Ukrainski Visti, July 19, 1929

              Сторона 4
ЗАХІДНІ ВІСТИ
Одинокий Український Тижневник в Альберті
Виходить що-тнж- ня кождої пятннці
Видає "Алберта Геролд Лтд"
В Ю КИСІЛЕВСЬКИЙ— Редактор
Передплата виносить на рік:
В Канаді $200
В Злучених Державах $250
До Европи ' $300
Ціна за дрібні оголошення
За дрібні оголошення платиться належитість з гори
инакше не будуть поміщені — Одно-цалев- е оголоше-
ння коштує за один раз 75цт за дварази $125 за
три рази $150
УЕ8ТЕІШ N£8
ТЬе опіу ІІкгаіпіап ТУеекІу езі о£ ТУшпірее
РиЬ1із1іе(і Ьу
ТНЕ АЬВЕКТА НЕЕАІЛ) ІЛМІТЕБ
Еуегу Егісіау о£ іііе Теек
8иЬзсгіріїоп іп Сапасіа рег уеаг $200
То ІМіесІ 8іаез $250
ТоЕигоре :" $300
ТУЕЗТЕШЇ 1ЇЕТС8
9757 тазрєт Ате Есіпюпіоп Аііа
РІіопе-480- 9
ЖИТТЄВЕ ПИТАННЯ АЛЬБЕРТШСЬКОГО
ФАРМЕРА
К ОБИ той дощ був впав кілька тижнів скор--
фармер з яким стрінетеся Мало є таких щоб
вдоволено затирали руки бо не тільки пшеничка
але й проче збіжжа сильно потерпіло цеї весни
Але мимо посухи яка майже до останку була
знищила всякі надії альбертійського фармера запо-
відають рільничі круги що дощі які в останньому
тижні перейшли цілу Західну Канаду принесуть ве-
лику користь: Обильного урожаю не буде такого
як минулого року але зате пшениця дасть далеко
кращий пересічний ґрейд і ціни на ню будуть ви-
щі Минулого року ґрейд пшениці на загал був ду-
же низький а через те що стебло було високе
треба було зужити більше праці в її зборі Цього
літа сподіються малого стебла кращого зерна але
мало Це значно зменшить також і кошта жнив а під-
несе ціну самої пшениці Тому коли вірити збіже-ви- м
знатокам то наші фармері не повинні потерпіти
великої втрати від весняної посухи Що посуха
урвала на одному боці те повинен надолужити кра-
щий ґрейд зерна" і зменшені кошта жнив
Не всі дивляться з такими надіями на цьогорічні
жнива Богато фармерів особливо тих що скоро
почали веснувати ще перед дощем попереорювали
свої поля або позаганяли худобу на сіянки В них
остає надія тільки на пашу
Пшеничні ціни
Неприхильні звідомлення з Західної Канади ви-
кликали були велике занепокоєння на збіжепому
ринкові До тих звідомлень про посуху і можливим
неврожай в Альберті та Саскачевані а також частин-
но і в Манітобі прийшли ще алярмуючі вістки про
посуху в Австралії а навіть Аргентині Натомість з
полуднево-західни- х Стейтів прийшли занепокоюючі
звідомлення про повені які збавили велику частину
врожаю Ці всі вістки зросли минулого тижня в прав-
диву паніку на всіх збіжсвих біржах і пшениця по-
чала гнати з ціною в гору На віпніпегській бір-
жі осягнули ціни в суботу небувалої височини З
пятинці на суботу ціна підскочила на деякі ґрейдн
о цілих 7ц Ціни були найвищі як цего року осягис-н- о
пшениця досяагала марки 174 за бушель Чи ті
ціни вдержаться це велике питання бо вони за наг-
ло пішли вгору щоб бути природним зростом
Рівночасно з пшеницею пішли й другі збіжжа
значно в гору Навіть лей підскочив до небувалої
височини Ці всі ознаки дають надію що хоч жни-
ва не дадуть сподіваної скількости але зате дадуть
добру якість а разом з тим і гарну ціпу
ЗНАЧІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ
ВАГИ
КОЛИ посадником одного з місточок Канади
українця ми всі з того радіємо бо це
здобуток для Нації і ми горді з того що й ми
вибиваємося на чільніщі місця Коли до котрогось
з парляментів увійде посол-українец- ь ціла Нація
радіє бо бачить в цьому не тільки члена якоїсь пар- тії з рамени якої він в парлпмент пройшов але в
першу чергу члена українського Народу Нація має
таких чільних людей яких вчислюється в ряди "бо-
йовиків Нації" Ними гордиться весь Народ без
ріжннці партії чи релігійного ісповідаиня
По розвалі російської імперії повертав з заслан-
ня Митрополит Шептнцький до своєї столиці І хто
знає чи православний Київ не витав його з більшим
ентузіязмом чим сам Львів Бо Митрополит Шеп-
тнцький це один з тих "бойовиків Нації" яка його
цінить не тільки як голову української греко-като-лицьк- ої
Церкви але як одного з її провідників
Коли рознеслася чутка по українських землях
що на Волині має бути назначений український пра-
вославний Епископ то перший прояв радости пере-
нісся по Галичині хоч Галичина ціла католицька
Це була радість —на жаль передчасна—бо нація мала
зискати нового "бойовика"
Др В Сіменович
ВІД ЛІҐИ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ
Збірна
Як має поодинокий чо- -
і1гТіҐЧиОиЛ-ш- ГчПи_ГиІ1уЛ дПуМиП-- і 7 ТЯІIV чГ-- ь"-'- - мо має і весь народ свою
збірну душу свої стремлі
ння Чим більше людей
якого народу перейметь- -
ся одною думкою одною
ідеєю тим сильніща стане
його збірна душа Збірну
і душу народу творить:
дім родина преса книж- - стане то від- -
„о „ ™„ ЛЛ л„пІлп„ ~:„~: „:- - „„-- Ь?
