Ukrainski Visti, August 23, 1933

              Сторона 2
♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦ ♦♦♦+♦♦+♦♦♦♦♦♦♦♦-$-♦ £♦
Вісти з Укдаїних Земель
♦♦♦І !♦♦♦
ВСЕУКРАЇНСЬКІН'1 НАЦІОНАЛЬ
НИГ1 КОНГРЕС
проектований піе віддавна по-
одинокими головно емігрантськи-
ми і']іуиамн українського громадян
ста сгав саме предметом живої
дискусії на сторінках української
щоденної преси Пагато спраг за-гальпо-ианіона-
льної
папі а голов-
но справа страшного положення
українського народу під лладою
большепиків: — цс сильні інмпуль-с- н
до здійснення конгресу і реире
зентації всіх гідлаяі цілого уіра_
їнського народу
30000 МОРГІВ ПІД водою
Урядова агенція "Всуд" пові-
домляє що шкоди новіиі с вели
чезні Рімі Чечва і Лімшщя по-
творили нові ралена що нищать
поля і загрожують селам У той
спосіб вилляв теж Прут під Коло- -
мисю і Детятнном
Біля 30000 моргів орної землі і
сіножатей знайшлося під водою
Луки вимагають наново величезної
праці і коштів щоби їх приверну-
ти до ужитку Вода забрала зо-
всім 20 господарств
Треба міліоиової допомоги для
населення навіщеного катастро-
фою зокрема треба дати йому мо:к
ливість заробітної праці
"Дзсішік Людовп" повідомляє
Що польська влада пнаеіігтіувата
дотепер па цю допомогу — 27 ти- -
сяч золотих Де с крапля л морі
Погрібна негайна поміч коли лю- -
дії не мають гинути з голоду
!
ДАЛЬШІ ЖЕРТВИ ПОВНІЇ
—
В
В Кузьмович
і готу
7 нон посол Зено-ві- Н
В СтрпГнціїиі потерпіло від по- - ла як кажуть здоровий відгук бо-ві- ні
101 громад знищили 'дай у деяких одиниць з табору
о 7000 гектарів унравннх галицьких комуністі]) і радянофі-піл- ь
і сіножатей на загальну суму лій Конкретний факт у цій ділян-30000- 0
зол Повінь знищила — це недавно опублікований
ґуляцію ріки Стрий мости й доро- - отертий б сельробівського
пі Богато рік змінило місцями посла С Волинця в якому авто])
свої дотеперішні корита Щоби ті гостро иятнус московську ботьше-в- сі
поля й луки очистити з намулу впцьку владу що катус
піску л каміння на це треба нів'
року праці Жертвам попіні по БЕЗПЛАТНА ЛІКАРСЬКА
трібна негайна поміч ПОРАДНЯ В ЧЕРНІВЦЯХ
в
'1
лікарські
дня
ц р
В
не
Українці в Румунії
сил у боротьбі з
Політичне Українців
її Румунії можна коротка сха_
геризу вати: Боротьба з "мо-
ральною" і культур-
ною
її ол н про боротьбу з
румунізацією то мати на
увазі шо в ній протиставиться
горстка (понад мі-ліо- п)
міліонам Румунів ще
іі державний апарат у своїх
руках При не забувати
шо Українці в розкинені
в чи иятьох або
комплексах сто-
ронах Румунії або й розсіяні між
румунським чи іншим
як меншість па даній території
Розуміється що цс по-
літичну Іі іншу Крім
того національна свідомість Укра-
їнців в Румунії не всюди однакова
Пайевідоміші 1
Українці в і за-
хідній Буковині націо-
нального освідомлення дійшли
буковинські Українці за
п тісній
співпраці з Галичиною Можна на
віть сказати що колнб не горстка
цих свідомих буковин-
ських Українців то про ор-
ганізаційне інших Укрг
їнціп в Румунії і чзткн не
Па Буковині мають осідок цен
ленський і др І Ґїіжа секрета-
рі: о ред Делс-і- ш
ч и члени Ко-- м
Адреса Комітету: Львів
Шдпалля III
