Homin Ukrainy, May 16, 1953

              ЖіШЙ&1 "£їі& -- І кї „"- - А-- '
:--
'- - : - '- -
'- - -- --— — - - -і- -'' -- тт — '-- -ч -- г " ні і г- - -- і _ чім" г іг 1ат- - ічСнтошріа2ьівІ шигдСн'-вГ'-в- :івашвшишвшіііаівв ШФшШйк£
1--
'ч -- £'- - ігг -
Ч?І1ШШІІІИ
?£
''
Ті- - '
: 4
)
питання економічного становиша
економічного станови- - клзл: до колективізації селянин І гоеполаоегвз зоослз знову на
' шаСССРііТтнхіподійщо там в продукував ті 9-- 10 цент зерна зіпроц з той час як в СССР вона
і І -
- !Т'А-- п„~: відбуваються пГршигя гектара що і зараз без будьяко
: гаюіьдоісебе увагу'нашого сус- - го апарату іадміністрування вироб
' діл ьствау І це 'добре: Доводиться ннчого процесу Він був сам і про
лише'гпожалкуватн що це прнхо дуцентом і адміністратором свого
'днть спорадичної і муже рідко бо
гв решті-решт- лв кардинальному пи
тонні сучасности все зводиться до
того ( яка система життя вища бо
від того (Залежить її міць отже
і перемога" Ав' системі життя геко
номіка ззямае дуже поважне і в
багатьох моментах
'місце
опреділююче І нагороду селянина як лродуцен- -
сіараз у зв постановою І продукування тієї ж маси
московського уряду про чергове І дукції одиниці площі обставле
цін продуктів ний колосальним апаратом адміні
варів знову пожвавився інтерес
до того роду питань Відчуваючі!
це преса вважає за потрібне на
світліші це явище але тепер як
і раніше подібних випадках все
зводиться до того щоб довести
таку основну істину: покращання
умов життя підсовєтської людно
стн — це добре але І після цьо-
го ті умови залишаються дуже
тяжкими чого іріа таїти
л тих писаннях а ще більше п роз
мовах відчувається до певної мі
ри нота досади що доводиться за
большсшікамп визнавати по техніків - пляноників бо
знтпвне що як ніяк а йде на ко
ристь населенню і тому велике
бажання ту користь применшити
А справа зовсім не в тому і пп
тання треба ставити по іншому
Що зниження цін при збереженні
рівня оплати праці поліпнпє мате
ріяльне становище працюючих то
факт безспірний якою не треба
доводити і не можна опрокіїнупі
Але чи цим зниженням цін як рів
і та й стемі А екпькн роду апарлту
майбутніми як би вони прийшли
розв язується ірунтоііно справа
економічного стану населення і
взагалі чи тільки рівнем цін воно
розв'язується? За ілюстраціями
довго шукати не треба: пригадай
мо всім нам знайомі недавні часи
п пімсччпні перед ірошевою рс
формою коли ціни на продукти
вимірювалися феніґамп а заробіт
пя платня тисячами марок Хто ж
стане доводити що тоді станови
ще було краще ніж тепер коли
ціни вимірюються марками а ззро
бітня платня сотками марок Так
само і в СССР в 1948 р наприклад
щип були оначно нижчими як те
пер по всіх зниженнях а номіналі
на заробітня платня така сама як
зараз і все ж безсумнівно стано
вище населення тоді було гірше
як зараз
Отже нав'язуючи до зни-
ження цін говорити про економіч
не становище населення то спра
у треба брати ширше: треба го
ворнтн про основну засаду яка
в першу чергу оиреділюе те ста
іювище Тому ми дозволимо собі
в насвітленні цієї справи пов'яза
ти постанову про ціни з статтею
І Малншева ("О нзциональном
доходе в СССР"І яку вміщено
"Правді" від 10 квітня ц р) Нам
немає потреби переказувати зміст
тієї статті: більшість наших чнта
чів не читаючи її можуть
дати значну частину її змісту бо
це те саме що большевіїкн кож
ний раз кажуть коли мова йде
про економіку СССР і становище
людності! Це знову про те що
СССР немає експлуатації люди
ни людиною в капіталістичному
світі страшний визиск що в СС-
СР немає безробіття і криз а тут
страшне безробіття багатьох міль
йонів працюючих і періодичні кри
зи що радянські люди уають задо
волення своїх все зростаючих по
треб а в країнах капіталізму ро- бітники голодують і т д і т п
Ми не збираємося ані опрокндува
ти цих тверджень ані доводити
цілком противне і не тому що
про це вже багато писалося як
рівнож і не тому безглуздність
того твердження всі наочно ба-
чать а тому що і сам Малншев
дуже добре знає що він свідомо
і навмисно бреше Тому ми бере
мо з цієї статті лише те що сто
суеться засадничнх моментів по-
ставленої нами теми
Заслуговує на відзначення те
що Мзлишев говорить про "на-
ціональний" дохід хоч як відомо
національним державним
організмрмне є ПіДТіім доходом
він г розуміє 'частину сукупного
продукту" ' при чому( останній
представляє собою всю масу мате
ріяльннхдіб'р"— засобів виробніщ
тва Ґ'речей споживання — ство
