Homin Ukrainy, November 01, 1952

              ШїШЗсйшжЗ
Основні завдання СВУ на чужині
і 25 травня 1952 р у Німеч-
чині і у низці -- інших країн
розселення з'країнців віднов
ієно працю Спілки Визво-
лення України У цій статті
ми не будемо зупинятися на
значенні цеі організації в
історії українських змагань
на провідних ідеях які при
свічували ціп організації на
рідних землях Це вже і д л о г ісю г д робітників військовиків
ково висвітлено в пресі де
тальніше б'ле з'ясовано в
спеціальному збірникові що
присвячується СВУ і в най-
ближчому часі буде пипуіце
но в світ
Ми хочемо тут зупинити
ся на завданнях які стоять
перед Спілкою Визволення
України на чужині
"В-наслідо- к буйного націо
нального громадського та
політичного життя нашої
останньої еміграції ще в Ні
меччині а потім по інших
країнах розселення україн
ців у світі створилося бага-
то політичних партіі гро-
мадських організацій стало
них військових бувших по-літіїчш- іх
в'язнів організацій
тсриторіяльїшх церковних
науковців тощо але не бу-
ло зроблено спроби створеп
пя-єдиног- о загально - націо-
нального політичного фору
му де могли б зустрітися у-краї-
пці
різних світоглядовнх
переконань різних партій-
них напрямків з різних ку
тів України Розподіл укра-
їнської еміграції по окремих
світоглядовнх та станових
організаціях можна було б
уважати за доцільне і нор-
мальне явище якби одно-
часно ці організації мали і
спільний форум для праці
загально - національної На
жаль- - розділ українських сил
по партіях та стапрвих орта
нізаціях у значній мірі по
тяг сооою конкуренцію
окремих і на-
віть самопоборіонання окре-
мих груп та зменшив загалі
по - національну активність
еміграційних мас
Першим основним зандап
ням СВУ є створення тако-
го загально - українського
національно - політичного
форум)' де прихильники різ
них світоглядовнх течій 0-со- би
різних партійних пере-
конань люди з різних стано
внх груп — могли б найти
спільну мову в справах за-
гально- української визволь
н ої акції
Після аналітичного нроцс
су має прийти процес син-
тетичний Цей процес сипте
зи може прийти — наш
погляд — у рямцях загаль-
но - української організації
яка буде об'єднувати широ-
кі маси української емігра-
ції яка створить товарись-
кий форум для обміну ду-
мок СВУ організація за-
гально - національна побу-
дована широкій плятфор
мі з мінімумом об'єдную-
чих провідних ностулятів
на нашу думку може при до
бріії волі стати таким фору
мом для всіх прошарків на-
шої еміграції
Як відомо ініціятори СВУ
чужіші у своїй деклярації
цілком свідомо виставили
лише конче необхідний для
боротьби за ідеі визволення
українського народу міні-
мум ось таких ностулятів:
УКРАЇНИ
Суспільно - політичниП тижневик
видає В-- ча Спілка "Гомін України
з обм пор Редагує КОЛЕГІЯ
складання кожного чергового чи
сла закінчується у вівторок Допи-
си і оголошення до кожного черго- вого числа приймається до суботи
включно Редакція не звертає на- дісланих матеріялів і застеоігае
собі право їх скорочувати та справ
ляти Статті підписані ппізвншем
чи ініціялами автора не є конечно
висловом становища Редакції За
зміст оголошень Редакція не від- -
повідає
УМОВИ ПЕРЕДПЛАТИ В КАНАД
I СІНА:
На рік — $400 піврічно — ?250
чвертьрічно — і? 125
В інших країнах рівноиартність
5450 річно і $275 піврічно
- зіівзсмртіОіЧ КАТЕЗ :
Сапагіа & І! ЗА — $400 рег уеаг
