ubde0951 |
Previous | 2 of 12 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
яій-і-- ідь- - іІ ш ЩШЩяШІжмшЩ УІКРІК ВНДАМВЯ гоят украиис —: стслільноіюлтптіїл ?:-- і _ --- — — ~ — - — — ' ~ --— - — — -- ——-- "- -- -" --- т г ' - лл'т_і % — і СУБОТА ТОІРОНТОІ Оігт - КАНАДА — НЮ? ломсн ?п СШАІ~'' г ' і- - 'вересня : РпЬУвЬ7еНа 0етЙенгуУ5іЖаКЛуОТьу ?ніпчиіаіії Й£:г -- '! 140 ВвіЬигй'51 Тогопіо ОЛСкОтаЛт Т&і'Швіхї6Х797С: Г 0 УКРАЇНИ " : Цій одного примірника: В ЮтдІ — 12 центів АІГГНОКІ2ЕО АЗ 5ЕСОN 0-А5-5 маіц-ро5тіоррі-се' - - : ' ' в США - 15 центів ОЕРАКТМЕШ" ОТТАВА і Г' О' іл і- - Сі ~ '" - ' :л:'їч 1 і: "т"-'- Гі їч)™4 г" т_ "' ' ~л шМіІ Т ДЕЛЕГАТАМ И УЧАСНИКАМ 6 КРАЙОВОГО З'ЇЗДУ ЬХІЛІ вш і " '4 А [передодні шкільного року $№ нового шкіль- - В кожного з нас л спогади про ди- - та при - 0 року на рідішх Бачимо немов на ек-вулния- ми рідного села українська мо коішае до шкільних м виповнене молод- - подвір'я і цуємо і„ГШІ УЧНІВ які мов Жші веселими ОІСЛІІ ШЬ ПО ДОВШІ рил- - Гїдругів Бачимо як кночу радісному на-- иогулюеться шкіль ть вулицями міста: іо знайомі обличчя ) якими вже довго Напилися Всі вони веселі і повні життє- - радісно а рівночасно сумно робиться на хочеться щоб цей ривав якнайдовше иь невидимий пога но і на екрані нічого іо Розплющуєш очі жуєшся що це була примарна — з'ява шє нас не тільки пе- - ьасолоду спогадів придивитися юго шкільного жит дітей зробити по рі з тим що оуло на ким та витягнути відповідну науку ькька молодь на рід ій входила в новий Й0 з виробленим на- - імн і почуттям націо свідомости і гордо- - іриналежности до ук- - нації Не тільки ола а навіть і чу йні школи з укра-мкладово- ю мовою рочашо школою на-- школою виховання мі иїкола на рідних У кузнею в якій ущемися суперечні Т формувалися ха-ІИ'-І?зчнюва- лася І на-Ірісвідом- ість ІЩР знаємо що в ук-ІШдк- олі не завжди 1 -- - ктсос и ідеаль-11- 1 ад надто великі 1111 перешкоди Тут ДО виломи і налішпГі ЇЇ і там не всі педа- - ДООРИМИ внхпйии 11 Рівночасно тпрґп " Шдоухо„ваих стцоінрноо-™жл-іо все українське Іадво 3 різниці по переконань На ук- -' "колу провадився 7ЇЛРЙ! успіху ні Рідного шкіль- - І?? і "Дностайний 0НТ Який ппіі чц- - ' 7 ° оста-н-- -- ніх дпнріив П06УТУ на рідних Оглядає справа рід "™ ПІІ1Іч г-мишкіЛЬИ- ОГО 1 "аціоналкмпгч "т??1 М°Л0ДІ 'У ГРОМЯПаи „ „ вчан„я =: - 1а а національнпгп КЇЇІ'?У-- 'яЧзІРЙС0Пбпляіл71 и' :К°ОГ"ф"іеЙ---:- зроблення ій!їого шкіль- - ЛЛДНУ Школу --7ЇФганізацІи і 14- - к і церквах Для прикладу наве- демо що в цих школах по-бир- ае навчання в Торонті по над 400 дітей а неофіційна статистика виказує понад 3000 дітей українського 'по- ходження у віці від 7— 16 років Отже майже 2500 ді- тей не охоплені шкільною наукою Справа рід ного шкільництва не може бути справою заінтересування од- ного чи другого товариства або організації В цій справі повинно бути заінтересоване все українське громадянство Мусить бути вироблений плян рідного навчання і ви- ховання для цілої Канади Можна цей плян здійснюва- ти частинами але для добра нашої молоді не вільно його роздроблювати доме н о ю впливу одного чи другого загумінку Рідношкі л ь н а справа в цілості вимагає пов ної координації сил і узгід-ненн- я програми навчання З рідним шкільництвом ті- сно пов'язана справа укра- їнських дитячих садочків Ми знаємо що в канадійсько му шкільництві передшкіл-л- я включені в публичні шко- ли і практика виказала що перехід-- з -- передшкілля до школи впроваджує дитину вповні підтогованою до сприймання науки Українське громадянство повинно і над цією справою застановитися і знайти спо- сіб пов'язати садочки з Рід- ними Школами Мабуть найтяжчою спра- вою є справа середнього шкільництва Розуміється в наших умовах ми можемо ма ти тільки курси Ми знаємо що були спроби заснування таких середньошкільних кур сів знайшлися охочі вчите- лі зголосилася більша чи менша кількість молоді але всі вони потрохи завмирали і переставали існувати Залишився одинокий се-редньошкіл- ьний курс який енергійно і жертвенно про- вадить одна особа в То- ронті Учасниками цього кур су є переважно юначки і юна ки пластуни І тут знову на- сувається питання: невже у цій справі не можна б змобі-лізуват- и сил і засобів щоб курси були поставлені на міц них основах? Вага і потреба середньошкільних курсів є настільки важлива що не можна уявити як може укра- їнець — студент університе- ту ознайомити своїх друзів з українською історією куль турою коли він не має від- повідного знання Навіть ключ до пізнання чужої куль тури — це передусім ґрун- товне знання рідної історії і рідної культури Помічним чинником як нижчого так і середнього шкільництва чи курсів по- винно бути рідне довкілля Чуже