реннх суспільством за визначений
(
час'' наприклад зарік" По звіль
ненні цього суспільного продукту відтого що вже (було обчислене
як продукт праці (сировина
міжні матеріяли амортизація зна
рядь будннків!'тощо)1-заліішаєт- ь
ся та частина "його що має назву
"національного доходу" "В цьому
окресленні 'бракує означення по-„сл- уг щовходять"в "поняття націо
пального продукту"' але не' творять
иіліимііА дши диі у Диіи
і "1'? 'шому''іМалишев 'згадує' про транс
ч ' Ілпорт'торгівлю освіту і 'т'ін Але
- :!:-- _ " 'Хс" паї-фцікавигьза-
раз не ТОЧНІСТЬК
Г -- Рйсленйя 'поняття ащоМнше: Ма
г3=і Л-'- л йшев не застановляється над тич
якого 5#страшного'ч відсотку в бю
--і-
ч - і рокрзтично- - - полщіиььі системі
ГГГО я_ - _! І-- Л1 і IV 'ч'' " И1'чііч и види праці
ч' я!{!лнеІ'в0РОютьїгіР0ДУКту'ае
у-і- " ТУСЛ {ГфсуУнккцоіяямтиольад'ІмНінтіісдтрііуявкання' ажп'рниімяку
в 5
господарства Він же сам прово
див зв'язки з ринком або безпо
середньо або з допомогою коопе
рації що лише перемішувала тор
говельний зиск з приватно - ко
мерційного сектору до громадсь
кого збільшуючії в той спосіб ви
та Що ж ми маємо тепер? Про- -
язку з цес про
з
зниження ряд і тої
в
] нема
в
пере
в
а
допо
и
_- -!
страторів обліковців контроле
лостуля
поганпчів і т Перед війною якому Мзлишсв присвячує другу
на міль селянських дворів частину статті
Україні 240 тис голів колгос Розподіл дохо
пісв ооліковців бригадирів тощо ду є чи не найцентраіьніша
яких не продукті' лема сучасної економічної
треба ще апарат 1016 Вона в речі творить стрн- -
МТС що були тоді в Україні зно
иу ж директори їх заступники
обліковці секретарі ларторганіза
цій голови профкомів бригадири
і т п До тою ж апарату треба
б було ще по справедливості до
дати значну частину аїрономів
щось 300 ї
функція ж до трохи спрощеній потрактовці для
того контролю ЗВІТНОСТІ! тощо
Отже не помилкою сказати
що на кожні 5-- 6 селянських дао
рів лрпходпться один адміністра-
тор виробничою процесу при чо-
му доля іізю в суспільному про
дукті біімна як доля тих 5-- 6 дво со
рів - проі центів І так не тіїькн
в сіїьському господарстві Так у 7-ці-
лій
державно - господарській си
нож попередніми навіть тою
СССР
в юспорганач в партійних і со
вєтськпх установах що 'їх флнк
цією є доііяд і примус які нічого
спільного не з поняттям
"послуї" і які по справедтпвості
до катеюри суспільно - корисної
праці правляюючої до участи в
розподілі громадською продукту
не ВІДНОСЯТЬСЯ
Боїьшсвнкн люблять підкреслю
вати що капіталістичному сус-
пільстві власник засобів виробніщ
тва привласнює собі значну части
ну суспільною продукту для влзс
ного розкішного життя що і є ви
явом експлуатації В дійсності ча
стпна суспільного продукті' шо
у продуцента на ко
цього апарату примусі' че-співмі- рно "більша від тієї що її
споживають капіталісти - власни-
ки а особливо в країнах високого
задоволення споживчих потреб
населення як наприклад СІНА
і задоволені на рівні що у-можли-
влює сучасний стан цпвілі
різниця в задоволенні по-
треб не може бути великою у лю
дей відмінного матеріяльного ста
новища Капіталіст не може з'їсти
більше продуктів хай і вищих по
ціні як у тому є фізіологічна по1
треба та потреба повністю задо
волена і в кожного працюючого
мірою "досхочу" Капіталіст не
одягне на одразу два убран
ня не поїде одраву на двох авто
машинах не буде одразу дивитися
на два телевізори хоч би він і
мав того по декілька Він задово
лить свої потреби в одязі в побо
ренні відстані в пов'язанні жит
тям суспільства але ті ж потреби
задовольняє і працюючий маючи
хай і більш дешеві убрання авта
телевізори Цілком інше ми
там де основні потреби людини
навіть фізіологічні незадоволені
Тоді відмінність в матеріяльному
забезпеченні спричинюється до ко лосальної різниці в способі жит
тя до соціяльної прірви як це ма
ємо в Совєтсь'кому Союзі коли
десятки мільйонів людності! не ма
ють подостатком хліба і картоплі
а можновладці стилем свого жит
тя залишають далеко позаду най
примхливіших капіталістів
Але повернемося знову до націо
нального доходу СССР як
представляє Малишев Він пише
що маса суспільного продукту зро
стає в СССР в неспівмірно більшо
му темпі як в капіталістичному
що в засаді того лежить над
звичайно високий рівень продук
ційности праці який досягається
механізацією виробничих проце- сів соціялістнчннм змаганням "со
ціялістпчнпм принципом оплати
праці по кількості" ' зробленого
(принцип який між іншим соція
