u15e1178 |
Previous | 1 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Коментар
ГПОТЬОМКІНСЬК1 СЕЛА
„„м — 3 квітня цр роз- -
млягя в Москві світова еко " ппт
номічча КОН()СрЄ'миш ""К"- -
ичні делегати стверджують
вистави ісгь кошрс- -
небувалу
ПРНШЇ люксусове урядження
конференцімної залі з усіми
мл „ппрптними 'ІІП- -
а-- ля ип г —
шєннйми вигодами для журна
ЛІСТ)В телевізією прнміщен--
-- та поіегатів іностазлен
кар ~- -
„ 10 і диспозиції наинові- -
Шиї моделі в совєтськич авл
314 тошо Для створення }'
делегатів враження великого
торговельного руху в СІХН и
щасливого совєтського покуп-
ця цьогорічну знижку цін за-
початковано вгс як попередн-
іми роками на 1 березня але
1 квітня пару днів 'Перед від-
криттям конференції Делегат-
ів вітав іпосадник Москви
Яснов говорячи шро „вільну іі
одверту виміну думок" пл кон
ференції До 18-т- и членної
президії вибрано иреідстайни-ьі- в
майже ївсіх західних країн
я представника Франції до ге-
нерального секретаріату Із-вєст- ія"
— офіціоз ряду на-
писали вро те що світовий
конфлікт не невідхильний бо
можна „розв'язувати всі міжн-
ародні квест'п мирними засо-
бами на базі міжнародньої
співпраці рівности та поша- -
нтвання взаімних інтересів"
Завершенням всіх тих со~
шських ходів була заява пре
здента совєтської торговельн-
ої палати Несторова шро те
що СССР готовий включитися
в торгівлю з некомуиістични-м- и
країнами Заходу на досі
небувало високу квоту 30—40
мільярдів карбованців (75 —
10 (мільярдів дол) Торговель-
ні пропозиції совєтів мали
бути тією зброою яка мала
остаточно розбити всі застер-
еження Заходу
Як ісудити що голосах преси
та 'відповідальних державних
мужів головно СІІІА торгов-
ельні пропозиції Несторова
не викликали такого вражен-
ня якого могли собі совєти
сподіватися Ню йорк Тайме"
називає куліси конференції
потьашінськими селами підк-
реслюючи що сьогоднішні
майстри безмірно перевищи-
ли своїх попередників з часів
Катерини
Однак британська делег- ація заступає як до тепер ін-
ше становище подиктоване
тільки інтересами Британії За
чарований високими торгов-
ельними замовленнями СССР
Британії (нехай і прийдеш-Нши- )
голова бритаиської де- каді! льорд Бойд Ор загово- -
Іоак:ін:чен5ня нса с:гор 5)
Нова фаза совєтського економічно-політично- го наступу
Річні підсумки командування НАТО — Расизм в Південноафриканському Союзі — Британія і економічні плян СССР
ЧИ ВІДСТУП СССР?