Пелеиськпй
Води
коло
ре-'ц- і
лист
Україну
рак
мала
ВТРАТА
Як ми коротка згадували 13
червня 1933 помер у больше-іііщькі- іі
тюрмі гнзначпнй діяч Ве
ликої Володимир Шемет
До тюрми запроторили ного черво
ні кати ще два роки тому і там
після страшних терпінь згинув
Покійний належав до пайчільніших
діячів перед пошіііоі доон Лі лю
дина талановита освічена 1 мастка
(був великим землевласником іта
ІТолтавіцині) иідограв визначну
ролю в українськім житті Піддер
жував взаємини з чоловими
діячами України як Лентовнч Чи
катенко нроґ Семн- -
рейко (міліонер-нромнелоие- ць у- -
країнськнй меценат) і т д Брав
близьку участі у всіх починах що
мали па меті будженая національ-
ної сііідомосш та розбудову україн-
ського життя Був послом до лер
тої Думи і належав до проводу
ІГлюбу в Думі Пі-
сля захоплення України большевн-кам- н
остався в Київ де мав свій
дім Тут пережив трагічну смертії
свого великого друга
Миколи Міхновського А ось два
роки тому після численних болючих
переживань попав у тюрму і
єкіпчив своп життя
г
ВІДГУК СМЕ'РТИ СКРИПНИКА
Смерть М Скринника никтпка- -
тральні політичні культурні іі
установи Звідси
національна свідомість і на інші
українські землі и Румунії
Румунська влада іі румунські
шовіністи про це сюди
передовсім спрямували свій ру-мунізатор-
ськпй
розгін щоби
належно його "узасадннтіГ
на румунська "казьонна" наука
придумала навіть спеціальну тео-
рію шо моїй яв буковинські У-краї-
пні
цс по більшій зукра-їпізова- ні
Волохи або напліївоипії
пізніший слемект Такі
пя падуть не лише з парламентар-
ної трибуни але й з університет
ських катедр Відомий румунський
історик і бувший преміер румун-
ського правнтсльства тіроф Гїор
ґа винайшов навіть "Горіш-
ня Молдава" якою думас заетупи- -
ти дотеперішню иерумуиську "Бу
ковину"
Знасмо від іого запозичив румун
ськпй професор і політик цей ііо-ми- ел
Союзники і під ТІШ огля-
дом пзаїмно здобутим
досвідом
Для характеристики примітивіз-
му в думанні й нахабності! у ги_
ступі румунських шовіністів напе-л- у
цікавий фрагмент з діяльоґу в
парляменті між українським послом
редактором Ссрбпнюком і румун-
ським послом з партії кузнетів
Посол Сербпиіок
рріупізацію українського шкіль-
ництва сказав що з усіх націо-
нальних меншин найбільше покрпв
джена українська На це зрнпа- -
І За ініціативою д-- ра В Гузара
ДЛЯ СТРАЖДАЛЬНОЇ УКРАЇНИ засновано Чернівцях при вулиці
Пстропнча ч "Лікарську По- -
Українськнй Громадянський Ко- - радню" в якій подають безплатні
мітет Допомоги Страждальній У-- поради др В Гузар др
країні --повстав у Львові 25 Е др Е Омсльськнй
липня на нараді пред ставнії- - та дентпст Ст Проць Саме в цю
кіп українських центральних уста- - пору тяжкого господарскої ерутн "лі
нов Ідоловою Комітету вибрано карська порадпя" являється велн-др- а
Д Лсвицького До Ділового кою поміччю збіднілому населеп-Комітет- у
ввійшли: ред Мудрий шо За неповна піп року поверх
голова посол ка Мілгіи Гудппцька 500 хорих дістало лише пора-заступнн- ця
голови посол 3 Пе- - дн але навіть і лікарства даром
Відношеня
румунізацією
положення
так
політичною
румунізацією
говоримо
треба
те
Українців
13 які
