Homin Ukrainy, April 04, 1964

              Стор 4
ВІСТІ З МОНТРЕАЛЮ На службі громади
В неділю 8 березня ц
р відбулися одинадцяті
річні Загальні Збори Укра
їнської Кооперативи Ощад
ности і Кредиту в Монтрє-а- лі
Ця кооператива впро-
довж своєї десятирічної ДІ-ЯЛЬНО- СТІІ
розгорнула широ
ку корисну й успішну ді-
яльність для добра україн-
ської спільноти в Монтре-а- лі
Зокрема вона своєю
приналежністю до ревізій-
ної системи французьких
народніх кас розгортає та-
кож необхідну пропаґан-дивно-політич- ну
акцію гід
но репрезентуючи україн-
ські національні інтереси
Збори відкрив голова у-пр- ави
інж Я Савка ствер
див їх правосильність при
вітав членів як також
представника французької
Централі та візвав пшану-ват- и
пам'ять померлих у
діловому році членів а са-
ме: дир Олександра Гаф-та- ра який був довголітнім
членом управи та керівни-
ком канцелярії проф Є
Бачинського проф Ю Ґі-л- я
Т Цуприка й Я Камін-сько- го
На внесок Верифікацій-но- ї
комісії одобрено прото-
кол з попередніх Загаль-
них Зборів
Загальний звіт з діяль-ност- и
уступаючої управи
включаючи працю органі-
заційної та пропаґандивної
референтур подав голова
управи інж Я Савка Він
відмітив що управа відбу-
ла 13 засідань в тому З
спільні з іншими керівни-
ми органами основано но-
ву станицю на Парк-Есте- н
шен пороблено заходи для
оснування нових збірних
пунктів приєднано 180 чле
нів здобуваючи перше міс-
це щодо членства між ук-
раїнськими кредитівками
в Монтреалі видано два
бюлетені та два обіжники
патроновано двом радіопе- -
МИТРОПОЛІІТ МАКСИМ
СЕРЕД ЖУРНАЛІСТІВ
У четвер 19 березіш ц Р МИг
трополиіг 'Української Католи-
цької Церкви Кіпр Максим був
гостем £Кенада Прес Клтобу"
Владиканпервоіорарх УКЦерк-в- и
на-- зЛіраігні журнал істіві ви-
голосив 50-рсівиди- нну доповідь
про християнську едність Го-
ловував на засіданні ред Л Лі-за- к
о „Джуйп Пост" Господа-ре- лі
вечора) був ред о Семен
їжик бо засідання журналістів
ЕІДбуїЛОСЯІ (У! ВІКНІПЄЗІ в примі-
щенні тижневика „Поступ"
Крім заслуколаш доповіді та
участи в дискусії журналісти
ще обговорили різни професійні
справи
Українська Народня Каса в Монтреалі
прміяянням та пеоелано че ничо-кооперативн- ого зако
ти Vкпяїнське паліо де- - ну провінції Квебек (закон
сять оголошень виплачено ч 8 з 27 березня 1963 ро--
на українські національні
цілі 170447 долярів вдер-
жувано співпрацю з інши-
ми українськими кредитів
ками впроваджено додат-
кові години урядування та
забезпечено всім членам
різні безплатні користи та
вигоди
Доказом довір'я що його
здобула кооператива є її
поважний ріст у підзвітно-
му році Цей ріст унагляд-нен- о
у фінансовому звіті
що його зложив справник
кооперативи Я Пришляк
У підзвітному році касо-
ві обороти кооперативи
зросли з 99569451 до су-
ми 301606934 зумовлю-
ючи також поважний зріст
прибутків з 2488077 до
4422157 та витрат з 20877-9- 0
до 3505099 Зокрема по
важно зросли виплачені
членам відсотки від здепо-нован- их
вкладів-ощаднос-т- ей
з 1085395 до 1763538
У висліді розумного та о-щад- ного
господарства зріс
маєтковий стан кооперати-
ви з 51372740 до 906055-4- 5
себто на 733 проц В по-
рівнянні з минулим роком
зросли майже всі балянсо-в- і
позиції в такому відно-