довкілля в якому най- частіше і найдовше перебу- вають наші діти не ' тільки гальмують але й притуплю- ють здобуте рідне знання Мусимо' подбати про вклю- чення нашої молоді в моло- дечі організації та пильно дбати про дружню співпра- цю тих молодечих організа- цій між собою Порушили ми справу рід- ного шкільництва і вислови- ли свої думки не тому ЩО можливо маємо готову і ра- дикальну рецепту порушн-- ВІд нашого європейського кореспондента Перша соціальна буря в повоєнній Німеччині Коли в світі говорять про так зване „німецьке чудо" то під тим розуміють не тільки подивугідне скоре відбудування зруйнованих німецьких міст та зруйнова- но! німецької індустрії але також і терпеливість німець кого робітника що при зли- денних умовах працював від- дано і пильно в напіврозвале них фабричних галях в на-півзбанкрутов- аннх підприєм ствах працював часто за мі- зерну платню яка в ніякому разі не компенсувала ного енергії та зусиль Особливо впадає це в очі коли взяти до уваги безпосередньо пі- слявоєнний час перед гроше- вою реформою коли німець кі „райхсмарки" не мали май- же жадної вартости Дуже ча сто робітник одержував на місяць платню за яку міг ку- пити на чорному ринку дві пачки американських папіро сів або фунт масла Але він працював і приймав свою платню Після реформи німецької валюти господарська ситу- ація в Німеччині ґрунтовно змінилась Через ніч вирос- ла нова господарська 'сила На ринок винесли хитрі купці стоси товарів які до того часу не можна було й побачити Почалась про- дукція товарів широкого вжитку і для заспокоєння потреб і також для експор- ту Особливо технічні знаряд дя оптика хемічні препара- ти та машини і інструменти пішли в широкий наступ на заграничні ринки до Малої Азії північної Африки і в Південну Америку Конюнк-тур- а для німецької індустрії особливо металевої стала очевидною і збагачення пев- ної верстви німецького сус- пільства пішло скорим тем пом Для оживлення продук ції крім збільшеного збуту допомогло ще піднесення цін що в останніх роках чим раз більше віддалялись від заробітків Це мало знову у наслідку що пропозиція то- варів збільшалась поважно тоді коли попит виявляє на- хил занепадати через час- тинне насичення товарами та через неспроможність ро- бітників купувати більше продуктів Компетентні чин- ники почали тепер задумува гись над рецептами як втрн- - мати й надалі конюнктуру німецького господарського розвитку І тут почалось розходжен- ня у поглядах підприємців та зорганізованих у проф- спілках робітників Підпри- ємці уважають що найкра- - ли ми тільки тому щоб з по- чатком шкільного року при- гадати українському грома- дянству актуальність й акут ність цієї справи Життя ста вить до нас свої вимоги і ми не можемо ці вимоги легко- важити Ми мусимо всебічно пізнати і вивчати умовний довкілля в якому перебуває наша молодь та в слід за тим зорганізувати справу рід ного навчання і виховання так щоб зберегти нашу на- ціональну субстанцію вихо- вати нові кадри борців за справу визволення - нашої Батьківщини та будівничих українських' культурних цін- ностей щою розв'язкою буде якнай- більше поширювати можли- вості експорту тобто втри- мувати німецьку продукцію на такому рівні щоб вона бу ла спроможна конкурувати і якістю і ціною з іншими екс- портерами робітники чи радше профспілки думають що треба піднести стандарт життя німецького робітника дати йому більший заробі- ток і тим самим дати йому можливість більше купува- ти Ці два зовсім протилежні погляди мус їли природньо допровадити до гострої бо- ротьби — до страйків Страйки як продукт зор- - гачізованого робітництва в Німеччині не -- дуже популяр--' ні Взагалі професійний рух у Німеччині не може похва- литись великою традицією Час його процвітання — від закінчення першої світової війни до 1933 року — це час дуже короткий За Гітлера страйк був лише мрією Все було згори по диктаторськи регульовано і робітник не мав нічого до говорення За нього думали й рішали що зарплата є „справедливою" Огляд подій тижня Важливий крок у боротьбі 4 проти комуністичних змовників Уряд США рішився на важливий крок у боротьбі проти комуністич- них змовників які кермовані з од ного московського центру ведуть підривну роботу в усіх країнах а в тому й США приготовляючи шлях московсько-большевицьк- ік агресії Щоби протидіяти тому Американський Конгрес ухвалив протикомуністичнкн закон який носить назву: „Акт про контролю комунізму" Цей закон увійшов у дію після підписання його в дні 24-г- о еерпня ц р президентом Айзенгауером Головні пункти цього закону: 1 Комуністична партія разом з усіми своїми прибудівками пере- стає бути нравною організацією Вогіа тратить право виступати в судах і заключати