Ukrainski Visti, May 30, 1930

              Сторона А" ' " - — —
ЗАХІДНІ ВІСТИ
Одинокий Український Тижневник в Альберті
Виходить щотижня кождої пятниці
РЕДАГУЄ— КОЛЄГІЯ
Передплата виносить на рік:
В Канаді - $200
В Злучених Державах $250
До Европи $300
Ціна за дрібні оголошення
За дрібні оголошення платиться належитість з гори
инакше не будуть поміщені — Одно-цалев- е оголоше-
ння коштує за один раз 75цт за дварази $125 за
три рази $150
ЧУЕ8ТЕЮТ КЕТОЗ
ТЬе опіу ІІкгаіпіап Т7еек1у ТУеві о£ Шпшре§
РиЬІізЬесІ Ьу
№Е5ТЕгШ №№5 РІШІЛ5НЕК5 '
Еуегу ЕгШау о£ Ше ТУеек
8иЬзсгірйоп іп Сапайа рег уеаг $200
То ТТпіїей 8ае8 $250
То Еигоре $300
ЕВТЕшГмІте
9757 Тазрег Аує Есітопіоп АИа
РЬопе 4809
ФАРМАРСЬКИИ ВИГЛЯД НА БУДУЧЕ
Через кілька послідних років 'посуха навістила
була степові провінції Західної Канади Це відби=
лося значно в першій мірі на фармерах які станов
лять домінуючу верству людей Західної Канади і
на яких опирається вся індустрія ідеї части" краю:
Та вже здається цей рік принесе фармерам велику
пільгу Гарна погода сприяє весняним засівам Зі
всіх закутин степових провінцій надходять потішні
вістки про надійний урожай Мішана фармерка на-
бирає ширших розмірів
Що більше? Пшениця вже пішла в гору За кіль=
ка послідних днів ціна пшениці дійшла до тої самої
висоти що була в цей самий час минулого року
Попит за пшеницею зростає кожного дня Обличча
фармера прибирає радісну усмішку Оживає в нім
надія оживає життя яке було прибите)ч пригноб=
лене безраднимн проблемами
Можливо що це за скоро тішитися тим чого
ще не дісталося Можливо що то ще за скоро пріь
бирати аж надто певну поставу мовби вся небезпе-
ка вже проминула Але полишивши те то таки ви=
гляд на збуток пшениці є добрий і ціни значно по=
більшились
Пре'дсказують і то навіть дуже певно що" цего ро-
ку з початком жнив лишиться старої неспроданої
пшениці тільки 70 міліонів бушлів коли минулого
року лишилося було 104 міліони бушлів Отже як
бачимо то фармерські вигляди на будуче є дуже
потішаючі
Анна Арабська
НАША ЖІНОЧА ГРОМАДСЬКА ОСВІТА
(Далі)
Візьму ще вплив наших Народних Домів на гро- мадський розвиток нашої жінки по містах місточ=
ках а навіть по фармах Не кажу що освічені люди
тими домами не інтересуються А особливо ті наші
провідники які всіма силами стараються затримати
ті доми під своїми влпивами чи там під впливом
своєї групи чи партії їх інтерес лежить краще в ма=
єтках тих домів а не в провадженню просвітної
праці Богато з тих домів в котрих большевикн по-
сіяли своє зерно виповіли війну нашій інтелігенції
як священикам так й учителям Пригляньмося ро= боті більшости тих домів Богато з них стоять по=
замикані В декотрих провадяться безконечні тан-
ці В середині порохи дим від курення На дворі
тиняються пяні парубки або й лежать на траві ко=
ли їм ноги вже не служать Деіфтрі ждуть з ломака
ми в руках на своїх противників
Ще в декотрих з тих домів при громадських
сходинах є взірцевий порядок? Люди по таких до-
мах роблять що можуть і що вміють Такі люди
звичайно нарікають на брак інтелігентних сил і ті
шуться коли хтось з інтелігентних людей їм' де в
чім поможе В таких домах люди роблять як звн=
чайно представлення концерти ріжні "товариські ве-
чірки і т д У всіх вище згаданих домах наша 'жін-
ка бере живу участь в громадській активности