мають
тім треба
Румунії
чотнрох більших
менших у ріжиих
населенням
уетрудпюп
усяку акцію
пайрухлппіші ног-тичн- о
новпічиШ
До цего
бу-
ли ще ап-стро-угорс- ького
правління
350000
якесь
життя всіх
булоб
Блозоиський
ВЕЛИКА
України
він
близькі
Грушевськнй
Українського
незабутнього
тут
освітні ироміню:
знаючи
Та
услуж
части
тверджсн_
назву
обмінюються
обговорюючи
Кобрннськнл
ЗАБОРОНА УКРАЇНСЬКИХ
КУРСІВ НА БУКОВИНІ
Буковинське Товариство "Україн
ська Школа" уладнувала що року
курси по знати чому називано п ре
української мови Це гпрочім пе-
редбачує статут який с затвердже-
ний румунськими властями і иіко_
му і в голову не приходило стави-
ти перепоїш н сповнюванні стату-тарн- их
обовязків товариство Ці
курси не знати чому назнано в ре-імя- мах
у пресі "курси україпознан
ства" замість просто курси почат-
кової науки української мови Таї
що не обізнані з правдою люди мо
глп думати що таи викладається
Бог зна з яких галузей україно-
знавства Наслідки були такі що
вже попередніх років відбулося
кілька інспекцій зі сторони шкіль-
них властей
Та цього року виділ Г--ва "Укра
їнська Школа" чомусь то забаисав
мати те "другий' дозвіл на веден
ня тих курсів і ппіс просьбу до М'і_
иістерства освіти на шо дістав
відмовку відповідь Діти мусять
шдпочатн — пише міністерство —
бо вони перемучені цілорічною на-
укою (цс правд! бо наукою не в
рідній мові) а па селі діти мусять
помагати в роботах на колі Чи
не уважливе міністерство?
РЕВІЗІЇ ТА АРЕШТУВАННЯ
В РОМАНОВІ
Ніччю з 10 н л 17 липня пови-
бивано вікна в сімох жидівських
домах в Романові
Зараз приїхав па місце події
бібрсцькнй староста Бернатовіїч і
поліція з Бібрпи та сусіднього по-
стерунку з Підгородиша Почали
ся масові ревізії та тяганина
Слідство пішло більше п напрямі
того хто мас зброю і арештовано
хлопців: Івана й Осина Гринівця
Дучія Пнколу Захару Михайла
урту Михайла Підлужиого Михай-
ла Стаєнка Василя Казарка Бог
дана Дикого Степана Ульчака
Богдана і Добромия Осппа Всіх
їх перевезено до судових арештів
у Бібрці Крім них арештовано та-
кож Богуии Михайла Берестя Ва-
силя Доліпи ка Олексу Рожія Ми-
хайла і Мнсяпа М але їх після
кількаденного арешту на ностеруи
ісу в Підгородшці випущено на
волю
АРЕШТУВАННЯ В СКІЛЬЩИНІ
У звязку з відкриттям тайної
печери під Зелемінсм біля Сколь
ного "Ілюстрованії Курср Цодзсн-ш- і"
(ч 202) повідомляй що по-
ліція зліквідувала комуністичну
організацію поставлену на широкі
розміри Арештовано 20 осіб між
ними студ філ Вербнцького Во-
лодимира Бапдуровнча Яка Біче-к- а
і Станислава Вдопяка а крім
того 5 дівчат: Ірину Бапдуроїшч
Емілію Граф Лпґусту Шиідт Пав
птьси посол Прслінчаиу й каже:
"Пане депутат чого фальшуєте
історію? Чи ви не знаеге що цілу
ту околицю (Буковину) замешку-
вали румунські резеші (румунська
цівшляхта)? Іїс знаєте нанпсіц па
памятппках п цих околицях і ін-
ших документів які вказують па
наніс право там Впж прийшлії
події як слуги па добра румун-
ських бояр" Па це посол Сербп-пюк- :
"Пане депутат! Ви самі
фальшуєте історію Лаиятіїикн
про які ви говорите писані україн
ською мовою Ваші воєводи Гі бо-
яри хіба не говорили мовою слуг!"