лістачп завжди відкидався і ха-
рактеризувався як потогінний)
раціоналізацією трудових іпроце-сі- в
тощо Не будемо тут застанов
лятися на кожному з названих мо
ментів зокрема ос- новний факт що опреділює все:
и чллг маса суспільного продук
ту по відношенні до кількості! на
велений значно як у роз
винених капіталістичних країнах
всупереч з доктриною" Маркса
за якою цей "показник мав би по
значуватн прнреченністі капіталіз
му в змаганні з соціялізмом Увесь
час у большевнків фігурувало гас ло: Удігнатн та обігнати Ампі
ку'' (тепер його не бо сама
назва Америки стала одіозною)
Що інше означає це гасло як не
визнання того що 150 міль країна
даегпродукту більше як 200 міль
соціялістнчна І так воно і є дій
сності Самі большевнки визна-
ють що сільському господар- стві СШАї продукційність --'праці' од
иОРП їппчІІимлііАіА к Л ! є "ІІ'ІИ _-- _ ---- -"і " -- Ч — іл іцшіиіиіи 0 ч і и рзЗІВ
ЯГ:'0 М ! НУ К Р А ІН11г— 16 тр
40
ледве досягла передвоєнної з
штучним показником приросту в
35-4- % коштом нових теренів Те
ж саме ми і в промислово
сгі Кількість продукції на одного
робітника в металюргії СІНА
42 разів більша як в СССР
Отже з двох основних
тів які опреділюють економічний
стан людності! в тій або іншій кра
їні — є маса громадського про
дукту — в СССР нижча по відно
шенні до кількості! населення ніж
в розвішених країнах капіталістів
ного СВІТ}'
Перейдемо тепер до другою до
розподілу національного доходу
рів п
38 в своєї
було національного
проб
праця давала науки
Сюди додати суті
мають
в
відбирається
рнсть
його
зації
а
себе
з
маємо
його
світі
Підкреслимо
менша
чути
в
в
чаємо
н
жень і новітньої економічної тео
рії Кейиса яка як кажуть в основ
ному унапрямлює теперішнє еко
комічне життя в СІНА Головна
думка ного може оути відоораже
на такою схемою що ми її беремо
в одної о з коментаторів Ксйнса- -
дадлея деллярда (подаємо її в
зводиться знову
буде
більш легкого засвоєння):
" г -
: У
25 'У
і: V 1 1 і ) 1
1— ? і
25 53 75 :С0 135 1Е0
' ) Кількість інвестицій ') Схильність до споживання
Лінія МН — позначує собою роз
мах господарсько'] діяльності!
пуск продукції лінія ЛІР — це
так би мовити лінія юснодарсько
10 ШТеОеСЧ' СУСПІЛЬГГПІ піп пінто
ділює рентаоїльність випуску про І
Кооперація в Полтавській
області України
"Правда" від 29 4 інформує про
те що в Полтавській області від
крито ряд нових магазинів і що
цього року відведено на дальш- -
будову торговельних підприємств
115 мільйонів карбованців 28 4
відкрито новий універмаг в ра
йонному центрі Решитилівка в я- -
кому є відділи ютових убрань
взуття мануфактури іалантерій- - ннй і інші" Про те який брак з
населення товарів засвідчує ствер
дження "Правди" про те що як
тільки відкрито магазин "протя-
гом перших годин продано 180 чо
ловічнх і жіночих костюмів і на
десятки тисяч карбованців інших
товарів"
Відкривають теж харчівні "В
районному центрі Зіурівка і в по
сілку Ромодан Миргородською
району в передтравневі дні від-
крито чайні Закінчується будів-
ництво чайної в селі Засульє Лу
вепського району"
Про ролю російської куль-
тури
В "Правді" від 27 4 появилася
стаття А Панкратової п н "Друж
ба народів — велика сила в бороть
бі за комунізм" В статті м ін
читаємо: "Непохитно перепроваджу
вана комуністичною партією ленін
сько - сталінська національна полі
тика забезпечила небувалий під
йом культури всіх народів нашої
соціялістичної батьківщини У
всіх советських респз'бліках розвп
вається нова соціялістнчна за сво
їм змістом і національна по фор
мі культура народів СССР Ця
культура у відрізненій від реакцій
ної буржуазної культури що за-тро- ює трудящих шкідливими ідея
ми буржуазного націоналізму і без
родною космополітизму виховує
народні маси дусі пролетарсько
го інтернаціоналізму І совєтського
патріотизму а дусі комунізму
Спільними зусиллями народів СС-
СР твориться єдина советська ба
гатонаціональна культура Так
у спільний потік багатонаціональ
ної советської культури вливають
ся окремі ручаї і ріки всіх куль- тур національних по формі і соція
дієтичних за змістом В духовому
розвитку народів Совєтського Со
юзу велитенська роля належить
російській культурі що виказує
гнаїшіпи вплив на культуру всіх
народів і її збагачує Кращі май
стрн російської літератури і мис
тінецштивха ндаоцпіоомноаглльиностдеіяйчам оквуолльотдуіртии
методою соціялістнчного реалізму
помагають їм удосконалювати май
стерство мистецької творчості!