провідники Душа збірна
церкви
'душі
(під
остане
як народного
ЯКОГОСЬ Народу ПНЯ ВІД Збірної дуШі
в наше духовенство
його політи- - остало наших стремліннях зуміло зада- - я-чн- ій
роботі а як треба точа обовязок і повинність £еГаке сРеДствсі ратунку
і борбі яв лежать ного плечах тільки не було и
збірну душу повинно використа- - краще упа-род- у
його преса книжка ти своє становиско свою як згинути
організації У нас вогу авторітет і прн 0оРби и піддатися
а іміграції в рахунок кожній заіепадови добровільно
можуть — преса бесіді повинно
організації церков плювати в нове поколін- - зміиил°ся и у
школи в як не булоня наймеичої нашомУ не тіль-Школ- а
є збірної душу не ки я£!ю здекларована
ва и народу дуже валеним може кожна духовна 30Фна ДУша но-чинник- ом
[повідь кінчитися ва психка збірної
іміграції де домашнє до Тоді(шь
патріотичне виховання на дитина і в церкві' щирий українець
шоі дітвори майже не іст-
родичі нашої дітвори
не научать наших ні
чого бо на жаль самі
або дуже мало зна-
ють історію літературу
а навіть наша так звана
інтелігенція не більше
знає від загалу і ому ті
чинники у витворюва
збірної душі народу
дім і школа хотяй
вони є найважніщими зі
всіх майже чинників не
входять у нас в рахубу
Наш дім родичі крім па-
ру слів щоденної бесіди
нашу дитину більше не
научать Школа ось така
вона і є де-не-- де у
научить дитину
складати українські
слова на книжці та пись-
мі але це абсолютно за-
мало Остає преса
ка і церков
Українську пресу наша
молодіж не читає або
п не уміє читати або і не
розуміє І цей чинник мн
мусимо виключити з за
собів нашої дбайливості!
збірної душі у
нашої Лиша-
ються — книжка і цеоков
Української на
ша молодіж так само не
читає як не и
Однак українську
як і українську
жку ми мусимо нашої
молоді з часом заступити
українською пресою і
книжкою в англійській
мові
Одна церков ду
же много зробити коли
поведе працю в українсь
кому патріотичному
сі Отця духовного
нарід уважає за найбіль
свойого провідни
ка йому вірить і його слухає Наше духо-
венство розуміє свою ве
лику задачу і своє велике
послаиництво свою
Своєю працею може воно
надзвичайно ба
добра собі церкві й
народові! дер
жить нарід при наро-
дності! у Старому
Краю де є їй до помочі
школа Тяще завдання пе
ред стоїть па
Старе покоління
винесло збірну
зі Старого Краю тут на
іміграцію то воно дер- -
ЗАХІДНІ ВІСТИ
незалежною
Церков
імі-
грації
Душа
ф
( жнться нашої Але
іг-пгті- а і'ічг'і чч їпї тпіилшішіпіпл О Г1ІГТ1ГЧ V иЛЧр- -
ване від рідного
ве покоління не ро- -
'зуміє уже нашого язика
нашої ідеї нашої збірної
по части поки є
опікою родичів хо- -
дить до церкви Але як
молодь сама як
відстане від
з свойого отця духов- -
ОбЯВЛЯ- - ІДО
ється його "бажаннях'би
їх
їх мол
їх
У руках
На виявляє на це
запізно- - якогось усе
°-т-
и
У оорбі- -
свій
тут при кож- -
іти наша ній віці--'
СВ1Т0ВШ війні
ц
усе
та бо! настала
нас народові
для ду-[українсь- ку Чи но-
ші І про- - особливо тут т01 ду-н- а
ком патріотизму?