! Т Д
Руїна українського шкільництва
Озброєні в такі і т н "арґумсп-гн- "
румуни дуже ренію забралися
до ліквідації українства на Букови-
ні й Бесарабії По селах позами-
кано майже всі читальні Покои-фіскопа- по
не лише бібліотеки але
й етоін ланки і- - т и Всі народні
школи з українською мовою в чи-
слі 100 на Буковині й коло 200
на Бесарабії перемінено на румун
сьі-- і Зрумупізоиапо також псі 1
державні гімназії 1 реальну гім-
назію оба державні учительські
семниарі 1 рільничу та дві ремі-
сничі ніколи Всі ті школи Укра-
їнці вибороли собі були за Ап_
стрії На черпопецшм універси-
теті звішено псі шість українських
катедр Декі з тих шкіл існували
ще до 1921 р Українців учителів
або иозпітьшовано аб0 перенесено
в глибину Румунії Па місцях
УКРАЇНСЬКІ Є ЇСТИ сершія 1933 — Число 3-- І
лину Саліґі Марію Шидек Всіх
підставлено до слідчої вязпнці л
Стінно
НАШІ МИСТЦІ НА ШЖНАРОД-НЬОІМ- У
КОНКУРСІ У ВІДНІ
1 В днях від 27 травня до 18
червня ц р відбувся у Відні дру-
гий з черги міжнародній конкурс
для співаків і штатів в якім взя-
ли участь у українські мнетні: зі
співаків відома паша співачка Ма-
рія Сокіл і Олексапдер Колозшй-чу- к
з Буковини з няністів: Тарас
Микита син члена Опери в Мо-
скві та Марія Карлпопич-Гордіїи-ськ- а
колишня пбсольиентаа Му-- 1
зичного Інституту ім Лпсснка у
Львові Світлий успіх здобули пс-редівс- ім
Марія Сокіл і Тарас Ми-
кита Марія ЗІнкніпа одержала
почесний дипльом з медалею а Та
рає Микита дрл гу грошеву нагоро-
ду Між суддями конкурсу засіда-
ла наша славна папістка Любка
Колеееа
ЧУЖИНЦІ ПРАЦЮЮТЬ НАД
ІСТОРІЄЮ УКРАЇНИ
Давній приятель українського
руху Лкссль ІІГміт приготовляє до
друку велику монографію про
Україну Праця складається з
розділів: Країна та населення
Київська держана Українська бо-
ротьба за незалежність Занепад
та піднесення української ідеї Від-
родження Украйні Повоєнні часи:
Культурні підвали ип! Духові сили
українського народу Промпсі на
Україні Україна Гі Шмснчпні
Полковник Бодс нрацюс зараз
над закінченням снопі обшнрної ро
боти про історію України з особли
ним узглядиешіям козацької доби
УКРАЇНЕЦЬ БУДУЄ НАЙБІЛЬ
ШИЙ КОРАБЕЛЬ СВІТА
В 1031 році в Франції буде закін-
чена будова найбільшого пасажир
ського пароплава в світі "Нор-
мандія" який буде мати 75000
тон Нові форми того пароплава
запроектував корабельний ііккїцір
сотник В ГОркепнч б начальник
будівельних зпрсдепь морського мі
ністерства української держави в
Тій йола св і л 1918 р
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИМ
ЧАСОПИС
У Варшаві іюявнпся цего місяця
Промислово-Горгопельн- пй Вістинк
ілюетропаний місячник присіиі-чеші- ї
справам промислу торгоіпі
й торговельної реклами Ці їм 10
сотпків Рсдактор-шідаве- ць Олена
Вапшчук П першім числі с етат
ті: Л Лукасевпча Е Чеховнча
0 Васинчукової В Урбпноїшча
К Отецького та інших У вступ-
ній статті редакція зазначу: що
мета часопису "налагодження на-
шої власної промнелопо-торгопель-н- ої
інформаційної обслуги"
осталн лише недобитки До україн
ськпх шкіл присилано ряішх ру-мунізат-
орів
котрі нераз ні слона
по знали по українськії Це все
на те кажуть румунські шовіністи
"щоб Буковину звязати тісніше з
Румунією" Цих учителів Україн-
ців що осталп па Буковині теро-
ризується н ріжнпй спосіб щоби
вибити їм навіть і думку з голови
про якусь участь п громядяиські
життю: !$ березні минулого року
шкільні інспектори зажадали від
управителів шкіл даних про те до
яких товариств належать україн-
ські вчителі Гі чи беруть участь и
громадянськім житті Все це речі
відомі нам з нашої теперішньої
ДІЙСНОСТІ!
