Homin Ukrainy, November 12, 1955

              V V--- — ~ ~ Г'" " Г"4 г- - і~-'гі- ':' 'ії"'' уу"'гГУ~лугагЕ і'Т —і і
івУ
ГЛШ РІК ВИДАННЯ Т£ ?гомінукра!нй— суспільнополітичйййтижневик4їСй IV і1 і?' 4? ' № Видав' Видавнича ІСпІлміГомІн"Уіфа1ни€ зіобіОпорівТороіггС"ОнЯуИГ-- - (339) Г І ТОРОНТО- - Онт - КАНАДА4 НЬЮ ІИОРКНИіСША'' ' ЧЯ'
ЛГк' СУБОТА' г '-
-о ггс V лноми икііиу' — иккАітлнУЕЕіауі:'{ $$ ж1
12 'УТ і А і РиЬІіаЬеа еуегу Заіигсіау Ьу„"НотІп Цкгаїп РЬ1віСоЛиаІЧ1-- ' Ті-- -
1
і листопада 2 Л40 ВаіЬигві 5Ь ТогопіоМіОпі Сапасіа! 4ТеЦЕМР"-'е[&:4797- : Ж' і ЙГг
1955 V
АДРЕСА РЕДАКЦІЙНОГО' ВІДДІЛУ ГрМОНУУКРАЇНИу вї'СШАІЙ§
О-- г Р МігсЬик г!-- Г 1 61 0 Коап 51 ' — РЬПасїеІрЬіаШіРа 'У~Л -- і 5'А£"Й Цііи одного примірника: 11
В Канаді — 12 ц' АІГГНСЖІ2еЬ АЗ ЗЕССО СІазЗАІЦ'РрЗТ1
в США — 15 ц
' ОЕРАКТМЕКГОТТАЧУАК'Л їVі" ЧЧ'-'Ч- &
і "'і
-- - г
-- ' -- л — 'л-і'о-
-а іМ
! -- ии1 1- -
Редакиійна
Перед приїздом „смиренної
делегації до Канади
(пт) Протестантська „06-єдна- на
Церква Канади" („Ю-найте- д
Чнрч") повідомила
громадянство окремим комю
піке про недалекий приїзд до
Канади совєтської церковної
делегації В склад цієї деле-
гації мають ввійти: два ви-
значні представники „Росій-
ської Православної Церкви"
а саме московський митропо
лнт Николай і архиєпископ
Палладій" з Волинської і Рі-венсь- кої
єпархії та два се-
кретарі
МптрополитНиколай (Яру
шевич) був за першої окупа-
ції західніх областей України
екзархом Західньої України
а під час другої світової вій
пі в 1942 р належав до тих
що кинув клятву на митропо-
лита УАПЦ Полікарпа" Не-
щодавно большевицька Мос-
ква нагородила його орде-
ном „трудового червоного
прапору" за „велику патріо-
тичну діяльність" і „за заслу-
ги в боротьбі за справу ми-
ру" Арх Палладій ближче
нікому невідомий на всякий
раз мабуть не ліпший
за митр Николая Прізвища
секретарів не подано до пуб-
лічного відома але знаючи
дійсність і практику больше-викі- в
треба думати що це
будуть підставлені агенти
ЛІВД
„Побожна" совєтська цер-
ковна делегація приїздить у
відвідини не до православної
церкви в Канаді а до проте-
стантської „Юнайтед Чирч"
Відомо що Православна Цер
ква за своїм характером да-
леко відбігає від позицій про
Поновне
Не зважаючи на наші кіль-какраті- ш
прохання а справі
порядку переведення збірки
на пресфонд „Гомону Укра-
їни" дехто з наших Шанов-
них Приятеіів-Збірщик- ів є
пристосовується до тих ви-иснень~і- що
молес некорисно
відбитися на перебігу пре-
сової кампанії
Тому ще раз прохаємо на-ки- їх Шановних Уповноваже-
них і Збірщиків щоб конче
придержувались наших вияс
пень поданих в окремому
обіжнику і на сторінках „Го-
мону України"
Вони загально зводяться
до таких точок:
1-
- Збірка пожертв перево-
диться на ліспі Кожну по-жертвов- ану
суму — більшу
і найменшу належить вписа-
ти на збіркову лісту побіч
прізвища жертводавця
2 Хто пожертвує доляра
чи більше то за коленого до- -'
іяра йому треба видати ну- мерований квиток з бльоч- -
ка що їх у потрібній кілько-
сті матимуть збірщики в ча- сі ампаніі Такий квиток дає
нагоду жертводавцеві одер- жати одну чи більше з з'фун
Дованих нагород
3 Прізвища всіх жертво- давців будуть поміщені на
сторінках „ГУ" незалежно
мвбіаиджвахивібсбаоитіищоогпоожлжеоершрттувввоуадвтаиавнеоцсїьвосгнуо-е
прізвища в пресі
Пожертвувана сума менша
іД доляра не дає права до нагороди тому на такі по- жертви не дається квитків
п
тестантизму Беручи до ува-
ги догматичні заложення ви
ходило б що нібито Право-
славна Церква не повинна ма
ти нічого спільного з „Юнай
тед Чнрч" Але тут справа не
в чистоті православ'я не в
з'єднанні всіх православних
автономних церков і не в
обороні їх прав та гідности
але в політиці червоної без-божниць-
кої Москви інстру-
ментом якої є керівництво
„Російської Правосла в н о ї
Церкви"
Відвідини в Канаді заміс-
ника московського патріяр-х- а
є дальшим звеном у лан-
цюгові т зв мирного спів-
життя і лоза рамки звичай-
ної пропаганди і глибокого
сондажу про канадійські цер
ковні стосунки та становище
10найтед Черч" не вийдуть
Українці та представники
інших етнічних груп яких на
роди перебувають поза заліз