чуючи Хто
нує
дітей
нич
два
нню
має
зале- -
дви
книж
бо
творення
молодіжи
книжки
читає
пресу
для
може
наш
шого
у всему
вагу
принести
гато
наш
там
нею тут
ДУШУ
пня Но- -
уст
зро- -
слово заохоти сло- - не було народної інститу-в- о патріотичне слово У-- ції чи є на без ор-краї- на
привикне до того ґанізації повинен іти ра-сло- ва від і пе- - зом народною рейметься духом україн- - новою психікою нашого
ським духом рідним V-ста- не
своному#
а тим самим і цер- кві Духовники всіх наро-
дів використовюуть
для спасення не тіль-
ки душ своїх вірних але
й спасення їх для нації
Наші роблять
це з повною свідомістю
Підмога „Рідній Школі"
Задля успішного орган-
ізованого ведення допо-
моги "Рідній Школі" на
західно-українськи- х зе-
млях буде на областн
Канади обовязувати от-
еє й
V
ПРАВИЛЬНИК
1 Ціль завдання й упра-
ва Кружка злг Секції
"Рідної Школи"
1 В кожній хочбн най-
меншій українській гро-
маді в Канаді твориться
Кружок Секцію "Рід-
ної Школи"
2 Завданням Кружка
згл Секції буде організо-
ваним способом 'добува-
ти негайну і постійну до-
помогу для "Рідної Шко-
ли" через кожночасну її
Головну Управу у Львові
3 Кружок згл Секція
складається з з'країп-ськн- х
громадян всту-
плять у звичайні члени
або члени-доброд- ії "Рід-
ної Школи"
4 Кружком згл Секці-
єю управляє Старшина
зложена з 5 членів і 2-- ох заступників які вибіра-ют- ь зпоміж себе: голову
місто-голов- у секретаря
скарбника
До Старшин повинні
входити національно сві-
домі меткі та охочі до
праці в користь "Рідної
Школи" громадяпе
5 Першу Старшину ви-біраєть- ся
на сходинах
представників місцевих
організацій Ця перша
Старшина якої члени му- -
3 таким самим почуттям стріне напевно ціла у-країн-
ська Нація також і найновіший свій здобуток
іменований нового Епископа Преосв Ладикн його не тільки як провідника українців греко-католикі- в
в Канаді також як чільного провідника
українцв-канадійці- в загалом
Немає сумніву що українці-канадій- ці позискалн
собі заступника який легко буде мав змогу в неод-ном- у свойому иародови хочби вже через саме високе становиско Епископ занимає в пра- влячих кругах Вже день перебраний уряду вика-
зали чужинці свою пошану не тільки своєю присут- ністю але й почесною службою В почетиій сторожі уп ссисиирл пилинки і дуп ДОСТОЙНИКИ
В іменованню українського греко-католицько- го Епископа на Канаду ціла українська Нація
тому і в народі є силь-
на збірна душа яка силь-
но закорінила усі наро-
дні ідеали і одіж
держиться народу і цер
яка велика
на-'вон- о
ного оез
нагоді
від дитини
але
заклп--
яка
нас
пре-
си так
кни
ду
яке
яке
ще
ного
самоті
маленька з душею з
прн наро-
ді при
цер-
кву
вороги
згл
тих
що
Стрі-
не
але
помогти
яке
в
зискує
кви
Коли ми дійсно хочемо
Задержати СВОЮ цсрнии
т"1 на с„„„ і"іоТтч—ГЧоП Н1сть- - мн мусимо
суватися до обставин до
ДУХУ часУ до змши яка
великим шагом до нас
зближається инакше ми
"Ропадемо разом о ви- -
к0гісіі лтоплгл тюіЛ7І11ї- -
-- н ч4аИчі д„~
""
Ми СТаО! ІМІҐОанТИ ЦЄ
ясно бачимо 11 наД иш за
'п1""-- " иічм
як"-таки- и час поки ще
хто належить до якої би
народу
Тому і ми піднесли го-
лос до нашого народу
до нашої іміграції: по-
киньмо старе а берімся
до нового Покиньмо ста-
рі дороги а йдім новою
дорогою на яку вступив
увесь наш народ Слова
нині не вистарчають тре- -
оа діл
енть стати членами "Рід-
ної Школи" становить
завязок будучого Кружка
"Рідної Школи"
6 Дальшу Старшину
будуть вибірати члени
"Рідної Школи" даної мі-
сцевості! коли вони зор- ганізувалися в окремий
Кружок і коли їх буде ра- зом бодай 15