контракти 2 Комуністична партія являється під- ривною організацією і тому її чле- ни мусять реєструватися в департа менті справедливості! як ворожі аіентн Вони не молсуть займати урядових становищ ані працюва- ти в важливих для оборони країни фабриках Не молсуть тек дістати пашпортів на виїзд закордон 3 У законі наведено 14 статтей на під ставі яких суди можуть карати ко мулістів за тфотнамериканську і підривну діяльність 4 Опановані комуністами робітничі юнії не ма тимуть -- права заключати з підпри -- 1 їм і що умови пращ є „задо- вільні" Аж після другої сві- тової війни німецькі робіт- ники дістали нову можли- вість організуватись та бо- ротись за свої права через свій організований рух Але поворот до цієї форми жит- тя не йде гак легко До кін- ця 1951 року в Західній Ні-меччиніб- уло зорганізованих у профспілках лише 346% робітників В останніх двох роках цей відсоток замість зрости почав спадати сьо- годні організованих робітни ків є лише 337% Помимо того а може й задля того професійні кер- маничі розпочали цьогоріч- ну боротьбу з підприємця- ми видвигаючи вимогу під- нести висоту заробітку по- кищо для робітників в ме- талевій індустрії деревооб- робних підприємствах папе- рових млинах та для праців ників комунальних заведень Вимога була працедавцями консеквентно відкинута роз- почались страйки 4-- го серпня ц р побачило перші наслідки нової соці-яльн- ої боротьби місто Гам ємцями збірних договорів Крім цього президент заявив що він підпише ще три протикомуністичні закони: про позбавлення грома- дянських прав осіб які були за- суджені за підривну діяльність про кару смертн для шпигунів в часі миру і про відмову старечої пенсії для осіб що були засудже- ні за протидержавну діяльність і шпіонажу Франція бльокує об'єднані заходи Зах Европи проти большевицькоТ агресії Намагання створити в Західній Европі оборонний вал проти боль-шевицьо- кї агресії у формі дого- вору про Европейську Оборонну Спільноту натрапляють на поваж- ні перешкоди зі сторони Франції яка лякається відродження німець кого мілітаризму Зокрема цю французьку слабість вміло вико- ристовують большевики для яких об'єднана готова до оборони Ев-ро- па являється поважною пере- шкодою на шляху здійснення їх- ніх агресивних плянів Після невдачі Брюссельської кон ференції доля ЕОС-- у вирішується зараз у французькому парлямен- - ті Від суботи 28-г- о серпня фран цузький парлямент дебатує над пн танням ратифікації' договору про ЕОС Мимо натиску Америки та Великої Британії заходів Кала ди яка зовсім слушно звернула урядові Ліеадес-Франс- а увагу на ген'ДЛЧутіринкигСШАгЛ ЗВЕРНЕННЯ Товариства б Вояків Української Повстанчої Армії в США і Канаді взивають українське громадянство особливо ВПОЧИГТП піпгпитіпятп пкпгппіїш Гкатп Плипппи ч пгпа ду на те що цього року припадає 12-літ- тя постання Укра- - іиикоі ішвстанчш армії і ін-літ- тя створення української Головної Визвольної Ради - Свято Покрови — це свято української військової си- ли яка відроджена в легендарній Українській Повстанчій АОМІЇ Є ЄЛіїною яапопукпю гпппнрння --гя пітні V мпіії мипяїи сько'го народу і постання його Самостійної і Соборної Держави Ч: В день Святої Покрови взиваємо все українське'грома-дянств- о г занести щирі мольби перед престіл Всевишнього щоб Він поблагословив українському політичному прово- дові його Підпільному Урядові і збройному рамені укра- - їигкіпї нон її Уіпаїиг-иії- й ии ііиіл" ( мПипоисіітиаиіііііііпй АпііІіпшітіЧиіп' -- #іи диокіи ЦІПУ гострадальний наш народ до світлої хвилини його 'націо- нального воскресіння г - - -- 'V --і- г- і ' Головна Управа' 1 и ї'Т-ва'б- Л Вояків У ПА" Канада V "' ' ' ' Головна У праваГ ' ї ' „ Тпя! Л ПпаїІп VII А- - ~ 7 х V- -' і і бург Того дня вранці зупи- нились там усі міскі транс- портові підприємства пере- став горіти газ та плисти во- да Через кілька днів в сена- ті вільного міста вирішено передати справу погодження спору в руки мирового суду і страйк закінчено: робітни- ки отримали підвишку зар- плати 7 феніків на годину а урядники підвищення пла- тень на 5 проц Гамбурзька профспілка вийшла пере- можцем перша профспілка що в повоєнній Німеччині ви рішила добитись своїх інте- ресів страйком Гамбурзькі робтннки не бу ли першими що виступили з категоричними вимогами підвишки заробітньої плати Першими були робітники ме талевої індустрії в Вюртем-берґ- ії і Бадені Але тут до страйку не дійшло Заки ще фронти устабілізувались і за гострились знайдено вихід: підприємці дещо підвищили зарплату робітники знизили свої вимоги 25 червня цьо- го року відбулось серед ро- бітників голосування яке й вирішило погодитись на під-- необхідність об'єднання оборон- них зусиль демократинчоі