Homin Ukrainy, October 08, 1966

              Стрр_4
--Лттраттрно-мистгцша
ІЛТЄРОҐ77СУРОІ £ ЖУУКОІ
МОДЕРНІЗМ І СОЦРЕАЛІЗМ КРІЗЬ ПРИЗМУ" '
СОЦІАЛІСТИЧНОЇ КРИТИКИ
В журналі (Вітчшна" (ч 8
за 1966 р) Микола Равлюк з
статті „Авангарднім реакції і
2оаигард прогресу" намагаєть-
ся дати характеристику діодер
ішму" та соціялістичного реа-
лізму" (Автор так захопленій!
тргодою" соціялістичного реа-сіізм- з'
що навіть у своїй філо-
софії естетики повторяє всю за
бріханість соціялістичного реа-
лізму в літературі і мистецтві
Модернізм о'лі характеризує
такими рисами: _модернізм в
тому числі останній його різно-
вид — авангардизм — слово-охочи- й
Він може напустити ту-
ману часом легкого часом гу-
стото іТа все це зникає Модер-
нізм тримається на двох-трь- ох
постуляггах А саме: людина іс-іг- ус
незалежно від навколиш-
нього світу (наче вона повітря
вдихає не о атмосфери і хліб
видобуває не з землі) Єдиний
стимул життя людини — біоло-
гічний інстинкт над яким вона
безсила Кіііщєеа мета її життя
— смерть іЗвідіси висновок —
людське життя ніщо тягар в
кращому випадку муки на тля
ху до могили а світ — суціль-
не безладдя
У модерністів людина безли-
ка як її життя Вона — химе-
ра Так само подається люди-
на іі життя і в історичному
аспекті Вена проходить крізь
віки епохи цртвіліваціїї і наро-
дів так і не залишивши після
себе ні'якого сліду крім химер-
них видінь а точніше однома-
нітного задсволєння інстинктів
та подібного (псотарєпня циклв
цивілізації' В романі Джойса
читаймо: „Тепер як і тоді свя-
щенний акт травлення кишеч-
ник що реґулярно щодня лрий
має і відкидає їжу" — це те
саме що „споконвічний символ
трагічної повторюваності: цик-
лів цивілізації безперервної
сміїш поколінь у процесі ста-
новлення історії"
Після такої „характеристики"
модерністів ссоєтський літерат-
урознавець" подає нам образ
соціяліїстігчного „реалізму":
Зовсім інакше виступає об-
раз людіши різні її персоніфі-
кації в естетиці соціялістичного
іреалізму іУже М Горький один
з першігх основоположників со-
ціялістичного реалізму чітко
визначгсз ставлення мистця до
людини: хДюдина звучить гор-до- !"
„Я людина я комуніст" —
проголошує Межелайтіс підк-
реслюючи тігм дві головні заса-
ди в людини — людське і соці-яльно-парті- йне П Тичгна ут-
верджує: ЛІЯ ость народ" Так
ЧЕРГОВІ
В ссестській системі п'ятиріч
ні норми вігзначується не тіль-
ки фабрикам заводам севхо-за- м
і колгоспам але теж 'спіл-
кам усіх видів мистецтва та на-
уці Мас свій „ттлян" теж і Ака-
демія Наук та її інститути
На засіданні вченої ради АН
УССР обговорювано завдання
Інституту літератури ім Т Шєв
ченкз АН ІУіССР Доповідав за-
ступник директора Гсистнггуту С
Д Зубксе Радянське Літера-
турознавство" (ч 7 за" 1966 р)
подало змііст цієї доповіді а ми
передрукевусмо для інформації
наших читачів тГмісця що по-
казують для якої цілі існують
інститути та наука в УССР
4На ХХЩ зЯзді КОГГОС та
ХХШ з'їзді КП України вели-
ку увагуі було приділено роз-віггко- ві
радянської іїауки Пар
тіл наголосіав С Д
спрямевзс діяльність наших
учешк на розвязанкя актуаль
іїик проблем г