Про ступень впливу російської лІ
тератури говорять наприклад такі
факти: За роки советської влади
твори Пушкіна були видані на 60
і уи-- -- -
'-
-" --Іфаціо-
оВ0Н!
ВІЩ'1 ИІмв --- Гі навіть якщо по мовахтвори Л Н Толстого
1 % ' " Г-~- -— ""ГІ" - - "К--
! і"-И-- " -- У нипиинад и „ЧЛАИ"' В О ІЛОВаі КНИГИ А 01 І ОрК
- гсіліувацеиае4істоіне2значен іорощз тимякебуловсіІ(А наі71 мовах В В Маяковського
' Т ' --чі -- '' {'илуДлУ"аЧ10нально дсенть років перед- - тим'їізід — на 50 мовах" ї' І?' ?Н""о ШІ& 193?року продукція 'сільського 'Чн'невнразно сказано?
СССР
— на
ого —
аИяя1953 :--__
Лу І
дукції Тоді лінію МД ЩО и пр°
ведено під кутом в 45 градусів
можна назвати лінією економічної
гармонії бо кожна точка п в спо
лученні з ЛШ і ЛІР буде твориш
квадрат всі боки якого є рівні
Отже розмах господарської ді-
яльності! завжди буде дорівнюва
ти суспільному інтересові еконо
мічній діяльності! господарській
рентабільності Ще іншими сло-
вами: дохід що має населення від
праці буде дорівнювати випуску
Далі іде лінія БВ яку Діллярд
називає "схильністю до споживай
ня" Справа в тому їло суспіль
ство як правило не споживає ці
лою свого доходу якщо основні
його потреби задоволені Частину
того доходу воно заощаджує Пси
холоіічннх мотивів дія того бата
то але в цілості ї можна звести
до одного: суспільство прагне за
безпечипі поширення виробничої
бази для прийдешніх поколінь Це
суспільне почуття має ту саму
природу що опіка батьків 'ічньої
т-- г-і лнтиип "і 1" іаііпли ііииіііг -- і гз -
„ - - о' навіть по деяких і
м ци лша па праїш 1 1'1?
то з зоїльшенням доходу зростає
і споживання але в меншій мірі
ніж сам дохід В процесі зросту
відстань між лінією іармоніі і ці-
єю лінією все збільшується Як
що наприклад дохід сспільства
досяїне суми 150 і в точці Г буде
позначуватнея гармоній з внпус
ком продукції тачож смі 150
го точка А опредпкжзтиче скіль
ки з тою випуску буте спожито
яка частина доходу буде интраче
на Отже відрізок АГ є тим лиш
ком доходу який не буде обер
чешіії на покриття шіпуску Цей
тлшок і має внзначмшп кпькість
інчесгпцій при якіїі хмові досяіа
ьпся економічна ізрмочія Таким
ЧИНОМ СПІВЗІДНОШеШІЛ СПОКИВЗИ- -
ни і інвестицій іншими слонами
— розпотіт доходу може оиредітю
ватися чи як решта в покритті по
треб споживання чи саме сполен
вання може перетворпшсі в реш
ту по покритті потреб інвестицій
З останнім ми і зусірічаємося в
СССР
Малишев пише: "фонд спожи-
вання що складає бітя ~Ьг'о націо
нальною доходу витрачається па
задоволення особистих мзтеріять
По той бік залізної заслони
дрходуНаведеііо''такййприі
Де можна купити будівельні
матеріяли?
