Homin Ukrainy, July 24, 1954

              ОД-Ч- 1' ФяпІ§4Ік івизвошеннв спроможне -- наше мис-- 1 ІЙ ' ії НемаГсумяііув томуТщо лише тецтїо на чужині лиішґ при спіль- -
ЛІ-І- - о-- тісній співпраці мистця -- з ото- -
"- - 4Г -- рт и _ Г ---
л Г
Ч' ! %Ч ченнім повстають великі 'мистець
££ Д'і-ч'- П
м Л'
нові твор--
ідеїгякГ відображує він сво {іїхітворахл 'Знову його твори
і'"ічч'іу--ем— пли: пають оточення ' Допмуюіь --- ---
сДч1--: йоготдвнгаютьцілі суспільні гру-- "і
'пи Я-наро-
ди на верхів'я добра і
І-- ! краси Правда може „ здаватись Ігщо'йистець' як осередок вічних
£?'-- _ цінностей як виразник найвищих '?ґ: чеснот і правд не зв'язаний ні з
'XVі г' часом ні з оточенням Та життя не
£Ч?'- - має випадку щоб десь самотуж-- & ' кн ізоляціі'по8стали ''великі й і' " вартісні мистецькі твори родилн-- V
і #ся нові концепції" нові ідеї Не
"г" ' чожназаперечитн тому що мне- -
V
іЧ
' -
І 5
ніг -і- --
у
ж
на
в'
тець спроможшгй своєю мислею
випередити час і 'створити візію
'прийдешнього але докопує цього
' лише ле відстаючи від життя бо
ротьби взагалі змаїань свого ото-
чення — свого народу Лише в
співпраці мнетця з оточенням — з
НАРОДОМ МОЖе ЛрОДІІТНСЯ МИС- -
тецький твір який стане окрасою
і силою того народу
У безпосередній боротьбі з
окупантом твориться сьогодні
правдиве не викривлене й не по-фальшов- аис
ворогом українське
мистецтво Зразком цього слу-
жать праці Н Хасевнча й Череш-ньовсьхо- го
У важких умовах ре-
волюційно - підпільної боротьби
повстали теж непересічні зразки
літературної творчости (прим по-
езії М Боєсллва новелі Дмитри- -
ка) там теж формується і через
підпільні --видання йде в народ і
виводить щораз нові лави борців
українська політична думка ідея
суверенної української держави
та соціяльної справедливості! в лій
узчістовлела в пориваючому кли-
чі: Воля народам і людині
В атмосфері рабства й упослі-
джений не може виявити себе ук-
раїнське мистецтво в цілій своїй
красі й блеску Воно придушене й
прибите бореться й змагається ра-
зом з' українським народом за
свої позиції в світі
Тому важливе відповідальне
завдання судилося виконати укра-
їнцям у вільному світі а в тому
українським мистцям і діячам ік-раїнсь- кої
культури Скерувати
жштя нашої спільноти на чужині
(розпорошеної по всіх континен-
тах 'з вузьких стежок і вузьких
кргозорів на широкі шляхи і ши-
рокі обрії українського духа і чи-
ну виконати свою місію у загаль-
ному пляні боротьби нації за своє
Надії курдів
Кореспондент „Ню-По- рк Тамс-у- "
відвідав останньо курдські посе-
лення в Іраку і відбуз розмови з
національними лідерами курдів
етнічною трупою що проживає в
границях Іраку Ірану Туреччини
З СССР На терелі Іраку проживає
понад 1 мільйон --курдів які праг-
нуть до об'єднання зі своїми зем-
ляками в інших країнах і до ство-
рення вільного Курдистану
Кореспондент стверджує що се
ред курдів є неприхильне иастав-леин- я
до західи'и країн які ні-
бито неприхильно ставляться до
справи політичного унезалежнення
Курдистану Загально панує пере-
конання що тільки один ОССР є
заінтересований в незалежності
Курдистану чому дав вияв (фор-
муючи зараз по закінченні другої
світової війни в північному Ірані
В БОРОТЬБІ
З АЛЬКОГОЛІЗМОМ
У- - '' дакцій7на в с„тПатртаявді" в пояяквіийласягазерет--а#
"0 'клеймить партійні клітини проф-У- 4
