000522b |
Previous | 5 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
20червня#939ГмЧислаі #ІМ _„„„„„
- ч
ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР
ЧЕРВЕНЬ
г- -
14 (0Юстииач4)" - л]
15 'УНйкифора патр'о''-- '
16 П Прсв Серця Іс (нед)
17 ''С'" Митрофанапатр -
18 ІН 3 по СДоротея сщм
19 П 'Вис'аріона прп
20 В- - 'Теодота-сщ- м
21 С Теодора стратнл вмч
22 Ч Кирила Акес св
23 П Тимотея сщм
24 С ' -- "Вартоломея і Вари
НЕДІЛЯ 4-Т- А ПО ЗІСЛАННІ
СВЯТОГО ДУХА
Євангелія св Матея зач 25
У той час як Ісус увійшов у
Капернаум приступив до ньо-
го сотник благаючи його і ка-
жучи: Господи міїї слуга ле
ЧЕРВЕНЬ - МІСЯЦЬ
Любов це особлива прик-
мета Христового Серця Не
тількістагілюбов до його Не-
бесного' Вітця7 але й'ця до лю
дей: Полюбивши своїх без-межИо- їх 'полюбив каже св
Євангелія "
З тієї великої своєї любови
Христос хотів' бути між свої-
ми Він безнастанно персбу:
вав зі своїми'учениками з на-рода- ми
Він хотів їх так завсі
ди 'матії при собі як квочка
тримає маленькі курнтка як
говорив і сам Христос Спасц-тел- ь
Не
(
тільки хотів '"бути при
них але хотів зиіамн злучити-х- я
Тісніше злучитися чим
матп з дитиною тісніше чим
може злучити любов подру
гів 'Ціп хотів щоб його тіло
сталося тілом його дітей йо-
го кров кровю його вірних І
томудавїм на корм Своє тіло
й кров "Хто їсть моє тіло і пє
мою кров перебуває в мені а
я в нім"! 1-т-
ак йому лежало
на серці злучитися-- в цей спо-
сіб зі своїми вірними що в
дивно зворушливий спосіб ка-
же перед Тайною Вечерею до
своїх учеників що з великою
тугою очікував дня коли буде
--міг спожити з ними цю пасху
коли дасть їм спожити Своє
тіло й Свою кров
Лучнтися зі своїми вірними
в' Пресвятій Тайні Євхаристії
цс особливе бажання вимога
Христової любови
Св Євхаристія що лучнть
вірних з' Юристом лучнть та-
кож вірних між собою Діти
що кормилися грудьми одної
матері цс одна рідня А чи-
таймо що- - пише св апостол
Павло про Пресвяту Євхарис-
тію:
"Чаша благословення котру
благосливимо 'чи це не при-
частя іірови Христової? І хліб
котрий ломимо чи це не при-
частя тіла "Господнього? Бо
ми многі єсьмо одним хлібом
одним тілом Бо всі причаща
ємося від одного хліба" П
Корг 10 16 17) Ми всі що
причащаємося тіла й кроїш
Господньої не тільки так од
Католицька Акція й г~
суспільність
По думці Пани ПіяХІ
Акція має потрійне
завдання: особисте родинне
суспільне
Апостольство особисте іі ро
динне має найти своє допов-
нення" в суспільнім апостоль--
1
1 тут якраз у суспільнім жит
ті мають зорганізовані католи-
ки дати свідоцтво правді ма-
ють у'велнкін мірі' причинити-
ся до обнови Христового Цар-
ства на землі їх поміч Цер-
ковній Єрархії па тім важнім
відтинку ваги бо Чувашія свя-
щеників тут дуже трудне
дсякіх випадках прямо немо-
жливе правіть заборонене
II В суспільнім житті є од-
не дуже важна і притім дуже
жить дома розслаблений і тяж
ко мучиться 1 каже йому
Ісус: Я прийду й уздоровлю
його А сотник у відповідь
сказав: Господи я недостой-ни- и
щоб ти' входив під мою
кришу а тільки скажи слово
й одужає мій слуга Бо і я
чоловік поставлений під вла-ст- ю
що маю під собою воїнів
і 'кажу цьому: Іди і йде а
другому: Прийди і прихо-
дить і слузі мому: Зроби це
і зробить А Ісус почувши
здивувався і сказав до тих
що ішли за ним: Істинно кажу
вам навіть в Ізраїлі не най-
шов я такої віри І кажу вам:
Що многі від сходу й заходу
прийдуть і засядуть з Авра- -
амом Ісааком і Яковом у
царстві небеснім а сини цар-
ства будуть ви кипені у тьму
кромішпу там буде і
скрегіт зубів 1 сказап Ісус
сотникові: Іди і як увірував
єси нехай тобі буде 1 оду-
жав слуга в ту годину
ХРИСТОВОГО СЕРЦЯ
не як діти одної матері ми
стаємося одне тіло після слів
св Павла То ж яка любов
повинна бути між вірними!
Ісус Христос лучнться з на-
ми з любови І коли каже
нам лучитнея тим одним ті-
лом Своїм то хоче щоб і ми
лучилпея з собою любові
"Любіть один одного! Так як
лучимося з Ним з любови в
Прссв Євхаристії так і іміж
собою маємо лучитіїся в лю-
бові споживаючи один Божес-
твенний хліб Прссв Євхарис-
тії
Пресв Євхаристія має лучн-т- и
в любові батьків діти бра-та-сест- ру
чоловіка-жіпк- у В
одній любові має лучити
Пресв Євхаристія сусідів зна-
йомих В одній любові має
лучити з собою дітей ріжних
народів Не тільки те та Пре-
свята Євхаристія має лучити
в одній тісній любові навіть
ворогів
Неіі?НРтІ}ЛЛІІІс"Льл'еиас-- '
тя в родини приносить не-
щастя між народні Любов
приносить людям гаразд і мир
як каже св Павло: А над у
сім майте люоов і нехай
панує в серцях ваших мир
Христовий до котрого ви по-
кликані в однім тілі" (Колос
с$ 14 15) А це одне тіло цс
Христос
зблизитися до Христа в
Пресв Євхаристії треба голов-
но в нинішніх часах коли не-
згода захланність несправед-
ливість так розєднала людей
Зблизитися до Нього устами
щоб Його спожити іі ставши-
ся одне з Ним статися одне й
між собою Головно зблизи-
тися до Нього серцем злучи-
тися з Ним любовю й любо-в- ю взаїміюю правдивою жер-твсішо- ю
статися дітьми Божи-
ми
О кобн Пресв Євхаристія
успокоїла душі розєднаїшх
людей '
О кобн люди схотіли прибі- -
гати всі разом спільно до того
джерела мира гаразду!