шенні: ощадності на 763
проц уділи — 948 проц
власне майно — 26 проц
інвестиції — 267 проц уді
лені особисті позички — 55
проц виплачені гіпотечні
позички — 1692 проц та
чистий зиск — 1291 проц
Після звітів Кредитової
Комісії (д-- ра О Кулицько-го- )
та Контрольної Комісії
(о Гр Онуфрів) розгорну-
лася жвава дискусія яка
проходила в діловому й ре-чево- му
настрою Всі диску
танти висловлювали приз-
нання управі за її жертов
ну працю вказуючи на ве-
ликі можливості дальшого
розвитку а тим самим на
деякі переочення чи недо
тягнення
Після одобрення балянсу
та розподілу балансової
надвишки визначено диві-
денду від уділів у висоті
6 проц піднесено відсотко-
ву стопу за здепоновані
вклади до висоти 35 проц
за біжучі ощадності 4
проц за однорічні ощаднос
ті та 5 проц на пенсійний
згл студійний 4°нди
Важливим рішенням бу-
ла зміна дотеперішньої наз
ви кооперативи на „Україн
ська Народня Каса" зумов
лена вимогами нового щад--
ПРОВОКАЦІЯ І НАПАСТІ
(Закінчення Із стор 1)
нашого боку обвинувачувати в українофобстві і нищен-
ні наших людей весь народ тієї чи іншої національ-
ної групи до якої належали окремі злочинці-чекіст- и
комісари члени революційних трійок між якими не
бракувало й жидів Було б також нерозумно казати що
не було провини також з боку людей українського по
ходження супроти інших національних груп в тому
й жидів Але чи було б правильно і справедливо щоб
за провини одиниць обвинувачувати весь народ Це
саме стосується українців жидів й усіх інших наро-
дів
Коли говорити про справедливість то навіть за ві-
домою жидівською засадою „зуб за зуб око за око"
цю справедливість треба міряти однаковою міркою для
себе і для другого
Чи схочуть і чи зрозуміють цю істину редактори
„Нового Русского Слова" і йому подібних пресових ви-
дань? Проте нашим обов'язком є звернути на це увагу
КУРСИ УКРАЇНОЗНАВСТВА
ЇМ ІВАНА МАЗЕПИ — ФІЛІЇ УНО В ТОРОНТІ
В неділю 5 і 12 квітня ц р о год 7-- ій веч
в авдиторії УНО — вул Каледж ч 297
ставлять драму в 3-- ох діях
ЛЕСІ УКРАЇНКИ
ЛІСОВА ПІСНЯ
Режисер: Лавро Кемпе
Оформлення сцени: Анатолій Струвер
ГОМІН УКРАЇНИ 4 квітня — АргіІ 1964
ку) та деякі поправки и
доповнення до статуту
У висліді доповняючих
виборів нова управа Укра-
їнської Народньої Каси в
Монтреалі залишилася без
змін а це в складі: інж Я
Савка — голова о І Гаври
люк — духовний опікун
проф О Кушнір — заступ
ник голови Я Пришляк
— справник інж Я Чолій
— секретар проф М Ан-друх- ів
— заступник справ
ника та директор канцеля-
рії А Дольницький — кни
говод дир Я Сербин — ор
ганізаційний керівник про
фесор Р Брикович — виш-кільно-пропаґанди- вний
ке-
рівник Петро Кінах — де-
легат до Дому Молоді В
Антонів — керівник ста-
ниці на Роземонті В Соло-нишн- ий
— керівник стани-
ці на Пойнт-Сен-Ча- рл Ма
ріян Конашевич — на Ля- -
Провал опанування цілини
(Закінчення із стор 2)
ва вклала в освоєння ці-
линних і перелогових зе-
мель додатково понад зви-
чайні капітальні вкладен-
ня в цих районах 67 млрд
карбованців („Радянська
Україна" ч 241 1963 р)
іВ наведених Хрущовим
показниках характеристич
ним с те що Москва з 22
млн гектарів у Казахстані
заготовила тільки 38 млрд
пудів протягом 9 років —
пересічно по 422 мільйони
витративши додатково на
