Homin Ukrainy, June 12, 1965

              Стор 10
Клясик
У 45
Іван Нечуй-Левицьк- ий і
Панас Мирний увійшли в
історію українського пись-менст- ва як два видатні май
стри української прози 19
століття сягаючи своєю
творчістю і початків 20 сто
ліття Подібність у світо-
гляді тематиці висвітлен-
ні подробиць народнього
життя та побуту зближу-
вали обох письменників
Хоч Панас Мирний і вва-
жав славного творця „Ми-
коли Джері" і „Хмар" сво-
їм учителем однак мис-
тецькі засоби обох май-
стрів слова вказували на
різниці їх творчої індиві-
дуальності! Коли Нечуй-Левицьк- ий
захоплювався
більше описом зовнішніх
обставин життя та зовніш-
ньою красою природи на
тлі якої розкрігаав тяжкі
поневіряння поневоленого
рідного народу то Панас
Мирний милувався світом
СТУДІЇ УКРАЇНОЗНАВСТВА І СЛАВІСТИКИ
В УВУ В МЮНХЕНІ
Український Вільнші Уіііізєір
ситет у порозумінні з Баварсь-
ким Міністерством Освіт іі
при сттЕіпраці професорів із
Мюнхенського Франкфуртсь-
кого та інших університетів ор
ганігцуе в місяцях лигай й серп-
ні ц р перші Літні студії укра-
їнознавства' й славістики для
кандидаті па майстрів і док-
торів у цих дисциплінах а теж
і для вільних слухачів що ба-
жають поглибити своє знання
в цій дііляіпці Курси відбува-
тимуться о приміщеннях УВУ
в Мюнхені при вул Ляпдяс ч
24 Між викладачами передба-
чено участь професорів УВУ:
П Зайцева О Бойка Н По-лонськоГЧВасил- ємко І Майст-ремк- а
О Кульчшдького В Я-іге- ва К Мнтрсвіїча О Горбача
й ііг а теж таких запрошених
учених як Е Кошчідер А
української
Левицького
Романівський
Хроніка села
Волосним війтом був
рон Дзвенигородки ко-
лишній в'я-
зень року (тоді
як гімназист) чи не за
напад УВО у на
засудженій на
зрівноважена що
попадала їв інко-
ли конфлікти з селянами
чий
скептику на
недівченого
анархізмом
Критичну збіжжево-харч- о
ву 1941-4- 2 рр
комл лікував і і
вимінювання за
речі жидам від з голодові ґетта і
таки хвороблива ма
нгя
рілки занесена з
Волині Самогон ставав
і това-
ром із спекулянтах і що
пішки йттїздамїі
зі Львова через сміттіно-низь- кі
голодоморні
харчів нешмецькому
селенню на харчові
"А що горілко-варен-нл
української прози
-річчя з дня смерти Панаса Мирного
ЛІТНІ
людської душі її
і переживань які таланові!
