Homin Ukrainy, December 20, 1969

              Стор 2
Ярослав Стецько
Степан Бандера - прапор
боротьби за державу
„Про героїзм так тяжко щось
сказати
Щоб в сказанім дзвеїшш іоісті
тоші
Можливо краще просто у поклош
Схилити голову перед лііцем
посвяти" —
говорить лоетка Алла Кос-совсь-
ка
- — ~~
Абоіхай говорять і "чини
героїв 'про (них документи
Ьпанічний страх ворога пе
ред ними та туга і захоп-
лення ними народу
У _документіації-досліді- в
Комісії правосуддя-Сенат- у
СІЛА з 1965 р п н „Мир-де- р
Інтернейшенел Інк"
з тлі дн а головком „Сркито-вбивств- о
і поривання лю-
дей як інструмент СОВЄТСЬ-к- ої політики" стор 54-6- 4
у заприсяжених зізнаннях
ліайора КҐБ — перебіжчи-
ка Дерябіна на заггиггання
сен Дадда читаємо таку
відповідь:
„Від 20-и-х років совст-
ська державка безпека
практикувала убивства ук-
раїнських еміграційних лі-
дерів 'Наприклад убивст-
во українського націонали
лото лідера С Петлюри
Шо торкається українсь-
кого націоналістичного про
відника С Баядери то йо-
го поклала на лкггу для
убивства державна безпе-
ка (КҐБ) — ще перед 2-- ою
світовою війною як це ме-
ні відомо о еміграційного
департаменту державної
безпеки Вона вганялася ва
ним від 2-- ої світової війни
Вони були особливо не-
безпечні' Це причина чо-
му совстська державна без
пека вбивала такі особис-
тості як Петлюра' Конова-лець'Бандер- а?
Нащоналісі
ти зокреаівЗахі'дній'Ук-раїн- і
ї були дуже" активні
1946 І947і'948шзніше~
Це незвичайно --с цінні
ствердження Підкомітету
внутрішньої безпеки Сена-
ту СІІІА про те що не ліг
ше Степана Бандеру але
м Євгена Коновальця і Си-мо- на
Петлюру вбила Мос-
ква
Хоч якою гіркою є істо-
рична правда що перемож
ців не судять а судять пе-
реможених то все ж таки
у морально - етичному сен
сі починається вже суд над
фізичними переможцями
Суд над Москвою
Суд над Москвою над
урядом СССР ЦК КПСС
КҐБ зокрема над Шелєпі-но- м
кол шефом КҐБ піз-
нішим "заст голови уряду
СССР секретарки КПСС
над Ворошиловом і Хру-щово- м
розторнувся в усій
ширині' на процесі в Карль
сруге Світова опінія і Вер
ховний суд 3ах Німеччи-
ни засудили уряд СССР і
КПСС
У мотивації цього суду
читаємо:-„Це- й процес за
вбивство доказав наявно і
безспірно що т зв коек-аистенц-ія
і т вв соціяліс-тичн- а
справедливість вза-
галі не виключають інди-
відуального терору (усе це
екєловіі з комуністичного
словника) - Сталінізм по-
мер "але -- індивіідуальніоі
терор живе Совстська та-
ємна служба тепер не мор-
дує по власній сваволіТе-пе-р
вбивають' на виразний
наказ " "уріяду Політичне
убивство с тепер — так
мовіїтиі б — гінстіРгуціона-лізовани- м
Політичніїй
провід СССР провід світо-б- ої
потуги "яка гордиться
своєю історією і цивіліза-пДсю:лсучасн- йй
провід ці-
єї країни" члена' ООН- - кра
їгауяюа'івдержує нормаль-
ні' дішломатичні взаємини
'з ''Федеративною Німец&-ко- ю
Реоіублікбю7 уважає
доцільним і можливим да- ти наказ виконати вбивст-
во отрутою на суверенній
території Федеративної Ре
спубліки Це було виріше-
не принаймні на поземі у-ря- ду
Цим він б'є сам се-
бе в обличчя топче всякі
міжнародні звичаї німець-
кі карні закони щоб злік-
відувати політичного про-
тивника Але треба не за-
бути що політичне вбив-
ство врешті-реш- т скерову-
ється проти його ініціято-р- а
так як політична брех-
ня
Стверджуємо з жалем
що на німецькій території
провід СССР урядово на-
казує й переводить скри-товбивст- ва
'Як носії високих функ-
цій на суверенній терито-
рії чужої держави вони
недосяжні для наших на-
магань виєкзеквувати на
них справедливість хоч
остаточно шхто не втече
перед своєю заслуженою
карою
СССР трактує як заслу-
гу і необхідність такі чи-
ни що їх усі цивілізовані
держави засуджують і пе-
реслідують як злочини!