чірю — рег ЗІХ ПІОПІП5 125
реГІПГее ГПОПІП8
РогеІ£п гаіез: $450 рег уеаг & 275реуг іух голЬл
"Боротьба за систематична зруч- -
сошяльне і політичне
лення України та народу у-країнсь-
кого
зп ід московсько
большевицької окупації
боротьба за відновлення і
закріплення Вільної Меза
лежної Соборної України
боротьба з московським
большевизмом та його роз- -
ео
за
на
як
на
на
московським та іншими во
рожими украпи імперіяліз- -
мамн боротьба за волю лю
дини і пошану до неї
боротьба за свобідну люд
ську духовість
боротьба за об'єднання у- -
країнціп в спільний україн
ський визвольний фронт"
Ми гадаємо що ні одна
українська самостійницька
партія пі од
не українське середовище
пі одна українська людина
не відмовиться підписатись
під цими гаслами не підмов
литься від співпраці під ци-
ми гаслами не відмовляться
від ооротьои за ці гасла
Чи досип цих гасел для
першої (рази ооротьои 'г на ш' волю за пашу держав
ність: пам здається що по-
слідовне систематичне про-
ведення цих гасел в життя
наблизили б нас до лапки
мети більше ніж гострі ди-
скусії навколо питань май-
бутнього державного цен-
тру майбутнього
устрою або
дискусії навколо того хто
завинив у минулому а гго
оув ідеально непомильним
Другим основним завдан-
ням СВУ па чужині є прптяг
путп до активного політич-
ного та загально - націоналі
його життя широкі маси V-країпс- ької еміграції в мо-
мент наступу російського
та шовінізму
Ііа баТЬКІВІЇППП та п:і тіігп-і- " ції мобілізація всіх україн-
ських сил па чужині навко-
ло боротьби за Українську
Самостійну Держану є зав-
данням нерпю-черговп- м В
міру сил і можливості! СВУ
має викопувати це завтанпя
Третім завданням СВУ є боротьба за максимальне
об'єднання всіх українськії
сил на чужині знівслюваи-"- я дрібних розходжень між
окремими групами україпсь
кої еміграції в ім'я загаль-
но - українських ідей і цін- ностей
Ми вважаємо що україн-
ське громадянство па чужи-
ні багато енергії витрачає
па полагодження часто уяв- нбмиаихгмаптсоупепмраіесрчцтніяйонсуитемйниашмгійіржуппаормкерисеі
киурсиідяімлюєчтаьсстяо нгаовскторлиом ддриібс--
тнтварионецгьбоьазганлбауумчлбеаонолнкояобгпоідннаовспкиротильносцяияпкоин-хи
ставднуимкікви ннаашйкорїащнаиухки пкреудл-ь
тури політики Постава де- вкґроілугьонктоохвзннеапчреонсбпнлояекмійніепришонбицгриоопвкоое-- - Ікн'аапхвшітьнацшзиохгроіПзнржиоп-хбп--лч емсвітВо) гОлІСяІдИСо„Хр-еІд
внх позицій дали б на па- тшиувіпдумнкаусліддукЖи ( зВбЄлі1иикзіилпиозиб рґрійуннтихдлвяордоіглівовоїствщороидлеинноїб
позитивної праці
Приклад широкого обго- впоуреЩункнордяаоїнсі ьпокрбио'хбєлденсмаиинлогнеоапючовуеіжнїис-н-т"--уія
центру " — г'"і з оольшевнз-мо- м ний єпокзаазгаавльнноаск-ільгккиппїплі і
кий-об'єднани- й рстоутльбятии за основніфріиошптіі Гпо)0-
кнпгииазрмДдтхяопмуажквчуиаеулзжпвервиозоанлрпжпцьоаанлібвгиинлавхнаеошднЗюаоу'змцдаєдуьугукомасжрмниКаеьусїунтсеьбмїсщ-меаі--е-- НЄ ВИК-Оппр- т: :„: гт ' ' Г
нитку
--то б
--г- -'-'чііі и(_і оез ВИИ- - мЗбоіжІ лнСвВоУсті НКСЛплиіидо- бу- - -
Щрпо'сокьдікеонкноулВаИЗнпВарОшоЛопЬїНаОгеаЇ нмдіідугецї Пкшриа-
став І?і К0Же" УРаїиеиь
Ден У кожному лисі 1'і
слпенрнияятлуиквріайїнцділвя ц„рьиогокожній
аі млинова добре
ЯЯЯЯЯ???ГОЇГК Р'А І Н Иг - 1
націопальпсіджсна
ВИЗВО на пршіііі аіии пишпл -
лаго- -
серед мас чу-
жинецького громадянства --—
поширила б коло приятелів
нашого народу і нашої дер-
жавності!
