Homin Ukrainy, August 16, 1969

              УКРАЇНИ
МИ'ДА'ЄМО КАНАДІ
НАЙКРАЩІ ЗРАЗКИ
УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
— ГОВОРИВ МИТР КИР
"М"А""К'СИВМДНААВ' ФФИЕСНТІ ИВАЛІ
Три' дні тривав у Давфи-н-і
український фестиваль
І 2 і3 серпня' Понад три
тисяч! українців маніфес-туваш- иг
свою вірність ук-
раїнському г народові своє
приівЛязання до української
культури
На офіційному відкритті
фестивалю почесними (гість
ми були їв-- п'ятницю 1 серп
ня прем'єр Манітоби Е "
Шраєр яікий в _а'систі су-мів- ців
(перетяв ленту фе-
деральний посол М Сме-речинськ- ий
сенатор П
Юзиш українці — мініст-
ри в уряді1 Манітоби пре-
зидент -- УНСоюзу Й Лисо-- у
гір з-СШ- А та інші Госпсн-дареі- м
фестивалю був пре-
зидент дирекції фестиваг
лю1 ІСемчишин
--У суботу 2 серпня від'
булася нарада' Вулицями
гДа'вфину котилися ' довгі
колони'авгг і почмистець-ком- у
вдекорованих возів
'Кольоритні були мисте-
цькі шгступи — танцюри-
стів Гі співаків
На обіді' відзначено юві-
лей 75-річ- чія УНС "Відмі-чєйощ- о
у Велі Рівер біля
Давфину 12 квітня 1897 р
у малій хатині українсько-
го поселенця яка і досі
зберігається висланий до
Канади УНСоюзом редак-
тор „Свободи" о Нестор
Дмитрів відправив першу
на 'канадській землі укра-
їнську 'Службу Божу
♦ Наархиєрейськш Служ-
бі Божій у неділю 3 серп-
ня митрополит УКЦеркви
б Канаді Кир Максим ска-
зав -- у своїй проповіді:
іЯікіцо очі цілої Канади
звернені сьогодні на нас
то Сне -- тому- що ми добре
знасмю'і англійську мову
Слава Боту що ми грома-дЦїи'Пц- еї вільної країни!
Алеочі Канади звернені
нанас'толгу що ми укра-
їнці і "що ми можемо дати
Канаді' те чого не може
"дати ніхто інший — "най-країці'чЬра- зки незрівняної
української культури і ук-
раїнських традицій"
1 :£
„РАДЯНСЬКА ЕНЦИ-
КЛОПЕДІЯ ІСТОРЙ
- :я України' '
Повідомляють що в цьо-- _
муірчяц-- вийде перший том
„Радянської Енциклопедії
ІсгрірпїУкраїни"л яку готує
шедадоиіггво „Української
Радянської Енщіклопедії"
'уі'Киюві Енціжлооїедія вий дезох томах більше по
ловини матеріялів присвя-
чується радянській добі"
(іРащнська Україна" в 3
л --г-
і! Напевно і в цій праці я--
ка"прегендуе на науковість
історія --України буде спо-
творена таКдщоб служити
російськім1 ііпгерським ін-
тересам і їх прошій'утати як'Іцедб речіДойблев:огв
1 7Лгом6вій% Уаїнсктй' Ра '
дянсьіЕнцйетопедіГ'у "
Чекістський напад Л
У Літературній Украї-
ні" о 5 серпня ц р появи-
лася довжелезна стаття че
кіста в 'літературі продаж
ного вислужника російсь-
кому колоніалізмові — го-
ловного" редактора „Вітчиз- -
ни" Любомира Дмитерка п
н „Місце в бою" Підзаго-
ловок „Про літератора
який опинився по той бік
барикади" не лишає "сум-
ніву що тут Л Дмитерко
використає всі свої чекіст-
ські вмілості щоб спрепа-іруват- и
для органів КҐБ і
совєтської прокуратури по
трібний для репресій мате-рі- ял
проти українського лі
тератора'-- в УССР
Тим разом предметом че
ікіатського нападу став Іван
Дзюба широко відомий в
Україні і в країнах вільно-
го світу з "мужньої оборо-
ни українського народу пе-
ред наступом російських
асиміляторів і колонізато-
рів Його твір „Інтернаціо-налізі- м
чи русифікація?"