("Місіонар")
делікатна ділянка — цс є по-
літичне життя
Яке є відношення католика
взагалі Католицької Акції
зокрема до політичного жит-
тя? '
Згідні зі словами Папи Пія
XI Католицька Акція не є по-лісгичио- ю
організацією Той
Пана сказав -- раз такс до сванс-
ького кардинала Ссґури: "Ка-
толицька Акція подібно як ка-
толицька Церква не може вя-зат- н
себе інтересами якоїсь по
літнчноі партії бо інакше не
була б у силі сповняти свого
завдання цс є — спасати люд-
ські душі До Христових стіп
нехай не приступає ніхто що
хоче хитро служити двом па- -
нам!" Та з того ще зовсім не
слідує шо Католицька Акція
може не звертати уваги на
: і і ні
! Католицька Акція І
+ ' г
% " Вістіііік Братства Українців Католиків Алберти £
- КАТОЛИЦЬКА АКЦІЯ Й ПОЛІТИКА
Като-
лицька
й
С'ІНІ
є в
и
плач
в
народів!
и
а
+
літичне життя та не чувати
над ним бо воца має обнови-
ти все в Христі та поширити
іі провести хрнстіянські заса-
ди в усі ділянки життя А
передовсім політичне життя
потребує цієї обнови в дусі
Христа
Сьогодні много є таких — і
то навіть серед католиків які
думають і іс заявляють що не
можна мішати релігії з полі-
тикою та що треба обидві ді-
лянки відлучити старанно від
себе
Такого погляду не можна
ніяк принятн
Треба розпізнати суть єство
політики від єства релігії та
не можна зовсім їх розлучити
Якщо запитаємо як дійшло
до того що деякі хочуть ціл-
ком відірвати політику від ре- лігії то треба вказати на деякі
їхні мильні ПОНЯТІ я
Релігія цс річ поза нами па
дана згори До христіяпської
релігії належать моральні за-
повіли що їх дав нам Бог по
части при помочі природньо-г- о світла розуму почасти при
помочі падпрнроднього обян-леші- я
Ті заповіли уладжуюгь
наше відношення до Бога і
ближніх у всіх напрямках та-
кож у політиці
Бо що ж це є політика?
Політика є теоретична й прак-
тична Теоретична політика
цс загальна наука про держа-
ву що представляє єство дер-
жави й засади на яких треба
творити державу та керувати
нею Практична політика ста-
рається на основі тих загаль-
них засад — в поодиноких
випадках провадити державу
провінцію або громаду до ці
лії цс є — до загального до
бра
Чи можна тут відділити по-
літику від релігії?
Держава є також обовязана
віддавати честь та послух
ІЗогопі Каже Папа Лев ХІІІ
(Епц: "Імморталє Деі"): "Дер
жава не може без тяжкого
занедбання своїх обовязків
так заховуватися наче б Бог
взагалі не існував і не може
не дбати про реЯгію мовляв
цс річ чужа та непотрібна
навпаки — вона має почитати
Бога так як відповідає Його
обявленій волі!" Не має дер
жава дбати безпосередньо про
чисто релігійні справи бо Хри
стос поручив їх церкві але
має обовязок борони ги Цер-
кву й попиратнлїта дбати про
загальне добро в найбільшій
гармонії з Церквою а# особли-
во в таких справах що не є ні
чисто релігійні ні чпсто-світ-сько-політич- ні але мішані
Державі дуже повинно зале
жати на відповіднім заряджен-
ні справ подружніх шкільних
святого відпочинку хоропен-н- я
померших і т п З другого
знов боку Церква має до тих
справ численні й безперечні
права Тому держава не мо-
же полагоджувати їх без огля
ду на права Церкви На ділі
всі держави видають у тих
справах різні закони але пере- важно в дусі ворожім Церкві
Також усі політичні партії в
своїх програмах мають випи-
сані загальні засади що відно
сяться до релігії Церкви шко
лн законів і т п
Тому було би недорічиістіо
заявляти що політика повин-
на цілком відлучитися від релі
гіі Така розлука означала би
в засаді зірвапня з моральни-
ми наказами що становлять
суттєву часть релігії
Стверджуючи що в справах
менше або більше получсиих
з релігією не можна відлучати
політики від релігії маємо
тим самим відповідь на питан-
ня чи католик взагалі а Ка-
толицька Акція зокрема повни
пі братії участь у політичнім
житті:
Католик має обовязок — і
го не тільки горожанський
але також обовязок совісти
орати участь у політичнім
житті
А Католицька Акція не тіль-
ки має дбати про загальне до- бро що є ціллю практичної
політики але поширюючи Цар
ство Христове в політиці вона
власне має придбати для су- спільності! найбільше добро іі
послідовно всі ті добра що
випливають із того найбіль-
шого Добра!
II Релігія накладаючи па
нпаослітоибчонвімязокжибтртаіти упчраисптьисуєу
нам закон виконувати виборче
право й віддавати голос на
доброго й гідного кандидата
1 Кожні вибори цс найваж
ніша і найбільш плідна в на-
слідки подія в політичнім жит
ті держави провінції чи місце
востн Вибори означують па
прям будучого ппавіпельства
рііиаючо відділовую™ иа[ повис
УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ СїоРРЯР!