Належна увага приділяється
візвчєнню інтернаціональних
зв'лзківнашоїітератури з ро-сійсь- к6к зарзбіжнішислсе'ян
ськими ?та іншими література-
ми світу Колективна "праця
Гворчі взаємодії російської і
украшської'лттератз'р радянсь-
кої епохТ''_а також „інші до-сліджеі- гкя
відбуватігмуть =на-- чі
шість взаємозв'язків між лі-
тературами для зіііцнежя дру~
жбй й ішродів
ІЗараз вся'крарна а разом з
нею Л Академія наукУССР роз
робляс ноєїій А]їт:рїчіи:й ЧР1
свого' росвіггку й ДІ5РС3£--
"Нова п'япїрйка'' хронадогіч--нс-Т
охоплює такі визначні і по
образ „Я" — людіхш — не тран
сформувала жодна попередня
естетігса Народ з погляду на-
шого поета — лено людини а
людина — його невід'ємна
плоть І селянин який завжди
як в житті так в літературі
перебував на самому останньо-
му щаблі існування в радян-
ській літературі зрівнюється з
усіма в людських правах Хіба
це не потверджують образи се-
лян у ІМ Стельмаха зокрема
Марко Безсмертний яких пись
мєнник залюбки порівнює з бо-
гами Ось до якого рівня під-
няла література соціялістично-
го реалізму людину везтпереч і
наперекір авангардизмі}' який
ні нащо краще не спромігся
крім нещадного збиткування з
неї-- "
Нещасний Микола Равлюк
В'н же така ж сама жертва ді-ялект- ики
московського больше
визму як письменники літера-утр- и
соціялВстичното реалізму
Він навіть не з власної волі не-
щадно збиткується з ник і їх-
нього "положення Аджеж він
добре знає що означає в прак-
тиці народ і в теорії в системі
диктатур пролетаріяту (кому-
ністичної партії) Знає що ду-ім- ав
горо селян Ленін (як про
клясу дрібної буржуазії і носія
прізатної власносте) знає що
ечгаила партійна машина та її
допоміжна сила — соцреаліс-тичн- а
література в часі лікві-
дації селянства як окремої кля
си знає куди натхненник авто-
рів соцреалізму — комуністич-
на партія висилала мільйони
селян — „богів" в часі колек-
тивізації і в часі п'ятирічок і
до яких височин підняла образ
людини образ селянина у най-
більшому коїщеігрраційнсму та
борі — ІСІОСЗР що його знає іс-
торія!
іСоцреалістична література —
це спільна брехня а ші теорія
естетики — вибілювання брех-
ні цебто — подвійна брехня!
Зразком ціаі брехні є і писан-
ня Миколи Равлюка Нещасний
письменник] що себе „люди-
ною" назиеаа або й народом"
а на його захист виступити не
може ані боронити його прав-
ди В ніякій іншій системі жит-
тя людської спільноти гола ек-
зистенція _— „священний акт
травлення" не змушував люди-
ну до такого понігжєння ліодсь
кої ігідности та и прав бути лю-
диною як це сталося в літера-
турі соціялістичного реалізму
в літературі окозамишюваннія та
суцільного упїдлення
ЗАВДАННЯ ІНСТИТУТУ ЛІТЕРАТУРИ
АН УССР
Зубков
солідарностй
дії 'як 50-річ- чя великої Жовт-
невої соціалістичної революції
150-річ- чя з дня народження
Карла Маркса і ДОО-річч- я з дня
народження В І Леніна
Ісвститут розробляє єдину ком
плексну проблемо'- - „Закономір-
ності розвитку світової літера-
тури в сучасну епоху" яку
складають кілька часткових
проблем і напрямів Виходячи
із наших завдань зазначив до-
повідач в Інституті розробля-