виданий "на Заході знай-
шов прихильний відгук у
політичному світі Бо Іван
Дзюба наводить факти
розкриваючи русифікацій-
ну і колонізаторську полі-
тику Москви '
і фактів найбільше бо-
їться Москва Тому то по
40-річч- я
(ОС) На оселі СУМА в
Еленвіл Н Й в неділю
27 липня 1969 р відбула-
ся імпозантна маніфеста-
ція якою організації Ук-
раїнського Визвольного
Фронту: ООЧСУ СУМА
Тов кол щояків УПА Тов
Уіир Огуд Молоді ім М
Міхновсь'кого Союз Укр
Політичних В'язніВв Об'єд
нання Жіноцтва ОЧСУ та
Приятелів АБН в Америці
відзначили 40-річг- чя бороть
би ОУН за Українську Са-
мостійну Соборну Держа-
ву Маніфестацію попере-
джено Богослуженнями в
наміренні українського на
роду в обох каплицях осе-
лі Католицьку Службу Бо
жу відправив о Любомир
Гузар який виголосив з ті-
єї нагоди патріотичну про-
повідь По Службі 'Божій
відправлено Панахиду за
померших На Службі Бо-
жій таПанахиді грала ду-
хова оркестра СУМ „Бату-рин- "
з Торонта під бату- -
тою мґр Василя Кардаша
та співав хор піддириґен-туро- ю
мзір Миколи' Кор-милюк- аз
Ваішнґтону Пра'
вославну Службу Божу від
правив о Володимир Ба-зилевсь- кий
" 'ч
По обіді о~ год "2-- ій ма-
ніфестацію розпочато вмар
шомна площу до пам'ят-
ників наглих героїв роботи
скугггораУПАМих Че-решньовсь- когб
Духова 6р-тсес- тра
СУМ Батурин" 'з'
Торонтаз диригентом мґр
ВасилемКардашемвідкри
вала похід-- - далі рипіли
стрункі лави сумівок'ісу-ігівці- в
о їх прапорами}1 гіред
ставники організацій ~Ук--
громницька стаття Л Дми-
терка — не появилася ви-
падково Чекіст - виконує
свою брудну роботу вис-лужниц- тва
ворогові укра-
їнського народу Він не по-
лемізує з _І Дзюбою не
заперечує наведених ним
фактів русифікації і коло-ніяльно- го
грабунку Украї-
ни бо факти — це тверда
незаперечна правда Але
Л Дмитерко ютосує сталін-
ські погромницькі методи
Проти фактів проти прав-
ди — ставить терористич-
ну машину сталінізму що
досі діє в Совстському Со-
юзі стосуючи наклепи за-
лякування шантаж обви-
нувачення у зраді і дезер-
тирстві після чого йдуть
арешти і заслання тих що
не гнуться перед російсь-
кими колонізаторами й не
хочуть їм вислуговуватися
а прагнуть і домагаються
свободи й людських прав
для себе й свого народу
В УїС'ОР ще далі панує
чорна ніч сталінської реак-
ції Людина не має права
висловити свобідно своїх
думок і переконань не сміє
виступити в обороні належ
нихїй і народові хоч би'
на підставі совєтської кон-
ституції прав Людина по-
збавлена права на оборону
ОУН на оселі
раінсьїкого Визвольного
Фронту з 'вінками та пра-
порами ООЧСУ СУМА
УПА й інші в тім і прапор
ОУН червоно - чорний з
тризубом представники
жіноцтва центральних ук-
раїнських організацій в
СІПА як УККА УНС
ДровидінМя" „Народня
Поміч" Приятелі АБН в
Америці Комітет Тижня
Поневолених' Націй Укра-
їнська Дивізія УНА Катед
ра Українознавства НТШ
духовники й інші Під зву- -
ки оркестри відспівано ук-
раїнський та американсь-
кий гимни а сумівки і су-мів-
ці
піднесли оба націо-
нальні прапори: американ-
ський і український Оп-
ісля відбувся врочистий
апель коли представники
„Літературна Україна" з
1~ липня розпочала публі-
кувати уривки з нового ро-
ману лавреата так зв ле-
нінської премії Михайла
Стельмаха Дума про те-
бе" ІІісля кількох рядків
опису майбутніх" жнив у