кожний гектар 160 карб
капіталовкладень Отже
яка користь одержана з ці
лини? Дешевий чи доро-
гий хліб коли понад зви-
чайні капітальні вкладен-
ня треба було ще витрати-
ти по 160 карб на один гек
тар цілини? Відповідь прос
та — жодної економічної
користи Москва з цілини
не одержала Навпаки во-
на здерла з підсовстського
населення в першу чергу
з т зв „союзних" неросій-
ських „республік" 67 міль
ярдів карбованців для ці-
лини
Як відомо головна зер-
нова культура на цілині —
це пшениця Але сам Хру-
щов декілька разів офіцій
но заявив що якість цілий
ної пшениці зла одна пше
нична зернина не більша
за зернину проса З борош
на одержаного з цілинної
пшениці навіть хліба не
можна спекти Крім того
борошно гірке через те що
пшениця дуже засмічена
бурянами Тому казахстан-
ську пшеницю приблизно
5% підмішують до пшени
ці заготовленої на Украї-
ні Донщині Кубанщині
та Вороніжчині
Згідно офіційних пові
домлень статистичного бю-р- а
СССР казахстанська ці
лина давала такі врожаї:
Роки Врожай Дер: загот
млн пудів млн пудів
1954 4680 2440
1955 2840 1050
1956 10800 7700
1957 6440 2900
1958 8750 6000
1959 8462 5320
1960 7813 4490
1961 6270 3360
1962 6150 3180
1963 550 плян 250 плян
Наочно переконуємося
що найліпші врожаї на ка
захстанській цілині були
1956 і 1958 років а далі в
наступні роки врожай що-
річно зменшується Але
для докладного розуміння
провалу хрущовської ці-
линної авантюри потрібно
брати під увагу не валовий
збір зерна а врожайність з
одного гектара -
шін і В Куць — на Парк-Естенш- ен
Кредитова Комісія: д-- р
0 Кулицький — голова Д
Грицайків — заст голови
1 Ходань — секретар
Контрольна Комісія: о
Гр Онуфрів мґр Є Ори-щ- ук
мґр К Келебай
Прелімінар бюджету за-
тверджено без змін з тим
що діловий рік тепер буде
покриватися з календар-
ним роком
При вільних внесках од
ноголосно вирішено піднес
ти висоту одного уділу з 5
дол до щонайменше двох
у сумі 10 долярів з поправ-
кою що кожний член мо-
же тепер здепонувати на
уділи найвище тисячу до-
лярів від яких кооперати
ва все виплачує найвищу
дивіденду у висоті 6 проц
Обов'язком кожного ук-
раїнця в Монтреалі вклю-
читися в ряди членів Ук-
раїнської Народньої Каси
з метою її дальшого роз-
витку Через щиру спів-
працю сперту на вірі у
власні сили та взасмодопо
могу промощуймо шлях
для кращого майбутнього
українського народу
1956 року один га цілини
дав урожай по 12 центне-
рів (75 пудів) а 1962 року
— по 47 центнерів (при-
близно ЗО пудів)
Теоретично (на паперах
у ЦК КПСС) можна розо-
рати й 100 млн га цілини
а одержавши врожай по 30
пудів з га можна мати З
млрд пудів валового збору
Але скільки він коштува-
тиме? Газета „Колгоспне
село" за 16 1 1264 р пише:
'„'Нині невідкладним зав-
данням с: у найближчі ро-
ки збільшити виробництво
зерна на 5- -7 млрд пудів
Де взяти ці додаткові міль-
ярди? За рахунок дальшо-
го розширення посівних
площ? Можна але невигід
но бо при цьому потрібні
великі капіталовкладен
ня" Журнал „Партійная
жізнь ч гг іуоз року (о-фіцій- ний
орган ЦК КПСС)
пише більше відверто:
„треба усвідомити нареш-
ті що 100%- -ї користи з ці
лини не одержано навіть
і в роки з найбільш сприят
ливими кліматичними умо-
вами" Крайове управлін-
ня по виробництву і заго-