Окрім кількох наших Народних - Домів по ве=
ликих містах Західної Канади всюда відчувається
брак свіцького громадського проводу По всіх мі-
сцевостях де ще наші люди не є 'здеморалізовані
большевиїзмом з Народних Домів можна зробити
наші культурні огнища Але так як вони є тепер з
них мала користь для громадського життя Люди
які занимаються їх проводом в більшости не мають
знання української драматичної і поетичної літера
тури Не розуміють' провідних думок-дра- м і поем
писаних українською мовою Не знають в котрих з
них є'просвітна вартість краса мистецтва Кштуки
І задля того незнання ми нераз бачимо концертові
деклямації "імонольоги "мистецької" 'продукції
Штіфа" Табачнюка' і" йому рівнихписаків Тим7лю
дям також 'брак знання музики Вони 'не годні "учи--т- и
співу і за це в них заперта брама до наших чу
вдових' композицій якІМЛисенка Щ' Сочинського і
других наших" композиторів Незнаючинашого дра-
матичного письменництва ті -- люди нераз виставля-
ють на сцену комедії і трагедії бо'льшевицького на
прямкуГ котрих ціллю ивбити віру в Бога вдарити в
корінь української державної думкищоб тимфобом
зробити прислугу1 червоній Москві Є також„вистав
лені-другоголр- ода драми які єабодеморалізуючі
або немають ніякого -- просвітного значіння' 1
сОттак виглядає наша соціяльна освіта яка мала
зробити:- - нашу-жінкусоціял- ьно ї свідомою' Тут мен-'1ше"біль- ше
я л старалася 'зясувативплйвигвсіх лнашйх
громадських зчинників на освіту нашої?жінки: Щоб
-- 'Т
ЗАХІДНІ ВІСТИ
справу" зробити ще ясніщою дуже влучно булоб
зясувати нашу жіночу байдужність до студії до бо=
ротьби до організації і до жертвеннорти В "такім
разі моя ' стаття була-- б за довга
Я вірю що наші' жінки читачки "Західних ВЬ
стей" і так можуть бачити чому то-- в нас хоч є-д- о=
брі організації до котрих можуть належати жінки
як напримір Січова організація в Канаді мають не
богато членкинь Бо вищезгадана організація' вима-
гає точного сповнення організаційних обовязків А
повищі факти аж надто свідчать як наше жіноцтво
є приготоване до точних громадських обовязків
Та годі нам спати — просипляти може і най-важні- щі історичні хвилі1 в громадськім життю на=-шог- о
народу! Вступаймо до наших організацій бо
згинемо що і сліду по нас не стане!
Бедфордвил Саск -
Травня 9: 1930
Др В Ю Кисілевський '
ПОБУТ В ОТТАВІ
Вибравшися на цю подорож по Европі й Канаді
в цілях інформаційних та звязкових для нашого ви-
давництва уважав я своїм обовязком задержатися
трохи довше в обох наших канадійських столицях
адміністративній— Отаві і економічній — Монтреалі
В Отаву прийшлося мені заглянути аж два ра= зи Спершу пережзджаючи а опісля ще раз з гене
ральним вікарієм о М Грнгорійчуком автом з Мон--
треалю
Перший побут в Отаві був присвячений пере
важно оглядинам міста і його прекрасних околиць
Парох тутешньої української котол громади о
В Ґіґейчук а також наш альбертійський посол п
М Лучкович не щадили часу щоб мені в тому по-
могти При тій нагоді вспів я запізнатися з чільні-щим- и
послами ріжних партій і угруповань Всі во=
ни з цікавістю інформувалися про нашу пресу і на=
ших людей З їхньої розмови виніс я вражіння що
їх цікавість не була получена виключно з надходя-чим- и
виборами але було видно що вони бажають
кооперації з нами як з канадійцяміьукраїнцями