--ЇГ спілки й інші суспільні та розвагові £ ' }_ ' ' советські організації за те що їА'„ вони є проявляють належної ува--гидлетр- ози
алькоголізму який
Ті - ) —-"- !'" п И-Н-- "! ~Г
-- дУЛвда"захлика€ в" 'організації
&Ь у 'буадькоголЬмом 'явімце яке
лх1:'? повинному тіТчу же для советсько- -
?л і 47-г- о наррду':Л4 т
'
- 1
-- Л'Ь1'Як відомо за останні "місяці в
) і"А V с? і " гмістах - лк по-С- ''г Гі'і ІиҐввуафдетоіврдеипіодзат Сгзоврілкзоаюку' сончічноигхо
' иилшиІЛиял ігопши - ГпЛ 17Л'ЧVАТТ:"Л"V"'Л'"!"аиА "п-з'и- іи %::_ _ _ - _!_- - _ч
'Уі:г-г:-г!- --- і'!г'''_'-г- ~ -"-- "гі- "т т- - гіішрвшиігдянстванатеремі циИ
?:?пшот1мтьсяряд проступків' 1
ЙЇ'Л--¥ ОІ?Іоіьсьіса' 'Првда"яянство
І Л'с Чі копально і ломить Лсоаєтсьюг '--
ип Ь::?лодьЗДід7якої7!в
І'Г'ГОІпаїІІпппгийи: '---- -"
ній дії нашого мистецького світа
з громадянством 'та в'едностіа ду-
хом і змістом життя і боротьби
українського народу' на рідних
землях У тому змислі треба роз-
цінювати гарну ідею зустрічі ук-
раїнських мистдів з громадян-
ством яку зреалізовано в днях
З 4 і 5 липня в Торонті
Зустріч мистців
з громадянством
Під погідним онтаріпським не-
бом 'а запитій гарячими промін-
нями сонця площі їВсеканадійської
Національної Йиставн їв Торонті
відбулася в неділю 4-- го липня
ц р безпосередня зустріч укра-
їнських мистців Канади й Амери-
ки з українським іромадянством
На з стріч прибули численні пред-
ставники всіх родів українського
мистецтва й робітників пера та ук-
раїнські громадяни з краінськпх
скупчень північно-американськ- ої
гемісфери На зустріч прибув і
представник українців з Південної
Америки — о Сеульський з Бра-
зилії Він передав привіт україн-
ці з Бразилії' які з великою ува-
гою слідкують за життям україн-
ців у Північній Америці
Від 2-- ої до 6-- ої години хвилю-
вала як зрушені подувом бистро-і- о
вітру хвилі океану понад ©-- ти
сячна українська маса а гучномо-
вець зводив зі собою тил друзів
і знайомих які не могли себе від
шукати в цьому людському морі
Пригадалися наші базарі та від-
пусти Може й краще пасувала б
і тут назва мистецький ярмарок
Ніколи не бракує тіней серед
людської "маси в ясному сонці Не
бракувало і і на Першій Зустрічі
українських мистців з громадян-
ством в Торонті Друзі її широкі
круги громадян даремно вигляда-
ли розшукували за деякими відо-
мими й заслуженими представни-
ками нашої культури Прийшлося
ствердити що як потверджує це
надрукований в попередньому но-
мері нашої газети лист д-- ра Д
Донцова Комітет Зустрічі не ви-
явив настільки доброї волі або не
потрапив так повести підготовку
щоб на Зустрічі були заступлені
ц першу чергу ті наші мистці й
діячі культури з Канади й США
які займають в тому чолові місця
Ці недомагання в організації Зу-
стрічі особливо замітні були в
третьому дні Зустрічі — на Пуб-
лічній Сесії Мистців
на Москву
Курдську Народню Республіку яка
перестала існувати з моментом
коли під натиском Заходу та час-
тина Ірану була передана під кон-
тролю іранського уряду
Курдські лідери підкреслюють
що тільки в СССР їхні земляки ма-
ють змогу вільного культурного
розвитку і тільки там про них дбає
держава Ні в Ірані ні в Іраку ні
в Туреччині курди не мають ніякої
змоги культурно розвиватися не
є забезпечені соціяльно
Кореспондент відмічає що в
курдських хатах він часто зустрі
чав від руки рисовану кольорову
картину Курдистану що охоплює
терени які нині в складі кількох
сусідніх держав В розмові з чу-