Індуський амбасадор в Москві
Сервепалі Радгакріншен від-
був зі Сталіном півгодинну роз
мову після яжої склав заяву
про те що він переконаний в
можливості мирної розв'язки
спірних проб тем між Заходом
і Сходом Щоб цього досягти
повинна відбутися конферен-
ція Сталін - Труман - Черчіль і
Неру Коли йдеться про Ста-
ліна то він погоджується на
таку конференцію
Ця заява разом з відповід-дяіМ- и'
Сталіна американським
журналістам сттатею в „Ізвєс-тіях- "
і економічною конферен
іцією в Москві й готовістю
СССР відновити торговельні
взаємини — вказують" на те
що СССР імає на меті якісь по
ТЯГНеННЯ ЛрО# 'ЯКІ покищо
ближче нічого не відомо Мож
на теж іпри пускати що це так-
тичний крок взад щоб після
того зробити два кроки впе-
ред
"ЧИ МОЖЕМО ТОРГУВАТИ
З СССР"
і
В "Ню Иорк Тайме Магази-
ні" від 6 4 поміщена стаття
відомого британського журна-
ліста Бдварда Креншав авто-
ра публікації "Щілини в крем-
лівській стіні" який тепер ос-новиі- ше
зупинився над питан-
ням торговельних взаємин між
Заходом і СССР та його сате
літами Привід до написання
тієї статті дала економічна кон
ференція яка розпочалася в
Москві 3 4 іц р і
Креншав стверджує що цю
конференцію треба зачислити
до найбільших іподій що
відбутая після війни поза за
лізною заслоною і хоч офіцій-
но за нею не стоїть советсь-ки- й
режим — він усе таки є
її головним майстром Конфе-
ренцію треба розглядати як
один з інструментів в генераль
ній кампанії совєтської систе-
ми проти Заходу
"Одним з головних завдань
старого Комінтерну і завдан-
ням що ставляє перед собою
Комінформ — це ленетрація
багатих спільнот і розсаджен-
ня їх зі середини Це завдання
перебрала на себе теж Світо-
ва Рада Миру про що не зна-
ють більшість її ентузіястич-ни- х
прихильників"
Що західній світ імає роби-
ти в такій ситуації? На гадку
Креншава підхід Заходу має
бути опертий на реалізмі і має
дати у внеліді заспокоєння
потреб та інтересів західніх
держав Коли мова про Брита
нію — то "Велика Британія
потребує торгувати з Росією
Британія критично 'потребує
багато речей за які вона му-
сить платити в долярах які
чимраз тяжче дістати Серед
тих речей є зерно і ліс а Ро-
сія потребує імануфактурних
виробів і сирівців що їх може
постачати Британія"
Креншав пригадує у своїй
статті такий факт як те що
гітлерівська Німеччина і СССР
знаючи іпро невідхильність
збройного зудару торгували
зі собою Ув актуальному ви-
падку тільки тоді можна б від
мовитися від торговельних вза
ємин з СССР коли б Захід
уже був цілком рішений №
війну і на насильне знищення
совєтського режиму
"Це була в задовільна мета
— пише Креншов Але чи на
справді це ь нашою метою?"
Доки вдержуються дипломати
ні зв'язки і доки ми зі собою
говоримо — твердить Крен-
шов — доти в нас надія що
ми досягнемо таки тіорозумш- -
ня Звідси висновок щоб від
торгівлі не відмовлятися хіба
тільки в тому випадку коли
Захід рішений позбутися Ста-
ліна будьякою ціною
АИЗЕНГОВЕР ЗВІТУЄ
2 квітня 1951 р в Парижі
було створене Головне Коман- -
Колоніальна політика
Та не тільки у Південноаф-
риканському Союзі політика
режиму підриває позиції віль-
ного світу з неменшою мірою
підриває ті позиції нпр про-
довжування іколоніяльної полі
тики Францією Зокрема гос-
тро це вилвляєтьоя в питанні
відношення до теренів заселе
них арабами в Тунісі чи Ма-
рокко
Намагання провести свої ко
лоніяльні плями в Тунісі і нє-допусти- ти
до створенЕія там
незалежного місцевого уряду
допровадили до політичної
кризи яка найшлася вже пе-
ред Радою Безпеки ОН Для
західніх держав це створює
делікатну ситуацію бо з од-
ного боку вони не-- хочуть по-
ставити проти себе Францію а з другого — арабів ' 3 тих
без сумніву причин уряд СІІІА
нпр доручив своїй делегації
не брати участи в дебаті над
тією оправою Але ціїжом опра
веддиво було поставлене пи-танн- ня
делегатом Пакістану:
пугрцдА НАРОДАМ!