тівлі сільськогосподарської
продукції Цілинного краю
в Казахстані повідомило
що 1962 року 80% розора-
ної цілини майже цілкови-
то засмічено бур'янами зо
крема вівсюгом та осотом
У відомому листі до пре-
зидії ЦК КПСС Хрущов
обіцяв що тільки з 13 млн
3акігченнл із стор 3)
пісні „Як айв йшли полями" —
олова Лесі Лисак і „Вернеться
весна" (бостон) муз Бупгцлера
— Лізаі ШашаротськачЧегаль
При форт З Лавришип У валь
созо-ібостонсько- му тоні може
аж у надто сантимешальній
мелодії викоігані до речі дуже
милим) сопрано Лізи Шашаров-сьхої-іЧегіі- ль
викликали-- силь-
ні оплески залі 11л ж артистка
опіівала також в тому ж жанрі
Спіг паде (чия муз і слова
не подано) і „Гуцулка" — сво-
єрідна іігсценіааціяі порепліта-н- а
співом і монологами при
форт супроводі 3 Лавришлна
Це властиво мелодраматичний
обраоок виконашіП справді по--
мистецькому
Послухай як шопче цей
дощ" (тайга слова Ю Форися
міуїз С Гумшілоівиїча) і Мрій-
лива ніч" (танго муд С Гумш-иілови- чаї
слова Ю Форися)
проопивало жіноче тріо і барі
тсаі Антін Дарбіш црці форт
С ГумїИіілавич
Це саме тріо проспівало Ма-
ле хлоп'я" (фокстрот) слова М
Мартюка мтз С Гумініловигга
при форт С Гуайнілавич
'Між піснями івікггупалі з гуг
морсежами па різні тен артист
Уепіхи студентського хору в Монтреалі
У сьогорічному імвтрезовому
сезоні нашого міст великою по
пулярагістю почала втішатися
нова' — молодеча мистецька гру
па Студентський хор що під
вправною рукою талановитого
диригента шр Василя Бриняв-сько- го
о великим успіхом виш
1ЛіV'Л'':'и:£?ГТЛ--2ніЛ"- "
Студеіпський хор у Монтреалі
ступав на багатьох концертах
і академіяк
Радісге коли стаєте свідком
що наша студентська молодь
хоч далеко від нашої до-
рогої батьківщшш а оахоплен- -
га розораної цілини буде
одержано 12 млрд пудів
валового збору зерна і Мос
ква заготовить до 900 млрд
пудів А практично треба
було розорати аж 42 млн
гектарів щоб одержати 900
млн пудів товарного хлі-
ба
Характеристичним с і та
ке — згідно офіційних по-
відомлень ЦСУ (див „СС-
СР в цифрах 1962 р"): Ка-
захстан щорічно (1954-196- 2
рр) давав 933 млн пудів ва
лового збору зерна а заго-
товлялося 537 млн пудів
річно Ніби все гаразд! Але
ж ЦСУ промовчало одну
справу — Баловий збір був
обрахований по всьому Ці
линному краю Казахстану
тобто зараховано ту зем-
лю на якій збіжжя сієть-
ся десятки років і заново
розорану — цілину А як
відомо Цілинний край вже
мав до 60 млн гектарів дав
но опанованих добре об-
роблених і угноєних посів-
них площ
Провал хрущовської ці
линної авантюри щоб нею
розв'язати зернову пробле
му в СССР ствердив і го-
лова бюра ЦК компартії в
Казахстані яке керує сіль
ським господарством ціли-
ни Він писав на сторінках
„Правди" (4 2 1963 р) що
протягом 10 років опану-
вання цілини держава одер
жувала для заготівлі пере-
січно щороку 400 млн пу-
дів А М-- н
з
Я Пінот-Рудакев- ич і Оксана
Рудакевич Ця остання вико-
нала власного укладу „Полі-
тичне" а Дігженерам" До спі-
ву Л Шашарошсикої - Чепіль
акоміп оіа форт 3 Лагвршшш
Усяі „ічвґрка" артистіїв на за-
кінчення шякотгалаї кошомийки
„У нас і у вас" У загальному
і "Ця висташа пройшла успішно
одначе і тут були деякії на наг
шу думку недотягнені гя Пе-