гапПізроивамнеинхшочмлуенічвисблуі дзуотрь
і дальшу Старшину вибі-
рати так як у точці 5
7 Завданням Старшини
Кружка згл Секції буде:
а) приєднувати звичай-
них членів і членів-добро-дії- в
"Рідної Школи" і
дбати про своєчасне вила
чз'вання членських вкла-
док б) організувати до-
бровільні датки від поо-
диноких осіб товариств і
церковних громад в) пе-
реводити негайну допо-
могу для "Рідної Школи"
та постійно оподаткову-
вати хочбп тільки 5— 10ц
г) пропагувати та ула-джува- ти підприємства с
доходом па "Рідну Шко-
лу" ґ) ставити домаган-
ня і давати вказівки та
поради щодо способу ве-
дення приватного шкіль-лицтв- а організації та
шкільної боротьби на о-блас- ти
західно-українськи- х
земел
8 За негайну допомогу
уважається ця яка трівае
тільки певні ударні дні
(коляда писанка або ип-ши- й
проголошений час)
9 Колиби Старшина
Кружка згл Секції не ви-
конувала як слід своїх о-бовя- зків тоді на писем-
не домагання 13 членів
вручене голові він мусить
на протязі місяця склика-
ти уповиоважнених до
вибору Більшістю голо-
сів такого збору можна
усунути Старшину части-
нно або в цілостн й ви-
брати другу в цілости а-б- о частинно
10 Де з якихнебудь
причин було б неможливо
створити один загальний
Кружок "Рідної Школи"
там поодинокі установи
створять у себе Секцію
"Рідної ШкоЛН" яка буде
вести діло Так як Кру-
жок
11 Секціє буде управ-
ляти або окРеМа Старши
на вибрана так як у т 5
а о аоо уирар" даіу и- -
вариства залкн аі У
хвалії того товариства- -
12 Секції "Рідної Шко-
ли" прн кільК°Х товарист-
вах мають право злитися
в один КруКОк "Рідної
Школи" переводячи ви-
бір Старшини По поставо
вам т 6 цього правильни-
ка
13 Про заістновання
Кружка згл Секції "Рід-
ної Школи" треба негай
но повідомити головний
Комітет "Рідної Школи"
на Канаду у Вінніпегу
Ман подаючі' імена на-звиска- та
адреси пооди-
ноких вибранії осіб
14 До Головного Ко-
мітету треба бц спрямо-
вувати всі грошеві посил-
ки для "Рідної Школи"
який проголосує Добро-
діїв у часописах та пере-
силає списки ізРаз з гріш-
ми до Голови0! Управи
"Рідної Школи" у Львові
Замічається Д{о гУрто-в- а
пересилка грошей до
Краю обходиться меншим
коштом
II Областний Кружок
15 Для обєдМшія Цілої
акції допомоги Иа певній
обастн може Головна У-пра- ва
"Рідної Ніколи " У
Львові надати деяким
Кружкам що з організа
ційних географічних чи
іиншпх причин до т0го на
Ідаються право Областііо
го Кружка
10 Управа СЮластного
Кружка відпоНЦаб мо-- '
рально за доцільне веден-
ня доиомогової акиії в
користь "Рідно' Школи"
па своїй области
Областний КрУоК мак
право домагатися вияс-
нень і звітів віД Кружків
згл Секцій поіоКсцН-- х па
иорученій йому обіасти- -
17 По двох представ-ник- в
ОбластногО Кружка
може брати участь у схо-
динах і тих збоРДх пред-
ставників віпііІчсґськпх
організацій на икцх буде
впбіратпся СтаріПЧнп Го-
ловного Комітет)' "Рідної
Школи" на КанаДУ
Представники Об'іаст-пог-о
Кружка моКУть вхо-
дити в склад тої Старши-
ни
III Головний Комітет
18 Для уодпоСі'ПГиіепіія
доиомогової акцп и ко-
ристь "Рідної ШКОли" на
західно-українськи- х зем-
лях для ведення Попіль-
ної пропаганди ця цілому
просторі Канади ті для
контролі над ціло'о акці-
єю — покликуетіСії -- у Ві-
нніпегу Ман до життя
Головний Комітет "Рідної
Школи" па КппаДУ який
буде складатися 3 пред- їснтсаьвкниихківнацміоіснцаелвьінї их укроар-- ганізацій то евентуально
з представники) Ооласт-пн- х Кружків
Викопуючим органом
Головного Комітету сл'Ае
Старшина зложена а 7 чле
пів і 3-о- х заступників ви-