Такий запит поставила советська
"Правда" в кореспонденції з Хар
коза бо там як виявляється не
можливо купити будівельний мате
ріял Вправді в газетах пишеться
що нові будівлі містах і селах
СССР ростуть як гриби після до-
щу але насправді — читаємо в
"Правді" від 24 4 — купити ні-
чого не молена" Ось що пише га-
зета:
"Це питання (де можна купити
будівельний матерія?) інтересує
всіх хто вирішив побудувати влас
ний мешкальннй дім Держава йде
на зустріч тим особам які хочуть
будувати доми видає їм грошеву
допомогу Але як і де купити бу
дівельнші матеріял? В нас у Хар
кові місцеві організації тією спра
вою не цікавляться В минулому
році я з великим трудом заклав
фундамент для свого дому В цьо
му році я одержав допомогу на
10000 крб на індивідуальне будів
ництво 1 от ми вже другий мі-
сяць бігаємо а жінкою по магази
нах і складах з будівельним дере
вом щоб закупити цеглу цемент
дошки ліс і інші матеріяли Дарем
ний труд: купити нічого не мож-
на!
Звернувся я до харківських тор
ювельних організацій "Жилснаб- -
ебитторг і "Промторг" Там мені
сказали що раніше для тих що
хотіли будувати існували норми
відпуску будівельних матеріялів
але їх тепер більше немає Міні-
стерство торгівлі УРСР не турбу
єтьсяхтакою категорією покупців
як будівничі Воно признає лише
такого покупця для якого встанов
лені норми відпуску: цементу — 20
кілограмів дерева — 1 кубометер
і ін Щоб закупитидостаточну кіль
кість матеріалу для побудови до-
му мені довелося б ставати в чер
гу за цементом сто разів за по
зкірвившзаімлісмоамте—ріялдовмадц—ятьдепся'яттьь ра
З'в і т д Але як звичайно в ма
газинах такі матеріяли рідко бу
вають то молена собі представити
положення тою що хоче буду-
вати:
Брак правильно зорганізованої
торгівлі будівельним матеріялом
для будівельників пособляє Г)03- - квиткові спекуляції і хабарництва"
лк оачпмо з того лнета-допп- еу
Р°РПðвIJ ПР° Добробут трудящих
-- _ одна справа а те як ДчіругтарудсяпщріаванасДпорпавидсуі вачживвуитьразн—о
лбппоіордмоагсотгввооотртооирвмваисузйяів щбищз0а0буяввкі"нмимапугоожассзетьионяіатмхиатчеетарралікзяеіі
лмоатезраіалСиталірніадкоалбеуваі юзтаь"МалЗелнекобвуа-
не покращало
"ФІЛЬМ про славу ро- сійської ФЛЬОТИ"
рецен"зПіяравКді" Пваіудсто2в4ськ4огопоявниялася- іветськнй фільм "Адмірал Ушаков"
ЛУ7 ТхЛ"!" -'-
--1 '
- N
них і культурних потреб працюю
чнх а решта національного дохо
ду іде на цілі накопичення себто
на поширення соціялістнчного' ви-
робництва" Ми не маємо" матерія
лів через утаємлювання больше
віщькнх статистичних даних щоб
обчислити дійсний розподіл націо
нального доходу в СССР Але до
вести облудність твердження Ма
лишева не тяжко Візьмемо знову
сільське господарство скористав
шись звітом колгоспів України за
1939 рік В ньому ми читаємо що
частина зернової продукції' при
значеної для видачі на трудодні
виносила лише 235% гуртового
збору а оплата грішми — 55% гро
шезих доходів
Наведені відсотки потребують
уточнення: в суму зернової про
дукції входять натуральне забез
печення засівним матеріялом і фу
ражем для худоби як рівнож в
грошеві надходження - суми що
їх у дальшому витрачено на ви-
робничі потреби (придбання до
брив тощо) Ці суми мають бути
зняті при обчисленні національно
го доходу Тоді натуральна оплата
підвищиться до 4447 цілого до
ходу від' зернової продукції' а
ірошева до 646% Але і ці нідсот
кп потребують знову значних ко
