаги совєт
сько - московській імперії та
її сателітам в Азії може вне-
сти новий погляд на політи-
ку й стратегію Далекого Схо
ду Тихоокеанський пакт в
нинішному чи завтрішному
виді є запереченням давної
концепції рівноваги сил на
тому відтинку де протнетав-люван- о
сильній Росії сильну
Японію Нині сильна Японія
вже більше не існує і якщо
на цьому терені мають існу-
вати вільПі Філіппін Індоне-
зія чи Корея Японія мусить
бути позбавлена імперіяліс-тични- х
можливостей і в май-
бутньому Сьогодні Японія
не є вже більше рівиоваж-ннко- м
для СССР таким рів-новажник- ом
стає збірне ті-
ло яке є зараз зложене з
трьох а завтра може бути
зложене з п'ятьох чи всіх
заінтересованих на тихооке-
анському відтинку
Колись підсилювання чи
потурання зростові сили Я-ио- нії
чи Росії — партнерів
на тому відтинку знаходило
своє оправдання в потребі
в'язати чи пак рівноважити
сили обох сторін на тому
тіросторі Нині коли місце
одного партнера заняло збір
не тіло немає причини диви
СССР
ємств професіоналістів Всі
вони запілозосні як "пггг- -
гн народу що діють проти
- селянської дер-
жави
Депортації — за інформа-ціям- и
поліцая - втікача — від
буваються на доручення мі-
ністерства державної безпе-
ки що його очолює Петро
Ґабор Міністерство внутріш-
ніх справ постачає списки
людей що мають бути денор
товані станицям
Ті арештувапия і
передають людей до диспо-
зиції міністерства державної
безпеки яке вже
саму депортацію чи то на
роботи на терені
Мадяріцшш чи відразу до
СССР
Щоб ціла акція справно
відбувалася серед иоліцін- -
кУ
Канади! США зібралися на 3--ій
тися па зріст сили й цілість
Росії- - як на конечність стра-
тегічного чи іншого порядку
Навпаки коли взяти до ува-
ги що ефективне
якогось аліянсу на довший
протяг часу неможливе тре-
ба принятн що члени тихо-океанског- о
пакту як рівнова
га для СССР на тому відтин-
ку будуть тиск ро
сійського кольоса нестерп-
ним і виснажуючим і будуть
старатися його якось невтра-лізуват- и
Вони будуть шука-
ти такої російської
загрози після якої не треба
було б творити таких незруч
них і коштовних союзів для
рівноважения сили Росії як
це бачимо сьогодні А тому
що в актуальній ситуації про
самобутньостн теж
і азійських народів будова
якоїсь нової імперії на тому
терені неможлива то одино-
кою розв'язкою до якої бу-
дуть змагати члени тихоокен
ського пакту на тому відтин-
ку буде намагання зменшити
загрозу через по-
меншений сили —
тобто через більший або меи
ший розподіл російської ім-
перії Це дало б у висліді об-ннжен-
ня теперішньої москов
сько - большевнцької імпе-
рії до силового позему Япо-
нії та інших молодих держав
на тому терені й кінець - кін-
ців причинилося б до трива-
лого замирення теж і на цьо-
му просторі
В М Безхлібник
на
до — Відзнаки для поліцистів за найбільшу кількість
робітничо
поліційним
переводять
переводить
примусові
існування
відчувати
розв'язки
Судження
російську
противника
них сил на Мадярщині запо-
чатковано соцзмагання за те
котрий з поліційпнх праців-
ників краще вив'яжеться з
державою дорученими зав-
даннями тобто більше заа-
рештує людей Це безпри-
кладне в історії світу змаган-
ня завершується нагороджу-
ванням "иершупіи'' "поліцій-
ним прапором видайности"
Є теж встановлені т зв ок-
ружні тої ж назви прапори
які одержують ті округи де
переведено найбільше ареш-
тів
Тільки два одяги і харчів на
два дні
Призначені до депортації
громадяни мають право взя-
ти зі собою ще один одяг і
харців на два дні Жінки мо-
жуть взяти по дві суконки
Німеччина плашиме : довоєнні
комуністичного терору Мадярщині
дЯАїиП шт М4ШАНШиі'іималпнпііиі н
В Лондоні відбулася інтер-
національна конференція в
справі довоєнних німецьких
довгів Йдеться про задов-женн- я
Німеччини в різних
компаніях і підприємствах
недержавного характеру по-
над двадцятії країн яким нім
ці винні разом $2668200000
Західньонімецька республіка
погодилася сплатити ті дов-г- и
за відповідно розложеним
пляпом сплати Основне за-довжеи- ня
(40% загальної
суми) припадає на рахунок
американських кредиторів
Потрійна комісія зложена з
представників СІНА Брита-
нії і Франції розпочала о-працьову-
вання
міжурядово-
го договору у якому будуть
зафіксоавні постанови кон-
ференції і німецькі зобов'я-
зання Як тільки цей договір
буде готовий і підписаний
та ратифікований Німеччина
відзискає в господарсько-фі-напсоїюм- у
світовому житті
права рівнорядного партне-
ра чого була досі позбавле-
на ізза відмови ще гітлерів-
ського режиму сплачувати
довжпі зобов'язання
Засадничо сплата тих дов-
гів "приватнього характеру"
не справлятиме німцям бага-
то клопотів бо уряди СІНА
проведених арештів
крім тієї що мають на соої
Все майно депортованих кон
фіскується і воно переходить
під заряд органів міністер-
ства державної безпеки
Напрямок — Центральна
Азія
Нікого не інформують ку-
ди від'їжджають транспорті!
