Homin Ukrainy, February 15, 1969

              Рік 'XV №2(188)
Омяй
' '' п що її"
т — твір Павла
Штепи про зміст
форми та тяглість ду-хсесзс- ти
московського нчДУ —
Семена Ста-сишг- аз
у Торсіїгї 1968 р Книж-
ка з 2-- ох томів і мас
700 стор друху
Праця Павла Штепи — цг пер-
ша лисина моє сю
во ззграсрія московського народу
Не с Еоча тільки
про духо-с- у
та культури нашого
сусіда що став окупаїгтом нашої
землі і народу Є вліа
ша тематикою 5 'кни-
га Автор до напи-
санім своєї праці вже був озбрс—
гзий глибокими студіями над іс-
торією московського народу йо-
го і психікою Ціле
свос життя о'н збітзав
штеріял в московсь-
кій і народ'в
на 6сзв: якого дав гли-
боку Ензлізу духсво-ст- и
що виявляється в
московського народу його
і життя та
форм якими він себе виявляє
Штела часто сіпгетизує серії
фзкт_в і робить еііссзоєки але всі
воґї базовані т
ч}-ж-
ої і московської лі-тєрату-
ри
яка впсесп
висквки та стверджєн зл
гвтора книжки
Читаючи кгзижку П Штепи —
— читач дістає пра-виль- чі
вдпсвіді т сотні проблем
що їх ті
в:і що не зззкзть характеру мо-
сковського народу його історії
психіки політики і засоб--в яки-
ми ця нщ'я Щоб
хоч частино поз ззпсмити чита-ч'- в
з твором П Штепи помацу-
ємо у цьсагу числі газети з'риоск
із його книжки про
Уривок сксроче-зи- й
але вистачає і тих кілька сторі-
нок щоб мати образ
московського нзроду як вігі ма-
лювався в очах чужинцв Такігх
образів П Штепа подає двадцять
одисз Є там і про походження
москвшв про їхню мову літе-рату- рз'
про їхню в'ру про мо-
раль про іхо'й месіїян'зм про
причини їхньої „залізної засло-сзз- "
що оз'ла створена вже 600
рок'в тому про рабство москви- -
КНИЖОК
книжка штепи- - повинен читати 'кожен українець
Москсвство"
походження
історичну
появивсяяквидашя
складається
укрзікькою
етнографічною
розвідкою матеріяльну
соціяльчу
багато"шир
проблемами
приступаючи
літератзтсю
багатющий
розсіхзанлй
європейських літе-
ратурах
московської
характері
сус-
пільного державного
колосальному
матерсялі
підтверджує
дзслід-сзтк- а
Москсвство"
фальшиво Інтерпретують
послуговується
„Чужинці мо-
сксвство"
сриґ'нзлу
І
ч1в і їхню деспотію про ЇХНЮ
влаатз' опінію про себе і т п
Автср подав бзгату літератур}'
яку цит}с в своїй праці іменний
та 2іістсвий показник:
Кскскку Павла Штепи — Мо-
сксвство" повинна придбати кож-
на бібліотека українсьхих моло-діж:-г- гх
сргенізацій кожен ун'вер-сит- ет
що мас студї слов'янознаа-ств- а вІ школи і кзтзси україно-ЗчНвст- зз
редакці украї-зськи- х
журнал 'в і газет та всі культурні
і політичні діячі та грсмадягш
які дорожать майбутнім нашого
нроду і псвисіз' б)ТИ свідомими
кебазпехи яка грозить нашому
нзродсві від культурної" і по-
літичної"" місії московського на-
род}-
Кяижка П Штепи скоро буде
вичерпз за її тираж є дуже низь-