редусім скетчі на „ільшвськс-батярськи- й"
-- ш „зозулівський"
спосіб вже такті застарілі і вар-
то ч'х замітиш бодаїі іпгшою мо-
вою
Не вумасаго такоїж що можна
біїїо монолог будувати піа шев-чснкіївсіжо- муг
ДІеііИ однаково"
Це таки ю жодному випадку
недопустиме Завелика і май-
же свлтаї постать Шевченка
для нас щоб можна було упо- дібнювати до його твору спре-пароваш- іїй
на актуальні теми 1
до того на комічний лад сценіч-
ний монолог
іМонологи у івилонаїші Я Пі
лота - іРгаакевича таї Окупим
Рудакевич иііісженерам" Сули
виконані майстерно виклика-
ючи щораз еліпс 1 оплески Це
саме у вішадху Богдана Пазд- -
ням і впертістю ванвчае цей не-
вмирущий скарб — українську
пісню і несе її на естради кон-цертов- нк
аадц щоб кріпити і
підносити на дусі своїЬс та за-
ставляти до подивуї чуишх- -
Слукаючи пісень у виконан-
ні чотирьох десятків скроміпи
ґгЛ}!'їг':Л?іЗіїГ'
студенток і студентів находять
і на нас старіших спомини з на-
ших юнацьких літ коли і ми
тоді так ик воші телерг із 16-ко- ю
огуд хору „Бандурист"
об'їЬдокали а концертами чи-таль- їгі
Просвіт на передместяк
Львова гої пооколшіаііх сіл А
неначе завершенням нашої сту
дентськоі співацької амбіції бу-
ла поііздка студентського хору
під проводом славного і знано-
го диригента Дмитра Коткаї по
більший містах західньоа Ук-раїаї- ш
І тому дивлячись на хор на-
ших студентів неначе вдруге
переживаємо наше минуле г за
Ці приємні хвилшпг виеловлю-см- о
студентській молоді нашу
щируї подяку і приянашгя
Несіть високо прапор укра-іігсько- й
піаге збільшуйте ваші
ряди добірними голосами вив-
чайте новіші репертуар наби-
райте сили і росту а цим скрі-
пите енергію і охоту вашого
друга — диригента до дальшої
5-г- о та 12-г- о йаітнл ц р буде
виставлена силами урат© Кур-
су ім Івана
Мазепи 'УНО - Тороіїго драма
Лесі Українки Лісова пісня"
Для: молодих аматорів це спраі-в-а
віє легка оож діло тут не
тільки в самому вивченні тек-
сту але й у зрозумінні великих
ідей що лягли в основу драм
нашої поетесіо
Для шкільної молоді „Лісова
пісня" відповідна) тому що по-
дії розвиваються на тлі чудо-
вої української природи яку
наш народ збагнув І агармоні-зува- в
з нею своє власне життя
та ще й тому що Леся УкраЬг-к-а
майстерно віддала спокон-
вічну боротьбу двох світів: іде-
ал истичного і
Слідкуючи за дісю читач
чи глядач приходить до кінце-
вого висновку що ніщо в світі
но пше а головне аіе гинуть
великі й ішіяоеетні ідей Вони
можуть замовкнути' але завж-
ди й оживають
у
рій який перепотів кільканад-
цять анекдотіо і свого ролю
конферансьє викоагав дуже
культурна
Чаріївали зір строї лані В
Байрак Л Гуміішловнч паїши
Марічки Куриипок і в першій
мірі таки паагі Ліпи Шашаров-ської-Чспіл- ь
В суботу вечером відбулося
мале прішцггтіяі для приіждрких
гостей Під -- іас гговариської зу-
стрічі привітапипдапі) та дтмка-м- и
про мистецтівої театр пози-
тиви і неґатики нашоі дійсіго-ст- и
обмівгялися Василь і Ми'-ро- н
Лешицькії Б Паздрій Я
Ю Бельсь-ки- и
П Вошиїгяк і Мусій Гос-
подареві гостинні бутв В Довга-нкж- е
який буїв також адмініст
ратором вистав І В
Рік XVI №15 1
мураолиної а так
підсумках праці
Ось сьоторйчшій к -- :?
відбутих виступів МЮПй?
— - —м"цпиг© ХОРУС22І того уічаїсть у КруцяіК"?