Наказодавці вбивства не
уникнуть своєї вини і ка-
ри бо ніхто не може втек-
ти від своєї вини" — кін-
чає Верховний суд свою
мотивацію присуду над
урядам і ЦК КПСС
Отож Верховним судам
демократичної країни до-
казана вина Шелєтина і
ко а виконання кари жде
свого часу!
Дерябін стверджував
що постаттю Степана Бан- -
дери москалііінтересуша
лися -- вже— перед -2-ОЮ-
~СВІ=
товою війною _ Тодішній
п6 льсь кийжу р н ал—"іБу нт "
млодик"'1 Варшава '207-1- 1
1933 д в" статті „За п'ять
хвилин дванадцята" писав
про ОУН підкресливши
що її КЕ на ЗУЗ очолюва-
на С Бандерою:
„Таємнича ОУН — с
сьогодні сильнішою за всі
українські легальні партії
разам Вона панує над мо-
лоддю вона творить за-
гальну отгінію вона пра-
цює із страшним темпом
щоб втягнути маси в кру- тіж революції Сьогодні
вже цілком ясно що час
працює проти нас Кожний
староста в Малопольщі
(Галичині) а 'навіть на Во-
лині може вирахувати ни-
зку сіл які ще недавно
були цілком пасивні а сьо
годні прагнуть боротьби
зревольтовані протидер-
жавною акцією А ---
це оз-
начає що противник зріс '
на силах а польська дер-
жава втратила"
Крайовим провідником
ОУН на ЗУЗ буїв у той час
динамічний повний інвен-
ції шщіятиви розмаху і
риску Степан Бандера а
головою Проводу всієї
ОУН був полк Є Конова-лец- ь
який зосередив свою
увагу на розбудову мере-
жі на ОСУЗ Таким чи-
ном як пише один із йо-
го колишніх співробітни-
ків:"' „Єв'іявкові пункти
ОУН сягали від Гельсінків
до 'Шанхаю через Прибал-
тику Білорусь Полісся
Збруч Дністер" Варну Тс-тамю- ул
Тегран Кабуль і
часом Китай Всюди були
свої люди "з яких тепер
деякі є в Америці і по ін-ііп- ях
континентах світу"
(М_ Селешко) -
На тлі цих н двох цитат
ясно- - виглядає причина
страху Москви перед ОУН
перед її ігровідниками: -
"Про-тзначеїш- я г-ва- ту їх
у"в4іззольнд :Г революцій-
ній боротьбГ'дає "свос'вй- -
Г О МІ Н У К РА ї Н И 20 грудня — ОесешЬег 1969 Рік XXI № 52 (1075)
мушене свідоцтво сам во-
рог!
Слабих не вбивають! Бо-
яться лише сильних!
„Якщо буде треба без-
страшно поляжу під руї-
нами упадаючого світу" —
такий напис із клясично-г- о
Горація є на Гравюрі
Данила Ґаляховського яка
на тлі жахливого образу
бурі землетрусу загальної
руїни з'яви якихось апо-
каліпсичних потвор — по-
казує постать гетьмана Ма
зели" спертого на свій ро-
довий тербІ маючи право-
руч шість алегоричних по-
статей муз і чеснот а лі-
воруч лише дві постаті:
Віри і Батьківщини — опи
сує цю Гравюру Євген Ма-лаш- ок
Такий напис' — на гробі
Степана Бандери пригаду-
вав би дійсно цю велику
мету за яку він боровся
Чи знищення російської
імперії царства зла і зло-
діяння безбожництва і на-гюдовбив- ства
цієї апока-ліптичн- ої
потвори наших
днів не принесе величез-
них зрушень у світі? Чи
прихід епохи Києва нової
Алексаидрії не буде у ви-слі- ді
зудару двох — як ка-
зав Богдан Хмельницький
стін з яких одна мусить
завалитися?!