ректизів Така частина продуктів
попадає селянам лише по зерновій
продукції' Що ж до інших видів
Отже па иія тяк- - І ' іміти мі'с а
і і
в
ра
в
в
пзлалі нічою як наприклад по
технічних культурах (цукровий бу
ряк тютюн тощо) що підої ра-
ють в хкраїнському юсподарстві
дуже поважну ролю Отже якщо
брати по відношенні до цілої про
дукції' то частина яча іде пату
рою на споживання селянам ні н
якому разі не буде перевищувати
20-25- % того що обчислюється в
національному доході Що ж до
ірошевої оплати то тут в першу
черіу треба відзначиш що з на
лежної селянам суми лише поло
ннча попадає до їх рук а решта
затіпається в колгоспі як недо- -
птата і цс не випадок: в 1952 ро-
пі вже офіційно поставлено питлі
нл щоб ті щорічні иедоіпатн обер
тагп на обіюві коиїтп копоспів
яких немає В абсоїютнпч сумах
і рошена отлта н зіаданому зніто
ному році представляється так:
на кожною працездатної о нрііпз
дато по 191 трудодні з ])озрахун
ку 1 р 20 к на трудодень З "на
іежчої суми в 265 р 36 к сплаче
но лише 140 кп з яких до 100
кар він мав видати на т зв дер
лозяну позику Мато того при ви
траті тих ірошей селянин мав
(ЕКОНОМІЧНЕ _ стор 3)
І самий фільм і рецензія про ньо
ю виразно виявляють тенденцію
ще раз возвелнчатн російське ми
нуле коли то "Росія увійшла в
Европу як спущений корабель при
стукоті топорів і під ірім гармат
них сальв" Фільм цей — пише ре
цензент — "картина про російсь
кою воєнною іенія про славу і
бтпскучі перемош російської фїьо
ти"
Чорне море —російське море
У фільмі "Адмірал Ушаков" —
читаємо в статті — показана "єно
ха боротьби Росії за привернення
Чорного моря Росія вже твердо
закріпляється на його шпрокошум
них і багатих берегах Чорне
сміойрсеькизмнамйодраевмнішВихся ПчаівсдівеннбаулоРусрьо
тяготіла до його береііп Спомини
про те збереглися в піснях півден
них словян в тягітлнвих героїч
них "думках" запорізьких коза- ків"
Отак штучно пов'язавши різні
моменти з історичного минулого
Паустовський у своїй статті дає
ще лекцію: "Завданням творців
імсітвор—ичноправ-дибвіобліоігряафркічонипхоказфатілиь
твиелибакгиахтствлоюдеїхй хамрианктуелроігво їхродзікярлиь
ностн на добро рідної країни Ми
зпеинште фзільвмиуразн_ою нагщораддікситю Сурвеоцреон
ва і Ушзкова Кутузова і Нахімо
ва Пушкіна і Лєрмонтова Некра
сова і Льва Толстого Бєлінського
лі е ЧреронсіійшсеьвксоьюкогонароГдеуроїнчанме дморион-у-
с
І Потьомкіну треба покланя-
тися
Досі ще в совєтській практиці
не згадувалося другорядних "геро
їв минулою" Але вже тепер і їх
ввнждевнпгарюотьнебезПваідуосмтоовгсоькийкчязчпишПое тсвьтаоивмтукСтінкічаи) (Кнаатлеоржиннпик цякаирийці зр-уйпнруо--
р—е'в'Пнбоиутвхьоммокдуінжниівм —Xз'VчIиIзIатмаєітсмнтооішліитвхтястчаВтеті-ні пРРреоцасгьнкуизвмаглдуяохрлміотмопюідбатщгаатотабірсьпкноиавсмепррнауівтдиТіу Ря Гі кп7"п'І бві?дрзенга"чавЧся°Р°пгоп„мо ттРсРаапоомоззуинсомПунзооддимтеайьрнождімсеанткрваьіжнноасгвмонвіолоеблиг'оьєвдмдішноЧдуіжаівліяачваі здщивпоялсонсбмоиубмаві
любителя риску іЩ них потягнені з безпощадним " тиріком який наскрізь
й широкість природи з хІТр"
стю і підступом"
Так в СССР вже "за Маленківсь
нового героя' що має стати спі
ріяту"" Ветсього
слРне"унзкдпоаізндвирояусмкатчиинховвмірукднноліічжяшопнмеоисувйіо'їпв„рнеєиКаткаслптчаьеоодркслоитіімункпиіадєептьпі
'-- : ~ " іИ --іі к „діл Г % ЧИЇ 11Н ІІВ ГГІІЛНІІІІ - ~ £4- - М
Не пишіть більше
Вельмишановний Пане Редакторе!
