Ukrainskyi Robitnyk, January 05, 1937

              Оорона 10
„'„
чч
І'"
№
'о-- :
ти
Поетова
Маю на увазі Павла Тичи-
ну Поста з божої ласки" Того
Тичину якого перша збірка
віршів з р 1917 — "Соняшні
клярнсти" — дала українсь-
кій поезії нову форму новий
стиль Форма стиль у літерату
рі — цс є головне Це звичай
но не значить що пост може
ставитися байдужно до змісту
своїх творів до своїх думок
ідей які він подає в поезії сво
їм читачам Але треба вираз
іго зазначити що там де поет
женеться за всяку ціну за тим
щоби бути виразником лиш
ідей він упадає в небезпеку
сторонничости і тенденційнос-
ті! У справжнього поета фор- -
ма та зміст перебувають у гар
монії між собою Колиж поет
починає в своїх творах "про-
повідувати"' й "навчати" то
поезія зникає То вже буде не
поезія не "мова богів" а зви
чайна проза
Можна й куховарську книгу
"Сстрави та напитки на Укра
їні" написати віршем Рим-
ський пост Горацій написав
в першім віці по Христовім на
родженні віршами підручник
поезії: "Наука поезії" Хоч ця
наука поезії віршована але це
не є поетичний твір Римський
фільософ Гюкрсцій Кар напи-
сав наукову фільософічну пра
цю віршами: "про природу рі
чсй" Фе гегит паіига) Ук-
раїнський письменник з доби
гетьмана Мазепи Климснтій
Зіновіїв писав віршами про
все віршував про всі професії
які були на Україні: про шев-
ців кравців столярів гонча-
рів
"І гребінники людям корпе
ні бувають" — починає він
свою похвалу гребінникам я-- кі
своїми виробами (гребеня-
ми) підвищували загальний
добробут Але цс віршування
з дійсною поезією не лає ні-
чого спільного
Тнчішнні "Соняшні кляріч-ти- "
та "Золотий гомін" прого
монііп по Україні і нема ук-
раїнця з хоч трохи виробленим
нахилом до поетичного слова
„який ои не визнав що поезій
Тичини обновила українську
літературу Тичина — це по-
ст гармонії пост "солодких
пвукіп" що літають у безмеж
них висотах всесвіта і торка-
ються струн постової душі Йо
го слова його образи — нові
нечуваиі в нашій поезії перед
ним
"Не дивися так привітно
Лблонсвоцвітно "
Або пост звертається до ми
лої якої очі порівнує з коло-
сом:
"Ой одкрий колос він:
Сміх буде плач буде
ІТсрлямутровій"
Музика слова складає голов
ну частину чарів поезії Іичн
пи Але доля судила йому на
родитись і жити у віці заліза й
кровп Світова шина револю-
ція на Україні орди напасни- -
I ків що товклися на нашій з- - м
лі — ціла та доба духом і змі
стом не відповідає мягкіи
лагідній натурі поста Тичини
Тичина натхнено прнвнтап
українське національне відро
дження 1917 року Але берез
нова українська весна перей-
шла в московсько - большс-вицьки- й
"жовтень Український
революційний рух підбила
большевнцька Росія Своє роз
чарування з такої нссподіпан
ки Тичина висловив у відомо
му алегоричному вірші:
"Відчиняйте двері!
Наречена йде!
Відчинились двері:
Горобина ніч!
Відчинились двері:
Всі шляхи в кропи"
Смерть
УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК Рік IV Число
Перемога російського ок'ма
цінного большевнзму на Укра
їні навіяла Тичині ного щтіі
няті глибокою тугою поезії
Його "Скорбна Мати" — Діва
Марія посилає апостолів шу-
кати розпятого Христа не в 10
дею на Україну:
"Ідіте на Вкраїну
Заходьте в кожну хату:
А чейже там знайдете
Хоч тінь його розпяту"
Тичині не до вподоби була
московська зажерливість шо
виявлялась і виявляється і а
кож у російській літературі
Він вірив V велику культурну
місію України:
"Воздвитнс Вкраїна
Свойого Мессію"!