У пресі ми час від часу
стрічаємо повідомлення про
успіхи нашої пропаганди се
част-Ікладницьк- ою
організацій
некомуністична
соціяльно-екопомічног- о
імперіалізму
ти сконцентрува-
міжнаціонального
пропагандистом
ійстопадаТ1952
різноманітних
чи інших кіл громадянства
чужих країн але иа жаль
такою щоденною пропаган
дою займаються лише сот
ки наших емігрантів у той
час коли мусіли о нею зай
матися десятки і сотки ти
сяч
зу
Нарешті надзвичайно ве-
ликим завданням нашої ук-
раїнської громади на чужи-
ні є підготовка себе до без-
посередньої участи у ви-
звольних змаганнях та у
маиоут ньому державному
будівництві Розсіяні по сві-
тах паші люди дуже часто
відриваються від загально-
українського національно-
го житія забувають що ос-
новним завданням політич
Три генерації українських істориків
У "підсумках III Наукової
Конференції КВ ІІТІП" ('То
мій України" з 13 вересня ц
р ч 37 (173) пише и Іван
Оксаїшн: "Проф М Чуба-
тий стверджує що старі ук-
раїнські історики обстою
ють становище яке виборо
тій три генерації істориків
а саме що український на-
род живе па своїй спокон-
вічній території в відрізнен-
ій до погляду деяких мол од
ших істориків що Україна
це колиска трьох східпьо-словяпськи- х
народів що ви
водять московський народ у
прямій лінії з території Ки-
ївської Русі та що україн-
ський і білоруський народи
розвинулися декілька сторіч
пізніше" Під учасника цієї
конференції маю інформа-
цію про погляд М Чубатого
що "теперішні україністи чи
історики зпід совєтів потра-
тили зв'язок з традиціями
Групіевського і його шко-
лою а й позасовєтчпки про
п пхають може іі несвідомо
різні совєтські побажання
пр„ нібито українці білору-
си і росіяни мали спільну
державу і т п"
Вияснюю: ще перед М
Грушенським галицькі паро
донецькі популяризатори іс
торії України о Степан Ка-
чала і Олексапдер Варвінсь-ки- й
трималися при описі
княжої доби схеми Іпатсько
го списки Початкового Київ
ського і Галицько - Волин-
ського літописів отже почи
пали від приходу Рюрика
до Великого Новгороду але
не включунатп історії Суз-дальщи- пи так як це робили
галицькі москвофільські іс-
торики Михайло Грушевсь-ки- й
писав історію українсь
кого народу а не держави і
тому при описі княжої доби
обговорив тільки ті землі
держави Русь з столицею в
Києві які сьогодні заселює
український народ якого
предків як хліборобів заста
ти на 5 країні вже перші оип
сувачі її населення Але Гру-шеиськ- ий
не заперечував
приналежності! до княжої
Русі білоруських земель і на
її територіях колиски Мос
ковщини Ростова Мурато-в- а
і Суздаля Степан Тома-шівськи- й
висловив погляд
що тільки галицько - волин-
ська держава ХНІ-ХІ- У ст
була суто українською бо
обмежувалася тільки до сьо
гочасннх українських зе-
мель тоді коли києворусь-к- а
держава обхоплювала
сьогочасні білоруські і мос-
ковські землі Ніхто досі не
опрокинув цього погляду а
"Українська історія" (1919)
Томашівського я в л я є т ься