Степан Бандера як нез-рівнян- ий
провідник рево-
люціонерів ішов бурхли-
вим шляхом для инищення
світу Москви протиставно-
го сватові Києва світу
Кремля (проти світу св Со-
фії шляхом відбудови ук-(Степ- ан
Бандера стор 6) Рекляма
Важко собі уявити су-
часне економічно - торго-
вельне і навіть суспільно-громадськ- е
та політичне
життязахідньому -- світі
_без р акл ями _3 окрема в
"АмерищТКашді ніяке під
чірйємствобез реклямие'
ЧснуєВарто взяти до рук
перший ліпший журнал чи
газету щоб переконатись
скільки місця займає там
рекляма чи так зви оголо-
шення Кожне підприємст-
во відповідно до своєї ве-
личини дає про себе зна-
ти на сторінках преси по
радіо і телевізії або окре-
мими летючками брошура
ми і т д Знаємо також
скільки) уваги приділяєть-
ся справі оголошень у час
виборів- - до федеральних
провінційних (стейтових)
або міських установ Кан-
дидати на послів мерів
радних і т д видають гру-
бі тисячі долярів на оголо-
шення з яких заповіда-
ють свою програму діяль-ност- и
і при тому рекляму-ют- ь
свої особисті вартості
Очевидно ніхто з тих
кандидатів ані фірми які
дають до преси свої оголо-
шення не вимагають і не
можуть вимагати Гарантії
щоб оголошення дали ба-
жаний для них вислід Од-
наче добре зорганізована
постійна рекляма завжди
поплатиться Такі фірми
як Сімсон чи Ітон у Торон-т- і
і інші подібні настіль-
ки загально знані що для
них здавалося б немає по
треби влдавати грубі тися-
чі долярів на рекляму По-
купці напевно підуть до
них "сьогодні без реклями
Але ці фірми знають що
припинити чи навіть_змен
шити рекляму могло б оз-
начати що фірма з "таких
чи інших причин не _дбає
більше про розвиток: свого
підприємства не йдебіль--
ше вгору а паде' зниа До"
цього керівництво підпри--
ємства допустити не може
і щораз" новими кращими
засобами старається себе
реілямузаги Рбзумієтасяї'
роитьсяце передусім з утилрнтос' чи бізнесових
мотивші хоч за -- тим кри--
! Вовчук
Все як було тільки трохи гірше
В імперії підраховують і
балянсують цьогорічний
урожай На врочистому зі-
бранні в 52 річницю жовт-
невого перевороту яким
як марять і твердять про-роди- рі
імперії започатко-
вано перетворення цілого
світу М Підгорний багато
говорив'їпро сільське гос-
подарство Вказавши на
великі успіхи в економіч-
ному соціальному і куль-
турному житті колгоспного
села весільний прези-
дент" імперії заявив що
через оті „успіхи" селянс-
тво перетворено в соціялі-стичн- у
клясу і це найбіль-
ше скріпило його (селян-
ства) союз з робітничою
клясою"
Це новина! Півстоліття в
імперії щоб зберегти її не-
подільність будується без
клясове суспільство І йо-
го вже як твердить преса
мов би збудовано А тут
довідуємось що селянство
національних республік
після довгої і нескінченої
війни з ним що було чи
не найжорстокішою вій-
ною в світі перетворено на
„соціялістичну клясу" До-
сі соціялізм який буду-
вався в імперії Леніна —
Сталіна що є тільки чер-
говим виявом московсько-
го великодержав'я вважав
ся безкласовим ладом а
цього року селянство пе-
ретворено в соціалістичну
клясу І цей новий досвід
ються причини суспільно-громадсько- го
і культурно-
го характеру Фірми вида-
ють поважні суми на різні
допомоговіді культу рні„цііс
_7_Між двома V війнами- - на-землях-3а- хг України (під:
Польщею) рекліяма наших
хоч порівнюючи і бідних
підприємств розвивалася
дуже сильно На сторінках
нашої преси рекллмували
себе також чужі фірми і
професіоналісти Огляда-
ючи сьогодні напр кален-
дар „Червоної Калини" чи