Але Тичина своїм характе
ром не борець
Вже року 1920 він схиля
ється перед оольшевицькою
силою і пише свій "Псалом
залізу" Він людина акордів і
солодкої гармонії вихваляє ру
їнннцьку стихію безцільну
нерозумну:
Що там горить? Архів му-(зе- й?
А підложіть-н- о хмизу!"
побачивши як інші вже
поклонилися оольшевнцькнм
богам Тичина п собі міркує
нерішучо:
Хіба н собі поцілувать
Пантофлю в папи"?
таки поцілував! Замісць
солодких звуків" та "перля- -
мутрового сміху поетова коо-з- а
почала прославляти катів
України Та все ж до доби
пятнліток пси моральніш і
мистецький упадок Тичини не
був такий помітніш Проти
ґіташпної партійної поезії
підносили протест і самі пись
менники - комуністи як на
приклад М Хвильовий
Але ера Сталіна постави
ла над літературою хрест іа--
кої "поезії" не витерпів на
віть Хвильовий і пустив собі
кулю в серце
Тичина безпарі пиши Іпчп- -
н а живе и творить іичіїна
"удостоївся" того що ного
вірш умістила навіть москов-
ська "Правда" з 27 листопа-
ду 1933 року
Яка не поезія нехай судять
самі читачі:
"То нехай собі як знають
Божеволіють конають
Нам своє робить:
Всіх панів до одної ями
Буржуїв за буржуями
Бугем будем бить!
Оживляєм гори води
Відбудовуєм заводи
Ростемо ж ми гей!
До пустель канали й річки
Наші славні пятирічкн
Мов би до дітей до своїх ді-(т- сй
Наша армія червона
Стереже свого кордона
А в повітрі фльот"
і т д і т п
Такою "посзірю" бідолаш-
ним Тичина підписав собі емер
тний присуд як поетові
Тичина — не ноча непі їжа
лупана втрата української ку-
льтури: не нова українська
жертва московського бездуш-
ного насильства
І Сулима
г
Принесіть свою рецепту до
СПОЯМАЯ ОКиС 8ТОКЕ1
596 Оиееп 81 У
РЬопе — ЕІІп 7787
Ми спомагаемо всі україн- -
скьі установи
Адепі Іог СС &В Топіс
ТаЬІеїз
г1 --"уаг г — -- - -п- -уг" -- діі—
1
а
І
І
а--
В Память Першої Укр
Школи у Львові
(1586—1936)
Львівське Ставропнгійське
Брацтво що з таким подиву
гідним розмахом узялося ра-
зом з єпископом Гедсоном за
розбудову українського церков
ного - культурного життя не
поминуло й такої важної ді-
лянки култури як освіта
Таким робом поруч церкви
поруч друкарні й друкування
книг зявилися заходом Брат-
ства за богословенням еписко
па й антіохійського патріярха
Йоакнма що тоді приїхав був
до Львова- - перша у Льнові ук-
раїнська школа а там далі
шпиталь і інші установи
Наука у братській школі роз
почалася 350 літ тому в
1586 році
Першим учителем став дімо
ційськнй і масонський архис-писко- п
Арссній що вчив гре
цької та церковно - словянсь-ко- ї
мови другим що теж учив
уже під 1588 р був нсзпнчай
по талановитий Сіепан Знза-ні- й
Колиж 1588 р відіхов зі
Львова архпепнекоп Арссній
на його місце став учителем
Кирило Транківіліон Стовро-вецькн- й
Про устрій школи довідує-