Антибольшевицьвий Бльок Народів - Канада повідомляє про те
велике віче на якому
дування Збройними Силами
Альянтів в Евроіпі В річницю
цієї події ген Аііїзенговер як
головнокомандуючий зброй-нн- х
сил НАТО подав до відо-
ма звіт з проробленої за той
час праці по лінії організації
оборони європейського конти-
ненту
На самому початку збройні
сили НАТО складалися а 15
дивізій при чому половина з
них належала до окупаційних
військ у Німеччині В розпо-
рядженні було тоді тіпьки
1000 боєвих літаків при чому
багато з них вже були за-
старілі
Тепер збройні сили НАТО
подвоєно оформлено голов-
ний штаб як теж штаби окре-
мих секторів створено надійну
повітряну і морську збройну
силу
Розроблений і схвалений на
конференції НАТО в Лісбоні
плян на 1952 рік шередбачає
організацію 25 дивізій першої
лінії і 25 дивізій в ірезервї які
можуть бути введені в дію від
трьох до тридцяти днів Ді- -
тунство має начислювати під
кінець року 4000 боєївих літа-
ків в тому значна частина бу--
де літаків реактивних
Все це на гадку Айзенгове-р- а
недостатнє число коли по
рівняти що СССР в Евролі
начкелює 175 дивізій з 20000
літаками З того ген Айзенго- -
до ікого ж у такому разі має
звернутися Туніс якщо ОН
відмовиться вглянути в цю
оправу? Безперечно можна
дати 'відповідь: до СССР якцій
напевно скористається з наго-
ди щоб іще раз виступити
в обороні поневоленій імпе-
ріалізмом народів Африки А
цього ніяк не хочуть бачити
французькі іміперїялЗстичні ко-
ла яким як пише „Ню Иорк
Тайме" присвічує ідея вдер-
жання в цілому французьку ім
перію і перетворення її насе-
лення у „агтільноту зі сто міль
йонів французів"
Бо що говорять цифри і
факти?
Франція займає територію
213000 кв миль з населенням
42200000 її колонії (т зв
члени Французького Союзу)
займають простір 4365000
кв миль з населенням 72200-00- 0
Політика Франції в краї-
нах отих членів Союзу була
визначена на конференції ко- -
лоніяльних адміністраторів в
що в неділю 13-г- о
МА$$ЕУ НАїХ
відбудеться протикомуністичне
вер робить заключення що іпе
ред головним командуванням
і НАТО в цілому ще велика
робота щоб збудувати таку
збройну силу яка з успіхом
може протиставитися можли-
вому нападові СССР
ЧОРКІ В БОРОТЬБІ
ЗА СВОЇ ПРАВА
Останні іпсцдіі в Південноаф-
риканському Союзі говорять
іпро те як незручною і екстер-мінаційно- ю
політикою можна
послабити не тільки позиції
самої держави але позиції ці-
лого вільного світу Націоналі
стичний уряд Малона намагав
ся провести в державі цілий
ряд заходів які б мали за-
твердити супіремацію білої
меншості у відношенні до чор
них тубильців Супроти ту-бильц- ів
мали бути застосова-
ні гострі расові закони за я-ки- ми
була б обмежена свобо-
да рухів можливість прийма-
ти участь в управлінні держа-
вою нижчий життєвий рівень
і т ін
Найвищий Суд Південноаф-
риканського Союзу уневажнив
всі постанови уряду і парля-мент- у
в тій оправі визнаючи
їх як протиконституційні Це
дало змогу місцевому населеи
ню розпочати широку акцію
в цілій країні в обороні своїх
прав людини Акцію очолив
Африканський Національний
Франції
Брезвіл (Французька Екватор-н- а
Африка) в 1944 році в та-
кий спосіб:
"Ефектом цивілізаційної ро-
боти яку довершує Франція у
своїх колоніях має бути роз-
віяння всякої ідеї про автоно-
мію всяку можливість еволю-
ції поза французьким імлері-яльни- м
бльоком Навіть відда-
лене встановлення самоуправ-
ління в наших колоніях має
бути відкладене в сторону"
Того принципу як бачимо
з останніх подій в Тунісі при-
держується Франція Треба
сумніватися чи таке ставлен-
ня справи окріпить Францію
і її колонії чи навпаки роз-
валить одного дня французь-
ку імперію Думаємо що ста-
неться таки те друге А іза той
час те все що діється у фран
цузьких колоніях — тільки
дає аргументи в руки комуні-
стів і совєтської Росії
Та цього Франція не до-