Про те які ппелідк дас нав-
чання в народиіх школах з румун-
ського внкладанаю мовою свідчить
між іншим отесй приклад Був-
ший міиістер для національних мен
шин Німець Брандін котрого на-
становлено за правнтсльства д-р- а
Порти обїзднв на початку минуло
го року Буковину щоби на місці
довідатися про домагання Україн-
ців Між іїишім він відвідав укра
ІпсіїТіі школи на Буковині Прислу-
хуючися відповідям українських
дітей Пуп здивований шо ті діти
їж таї гарно відповідають по ру-
мунськії Та коли зажадав щоб ті
діти нереповіли те саме по україн-
ськії ні одна дитина в ктясі не
дала відповіди Прігміром в ипй-впщ- ій
мясі пародпьої ніколи пи-
тав учитель по румунськії які ро-(- Ні
погноїв магмо? Дитина під
ЧИТАЛЬНІ ПРОСВІТИ В
СОКАЛЬЩИНІ
З доручення голосного виділу
Товариства Просвіта у Львові пе-
реведено люстрацію філії Просвіти
і Сокалі і підлеглих її 00 чита-
лень
Ці читальні мали: членів муншн
39 II жінок 1800 маіолі'їннх
230
Гуртків: театральних 10 хоро-
вих 23 молоді 21 шахових 3 ра-діош- іх
2 видавництв стінних ча-
сописів 2 мандоліпонпх 1
Недвпжнмостей: власних домів
15
Кншкок в бібліотеках 95-1- 0
Читачів газет: ШМ а читальнях
і в повіті з котрих числами стоять
на першому місці Пародня Сира
па Дзвіночок Наш Клич Новин
Час Громадський Голос і Паш
Прапор
Діяльність читалень за півтора
року: 050 засідань чіітальняшіх
виділів -- 159 нідчігп'в 117 народиіх
свят -- 19 концертів 12 вистав 1
вистава книжки 39 фестннів 110
забав 1 ревізія 3 діточі садки -- І
курси народиіх танків 1 двомісяч
ний шікіад української історії 1
двомісячний курс математики -- І
анкети і 1 свячено
Каса: П приходах шідно суму
1303707 зол — видано на освіт-
ні ціш а готівки знайдено 1695-0- 2
зол
ВЕЛИЧЕЗНИЙ ПРОЦЕС
ІГяуністичні заворушення що
мали місце в румунських заліз-
ничні варстатах тому цін року
знайшли саме тепер свій фінал у
величезному політичному процесі
На лаві обвинувачених засідас 108
осіб Суд мас зазнайомитися з
цілим матеріалом оскарження —
і нереслухап 105 свідків
З ЯПОНЦЯПОЛЯН
Па Буковині в містечку Иішіи- -
ця живе рнмо-католнцьк- іш парох
з ноходнсення чистокровний Япо
нець ТГаінґ-Б- а Історія Ното жит
тя звязана безноеередно з подіями
росііїсіко-яполськ- ої віїііпі н 1905
році ЗІалпГі Японець мав тоді три
роки і жив у Мукдені у домі
свого батька хлібороба одного ра_
зу коли він шіОіг на вулицю Кого
взяв па руки російськії іі жовнір
поніс па стацію і передав Ного її
руки російського офіцпра що саме
покидав ЗІукден Він хотів иріівсз
ти до хати на спомин малого
Японця і попросту пірнав малого
Іііііиґ-Б-а Три роки провів хлоп-
чина у домі російського офіцера в
Могніепі Коли офіцнр шіїїдагіїн
на маневри передав хлопця сво-м- у
братові у Камінець Подільський
'Гам пипадкопо звернула увагу па
малого жінка румунського кинзи
Ґікн що була Полькою Вона
Японця вислала на студії до Кра-
кова і так Мого рідною мовою ста-
ла польська мова У Кракові гкін
чин він римокатолицьку тсольоґію
новіла механічно по румунськії:
макмо три роди погноїв: природні
хемічні та зелені Коли їй сказа-
ли щоб вона переновііа це її укра
їнськіїі мові дитина не могла дати
відповіді! Також ні одна дитина в
класі це знала про піо іідс доїм
1111 справа була опісля предметом
інтерпеляції українських послів в
румунській камері (палаті послів)
Коли в 1930 році } вій НІЛ І! до
парлямеигу 2 українські посіп і 2
сенатори вибороли у ііравнтеіь-егв- а
те що міністерство освіти до