Цікава стріча була з адвокатом Скатом вели
ким прихильником українців і добрим знавцем на-
ших справ Він випитував про українців в Альберті
нашу пресу і т п
Того самого дня себто у вівторок дня 13 мая
по зголошенню авдієнції в ріжних міністрів відвіда
ли ми чудово полржену літню резиденцію премієра
Кінга в Кінґсмір
Підчас пополудневих авдієнцій стрінули також
кількох знайомих сенаторів з якими прийшлось
теж дещо поговорити Зійшовши на" теми альбер
тійських виборів виніс я вражіння що провінціо-нальни- м
виборам прикладають великої ваги бо во
ни покажуть настрій голосуючих до слідуючих до
мініяльних виборів ( - '" 7Ч'Г--
Згадуючн Отаву не слід поминути й нашу ко-льоні- ю
та -- парохію якою завідує преп о В Ґіґен=
чук '
Отава не є фабричним містом тому й робітніь
ків в ній обмаль А що українці на сході — це пере-
важно робітники то природна річ що їх центрами
стають фабричні міста як Монтреаль Торонто Га
мільтон і другі Отавська українська католицька па
рохія начислює всего около трийцять' родин які
гуртуються коло своєї церковці
На мене зробило це незвичайно миле вражіння
Мурована обведена довкруг муравкою в середині
чистенька і привітна Саме як я її оглядав одна з
членкинь парохії засажувала квіти коло церкви
Добудована до церковці невелика галя зі 'сце-
ною Галя може помістити приблизно 200 людей
Жаль було прощатися з Отавою але час наглив
треба було повертати до Монтреалю щоб слідуючо-
го дня всісти на пароплав який виїздить до Европи
Побут В Монтреалю
Монтюеаль — "це найбільше місто Канади Сю
ди спрямований весь експорт і привіз товарів На
мене зробив Монтоеаль імпонуюче вражіння Вели- -
тенська ріка в долині на
ПЛаВІВ при оерезі зоїжеьі асипи ь мкил ішжни пи
містини міліонн бушлів пшениці Над містом наче
сторож-хоронител- ь в день і в ночі видніє тюльосаль
них розмірів хрест
О Генеральний Вікарій
:"
не приняв був весь час мойого побуту цим невтом
ним провідником якому завдячую докладне иглннс-нн- я
міста і стрічу з деякими впливовими людьми з
Монтреалю
В місті слідно перевагу
але слідно також і поширення англійського впливу
головно бізнесового З часом Монтреаль підпаде
зівсім під цей'вплнв
Характеристичною ціхою міста є величаві їм
плчянтні ґнтпіялі НРЯКИХ- - каТОЛИиЬКИ'Х ІНСТИТУЦІЙ
їхні школи шпиталі монастирі та церкви доміну
ють у вигляді міста
По одних з найцікавіших стріч в Монтреалю
паро
--якніі стації
о і
з
і тому
попаду
належить розмова з одним' з
денника иі їхаиаАі "Vі
Пресе" Комт Він з випиту-
вав про Заході
ну увагу Вістям Прохав дозволу поміще- -
ииа хгпе'і Ллтпт'ПЯгЬІЇ -і- -г ''
з 'нагоди в пере- -
гчігчі ч КабІНЄТУ ДОСТ
Діллон 'зайшли ми оба з
до нього Він
кою справою цікавиться
морських
на ме
французького
'Генеральним вікарієм
обзнакомлений
розмовам
головних-редакторі- в
найОІЛЬШОГО французького
пГТенри зацікавленням
відносини на присвячуючи спеціяль
Західним
Користаючи Монтреалю
мінігтпіп'КПебеКСЬКОГО
знаменито' українсь
оула дуже інтересною ч
-- Пиїчгіжяіоии 'по ЕВПОПИ _ КООабеЛЬНОЮ ЛІНІЄЮ
Гвайт Стар-лТочувався- я до обовязку відвідати та
кожгі Гь головного управителя цілу! Канаду п п
ТобеН 'іліі-{т- ' г--Г ІІІ„ —Г лпіілгл пио паиоппм ""-Л-и гияя ПГІП іЯ ПЯ- -
з другими на пароплав 'Меґантик"1 щоб на
КІЛЬКа МІСЯЦІВ іиііуаші
і
-
„
-- -
' V ГА "-%- гі V г : г=!- -
ній сотні