тому" романі написаному
до 'Ленінських' днів" ска-
зано:
$ Мир он Снігурський зно
ву д6' газети з
виступом нотоявленого го-
лови зборів
'Яр"6славаГ'СтецьКах якого
теперблагослив'сам свя-- "
тоюрськийі господар „--
'мит трополіГОіШепттіпийМи і
не потр еоуємо "лише4 побож 1 них смирних і прапоршГіМИ
РІК ВИДАННЯ XXI -
Ла 34 (1057)
„ Су5ота
л серпня
?" Аисизт і
' 1969
Дмитерка на
Це дуже наглядно показує
стаття Л Дмитерка
Дмитерко відмічує тала-
новитість Івана Дзюби і не
заперечує навіть правдиво
сти його тверджень про ру
сифікацію України Він пи
ше:
„Український радянсь-
кий критик Іван Дзюба роз
почав свою творчу діяль-
ність у Донбасі В місцевій
партійній пресі публікува-
лися його рецензії на тво
в
Останню поїздку Ніксона
називають початком нової
американської політики В
азійських країнах він ви-
разно підкреслював і наго-
лошував націоналізм азій-
ських народів — потребу
їм "самим без стороннього
втручування вирішувати
свої оправи в тому й орга-
нізувати оборону азійсько-
го 'континенту Америка
прийде їм в усьому з допо-
могою — економічною і мі-
літарною' '
- Це не політика ізоляції
відступу Америки з азійсь
кого терену перед наступом
в
організацій Укр Визволь-
ного Фронту під звуки сур
ми зложили вінки біля па-
м'ятників от С Петлюри
полк С Коновальця ген-хо- р"
Р Шухбвича та про-
відника ОУН С Баядери
Маніфестацію відкрив від-'імен- і
організацій Українсь
кого Визвольного Фронту
мґр Іван Винник голова
ГУ ООЧОУ Він передав
провід' маніфестації мґр
? Володимирові Левенцеві
який заняів місце на „три-
буні удекорованій вели-
кою відзнакою 40-річ- чя
ОУН подібно до тих що
їх продавали на пам'ятку
маніфестантам Д-- р Мико-
ла Кшимишин у своїй про-
мові пригадав історію пос-
тання ОУН заснованої з
(40-річ- чя ОУН стор 4)
бо-
ротьби прапорів наступа- -
ючих когорт Нагорна про-
повідь — це революція бо-
га! писана --вогнем" „Ох
Отецьку1 Отецьку чи тре-
ба турбувати' бога коли
зв'япався з' дияволом! Ма
єш ти -- 'всього дві "когорти
і -- —„Нахтіґаль" Ролланд""
а говориш як Наполеон"
він жбурнув газету на зад-
нє" сидіння втупив очі в
скло~' за яким спадало _в
долинки у виярки 'йі вибі-
гало -- на пагорби його х--
рі д--
'ке Подоігля" Гт д У п'ерЧ
пгиХ' розїщілазс книжки зга--
дуетьіся' також 'про Керен-ського7--С
'Петлюру їтаі"
'звані дружини 'українсІЦ' р"
М СТЕЛЬМАХ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ
ДЕРЖАВНОСТИ У СВОЄМУ НОВОМУ РОМАНІ
потягнувся
'національних
„ГОМІН УКРАЇНИ'' — сушільюгіплп і
Видав 'Видавнича Спілка „Гомін Українці-з-- у
Торонті Онг
"НОМШ рККАШТГЧ- - таКАІМІАМ ¥ЕКЖЬТ
РпЬІЬЬеіГетегті Заіигйау Ьу '"Нотіїї -- ТГкгаІву-
РпЬЬ'Со Ці '
ИО'ВаШшгеі 81гее£ Тогопіо 133 Опі — Сапай
ТеІ 368-344- 3 & 368-34- 14
ЗЕСОСІ-АЗ- З МАН
КЕЄІ5ТКАТІСЖ МШВЕК 0356"
І Дзюбу
Після візити Ніксона Букарешті
Еленвіл
потребуемо'прааіорів
!:кіжнаігіоналістівуі1941
ри донецьких письменни-
ків- — українських та ро-
сійських! статті про робіт-
ничу тему в літературі то-
що У своїх перших спро-
бах Дзюба виступав з по-
зицій соціялістичної есте-
тики' виявивши при цьому
безперечний хист До ньо-
го з увагою поставилися
столичні літературні ви-
дання- Він переїжджає до
Киова вступає до аспіран-(Чекістськ- ий
напад ст 8)
(Нова американська політика?)