У Великоднім числі "Гомону У-краї-
ни"
я прочитав допис з Ню
Порку "В обороні проф Миколи
Чубатого" та вважаю моїм обо-
в'язком подякувати Вам за помі-
щення цього допису тому що він
вкінці передає кілька слів прав
дії про юю особу Коли ж Ви Па
не Редакторе передше впали жер
твою неправдивої інформації то
сталося це тільки тому що Ви
націоналіст - патріот не в силі
зрозуміти того факту що багато
громадських діячів старої школи
у своїй публічній праці рідко кер
муються добром Батьківщини а
тим самим справедливістю звичай
но власна особа заступає їм до-
бро Батьківщини а заздрість стає
в них рушійною силою їх публіч
них виступів І нині не писав би
а цього листа коли б не був при
неволений обставинами
Вступивши в 63-і- й рік мого жиг
тя та простудіювавшії иеодно із
літописів українською минулого
я виробив собі переконання що
пристрасть заздрості! була най- -
оільше руїнницькою силою п на
тій історії — в старій та новій
Заздрість що одному тільки із
князів судилося бути старшим ки
"ївським князем розпутувала бе
стію княжої крамоли єднала роз
сварених противників у тимчасові
союзи проти щасливою князя
зверхнпка руйнувала найсвятіше
сокровпще Батьківщини нерідко
навіть при допомозі ворогів ззр
царських кочовиків
Заздрість що одному попала
істьмлнська булава розуздзала
дикі пристрасті менше чи більшг
талановитих кандидатів до була
ш казала накладати з вороіамп
України счпняіа домашні крамо
лн яких одиноким результатом му
сіла бути руїна І в новій історії
України кожний осяг іромадсько
ю діяча корисний для Батьківщн-ппі- і
добутий сердечною працею
чи навіть щасливим абіюм обста-
вин викликує серед окруженнл
дику пристрасть заздростн я-- кі
нерідко руйнує осяш до-
буті валкою працею одиниці та
накладом іромадського іроша За
здрість що не перебирає в засо
оах відіпхнула неодиою талано
витою української о діяча за окс
лном від іромадської праці вза
галі яеодною зломила на все Слід
братії під увагу й це що на
жаль іромадську опінію серед
українців за океаном аж надто ча
сто формує журналістнчне хижац
тво
Коли в моєму житті я вробив
щось корисною для Батьківщини
то тільки важкою працею протії
хвилі та твердим береженням у- -
крашськпх національних принци-
пів яких навчив мене мій бать-
ко простий подільський земле-
роб як на ці часи людина висо-
кої національної характерності!
Він навчив меле обов'язку з Бо- -
юм працювати для Батьківщини
та вірностн українським ідеалам
Від них я дотепер ще ніколи не
відступив ні на один крок і з під
несеним чолом до юри можу ви
ходити на жарке сонце іромадсь кої критики бо масла на голові
я ніколи в моєму житті не мав
Мені теж усе була чужою опор туністична засада: "Моя хата з
краю" Я був всюди де міг
щось корисного зробити для Бать
КІІІЩІІНІІ
Я активний учасник Листопаде
вою перевороту у Львові (1913 р) я був одним із перших урядов ців української влади на Західній
Україні я удостоївся бути делега
том ЗУНРеспубліки на Трудовий
Конгрес у Києві та бути членом
західньо - української делегації
що перевела історичний Акт Злуки
ииил українських республік 22-сі- ч
ня 1919 р
Признаюся що я не був ніколи
героєм Признаюся до тієї і слабо
снтенрвщіво ящолбедввипачкиувматаив бипртаякмуо сиклуу- лю в лобігну вопога Укпяїш н
будучи сам героєм але звичайним
рядовиком я високо ціню геооїзм
ДРУГИХ І НИЗЬКО КЛОНЮ ГОЛОВУ ПЄ нтріеішднаьгоегрзоооякмруеикмрааїункспрьекароїнегдоськгопеїірдопояіемлвлиоялюнт-иа- УвеПсАти Япеспеодживилтятюя сїехредіероболїьшзем-ВІІЦЬК-—ОІ
ДІЙСНОСТІ! та їх готовість
кожної хвилини мерти за Укра
ну та не ловом а ділом пока- зщатиНите сгдвеіарйюойчсиуьккриапхїоннсьевквчиоилйненкіійвпатряБіоатдтиаьзвкмаівв пі працю чорного робітника та свій талан науковця Я брав ви- датну участь в організації праці
м'ооп К0' ° Таиі10Г0 Університе
нтіої (1в9и20с-2о3-к)ої шкяоклипрояфкесчолерн тСієеїнаттауй
та Кураторії Я був одним із трьох
-- і'ипмаюрш української Бого-
счлеонвнсхьковїелиАккиамдемМії итуроЛпьовлоивтіомпизАнан
Дреєм я брав видатну уцят і працях українських делегацій ня
птеарзеонвіихміжчниарокадтноілицоьркгиахнізацінійтеле—к
туалістів помагаючи здобувати у-краінсь- кому
представництву рів-
ність з представництвами держав нввиіитхсьокносаерропедодісвт'агвоблсуетвнраиилмхои цкеоднодфсетлкоіокйтлніиивкан-аа ми Польщі Така моя праця на те лРаені мменгже напрроидпнаіхдкоовроганізаціАймерзаинкеус
пвоикипнрусинлзеаначндеаонлнбяюерепгрПиярмооваидяіпнрвниіярпюадкощмо нмоаиюдсАьдкмлуеярипУцріакцрюбаїрнаивяскяувоякврвзеаамжзаввсязкаукорцгнюрсо Що давала вірну інформацію ая- -
"ськомуЧк
пчмючи пидьнбй V- - Я
-'-"а- їй Д07Аипг„-- - "Л
ЗОВЕ М и'--:'"- "
ї
"Ро своюа'п
"У працю а НТшЛ' -
У продовж 'п7Г™1Ча
Увінчалася %уКЇй п'ш як промою-їтТ- '
в з'їздах амерйкан ЕЕ?