жинцями курди завжди показують
на цю карту і додають що їхня
надія на СССР
ПОМЕР Д-- Р ВІНЦАС
КРЕВЕ-МІЦКЕВЩІЮ- С
7 7 на 71 році життя помер у
США кол литовський прем'єр ві
домий литовський письменник д-- р
Вінцас КревечМіцкевіціюс Прем'є
ром Литви він був назначений в
часі коли СССР підготовляв анек-
сію Литви в липні 1940 року Ко-
ли советські тілянн щодо Литви
вже були очевидні Мщкевіціюс
склав протест у Москві що при-
вело до його усуненая після чого
Литва була перетворена в' Литов-
ську ССР
Д-- р Міцкевіціюс — абсольвент
Київського і Львівського універ--
ситетів де студіював історію і лі-
тературу Ступень доктора одер-
жав на Львівському університеті"
Довійни викладав на литовському
університеті у Ковні де був дека-
ном1 а відтак після 1939 року на
віденському університеті В 1944
і І рооїі лохинув Литву у 'зв'язку з по- -
пиопиіилсціклськию лшіупацією а
до ТСШАі прибув ~?'в 1947 ІІП1І1-М- І
і сила нації
їМнмо тих великих бракгв зу-
стріч' українських мистців4 з грома
дянством на площі Всеканадій-ськ- ої
Національної Вистави в То-
ронті що закінчилася концертом
в якому взяло участь 15 виконав-
ців (баритон Михайло Мінський
піяністка Дарія Гордігнська-Кара-нов- ич
піяніст Борис Максимович
сопран Стефа Федчук сопран Лю
ба Левнцька барігтон Г Яроше-ви- ч
меццо-сопра- н Вероніка Мак-
симович баритон Лев Рейнаровнч
тенор Василь Тисяк сопран На-
талка Носенко тенор Михайло Го
линськии челістка Христя Колсс-са-Герн- ч
скрипаль Євген Ціснк
балерина Рома Прпйма і'11-лігні- п
Ромач Рудницький — піяніст) —
пула могутнім протестом проти
нищення українського мистецтва
й української культури москои-сько-большевнцьк- нм
окупантом
протестом проти ' нідзначування
300-річ- чя Переяславського догово-
ру як добровільного „з'єднання
на віки" України з Москвою та
маніфестацією непофатьшованої
волі українського народу жити
вільно у власній суверенній дер-
жаві іі розбудовувати в ній свої
мистецькі й культурні вартості
Публічна Сесія Мистців
Декляруючн себе представника-
ми свого народу присутні на З'їзді
діячі української літератури й ми-
стецтва які перебувають у США
й Канаді іменем своїх колег роз-
сіяних по всій західній гемісфері
схвалили і підписали в останньому
дні З'їзду — в понеділок 5-г- о
липня Деклярацію в якій гостро
запротестували проти пересліду-
вання і знищення що і „зазнає
наш край і народ під сучасну по
ру — комупо-росїйськн- м режи-
мом Загальною насильною колек-
тивізацією знищено господарський
і матеріяльннй добробут народу за
стосуваиням різпих експериментів
підірвано його мораль штучним
юлодом нечуваного розміру ма-
совими депортаціяхпі втішаннями
й розстрілами загрожеио самій
його біологічній субстанції
Духова культура що є осно-
вою буття народу зазнає особли-
вого переслідування й екстерміна-ці- ї
Знищено або виключено з
жптку все що не відповідає за-
гарбницьким намірам окупанта
фальшовано історію присвоюва-
но певні культурні надбання поне-
волених знищено свободу релігій-
ного вияву ідеологічних і філо-
софських систем накпдуючи рів-
ночасно поневолсіним мову 1І кль
туру окупанта Творців україн-
ської дулової культури масово ни-
щено розстрілами депортаціями
на каторжні роботи Сибіру ви-
гнанням на чужішу" а зараз
наказано святкувати Переяслав-
ський договір „який саме започат-
кував поневолення народу з різ
ними легендами про 'визволення'