відношення чдержавн чи крає-во- ї
власти до Церкви та її ін-
ституції до шкільництва по-
дружжя її публичпої моралі
Вони взагалі дають політиці
своє пятно и напрям на цілі
роки Бо коли це правда що
в демократичних державах до-
ля іі недоля держави лежить у
руках послів — бо від того
що іі як ухвалюють посли за-
лежить правління держави —
то з таким самим правом мож-
на сказати що доля держави
в дні виборів лежить у руках
виборців бо вони вибирають
будучих правн і елів держави
Вибори цс така важна спра-
ва що одного разу Папа пору
чив цілому католицькому сві-
тові молитися за вибори до
парлямсіпу в Франції Це ді-
ялося в січні 1906 року Попе-
редні вибори випали зле До
парляменту ввійшли самі такі
посли які не хотіли нічого чу
ти про святу віру А як уже
раз ввійшли до ради то над
чим їм радити? Чим горщок
накипів тим і заносить На-
кипіло їх серце безбожністю
то іі стали над тим радити як
би то іі усіх інших добрих лю-
дей поробити такими як вони
самі бо злому аж не знати що
дієїься коли бачить що є
хтось ліпший від нього Таке
було з тими фрапцуськпмн по
слами Стали радити и уради-
ли такс щоб у Франції відді
лити Церкву від держави Ко
ротко сказано — відділити
але цс значить так: з тієї хви-
лі держава зовсім не дбає про
релігію що більше — па кож-
нім кроці кладе перепони ре
лігії в школах релігії не вчи-
ли церкви замикали монахів
порозганяли монастирі погра
бували і т д Словом — було
V --іимуг ии але Відоу- - лись вибори Христіяни здер
жуються від виборів а як і
вибирали то не вважали ко-
го вибирають а противники
св віри мудріші від них зви-
вались агітували іі допняли
свого Вибрали своїх І стя-
гнули горе на державу Такс
значення виборів
Тому день виборів цс для
держави й краю рішаючий
день бо в нім рішається їх
доля на цілий ряд літ
2 Коли ж день виборів рі- шає про долю держави іі кра-
їв то ясно що католик у -- дні
виборів не сміє тільки бути
пасивним і ііезаііітересованим
глядачем та „ стояти набоці
моперше — католик як кож-
ний інший горожанйи у своїй
совісти обовязаиніі по своїм
силам дбати про загальне до- бро держави чи краю Подру-г- е
— власне в дні виборів най- більше треба берегти наіісвя- - тшіих справ Церкви іі релігії
ообоовякзоолки кзабтеорлеигтки взраеглалігііюмаїєї
мораль у народі то цей обо-
вязок мусить він виконувати
передовсім тоді коли В ПО-
ЛІТИЧНІМ житті йде велика бо-
ротьба іі западають важні рі-
шення Одначе цс не діється
аж у закоподатних тілах але
якраз у дні виборів Бо тоді
саме рішається справа чи де"р жава буде христіянська чи без
релігійна чи відношення уря- ду до Церкви буде прихиль-
не чи вороже чи школа буде
релігійна чи безвіроісповідпа
чи подружжя буде розривне чи
ні — й цілий ряд подібних пи- тань
иіЯ'к"іприрелвіигбіїорнаахртпиертеомотжруетбьа
чіидшатнсь проти - релігійних
законів коли ж переможу І ь
прихильні релігії пар і її тоді ссцтілиіяиипсьвксоопїооодмрівооашртаилсірьелігіщї ота ухррия-д
Мігби хтось себе потішати
ЩО ЧСІІЖе НІС Є обОВЯ-ПЧПіі- і
закони що уіірапильняють від
ношення держави до Церкви
школи подружжя і т д які
під багатьома оглядами дають
охорону хоч може іі не під
кожним оглядом відповідають
приписам Церкви Та не за- буваймо що всі ті закони бу-
дуть т і л ь к п безвартіснпми
клаптиками паперу коли за
їнхимбиорноепибвубдие стііояптиильхнтуовсаьв щїох
виконувати Коли в дні вибо-
рів вибрано ворожих Церкві
людей і коли вкоротці появ-
ляються закони що позбав-
ляють христіяиського характе-
ру публнчне життя школу ПО
дружжя родинну і т д тому
що католики або не сповнили
свого в лгіііішпіх часах без-еумпівпо-
го виборчого обовяз-к- у або може навіть віддали го І
лоси на безбожників за що ті католики винні іі відпові-
дальні перед Богом! Бо хто
дає голос на кандидата воро- жого релігії — грішить проти
справедливості!! Держава має
право щоб шляхом ви
борів дати їй таких мужів4 що
були би спосібні працювати
для загального добра Тож
ясно що виборці які вибра-
ли ворожих релігії людей" є
співвідповідальні за шкоду
що вибрані заподіють Хто
натомість тільки задержуєть
ся від голосування цей що
правда не грішить тимсамнм
у свіх випадках одначе напев-
но поповнює гріх супроти
справедливостн іі добра зага-
лу бо кожний виборець на ос
нові даного йому виборчого
права має обовязок дбати
про загальне добро й тому по-
винен все зробити що лежить
у його спроможі
Зі сказаного виходить без
усякого сумніву що викорис-
тані виборче право — це обо
вязок освіти католика а в де
яких обставинах і тяжкий о-бовя- зак особливо тоді коли
вибори мають рішати про до-
лю Церкви та її інституції про
хрисгінпськіїіі харакіср: шко-
ли подружжя виховання ді-
тей і родпне життя про спо-
кійний розвиток або упадок
державності! й суспільного ла-Д- У
і т д
З виборчого права треба так
користатн як цего вимагає
христіянська мораль
а) Католики засадннчо мо-
жуть віддати свої голоси тіль-
ки па кандидата каюлпцької
партії т зв партії що при-
знає домагання католицької пі
ри іі моралі та що по своїм
силам старається ті домаган-
ня дійсно виконувати Нам
Українцям тут у Канаді треба
дивитися в додаток па народ- ність кандидата Скорше дати
голос на гідного українського
католика як па кого іншого
б Де нема такої політичної
організації католиків або нія-
ких виглядів щоб пройшов
бодай один кандидат із ліспі
католицької організації там
католики можуть голосувати
на лісту партії нейтральної або
байдужої до релігії І навіть
мусять цс зробити коли їх го-
лоси погрібні па тс щоб усу
нути ворожу релігії партію від
політичного проводу і влади
Бо в кожному разі ліпше ко-
ли до в л а с т и прийдуть
байдужі до релігії люди ніж
коли владу вхоплять у свої
руки рішучі вороги релігії
в Коли вкінці є тільки во-
рожі релігії партії іі коли като
лики не венлі виставити вла
сних кандидатів тоді католи-
ки мусять здержатися від го-
лосування бо засадннчо не
вільно давати голосів на воро-
гів релігії Коли ж між тими
партіями одна уміркована а
друга радикально протирелі-ґіїіп- а віддати тосдвіої кгаотлоолсиикипа мпоежршутуь
оо все дозволено співпрацю-
вати над тим щоб віддалити
від Церкви іі держави ще біль-
шу небезпек}' Та тоді треба
ііубличпо заявити що ми тим
не одобрюємо поміркованої
програми протиреліґійноі пар- тії ні не вступаємо в її ряди
це робиться тільки тому щоб
усунути ще більших ворогів
релігії й охоронити Церкву іі
державу від ще більшої шко
дн
Члени Католицької Акції
іі вибори
ШТі що є членами Като-
лицької Акції повинні звериу- -
тнльну увагу на цю важну
справу не тільки щоб самі до-
бре поводились але також
щоб навчили других як спов-
няти свій виборчий обовязок
у дусі католицьких засад що
є основою іі запорукою прав-
дивого дочасного добробуту
Тут члени Каюлицьісої Акції
ДНІЮТЬ 1111111(11 ППІГ -- іп п п пі її
Н'Г ВОШІ МОЖУТЬ Ііпіібілмпр?
причинитися до загального до
бра Тут кожний з них має на-
году помогти Церковній Єрар
хіі і показати що воші справ-
дішні активні члени Католиць-
кої Акції!