"5 "Ело'йй'? усні улкочітєту- - мГ"
ТУ' о
імво ввілати £?
инм оатьком "Уктїил І тальянка" - ""ПІ
даю вже дев'ятий --
"°и
НОВЛеНОГО Уимїи: " °
ВОГО КоуІтГЇЇП!їв
за гроші тієї устанЛ
роках я був не тііьвГй:
„ТЧ1 адмініРато
перевожчиком на поІТ'И
думкою щоб праідииїї
Дія пво Укппї „: Ч
ІПбТІЧНУ ппііііх —
Ні1і
вєтофільство та вираад писаиісшів ДЛЯ СПравіІ
пп а ЛМІШІ
Що "Український &
1ППП1ІП чч - '"
снвоіюта ндоастасвпрлаевниня виз"внопадкиїЯ '" "и "'о рола тіні]
НИТІ КОЛИСЬ ОЙ'імгті'!
Для Вашої інформації П
-- - - і ниипаю окреу сімкою кілька фотостати?
пін юлосів амері'шиіі п наш журнал Річ прирощі' „„ 'О ДО ДСВЯТОГОд0ВЄрСоТк1у ЖщИГ лн б я не був находив з ня дія тієї справи серн
провпннх ліотеп УККомікг]
з тим за тих й літ від часу і мі гп заздростн зривши
разів хуртовнчн і'ітшіг ті і
на "Український Квзршигі
тієї міри що воші грміш
ленням того і ромадсьюгі)
ємствз Звичайно річеззї
ки так дуже балачоїдиг
автора та редактора лайм
не було але колод під ви
ло доволі багато '
Річ прнродня що такого і ннцтва не міг би і вихвг
сущної допомоги співав
яких імена я все пильно
вав на четвертій сторінці]
Зокрема істотну допомог}
пращ давав менґ аме
проф К Маннінг якого
співпрацю в користь чу
му народу треба шдкреї
історії наших приятелів с
ЖИіЩіВ
Для "Українського Ки
ка та для & рналіеші
я працював ночами б ех
камн я працював фізично І
тій до щенту зруйноазнів
щоб поставивши її на ш
матеріяльну екзистенцію ї
дині За мою працю дії ")
ського Квартальннка" рош
був настільки платний її
своє місце заплатити тими
фізичного робітника з і
нині моя редакторська шз:
ви вистарчає на зататуод
зичного робітника ідо за ікч
цює на нашій фармі
Річ ясна що працюш
"Українського Квіршьнш
НТШ та вести другу ненВД
їнську роботу ПОЧІ-- К 1%
ми потрібну для України
тільки тому ЩО МОЯ ДРУ
рослава з Тнсовичів дііиві
шого революційного юі
зреклася всіх вигід аР
го життя та важко праці)
фармі в'язала бюджет _Р-олніє-
ю
думкою щоб іі
міг вести громадську рЖ
вона вважала погркмою
ною для Батьківщині!
Я людина понад шіетді
і дивлюся вже більше у і
ми Господні ніж людею
журюся то титьки тіги
ще багато до зробленьи
зичні сили вже слабнув'
сті відбирають чені'ДУша'
кій конечно потоібний Д-і- "
туальної праці Тому рМ
Пане Редакторе не попи
пастей на мою особу №
пишіть більше нічого дані
мене бо Ваш останній І
див в "русинів" '"'і'"'
ським звичаєм знову бур
стн що відбирає ''9І- -
іпиАііиііі іЧїїа ТТГ1Л11І Л '" """Гг " "ї~ ттітГІ
прийде новий ВІШ ''
зультаті шкода для нашої
к : паїї і'
КОЛИ Я ПИШУ "' У"' --
у ріше на осторогу т1
землякам щоо яі'"-:- м
:_ „ііяЯІ! К("и"1 ким дінчач не " !ггі)
ііиі її іі4і-п- і — лі і
- П5ІІГМЇ "' 1 їх успіхів І у чк—'
„ „„-- „ гппияіСЬКОГО1
стро підглянув наш''л'
Іван Франко та по м"
писав у своїй поемі- -
Кзперян" Поема у
"? ™ ч:
опіпМІЗ ПІД "'
ка повчаюча вг— -- лі і __ -- V пгіиМ0І пору ііїішиї 1 1" :: пїи ЧяпМННЯМ ПаТР10'-
-
си є не тільки інфо
дянство але таьоі
його пля колструктТ:„п1І
г-„іЯвШІ- ГНИ
"и І
ці помішуючи ""
ка Ви Пане піЦ'ГІ
пяигміг КПОК УиЬ0Лі
творчому напрямІО
Дякуючи взл-- -
оцих рядків кін7д- -
шаною до Вас і' Мн'
11
г І
іЛ