вже
елементу
нею ним
що
Айасхс
'на
зом
і--
іг
ЗЛУЧЕНІ ДЕРЖАВИ ЕВ- -
РОПИ І ЯК ЇХ ПРИРЬ
і 'МАЮТЬ
І Дня 17 травня Бріян
французьикй міністер за-граннчн- нх
-- справ предло-жи- в
26 європейським дер=
жавам свій меморіял в
справі Случених Держав
Европи Франція малаб на
лежати також В меморь
ялі Бріян предкладає':
і 1—27 європейських дер
жав мають зєднатнся у
федеральну спілку під на-
звою Злучені Держави
Европи
2 —Спілка матиме сво=
ю конституцію свого пре
зидента (постійний -- се=
кретаріят і постійні комі-
тети —
3 — Спілка буде призна
вати Лігу Народів отже
буде в її рамцях яко уста
нови всесвітньої
4 —Вона не буде проти
жадної етнічної групи
(групи народу чи наро
дів) ані в межах Ліги ані
поза Лігою
ч 5 — Спілка не буде по=
сягати по суверенні права
своїх членів або їх само-
стійність
Подавши цих 5 засад
плянованої спілки Злуче-
них Держав Европи Брь
ян хоче щоби уряди єв-
ропейських держав особ
ливо відповіли на отсі
два питання:
1 —Чи признають по=
требу моральної сполуки
Европи яка спонукувала
би їх правильно обгово-
рювати свої справи
2 —Чи треба створити
установу для запевнення
такої сполуки яка збира=
ласьби !р-Же- неві Отже після пляну Брія-на- є
до установи' спілки у-ря- ди малибн вибирати
своїх представників Полі
тична сторона спілки ма=
лаб мати верх над еконо-
мічною Така спілка мала=
І би за занятись уліпшен--
ням шляхів водних зеліз=
ничих і гостинців зара
джувати безробіттю по-
правляти стан здоровля
народів і держати мир в
Епропі
На те дали йому відпо=
відь вже кілька держав
'Америка не прнвлзує до
цього пляну великої ва-
ги Франція прнняла до=
сить холодно Англія рів- -
нож ДИВИТЬСЯ КОСИМ 0=
ком Думає що такий
плян збільшить небезпе-
ку війни Німеччина зно-в- а
думає що Франція хо-
че тим способом взяти
верх над Европою Італія
таки рішучо виступає
проти такого пляну бо
думає що такого роді
спілка підірве значіння V-та-
лії
БЕЗРОБІТТЯ В ЦІЛІМ СВІТІ
Причини нризи на світовім ринку
праці
Іїезробігтії обхопило вже цілу
кулю земну й росте далі По наіі-новіщ-
ім
даним число безробітних
в Америці доходить до -- 1 міліонів
то значить що ирнбліпно колшпіг
нлтнп -- робітник не мас там пра-
ці! В Англії с тепер коло 2 міліо-
нів безробітних або 50000 біль-
ше ша весною минулого року
Слопом — всі крЛ опріч Франції
Ьахоїпені безробіттям Ршпщі
мій поодинокими краями тільки
в степені хитання тої страшної
появи І таї нпр у Німеччині
число безробітних протягом роз-
мірно недовгого часу хиталося
мгк 62 проц (в липні 1928 р)
і 223 проц ( лютім 1929 р)
В АнгліГ-- і хитання менше а саме
п' рр 1928 —1929 виглядало во-
но так: вц 96 проц до 123
проц
Причина тої ріилшці н тім що
безробіття н Англії це головно
наслідок кризи у внвозовім про-
мислі а безробіття в Німеччині
це головно ' наслідок кризи внут-рінш- ої
конюктурн
Безробіттям страждають тепер
всі краї — за порядком навіть ду-а- е
упорядковані як Бельгія Да-
нія Толяндія Швеція Т так від
останного року'' перед війною
(1913) пересічне число безробіт-
них зросло до р 1928 в Швеції
з 44 проц на 106 проц т Да-
нії 'з 73 на 184 в Бельгії з 2
на 45 проц Тіїькн Франція с
од'шіокнй край Квропн л котрім
безробіття тепер менше ніж перед
війпою а саме" від р " 1921 " (до
юго:року було й у Франції 587- -
-- 4 С '%Л"1'Ч" г'~-
-
000 безробітних) Що більше!