'старшого брата' й інші подібні
понижуючі людську гідність ви-
гадки"
Ми „як і цілі покоління наших
попередників на чолі з великим
Шевченком не годилися і ніколи
не згодимося з подібним станом
на землі наших предків не схили-
мо юлів у поклоні перед насиль-
ством боролися 3 будемо бороти-
ся з неправдою Тереном нашої
боротьби буде служити кожне міс-
це на планеті і триватиме це так
довго поки буде на це потреба
Ми знаємо ціну миру хочемо зго-
ди й порозуміння але ми ніколи не
погодимось щоб для нас мир
означав рабство безправ'я по-
неволення"
Декларація закликає „творців
духової культури всього чесного
свобідното світу зрозуміти і під
тримати цю нашу відчаяну часто
нерівну боротьбу бо небезпека
що її несе зі собою комуно-росі- й
ськнй імперіалізм є небезпекою
глобальною і неподільною"
Деклярація кінчиться висловом
„ісолідарлости з боротьбою яку
провадить весь наш народ як та-
кож всі вільні народи світу"
Не маючи змоги в цій інформа-
тивній статті зайняти становище
до всіх проблем хочемо вказати
на істотні дуже маркантні хиби й
промахи Зустрічі які підривають
п значення і повагу Найважніший
документ Зустрічі — Деклярація
являється мертвим і безобличним
твором хоч правильним у полі-
тичному аспекті' Говориться там
про те щоми е4 мистці і діячі
культури живемо 'тими ідеалами
які дозволяють зайняти нашому
народові місце' серед інших наро- -
%
ду в дусі 'ідей Заходу" Та' це ие
окреслює виразно чітко які саме
Ідеї і вартості протиставняіоть
українські мистці ворожому світо-
ві — російському імперіялізмові
й інтернаціональному комунізмові
Ці ідеологічного порядку питання
найважливішії — на нашу думку —
не були на З'їзді належно з почут-
тям відповідальності! поставлені і
продискутовані Противно пооди-
нокі доповідачі на Сесії Мистців
не з'ясовуючі! суті проблеми ста-
вали оборонцями а навіть я б ска
зав звелнчнпками Хвильовою н
„Мини Мазайла" Кутіша (проф
Ревуцькнй і проф- - Внтвпцькнй)
Виступи проти „Мини Мазайла" 'і
Хвильового що були ведені на
сторінках української преси бу-
ли засуджені як „иайчорніша пля-
ма в житті української еміграції"
При тому так складаюся що до-
повідач про українську музику
став оборонцем „Мини Мазайла"
й театральної студії Йосипа Гір-
няка заступаючії рівночасно в
своїй доповіді зовсім правильну
думку що некомпетентні люди не
повинні братися до критики му-
зичних виступів Тнмчасом сам під-яяа- ся
не свого діла
Доповіді на Публічній Сесії
Борис Берест
На
Неповторна мельодійність невн
черпана своєрідність і непересічна
краса української пісні добре в-
ідома поза межами нашої батьків-
щини Не один раз на протязі ба-
гатовікової історії нашого народу
українська пісня займала доміну-
юче положення З піснею на устах
йшло в походи на байдаках вій-
сько іетьмача Сагайдачного Ук-
раїнська пісня окриляла одчайдуш
них запорожців З піснею на устах
боролись з наїзником Українські
Січові Стрільці Українську пісню
плекають бійці УІІА
Не тільки на бойових фронтах
звучала наша пісня З поднвугід- -
нпм успіході звучата вона й на
дипломатичному фрднті Не одно- -
ліу з нас ще стоять в пам яті дні
коли хор Кошпця завойовував
серця і розум всього чужинець-
кого світу'
Тому ле впктикає жадного сум- -
нів потреоа фаховою плекання
української пісні на чужині вза-
галі а поза хіежамн нашої Бать-
ківщини зокрема Але в якому саме
стані наша пісня тепер?