то розкрив зг своїх творах
Багато місця в них займає
зображення жіггтя і бороть
би українського народу
часів кріпаччини і
десятиліть по її зне-
сенні
Нащадок давнього
роду Рудченкьв
письменник народився 13
травня 1849 року в Мирго-
роді в дрібного уря-
довця Розпочавши свою ос
віту в триклясовій мирго-
родській школі він з пере-
їздом до Гадяча в
1858 році вступив до га-дяць- коі
повітової школи
яку закінчив у 1862 році
Вчився дуже щоро-
ку похвальні
листи але обсяг знань що
його дали йому обидві шко
ли був невеликий і юнак
власною
працею мусів доповнювати
ІПмаос Ґ Штадтдіюллєр та ліс
Для уиасшшгів забезпечено мож
лизості коршетувапия наїухови-м- и бібліотеками Мюнхену а
теж з егтеціяліс-там- и
— на5свцялиі іепших ви-
соких шкіл що о тому часі ді-
ятимуть у століщі Баварії УВУ
покриває частинно витрати за
наочаскш так що оплати за зга
дані кзтрси с дуже низькі: 50
дол„ за предмет 60 дол за се-мн- ар
етіродовж цілого курсу
Треба думати що ця нова іні-ціятн- ва
УВУ — найстаршої ук-
раїнської академічної школи
на еміґраци знайде відповід-
ний відгомін серед
молоді о Америці й для
якої вена подумала в першу
чергу За ближчими іиформа-ціяаи- і
треба звертатися УВУ
в Мюнхені Зах Німеччина
19
Романова
оуло переслідуване
то чималий
хатньої „продукції"
ішов на хабар по
ліцаям
Сильну розпияченість
ще роки больше-вицьк- оі
влади (вдобрюху-ван- о ж і грізних начальни-
ків ж во-
на німців у сво-
єрідного політичного роз-
чарування та непевности
завтрішнього і таки
послаблення моралі: попе-
реднє
життя й щоденніш риск
вимагали відпру-г- и
моральній розв'язлості
й те що залиши-
лися чоловій і чиїх дітей
і жінок визезеко на Сибір
молоді вдови чиїх чолові-
ків тюстріляно залишили-
ся молоді в
ніх хатах бо їхніх батьків
вивезено а сказав же я-ки- йсь
жартун що чистота
це в багатьох людей не за-
слуга а тільки брак наго-
ди до гріха
„преткновенія"
ставала ще й сільська
„К - 7" Юрія Тиса
Автор широковідомий українській пуб-
ліці своїми попередніми творами головне історичними
і пригодницькими Новий жанр твору повинен найти
читача і не тільки серед старших але напевно
стане повседневною лектурою
обізнаної із сучасними технічними винаходами і нама-
ганнями людини опанувати всесвіт
Книжка має 204 стор друку із вступним словом
Б С і віньєток роботи мист Мирона
Ціна для передплатників $2 броні $3 у твердій
оправі
Ціна книжки по книгарнях $250 брош і $350 твер
оправа
Книгарням висилаємо тільки на замовлення
Дирекція
В-- ва „Гомін України"
О
Ми
із
політичний
ще 1929
ще
Львові
пошту дов-
голітню тюрму людина не
вповні
дітвацькі
тверезий критицизм і
вважала лад
усякого інте-
лігента лиш
ситуацію
неврожай
збіжжя
одягові що
ходили
врешті
домашнього гонення го
недале-
кої
головним обмінним
насували
приді-
ли на
карт-
ки
почувань
за
наступ-
них
ко-
зацького
родині
батька
добре
одержуючи
систематичною
кенсультацшо
іукраанськоі
Канаді
до
полі-
цією відсоток
тієї
місцевим
принесли
чаркою!) зросла
за висліді
дня
підпільне аскетичне
смерти
сприяло
парубки порож
Каменем
гар- -
читацькій
широкого
молоді більш
ГОМІН У К Р А 1 Н И 12 червня — Літе 1 965 Рік XVII № 25 (839)
І прогалини освіти а від
1863 року4 маючи чотирнад
цять років змушений був
іти на працю спочатку як
канцелярист у гадяцькому
повітовому суді з 1864 ро-
ку в повітовому „казначей-