Ця справа повинна стати
особливо предметом великої
уваги наших членів БУК-- а
Завдання членів БУК-- а
Братство Українців Католи-
ків Канади є цею великою релі
ґіГшо-національно- ю школою
яка своїм членам подає ясне та
певне знання тих засад і за- собів якими — між іншим —
можна піднести і скріпити у-країи-
ську націю в Канаді та по
вести п до кращої будучностп
є річчю зовсім слушною ко
ли від членів ЬУК-- а будемо
вижидати кращого розуміння
іі переведення всіх загальних
справ Нехай же всі члени
Братства Українців Католиків
Канади також і прп виборах
ішьіїлуть сшга свідомість 1
ЧЕРВЕНЬ
23 Неділп 4 по С С Д —
Голдеп
Кллмпр (пікнік)
ВАЗІІЛАК ГАТНЕКЗ
9618 - 10В Ауе Егітопіоп Аііа
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Смокііі Лейк сі Онуф-
рія — празішк (пікнік)
ЛИПЕНЬ
2 Нед 5 по сп Лісі — Еі'дорена
Реднотср (п обо) Пікнік
7 Різдна с Івана Хр — Кукіші
Бсдліс Айрон Ршіср (у исіх
храм)
9 Неділя б по сп Дісі — Редиси
ВА8ІІЛАЯ ГАТНЕКЗ
Вох ЗО Кзйкау АІЬвгіа
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Ґнмлі
ЛИПЕНЬ
2 Неділя — Ґонор
На Ст Епдрюс Служба Божа
о А Луговий
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя —
Година 9-т- а — Рекгем
Година 11-т- а — Елфішстон
Година 3-- тя — Сспді Лсйк фар- -
мп її п Сомика
Українська Гр-Католиц- ька Місія
Сенді Лейк Тсл 90-1- 2
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Кепліяк
о А В Фіш
1644 Оттава Ст Ріджаі'ша Саск
Телефон 22033
СВЯТА МІСІЯ
Велика св Лтісія відбудеться:
В АРРАІ1І: під 25 червня до
2 липня 1939
Місіііиі науки будуть голосити
широковідомі місюпарі Впр
о Шишковий і о Краєвськпй
ЧНІ
"Це нині час догідний це
нині день спасенпя" — II Кор
б 2
Свята Місія — духовна від-нов- а
душі Цс внутрішнє від-
родження в Христі Ісусі Св
місія обнльпе збагачення ума
серця іі душі чоловіка боже-
ською правдою іі наукою св
Євангелії Св Місія це осо-блив- ша
ласка дар праведності
сила віри надії іі любови бла
годять Божа всім дотичним
околицям родинам і кожному
зосібна Св Місія це людям
релігійне "збудованпя і напім-неии- я
і потішения"
Наш клич: Усі па Місію!
Христос наш Цар!
о Петро Криворучка
СВ МІСІЯ В МАВНТЕЙН РОВД
"Прийдіть до мене всі
струджені і обтяжепі го-
рем а я успокою Вас"
Цими то словами заклику-ва- в
Христос Спаснтель людей
до Себе па Місію А сьогод-
ні кличе Вас Його заступник
Місіонар з Йорктопу па Мі-
сію до Маатсп Ровд
Св Місія відбудеться п днях
від 25 червня до 2 липня
Всі прнходіть і корпетайте
з ласки Божої
о ЇІосікЬ Пулпк
примірпу діяльність
Члени БУК-- а не забудьте
що ваше місце в пагріоінчній
праці завсідп — попереду!
Бр Лїаріян Горішини ЧСВВ
Франція кормить еспаиських
соціялістів Від часу закінчеп
пя війни в Есиаиії Франція
удержує в концентраційних та
борах 200000 збігців з армії
еспаиських соціялістів
Це коштує Францію 7 міліо-иі- в франків денно
710
"- -' £іі І£І
І
гт- - -
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя 4-- та по св Дусі —
Всгреиия
Делф
Міірііам
ГІЛЛІЯРД ''-Ч-'
Інпісфрі Р М П
ВА5ІОАК ГАТНЕКЗ
Мипйаге АІЬвгіа
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Лейдівуд
ВА5ІІЛАЯ ГАТНЕКЗ
612 Пога Аув УУшшрег Мац
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Комарпо
ЛИПЕНЬ
2 Неділя — Відір
7 Митниця — Різд си їв Хрестителя
Спліїср — празішк
ФолсЙ-Оліярші- к
9 Неділя — Арпсс
12 Середа сп Петра і Павла —
Фрейзериід ністо — празішк
Вінніпег Біч — празішк
16 Неділя — Тулші — празннк
23 Неділя ~Ііш)д
ЗО Неділя — Малоитоіі
о II Сірий
Комарно Ман
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Відень
ЛИПЕНЬ
2 Неділя — Снфтон
7 Різдво сп Моана Хр — Зоря
9 Неділя — Фншінґ Ривер
16 Нсдіія — Греіідпю (фарші)
23 Неділя — Венлав
ЗО Неділя і св Пр Іліі — храм (пра
ник) Ґрендвю (місто)
о Лііфом Кривуцькнй
Снфтон Ліан
ЧЕРВЕНЬ
25 Недпп — Снап ГІлеПп Аррлн
(нісія) ГодсоїпПей Дж
о П Криворучка
Арран Саск
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Капора
Ксмсак пікнік і зїзд
ЛИПЕНЬ
2 2 Неділя — Антопіпка Доброиодн
7 сп Івана Хр — Фостоп (храм)
1рок
9 Неділя — Бібулішці Ковалівка
12 св Ап Петра і Павла — Капора
(храм і з'їзд БУК-а- )
Попа Лейк
16 Неділя — Рама (рам і з'їзд Б
УК-а- ) Вюкепаїї "
23 Неділя — Камора (Комюішті Пік-
нік Девіп'с Леіік Бесідник:
міністр кабінету з Рідлаїінн)
Куликів
Ксмсак (о з Порктопу)
30 Неділя — Олеиіа Тязіи Ронімід
рам — Отець р Порктопу)
о ІХГоловка
Капора Саск
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Орлів
ЛИПЕНЬ
1 і'2: Нед — Зїзд Молоді п Геффорд
7 св І Хрест — Алтіксйп і Сам- -
бірг
9 Недіїя — коло Пархомн і Принц
Алберт
12 сп Ап Петра і Павла — Клнмчу-ьг- іі
і Шіпхіап
Уьраінська Греко-Католнць- ка
Ліісія Геффорд Саск
ЧЕРВЕНЬ
25 Неділя — Келд
о А Роборецький
Вох 64 Давфіш Ман Тел 349
ЧЕРВЕНЬ
25 Нед 4 по ССД — Алвепа
ЛИПЕНЬ
2 Псдіїп — Алвепа
7 Різдва си Івана Хр — Приймове
(рзм) ь
9 Недіїя --і Підсильного
12 св Ап ПетраМ -- Павла — Бодна-рі- в
(храм)
16 Неділя — Лаііівці
23 Неділя — Ст Джуліеп (церков-
ний пікнік)
ЗО Неділя — Соломапого
Українська Грско-Католиць- ка
Місія Алвенз Саск
♦ ♦ ++++++++4+++++#++1+4+#++4#+4(4++44+
ПОВІДОМЛЕННЯ ВСЕЧССНОЛІУ ДУХОВЕНСТВУ ТРО- - +
СТАМ І СЕСТРИЦЯМ НГРкГШНіїмі І
ЗпіКТаркпартсаьекоІїІХУкраїн'и прислали до нашого складу £
грошей у надії що наші свідом І громад розкуплять ц гарні солідні й недорогі ♦ РІЧИ ф
В Вашій церкві буде гарна памяткова потрібна І річ а братам у Карпатській Укпаїиі іпІ№- - ДГи:и І
і заохота до важкої праці цілого великого народу $ - піітиі РІЧИ ДЛЯ ЦлЕм-РлімК- иОВНИХ ІІГПИОНТІШРЕІБИ: ТАКІ
рЄЧівачашенйігеліМ—я онсВтФдрааевнлацойінїтнеся ЦМвііаттиеприіїштаіть"баагаптофоаніниіфншорІимхахцоіїцпіунгнвдииох:
РгоуМєпсє
МЛІХ 5Т
СКигсЬ Соойз - Со- -