першим твором у новітній
українській історіографії
що започаткував держав-
ницький її напрям Мпрон
Кордуба шукав початків ук- раїнського народу щойио в
литовсько - польській добі
тСіам"УМкриакїонлсаькаЧубаті ийросвійсстьакта-
концепція історії Східньої
ного емігранта є не влашту-
вання власного побуту на
чужині не вростання в чу-
жий грунт але навпаки --пов- орот
до рідного краю
для праці над відновленням
його господарського куль-
турного та політичного жит
тя Зрозуміло що ніхто не
може вимагати від усієї ма
си української еміграції по-
вороту до рідного краю але
дійсний політичний емігрант
завжди думає саме про цеп
поворот і до цього поворо
ту ма-- 2 бути готовим і підго-
тованим
С1ІУ яка одним з своїх
завдань ставить підготовку
політично - національних ка
дрів для майбутньої Україн
ської Держави яка орієнту-
ється у першу чергу на тих
хто хоче працювати для від
новлення Вільної Незалеж-
ної Соборної України - -- має
дуже велику увагу приділи-
ти вихованню загальноукра-
їнських національно - полі-
тичних кадрів підтримці ду-
хового зв'язку кожного по
літпчного емігранта з рід-
ним краєм
Можна було б накреслиш
ще низку актуальних зав-
дань які постають перед
СВУ як загально - націо-
нальною організацією але
Нвроии" уважає що "Русь-
ка земля" в ширшому розу-
мінні обхоилюва іа і Су-здатьщп- пу
Проте наприкін-
ці 1951 р в статті "Україн-
ська наука і українська по- літика" (д ж є р з і с и т с ька
"Свобода") приписав Івано
ні Лисяк - Рудпнцькому на-
слідування согєгськич істо-
риків і Юрія Вернарського
хоч цей молодий публіцист
покликунався па Томапіівсь
кого і Кордубу Принда
стаття Лпсяка - Рудпицько-г- о
в скитаіьських "Україн-
ських Вістях" про історич-
ний розвиток української
нації має помилки тому що
автор добачує прірву в іс-
нуванні української нації ко
ли па ділі цієї прірви не бу-
ло а знайти її сліди напере-
додні Хмельниччини міг ав-
тор у В Лпиинського "У
сіиіє)оу ІІкгаіпу" (Краків
1912) Лисяк - Рудішцькнй
під виливом своїх політич-
них студій в німецьких уні-
верситетах захопився захід-
ним утотожшованпям поши-
ти "нація" з державою а не
з народом та абсурдним "на
Степан Голиш
виголошена
19 -
Вже Сіїмш мочаїку друїої
сііііогоТ нііііііі оспоипі биї дішч
еііроііеіісікпч поіуі — Німеччини
і СССР іііі укріїїнсь-ки- ч
см:піх сііііп гірсмою
і і пі 1 1 пічною імаїу діюх ішрожпх
арміГі яле ОЛШІКОІІІІХ н сноїіі ос-поі- іі іміііігіршіх режнмін ПІП
ііііоіі теж-- іі ідобуї гя України за
опаїїуііаііпн її бигпггш і сінорспня
і неї німецької колонії під ІІІІЛІОІО
гііпскоміс:іріні шо дііі укра- їнською народу було однозначне
і ніким же "комісарінюм" під на-лю- їо
сонеіська республіка І СС-
СР і Німеччина перед якою ско-
рилась більпіісіь європейських
держаїї — тракгуїіали Україну як
предмет а болііпешікп ще іі як
спою внуїріпппо енраиу Іі цьому нажкому положенні іс-
нуючі українські поліпши иаріії
зайняли нпжндаюче сіаншннцс