Европи протії московськр-большевнцьк- ої загрози опінія Заходу числиться з провалом ЕОС--у у французькому иарляменті Тому на випадок та- кого провалу заплановано вже скликання у найближчому речен- ці конференції 8-- ох держав — США В Британії Франції Бель- гії Голландії Люксембургу Іта- лії і Зах Німеччини для опрацю- вання нової оборонної системи в Західній Европі Конференція ма-ла- б відбутися в Лондоні або в Люксембурзі Напередодні конференції у Манілі Щоби покласти бар'єру мос-ковсько-большеви- цькій агресії у Південно-східні- й Азії відбудеться 6-г- о вересня ц р конференція за інтересованих у безпеці на тому просторі держав — США Англії Франціі Австралії Н Зеляндії Філіпін Тайланду і Пакістлну у Манілі на Філіпінах Показалося що брак здецидованої обооонно'і дії в тому загроженому районі уможливив комуністичному бльо-ко- ві кермованому з одного мос- ковського центру опанувати Пів нічний Індокитай Зараз комуніс- тичні п'яті колони приготовляють шлях до чергового комуністично- го наступу на решту Індокитаю Гайланд та Бурму а червоний Ки- тай прямо погрожує нападом на Формозу І коли загрожені азійські держа- ви рішені разом з США Англією і Франціяю об'єднати свої зусилля щоби протиставитися цій комуні- стичній інвазії то сильну атаку проти запланованого ( Південно-східньог- о оборонного пакту в Азії ведуть не лише Москва і червоний Китай але й Індія з її прем'єром Неру Останній під лретекстом'не втручувалня в'вазійсьісі справи гпо-сторон- ніх народів (СШААнглІГ і Франції) 'гостро 'заатакувавзапля кований оборонний' пакт1 висува- ючи засаду' мирної співпраці 'з'їй-- ' мунгстнчннм світом м'озля'в— ' „Конференція' В МамІЛІ і ппиирго більше шкодиГяк добра"Лвінлпро-п- о відуе) пол ітіГку капітуляції )пе-ре- д агресором "" : л ' 'іУ& ВольніїгаиииіЧиїгаїпгміА Г- - у г Ізоляції 'Америки ГАг 1-- а Шоіздкаанглійськихілейбуристії ЛЧл-ї'ДК'Г- Л -- 'Ч :„: : --лл N --- т -- - вишку платні на 7 феніґів на годину і л Не чекаючи вислідів бо- ротьби у Вюртемберґії ви- повіли війну й робітники в Баварії На початку серпня Профспілка Металевої Інду- стрії вирішила оголосити страйк вимагаючи підвищен ня зарплати на '12 феніґівчіа годин}' 236000 робітників металевої індустрії в Баварії1-вирішил- и вийти на страйк! 8 серпня перед брамами фаб- рик і заводів з'явились страй карські пости і групи робіт- ників спішили на кожний по- клик їх щоб висміяти згань бнти а навіть і кілька стуса- нів дати для -- тих що поми- мо закликів бажали йти пра- цювати Страйковий рух почався в Баварії не дуже рожево для його організаторів Лише від ЗО—40 відсотків (менше як 100000) робітників піш- ло за бойовим покликом' Деякі фабрики продовжува- ли працювати майже нор- мально Довелось ставити пе ред численні підприємства зовсім чужих робітників на (Продовження на ст б) получена з візитами у високих ко- муністичних достойників виразно показала що поза' заявами мос- ковських і китайських лідерів про затіснення дружби з Великою Бри- танією назв'зання нормальних ' торговельних взаємин з нею їм ідеться про те щоби відтягнути Ан глію від співпраці з США Про це -- виразно говорив Мао Тце - тунґ поставивши передумови кнтайсько-англійськ- ої дружби: партія лейбу-рист- ів повинна після свого пово- роту в Англію добитися зміни кур су англійської зовнішньої політи- ки — виступити рішуче проти Америки піддержуючи вимоги чер воного Китаю з напрямі: 1) від тягнення американської фльоти віДчФормози 2) негайного здер-жан- ня узброення Японії і 3) не- гайного здержання узброення Зах Німеччини 'Китайські червоні лідери пока- зували англійській делегації різні свої господарські і культурні уста- нови в Пейпінґу Шанхгаю Нанкі- ні й Кантоні показали навіть в'яз- ницю в Пейпінґу всюди запива- ючи китайсько-англійськ- у приязнь зазначуючи всюди що Китай ніко- ли не був імперіялістіїчною дер- - (Продовження на стор 6) ПОВІДОМЛЕННЯ Всіх що можуть зложити свідчення про большевицькі злочини супроти українсько- - "і Тї Л го' народу --— просимо наді- слати їх на адресу: Ліга Ви- - ' зволення України 140 і Бе- - _ тирст СтТоронто:Онт Особисті свідчення проси- - і Д мо складати 'в канцелярії' Го £ ловної Управи Л ВУ ' вкож-- 1 : --Ч ній порі ьдня:л-У7г'-і- : чс? "Грловна Управа ІЬ - ПР іиів ЛкТ А'-- НЙЙЙ'З - Гуі' } і у-и- й Загальний З'їзд То- - Л варнства б :: Вояків УПАНм V Я ІІ--и й 5 Загал ьнийкЗбІрл Членів Iх 4' Братства:бВоякІУПАі Ч СвЮр'їя Переможця віЕв-- : А{ ропі ліііої) відбувшотюіїї У:ИокузіМюіеіГ-!:лҐ:- л ТоварнвВЙкГвупАЖ додМоскви'й почервоному Китаю ' ВрКаїШДІ4':1? г'"
Object Description
Rating | |
Title | Homin Ukrainy, September 04, 1954 |
Language | uk |
Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