тимуть такі проблеми:
І Ленінізм і література
ШІ Закономірність "розвитку
3"країнської літератури (Зв'яз-
ки з російською)
ІШ Ленінська ідея інтерна-
ціоналізму і проблеми літера-
турних взаємні в сучасну епох-
о--
йу Ідейно-естетігчі- гі заксно-- "
мірності "розвитку російської
реалістичної літератури ~сло
віянських та інших зарубіжних
літератз"р
V Літературна спадщина
"Вперигз-- 1 чергу йдеться про
ідеіийгіг і наз'ксвіїй ріваш лі-тератзтр-
юсх
праць які повинні
елзтжити потребам камукістич-- '
ного вихсваїащ плекати й-змі- ц
нювати інтернаціоналііи гіочут
тя Адже саме уЛіас зазначіів
доповідач чїі не найбільше під } 'рзтсамїікснкретіигх і промові?-сті- к фактів історії духовного
розєіпку зФїського народу
аджесаме літератзїа чи Іїе най
певніше засвідчзт одвічиісгь
братерських почулітів українсь-
кого й російського народів Ху-дожіш-літерату-
ра'чи
нсГнайяс-кравіш- е
показує й'годтверджу с
'наскітьхиічужіппі єорсжіпї'и
Л І£Е РА Т У Р А І_М ИиС Т Е"ЛХВ8 жовтня— ОсІоЬег 1966 РдкХН:-- Л 10(166)
народеві завжди озтли націсна-лістич- ні
вигадки про якусь „бо-
ротьбу" ьсіж національними
кз-льтура-
ми
Особлівої ваги набирає даль-
ше вдосконалення коордімації
наз-кев- о дослідеюї роботи Гнс-тіп- зт
певіхіен 'як коордіїіацій-еіи- й
цєеггр спрямо-ват- и росви-то-к
літературоенгвства в рес-пз"бліцідопома- гатіг
викладачам
зуаів раціонально використовз"-ват- и
свої творчі можливості
Зникати зайвого паралелізаіізг
розпорошення сил розробки
ДРІб'ЯЗКСВИХ ТЄМч
УКРАЇНСЬКІ КУЛЬТУРНІ ДІЯЧІ РОЗПОРОШЕНІ
ПО РЕСПУБЛІКАХ СССР
Насилаючи в Україну моск-вин-ів
колгз"ністична партія ста-
рається виселювати зткраінців
поза межі республіки Ці прак-
тики відносяться не тільки до
селян-колтосгиіи- ків фабричник
робітників і студентів але теж
і висококваліфікованих інггелек
туалів Останньо вже й пись-мєнник- ів
висилається в Мос-ковщи- нз
хоч для цього немає
навіть сповидноі причини
іЧіттаючи підсовстську пресу
кожен хто вміє її читати знай-
де для цього багато прикладів
В журналі Дніпро" (ч 7 за
1966 р) поміщено „Ангарські
новели" Галини (Кисіль Там по
міщєно'її знімок і коротку біо-
графію багатомовну:
„іГалина Осипівна Кисіль на-
родилася в Києві Пізніше ра-
зом із батьками переїхала до
м Львова Закінчила Львівсь-
кий Державний університет ім
І Я Франка (факультет іно-замн- ик
мсо) а також заочний
відділ Літературного інститзту
їм О М іГорькото
Після закінчення з"ніверсите-т- у
Г Кисіль зічіггелсоала в
сільській школі на Львівщині
Потьм поїхала а будівництво
Братської ШС" де працювала
спочатку бетонницею потілі ви
хсвателькою в робітничому гур
тожшку літпрацівником у га-
зеті інстрзтетором міськкому
В ЛКіСМ вчителем Нині віжла-да- є
німецьку меву в Братсько
УКРАЇНСЬКУ МОВУ МОСКОВЛЯТЬ І В ПОЛЬЩІ
ІУ Варшаві виходівть газета
„Наше Слово" Єдина зчфаїк-ськ- а
газета для кількох сотень
тисяч зткраіицкЗг що зазнають
постіїйної полонізації Названа
газетка — це ніби вияв поль
ської веліжодотшности для на-
ціональних меншин і дарзнок
для зщзаіщів тігжнєвіж дру-
кований українською мевою
Але чигаючи що газету бачи-
мо що її видає старший мос-