кий і вена певичнз нзгайпо бути
видана другим накладем
МАТЕРІЯЛИ ДО РЕГІО-
НАЛЬНИХ ЗБІРНИКІВ
Львів
Льв'е як столиця Галичини
має з усх її місцевостей і найбіль-
шу літературу головно в мовах:
україгз:ь!гй польській і іг-мецьк-
ін Польська тут — зі зроззтшлих
причин — найоагатша Щоб усю
її зреєструвати треба б присвя-
тити багато часу і праці Хочу по-
дати тут тільки найважн'ші пра-
ці шідені окромо з пемтеяням
загаль-зн- х праць де трактується
теж про Льв'в зазначу Тільки
що стаття про Львів пегза Л
Дзєдзіцького ь Слсв-пк- у Ґеоґра-ф'ли- м
знаходиться в 5-- тм темі
Варшава 1884 там подана і по-дріб- на
ббліографія до того часу
Загальні історї Львова: найстар
ша Вартолсмея Зіморовича в ла-
тинській мові пол переклад Гі-сто- ря
мяста Львова (до р 1672)
Львів 1835 2 вид 1899 Кс Іґнаци
Ходиніцкі: Гістория столечнеґо
крулеств Ґалішіі Льодомериї діяс-т- а
Львова Льв 1829 стор 466 В
долучен'й лігсті передплатників
к-шжк- и знаходимо прізвища ми-троп- ол Михайла Левицького єп
Івана Снігурського з Перемишля
о В Компанєвичз прокуратора
василіанського у Львові Д Зуб-жицк- і:
Кроіііка мяста Львова
Льв 1844 ст 492 Накладом влас-
ним Деякі місця цеззура сконфіс
пекло буде там Москвини бо не лігше найжорстокіші
дикуни але й яайпідліші бо не мають жодного уявлення
про мораль Еврспейці вшанують моє ім'я тоді коли
Московщиіна загарбає Евролу)
Голова брітанського уряду лорд Г Палмерстон ка-
зав 100 років тому: „Політикою і практикою Московщи-
ни завжди було і є поширювати межі московської ім-
перії оскільки на це дозволяла слабість чи хитливість її
сусідів Але вона завжди стримувалася від загарбниц-
тва зустрівши твердий опір сусідів Та затримувалася
лише до часу коли той опір слабшав"
Польський король Зігмунд II писав 1569 року до
брітанської королеви Єлисавети І: Московщина щороку
зростає на силі з вона є запеклиг орогом всякої волі
Ми знаєлш що Ваша Величність ковито несвідома
звірячости та деспотії московського царя Ми є сусідами
Московщини і тому знаємо і розуміємо її ліпше ніж
інші королі І міг перестерігаємо Вас та інші європей-
ські народи не жертвувати Вашої гідности Вашої волі
Вашого власного і Ваших людей життя а поборювати
дикутнський московський народ"
Фрідріх Великий у своєму „Політичному заповіті"
писав 1768 року: „-Направ-
ду божевіллям є те що корот-
козора Европа допомагає розбудувати силу Московщи-
ни яоса мріє зруйнувати Европу" Це сказано 200 років
тому про теперішній ОССР
Антіохський латріярх Макарій III був 1654-5- 6 рр
у Москві З ним був його писар Павло Алепський Він
пише: „Дякую Тобі Боже що ми знову в країні коза-
ків Через два роки що ми прожили в Московщині наші
уста були --замкнені на колодку наш розум у в'язниці
У тіл -- країні ніхто не може почувати себе бодай трішеч-