Date | 1954-09-04 |
Type | application/pdf |
Format | text |
Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
Identifier | HominD30000261 |
Description
Title | ubde0951 |
OCR text | яій-і-- ідь- - іІ ш ЩШЩяШІжмшЩ УІКРІК ВНДАМВЯ гоят украиис —: стслільноіюлтптіїл ?:-- і _ --- — — ~ — - — — ' ~ --— - — — -- ——-- "- -- -" --- т г ' - лл'т_і % — і СУБОТА ТОІРОНТОІ Оігт - КАНАДА — НЮ? ломсн ?п СШАІ~'' г ' і- - 'вересня : РпЬУвЬ7еНа 0етЙенгуУ5іЖаКЛуОТьу ?ніпчиіаіії Й£:г -- '! 140 ВвіЬигй'51 Тогопіо ОЛСкОтаЛт Т&і'Швіхї6Х797С: Г 0 УКРАЇНИ " : Цій одного примірника: В ЮтдІ — 12 центів АІГГНОКІ2ЕО АЗ 5ЕСОN 0-А5-5 маіц-ро5тіоррі-се' - - : ' ' в США - 15 центів ОЕРАКТМЕШ" ОТТАВА і Г' О' іл і- - Сі ~ '" - ' :л:'їч 1 і: "т"-'- Гі їч)™4 г" т_ "' ' ~л шМіІ Т ДЕЛЕГАТАМ И УЧАСНИКАМ 6 КРАЙОВОГО З'ЇЗДУ ЬХІЛІ вш і " '4 А [передодні шкільного року $№ нового шкіль- - В кожного з нас л спогади про ди- - та при - 0 року на рідішх Бачимо немов на ек-вулния- ми рідного села українська мо коішае до шкільних м виповнене молод- - подвір'я і цуємо і„ГШІ УЧНІВ які мов Жші веселими ОІСЛІІ ШЬ ПО ДОВШІ рил- - Гїдругів Бачимо як кночу радісному на-- иогулюеться шкіль ть вулицями міста: іо знайомі обличчя ) якими вже довго Напилися Всі вони веселі і повні життє- - радісно а рівночасно сумно робиться на хочеться щоб цей ривав якнайдовше иь невидимий пога но і на екрані нічого іо Розплющуєш очі жуєшся що це була примарна — з'ява шє нас не тільки пе- - ьасолоду спогадів придивитися юго шкільного жит дітей зробити по рі з тим що оуло на ким та витягнути відповідну науку ькька молодь на рід ій входила в новий Й0 з виробленим на- - імн і почуттям націо свідомости і гордо- - іриналежности до ук- - нації Не тільки ола а навіть і чу йні школи з укра-мкладово- ю мовою рочашо школою на-- школою виховання мі иїкола на рідних У кузнею в якій ущемися суперечні Т формувалися ха-ІИ'-І?зчнюва- лася І на-Ірісвідом- ість ІЩР знаємо що в ук-ІШдк- олі не завжди 1 -- - ктсос и ідеаль-11- 1 ад надто великі 1111 перешкоди Тут ДО виломи і налішпГі ЇЇ і там не всі педа- - ДООРИМИ внхпйии 11 Рівночасно тпрґп " Шдоухо„ваих стцоінрноо-™жл-іо все українське Іадво 3 різниці по переконань На ук- -' "колу провадився 7ЇЛРЙ! успіху ні Рідного шкіль- - І?? і "Дностайний 0НТ Який ппіі чц- - ' 7 ° оста-н-- -- ніх дпнріив П06УТУ на рідних Оглядає справа рід "™ ПІІ1Іч г-мишкіЛЬИ- ОГО 1 "аціоналкмпгч "т??1 М°Л0ДІ 'У ГРОМЯПаи „ „ вчан„я =: - 1а а національнпгп КЇЇІ'?У-- 'яЧзІРЙС0Пбпляіл71 и' :К°ОГ"ф"іеЙ---:- зроблення ій!їого шкіль- - ЛЛДНУ Школу --7ЇФганізацІи і 14- - к і церквах Для прикладу наве- демо що в цих школах по-бир- ае навчання в Торонті по над 400 дітей а неофіційна статистика виказує понад 3000 дітей українського 'по- ходження у віці від 7— 16 років Отже майже 2500 ді- тей не охоплені шкільною наукою Справа рід ного шкільництва не може бути справою заінтересування од- ного чи другого товариства або організації В цій справі повинно бути заінтересоване все українське громадянство Мусить бути вироблений плян рідного навчання і ви- ховання для цілої Канади Можна цей плян здійснюва- ти частинами але для добра нашої молоді не вільно його роздроблювати доме н о ю впливу одного чи другого загумінку Рідношкі л ь н а справа в цілості вимагає пов ної координації сил і узгід-ненн- я програми навчання З рідним шкільництвом ті- сно пов'язана справа укра- їнських дитячих садочків Ми знаємо що в канадійсько му шкільництві передшкіл-л- я включені в публичні шко- ли і практика виказала що перехід-- з -- передшкілля до школи впроваджує дитину вповні підтогованою до сприймання науки Українське громадянство повинно і над цією справою застановитися і знайти спо- сіб пов'язати садочки з Рід- ними Школами Мабуть найтяжчою спра- вою є справа середнього шкільництва Розуміється в наших умовах ми можемо ма ти тільки курси Ми знаємо що були спроби заснування таких середньошкільних кур сів знайшлися охочі вчите- лі зголосилася більша чи менша кількість молоді але всі вони потрохи завмирали і переставали існувати Залишився одинокий се-редньошкіл- ьний курс який енергійно і жертвенно про- вадить одна особа в То- ронті Учасниками цього кур су є переважно юначки і юна ки пластуни І тут знову на- сувається питання: невже у цій справі не можна б змобі-лізуват- и сил і засобів щоб курси були поставлені на міц них основах? Вага і потреба середньошкільних курсів є настільки важлива що не можна уявити як може укра- їнець — студент університе- ту ознайомити своїх друзів з українською історією куль турою коли він не має від- повідного знання Навіть ключ до пізнання чужої куль тури — це передусім ґрун- товне знання рідної історії і рідної культури