моїііян ми ла слабі ріннніпсь з
ііснпннмп сніїу Зоїісім проти-
лежне сіаншіїнце заііняіа ОУН
Нропідні чніппіки українською
революційно - шмиольпої о руху
не діііілячисі на сили і здобутки
тодішньої Німеччини що стояла
на неріпку сиоїх успіх і ріїшііп
ПІІСІУНІІІИ ібИ)ЙІІО проти неї як
пішого окміапта не опускаючи з
уиаіп і сіарою пороіа — Москву
кіюком укріпна скоро пере-
творилася у ний чинник па
Сході Мііроііп ! икіім треба чи
сліп пси
Іі таких важких обсіашіпах в боропбі па два фронт прощ
двох поїм родилася УПА По-сіава-
ло українське військо відмін
не під усіх інших українських
військових формації! в минулому
сіворплась підпільна армія що ііо лчніа н собі славне ми-
нуле з сучасним і сіала спи тезою
ііиуїріїипіх сил які через сютіг-т- я уіверджваііі славу честь і не лпч української збройної сили
Про почліки УПА пише тнореці
її і Голошиї Командир сі и ієн Ткаазріас 19Ч47упрринк-- а н святочному иа іак:
"Ліпіте 5 років як член ОУН
Остап почав на Поліссі оріапізу-ват- н збройні і окупангпмн і рУкуі-аїпи- імї для бороть„б„и
тепер ми обмежуємось ли-
ше цими найосновнішими
Дуже бажаним було б а-б- и
прихильники СВУ на чу-
жині широко висловлюва-
лись на сторінках преси та
на зборах груп прихильни-
ків СВУ в питаннях завдань
СВУ на чужині та метод пра
ці її
Закінчуючи цю статтю
ми хочемо лише ще раз під-
креслити те що вже зазна-
чалося в нашій відозві в на
ших листах до прихильників
СВУ та інших матеріялах
присвячених справі віднов-
лення СВУ иа чужіші
СВУ має бути загально-
національною організацією
українців на чужині вона
має етапі надбанням і тво- -
ривом всіх нас розсіяних по
світах сипів вона
має стати широким фору
мом українців па чужіші
З другого боку завданням
СВУ є не конкуренція з
існуючими політичними пар
тіимп політичними громад-
ськими чи становими орга-
нізаціями а доповненням
їх мостом до наближення
цих партій і організацій од
них до других и ім'я загалі'
по - національних інтересів
для об'єднання загально-н- а ціопальпої боротьби
цінним історизмом І
влює цілком хибний
нпсло- -
17 0 ІМ ЯЛ
що "типовим зразком псіс-торичч- ої
нації є українсь-
ка" Тому вважаю за відпо-
відне слова по іь
ського історика Станіслава
За київського професора
львівського університету ви
СІ О В ІЄНІ в одній йото допо-
віді в циклю т зв Загальних
Університетських Викладів
в половині 20-п- х рр: Іімці
стііо'м: пі ігіуку про народи
(нації) історичні і иеісторнч
їй Я до німий (першої світо
вої) був ("гол
доиаіем") такого погляду
але цей погляд є цілком хиб
ний Немає пеісторпчннх на
родів усі пародії є історич-
ні бо кожний народ миє
свою історію"
Микола Андрусяк
Фрііщ(ікііи ряд вирішім
иоиіпі и і ролі під ііарінмсііг
сііки:у спрмпсікікш
ірмії і іпі і аіши раїпфікіції мирно-і- о
коїпрікіу Західіїїоіініеііікою
рссмубіікою Дискусія ІІІД однією
і дрмоіо СІїрІІІОК) роїпі'ііісися
іірііідоі!і)діпіі() її по кшііпі ліісіо-иід- и
УПА непереможна