бачає
' "
квітня 1952 о год 7
буде промовляти Голова Центрального
--' іі_
Конгрес під керівництвом д-- ра -- у'
Морока ' - - г &
Напружену ситуацію вже зу ї "
міли використати місцеві ко-
муністи які цілком піддержу-
ють боротьбу тубильчого 'на- - "
4 селення за рівноправність в
державі в якій
ч
становлять
більшість і в якій хочуть ма- -
ти однакові права з білими
Комуністи теж зуміли включи-
тися в акцію Африканського
Національного Конгресу Такі
конкретні наслідки політики
що в свою основу поклала ра-
систські принципи організації
суспільного життя і яка голо-
сить вищість однієї раси над
іншою
ЗА СВОБОДУ
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ
3000 українців маніфестува-
ли ЗО 3 цр у великій залі
Моск Театру в Нюарку в обо-
роні прав українського наро-
ду за українську державну не-
залежність проти московсько-
го імперіялізму Маніфестацію
г аташтував М а н іфестаційний
Комітет під головуванням М
Леськова а проводив нею І
Романишин Сенатор А Смит
який промовляв на маніфеста-
ції сказав що від визволення
України залежить доля світо-
вої цивілізації та домагався но
'воївиразної американської
політики суп роти Москви
Проф К Меннінґ говорив про
історичну тяглість і незмінні-
сть московського імперіялізму
якому кран положить вільна і
від нікого незалежна українсь
ка держава Від українців про
мовляли: ред В Душник під-
креслюючи що визволення
України залежить в першу чер
гу від самого українського на
роду та його героїчної бороть
би на рідних землях д-- р Л
Мишуга вказував на поневоле-
ні Москвою народи як на най
певніших союзників західньо-г- о
світу в майбутньому зуда-- рі
з Кремлем та голова УКК
проф Л Добрямський що ре
комендував створення націо-
нальних військових виїзвоьних
частин у Зах Евролі із втіка-
чів з-по- за залізної заолони
Відчитано численні привітай
ня від сенаторів конгресменів
та інших визначних американ-
ських діячів в 'цьому числі
від голови Демократичної Пар
тії МекКіні і голови Республі-
канської Партії Гебрієлсона та
губернатора стейту Ню Иорк
Т Дюї Привіти побажання і
вислови солідарности з укра-
їнцями в нашій боротьбі про-
ти московського 'імперіялізму
склали представники білоруси-і- в
латвійців литовців естон-
ців та словаків'Виїслано'івідпЬ {
відду телеграму до президента'
Трумана та схвалено ч резолю-- "
1111 '"- -' ♦ 'і
іЛ У'
""- - - яіудиін '7-- щ л
вечора в ТоронтГ
ЯРО С ЛАВ 'СТЕПЬЖО:': ЖЖШІВ
Object Description
| Rating | |
| Title | Homin Ukrainy, April 12, 1952 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1952-04-12 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Rights | Licenced under section 77(1) of the Copyright Act. For detailed information visit: http://www.connectingcanadians.org/en/content/copyright |
| Identifier | HominD30000130 |
Description
| Title | u15e1178 |
| OCR text | Коментар ГПОТЬОМКІНСЬК1 СЕЛА „„м — 3 квітня цр роз- - млягя в Москві світова еко " ппт номічча КОН()СрЄ'миш ""К"- - ичні делегати стверджують вистави ісгь кошрс- - небувалу ПРНШЇ люксусове урядження конференцімної залі з усіми мл „ппрптними 'ІІП- - а-- ля ип г — шєннйми вигодами для журна ЛІСТ)В телевізією прнміщен-- -- та поіегатів іностазлен кар ~- - „ 10 і диспозиції наинові- - Шиї моделі в совєтськич авл 314 тошо Для створення }' делегатів враження великого торговельного руху в СІХН и щасливого совєтського покуп- ця цьогорічну знижку цін за- початковано вгс як попередн- іми роками на 1 березня але 1 квітня пару днів 'Перед від- криттям конференції Делегат- ів вітав іпосадник Москви Яснов говорячи шро „вільну іі одверту виміну думок" пл кон ференції До 18-т- и членної президії вибрано иреідстайни-ьі- в майже ївсіх західних країн я представника Франції до ге- нерального секретаріату Із-вєст- ія" — офіціоз ряду на- писали вро те що світовий конфлікт не