китайського і російського
імперія лізмі в Нова так би
мовити доктрина опрацьо-
вана іКіоінґером дає змогу
ОПІ А „відв'їязатися" від ви
снажуючої і безперспектив
ної війни у Вєтнамі яка ду
жея непопулярна 'внутрі А-мер- ики
а оборону цього ра
йону перекинути "головним
чином на плечі союзників
Звідцмиімтилпаов'яозонваєтбсьуклаа пяркесцае
поїздка державного секре-
таря Роджерса зокрема йо
го розмови в Японії і Пів-
денній Кореї Московська
„іПравда" писала про орга-
нізування американськими
„імперіялістадій" нового а-зійс- ького
бльоку
З самого початку Москва
неприхильно поставилася
до візити Ніксона в Руму-
нії хоч не виявляла цього
відверто Брежнєв відкли-
кав свою запляновану візи-
ту в Букарешті а після ві-
зити Ніксона Совєтський
Союз вислав на з'їзд румун
ської партії у Букарешті
свою друторядну "" делеґа-ці- ю
Це була перша подорож
американського президента
до комуністичних країн піс
ля "закінчення останньої сві
тової війни Хоч її не суп-
роводили жодні політичні
заяви в користь поневоле-
них 'Москвою народів але
сам факт 'візити американ-
ського президента в Руму-
нії --яка пильно боронить
свою політичну незалеж-
ність від Москви буві своє-
рідною політичною демон-
страцією
Правда вся майже аме-
риканська преса широко
розписується ь про „лляни
Нжсона'-відбут- и вершинну
зустріч з лідерами Крем-
лю й візита в Букарешті 'ма
ла"б "відкрити шлях до" цьо
го: Але знавець ггідсовєт-ськи- х
справ колишній мос
ковський кор%подент „То і
ронто Дейлі іСта'р" Марк Ґа
єн 'пише' на цю тему зБу--
кауфггу таке: уКоли'б пре1
зйдент справді хотів водкри
ти собі шлях до Москви то
його віз'йта в Румунії вккли
кала радше лють росіян
газіо настроїла" їх шїихиль- - '
но'до переговорів"
В' інтересі "МосквиїсГвід-- І
'
встська-пролаґанд- а пильної1
Кількома рядками „
Учені заступають різні по- -
гляди щодо положення на Мар-
сі Знімки Марінерів VI і VII
не дають повного уявлення сто
совно Марса а зокрема не да-
ють відповіді на питання чи
там існують умови для виник-
нення будь-яки- х форм життя
Знімки показують що на Мар-
сі існують кратери подібні до
кратерів на Місяці
Американські лікарі „за-
разили" пилом з Місяця 24 мііг
ші Досліди виявили що цей
пил не викликав в організмі ии
шей жодних змін Значить мі-
сячний пил не є шкідливий для
людського організму
уникає гострих протиаме-іриканськ- их
виступів Пре-іс- а
в СССР_здержується від
коментування візити Нік-
сона в Румунії Щойно те-
пер появилася в „Ізвесті-ях- "
стаття у 'якій підкрес-
лено що „народи Східньої
Европи не зловляться на
'американські дипломатич-
ні у смішки' Автор пише
про далекойдучі пляни „а-мериканс-
ьких
імперіяліс-тів"'щ- о
їх вони проводять
е тільки в Азії але теж в
"АфріщЬ Латинській Амери
ці та Европі „вокреаіа вони
ведуть свою перфідну 'так-
тику „будування мостів"
щоб підьрвати солідарність
соціялістичних краш і-буду- вати
між ними бар'єри"
Населення Букарешту
(влаштувало Ніксонові дру
окнє овапійне прийняття
Понад 600000 людей віта-ш- и
його з друясиною на
шляху з аеропорту до кол''
королівського замку де
влаштовано на його честь
бенкет
Ніксон і президент Руму-
нії Н Чаушеску пильно
унякали в своїх виступах
неприємних для Москви ви
словів але оба наголосили
необхідність будувати між-
народній лад і мир у світі
іна засадах незалежности і
рівних прав для всіх наро-
дів "
Вказуючи на потребуми
ру в світі Ніксон сказав:
Коли" вдасться заверши-
ти переговори в справі ми-
ру то це буде „мир різних
рас різних націй різник со
атілльних систем СІНА!
стоять на становищі що всі
народи повинні користува-
тися однаковими правами
'але ми не вимагаємо щоб
їх схарактер і державна си--
стема були такі самі"
Вітаючи Ніксона Н Чау-
шеску говорив:
"-„- Ми переконані що в на-
шому складному 'світі від-
носиш між державами по-
винні базуватися на прин-
ципах мирного співіснуван
яя)і пошанування'незалеж
ностиі суверенносги повної
рівноправности і відмовлен
ня від вмшгутїіїння увяут-ріш- ні
справи Лишеце мо-- же
сприяти порозуміяню
іпж окрйшмиГ державами
та дакріплеіопо миру ітбез-пеки'- -в
усьозіу світі"- - }
" Відмічення' важливости
1 (Після вюитилістор 15) здвиг СУМ ЗО І ш ц р на оселі „іЩ]ЕХЖіІ&ЯКІЬ' іі-
? V - ч л т А' — ''
'І 5