стві" (державному скарбі}
далі діловодом у Прилуках
і Миргороді врешті в Пол-та- зі
як бухгальтер та на
різних інших посадах
Половину свого життя
письменник прожив у Пол-
таві тихо і непомітно пра-
цював на дрібних держав-
них посадах а вечорами й
ночами 'писав свої твори в
глибокій таємниці від уря-
ду та надсилав їх закордон
Патріотичні сповнені га-
рячою любов'ю до рідного
краю поезії започаткували
його літературну діяль-
ність Перша з них п н
„Україні" з'явилася на сто-
рінках львівської „Прав-
ди" в 1872 році через рік
після переїзду Панаса Мир
ного до Полтави Незаба-
ром він захопився прозою
і почав писати оповідання
та повісті в яких якнай-
ширше розкрилось його
письменницьке обдаруван-
ня
Підо враженням почутої
від візника що віз пись-
менника з Гадяча до Пол-тав- и
народньої легенди
про розбійника Гнидку я-к- ий
колись у полтавській
околиці за взірцем славно-
звісного Кармелюка карав
кривду і роздавав бідніш
відібране у поміщиків май-
но Панас Мирний заціка-
вився романтичною постат-
тю розбійника з психоло-
гічного та етнографічного
боку У праці над образом
цього персонажу та в реда-
гуванні твору письменни-
кові багато допоміг його
брат Іван Білите
Монументальній! роман
„Хіба ревуть воли як ясла
повні" що виник у висліді
довші гх студій Панаса Мир
І ного над психологією Гнид- -
ки змалював життя і при-
годи прообразу Гнидки —
героя твору Чіпки Поруч
глибокої психологічної ана
лізи Чіпки в романі пода-
но історію села 'Піски ви-
світлену з широким розма-
хам Письменник створив
широкий образ життя на
Україні злиденного існу-
вання поневоленого наро-
ду наголошуючи що в об-(Кля- сих
стор 12)
барня закладена в колиш-
ньому мхші за большеви-кі- в
поверну лим із недале-
кого унівського манастиря
ченцем-студито- м Цимбрів-ськи- м
большевики студи-ті- в
з Унева розігнали й во-
ни поприміщувалися по се-
лах — о Заячківськіоі з
Унева став сотрудником у
Підгороднщах і звідсіль об
слуговував ще й Романів
та Коціїрів теж після вій-
ни Романівська гарбарня
була немалою вигодою і
для підпілля і для селян
бо шкіра належала до ду-
же пошгтуваного товару
Іншим центром хабарниц-
тва стала дирекція лісів
що видавала „бецуґшайни"
на дрова стосів позаготов-люван- о
доволі за больше-вик- ів які хоч так старали-
ся дати пращо" витинаю-
чи безглуздо й безпляново
цілі ділянки лісу Удержав
нено за большепіхів не
лиш селянські приватні ді
лянки лісу але й сіножаті
з кущавниками серед лі-
сів Потоцького й тим уне-
можливлено навіть тради-
ційне крадення „скарбо-
вих" дров потайки у зво-жувано- му
сіні якщо таки
не докраданням ганських"
дров до везених легально
Львівський етнографічний музей
У Львівському музеї ет-
нографії та художнього
промислу що є найстар-
шим українським музеєм в
Західній Україні зберіга
ється одна з найбільших в
Україні колекцій народніх
вишивок є тут понад 15
тисяч зразків Обіймає во-
на народне вишивання від
Полісся й Волині по Закар
паття Східне Поділля ча-
стішії Київщини й Полтав-
щини та незначну кіль-
кість вишивок сусідніх кра
їн Увесь матеріял впоряд-
кований по місцевостях є
невичерпаним джерелом
українського орнаменту
Виникнення згаданої
збірки вишивок в'яжеться
з заснуванням першої укр
наукової установи в Захід-
ній Україні а саме з Това-
риством ім Шевченка у
Львові