(Промова на Святі УПА
Торонті X 1952)
підбуїсіінсь
Укі)іїііі
ішм
підмет
іероїчпе
України
пригадати
"І
поклонником
формуііііііпн
що відбулося
ООріОЧИСЬ ОДШІКіІІІІ) З ІНЧІІІИМИ і
боіьшсііпкпмн паршзіпіамм дшп
иочаюк новим формам визволь-
но - революційної о рухч — Укра
їнській Повсіаичій Армії Через
кілька місяців цей рух поширився
па все Полісся Волинь Гатчину
іа більшу чистішу і Ірапобереж-жа- "
Не мили значення віісіуіпі дея-
ких осіб і і рун прощ УПА що
називали це "злочином" "дії нац-
іним" "пепоірібшім пролігшім
крони" "боіьіпевіщілсоїо аіеніу-рою- " Народ підсвідомо відчув де
йому місце іі масово книжнії ря-
ди УПА Іісі труднощі помиї ш не
реборош піксела ідея яку ішспі-ііиі- і
собі з сімоіо почпку УНА
Промоипсіиії клич "ііоія наро-
дам воля людині!" та конкретна
піль — українська сімосііПна со
борна держава — бу піп ру- ушкіярмаиїнцевіщоспінваактаизувналиридцкожбонроцміву іііікп за свої а не чужі іиГереси
Іїже з самою почпку сішйою
існування УПА віддала себе служ-
бі своііому народові Піхю ііипіїй
іільки першії УПА віісіуіпіла нро-і- п сваволі дикою ґсішаїю проти
і пл зірвалакімііівсіікзонна)чній манмніарі
вивіз країпської молоді на ка- торжні робот до Німеччини Цілі
іраиспоріп молоді іі Східніх Зе-
мель України іа Полині були
звільнювані і включунапі до бо-
ро і ьбп про і и окупанта
VI ІД % - іи пі:'л„ іітачуііііиіси іп- - ісршцнм за попалені села Ііоіпиі
іч 1'озсірііяіпіх иоіпшешіх і за-каювап- пх в Києві Лишці Рівно-
му Стапиславові Чоріконі да
ясеріпи що впали в знаних копц-іабоіа- х Осьвеїшіму Діхпн ' Ну
хспваіьду і інших '
Різом з боротьбою прощ нім- ців УПА новела піннішії- - збройну ташикцзсаіяюн її іпііроикмрчіаеїрнебузольБЧшіелсроввриоуцнсьіікіїохпііарпуоврап-и1ап1р-а- 1 Полібсусліи „ пВавоілиіьні педвенітетреорриптзоурціїатниа Ммоіілн селян та ннсірілюваліі
тікшеїншо и спмімінкіїї
іііськоіо самостійницької
'І ЧІ ІІПНКІПІУ
УКіаш- -
РУХУ
П:НПУ ці тї-іііс- и н
Осваід ШйрЩЩі
Без
ні єн н я
одною
нас —
славні
(У п'яту річницю смерти Поета) 5У
великого персоїль- -
можна твердити що
з характерпихрис
українців є це що
люди "родяться" в
нас щойно по їх смерти За-
слуги вчених поетів пись-
менників мистців вояків та
інших для нашої нації оці-
нюємо аж після їх смерти
За життя всі ці люди були
для нас звичайними пезаміт
ними смертельниками яки-
ми ми мало або й взагалі не
іитересувалися але зате пі-
сля смерти виростають вони
в пас па героїв геніїв їх ми
підносимо до вершин що
зовсім слушно належалося
їм за життя
Сказане відносить-
ся до майже кожної
постаті української і-ст-
орії
літератури ми
стецтва Це саме бу-
ло іі з бл п Осваль-до- м
ІЗурітардтом - --
Юрієм Кленом Укра
їпська еміграція вАн
стрії та Німеччині
(роки 1945-1947- ) хо-
ча особисто мала
змогу пізнати поета
запізнатися з його і-д-
еямп
заслухати йо-
го тнорп читані ним
па різних літератур-
них вечорах та імпре
зах але чомусь ми
цего не робили За
життя знали ми про