ковський брат а не зтсра-інц- і Мсва цього видання не тільки
московська своїм правописом
але зі граматикою Ось один з
багатьох прикладів: „на вер-
шині сосни метрів за тридцять
од землі евила собі гніздо пара
чорних коршаків А біля його
основи між сзчечківі влаштз'-вал- п
кубельце два польових
горобця"
В тій же газеті є моєнійі
спеціяліст" — М Лесів що по-ястн- юс
читачам причину чому
саме „пишемо Хельсінкі а не
Гельсінкі?4 Вкі каже: „в ук-раїнськ-
омз
прасоппсі краще бу
ло б писати: Гельс'нкі бо іншо-
мовне п ближче до українсько-
го Г нілс X Тзт однак діє силь-
на аналогія на писання цієї на-
зви в російській мові Раніше
з освоєні чужі назви з Ь пере-
давалися в українському і ро-
сійському правопис! через Г а
в словах які почали вживати
Велике сначєнкя в ексномін
ному і
областей
мала допомога їм
кадрами обмін виробни-
чім -- досвідом 'і
досягненнями змагання
між
республік Збудовані після вій-
ни вїімагали ква
ліфікоосної робочої сили якої
в західціх 'областях не булоібо
їх мала кзстар І
і бзгта' слабо роз- -
впнутою На
робітіпгчіій клас східніх обла-
стей краінії Російської і Фед є
рації' та 'інших республік На'
постійну роботу до Львова при-Дха-- їи
інженери технїкц нау--
Удасть у"ііиіЗ "сгіуіялізапД
вонипочіїїалі- - як праеішо з
Зараз ідеться про_ доцільне
використання кваліфікованих
наз"ковц"ст особлітзо докторів
назс раціональний розподіл
сил між темами про вміле по-
єднання і ко- -
ЛеКТИЕПИХ ДОСЛІДЖЄЕІЬ"
Як бачимо із заплгневаного
назтка в Україні тотально сто-
їть на вислзтгах
що вживає з'сіх адміні-страті-вни- х
засобів для лікві-
дації творчої свободи в Україні
і насильної рзтсифікації з"кра-'исько- го
народз'
му філіялі Іркутського політех
ігіічного онститутз'
'Свої оповідання Г Кисіль по'
блікувала в зкзірналах Ков-тєн- ь"
Дніпро" в
газеті' а такояс у різних
колективних збірках та альма-
нахах Цього року Львівське
обласне видавництво випустило
першу книжку молодої пись-
менниці „Ладукська легенда"
Зараз Г Кисіль тотуїе до друку
нову збірку оповідань"
Це біографія не тільки однієї
Галини Кисіль Це біографія
десятків і сотень тисяч україн-
ських юнаків і юнок що кож-
ного року виривають їх з ґрзтн-т- у
батьківщини і перещеплю-
ють в нові землі та клімат
щоб творити расовЦ духові та
національні гібриди Багато з
них перемагають обставиші і
задержують зв'язки з батьків-
щиною 1
(У „Вітчизні" (ч 8 за 1966 р)
в частині „Зенітка" що появ-
ляється у кожному другому чи-
слі журналу поміщено твори
Володимира Ле
вицького та Костя Оверченка
При прізвищу В Лєвицького
зазначено місто Скопин Разлн-сько- ї
області! а при Оверчен-ков- і
— місто Елгава Латвійсь-
ка ІСОР
На жаль названих двох пись-
менників біографії не подано
Та'-дол- я (Галини Кисіль гево-рігт- ь
за всіх
ся пізніше ближче до наших
часів чз"же її почало передава-
тися в російській і з"крашсьюій
мові літерою X"
Не пише цей іМ Лесів що в
російській мові букву Г чита-
ється як Ґ 'і що росіянам прак-
тичніше застугогти чуже Ь бзтк-оо- ю
X Але чому це саме мають
робити зткраснці що мають бук-
ву Г і так її вимовляють як і
чуже Ь?