ки вільним Ми там забули що таке радість та сміх За
кожним нашіоі кроком слідкували москвини)
' Англійський посол ~Д Флетчер жлв кілька років
(від 1580 р) у Москві Він пішіе що „Московщина має
ще гшшгй ятосіб законного грабунку Вона мас закон
за яким агол овину майна злочинця одержуєтойхто ви-
каже -- його владі Ніякій' свідчень ніяких" доводів "не
вГгмгасться віістачає самого' виказу Охочих одержати
полсвішу майна' ніколи не бракувало Коли бракує пе-ресту- пів їх і видумують Ув'язнюють невинну людину
і'вимають'від неї за ціну звьльненняпссвідчзгтИ'"ттро-т- и
вказаної людини Ув'язнений' охоче це робить -- бо
_:~— а"
г
' г)аро1е6п Вопарагіе "Хеіігез" - г
)ДШ Алеггськші Путеаиествіспатріярха Макарія '
в'Рас€і6"" "'- - " 'І „" (
і-- - -- :п -
Л І Т Е Р А'Т У Р4А І ЛІ ИС ТЕ Ц Т В О '8 лютого — РеЬгиагу '1969 " Стор З
Р2ЩШМ -
кувала голсено т: що оповідали
про переслідуваїия з-краї-
нців Фр
Папе: Гісторя мяста Львова'В-за-рис- с
"Льв 1894 2--
ге вид 1924- - ст
286 Пляни і світлини
Історії' окремих періодів: Ал'
ЧолсвскігЛьвуф за рускіх часуф
Льв 1891 (відбитка з Кварт гі-сторичн-
ого")
-- Кс Т Юзефсвіч:
Кровіка мяста Львова (1634-170- 4)
Пол переклад з лат рукопис}--
Льв 1854 Л Кубзля: Шкіце гі-стори-
чие
т І Льв 1880 і III Льв
1900 (і дальші вид ) про дві обло-
ги Львова Хмельницьким — 1648
і 1655 Збірна праця: ЛьвзФ в ок-ре- сє
саможояду Льв-18- 96 Ку-насєв- іч:
Львуф в року 1809 Льв
1878 Поминаю Т}-- т серію видань
що від-юсятьс- я до з-кр--
пол боїв
за Львів що є писана нздто одно-сторсі- дю
Книжки на окремі теми: К Ба-дец- кі:
Львовска вежа ратушова і
сй дзвони Льв 1926 ст 46 А
Бохнак: За студ'юф над жезьбон
львовскон в епоце рокока Краків
1931 ст 183 Б Гошсвскі: Цеші ве
Львове в 16 і 17 вєку Л 1928 ст
328 — Фр Яворський: Львуф ста
ри і вчораґшш Л 1911 ст 358 і О
шарим Львове Л 1916 ст 296
Збірки з минулого Львова голов-
но з архівчих джерел — С Лє-еіц- кі:
Тарґі льоевскє од XIV до
XIX в Л 1921 ст 72 — Т Мачь-козск- і:
Львовскс носьцьоли баро-
кове Л 1932 ст 152 — Вл Лозн-ск- і:
Львуф старожитнії т І Зло-тчіцт- во
львозсеє Л 1889 т II Па-триці- лт
і мешаньство львовскс в
ХУГ і XVII в 2-- ге вид Л 1892
Його ж: Штука львовска Л 1898
— П Дсмбксескі: О незнаним
Львове Л 1922 — Ян Ґерннські:
Львуф незнанії Л 1938 ст 115
Ця остання — нариси з с}-часно-
го
(себто тодішнього) Львова з ци-
фровими даними
Дані статистики і адміністрації
знаходимо в кчижці Б Левіцкі:
господарство публічне мяста Льво
ва Л 1914 і офіц'йгагх видавницт-
вах як Львуф в цифрах 1906-191- 2
Впдомосьці статистичне о месце
Львове 1872-191- 1
З провідників в своїм часі бз"в
найліпший: Й Вічксвскі: Львуф
еґо розвуй і стан культуральші
ораз пшеводнік по месьце Л 1907
ст З кольоровим плянсм Німець-
кий: И Рйотрсвскі: ЛемСерґ уид