мося з "Порядку шкільного"
з 1586 р Тут окреслено який
повинен оути учитель які 110
йо обовязкн а далі подано
програму навчання
Ось вона:
"Школи львовськос наука
почннастея Напсрпсй научив
шнея складов лптер потом
кграматпкн учат при томже н
церковному чину учат: чи-тань- ю
спеванью также учать
на кождніі день аби діти один
другого пптал по грецьку аби
ему отповідал по словенську
н тнжь питаються по словен-
ську аби плі оповідано по
простой мові п ти ж не магог
пз собою мовити простою ЛІО
вою одно словенського п грець
кою А так нині тому учаться
до болшнх наук прнступуючи
ко дналектнце н реторнце ко-тор- нс
науки по словенську пс- -
репеденне винайдено в школі
львовськон рускпм язиком спи
сапо дналектпку н рсторику
н иннс фнлософекне пнема
школи належачне"
Наука в школі носила харак
тер і скрізь тоді цевковно-ф- і
лософічннп Вчили тут кілька
мов: грецьку латинську иер-ковно-слопянс- ьку
яку ДУЖС
докладно відрізняли піч "рус-коі- "
чи "простої" а згодом
теж і польську
Позатпм програма обіймала
як і в інших школах Европи
сім наук визволених (спобід-нн- х)
На те дістала школа ок
ремни привілей короля п 1594
ропі шо своєю грамотою зат-
верджував навчання сімох сво
бі'чнх наук
Як виходить із програми бу
ла не 'якби сьогодні можна
назвати середня школа то
мала свою власну підоудову
нижчу школу де вчили грамо
ти
Вя"а иієї першої української
школи незвичайна По-пеїш-
іе
тому що тут приймали дітей
усіх верстов: багатих за опла
тою бідних "за ппостн Б'г"
Не дало змогу нсодноп) чолопі
м з нижчій вегетоп ги вести
"и лтлдп" "Потшлок" окремо
наказував учителям однаково
добре підноситися до вспг уч-
ім п: "Учити даскал н любити
маєт діти вси заровно як сн-но- п
багатих так н спрот убо- -
ГІН- - II І-ПТЛ-
ПІІТІ ІІІЛ її ніг і иі'ііи А'ПідПаТі ТТIVЛ Лі7іЛііІІ'ІіІиЯ'Т
жчвностн просяп як которнн
ведле сили иачуитнел можст
Д-- Р М БУРЯК
Лікар Акушер і Оператор І
Лічить венеричні недуги
386 ВАТШК8Т 8Т
РЬопе АОеІМс 488
Тогопіо Опі
Д--р С СУКМАНОВСЬКИЙ
Лікар Хірург і Акушер
Урядові години:
1—3 і 7— 9 лополудні
228 КОУСЕ АУЕ
IX 1503 Тогопіо
вносім станових різни ць між дітей
(Балачка виховчу тему з нагоди св Миколи)
Ні ні! Цим разом не про тс
щоб памятагн про бідних ді-
тей з нагоди їх свята Не про
тс щоб ви дарували для наїї-бідніш- пх
проношені черевич-
ки н свстсршаї Цсж такс са-
мозрозуміле і
Цим разом хочемо з нашн
молодими матерями поділи
тнея кількома поміченнямн з
минулорічного свята для дігсіі
Перше що вдарило в очі —
не тон прикрий розділ на дітей
бідних і оагатих лк же після
[цього можна говорити дитині
що Бозя однаково люонть усіх
дітей коли чемні діти сиділи
чи стояли несміливо в куточку
в полатаних сорочках а пус-
тії одягнені з першорядною
слеґанцією рій водили в гамо
рі н нсотах?