дссптиеісумлнпаііїмниамусултлзаугишідкжетинноатвїріаівондітнй2аь2йонямвуюуцедцувег(д2і
Джордж Віллалмс унів
29 лютого концерт украЬад Пісні у програмі Украгнсцад
Дняі наї французькому Мсмп
альсьікому університеті а 7 б реаня виступ на Проламнйп
вечорі присвяченому команд!
рові УПА Романові Шухекйе
ні —іупргащі
Сьогорічний шкільнийсехйі
дир ианигчус ус гасло у Шевча кіаськолчу км щерті якій в
У ньому (виступають у перщ чиигіи дігпх і'їДИИХ Шхід £
лото іМоіггреалю а у дрщ щ вут сишн усіх молодечім орга-нізац- ій нашого міста
Студентський хор влст)га}
студентсьхик строях сшасба
нот о судроводі фортепйінл До йото успіхт пріїчиняногься с лісти: Ганя Чорнододьсьда (со
прано) та ліянісг Миром Гавр
люк який рівночасно очошс
уіпраівуї хору Иаі репертуар-ру- ї
склздаютцел пісні: „Ми&
мо їв бій" „Заквітчали дівча- - тонька'' „Чом туйони плачеш"
Слаша ІУзсраліі" „Жала Улж-- ка" та ДГрспвста Діво Мати"
Співанки хору відбуваюгьц
кожної іпягппгціі вечером у вагі
'Церкви св Михайла на Ібери
і за цю допомогу належиться
подяка ііарохові ціс& церкви о
проф Куоюгіріосові
іКіїгчаюгпг цих калька ш
цриззшшгя нашим працьовитіш
і витривалим студентам еля
згадати і тик що буд ініці-
аторами цього хору У них п
став цей сміливий задум і т-
еперішні успіхи Огуд хору ст-
ають особистим успіхом ця
трійки: Юрка Бришявсьхо
Зенона іБршсяшсьхого і Мирена
Гавіришкжа СГ
НАПЕРЕДОДНІ ВИСТАВИ „ЛІСОВА ПІСНЯ"
Українознавства
матерігалістично-г- о
відроджуаотьісл
„Театр п'ятницю" Філадельфії
Пінот-іРудаке- шг
щоб у іюіїщевому змату в маве-рілшізм- ом
перемогти
Вивести цю чудову драму з
молодими аматорами погоди-
вся режисер Лавро Кемпе
Вистава „Лісової пісні" вд-будеть-
ся
рвічі: в неділі 5 і 12
квітня ц р в авдиггорі УНО
вуш Каледж іч 297 Початок о
год 7-Ч- й Iвечерс
Марія Ухач
управителька Курсу
СПРАВЛЕННЯ
На сторіащі ОЖ ЛВУ ч З 7
ДЧхмоні Украіт" з 21 березня
ц р уі звідомлеоіні з Загальних
Зборів відділу ОЖ ЛВУ в Мо-
нтреалі ігкшилково подано склад
управи відділу
У звідомшезигі п н Дїоза)Ті-рав- а
в (Монтреалі" помилково
написано: идо "с"01 устрої о"
М Баран з-
амісник
рано: іголова —
— =-- Г Микиговот" в
бути: голова — Мелалія ГФ-та- р
замісник голови — Г М
китовим яка о пріроло адоро-в- я
зрезипіійтвапа а на й ЯЯ$
прийшла М Бараіг
За прикрий недогляд проси'
мо голову управи Шановну
Пані Меланію Гафтар і чйл
Монтреальського відділу виб-
ачити нам
Редакція сторінки ОЙ ЛВУ
Найбільша крамниця
музичних інструмеїгпв
ЗАОЩАДИВ ВІД 30-4- 0
Безпосередній Імпорт їїїШ мі онеи1
ЕК 3-в- в
81 V1
ПРАЦЯ
Пошукуємо до праці старшу жінку не більше ніж гТ
Мусить любити дітей І яка могла б заопікуватись хато
2-- ма дівчатками 8 і 3 років коли родичів немає
Мусить розуміти по-англійсь- кому в літі жити в Алґ
Парк Дуже добра платня Тел 222-153- 6