Умґебунґ без р вид (перед 1--
ою
еІГною) 130 світлій ст 266 По-еоєні- гі:
Б Янзш: Пшеводнік 'по
Львове з плянем мяста Л 1922 ст
сад чужетців
72 — ЛІ Орлсвіч: Ілюстроваші
пшеводнік по Львове- - 'Л-Вз- рш
1925 2--ге вид" ст 275 102 світл
і плян
Окрему грзтіу ста:-ювит- ь Бібліо
теа львовска" видаззництво- - То-важист-
ва
мілосьнікуф пшешлось
ці Львова якої від 1907 до 1935 р
вшішло 35 чисел в 6 випусках
З сі ілюстровані Ось вени: Ф
Яворскі: Ратуш львовсні Цмен-таз- к
Нобілітація Льво-
ва Львуф за Яґелли „Універс-
итет' львовскі польсщі
ве Львове Б Швлсвскі: Львуф
в 1809 р Заеяце Львова в 1772 р
М Балабан: Дзельніца жіідовска
В Абрагам: Почонткі арцибіскуп- -
ства лаціньскеґо- - А'Красвскі- -
Львоске пшедмесця А Чоловскі:
кі: Трюгітаже Цмєнтаж стрий-с- к:
Львз'ф в часе певстачя лісто-падсве- ґо
В Лоз'ньскі: Злотніц-тв- о
львевскє Б Ян}ти: 3 прз-дзєю- ф
зсмі львовскей „Мопс піюс
ормяіі львовскіх А Прохаска:
Львуф а шляхта А Єнджейсв-ска- :
Ксьошкка патьска ве Льво-
ве в XVI в Л Харєвічсва: Клсн- -
(Закінчення із ст 1)
відношенні до творива ре-
зиґнація з ролі порядкую-
чого чинника і добираючо-
го властиві елементи мате-ріял- у
А вгійі всяке творен-
ня є передусім порядку-вання- лі
Тут хіба зайві приклади
І хоча багато письменників
навіть наіівидатніших тво-
рить неначе стихійно не
керуючися жодним пли-
ном але теж плянування
пропорції і форм літератур
ного твору не наза-га- л
виповнювавгня фабу-
лою згори обчислених схем
Є це органічний процес
якого гармонійний ви слід
тільки частинно залежить
від варстатник умілостей
Відділювання т зв фор-
ми твору від йото пробле-
матики від його тези є зу-
силлям штучним і можли-
вим тільки „екс пост" Ко-
ли твір --постає ті елементи
формуються взаємно при
чому в свідомості автора по
стає певний ритм 'драматич
них напкять і відпружень
чи пак наростання кон
бодай' поведінки' тгристойної
- гііігюпЛУеа1Л" " -
мссквиїни 'не мають навіть уявлення про якесь сумління
мораль чи справедливість Цей спосіб погоіатний уря-
дові бо є треба віддавати виказникові половину майна
жертви"
„Серед найвищих і найнижчих панує неймовірно
дике п'янство безсоромне нестримане нічим хабарниц-
тво загальна розпуста виказ (донощицтво) лакузтво
нижчих і пиха вищих Ошуканство на кожному кроці
Крадежі державного і приватного майна — щоденне
явище Жахливий бруд сморід навіть в аристократич-
них домах з мільйонами тарганів і блощиць Інакшого
життя москвини не знають і не вірять що в Европі с
інакше Навпаки вірять що в них найліпше ніж будь-д- е
Не вірять бо уряд не дозволяє нікому виїздити до
Европи тримає кордон замкнений а за спробу само-
вільно виїхати карає смертю і відбирає все майно в усіх
родичів того хто виїхав)
Як (бачимо тотожність із життям в СССР — повна!