інші подібні видання ди-
вуєтеся скільки там ого-
лошувалось різних фірм і
тдггриемств Зокрема меш
кашці Львова із старших
громадян напевно пригаду
ють собі дентиста який по
стійно давав свої платні
оголошення до календаря
„Червоної Калини" І той
дентист напевно ніколи не
сказав якомусь видавцеві
що він не дасть йому біль-
ше свого оголошення бо
вже досить давав поперед-
німи роками (Дент Насс)
У розмові з надітими під-пріномц- ями
прикодиться
чути завваги що наші лю-
ди йдуть купувати потріб-
ні речі чи гголагоджувати
справи до чужих які ні-
коли нічого на українські
справи не дають Таке
ствердження відповідає
правді але відноситься ли
шедо частини української
громади і це не дає підста-
ви свідомому українцеві
відвертатись від українст-
ва і ступати одним фрон-
том з тими 'які на україн-
ські оправи ніколи нічого
не дають
Незалежно від усього
приходиться з приємністю
ствердити що наші підпри
ємціД професіоналісти пе-
реборовши чимало трудно-
щів усього дні стали під ма-теріяль- нкм
оглядом неза-
лежними'-і становлять по-
важну базу для підсилен-
ня "нашого національно -- кутурного життяг"Пр"об-- л
еми не деталізуємо бо' ко
'ж—ен знає' Іпр- о що—' йдеться ---" в
незаперечно має підтвер-
дити правдивість ленініз-
му Хто знає чи оте „пе-
ретворення" не є початком"
якоїсь нової теорії „кля-сотворен- ня" в безклясово-м- у
суспільстві щоб дове-
сти непомильність ленініз- -
му
В імперії все можливо
Про Росію часів Миколи І
російській публіцист Гер-це- н
писав: „В Росії нема
закону Стоїть стовп а на
ньому корона" В ленінсь-
ко - сталінській імперії ко
рону заступає непомильна
Есеобіймаюча догматика ле
нінового вчення Кожна 'но
ва зміна в- - керівництві цю
догматику переробляє і до
стосовує відповідно до сво
їх потреб Ленінізм став
державним катехизмом ім
перської релігії великодер
жав'я Те вчення непомшіь
не універсальне воно обій
має всі галузі життя люд-
ського Воно вічне бо як
твердить преса імперії пе-
ревірене в практиці соція-лістіично- го
будівництво то
му воно й наукове Немас
статті чи то з економіки
чи з літератури чи філо-
софії чи навіть на техніч-
ні теми л якій би автор і
то часто академік і заслу-
жений професор не поси-
лався на непомильність то
го вчення
У тих догмах нікому не-еіль- но
мати сумніву вони
є обов'язкові і для школя-
рів і для студентів і вче-
них Без визнання їх лю-
дина не може і щось вив-
чати ні творити У вересні
цього року київський ака-
демік В М Глушков чи-
тав лекцію на тему: „Кі-
бернетика і технічний про-
грес" На початку лекції
академік мусів ствердити
"якЖГтГпередбачщ_йшшГбуЕ_]
"Ленін -"ї-іяка-його_велиічез-
кІГ'рол'я'в розвитку сучас-
ної технічної науки І тіль
ки після ствердження що
всі питання кібернетики
можуть успішно вирішу-
ватись на теоретичній базі
ленінської філософії вче-
ний почав говорити на те-
му Отак в імперії прив-чаю- ті
і „смолу пити"
Як і кожного року на
цього річних урочистостях
говорилося про успіхи зо-
крема в сільському госпо-
дарстві Успіхи як вигля-
дає з звідомлень преси ні-
би великі Нині в Україні
і в інших республіках ве-
деться кампанія на скла-
дання соціалістичних зо-
бов'язань між колгоспами
Одні перед другими „заспі-
вувачі" як їх величає пре
са колгоспів хваляться ч успіхами що зібрали по
30-4- 0 центнерів і більше
центнерів пшениці з гек-
тара 400-60- 0 центнерів цу
крових буряків І це мов-
ляв є запорукою того що
в наступному році холи
буде канонізовано Ілліча