невідхильний бо можна „розв'язувати всі міжн- ародні квест'п мирними засо- бами на базі міжнародньої співпраці рівности та поша- - нтвання взаімних інтересів" Завершенням всіх тих со~ шських ходів була заява пре здента совєтської торговельн- ої палати Несторова шро те що СССР готовий включитися в торгівлю з некомуиістични-м- и країнами Заходу на досі небувало високу квоту 30—40 мільярдів карбованців (75 — 10 (мільярдів дол) Торговель- ні пропозиції совєтів мали бути тією зброою яка мала остаточно розбити всі застер- еження Заходу Як ісудити що голосах преси та 'відповідальних державних мужів головно СІІІА торгов- ельні пропозиції Несторова не викликали такого вражен- ня якого могли собі совєти сподіватися Ню йорк Тайме" називає куліси конференції потьашінськими селами підк- реслюючи що сьогоднішні майстри безмірно перевищи- ли своїх попередників з часів Катерини Однак британська делег- ація заступає як до тепер ін- ше становище подиктоване тільки інтересами Британії За чарований високими торгов- ельними замовленнями СССР Британії (нехай і прийдеш-Нши- ) голова бритаиської де- каді! льорд Бойд Ор загово- - Іоак:ін:чен5ня нса с:гор 5) Нова фаза совєтського економічно-політично- го наступу Річні підсумки командування НАТО — Расизм в Південноафриканському Союзі — Британія і економічні плян СССР ЧИ ВІДСТУП СССР? Індуський амбасадор в Москві Сервепалі Радгакріншен від- був зі Сталіном півгодинну роз мову після яжої склав заяву про те що він переконаний в можливості мирної розв'язки спірних проб тем між Заходом і Сходом Щоб цього досягти повинна відбутися конферен- ція Сталін - Труман - Черчіль і Неру Коли йдеться про Ста- ліна то він погоджується на таку конференцію Ця заява разом з відповід-дяіМ- и' Сталіна американським журналістам сттатею в „Ізвєс-тіях- " і економічною конферен іцією в Москві й готовістю СССР відновити торговельні взаємини — вказують" на те що СССР імає на меті якісь по ТЯГНеННЯ ЛрО# 'ЯКІ покищо ближче нічого не відомо Мож на теж іпри пускати що це так- тичний крок взад щоб після того зробити два кроки впе- ред "ЧИ МОЖЕМО ТОРГУВАТИ З СССР" і В "Ню Иорк Тайме Магази- ні" від 6 4 поміщена стаття відомого британського журна- ліста Бдварда Креншав авто- ра публікації "Щілини в крем- лівській стіні" який тепер ос-новиі- ше зупинився над питан- ням торговельних взаємин між Заходом і СССР та його сате літами Привід до написання тієї статті дала економічна кон ференція яка розпочалася в Москві 3 4 іц р і Креншав стверджує що цю конференцію треба зачислити до найбільших іподій що відбутая після війни поза за лізною заслоною і хоч офіцій- но за нею не стоїть советсь-ки- й режим — він усе таки є її головним майстром Конфе- ренцію треба розглядати як один з інструментів в генераль ній кампанії совєтської систе- ми проти Заходу "Одним з головних завдань старого Комінтерну і завдан- ням що ставляє перед собою Комінформ — це ленетрація багатих спільнот і розсаджен- ня їх зі середини Це завдання перебрала на себе теж Світо- ва Рада Миру про що не зна- ють більшість її ентузіястич-ни- х прихильників" Що західній світ імає роби- ти в такій ситуації? На гадку Креншава підхід Заходу має бути опертий на реалізмі і має дати у внеліді заспокоєння потреб та інтересів західніх держав Коли мова про Брита нію — то "Велика Британія потребує торгувати з Росією Британія критично 'потребує багато речей за які вона му- сить платити в долярах які чимраз тяжче дістати Серед тих речей є зерно і ліс а Ро- сія потребує імануфактурних виробів і сирівців що їх може постачати Британія" Креншав пригадує у своїй статті такий факт як те що гітлерівська Німеччина і СССР знаючи іпро невідхильність збройного зудару торгували зі собою Ув актуальному ви- падку тільки тоді можна б від мовитися від торговельних вза ємин з СССР коли