Помічним чинником як нижчого так і середнього шкільництва чи курсів по- винно бути рідне довкілля Чуже довкілля в якому най- частіше і найдовше перебу- вають наші діти не ' тільки гальмують але й притуплю- ють здобуте рідне знання Мусимо' подбати про вклю- чення нашої молоді в моло- дечі організації та пильно дбати про дружню співпра- цю тих молодечих організа- цій між собою Порушили ми справу рід- ного шкільництва і вислови- ли свої думки не тому ЩО можливо маємо готову і ра- дикальну рецепту порушн-- ВІд нашого європейського кореспондента Перша соціальна буря в повоєнній Німеччині Коли в світі говорять про так зване „німецьке чудо" то під тим розуміють не тільки подивугідне скоре відбудування зруйнованих німецьких міст та зруйнова- но! німецької індустрії але також і терпеливість німець кого робітника що при зли- денних умовах працював від- дано і пильно в напіврозвале них фабричних галях в на-півзбанкрутов- аннх підприєм ствах працював часто за мі- зерну платню яка в ніякому разі не компенсувала ного енергії та зусиль Особливо впадає це в очі коли взяти до уваги безпосередньо пі- слявоєнний час перед гроше- вою реформою коли німець кі „райхсмарки" не мали май- же жадної вартости Дуже ча сто робітник одержував на місяць платню за яку міг ку- пити на чорному ринку дві пачки американських папіро сів або фунт масла Але він працював і приймав свою платню Після реформи німецької валюти господарська ситу- ація в Німеччині ґрунтовно змінилась Через ніч вирос- ла нова господарська 'сила На ринок винесли хитрі купці стоси товарів які до того часу не можна було й побачити Почалась про- дукція товарів широкого вжитку і для заспокоєння потреб і також для експор- ту Особливо технічні знаряд дя оптика хемічні препара- ти та машини і інструменти пішли в широкий наступ на заграничні ринки до Малої Азії північної Африки і в Південну Америку Конюнк-тур- а для німецької індустрії особливо металевої стала очевидною і збагачення пев- ної верстви німецького сус- пільства пішло скорим тем пом Для оживлення продук ції крім збільшеного збуту допомогло ще піднесення цін що в останніх роках чим раз більше віддалялись від заробітків Це мало знову у наслідку що пропозиція то- варів збільшалась поважно тоді коли попит виявляє на- хил занепадати через час- тинне насичення товарами та через неспроможність ро- бітників купувати більше продуктів Компетентні чин- ники почали тепер задумува гись над рецептами як втрн- - мати й надалі конюнктуру німецького господарського розвитку І тут почалось розходжен- ня у поглядах підприємців та зорганізованих у проф- спілках робітників Підпри- ємці уважають що найкра- - ли ми тільки тому щоб з по- чатком шкільного року при- гадати українському грома- дянству актуальність й акут ність цієї справи Життя ста вить до нас свої вимоги і ми не можемо ці вимоги легко- важити Ми мусимо всебічно пізнати і вивчати умовний довкілля в якому перебуває наша молодь та в слід за тим зорганізувати справу рід ного навчання і виховання так щоб зберегти нашу на- ціональну субстанцію вихо- вати нові кадри борців за справу визволення - нашої Батьківщини та будівничих українських' культурних цін- ностей щою розв'язкою буде якнай- більше поширювати можли- вості експорту тобто втри- мувати німецьку продукцію на такому рівні щоб вона бу ла спроможна конкурувати і якістю і ціною з іншими екс- портерами робітники чи радше профспілки думають що треба піднести стандарт життя німецького робітника дати йому більший заробі- ток і тим самим дати йому можливість більше купува- ти Ці два зовсім протилежні погляди мус їли природньо допровадити до гострої бо- ротьби — до страйків Страйки як продукт зор- - гачізованого робітництва в Німеччині не -- дуже популяр--' ні Взагалі професійний рух у Німеччині не може похва- литись великою традицією Час його процвітання — від закінчення першої світової війни до 1933 року — це час дуже короткий За Гітлера страйк був лише мрією Все було згори по диктаторськи регульовано і робітник не мав нічого до говорення За нього думали й рішали що зарплата є „справедливою" Огляд подій тижня Важливий крок у боротьбі 4 проти комуністичних змовників Уряд США рішився на важливий крок у боротьбі проти комуністич- них змовників які кермовані з од ного московського центру ведуть підривну роботу в усіх країнах а в тому й США приготовляючи шлях московсько-большевицьк- ік агресії Щоби протидіяти тому Американський Конгрес ухвалив протикомуністичнкн закон який носить назву: „Акт про контролю комунізму" Цей закон увійшов у дію після підписання його в дні 24-г- о еерпня ц р президентом Айзенгауером Головні пункти цього закону: 1 Комуністична партія разом з усіми своїми