трудівники колгоспних ла
ні в зберуть по 50-6- 0 цент-
нерів пшениці і по 600-70-0
центнерів буряків І то на
круг 'як пише „Радянська
Україна" в листопаді
Цифри астрономічні а
дійсний стан в цьому році
далекий від тих цифр Про
той стан не говориться пря
мо а так що його треба
дошукуватись ДЗід берез'
невого пленуму ЦК КПСС
(1965 рік) заявив Підгор-
ний середньорічний об'єм
валової продукції снг п'я
тирічки збільшується в по
рівнянні' до попередньої
_
п'ятирічки (коли царював
Микита Хрущов) приблиз1-к- о
на 19°о" Успіхи та ще
й які! За елементарною'
арютмєтикоюякою кор'ис--
туюггьсясгеі люди виходи
ло б що за чотири роки
діючої п'ятирічки (часів
Брежнєва Підгорного Ко-сиґін- а)
та продукція мала б
піднестися на 70-80- % Але
в імперії своє обчислення
окрема аритметика — ле-
нінсько - сталінська і як
і все вона достосована до
великодержавного марен-
ня
Перед тим як сказати
про наслідки цьогорічного
господарювання М Підгор
ний не з добра пустив ім-
перську сльозу про 'труд-
нощі 'Відомо що на пе-
реважаючій більшості те-
риторії країни нам (себто
всевладній партії) дово-
диться вести с-- г в гірших
природних і кліматичних
умовах як скажемо в За-хадн- ій
Европі чи Північ-
ній Аімериці" Це говорить
людина що мас сільсько-
господарську освіту яка
повинна б знати що за
законами агрономічної на-
уки амас поганої землі
а є погані господарі При-
родні умови на більшій ча-
стині території СССР ку-
ди вигідніші для ведення
сільського господарства як
в північній частині Кана-
ди чи в більшій частині
Західньої Европи Правда
за большевицького госпо-
дарювання завіщяки кар-
коломним перетворенням
природнії умови з року на
рік є поліліцуються а по-
гіршуються Сьогорічні
чорні бурі що завдали ве-
ликого спустошення сіль-
ському господарству на ве
ликих просторах України і
цілій чорноземній полосі у
великій мірі є наслідком
большевицького перетво-
рення природи пристосу-
вання її до політики імпер-сьісоїїХигжаць- ке
і безгос-
подарне 'винищення лісів
"ліквідація ставків і озер
"на~Україні як і руйнуван
ня століттями витворених
природник комплексів не
лишається без наслідків
Про наслідки господарю-
вання цього року ствердже
ко що „об'єм валової про-
дукції буде значно біль-
ший середньорічного рівня
за 1961 - 1965 роки" Біль-
шість господарств уже ви-
конала нляни продажу дер
жаві зерна овочів картоп-
лі і інших культур А скіль
ки ж зібрали? Більше як
збиралось за часів Хрущо-
ва Виникає питання: чому
імперський уряд успіхи
сьогорічного врожаю порІЕ
нює до давніх років а не
до останніх років ниніш-
ньої п'ятилітки так ослав-
леної реформами? Спробу-
ємо найти відповідь в циф-
рах Валовий збір зерна за
останні три роки за дани-
ми ЦСУ був такий (в міль-
йонах тонн): 1966 — 1712
1967 — 1482 1968 — 1692
Отже пересічний річний
урожай за останні три ро-
ки виносить около 163
мільйони тонн А в попе-
редній п'ятирічці до якої
порівнюється сьогорічний
урожай збиралось в міль-
йонах тонн: 1961 рік —
1308 1962 р — 1402 1963
р _ Ю775 1964 р — 1222
1965 р — 1215 Пересіч-
ний'' річний урожай за ці
роки в-инос-
ив 1246 міл
тонн або на 40 мільйонів
менше як пересічно збиг
ралось за останні три ро-
ки В цьому році як вид-
но зібрано на якихсь 30-4- 0
мільйонів тонн менше
проти минулого року себ-
то 130-1- 35 мільйонів -- тонн
Хоч і не багато але „знач-
но" більше як збиралося
в роки попередньої 'п'яти-
річки коли уряд імперії
щобунийінути 'трдуц зму
шений буш"купувати'збіж-жл"т- а
кордоном
(Даліїбуде)