зволнло на іьадобоинзкопо навчан-
ня української мови в І годинах
тижнево і 2 годпші релігії Та
шкільні інспектори саботували цеіі
шкільний розпорядок ЗКадалп беї
правію від родичів щоб ті вносили
остемпльопані дектярації за уїсра-їнськ- ою
мовокі І селяни масово
вкосили такі декларації Па самі
стсмилі селяни видали лише з 2
повітів понад 1 мітіон лепіп ]Цп- -
ііио в л-овт-
пі минулого року нап
лавна української мови її школах з
більшістю українських дітей ' ре
лігії и українській мові стало обо- -
пялкове Але й тепер приходять
уже відомостннш того розпорядку
по пнпонугггьсл Гіо налчапня укра-
їнської мови кладеться між над-обопязко- ві
предмети Впрочім у
богатьох школах нема кому викону
вати пего розпрлдку () нема вке
стільки учнтеліп-Зткраїиці- п
Розуміоться на папері існус ту- -
кс ліберальна конституція і лібе
ральппй шкітьнип закон якнії к- -
кс що у громадах з більшістю у- -
МІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІІІІІІМІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІІІІІі:
Кіпе Еішма Ноіеі
10180— Юіьі БІгсеІ
ЛІМ ПРИЯТЕЛЬСЬКОЇ УСІУГИ
ГОРЯЧА ТА ЗИЛ1НА
В КОЖНІЙ
Екпонтонсш Первсрніна Кавярнл
В СПОЛУЦІ З ГОТЕЛЕМ
Отворена від 6-- ої рано до 2-- ої в іючи
5ііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііпіііііііііііііиііііііііііііііпг
Історичний Калєніар
16 8 1948 Біж над Пилявчіо По
битвах ііідуКовшмп ііодіпш іі Іі'орсу
пем --маііже вся УкГіпа була в ру-
ках Хмельницького а в Галичині
було повстання Під осінь Поляки
з 80 тисячним військом рушили
на Україну їм заступив дорогу
гетьман Хмельницький над р Пн-іяіш- ю
Коли козаки вибили До по
їй Поляків що вишили з табору
на герці серед тих шо осталн в
таборі настав переполох Вони
полишили все в таборі а самії
втекли
16 8 1649 Битва під Зборо-
вом її" олії помер королі Володн
слав жадав Б Хмельницький че-
рез послів щоб вибрали королем
ІЗолодпславового брата Івана Ка-знмп- ра
Поляки вибрали Ного іі
гетьман Хмельницький вернувся в
Київ Та новий король зачав зби-
рати військо проти Хмельїтіпукого
Про псе це Хмельницький знав і
рушив лпон у похід на' Польщу
Часті польського війська зачини-
лася л Збаражі Хмельницький
обложив Збараж частішою свого
війська а з другою рушив проти
короля що йшов на відчісч Збара-жрг- іі
Хмельницький наскочив із
Татарами несподівано під Зборо-
вом і розбив військо таї що мало
шо сам король не попався п по
лон До цього не хотів допустити
Хмельницькії іі і перервав битву
Тут замирив наш гетьман із Поль-
щею Гі заключні! Зборівську Угоду
17 8 1651 Чорна Рада Б
Хмельницького По иешасліщіп
битві під Берестечком почалися по
Україні бунти проти гетьмана на
"чорних радах" Хмельницький
зрозумів шо тут треба рішучого
виступу На одній такій бурливій
кріїїпського чи взагалі меніїшііиою
населення мовою навчання мусить
бути рідна мова румунська мова
лише як предмет Але це все ін-
ше ла експорт бо й Румунію та: ж
обовязуюіь договори про націо-
нальні меншини
Та буковинські Українці Сорятьсл
з цію румунізацією лк можуть
Підчас вакацій уіаджують одномі-сяч- ні
вакаціііні курси української
мови й історії для дітей шкільного
віку Ці курси тішаться у селян
великою фреквенцісю і зрозумін-
ням свідчать про це звідомлсшія
у пресі Ллє й тут адміністрацііі-н- а
влада ставить ріжні перепоїш
які дуже часто треба поборювані
бакіїїііпом
Про існування приватних укра-
їнських шкіл в Румунії не стріча-
ємо вісток у буковинській пресі
Нема також статей у пресі як!