б Захід уже був цілком рішений № війну і на насильне знищення совєтського режиму "Це була в задовільна мета — пише Креншов Але чи на справді це ь нашою метою?" Доки вдержуються дипломати ні зв'язки і доки ми зі собою говоримо — твердить Крен- шов — доти в нас надія що ми досягнемо таки тіорозумш- - ня Звідси висновок щоб від торгівлі не відмовлятися хіба тільки в тому випадку коли Захід рішений позбутися Ста- ліна будьякою ціною АИЗЕНГОВЕР ЗВІТУЄ 2 квітня 1951 р в Парижі було створене Головне Коман- - Колоніальна політика Та не тільки у Південноаф- риканському Союзі політика режиму підриває позиції віль- ного світу з неменшою мірою підриває ті позиції нпр про- довжування іколоніяльної полі тики Францією Зокрема гос- тро це вилвляєтьоя в питанні відношення до теренів заселе них арабами в Тунісі чи Ма- рокко Намагання провести свої ко лоніяльні плями в Тунісі і нє-допусти- ти до створенЕія там незалежного місцевого уряду допровадили до політичної кризи яка найшлася вже пе- ред Радою Безпеки ОН Для західніх держав це створює делікатну ситуацію бо з од- ного боку вони не-- хочуть по- ставити проти себе Францію а з другого — арабів ' 3 тих без сумніву причин уряд СІІІА нпр доручив своїй делегації не брати участи в дебаті над тією оправою Але ціїжом опра веддиво було поставлене пи-танн- ня делегатом Пакістану: пугрцдА НАРОДАМ! Антибольшевицьвий Бльок Народів - Канада повідомляє про те велике віче на якому дування Збройними Силами Альянтів в Евроіпі В річницю цієї події ген Аііїзенговер як головнокомандуючий зброй-нн- х сил НАТО подав до відо- ма звіт з проробленої за той час праці по лінії організації оборони європейського конти- ненту На самому початку збройні сили НАТО складалися а 15 дивізій при чому половина з них належала до окупаційних військ у Німеччині В розпо- рядженні було тоді тіпьки 1000 боєвих літаків при чому багато з них вже були за- старілі Тепер збройні сили НАТО подвоєно оформлено голов- ний штаб як теж штаби окре- мих секторів створено надійну повітряну і морську збройну силу Розроблений і схвалений на конференції НАТО в Лісбоні плян на 1952 рік шередбачає організацію 25 дивізій першої лінії і 25 дивізій в ірезервї які можуть бути введені в дію від трьох до тридцяти днів Ді- - тунство має начислювати під кінець року 4000 боєївих літа- ків в тому значна частина бу-- де літаків реактивних Все це на гадку Айзенгове-р- а недостатнє число коли по рівняти що СССР в Евролі начкелює 175 дивізій з 20000 літаками З того ген Айзенго- - до ікого ж у такому разі має звернутися Туніс якщо ОН відмовиться вглянути в цю оправу? Безперечно можна дати 'відповідь: до СССР якцій напевно скористається з наго- ди щоб іще раз виступити в обороні поневоленій імпе- ріалізмом народів Африки А цього ніяк не хочуть бачити французькі іміперїялЗстичні ко- ла яким як пише „Ню Иорк Тайме" присвічує ідея вдер- жання в цілому французьку ім перію і перетворення її насе- лення у „агтільноту зі сто міль йонів французів" Бо що говорять цифри і факти? Франція займає територію 213000 кв миль з населенням 42200000 її колонії (т зв члени Французького Союзу) займають простір 4365000 кв миль з населенням 72200-00- 0 Політика Франції в краї- нах отих членів Союзу була визначена на конференції ко- - лоніяльних адміністраторів в що в неділю 13-г- о МА$$ЕУ НАїХ відбудеться протикомуністичне вер робить заключення що іпе ред головним командуванням і НАТО в цілому ще велика робота щоб збудувати таку збройну силу яка з успіхом може протиставитися можли- вому нападові СССР ЧОРКІ В БОРОТЬБІ ЗА СВОЇ ПРАВА Останні іпсцдіі в Південноаф- риканському Союзі говорять іпро те як незручною і екстер-мінаційно- ю політикою можна послабити не тільки позиції самої держави але позиції ці- лого вільного світу Націоналі стичний уряд Малона намагав