ШХКІРЕС МЛХІТОВЛ +++ц+++4+++4++++++++++++4иі++ф
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainski Visti, June 20, 1939 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1939-06-20 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | UkrVid2000463 |
Description
| Title | 000522b |
| OCR text | 20червня#939ГмЧислаі #ІМ _„„„„„ - ч ЦЕРКОВНИЙ КАЛЕНДАР ЧЕРВЕНЬ г- - 14 (0Юстииач4)" - л] 15 'УНйкифора патр'о''-- ' 16 П Прсв Серця Іс (нед) 17 ''С'" Митрофанапатр - 18 ІН 3 по СДоротея сщм 19 П 'Вис'аріона прп 20 В- - 'Теодота-сщ- м 21 С Теодора стратнл вмч 22 Ч Кирила Акес св 23 П Тимотея сщм 24 С ' -- "Вартоломея і Вари НЕДІЛЯ 4-Т- А ПО ЗІСЛАННІ СВЯТОГО ДУХА Євангелія св Матея зач 25 У той час як Ісус увійшов у Капернаум приступив до ньо- го сотник благаючи його і ка- жучи: Господи міїї слуга ле ЧЕРВЕНЬ - МІСЯЦЬ Любов це особлива прик- мета Христового Серця Не тількістагілюбов до його Не- бесного' Вітця7 але й'ця до лю дей: Полюбивши своїх без-межИо- їх 'полюбив каже св Євангелія " З тієї великої своєї любови Христос хотів' бути між свої- ми Він безнастанно персбу: вав зі своїми'учениками з на-рода- ми Він хотів їх так завсі ди 'матії при собі як квочка тримає маленькі курнтка як говорив і сам Христос Спасц-тел- ь Не ( тільки хотів '"бути при них але хотів зиіамн злучити-х- я Тісніше злучитися чим матп з дитиною тісніше чим може злучити любов подру гів 'Ціп хотів щоб його тіло сталося тілом його дітей йо- го кров кровю його вірних І томудавїм на корм Своє тіло й кров "Хто їсть моє тіло і пє мою кров перебуває в мені а я в нім"! 1-т- ак йому лежало на серці злучитися-- в цей спо- сіб зі своїми вірними що в дивно зворушливий спосіб ка- же перед Тайною Вечерею до своїх учеників що з великою тугою очікував дня коли буде --міг спожити з ними цю пасху коли дасть їм спожити Своє тіло й Свою кров Лучнтися зі своїми вірними в' Пресвятій Тайні Євхаристії цс особливе бажання вимога Христової любови Св Євхаристія що лучнть вірних з' Юристом лучнть та- кож вірних між собою Діти що кормилися грудьми одної матері цс одна рідня А чи- таймо що- - пише св апостол Павло про Пресвяту Євхарис- тію: "Чаша благословення котру благосливимо 'чи це не при- частя іірови Христової? І хліб котрий ломимо чи це не при- частя тіла "Господнього? Бо ми многі єсьмо одним хлібом одним тілом Бо всі причаща ємося від одного хліба" П Корг 10 16 17) Ми всі що причащаємося тіла й кроїш Господньої не тільки так од Католицька Акція й г~ суспільність По думці Пани ПіяХІ Акція має потрійне завдання: особисте родинне суспільне Апостольство особисте іі ро динне має найти своє допов- нення" в суспільнім апостоль-- 1 1 тут якраз у суспільнім жит ті мають зорганізовані католи- ки дати свідоцтво правді ма- ють у'велнкін мірі' причинити- ся до обнови Христового Цар- ства на землі їх поміч Цер- ковній Єрархії па тім важнім відтинку ваги бо Чувашія свя- щеників тут дуже трудне дсякіх випадках прямо немо- жливе правіть заборонене II В суспільнім житті є од- не дуже важна і притім дуже жить дома розслаблений і тяж ко мучиться 1 каже йому Ісус: Я прийду й уздоровлю його А сотник у відповідь сказав: Господи я недостой-ни- и щоб ти' входив під мою кришу а тільки скажи слово й одужає мій слуга Бо і я чоловік поставлений під вла-ст- ю що маю під собою воїнів і 'кажу цьому: Іди і йде а другому: Прийди і прихо- дить і слузі мому: Зроби це і зробить А Ісус почувши здивувався і сказав до тих що ішли за ним: Істинно кажу вам навіть в Ізраїлі не най- шов я такої віри І кажу вам: Що многі від сходу й заходу прийдуть і засядуть з Авра- - амом Ісааком і Яковом у царстві небеснім а сини цар- ства будуть ви кипені у тьму кромішпу там буде і скрегіт зубів 1 сказап Ісус сотникові: Іди і як увірував єси нехай тобі буде 1 оду- жав слуга в ту годину ХРИСТОВОГО СЕРЦЯ не як діти одної матері ми стаємося одне тіло після слів св Павла То ж яка любов повинна бути між вірними! Ісус Христос лучнться з на- ми з любови І коли каже нам лучитнея тим одним ті- лом Своїм то хоче щоб і ми лучилпея з собою любові "Любіть один одного! Так як лучимося з Ним з любови в Прссв Євхаристії так і іміж собою маємо лучитіїся в лю- бові споживаючи один Божес- твенний хліб Прссв Євхарис- тії Пресв Євхаристія має лучн-т- и в любові батьків діти бра-та-сест- ру чоловіка-жіпк- у В одній любові має лучити Пресв Євхаристія сусідів зна- йомих В одній любові має лучити з собою дітей ріжних народів Не тільки те та Пре- свята Євхаристія має лучити в одній тісній любові навіть ворогів Неіі?НРтІ}ЛЛІІІс"Льл'еиас-- ' тя в родини приносить не- щастя між народні Любов приносить людям гаразд і мир як каже св Павло: А над у сім майте люоов і нехай панує в серцях ваших мир Христовий до котрого ви по- кликані в однім тілі" (Колос с$ 14 15) А це одне тіло цс Христос зблизитися до Христа в Пресв Євхаристії треба голов- но в нинішніх часах коли не- згода захланність несправед- ливість так розєднала людей Зблизитися до Нього устами щоб Його спожити іі ставши- ся одне з Ним статися одне й між собою Головно зблизи- тися до Нього серцем злучи- тися з Ним любовю й любо-в- ю взаїміюю правдивою жер-твсішо- ю статися дітьми Божи- ми О кобн Пресв Євхаристія успокоїла душі розєднаїшх людей ' О кобн люди схотіли прибі- - гати всі разом спільно до того джерела мира гаразду! ("Місіонар") делікатна ділянка — цс є по- літичне життя Яке є відношення католика взагалі Католицької Акції зокрема до політичного жит- тя? ' Згідні зі словами Папи Пія XI Католицька Акція не є по-лісгичио- ю організацією Той Пана сказав -- раз такс до сванс- ького кардинала Ссґури: "Ка- толицька