іПощо ж тоді Хельсінкі наві-
що Хемінгвей і Ханой як все
це 'українець добре вимсоляс
своєю мовою і не гірше як чу-
жинець якому слово в оригі-
налі належить Коли ?к каца-
пові Бог відмевкв ласки людсь-
ке Г вимовляти як йото інші
народи вимовляють тоді від
цього ще не має ніякої потреби
пхати здореву з'країнську голо
оу під московське євангеліє і
свою мовз' калічити! Зрештою
кожєеі нарід має свою мову а
кожна мова свіїі власний пра-
вопис І тосіз' московський пра-
вопис пріпші'вати з"краіиській
мові — це насильство і безглз'З-д-я
т зв дрзтжби народів" і
національної політики" боль-шєвик- ів
Для українців цей
факт тим гіршгаї що це без-
глуздя вже перелазить меткі
СССР в країни де московсько-
му шовінізмові і
місця бути не повинно!
бзідівшіцтва підприємств Мон-тз"вал- и
зіртаткіз"вання на ково-зсоїдовасі- їїх
фабриках і заво
дах дсполіагали ' вводити їх у
дію і що найважлЗзвіше вчійш
ігісцєвГех робітників оволодіва-
ти технікою виробничими про-
цесами вихсвз"вати кадри - ро-бітни- чого
класу та ііггелігенцД
які пршшіли в основному з"сіл
Екгомічне життя' трз--щи-х
західніх ебластей як і всі-
єї краСни таким чипоаі глибо-
ко Такою зк
є сама їгра- -'
ця 'радянських людей бо вона
вливається в ""спільнїаі стру-'мі- пь
боротьби за комунізм" '
зблігоен- -'
іія "народів -- — відзначалося в
звітній доповіді ЦК-чКПО- С
'ХХТТТ "з"здссі ііартцу — змщ-- "
уз Із друж- -
ЧОМУ РОСІЙСЬКА МОВА І ВИТІСНЯЄ
УКРАЇНСЬКУ-- В ЗАХІДНІХ ОБЛАСТЯХ УССР?
кзтльлурному"р6звіггку
західньоукрайїськіїх
кваліфікова-
ними
назтксео-гехніч-ни- ми
трздовіппі колектіаваїиі
підприсліства
промзісловість
кісГхарактер
допомспрігіішсв
'коецііробіггні£кіі різшхх'профе-сі-й
хромш
індпвідуальшгх
комз"ністичноі-парті- ї
„Літератзр-ні- й
співробітників
народовбивст-в-у
іктєїрїіаціангльне
"інтєрїащаіа-тьно- ю
Яде-велізігйтпроц- ес
иекіня'неротріЕнііх
КУЛЬТУРА
ои і оратерства едности і зтур- -
ТСОЗНОСТІГ"
—Росвігток кз'льтури неанму
че сз"прсводжз"сться об'єктітз-ні- ш
і заксноміршім процесом
зближення і озасмозбатачєсіня
иаціснальних кзльтзтр обльїну
дЗ'хсспими багатствами між со-ціялістич- шзиі
націями- - Цей
процес прискорюють такі фор-
ми кз'льтурного слілкз"ваііня і
зміцнення взасмпіх зв'язків на
родів які виникли не так дав-
но але вже стали традиційни-
ми — декади і тігжні братніх
літератур і мистецтва кіно —
і мзтзичні фестпзалі вечори
дрзтжби народів СССР перек-
лади на національні мови тво-
рів хздожньої літератури
„ІУсі ці заходи позначені за
дзтшеєнісгю і сердечністю прой
няті дз'хом полум'яного радян-
ського патріотизму та дружби
народів У них берзтгь участь
предстагаппаї різних національ
ностей адже виробничі колек-
тиви інтернаціональні і за сво
В Ужгороді відбзУїася