Можпа не бути безнадійним пе-
симістом щоб зауважити що стан
українською музичного мистец-
тва а зокрема нашої пісні більше
ніж критичний Не підлягає сумні-
ву оцо на протязі К) років пере-
бування на еміграції музично-хоров- е
мистецтво все більше дегра-
дує Хай це звучить парадоксом
але виразний занепад української
пісні помічається не в кількісно-
му а в суто якісному відношенні
Не зважаючії на незліченну кіль-
кість аматорських і напіваматор-ськи- х
хорів до цього часу ні в
Канаді ні в США ні в Німеччині
не створено репрезентативного мі-
шаного хору Чомусь зовсім за-
мовк хор „Україна" під кер Нес
тора Городовеика Після численних
внутрішніх пертурбацій обмежу-
ється надто короткими „гастролер-ськими- "
виступами Капеля Бан-
дуристів Зовсім потонув у болоті
загумінковостн і просвітянського
провінціалізму чоловічий хор Дум
ка" в Ню-Иор-
ку
Про „діяльність" інших хорових
одиниць взагалі не варто навіть
згадувати Вони же давно самі
себе поховали або в кращому ви-
падку варяться у власному соку
Правда за останніх кілька років
як в Канаді так і в США створе-
но кілька музичних шкіл та кур-
сів для плекання молодил адептів
музичного мистецтва Але праця
тих нечисленних одиниць обме-
жується до суто інструментальних
або індивідуально-вокальли- х жан-
рів
Хорове ж мистецтво як самостій
на ланка в ланцюгу української
музики виразно зійшло на манівці
Тому на окрему увагу заслуговує
створення при гЛітературно-Ми-стецьком- у
Клюбі в Ню-Иор- ку сту
діо-хор- у „Молода Україна" під ди
рятуванням проф Ігоря Соневиць
кого Вже тільки "актуальність за
думу говорить' сама за себе Як
довідуємось' новрстворелий студіо
хор ставить перед собою відпо
відальне і почесне завдання: на- -
: мистецтво поза не
правильні шляхи
розглядав хо
іШ£і&Г?ФХ??Х??АїЛ?™Р№ V- - - '' і - 'Г Х'Ч''-":'іТ- ' Дів як рівного серед рівних" вести хорове і ""?'£-"-- ігГГпіЗиі Жрт?і?(г0:''"-"""- У _ч '„ 0аев пірншедосмтуав'нмиісктаімчи„денкалшяроугоемо се- - жами Українина V наро- - „Молода Україна"
"-!-- ----- ------- --- --- — - „ -- - ч V--: ' _ _ _ Щі"'Т'?С'-''пІ- Г ч'-Д- - 'V Л'й - ' І '' ?х- - У- - ' І її у 9 ту ¥¥¥уу0¥¥¥00ЙФф
Мистецька виставка -
У першому дні Зустрічі — 3-г- о
липня в 2-і- й годині пополудні від-
булося відкриття мистецької ви-
ставки в Мистецькій Ґалерії на
площі Всеканадійської Національ-
ної Вистави
Приявних мистців і гостей з
Америки і Канади перед будинком
виставки привітав господар ви-
ставки п М Дмитренко передав-
ши ь дальшому слово почесному
голові Комітету н У Самчукові
В недовгій але змістовній допо-
віді н Самчук підкреслив велику
творчу живучість українського
мистецтва і його творців які в об-
ставинах „плаператного розсіяння
і мандрування творять великі мис-
тецькі вартості на славу і для доб-
ра свого народу і всього людства"
Ред А Курдпдик юворпв про
ідею Зі стрічі і практику праць Ді-
ловою Комітету Нам видається
що в хвилині врочистого відкрит-
тя виставки не конче треба згаду-
вати про тс що бло багато праці
а рук дуже маю а до тою ще й
перешкоди А ще менше треба
було говорити про заслуги Комі-
тету
Та вже зовсім незрозумілим бу-