Акція подібно як ка- толицька Церква не може вя-зат- н себе інтересами якоїсь по літнчноі партії бо інакше не була б у силі сповняти свого завдання цс є — спасати люд- ські душі До Христових стіп нехай не приступає ніхто що хоче хитро служити двом па- - нам!" Та з того ще зовсім не слідує шо Католицька Акція може не звертати уваги на : і і ні ! Католицька Акція І + ' г % " Вістіііік Братства Українців Католиків Алберти £ - КАТОЛИЦЬКА АКЦІЯ Й ПОЛІТИКА Като- лицька й С'ІНІ є в и плач в народів! и а + літичне життя та не чувати над ним бо воца має обнови- ти все в Христі та поширити іі провести хрнстіянські заса- ди в усі ділянки життя А передовсім політичне життя потребує цієї обнови в дусі Христа Сьогодні много є таких — і то навіть серед католиків які думають і іс заявляють що не можна мішати релігії з полі- тикою та що треба обидві ді- лянки відлучити старанно від себе Такого погляду не можна ніяк принятн Треба розпізнати суть єство політики від єства релігії та не можна зовсім їх розлучити Якщо запитаємо як дійшло до того що деякі хочуть ціл- ком відірвати політику від ре- лігії то треба вказати на деякі їхні мильні ПОНЯТІ я Релігія цс річ поза нами па дана згори До христіяпської релігії належать моральні за- повіли що їх дав нам Бог по части при помочі природньо-г- о світла розуму почасти при помочі падпрнроднього обян-леші- я Ті заповіли уладжуюгь наше відношення до Бога і ближніх у всіх напрямках та- кож у політиці Бо що ж це є політика? Політика є теоретична й прак- тична Теоретична політика цс загальна наука про держа- ву що представляє єство дер- жави й засади на яких треба творити державу та керувати нею Практична політика ста- рається на основі тих загаль- них засад — в поодиноких випадках провадити державу провінцію або громаду до ці лії цс є — до загального до бра Чи можна тут відділити по- літику від релігії? Держава є також обовязана віддавати честь та послух ІЗогопі Каже Папа Лев ХІІІ (Епц: "Імморталє Деі"): "Дер жава не може без тяжкого занедбання своїх обовязків так заховуватися наче б Бог взагалі не існував і не може не дбати про реЯгію мовляв цс річ чужа та непотрібна навпаки — вона має почитати Бога так як відповідає Його обявленій волі!" Не має дер жава дбати безпосередньо про чисто релігійні справи бо Хри стос поручив їх церкві але має обовязок борони ги Цер- кву й попиратнлїта дбати про загальне добро в найбільшій гармонії з Церквою а# особли- во в таких справах що не є ні чисто релігійні ні чпсто-світ-сько-політич- ні але мішані Державі дуже повинно зале жати на відповіднім заряджен- ні справ подружніх шкільних святого відпочинку хоропен-н- я померших і т п З другого знов боку Церква має до тих справ численні й безперечні права Тому держава не мо- же полагоджувати їх без огля ду на права Церкви На ділі всі держави видають у тих справах різні закони але пере- важно в дусі ворожім Церкві Також усі політичні партії в своїх програмах мають випи- сані загальні засади що відно сяться до релігії Церкви шко лн законів і т п Тому було би недорічиістіо заявляти що політика повин- на цілком відлучитися від релі гіі Така розлука означала би в засаді зірвапня з моральни- ми наказами що становлять суттєву часть релігії Стверджуючи що в справах менше або більше получсиих з релігією не можна відлучати політики від релігії маємо тим самим відповідь на питан- ня чи католик взагалі а Ка- толицька Акція зокрема повни пі братії участь у політичнім житті: Католик має обовязок — і го не тільки горожанський але також обовязок совісти орати участь у політичнім житті А Католицька Акція не тіль- ки має дбати про загальне до- бро що є ціллю практичної політики але поширюючи Цар ство Христове в політиці вона власне має придбати для су- спільності! найбільше добро іі послідовно всі ті добра що випливають із того найбіль- шого Добра! II Релігія накладаючи па нпаослітоибчонвімязокжибтртаіти упчраисптьисуєу нам закон виконувати виборче право й віддавати голос на доброго й гідного кандидата 1 Кожні вибори цс найваж ніша і найбільш плідна в на- слідки подія в політичнім жит ті держави провінції чи місце востн Вибори означують па прям будучого ппавіпельства рііиаючо відділовую™ иа[ повис УКРАЇНСЬКІ ВІСТИ СїоРРЯР! відношення чдержавн чи крає-во- ї власти до Церкви та її ін- ституції до шкільництва по- дружжя її публичпої моралі Вони взагалі дають політиці своє пятно и напрям на цілі роки Бо коли це правда що в демократичних державах до- ля іі недоля держави лежить у руках послів — бо від того що іі як ухвалюють посли за- лежить правління держави — то з таким самим правом мож- на сказати що доля держави в дні виборів лежить у руках виборців бо вони вибирають будучих правн і елів держави Вибори цс така важна спра- ва що одного разу Папа пору чив цілому католицькому сві- тові молитися за вибори до парлямсіпу в Франції Це ді- ялося в січні 1906 року Попе- редні вибори випали зле До парляменту ввійшли самі такі посли які не хотіли нічого чу ти про святу віру А як уже раз ввійшли до ради то над чим їм радити? Чим горщок накипів тим і заносить На- кипіло їх серце безбожністю то іі стали над тим радити як би то іі усіх інших добрих лю- дей поробити такими як вони самі бо злому аж не знати що дієїься коли бачить що є хтось ліпший від нього Таке було з тими фрапцуськпмн по слами Стали радити и уради- ли такс щоб у Франції відді лити Церкву від держави Ко ротко сказано — відділити але цс значить так: з тієї хви- лі держава зовсім не дбає про релігію що більше — па кож- нім кроці кладе перепони ре лігії в школах релігії не вчи- ли церкви замикали монахів порозганяли монастирі