У Франції знайшло нраціо ще ко-
ло міліона чулчіх роОїшнав При-
чина того — Бідбудоііа знищених
шиною околиць По (кінченим
шдбудоші буде & у Франції пов-
ію безробітних'
Якій причини 'Ю10 загально-сііігоіоі- о
безробшя? Досі паво-днл- ії
всілякі: 1) Війна знищила
незплСіїсність богатьох рснтісріп
когрі сірашвиш маіїно через -- " у-- на
док валюти мусілн птукагн нра-ц- і
2) Знесено туг і там богаго
ностіпннх вііїсм: з офіцирамн ко-
трі стяли безробітні 3) Скріпле-
ння машиноііої продукції і т н
Та псі ті причіпні за маїі бо
безробіття с і н краях' де не бу-
ло інфляції ні постійних іііеік
Головна -- причина в тім що коли
народи Европи бпиіся тоді в го-
сподарську систему сні га скочили
"ноні" великі країни: пслнкі ча-
стіш Азії Африки гі ноіудпсвоі
Америки бо воші в часі довгої
ліпші мусі їй салі собі продуку-
вати іе "чого їм було треба: вій-
на перервала зппзок тн- - країв з
промисловими дсркапами Европи
і то ні чонірн роки в котрпч
трсгалн бої і на даіьшнх кіль-
ка ліг закп ліг зііок паїаднатн-с- я
сяк-та- к нормальний транспорт
За той час мусі л н зга-
дані краї продукувати самі все
чого їм було треба А раз поста
вимни у сс'бе спьнй такий про-
мни воші ніе шпону не хоті ш
і не могли руйнувати свойого
з'уснлля і надбання Таким чи-
ном промислові краї Епронп й
Америки скінчивши велику вій-
ну 1і налатавши зію транспорт
— знайшлися перед дуже звуже-
ними рннкаміг збуту До того ве-
ликі ячмі б Росія (одна шеста
часті земної кулі!) 'тл большс-ішзи- у
таї якби не іетнувалн в
характрі покупців бо зруйнова-
не боїьиіешпмом населення не
мао за що купувати чужих виро-
бів Па добавок усего того роз-
горілися на добре неспокої ще в
двох найбільших' що-д- о населення
краях: в Китаю і в Індії
Всі ті причини довели до того
що тепер безробіття стаю іоіоп- -
ііою лзпою людства на цілім світі
І її навіть не ішдпо ще ипігак яки
ми моілм втечи иц тої страшної
ніші
"Н 3"
ПОДАТКОВЕ 'ОБТЯЖЕННЯ В
ЕВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВАХ
0бпііепіиг податками п евро-иепсьіи- х
державах о дулс неод-
накове Фрапціг наПОшіпс обтя-іу- с
спої громадин податками бо
забирає іоааюму поодинокому
свойому іромпдянннові маНіс ці-лу- лу
ітотнну йою і)іішіх лоо- -
дім Ціїий річний дохід французь
ких юрожлн внноснтії 150— 130
міліярдів франків з чого держа-
ва бере на податок 50 міліярдів
Анілін таксі дуже еіпьно об--
тялус своїх юроимн податками
Ціиііі річний дохід англійських'
гороні'ан шпіоснп '1 міііярдн фунт
ів нгтерліні'їн а ИОДП0К біля 900
міновії! і г около 11 — 15
річною доходу кожного англій-
ського громадянина
ігіпійці мають 100 міліярдів
ліріп річною доходу а платять
податку 20 міліярдів отже 15
часті свою річною доходу
Німці міігаїь річного доходу 50
— 60 міліярдів марок а платні ь
річно 10 міліярдів лапок податку
отже біля 11 свого доходу
Чсхословаки платять 15 часш
ну спою річного доходу па по
даток
- Громадяни Польщі витять рі-ч- по 3 міліярдн чолотих податку
що становить майже третину їх
річного доходу 1
Так с обтяахні громадини тих
держав що брали участь у свїто-ві- п
війні
'Зовсім інакше с податкове обгя
женнн європейських держав що
не -- брали участи у спітошй війні
Для1 прнміру:
ШваПцарці іпатять 800 міліо-
нів франків податку але мають
річного доходу 8 міііярдів фран-
ків ' '
Для доповноння картини добре
буде занамятатн що громадяни
Сіючу ченнх Дерікав Північної Аме
рнкн мають 100 міліярдіп доларів
річного доходу а платять лише
З і нів міііярда податку з чого