ло ствердження що не політики
крилах української пісні
рове мистецтво не як чисту роз-
вагу а як фахову закономірну ці-
лість Бо тільки в такій завершеній
одиниці днргент може знайти спіль
ну мову з своїми співаками в ці-
лому а з кожною індивідуальною
частиною цьою організму — зо
крема
Зрозуміло що такі відповідальні
завдання вимагають наявності! ви
хованих співаків Співаків що не
тільки мають солідні знання основ
музичного мистецтва але й внуг
рішнє тяжіння до фахової твор
чости і спільність своїх надійних
настанов
Треба зауважити що така ідея
пе нова Ще задовго перед другою
світовою війною як в підсовєтськіїі
Україні так і на інших українських
землях робились подібні спроби
Так відомий цінний почин Колсс
сн в створенні подібного студіо-хор- у
у Львові
між
Ребетівець: Ну що ж приятелю
можемо продовжувати нашу роз-
мову Потрібні мені пояснення та
інформації від Ребета і Матлн я
вже одержав
Член 34 ОУН: 1 я теж
Ребетівець: Від Бандери?
Член 34 ОУН: Ні теж від Ре-
бета і Матли Ще 15-г- о лютого
Реебтівець: Е то старе Нового
там ще не було
Член 34 ОУН: Я гадаю що там
було вже все Ціла ваша ребетів-ськ- а
програма і всі ваші аргумен-
ти Тепер ви тільки перемелюєте
Ребетівець: Ти надто їдкий То ж
у матеріялах які ти одержав мог
лн бути насвітлені події не пізні-
ші як тиждень перед одержанням
тобою пошти Бо ж писання пере-
силка
Член 34 ОУН: Е це так в опор-
туністів А ви ж ребетївці — ре-
волюціонери вас — темпо зов-
сім інше От — 12-г- о лютого було
засідання на якому розбилась
„трійка" і — того ж дня двійка"
відбула своє засідання розгляда-
ючи цілість справ прийняла рішен
ня уконститулвалась повідомила
просте Бандеру розглянула й за-протоколу- вала
його віповідь за-
твердила своє рішення про ство-
рення „Колегії Двох" одержавши
на це мабуть апробату з краю
виготовила обширний комунікат
зібрала й опрацювала всі матеріа-
ли надрукувала їх приготовила
брошуру на-кільканадц- ять сторін
до висилки і здала на пошту так
що вже :15-г- о лютого українські
редакції та рЬні особи в Америці
мали „білу книгу" в руках Всю
цю велетенську роботу зробило
двох „уповноважених" за один
день ще й не цілий В п'ятій годи-
ні по пол коли замикають пошту
все вже було вискепедіюване А
рано того ж дня певно була ще
„двійка уповноважнених" у цер-
кві бо ж це було якраз наше свя-
то „Трьох Святих" а двійка" як
раз перед тим святочно відреклась
неокомунізму і
іііїї ііірг Пггкпугпнл"нишииін'ііяіііткпнррпиодлііпііи 1 иііио V!гпиімііііиіі уииіопідіішктмі і РпппЯлґітЛ :- - А1}ЙЖіі:ГУ:ет иплоплт гл
"гвіпгп- - иятміплг 1' " Ч-- і к Офіційно виставку т відкрив рад-
ний- м Торонта _дрІ? Кучерепа
висловившії в! українській англій-
ській мовахУпрюнання і привітан-
ня від"себе Ьулрави міста Приві-
тання' висловив'тежі посол до" фе-
дерального парламенту п А Го-
ловач х- -
Виставку -- 'яка представлялася
дуже поважно так під формальним
як і змістовним оглядом "примі-
щено в 4-- ох великих залях будин-
ку У ній взяли участі 60 україн-
ських мистців які передали чи
переслали на виставку 166 творів
різних мистецьких напрямків і
форм