вндшіпілиб потребу закладання
таких шкіл хоч там здають собі
справу з того які спустошенії:!
серед молоді робіт румунська
школа В тій справі "Час"' напи-
сав: "Селянська молодь по скіп
чеииі румунської школи ВИХОДИТЬ
з неї нівдпка Школа така яг
вона с тепер це пропаща інститу-
ція Пс тільки не зрозуміла для
дітей але й дуже часто ворожа
Через впровадження чужого нашо-
му народові! учительства на Бу-
ковину стас вона заведспилм що
зневірюс молодь до всякої освіти"
іМ П
ЕЛіпопіоп ЛІЬегІа
ВОДА І ТЕЛЄФОН
КІМНАТІ
чорній раді появився він сміливо
іі промовив до народу так ішк
її перекопуюче що вся чорна ра іі
заявилася за ним Тепер гтав
гетьман збирати нові полки й гм-товит- пся
до пової війни
20 8 1843 помер Григорій
Ксі'тка-Оеновянен- ко автор нср_
тих оповідань писаних україн-
ською мовою й повісти '"Маруся"
Квітка був поміщик походив із
давньою старшинського роду За
молоду вступив був до монастиря
та потім вернув у ронине село й
там віддався літературі Пнсіпі
також комедії — як от "Шельмсн-к- о
чура" та "Сватання на Гонча-рівці- "
Шевченко як прочитав
Ііого "Марусю" звернувся од ньою
ноезіпо "Бють пороги місяць а-іт- й"
із таким закликом:
"Співай же їм мій голубе
Про Січ про могили
Коли яку насипали
Кого положили
Про старину про те диву
]Цо було — минуло
Утни батьку щоб нехотя
На ввесь світ почули
Що діялось в Україні
Заіно погнбала
Заніо слава козацькая
На всім світі статл"
20 8 1914 помер Папа Пій
X Лс довго був Пішою ТИП X
Вибух евітопої рійнії яку він усічи
силами старався спинити зломила
його іі він помер у смутку ню
світ иотппап п крові
ВІДОЗВА ГРЕНО-КАТОЛИЦЬНОГ- О
ЕПИСКОПАТУ
Нідозиа Греко-кнтолпцьког- о Ечн
екоиату н справі подій на Укарїні
під больнісвпцькою пладоіо що ми
її помістили і попередньому числі
"Українських Вістей" знайшла р-іос- иіій
відгомін у чужинній лагра-іиі'їні- іі
пресі Передруковують її в
цілості ріжні заграинчпі часописи:
головно у Відні збудив лазив пі-
ших Владик велике заінтсрогуиаіі-и- я
Кардинал Іпніцср живо ціпо
справою заінтересувався
ПРОЦЕСІЯ В ЧЕСТЬ ПЕРШИХ
МУЧЕНИКІВ
Па одній іпощі Віпнкніїськорі
Міста де колись стояв цирк ІІ'-ран- а
відбулася недавно торже-ітвенн- а
нічна процесія в чесп
пертих хріїстіяиських мучеників
у Римі Директор Ватіііаііі-ьк"іі- '
рІВУ 0 ЧеіІЧІ ШІІЧІІОПІВ при тій
пагоді проповідь у якій гопорин
теж про історичні иамяткн з часів
мучення хрі'їстічп у Римі
ЧЕРВОНА АРМІЯ
По японських джерелам "іІан
дхурськнй Вістинк" (укрїнськіїй
тижневих в Харбіні) події п такий
стан болііпевннької армії:
Сила червоної армії в тепері-
шню пору виносять 1 -- 178000 лю-
дей включаючи иограннчиу сторо-
жу головно відділи Чека У війну
сила армії виносить 3000000 лю-
дей молодших річників В захід-
них округах — Петроград Смо-
ленськ Москво Одеса -- - находить
ся 000000 жовнірів в елітних
300000 на 'Далекому Сході 230-00- 0
жовнірів
Піхотний полк мас 2807 крИи
55 тяжких і 5-- 1 легких кулеметів
0 пушок артилерії тяжкої і 0 ну
шок легких
Па таку величезну армію мос-
ковських "миротворців" мусять
працювати голодні горожапн болі-ше- вії
7