около 1 міліярд іде на еіпату ну-бтнчно- го
допгу
В горі іюданс нодаткопе об
тяження громадян рЬишх деркап
ще не дап нам ясного і повного
поняття податкового "обтяасння та
спромолшости плачення податків
Візьмім отсі власне Сполучені
Держави: коалшйтамоііпшй гро-мадянн- нг
вчислюючі діти мас річ
по біля 700 долярів доходу від
яких4 платить річно' біля 21 і піп
Число 22
доляра податку Отже кояшому лнк
шасться на чисто 67550 долярів
Числім дальше німців- - в ні-
мецькій деркаві о 62 міліонів
а заробляють річно С0 міліярдів
марок Віддають державі па по
даток 10 міліярдів отже лігша
сіьця їм на життя 41 міліярдіп
марок Па ко:іаюго поодиноко-
го громадянина Німеччини вра-
ховуючи діти та непрацюючих стар
цін випадає 712 марок річною
доходу
Польща мао біля ЗО міліонів
громадян які заробляють річно бі
ля 10 міліярдів золотих з чою
платять 3 міліярдн податку Ли
шасться отже 7 міліярдів золотих
Таким чином на кожного грома-
дянина Паніці вчнелюючи діти
лі непрацюючих старців нипа-да- с
річого доходу всього 203 зо
лотих! Такий дохід проречнето
і опорнії про нужду громадян полі
ської держави
і
ВИКАЗ ЖЕРТВ НА ЕПИСК0П-СЬК- У
ПАЛАТУ
Лісіа II 11 збіркою заїишсн
її Гриюрій Іваськів н Вінніпегу
По $500— І1!) Іваськів Гр Ха-ракт-
оп
Я Фітькало І Кубара
По $200—0 Каліковські ЛВ
Блзпк
Разом' $2400
Лісіа Ч 313 Збіркою заиянея
н Юрій Гук Редалйна Саск
По $100— Ів-Г-
}К ЗІ Ііюрчук
І Сабкев
По 50цт — ІЗ Українець П Я-цу-
ла
Разом $400
Пан Стефан Савула Вінніпег
зложив жертву $2500
Лісга Ч 123 Збіркою занявся
н О І'омановськнй Вішарт Саск'
По $100—1 Бдзель М Бзель
І АніельськнП Л Ковальський
Т Диркач Сцт
С І'омаїїовськнй СОцт
По 50цт — Ів Вопнароаський
Т Снужпк С Охтомсйчук Гр
Бздсліі Іті Иаіащуі Д Мрпґлод
ЗІ Гоаок 25цт
Разоу $850
Лісіа Ч 389 іібіркою' запнися н
ДІнхаїі дам Ісг Сслкпрі Май
По $200— М Адам ІС Вав
рннчук
По $100—1 1 Корандюі А
Ь'ожодайчуі: В Ромашок ЗІ Гл-- і
расіїччук ЗІ Вал ю і } Зпаї В
Сгеїппок С Вуиіпнськнй
По 50цт — С Тнмо II Ясмани-цьк- а
К Колодій Ф ЗКійчевськнй
ЗІ Вошко Ф Кузні
31 Рішко 25цт
Разом $1625
Лісп 139 Збіркою запнвси п
В Сремій ЗІслфорг Саск -
По $200— Василь Сремій До
кін Сремій
По $100—0 Ніврацькип І
Ярпсній А Ярисній ЗІ Вовчу к
Р їіірчіишін ЗІ Кумік Г їі'о-стиіп-
ок
Т Боднарчук Т ЗІлрець
І Бродовпй С Середа ЗІ' Ши-лнвил- о
II Середа П ІІіікифорук
ЛІ Закоротан 50цт
По 25цт— ЗІ Сапка ЗІ К'ор
тііцікііп II Нелсх С Сель
Разом $2000
Лісга 357 Збіркою залився и -
ЗІ Глупіш Росбурн ЗЬіп
По $100—31 Ілушка П Бс--Н
лух В Сідляр Д Ґогушк--а
Сідляр Я Рпиштіїло
ЗІ Ба сан 25цт
ііісртв-- і Сестер $1500
Разом $2125
К'омпег просить н ланів що
мають зшрапі жергпн иересилігі:
до Комітету по МОЖЛИВОСТІ! якнай-скорш- е
ГКІІ САТИ ШІТІАТІУБ
СОММІТТЕЕ
Вох 3742 Зі В ЛУіппірсе Мпп
Переписна Редакції
Просимо наших' нередилатннкін
не впсіплтн гроші чеками тільки
мопі ордером або ностал ногами
Хто зпас и ЗІ ЗІаслііа її Він- -
ніиеіу просимо сказати йому щоб'
подай нам свою ючну адресу
П І Вандьо Радвей- - Алта—
Ваше оюлоіііення помістимо тільки
два рази Більше не можемо" Три
разове поміщення за таї багато
сії і н кошту о більше ' ' - —--—г2--: "''"
І Гайдук Плейн Леми'' Алта—
Дуже жллуомо що Вас підозрі-іию- ті
за дописі з Плейи ' Логік 1
котра не була поміщена Цю до-
писі написав хто инінпй
М МасиулянІ Принц Руперт Б
К — Друкувати адреси па 25 ко-пе- рт
не ппнлатнться Замовте іцо найменше 100 'штук "
► П П Чорний ЛЬПарСАята—
Два доляри одержали- - Дякуємо