конференція присвя
чєна проблемам новеліїстики
Участь у конференції взяли
представники дванадцяти висо-
ких шкіл України працівники
Інституту літератури Ам Т Шєв
чєнка АН ІУССР письменнику
і критики
Крім українських доповідачів
(В Фащєнко М Левченко (Оде
Під таким заголовком поль-
ський часопис „{Грибз'на люду"
(ч ИЗгІ за ІЦ966 р) що появля-
ється в Ряшєєі прішіс наступ-
ну вістку:
„ІВ західній частині Горліщь-ког- о
повіту і в сусідньому
повіті перебзтза
ла група науковців з осередка
народнього мисте-
цтва Польської Академії наук
у Кракові та Музею народньо-
го в Санаці Під
проф д-- ра Рома-
на Райнфз'гса наз"ксві
провели
7 церкев в
та 26 в
повітах Осередок дослі-
дження народнього мистецтва
і Жиггтя" в
ч 55 ц р про ви-
дання у
листі-
вок п „Чи знаєте ви
При
чому ставить слушну оав-ва- гу
що це видашгя не
належно
діистецтва бо до
нього не включено
мистецтва княжої
та багато вели-
ких мистців
із стор 1)
слідесно відбирає з рук
Т Шевченка Його не
можна робити"
писав М у листі до
Мелітсна Бз-чикськст-
о „Шев-
ченко поет волі народу і для
нього слава хоть би во-
ла й була на якого-не-бу- дь
не мас ці-
ни коли нарід невільний" Піз-
ніше в Же-
неві (М пише ве-
лику
і соціялізм" яка була
є 1879
роцои іШевчеішові затісні націо
нальні рамки каже тут Драіч
манов Він як і Гоголь поет
Лалкі вистзтші (М Драгома-ноо- а
російсьнкаоїзахлііьтсетратури ' наполо-
хали
фігурою" Партиць-ки- и
— агентом уря--:
ду і т д О щосили
старався у
~ДТравді' не було і духу
„-- Л ідеях
М бачіпз джерело ф великих помилок неспргведли- -'
вості і темноти Він відкривав
яжл роз-
глядала народ як
бо в
йогожилах буціігго тече ков- -
їм складом
всі навчальні заклади
прсспгкас і в
оідсіосіяш людей їх
побзт традиції звігчаї
и_ІдеІ 'інтернаціоналізму за-
кладені і в політігчних відноси-
нах нашої країни- - У радянсь-
ких людей всіх
є одна — СС
СРТ інтереси спільна бо-
ротьба і єдина мета — будів-шщг- оо
ксхмз"ніамз' один рзльо-в- ш
спільїпій вождь — комз'-ністігч- на
партія"
ч 6 за 1966 р )
До наведених ціггат більїшгх
ксмєнтарів робити не треба На-
писане докладно допомагає чи-
тачеві зрозз'міти з'мсоїг в яких
зкраінське населеіпгя виміню-
ється мільйонами з
та інших союзних респз'блік в
яких з'пФаіІ1ські міста стають
„інтернаціональними" а їхня
культзіра —
КОНФЕРЕНЦІЯ ПРИСВЯЧЕНА ПИТАННЯМ РОЗВИТКУ
НОВЕЛІСТИКИ
респуб-
ліканська
літератзроснавці
ДОКУМЕНТАЦІЯ ЛЕМКІВСЬКИХ ЦЕРКОВ"
Но-восандецьк-
очу
досліджеіаія
бз'дісніщтва
керівництвом
співро-
бітники фотографічну
документацію Гор-ліщько- му
Ноєосандець-комі- у
НЕ ДБАЮТЬ ПРО НАЛЕЖНУ ПОПУЛЯРИЗАЦІЮ
УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА
„Культура
інформує
'видавництві „Мис-
тецтво" комплекту
ук-
раїнське мистецтво?"