прибудівками пере- стає бути нравною організацією Вогіа тратить право виступати в судах і заключати контракти 2 Комуністична партія являється під- ривною організацією і тому її чле- ни мусять реєструватися в департа менті справедливості! як ворожі аіентн Вони не молсуть займати урядових становищ ані працюва- ти в важливих для оборони країни фабриках Не молсуть тек дістати пашпортів на виїзд закордон 3 У законі наведено 14 статтей на під ставі яких суди можуть карати ко мулістів за тфотнамериканську і підривну діяльність 4 Опановані комуністами робітничі юнії не ма тимуть -- права заключати з підпри -- 1 їм і що умови пращ є „задо- вільні" Аж після другої сві- тової війни німецькі робіт- ники дістали нову можли- вість організуватись та бо- ротись за свої права через свій організований рух Але поворот до цієї форми жит- тя не йде гак легко До кін- ця 1951 року в Західній Ні-меччиніб- уло зорганізованих у профспілках лише 346% робітників В останніх двох роках цей відсоток замість зрости почав спадати сьо- годні організованих робітни ків є лише 337% Помимо того а може й задля того професійні кер- маничі розпочали цьогоріч- ну боротьбу з підприємця- ми видвигаючи вимогу під- нести висоту заробітку по- кищо для робітників в ме- талевій індустрії деревооб- робних підприємствах папе- рових млинах та для праців ників комунальних заведень Вимога була працедавцями консеквентно відкинута роз- почались страйки 4-- го серпня ц р побачило перші наслідки нової соці-яльн- ої боротьби місто Гам ємцями збірних договорів Крім цього президент заявив що він підпише ще три протикомуністичні закони: про позбавлення грома- дянських прав осіб які були за- суджені за підривну діяльність про кару смертн для шпигунів в часі миру і про відмову старечої пенсії для осіб що були засудже- ні за протидержавну діяльність і шпіонажу Франція бльокує об'єднані заходи Зах Европи проти большевицькоТ агресії Намагання створити в Західній Европі оборонний вал проти боль-шевицьо- кї агресії у формі дого- вору про Европейську Оборонну Спільноту натрапляють на поваж- ні перешкоди зі сторони Франції яка лякається відродження німець кого мілітаризму Зокрема цю французьку слабість вміло вико- ристовують большевики для яких об'єднана готова до оборони Ев-ро- па являється поважною пере- шкодою на шляху здійснення їх- ніх агресивних плянів Після невдачі Брюссельської кон ференції доля ЕОС-- у вирішується зараз у французькому парлямен- - ті Від суботи 28-г- о серпня фран цузький парлямент дебатує над пн танням ратифікації' договору про ЕОС Мимо натиску Америки та Великої Британії заходів Кала ди яка зовсім слушно звернула урядові Ліеадес-Франс- а увагу на ген'ДЛЧутіринкигСШАгЛ ЗВЕРНЕННЯ Товариства б Вояків Української Повстанчої Армії в США і Канаді взивають українське громадянство особливо ВПОЧИГТП піпгпитіпятп пкпгппіїш Гкатп Плипппи ч пгпа ду на те що цього року припадає 12-літ- тя постання Укра- - іиикоі ішвстанчш армії і ін-літ- тя створення української Головної Визвольної Ради - Свято Покрови — це свято української військової си- ли яка відроджена в легендарній Українській Повстанчій АОМІЇ Є ЄЛіїною яапопукпю гпппнрння --гя пітні V мпіії мипяїи сько'го народу і постання його Самостійної і Соборної Держави Ч: В день Святої Покрови взиваємо все українське'грома-дянств- о г занести щирі мольби перед престіл Всевишнього щоб Він поблагословив українському політичному прово- дові його Підпільному Урядові і збройному рамені укра- - їигкіпї нон її Уіпаїиг-иії- й ии ііиіл" ( мПипоисіітиаиіііііііпй АпііІіпшітіЧиіп' -- #іи диокіи ЦІПУ гострадальний наш народ до світлої хвилини його 'націо- нального воскресіння г - - -- 'V --і- г- і ' Головна Управа' 1 и ї'Т-ва'б- Л Вояків У ПА" Канада V "' ' ' ' Головна У праваГ ' ї ' „ Тпя! Л ПпаїІп VII А- - ~ 7 х V- -' і і бург Того дня вранці зупи- нились там усі міскі транс- портові підприємства пере- став горіти газ та плисти во- да Через кілька днів в сена- ті вільного міста вирішено передати справу погодження спору в руки мирового суду і страйк закінчено: робітни- ки отримали підвишку зар- плати 7 феніків на годину а урядники підвищення пла- тень на 5 проц Гамбурзька профспілка вийшла пере- можцем перша профспілка що в повоєнній Німеччині ви рішила добитись своїх інте- ресів страйком Гамбурзькі робтннки не бу ли першими що виступили з категоричними вимогами підвишки заробітньої плати Першими були робітники ме талевої індустрії в Вюртем-берґ- ії і Бадені Але тут до страйку не дійшло Заки ще фронти устабілізувались і за гострились знайдено вихід: підприємці дещо підвищили зарплату робітники знизили свої вимоги 25 червня цьо- го року відбулось серед ро- бітників