ся провести в державі цілий ряд заходів які б мали за- твердити супіремацію білої меншості у відношенні до чор них тубильців Супроти ту-бильц- ів мали бути застосова- ні гострі расові закони за я-ки- ми була б обмежена свобо- да рухів можливість прийма- ти участь в управлінні держа- вою нижчий життєвий рівень і т ін Найвищий Суд Південноаф- риканського Союзу уневажнив всі постанови уряду і парля-мент- у в тій оправі визнаючи їх як протиконституційні Це дало змогу місцевому населеи ню розпочати широку акцію в цілій країні в обороні своїх прав людини Акцію очолив Африканський Національний Франції Брезвіл (Французька Екватор-н- а Африка) в 1944 році в та- кий спосіб: "Ефектом цивілізаційної ро- боти яку довершує Франція у своїх колоніях має бути роз- віяння всякої ідеї про автоно- мію всяку можливість еволю- ції поза французьким імлері-яльни- м бльоком Навіть відда- лене встановлення самоуправ- ління в наших колоніях має бути відкладене в сторону" Того принципу як бачимо з останніх подій в Тунісі при- держується Франція Треба сумніватися чи таке ставлен- ня справи окріпить Францію і її колонії чи навпаки роз- валить одного дня французь- ку імперію Думаємо що ста- неться таки те друге А іза той час те все що діється у фран цузьких колоніях — тільки дає аргументи в руки комуні- стів і совєтської Росії Та цього Франція не до- бачає ' " квітня 1952 о год 7 буде промовляти Голова Центрального --' іі_ Конгрес під керівництвом д-- ра -- у' Морока ' - - г & Напружену ситуацію вже зу ї " міли використати місцеві ко- муністи які цілком піддержу- ють боротьбу тубильчого 'на- - " 4 селення за рівноправність в державі в якій ч становлять більшість і в якій хочуть ма- - ти однакові права з білими Комуністи теж зуміли включи- тися в акцію Африканського Національного Конгресу Такі конкретні наслідки політики що в свою основу поклала ра- систські принципи організації суспільного життя і яка голо- сить вищість однієї раси над іншою ЗА СВОБОДУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ 3000 українців маніфестува- ли ЗО 3 цр у великій залі Моск Театру в Нюарку в обо- роні прав українського наро- ду за українську державну не- залежність проти московсько- го імперіялізму Маніфестацію г аташтував М а н іфестаційний Комітет під головуванням М Леськова а проводив нею І Романишин Сенатор А Смит який промовляв на маніфеста- ції сказав що від визволення України залежить доля світо- вої цивілізації та домагався но 'воївиразної американської політики суп роти Москви Проф К Меннінґ говорив про історичну тяглість і незмінні- сть московського імперіялізму якому кран положить вільна і від нікого незалежна українсь ка держава Від українців про мовляли: ред В Душник під- креслюючи що визволення України залежить в першу чер гу від самого українського на роду та його героїчної бороть би на рідних землях д-- р Л Мишуга вказував на поневоле- ні Москвою народи як на най певніших союзників західньо-г- о світу в майбутньому зуда-- рі з Кремлем та голова УКК проф Л Добрямський що ре комендував створення націо- нальних військових виїзвоьних частин у Зах Евролі із втіка- чів з-по- за залізної заолони Відчитано численні привітай ня від сенаторів конгресменів та інших визначних американ- ських діячів в 'цьому числі від голови Демократичної Пар тії МекКіні і голови Республі- канської Партії Гебрієлсона та губернатора стейту Ню Иорк Т Дюї Привіти побажання і вислови солідарности з укра- їнцями в нашій боротьбі про- ти московського 'імперіялізму склали представники білоруси-і- в латвійців литовців естон- ців та словаків'Виїслано'івідпЬ { відду телеграму до президента' Трумана та схвалено ч резолю-- " 1111 '"- -' ♦ 'і іЛ У' ""- - - яіудиін '7-- щ л вечора в ТоронтГ ЯРО С ЛАВ 'СТЕПЬЖО:': ЖЖШІВ |
Tags
Comments
Post a Comment for u15e1178