Цс не значить щоб ми по
мали пристойно одягти своїх
дігей на забаву Ні цьоо ми
не кажемо Звертаємо тільки
увагу що там де можуть бути
толко пс пильній єдиного ннж
другого учиш"
Маємо багато свідоцтв що
рівень науки був у школі дуже
високий Зокрема здобула шко
ла признання патріярхів: Мс
лстія Шгаса та Кирила Лука-ріс- а
Львівська братська школа
стада взором для інших удера
їнськнх шкіл що густою меро
жею покрили Галичину Во-
линь і Київщину
Зновуж учителі школи зо
крема Зизаній і Ставровець- -
кнй зуміли створити тут по-
важний науковий осередок
Тут видаються шкільні підруч
пики зокрема заходами ршс
лів і учнів відома граматика
грецької мови "Граматика
сложенна от разлнчннх грам-матн- к
спудейми нже в львов-сько- й
школі" переклад Мслс-ті- я
Алсксандрівського "0 хри
стіянськом блахочестін к Іудс
ом отпіт" (1593) і інші книж-
ки в тому числі перша україи
ська друга педаґоґічна книж-
ка вибрана про вихо-
вання дітей перекладена з
Івана Золото'сгого попередже
на інтересною віршованою пс
редмовою про вагу й користь
з науки й навчання (1609)
Зокрема високо ірозвннуло- -
I ся в школі проповідництво під
І проводом визначних пропові-
дників - учителів як Ставро-вецькн- й'і
Знзаиій — Все тс
і записало львівську братську
І!ш:колу в історії українською г шмітпії прпяпіплшп — і "" л
і
("Новий Час")
Є Пеленський
т &® йХ# %'г-- -'-- :- &~-ї~- - ~
фрі&% 1 уггісс
Д-- р Т ТКАЧІВ
Лікар Акушер Оператор
11 Соге Уаіе Аує
(Тгіпііу Арі)
Тогопіо Ойі
не
на
мн
Бесіда
Ю
РЬопе УАУег1у 3764
Др ВАСИЛЬ ЯРЕМІЙ
МБ СМ ЬМСС
Лінар Хірург і Анушер
З чотнро-літньо- ю практи-
кою в шпиталі
8('Іозерп'в Нояріїаі
540 ВАТІШК5Т 8Т
Теї КіприШо 1888
діти в полатаних суконочках
наші діти в імя самої людянос
ти й такту повинні бути одяг-
нені скромно якнаііскромні-ш- с
Нащо вже відтепер вводи
тп в цю малу громадку соціяль
ні різниці п оудуватп мур між
ними тоді коли ми старші
намагаємося розбивати власне
ті мури що ділять поодинокі
верстви нашого народу між со
бою?
Подібна справа й з дарунка-
ми Св Микола впрозумілий
як може ніхто з святих коли
хочемо подарувати своїй дити-
ні щось коштовніше то хай
св Микола принесе це їй під
"подушку'' Прилюдно разом
з дітьми зарібииків безробіт-
них діти наші повинні діста-
вати енромні якнайскромніші
даруночки
Ніколи не забуду сцени я-кн- мн
очима минулого року на
однім такім прилюднім "Мико
ланку" дивилась якась бідна
дівчинка як хлопчик син ві-
домого адвоката розпакову-
вав на салі свій дарунок Дів
чинка та дістала аж червоні
плями на шиї і личку І як
хлопчик розкутав прегарні са
ночкн дівчинка якось у під-
свідомості кинулась до них з
руками але в мить усвідомила
собі що цс не належить до
неї і розплакалася Так бага
то чогось такого розиучливого
такого жалісного було в тім
плачі бідної дитини що бать-
ко хлопчика збентежений ці
єю сценою вивів його чим-скор- шс
з салі разом з його кош
товним дарунком
Тому коли йдемо з дітьми
на публичного "Миколаика
то не думаймо тільки про своїх
дітей але й про тих що їм
батьки не всилі справити да-
руночка Не є теж вказане ро
бити свята Миколая окремо
для дітей бідних а окремо для
краще ситуованнх Одиноке
що повинно бути то: окремо
для маленької дітвори окремо
для шкільної а окремо для
старших розуміється коли є
так багато дітвори що такни
поділ можна робити
Не иводім станових ріжниць
між дітей і вчім їх бути людя
ними до своїх бідніших браті
ків і сестричок по Україні —
("Жіноча Доля")
"ПЛАТ МАШИНИ"
"ГЧтт мрійний" 6улн вжива
ні ше 200 літ перед Хрпстом
Очей такий автомат винайде
"ЦІЇ римлянином црсівусом- -
Рччусгада иагіть "святу по-д- "
'соли кинуто люнету
~-- — ш в
ч— і% іГДі