голосування яке й вирішило погодитись на під-- необхідність об'єднання оборон- них зусиль демократинчоі Европи протії московськр-большевнцьк- ої загрози опінія Заходу числиться з провалом ЕОС--у у французькому иарляменті Тому на випадок та- кого провалу заплановано вже скликання у найближчому речен- ці конференції 8-- ох держав — США В Британії Франції Бель- гії Голландії Люксембургу Іта- лії і Зах Німеччини для опрацю- вання нової оборонної системи в Західній Европі Конференція ма-ла- б відбутися в Лондоні або в Люксембурзі Напередодні конференції у Манілі Щоби покласти бар'єру мос-ковсько-большеви- цькій агресії у Південно-східні- й Азії відбудеться 6-г- о вересня ц р конференція за інтересованих у безпеці на тому просторі держав — США Англії Франціі Австралії Н Зеляндії Філіпін Тайланду і Пакістлну у Манілі на Філіпінах Показалося що брак здецидованої обооонно'і дії в тому загроженому районі уможливив комуністичному бльо-ко- ві кермованому з одного мос- ковського центру опанувати Пів нічний Індокитай Зараз комуніс- тичні п'яті колони приготовляють шлях до чергового комуністично- го наступу на решту Індокитаю Гайланд та Бурму а червоний Ки- тай прямо погрожує нападом на Формозу І коли загрожені азійські держа- ви рішені разом з США Англією і Франціяю об'єднати свої зусилля щоби протиставитися цій комуні- стичній інвазії то сильну атаку проти запланованого ( Південно-східньог- о оборонного пакту в Азії ведуть не лише Москва і червоний Китай але й Індія з її прем'єром Неру Останній під лретекстом'не втручувалня в'вазійсьісі справи гпо-сторон- ніх народів (СШААнглІГ і Франції) 'гостро 'заатакувавзапля кований оборонний' пакт1 висува- ючи засаду' мирної співпраці 'з'їй-- ' мунгстнчннм світом м'озля'в— ' „Конференція' В МамІЛІ і ппиирго більше шкодиГяк добра"Лвінлпро-п- о відуе) пол ітіГку капітуляції )пе-ре- д агресором "" : л ' 'іУ& ВольніїгаиииіЧиїгаїпгміА Г- - у г Ізоляції 'Америки ГАг 1-- а Шоіздкаанглійськихілейбуристії ЛЧл-ї'ДК'Г- Л -- 'Ч :„: : --лл N --- т -- - вишку платні на 7 феніґів на годину і л Не чекаючи вислідів бо- ротьби у Вюртемберґії ви- повіли війну й робітники в Баварії На початку серпня Профспілка Металевої Інду- стрії вирішила оголосити страйк вимагаючи підвищен ня зарплати на '12 феніґівчіа годин}' 236000 робітників металевої індустрії в Баварії1-вирішил- и вийти на страйк! 8 серпня перед брамами фаб- рик і заводів з'явились страй карські пости і групи робіт- ників спішили на кожний по- клик їх щоб висміяти згань бнти а навіть і кілька стуса- нів дати для -- тих що поми- мо закликів бажали йти пра- цювати Страйковий рух почався в Баварії не дуже рожево для його організаторів Лише від ЗО—40 відсотків (менше як 100000) робітників піш- ло за бойовим покликом' Деякі фабрики продовжува- ли працювати майже нор- мально Довелось ставити пе ред численні підприємства зовсім чужих робітників на (Продовження на ст б) получена з візитами у високих ко- муністичних достойників виразно показала що поза' заявами мос- ковських і китайських лідерів про затіснення дружби з Великою Бри- танією назв'зання нормальних ' торговельних взаємин з нею їм ідеться про те щоби відтягнути Ан глію від співпраці з США Про це -- виразно говорив Мао Тце - тунґ поставивши передумови кнтайсько-англійськ- ої дружби: партія лейбу-рист- ів повинна після свого пово- роту в Англію добитися зміни кур су англійської зовнішньої політи- ки — виступити рішуче проти Америки піддержуючи вимоги чер воного Китаю з напрямі: 1) від тягнення американської фльоти віДчФормози 2) негайного здер-жан- ня узброення Японії і 3) не- гайного здержання узброення Зах Німеччини 'Китайські червоні лідери пока- зували англійській делегації різні свої господарські і культурні уста- нови в Пейпінґу Шанхгаю Нанкі- ні й Кантоні показали навіть в'яз- ницю в Пейпінґу всюди запива- ючи китайсько-англійськ- у приязнь зазначуючи всюди що Китай ніко- ли не був імперіялістіїчною дер- - (Продовження на стор 6) ПОВІДОМЛЕННЯ Всіх що можуть зложити свідчення про большевицькі злочини супроти українсько- - "і Тї Л го' народу --— просимо наді- слати їх на адресу: Ліга Ви- - ' зволення України 140 і Бе- - _ тирст СтТоронто:Онт Особисті свідчення проси- - і Д мо складати 'в канцелярії' Го £ ловної Управи Л ВУ ' вкож-- 1 : --Ч ній порі ьдня:л-У7г'-і- : чс? "Грловна Управа ІЬ - ПР іиів ЛкТ А'-- НЙЙЙ'З - Гуі' } і у-и- й Загальний З'їзд То- - Л варнства б :: Вояків УПАНм V Я ІІ--и й 5 Загал ьнийкЗбІрл Членів Iх 4' Братства:бВоякІУПАі Ч СвЮр'їя Переможця віЕв-- : А{ ропі ліііої) відбувшотюіїї У:ИокузіМюіеіГ-!:лҐ:- л ТоварнвВЙкГвупАЖ додМоскви'й почервоному Китаю ' ВрКаїШДІ4':1? г'" |
Tags
Comments
Post a Comment for ubde0951