Початок збірки треба від
нести до другої половини XIX ст коли вслід за по-
жвавленням літературного
руху 1860 років в Україні
прийшло відродження нау-
кового і просвітнього руху
на всіх українських зем-
лях У 1873 р завдяки ста-
ранням невеликого гуртка
людей засновано Товарист-
во ім Шевченка яке мало
влаісну друкарню та зав-
дання в більшості видав- ничі З двадцятих років XIX ст міняється статут і
назва Товариства на „Нау-
кове Товариство ім Шев-
ченка" З чисто видавни-
чих завдань Товариство пе
рейшло на плекання нау-
ки мистецтва та зберіган-
ня пам'ятників для майбут
нього музею У 1895 р На-
укове Товариство ім Шев-
ченка створило музейну ко
місію та формально засну-
вало Етнографічний музей
У збиранні експонатів
для Етнографічного музею
брала участь уся Україна
не дивлячись на кордони
Першими експонатами бу-
ли даровані або закуповані
на східніх землях України
археологічні знахідки з ка-
м'яної й бронзової доби та
з XI - XIII ст з Княжої го-
ри біля Канева колекції
народніх вишивок з Сх По
ділля шовкових полтавсь-
ких гагггів писанок тощо
Потім почали надходити
експонати з тодішньої Га-
личини Постійно зростали
збірки музею Набували їх
для музею свідомі грома-
дяни робітники установ та
кооперативів' селянство
вчителі' студенти
„своїх" Таку лісову регу-
ляцію спішно затримали й
німці її дуже строго — на-
віть щодо міжлісоеігх сі-
ножатей — дотримувалися
й „свої" з дирекції лісів на
Чортовиську Тож тисну-
тися там у довжелезній
черзі доводилося не лиш
приїжджим --здалека але й
місцевим Незабаром німці
прислали свого власного
господаря-лісничог- о яко-
гось фолькедойча чи вір-
ніше поляка зі Шлезька
Але той надто скоро поспі-ц- 1
їв поселитися на лісниц-
тві: ліси ж керівництво під
пілля стало швидко підго-
товляти на базу для парти-
занських відділів Тож не-
забаром знайдено в лісі
лиш картуз того нещаслив
ця зі Шлезька Говорили й
про його зв'язки до поль-
ського підпілля в Свержі
й Ханачеві Німецька жан-
дармерія з пїмсти влашту-
вала одного провесняного
дня облаву на село пошу-кз'юч- и
за зброєю потерпів
найневшгніший: у Бадевка
на Швабах що „пристав"
до Куби знайдено в рек-
рутському куферку мага-зин- ок
блискучих рушнич-
них патронів що той його
собі був приніс на пам'ятку
Збірки поділено на від-
діли: перше місце займала
археологія потім етногра-
фія в яку входили вишив-
ки
До передових працівни-
ків того часу в ділянці по-
пуляризації колекціонер-
ства серед широких кіл
укр громадськості! та у зби
ранні етнографічних мате-ріял- ів
належали: І Фран-к- о
Р Гнатюк М Грушев-ськи- й
Ф Вовк Біляшів-ськи- й
та інші
Одною з перших прибу-
ла в музей збірка вишивок
від „Клюбу Русинок" під-
готовлена на етнографічну
виставку в місті Тернополі
в 1888 р Збірка ця зібрана
і оформлена з гідним по-
диву педантизмом та знан-
ням справи Були вказані
місцевості назви орнамен-
ту і шіптя Сьогодні це слу
жить прикладом того як
слід збирати музейні мате-рія- ли Збірка налічує 1186
зразків вишивок з Терно-
пільської Станиславівської
та Львівської областей По
повішено
укра-
їнських
у О
та полтав-
ських
складено
більших
той із східніх
областей
нашитими
товариство
„Взаємна
для свою
май-
стерних
вишивок
для
„ГОМОНУ УКРАЇНИ"
ВЯАІЧТРОЯО:
5 Бісіиг 248 Миггау 5т
А КоІотіІсіиІс - 12 Аує N V
СНАТНАМ:
V РаиЬегт
ЕОМОгЯОМ:
Я Сіисітап 13107 - 1
1 І 1241 - 93 5
РОЯТ УІШАМ:
V 5і
НАМИТОІЧ:
5 29 Е 5
КІТСНЕМЕЯ:
V АпсІгілЬко 34 Ас!еІаіс!е 5т
"Вагааг" Воок & Ми$іс Бтоге —
3644 Іаугепсе Віусі МоптгеаІ 18 фие
842-349- 6
М 120 5т Е
М ЬіЬепко 305 ВІоог $т Е
РОЯТ АЯТНІІЯ:
І 377 Ріг Аує
ЯЕ6ІИА:
Н МсКау
І Воусхиіс 409 Аує М
5АІЛТ МАЯІЕ:
У 179 СепігаІ 5т
5Т
О Яіуєгуієуу Віусі
51ЮВІІКУ:
V Кекиїак 5т
М І Рагепт Аує
І Котапіик 395 РІога Аує
51
5 3227 ТЬотаї 5
ІІкгаіпіап РиЬІі$Нег$ Яс! 1-о-
псЬп
колись з польського вш
ська не помогли жодні тлу
мачення і чоловіка забрано
до кацету незабаром з
на Велик-
день 1943 року до волости
повідомлення про
її арештованого чо-
ловіка „в наслідок серце-
вої — Таких
жертв з набли-
женням фронту та з поси-
ленням партизанки в сухо-дільськ- пх
підльвівських лі
сах більше: кого зловлено
як візника „на форшпані"
з партизанами й застреле-
но а кого з перевоженою
амуніцією під Старим Се-
лом і
До дизізії „Галичина"
— через
агітацію —
всього трьох - чотирьох
хлопців: з них пропав
під Бродами
ши пекло советського по-
лону повернувся у село
На Захід попали з око-
лиці всього такі
відступали з військовії
ми чи поліційними орорма-ціям- и
або такі втекли
перед арештом ґестапо на
добровільну" до
меччини врешті такі що
були змооілізовані 1944 р
большевиками до Червоної
тім прибуває збірка
вишивок яку ще
1870 р зібрала Косач-Кривин- юк
з сіл Наддніп-
рянщини збірка
гаптів закуплена
там Біляшівським і Щер-баківськ- им
У 1907 році до музею при
кріплено одного постійного
працівника а в 1908 році
перший каталог
музею
З колекцій при-
було в час
46 старих україн-
ських килимів збірка
плахт з Полтавщини та 186
картонів з на
них вишивками Східнього
Поділля що сьогодні тво-
рить монолітну колекцію
цього району
Галіщьке
поміч
передало музею
колекцію прекрасних
снятішських на-
родніх а товари-
ство „Жіноча громада" з
Чернівців прислало му
(Львівський стор 11)
ПРЕДСТАВНИКИ
САІ6АЯУ:
406
Мукутуп 71 Ос
121 5К
Коїа
КасЬпусі 836 5ітр$оп
Нечаїс Вепс!
МОКІТЯБА!-- :
5т
ТеІ
Апс!гисКіу РиІитЬ
ОЗНАУА:
Когсіа
УазгсіулупгЗОО 5т
5А5КАТООИ:
МогтЬ
5Т
Нитепіик
САТНАЯІМЕ5:
Нпатукіу 179
100 СЬгі$тако$
УІМ05ОЯ:
Мо$тоууі 150 -- УІШІРЕЄ:
СНІСА0О ІЩ ІІ5А:
ЄоІа$Ь V
ЕМ61АМО:
200 І-іу-
егрооІ N1
ще
Ав-шві- цу
прийшло
жінці
смерть
недуги"
прийшло
пішло непріїхиль
ну підпілля
хто
хто пройшов
одиниці:
що
що
працю Ні
вчителів"
армії й попали на фронті
під Краковом у німецький
полон Мобілізовані на
фронт молоді (бо невоєнно-спосібн- их
зобов'язано до лі
сорубних робіт для армії)
здебільша втекли однак в
ліс Прийшли жорстокі ре-
пресії серед кривавих по-
дій тих днів пропали з-по- між
молоді ще: Іван Ка-
чан Михайло Кравець (Му
хів) Дмигро Доброміль (Дя
ків) Іван Базарів та інші
На довгорічні концтабірні
ув'язнення (звичайно ло 10
років примусових робіт) бу
ли засуджені м ін Петро
й Федько Сенчишини Пет
ро й Василь Гопки Вивози
не минули тутешніх сіл
особливо в 1945 р та з груд
ні 1947 р (на Сибірі помер-
ли обоє стареньких Гопків
Марія й Дмитро їх же теж
вивезену з чоловіком доч-ку-рееміґра- нтку
з Канади
Климку з Підяркова пус-
тили вже лиш умерти вдо-
ма) — на Сибірі втратила
мову Стефаникова Ма-
рія! Багато молоді вийшло
з села до різних фахових
шкіл то на працю робітни-
Вкаинйнирекмахісни(ука' втюБтіюбрнцоівійв
фабриці) у Львові а то іі
у Донбас (Далі буде)