Вже в перших годинах виставку
відвідало кілька сот осіб на чолі
з Ієрархами обох українських цер-
ков
У виставці взяли участь такі ві-
домі наші мистці як: Володимир
Баляс Святослав Гордннський Я-к- ів
Гніздовськнй Микола Бутовнч
Сергій Лптвпненко Михайло Мо-
роз Леонід Перфепькнй Петро
Холодний Е Козак І Кубарськші
Миром Левпцькпй Михайло Кміт
Михайло Дмитренко Богдан Сте-бельськ- нй
Петро 'Мегик і багато
інших а в тому молодих талано-
витих адептів українського мис-
тецтва
Але всі ці задум! виявились не-
довговічними через низку об'єк-
тивних і суб'єктивних причин Са-
ме про ці причини ми хотіли б по-
чути від наших фахових музико-
знавців Ми хотіли б почути та-
кож і про інші найголовніші ета-
пи розпитку української 'музики
Ми хотіли б почути про конкретну
творчість наших камкозиторів про
творчу працю музикознавців Ще
низку інших цікавих проблем та
неров'язаннх питань сподівались
ми почути в доповіді В Витвиць-ког- о
на публічній сесії мистців у
Торонті 5 липня ц р
В першій частині своєї доповіді
В Внтвпцькнй зробив надто ре-
троспективний огляд теоретичних
основ сучасного музикознавства
слушно вказавши на ряд негатив-
них явищ як в підсовєтській Укра
іні так і на еміграції '
Але вже в другій частині своєї
думаємо хотіла задемонструвати
свііі поворот до хрнстинізму осо-
бистою участю в Богослужснні яке
правив '~о Гриньсос Чи не рево-
люційне темпо? Відразу видно що
діло робили „крайові"
Ребетівець: Пожди приятелю
тут глум ні при чому
Член 34 ОУН: Я й не збираюся
глузувати З вас глузуєте найїдкі-ш- е
ви самі Я говорю про все те
для того щоб поставити тобі ясно
перед очі: Всего того що я вичи-
слив не можливо зробити ні 33
день і иавіть за тиждень Отже
кожному хто думає мусить бути
ясним що все поступованяя „двій-
ки" було наперед уложеяе проду-
мане укартоване Заклики двій-
ки до С Бандери щоб привернути
дію „трійки" були значить несо-
вісним лицемірством бо в той час
12 лютого коли двійка" ці за-
клики слала то комунікат про це
і про сподівану ними відмову
Бандери був не тільки вже напи-
саним але й видрукованим у бро-
шурі яку помічники двйки" нада-
вали вже на пошту
Ребетівець: То ти може дума-
єш що й само „уповноваження"
уложено тут на еміграаії?
Член 34 ОУН: Не знаю хто і де
укладав „уповноваження" Про те
ми ще колись довідаємося Та му-
сиш хіба признати що воно спо
вите не абиякою таємницею Дав-
ніше становище краю в справі кон-
флікту було з'ясоване в обширннх
письбах дуже вичерпно і тірецнз-н- о
і висилане на еміграцію окре-
мо для обох сторін ще й по два
примірники щоб один з тих при-
мірників передати другій стороні
для порівняння А цим разом '—
34 ОУН не одержали ніякого
письма ні безпосередньо ні через
ЗП УПВР та й самі „уповноваже-
ні цього письма не бачили на влас
ні оц Само ж рішення в так важ-
ній справі — два коротенькі за-
гадкові речення Ще й брак дати
Ребетівець: Ну бачиш я зраджу
тобі тайну щоб тобі було ясніше:
Довкола конфлікту ребетівцями й ОУН
У
майстренківського
пти 1
С
И ДОПивяіга£$ЯН
гЧЩм"Ж'
луінашої:
ДЕЛІ? гадаЖ:&я
РобінзбнТз
7--го 'липня 19Лі V (о -- Є "
нарасою'лЛї
мистецтва пиш? я р-Л-
1?!