погра бували і т д Словом — було V --іимуг ии але Відоу- - лись вибори Христіяни здер жуються від виборів а як і вибирали то не вважали ко- го вибирають а противники св віри мудріші від них зви- вались агітували іі допняли свого Вибрали своїх І стя- гнули горе на державу Такс значення виборів Тому день виборів цс для держави й краю рішаючий день бо в нім рішається їх доля на цілий ряд літ 2 Коли ж день виборів рі- шає про долю держави іі кра- їв то ясно що католик у -- дні виборів не сміє тільки бути пасивним і ііезаііітересованим глядачем та „ стояти набоці моперше — католик як кож- ний інший горожанйи у своїй совісти обовязаиніі по своїм силам дбати про загальне до- бро держави чи краю Подру-г- е — власне в дні виборів най- більше треба берегти наіісвя- - тшіих справ Церкви іі релігії ообоовякзоолки кзабтеорлеигтки взраеглалігііюмаїєї мораль у народі то цей обо- вязок мусить він виконувати передовсім тоді коли В ПО- ЛІТИЧНІМ житті йде велика бо- ротьба іі западають важні рі- шення Одначе цс не діється аж у закоподатних тілах але якраз у дні виборів Бо тоді саме рішається справа чи де"р жава буде христіянська чи без релігійна чи відношення уря- ду до Церкви буде прихиль- не чи вороже чи школа буде релігійна чи безвіроісповідпа чи подружжя буде розривне чи ні — й цілий ряд подібних пи- тань иіЯ'к"іприрелвіигбіїорнаахртпиертеомотжруетбьа чіидшатнсь проти - релігійних законів коли ж переможу І ь прихильні релігії пар і її тоді ссцтілиіяиипсьвксоопїооодмрівооашртаилсірьелігіщї ота ухррия-д Мігби хтось себе потішати ЩО ЧСІІЖе НІС Є обОВЯ-ПЧПіі- і закони що уіірапильняють від ношення держави до Церкви школи подружжя і т д які під багатьома оглядами дають охорону хоч може іі не під кожним оглядом відповідають приписам Церкви Та не за- буваймо що всі ті закони бу- дуть т і л ь к п безвартіснпми клаптиками паперу коли за їнхимбиорноепибвубдие стііояптиильхнтуовсаьв щїох виконувати Коли в дні вибо- рів вибрано ворожих Церкві людей і коли вкоротці появ- ляються закони що позбав- ляють христіяиського характе- ру публнчне життя школу ПО дружжя родинну і т д тому що католики або не сповнили свого в лгіііішпіх часах без-еумпівпо- го виборчого обовяз-к- у або може навіть віддали го І лоси на безбожників за що ті католики винні іі відпові- дальні перед Богом! Бо хто дає голос на кандидата воро- жого релігії — грішить проти справедливості!! Держава має право щоб шляхом ви борів дати їй таких мужів4 що були би спосібні працювати для загального добра Тож ясно що виборці які вибра- ли ворожих релігії людей" є співвідповідальні за шкоду що вибрані заподіють Хто натомість тільки задержуєть ся від голосування цей що правда не грішить тимсамнм у свіх випадках одначе напев- но поповнює гріх супроти справедливостн іі добра зага- лу бо кожний виборець на ос нові даного йому виборчого права має обовязок дбати про загальне добро й тому по- винен все зробити що лежить у його спроможі Зі сказаного виходить без усякого сумніву що викорис- тані виборче право — це обо вязок освіти католика а в де яких обставинах і тяжкий о-бовя- зак особливо тоді коли вибори мають рішати про до- лю Церкви та її інституції про хрисгінпськіїіі харакіср: шко- ли подружжя виховання ді- тей і родпне життя про спо- кійний розвиток або упадок державності! й суспільного ла-Д- У і т д З виборчого права треба так користатн як цего вимагає христіянська мораль а) Католики засадннчо мо- жуть віддати свої голоси тіль- ки па кандидата каюлпцької партії т зв партії що при- знає домагання католицької пі ри іі моралі та що по своїм силам старається ті домаган- ня дійсно виконувати Нам Українцям тут у Канаді треба дивитися в додаток па народ- ність кандидата Скорше дати голос на гідного українського католика як па кого іншого б Де нема такої політичної організації католиків або нія- ких виглядів щоб пройшов бодай один кандидат із ліспі католицької організації там католики можуть голосувати на лісту партії нейтральної або байдужої до релігії І навіть мусять цс зробити коли їх го- лоси погрібні па тс щоб усу нути ворожу релігії партію від політичного проводу і влади Бо в кожному разі ліпше ко- ли до в л а с т и прийдуть байдужі до релігії люди ніж коли владу вхоплять у свої руки рішучі вороги релігії в Коли вкінці є тільки во- рожі релігії партії іі коли като лики не венлі виставити вла сних кандидатів тоді католи- ки мусять здержатися від го- лосування бо засадннчо не вільно давати голосів на воро- гів релігії Коли ж між тими партіями одна уміркована а друга радикально протирелі-ґіїіп- а віддати тосдвіої кгаотлоолсиикипа мпоежршутуь оо все дозволено співпрацю- вати над тим щоб віддалити від Церкви іі держави ще біль- шу небезпек}' Та тоді треба ііубличпо заявити що ми тим не одобрюємо поміркованої програми протиреліґійноі пар- тії ні не вступаємо в її ряди це робиться тільки тому щоб усунути ще більших ворогів релігії й охоронити Церкву іі державу від ще більшої шко дн Члени Католицької Акції іі вибори ШТі що є членами Като- лицької Акції повинні звериу- - тнльну увагу на цю важну справу не тільки щоб самі до- бре поводились але також щоб навчили других як спов- няти свій виборчий обовязок у дусі католицьких засад що є основою іі запорукою прав- дивого дочасного добробуту Тут члени Каюлицьісої Акції ДНІЮТЬ 1111111(11 ППІГ -- іп п п пі її Н'Г ВОШІ МОЖУТЬ Ііпіібілмпр? причинитися до загального до бра Тут кожний з них має на- году помогти Церковній Єрар хіі і показати що воші справ- дішні активні члени Католиць- кої Акції! Ця справа повинна стати особливо предметом великої уваги наших членів БУК-- а Завдання членів