Австрійський посол у Москві А Маєрберґ у 1654
р писав: „Балачки московської аристократії низько
простацькі гидкі культурній людині Головна тема їх-
ніх балачок та гумору — це очорнювання інших плітки
та обмови і дикунське хвальство Брешуть москвини з
неймовірною безсоромністю та нахабством: анітрохи не
зашаріються коли зловите їх на брехні Пересправля-юч- и
з чужинцядш московські міністри вживають всіля-
ких можливій і неможливих способів щоб обдурити
їх Всім відомі сракти 'вони безсоромно перекручують
Московські торгівці та ремісники неймовірно нечесні
Злодіїв та ішахраїв певно на коленій вуліщі і вони хо-
дять безкарно)
Сто років пізніше інший австрійський посол писев
те саме що і Д Флетчер а також що „вся московська
нація є в наїїгіріїїоагу рабстві Всі і кожен без різниці
стану разом з міністрами є рабами Найвищі вельможі
підписують свої листи -- до'царя „Твой хлоп і раб Івашка
чи Петрушка" і т д Якщо хтось підписав би Іван чи
Льотр то був би втратив свос життя Москвини 'тхере-конані-'Щ- О
вся'їхнякраїна з усіма'багатствамиі"з усіма
людьми є дрішатябю власністю царя і-ві- н мас 'божеське
'право робігпї'щб'захоче з'маетхами і лїодьмиї"
Москвини не мають найпростіших 'моральних' за- -
Вчитися від
ім'С РІеІсЬег -уО£ЛеШш5е
Ґрудецкі
Крульовє
нагадує
ска зараз в давшої Львове' Чарка
камешшиі сй мспіканьщСГ Опа-ле- к:
Образкі з гшлшілосьці Льво- -
ва К Сохнсоіч:Г Герб- - мяста
Львова 3 Зітмз"нтсвіч: Юзеф
Пілсі'дскї ве Львове — збірник
Студ'я львовскс
Подав 14
В попередній статті (в ч 7--
8)
за 1968 о
В ПОМЕР КИСЕЛЬОВ
Нсве життя" газета зтсраїлців
} ЧехсслсваччіпІ з' своемз- - 51 чи- -
елі за 1968 р принесла тске певі
-- демле-зня
„Зі сп1тз' білого-білог- о' у СВІТ
чор-ігі- і — аж черєеншї' відіз"шісв
одіп з найцікавіших молодих го-
лосів з-раїнс-
ької душі — поет
Лєсїзід Кисельсв Той — двадця-тидвохріч- лй
Тсії якш"і вчився
на факультеті Іноземних мсв (пе-
рекладацький відділ) Київського
державшого зерситетз' Той
гкий бз в близько з-ззйом- ии з сер- -
СИРОВИНА
фліктів ритм що служить
наГгуслііішішому унагляд-ненн- ю
тези Цей ритм —
це вже визначник стіглю
це вже кістяк композиції
Сама ієрархія важності! ок
ремігх складових частин і
проблем твору становить
про таке чи інше шеренгу-ванн- я
фактів про такі чи
інші розміри епізодів про
розпланування мотивів
Так отже теза літератур-
ного твору є водночас фор-
муючим чинником його
формальної структури і не
можна дестилювати її з ці-
лості в виді якоїсь політич
ної чи філософічної фор-
мули Таке поступування
наражує нас невідхильно
на гірке розчарування бо
здебутий екстракт буде зав
жди виглядати як труїзм
небагато ліпший від „кра-
ваток" імого розмовника
Про це написано багато і
куди краще не буду отже
розгортати тієї думки об-
межуся тільки до ствер-
дження що проблема чи
теза не є якимсь тягарцем
що ми його вкладаємо в
пові'нзі 6}-г-п справлені: Всвзер'на
Гавзер(мснографя мяста Пше-міїсь- ля)
'Рульї-'вреві- ч ка Пульна-ропі- ч
(У зьрудел Сснз' ) Пйотр
Янзш на ПетерґЯлзтц (Шкіцз)
Належить теж допсазити: Садок
Барснч: Гістория мяста Сташсла-вов- а
Льв к 1864
УКРАЇНІ ПОЕТ ЛЕОНІД
цем Шевченка Той котий за-
ради СофІЇВСЬКІГХ бСНЬ ЧООгМЗС- -
_м}-- білігх селянських хат і їхніх
Пади переміг себе переключив-
ший з писаная своїх вірш'в ро-с!й:ьк- ою
(мав навіть добірку в