нього менше чим пі-
сля смерти А була
це людина -- - поет
великого ф о р м ату
ЩШЩ 'Ш
яку треба було належно оці
пити за життя допомогти
їй матеріально щоб пгодои
жити життя фізичного "я"
поета щоб тим більше зба-
гатити залишені ним ним у
спадщині скарги духового
Ми гордимося ним тепер
як поетом "великого форма
ту" як професором інс-бруцько- го
у п і в є р с п тету
(194(і р) ми згадували де-
коли про його "духове" а-- ле майже ніколи не турбува
то пас його "фізичне" Піс-
ля закінчення дпугої сніго-
вої нііііііі (1945 р) Юрій
Клей опинився на еміграції-ходи- в
у старім виношенім
сурдуті в драних череви-
ках хворий на недугу леге-
нів Мешкав у дуже иевід-радни- х обставинах: якийсь
час и Іисбруку при брудній
вузькій вопючім ІІІльоссер- -
одному селі Єчьне р-- н Клесіп І'і
вепської обі сіаліпські пар і іма-
ми ибм пі 5іІ селян Перед і руною
Ковпака що пройшла рейдом з
Волині до Карпа і втікали німець-
кі затопі опускаючи села іі міспі
Ковпак — сіаіінськпй двічі іе-ро- й
хоча ирандз всюивсі проти
пїмецькоіо добре озброєною і
вишколеної о вояка аіе не гсю-явс- я
проіи недостаппо оібіоєних
і вишколених оідді'іів УПА які
н карнаїськпч лісах розбили чер-
воних примітнішії партизанську
пікніку бороіьбн ті маючи за со-
бою місцеве поселення
Підчас окупації УПА провела
іеж велику роз'яснювальну ікцію
серед нонків західиьо "-- європей-
ських держав що вкюиали пп сто
ропі німців кидаючи поміж них
відповідну діїераіуру ппсніііюю-ч- н
чому й за що боремося
Пе молена помину пі її цьоіо
факіу що УПЛ иеретяїнула па
свою сюрону аиачпу частішу по-
неволених Росією народів що сіу
жили в ч зв національних бата- -
ііоиа прп німецькій армії і так
при УПЛ почали творитись націо-
нальні відділи що борячпсп по
стромі УПА боролися тим самим
за сно:' визволення Дальшим ста
пом до зміцнення співпраці між
поневоленими народами була 1 Конференція Поневолених Наро-
дів Сходу Кнропп і Азії яку під-іоіов- нв ієн Т Чупринка н лисіо-мад- і
11)1'! р а яка сьоюдпі завер
шіііи--я ілнорепіНІМ лон і так по-
руч себе спшули поневолені ЛІОСК
ишо ма)оди об'єднані спітьиою
ідеєю волі що її скріпила спіль-
но п рол я м крок
Н місяці серпні ІіНЧ р відділ
УПЛ складеним також з у беків
ірузппін і бітоусіи зпіпцнв у бо-
ях з німцями в ЛІіипівському р-- иі Рівепської обі 00 ііглсрівців
29 А 1У-1-
4 р у великому бою
УПА з військами Н1ШД в с3аліз-мнц- я
Крсм'яисччпнл взяли участі
і впзначіїлпсь національні відділи
ппар Іі цьому бою порої нт ра-
тин 2-1- 0 попиши
Мені доводилось особисіо ЗУ-сірІчаї- ись
з відділом татар у Кар
инпіх та ііаііііцямн іі казакстаи-цям- и
що були моїми приятелями
І Це за часів німецької окупації
УПА розв'язала недостачу тіід-старпиіпськ-
ою
і стаїшпшськоіо
складу орпіпізуючп ряд військо-
вих шкіл иа Ііолипі Лілііощнні н Карпатах Одну із таких шкіл май
я змогу закінчити и Старосаибір- -
гассе а опісля £Г-- того мснікаїйяч "Л
ГЛУХ Гірській-- !