БУК-- а Братство Українців Католи- ків Канади є цею великою релі ґіГшо-національно- ю школою яка своїм членам подає ясне та певне знання тих засад і за- собів якими — між іншим — можна піднести і скріпити у-країи- ську націю в Канаді та по вести п до кращої будучностп є річчю зовсім слушною ко ли від членів ЬУК-- а будемо вижидати кращого розуміння іі переведення всіх загальних справ Нехай же всі члени Братства Українців Католиків Канади також і прп виборах ішьіїлуть сшга свідомість 1 ЧЕРВЕНЬ 23 Неділп 4 по С С Д — Голдеп Кллмпр (пікнік) ВАЗІІЛАК ГАТНЕКЗ 9618 - 10В Ауе Егітопіоп Аііа ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Смокііі Лейк сі Онуф- рія — празішк (пікнік) ЛИПЕНЬ 2 Нед 5 по сп Лісі — Еі'дорена Реднотср (п обо) Пікнік 7 Різдна с Івана Хр — Кукіші Бсдліс Айрон Ршіср (у исіх храм) 9 Неділя б по сп Дісі — Редиси ВА8ІІЛАЯ ГАТНЕКЗ Вох ЗО Кзйкау АІЬвгіа ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Ґнмлі ЛИПЕНЬ 2 Неділя — Ґонор На Ст Епдрюс Служба Божа о А Луговий ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Година 9-т- а — Рекгем Година 11-т- а — Елфішстон Година 3-- тя — Сспді Лсйк фар- - мп її п Сомика Українська Гр-Католиц- ька Місія Сенді Лейк Тсл 90-1- 2 ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Кепліяк о А В Фіш 1644 Оттава Ст Ріджаі'ша Саск Телефон 22033 СВЯТА МІСІЯ Велика св Лтісія відбудеться: В АРРАІ1І: під 25 червня до 2 липня 1939 Місіііиі науки будуть голосити широковідомі місюпарі Впр о Шишковий і о Краєвськпй ЧНІ "Це нині час догідний це нині день спасенпя" — II Кор б 2 Свята Місія — духовна від-нов- а душі Цс внутрішнє від- родження в Христі Ісусі Св місія обнльпе збагачення ума серця іі душі чоловіка боже- ською правдою іі наукою св Євангелії Св Місія це осо-блив- ша ласка дар праведності сила віри надії іі любови бла годять Божа всім дотичним околицям родинам і кожному зосібна Св Місія це людям релігійне "збудованпя і напім-неии- я і потішения" Наш клич: Усі па Місію! Христос наш Цар! о Петро Криворучка СВ МІСІЯ В МАВНТЕЙН РОВД "Прийдіть до мене всі струджені і обтяжепі го- рем а я успокою Вас" Цими то словами заклику-ва- в Христос Спаснтель людей до Себе па Місію А сьогод- ні кличе Вас Його заступник Місіонар з Йорктопу па Мі- сію до Маатсп Ровд Св Місія відбудеться п днях від 25 червня до 2 липня Всі прнходіть і корпетайте з ласки Божої о ЇІосікЬ Пулпк примірпу діяльність Члени БУК-- а не забудьте що ваше місце в пагріоінчній праці завсідп — попереду! Бр Лїаріян Горішини ЧСВВ Франція кормить еспаиських соціялістів Від часу закінчеп пя війни в Есиаиії Франція удержує в концентраційних та борах 200000 збігців з армії еспаиських соціялістів Це коштує Францію 7 міліо-иі- в франків денно 710 "- -' £іі І£І І гт- - - ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя 4-- та по св Дусі — Всгреиия Делф Міірііам ГІЛЛІЯРД ''-Ч-' Інпісфрі Р М П ВА5ІОАК ГАТНЕКЗ Мипйаге АІЬвгіа ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Лейдівуд ВА5ІІЛАЯ ГАТНЕКЗ 612 Пога Аув УУшшрег Мац ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Комарпо ЛИПЕНЬ 2 Неділя — Відір 7 Митниця — Різд си їв Хрестителя Спліїср — празішк ФолсЙ-Оліярші- к 9 Неділя — Арпсс 12 Середа сп Петра і Павла — Фрейзериід ністо — празішк Вінніпег Біч — празішк 16 Неділя — Тулші — празннк 23 Неділя ~Ііш)д ЗО Неділя — Малоитоіі о II Сірий Комарно Ман ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Відень ЛИПЕНЬ 2 Неділя — Снфтон 7 Різдво сп Моана Хр — Зоря 9 Неділя — Фншінґ Ривер 16 Нсдіія — Греіідпю (фарші) 23 Неділя — Венлав ЗО Неділя і св Пр Іліі — храм (пра ник) Ґрендвю (місто) о Лііфом Кривуцькнй Снфтон Ліан ЧЕРВЕНЬ 25 Недпп — Снап ГІлеПп Аррлн (нісія) ГодсоїпПей Дж о П Криворучка Арран Саск ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Капора Ксмсак пікнік і зїзд ЛИПЕНЬ 2 2 Неділя — Антопіпка Доброиодн 7 сп Івана Хр — Фостоп (храм) 1рок 9 Неділя — Бібулішці Ковалівка 12 св Ап Петра і Павла — Капора (храм і з'їзд БУК-а- ) Попа Лейк 16 Неділя — Рама (рам і з'їзд Б УК-а- ) Вюкепаїї " 23 Неділя — Камора (Комюішті Пік- нік Девіп'с Леіік Бесідник: міністр кабінету з Рідлаїінн) Куликів Ксмсак (о з Порктопу) 30 Неділя — Олеиіа Тязіи Ронімід рам — Отець р Порктопу) о ІХГоловка Капора Саск ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Орлів ЛИПЕНЬ 1 і'2: Нед — Зїзд Молоді п Геффорд 7 св І Хрест — Алтіксйп і Сам- - бірг 9 Недіїя — коло Пархомн і Принц Алберт 12 сп Ап Петра і Павла — Клнмчу-ьг- іі і Шіпхіап Уьраінська Греко-Католнць- ка Ліісія Геффорд Саск ЧЕРВЕНЬ 25 Неділя — Келд о А Роборецький Вох 64 Давфіш Ман Тел 349 ЧЕРВЕНЬ 25 Нед 4 по ССД — Алвепа ЛИПЕНЬ 2 Псдіїп — Алвепа 7 Різдва си Івана Хр — Приймове (рзм) ь 9 Недіїя --і Підсильного 12 св Ап ПетраМ -- Павла — Бодна-рі- в (храм) 16 Неділя — Лаііівці 23 Неділя — Ст Джуліеп (церков- ний пікнік) ЗО Неділя — Соломапого Українська Грско-Католиць- ка Місія Алвенз Саск ♦ ♦ ++++++++4+++++#++1+4+#++4#+4(4++44+ ПОВІДОМЛЕННЯ ВСЕЧССНОЛІУ ДУХОВЕНСТВУ ТРО- - + СТАМ І СЕСТРИЦЯМ НГРкГШНіїмі І ЗпіКТаркпартсаьекоІїІХУкраїн'и прислали до нашого складу £ грошей у надії що наші свідом І громад розкуплять ц гарні солідні й недорогі ♦ РІЧИ ф В Вашій церкві буде гарна памяткова потрібна І річ а братам у Карпатській Укпаїиі іпІ№- - ДГи:и І і заохота до важкої праці цілого великого народу $ - піітиі РІЧИ ДЛЯ ЦлЕм-РлімК- иОВНИХ ІІГПИОНТІШРЕІБИ: ТАКІ рЄЧівачашенйігеліМ—я онсВтФдрааевнлацойінїтнеся ЦМвііаттиеприіїштаіть"баагаптофоаніниіфншорІимхахцоіїцпіунгнвдииох: РгоуМєпсє МЛІХ 5Т СКигсЬ Соойз - Со- - ШХКІРЕС МЛХІТОВЛ +++ц+++4+++4++++++++++++4иі++ф |
Tags
Comments
Post a Comment for 000522b