по-пуляїрі- тзує
укра-
їнського
зовеш
України
пропущено
'ДОСОВЄТСЬКОГО
періоду:
„Листівки надруковано
корони
голові
працю
табір
щоб'
сдіиі
са) К Волинський В П'инсв
О Мишанич Л Коваленко (Ки
ів) Ф Неборячок І Деїшсюк
(ЛьвівХ вистз'пали з
Зєні і письменники
(Ю Бач М Роман)
працювала трьо
ма секціяйш: історій новел и те-
орії літератури і мовознавства
( Вітчизна" ч 7 за 1966 р)
ЦАН в Кракові обніме акцією
наз"кової терито-
рію всієї _
Дїаше слово" (ч
35 за 1966 р) з цього приводу
друкує коментар:
„Щей факт може тільки ті-
шити тих зісіх яким теперішня
і майбутня доля церков лежить
на серці Вони хочуть вірити"
що за цими початковими захо-
дами підуть роботи по забезпе-
ченню церкев перед знищенням
і спустошенням які є наслідком
неналежного
браком опікц чи звичайної
трабіжкп (напр ікон старсвіяі-ни- х
церкоєних книг) що вреш-
ті почнеться належна консерва
ція"
якісно є ли-
ше до добору _Чому не
включено до
цього мистецтво
Київської Русі? Звігчайно
але
ж кому не відомі „Юрій
чи
Можна б
і щодо окремих тво-
рів Взагалі ук
мистецтво подане
івкрай обмежено Хіба імож
на що в комп-
лекті нема картин І Тру-
пи С
та" азіятська кров
саме і и-жац- тоом'
народу по
яснюзали політику обрз'сіння"
яку провадив царський уряд
щодо народів На
великому матерія-л- і
М показзх що
свої бзгли в бага-
тьох ткраїнах світу починаючи
з Ассірії і кінча-
ючи сз"часною Францією Він го
ворить що така політика не
ознака певної
нації а ознака певного громад--ськог- о
порядку Щодо україн-
ських то М Дра-
гоманое що і вони не
такі вже безззбі та лагідні 'і
своєю не
перед іншими „'—Наше
'зовсім уже ' не
таке мігрне Послухайте з якою
ненавїістю говорять іноді наші
люди поляків жй
дів і подумайте іцо б сталось
з тими сусідами нашими на 'Ук-
раїні коли б вдалось пашим
взяти уряд на
Україні 'в 'свої руки Яке б вони
їм
Наведені цитати показують
для яких цілей"
М в іУОСЗР яку
ролю він відігравав -- у минуло-
му
допомозі його{„ ідей" Москва хо „ че оццгрссти л-і- е асторія'иде- -
вперед історлок п-заверну-
ти
не можна і
ДРАГОМАНОВ У СВІТЛІ ШДСОВЄТСЬКИХ
(Закіггчєсвдя
націо-
налістів
націоналістом
Драгоманое
Хмельницького
уже'перебз"ваючи
Драгоманое
ДІІевчепко зткра-їнофі- ли
надрутесванав #Дроііаді"
з'агальноросійськжй
українських націо-
налістів ВоБарвінський}нази-ва- в
МДрагомановз найшкід-ливішб- ю
російського
Коі5іськіиї
відновленій
Драто-канеєськог- о:
націоналісті?иїихг
Драгомасісо
фальшивість „теорії"
російський
'"Дажерсоі" тРскжацький"
Багатонаціональні
Іїргериа-цісналіз- м
сімейно-подрз'ж- ні
національнос-
тей Батьківщина
(„Жсатень"
роаійсьхігм
есесоюзно-москев-сько- ю!
„НАУКОВА
доповідями
Чехосло-ваччин- и
Кснферащія
інвентаризації
Лемківщини"
(Варшавське
використовуван-
ня
Зауваження
наприклад
комплекту
вікторина популярна
Змієборець" софійські
фрески? поспере-
чатись
дожовтневе
раїнське
погодитись
Васильківського?"
Націоналі-
сти '„зажерливістю"
російського
неросійськихі
історичному
Драгсліаііов
„обрзхителі"
стародавньої
ражерливости''
націоналістів
зауважусь'
вбйсєішчістю постзїп-лять- ся
неціодальство
про'москалів
'паціопальникам
„обукраїнення" прописали!''"
реабілітовано
Драгсіїаїїсоа
гякуролю'ще сьогодіїі'прй
МИХАЙЛО
МОСКВОФІЛІВ
демократіїчної