ти не лншеїто СЛ
ська але з умКм ьЯ
ТеЦЬКИХ твопі"' -
Коли б організатор
СОВІСНО 6 VII н тоб над-а'- т-и іи"п-Г'- "„р'ЮЄ-іч0 їДі іІТіїсцт:
ПОТПРЙІ пііи1'"?ІИІ
роду 'обличчя ізмістаЧ
лятпся фразаміГ'иї4 -- -
іпшнімн ефектамйзйй
ських Мистців АмегЛй ш в Торонті могла б 'би
ТИСЯ ДО СКріПТеїГня і Ло'щ
лише нашої мистецької і їто ІІПІ ТПППІІПІТИ -- 2і
Iі міського націон'ально-гр-
оі
і о життя на чужіші" Б „„ аипа пом Падіі фестаційним актом' щр
ярмарком а створена на З світова Асоціація укр
Мистців бездушним мертв'
НМИ ТВОРОМ В СоЖ
доповіді В Витвицьк$''і
заторкнув і непотрібно за
ся в питання що не налп
го відношення до музики чі кознавства Прелегеит чог
ліаківіи перепинати ЧИСІЦЕвЖ
хачів що наші мистці Щ
ють ПІД ПОСТІЙНИМИ НІЦЦІ
раінської преси
Не варто навіть сярош
подібних нісенітниць Адам
гент мабуть забув1 ідо и
дпмось в країнах вільного
де можна вільно вншлі
думки ті пресі Він забув і
знаходиться на щаст им
залізної завіси і „тюріавія
Він забув що тиьіГГї]И
вільного світу колнШ'гшв'
галі а кожному іііістщї'
крема — дано найбіїші
можливості для своєї доі
па користь свого народ
Батьківщини V'
Рішення прийшло не НІ ВІ
радієвим зв'язком
Член 34 ОУН: От масі
вашу таємницю я чув дам
знає вже кожна баба Типі
ємніші" й корінь справди
ємніші „Уповноваленла'' к
радієвим шляхом В ОхрвШ
пііавла? А його ж їй'
тепер з преси зловито в!
большевіщьхе МВД АМИЦ
діостанцією шифрами я
Усім відомо що больиевш
ляють зловлених рево
а тим більше ировідниі
зу Так от: коли зловленої
(куди нам ті-- я і
ІКОЕНГІ імтцщії-- 4
Гтчгіплп ІММНЯМИ
вяивВ-чіСіїив- Т!
а обм по Редао
Складання кожного
сла яшінчулма У
писн І опмошви1 V
чергового 123 ИаттІ ВКЛЮЧНО
ї-х&- и п надісланих
пігаа ГАЙІ ПОЯВО Ь
спршлгтм Статті
цей чи Інвоаямаї '
інша ямеїОВОМ'
аП За звисі "??? '
ВЄ ВИРвГГ
1- - ттСЯППАТЙІ'
і ЛПА:
"ТТ -- -і І
-- -
па рш — ♦ТііТііЛ
'
ГмттЛт Л ІІ5А'-- Г "Г1
275 рег Л оіі
РпгНп пііав: ф9
ай1і'-- Г ві_ лмпи--иммя ' сч01}
В інішкх раївв ал ш~--
Куди нам іти
датки
їнськогом„св£Г2?
вйг-іК?і- ї
яшвайииЙЗ]
Я75 річм і ЯГЇм
и приєднуйте пеоелплатнии