жзтналі Новьзі Міф" за 1964
рік) на з"країкьку Не народить-
ся більше ні одне задумливе ре-че- ля
Леоніда Кисельовз Але ті
що вспггли народіггись залишать
ся з наш бо всез і запам'ятенз'-ють:- я
так немов хвилини зрі-
лого щастя"
твір так само як форма не
с коробкою в якій замика-
ємо цей тягарець Не уяв-
ляю собі тези в літературі
яка не була б водночас ми-
стецькою тезою чи пак по-
просту засадою існування
твору мистецтва кров'ю
що оживляє кожну його
клітину Мені видається
що це є закон обов'язую-чи- й
в рівній мірі великі і
малі проблеми- -
І тут час повернути до
цієї нсвелі про любов Ко-
ли автор ведений хотін-
ням описати певні події
улягає безборонно їх при-
родному бігові не порядку-
ючи їх і не гієрархіоуючи
згідно з якоюсь надрядною
засадою коли оправу про-
блематики (якась пробле-
матика існує в кожному
явищі) полагоджус меха-
нічно 'лричешіюючи: напри
кінці готову формулку це
значить що як мистець не
багато може сказати що
частує сировиною яку кож
ний сам може зірвати собі
ка полі
М Л-- а
У стосунках" з аюсквинами
послаблюється деспотія царя Москвини покірні лише
тоді коли загнуздані і в ярмі Визнаючи право царя на
їхнє майно і життя москвини цю засаду застосовують
також до чужинців що опинилися в Московщина Мос-
квини накидають їм ярмо і вимагають рабської поведін-
ки Якщо чужинець пробує втікати з Московщини то
москвини спіймавши його карають як кріпака що втік
від власника Вищі стани хоч і самі раби поводяться з
нижчими як з рабами Не маючи найпростішої культу-
ри москвини вважають ошуканство за найбільшу муд-
рість У брехні вони не мають ні меж' ані найменшого
сорому- - Звичайнісінькі людські чесноти є такі чужі не-
зрозумілі москвинам що вони підлість уважають за ви-
соку чесноту"
„Цей нарід ненавидить волю протестує якщо йому
накидати її Якби якийсь їхній цар царював би так як
королі -- в Еврспі цебто керував би державними справа-
ми не втручаючись у приватне і громадське життя сво-
їх громадян то москвини такому не корилися б і напев-
но вбили б На приятелювання і приязнь москвин ди-
виться лише з точки погляду користи для себе Мос-
ковські вояки з власної волі без наказу люблять жор-
стоко знущатися катувати в'язнів У Московщині зав-
жди і всюди можна за малі гроші 'знайти брехливих
свідків що заприсягнуться на хрест та Євангелію в цер-
кві Навіть у турків немає такого ганебного лакузтва
перед вищими і такого жорстокого знущання з нижчих
безборонних")
Данський посол до Москви у своїх спогадах 1712 р
пише: „Хоч тепер москвини намагаються мавпувати
культурні народи хоч вони і переодягнулися у ерран-цузь- кі
шати і виглядають назовні ніби цивілізованіші
ніж раніше проте кожний з них залишився і тепер тим"
чим він був — дикуном і рабом Бруд такий жахливий '
що я раділе -- їв би на підлозі найбідніттюї української ха-
тини ніж за столом московського вельможі Коли мос-
ковські аристократи сваряться то плюють один одному
в обличчя і прозїпвають такими гидкими словами що
їх' не можна друкувати На святкуванні що його влаш-
тував цар Петро І найвищі вельможі понапивалися як
свині- - горлали свистали- - ригали зверталії плювали"
один на одноіюЛ сварилися' таїоїаіи словами- - що чужо- -
загні'дипломатиповтікали
Якщо говоритимете культурною мовою ввічливо тотво
) }СКогЬ "Оіапитигіпе~ш'т!_Мб5соЧ
'Т"' '-- "ї''-1701 - '1 -