КУДИ підчас слітниЙі
лапав
кчу Мі- -
а Дехто навіть ьЧ Це "а конто "по£і "оста мовляв: "„Й
епічну вдачу
хоіо Але
ИШОН V ч-- гл : " ЧСЦ
' -- - '11
РОїіі
варськп ' зе --
{а
кішциіш Йот „л л' оать
шив
ум '"лш- - Б
У :иа 3Піі
іям то за жпт:'
'і"
ІІП СМічіті
'"'ИіЦй
— шині г- - не
шЬВІНЬЬИІЬЬЬЬЬЬн
іувати
ІПріГ І
ИІЧЧИ'ІУ
страти
СПОКІЙ
тому тіло Його
твір
ЯУкае
П'ять
земля
и свого
спалииш
його належ е 3
Можемо
СЯо
зиг
'"ІИН
£ідй
4 к" Не НЛІІцу
ІК'ІІІКОІ МОПІПІ м л„ :ішоі па хріїстияІ нсцЦVII шіліпіініі іа справедіиво-ст- і тнідшіа що через цпе своє жштя прямувала до чі гось великого та ііілпхотно- - го людина що ступала сво
їм жптгншм шляхом зі про иідііпми ознаками плятоніа- -
-- і киї илтогіяду ЯШЇ ЇО комо СХОПИТИ в ідся Л
ира С нраггдпшоста Прлл-д- н та КіСц# длп цеї люд-
ини ДІІІСШІІІ НІЧНИЙ світ і-д-
еіі Плятоня Я 1ІС М11ГСЩ ний не змислово чшіірт
'Чірніімальнніі Ідеї заякоч- -
чі в Возі (ідея Добра") Світ
не є створений — матерія с
вічна але Демюрґ творець
світу оформив її в космос
та оживив світовою душею
Душа це принцип руху и
(ЮРІП КЛЕН -с- тор3)
щі іііі то склідттасі ї 250 ненів
іонацніі ОУН самих сердоо-іпкільннкі- в
і студентів в тому два
рої юнтків із €N'3 Иршими
перше бойове цілоденне ір№
пп і: серпні 1944 р в бою і ні-
мцями сіме в і ому місці аідбу-ване- я
з'їзд УПФ
Далеко прод} маним кроком що
показав свої іьістідьіі в іииор Л'г Р1ІК1ПГІІН2 і МШ
1914 року УПІІ Повстав )крзш
(іь-ііі- і тії іііі-іііііі- П УРЯД ШО С'3'
ішіїшііімім зпсрхішком УНА і Ш'
лою підпілля і який" існе по сьо- -
і і-
лп!
ОіГгКінвно треба відмітній шо
П УкРОЇПІ ЛІІ01І ІЮ СЬОЮДНІ 1і
і-ігіі-
іиніі іШІІІІІІкІІ ТОбТО
УМА ОУН ЯКІ с гпноплять одну
иероірпішу иііісіь "В вони бе
! -- іііііії і'ітютьби серед пл?
ИИПК1-ІІ- Ч булнів і сват серед
радоеш сиііьііих нсрсмої і ечт
ШО ЖСРТВ Н' ь- - лі-- ш грііЧ
однаковій 'мірі приходить" а
дані як УНА так і --
ласі така ооііова дружба ""
дсііпо - політична єдність шо
рочірваїп нікг)м й ік0'!"ції
Цю гдіііпь видно в УьР'Ш
И
: 'Ііа П0ІІКШ)
КОКІІОМ ' " - _„„„
фірмою
-- „ і іііміГТІІХ ''- - веду що 'і ід"'-- - " ііііаіі --важко її її ніртп' аїІІ
піт гл тій ІСН'Н!
I іч -- )іпіі '"' - „„„::[
ОУН яка свої
била під
ЗОВНІШНІ а"
VI ІА Тнмг
і ТНІІІІЧІ
в - ма ПоділГНііиніч
КУДИ ОІЛЬІІП І'їді '
ТІЛЬКИ реідамп уіг оп:
руїннії ШДДІІ ЧІП' „Лнвав крі рюнав лпсіївкп о - ' йі
иціх иіірютпі зші"
_ о
творив ІПДІПЛЬМХ лч- -- „
Зближались в злмдн і
України воєнні фронти
: -- п У"Л' Г ІІ-1С1І-
ІІІ новин іиі "'"
_-
- „„„йіІіР'
ти пас пімш н о-'""- "' азнавчіі
дер і псі поза Ф!ЮМІ' '" 0„знд- -
НТ!ІТ _ було завд - ар
пою складу Ііочалми
6ІЛЬІІПІ І МСІІШИХ ІРІ Цф
комплекси Полісся В3ііі- -
пат щоо там ііід-і-- -
ля ворої а підго1"''
її „арі з ним почалася
ка вояцтпа до іґшіоі ді ф ГІІТІІП1
НОВОЇ НІС ЖОІіі-і"'"- - ПА0Ч
по ма смерті
Ті ііі не
мі'
де
- Т
- К1ІЗВ0ЛСМ- -
пГіііПЬ
лякіл1 нона дій 0- -
НІ'"""' „іпоЮ
ним опанування! - д0
ремоу ІІраілп Готов"
„ої зустрічі рсиплюше
1
і