з депортованими Все ж з
добре інформованих джерел
подають що основну масу
людей перевозять до1 СССР
де всі депортовані розподі-
ляються по таборах приму- сової праці в совєтських ра- йонах Центральної Азії
Згадуваний втікач інфор-
мує теж що безпосередньо
перед його втечею були вже
доручення арештувати і се- редняків і малоземельних се- -
(Хриля терору — стор 4)
' І
""
'
' '
'! '"- -
ч ' і
VI
іГ
1 іГ" -
'Л-И="'- е Шіі'
К УСік У
і Британії погодилися наіви:с-- -
соке уморенняня зобов'язань!"?
з титулу фінансової допомодгф
ГИ у ВІдбуДОВІ НІМЄЦЬКОЇГОС££?
подарки після і війни іількиг
СІНА повідомили про спи}'
сання з німецького 4 контаИІІДНі
мільярди долярів з загалЬу Я
ної суми 3 мільярди і 200-л- Ч"
мільйонів долярів Теж Фраіі V
ція заповіла значні 'концесії: л '--
г" для німців
ВТЕЧА АМЕРИКАНСЬКОГО- -
В'ЯЗНЯ З ЧЕХОСЛОВАЦЬ- -
КОЇ ТЮРМИ? -- і 4
Державний Департамент1
СІНА повідомив про тешоГ
він одержав від чехословаць4-ког- о
уряду офіційне стверд-- Л
ження про втечу американ-"- г „ ського громадянина Джбна'
Гвасти з чехословацької V
тюрми '-- --
ч
Джон Гваста чех запохо1--'
дженням і американський на"'
туралізованнй громадянин"'
був арештований в '"'Празі- -
1948 року Чехословацький'
суд засудив його спершу 'на
кару трьох років ув'язненняД'З
але відтак на домагання про
курора на тайному суді ка-- - '
ру продовжено до десятьох- -
р років За ПОВІДОМЛЄЕШЯМлЧе"и - хословацького уряду Гваста
втік з тюрми 2 січня 195ІГр
і його доля невідома Пода-- 1'
ючипро те і"ФіЩмадк£Де]рд£
жавшій Департамент' СІНА"'''?
комунікує що не може ні 3 '
підтвердити ні заперечити
тієї вістки і що йому теж НІ-
ЧОГО не відомо про те що
сталося з Гвастою '
Як відомо Вільна Чехосло
вацька Інформаційна Служ- ба у Британії ще 27 червня
ц р інформувала про втечу Гвасти з тюрми Леопольда
недалеко Братислави разом-- з рядом інших політичних
в'язнів і
ПРИКОРДОННИЙ КОН-
ФЛІКТ МІЖ ГРЕЦІЄЮ І БОЛ
ГАРІЄь
Мі жГрецією і Болгарією "
заіснував прикордонний кон-- ~ : флікт за острів Гамма на річ '
ці Еврос що протікає здовж
кордону Досі цей острів не' ' '
був заселений і вважався
екстериторіяльним Минуло- - го тижня болгарська військо
ва частина обсадила острів
а уряд заявив що острів є '
жчаасвтнионїоютерибтоолргіїарської дер-- ?і[
ківЦзеаясвтаилтои тощвочкГоамммдаляналгер-'-е-- " жить до них і застосували? -- військову акцію по очищен-г- ь ні терену від захватчика- - "л Сильним аотилрптгмшт ппп'
нем греки примусили болгар"
покинути острів: Болгарія пе £$'
редала справу острова Гамма
до розгляду ОН -- £ ' Д
СКРІПЛЕННЯ КОНТРОЛЇЧШ
ПІДПРИЄМСТВ В СССРт:Яс
"Ню Иорк Тайме" вЦЯ8$поііі7?-'2І-сті-
ш статтю Гаррі Шварца' на тему7-- и підноси з- - совєтськШ промислово-ІД- і
сті Непорядки і' зловживання доі?'
сягли там 'такого ступеня ЩоурядуД:
був примушений вндатн-додаткові'л-- 'і
постанови про контролю хпідпріі-іл'іС- ї'
емств
} Щобч по мржностСякнай- - С-у- Ц більше обннзитн неполадки 11 {ско-Чн- " т"і
і-- У
'
ротнти зловживання' запроваджено
поденні 'рапортщпраці і продукції'? '
Найбільш діймаючим г зловживань і [
няищо коштувало державучима': лоде'сятків тнсяч}кар(боуаііцІвлбу-'::г'- ¥і ло!тещо
(ковано набір' робочої енлні (в омуІ&'Л
робітників ч як' !теж -- алмінІгрпятирЛ_'с}'т!!
ного {персоналу)1 не ' пропорційно і'
до 'потреб підприемстваа вйповіі?!г5'
в'підпр7Гемствахіпракти--І-- 1
ноГдо 'забаганьІкеоівнйитіяЗ'ТякмиУ ~4
чнномСу {багатьох' 'липрйемствах!'- - громаднлисятТзвї нелегальні "лрд'П-2$"- $ цІвннішгякихЧоплачува'нбзжоті - -чч' м
ітІвїсигнов'аііихлйпіЛмяІГплїЛи'-1!ліі"- ? щ
чдову - гіІдпо'немсваЛ вілповіяно піі'Ліїі ! іЩ~2ііВВШШШШШШШШШШШЩшї}ч£ яснаЧ звітуючи1' Іншими условамнг --Щ
ЗустрІчІорізоїшШ С(9РлимЗР"!Іїст7ІД
аіаіШй-аййіаШВвва-
___