браних з поміж унраппе-ии- х до вибору
До Старшини Можуть
входити відпоручіПЧчі О-бласти-
ого Кружка
19 Головний Комітет
"РІДНОЇ ШКОЛІ!" іг'І 1-- „іт
іду буде крім викопуваний
[постанов цього пртіль- - ника на цілому просторі
Канади реєсгрушітії всі
зоїрки по місцевостям о
ччд-ипі- іі і по ГПОМппЯМ
тзпоармопгезорлгеорсшиішлуамвтиаитидоспїхиГсоуклиопврнресаоії
ЛУьпвроаввіи а"Рікдрніомї цШьокґО° цр"еє-у струвати поодинокі Кру- жки звичайні п ОбЛПстіїі
Секції та служити ЇМ по- радою у всіх організацій-
них справах
20 Головний Кост буде стояти з кожПОцас-по- ю Головною УирПиоіо
"Рідної Школи" у ЛЬцоні
в тісному контакті знаю
Число 29
чи її звіти зі стану орга-
нізації і канадійської до-
помоги
21 Старшину першого
Головного Комітету вибі-рают- ь
представники укра
їнських місцевих органі-
зацій міста Вінніпег Ман
Вона складаться як кож-
на дальша з 7 членів і з
3-о- х заступників
22 По упливі одного ро
ку вибірають представни-
ки українських організа-
цій нову Старшину Го-
ловного Комітету Пред-
ставники Областного Кру
жка мають право участи
на тих зборах і мають
право бути вибраними
23 Всіх членів "Рідної
Школи" з осідком у Ка-
наді обовязують в кожній
справі дотичні постанови
кожночасного статута то-
вариства
IV Контрольна Комісія
24 При кожній управі
рідно-шкільн- ої організа
ції на області! Канади іс
нує контрольна комісія
зложена з трьох членів
вибраних тоді і в той спо-
сіб як Старшина
Контрольна Комісія має
право дорадчого голосу
па засіданнях Старшини
2о Контрольні Комісії
рідно-шкільни- х організа
цій на обласні Канади о- - бовязані бодай два рази
до року переводити кон-
тролю діловодства своєї
Старшини Свої спостере
ження має Контрольна Ко
місія - подати дотичнп'і
Старшині до відома най
дальше по закінченні кон
тролі а на сходпнх чле
нів згл представників
товариств має здати звіт
з цілого стану організації
та ставити внесок на уді
лений абсолюторії
20 Старшина згл Упра
ва має відчинитися дома-
ганням своєї Контрольної
Комісії коли ті домаган-
ня не противорічні тим
постановам статута "Рід-
ної Школи" що відносять
ся до діяльності! Старши-
ни Кружка
Коли Старшина уважає
що домагання Контроль-
ної Комісії недорічні або
противляться дотичним
постановам статута тоді
має обовязок зажадати
вирішення Головного Ко-
мітет)'
27: Контрольна Комісія
Переводить провірку що
Найменше при участи
Двох своїх членів коли
вони щодо ДІЯЛЬНОСТІ! од
Иозгідні Коли нема одно- - згідности тоді треба ко- -
чечно присутності! тре- тього
28 Коли всі три члени
Контрольної Комісії пе зійшлися або коли пе бу
ло одпозгідностн двох
приянпих членів Контролі
пої Комісії тоді збори
'Ленін або сходини пред-сташпікі- н товариств нпбі-рают- ь
окрему Комісію до
нровірки діл оводе і ва їі
контролі
V Діловодство
29 Кожна управа в рід-по-шкільн- іп організації
має відбути річно бодай
чогнрм засідання На всіх
зсатпсівднаинкнінях тосвхаордииснтавх пі рзеа-д
гальних зборах членів
проводить тільки голова
триариства (організації)
Коли голови нема на за-понідже- ну
годину прово- дить містоголова а коли
їі того нема а сходин згл
загальних зборів не мож-
на відложити то вибра-
ний на це нредсідник Ви-
бір на нредсідіпіка пере- водить член найстарший
віком
Засідання сходини й
збори скликує голова на
випадок його перешкоди
містоголова в спосіб нрн--
пятий у МІСЦЄВОСТІІ
30 Всі письма Кружка
будуть мати підпис:
"СтПрШИ„а Кружка "Рід-
ної Школи" (згл Облас-
ного Кружка) голова їі
секретар
Зі Письма Головного
Комітету "будуть мати
підпис: Головний Комітет