пою заслоною повинні підне
стн рішучий голос остороги
та протесту проти запляно-ваног- о
приїзду „смиренних
гостей" Українські євангели-к- и
які близько стоять до
„Юнайтед Чирч" мусіли б у
першу чергу внести роз'яс-
нення і поінформувати гос-
подарів — провід „Юнайтед
Чирч" про положення інших
християнських а зокрема ук
раїнських Церков в границях
СССР Відповідальність за
такий стан в немалій мірі не-
суть запрошені „смиренні го
сті" навіть особисто Вони
своїми ділами і поступуван-
нями допомагають ліквідува
ти неросійські Церкви і ви-
нищувати їх духовенство
вияснення
'о повищого яісГїь ЩО іНЄ
вільно і недоцільно та неко-
рисно ставити справу в та-
кій площині --що жертвувати
треба не менше одногодоля
ра Така практика звужува
ла б непотрібно круг наших
лсертводавців і могла б вно-
сити певні неіясності
Уважаємо що справа ви-
соти пожертви залежить ви-
ключно від жертводавця та
від його1 спроможностей і
доброї волі
Тому тут крім нашої вдяч
пости для жертводавців ні-
чого 'більше висловити нам
не приходиться
Просимо це наше вияснен-
ня взяти до уваги під час
дальшої акції'у пресовій кам
панії
УВАГА! ВІННІПЕГ УВАГА!
ВЕЧІР НАРОДНЬОГО
ЛШСТЕ11ТВА АКН
Антнбольшевнцькнй Бльок Нам
дів Відділ у Вінніпегу _ Жіноча
Секція
влаштовує
в суботу дня 19 листопада 1953
вЦ год 6-- ої вечора
в авдиторії св Покрови
при 932 Каледж Евню
ВЕЧІР НАРОДНЬОГО
Ч МИСТЕЦТВА
— МІЖНАЦІОНАЛЬНА ЗУСТРІЧ
В ПРОГРАМУ ВХОДЯТЬ:
1 Показ иародяьої ноші
2 Виставка мистецтва
3 Концертоза програма кожкоТ
національної груші зокрема (на
родні псні танші й иуликаї
4 БуФїг з національних етпяи
5 Загальна забава з танцяим
На цю товариську мЬюшіІомялипг
зустріч —' щиро запрошуємо все
УФїнсьие громвдтство міста
1 - ВІинЬїеіу'
До актуальних міжнародніх
Піне: ціллю Совєтів не є безпека
Вже другий тиждень три-
вають у Женеві наради міні
стрів закордонних справ
США (Великої Брітанії Фран
ції і СОСР Наради ці мали
б зовсім реальний плян для
реалізації т зв „Женевсько
го духа іщо був винесений
на липневій нараді голов зга-
даних чотирьох великодер- -
жав Міністри закордонних
справ повинні б показати на
практиці при розв'язці кон
кретних 'питань що всі спірні
і нерозв'язані проблеми які
розділили світ на два проти
лежні таоори можна врегу
лювати мирним шляхом пере
говорів В основному Захо-
дові йшлося про те щоб ще
раз перевірити і показати в
правдивому світлі всі шумні
заяви совєтських лідерів про
мирне співіснування і ділове
співробітництво
На порядку нарад стоять
питання: об'єднання Німеччи
ни європейської системи без
пеки роззброєння і 'покра-
щання відносин мілі Заходом
і Сходом на різних ділянках
лаїття Обговорені дотепер
два перші питання показу-
ють що Совєтський Союз ні
в чому не думає поступитися
зі здобутих позицій ані зре- -
зигнвати зі своїх загарб-
ницьких плинів Предложені
Молотовом пляни об'єднан-
ня Німеччини — це повторен
ня дотеперішніх совєтських
проектів які зводяться до
відомого совєтського пляну
чолективної безпеки в Евро-п- і
Єдине нове що подав Мо
готов у своєму найновішому
пляні в дні 2 листопада — це
конечність безпосередньої
співпраці „двох Німеччнн"
над підготовок) об'єднання
Німеччини До речі він ви-двиг- нв
проект східньо-ні-мецьки- х
комуністів про ство-
рення „Німецької ради" яка
постала б з делегатів парля-менті- в Західпьоі і Східньої
Німеччини У цьому випадку
Молотов хотів звести пробле
му об'єднання Німеччини до
внутрішньо німецького пи-
тання яке має вирішуватися
самими німцями за активною
)частю представників Ні-
мецької Федеративної Рес
публіки і Німецької Демочра
тичиоі Республіки Цей плян
був заздалегідь підготова-
ний Москвою Сюди нале-
жить нав'язання днпломатич
них- - взаємин між СССР і бон-
нським урядом та обдаруван
ня правами „суверенної" дер-
жави Східньої Німеччини
„Німецька рада" що дуже
нагадує колишній польський
„Люблинський комітет" я-к- ий допоміг Москві "прибра-
ти до рук Польщу мав би
устійшовати спершу спільні
для обох Німеччнн справи
мита пошти телеграфу ко-
мунікації транспорту війсь-
кові й т п справи створю-
ючи передумови для практич
ного об'єднання Що це об-єдшан-
ня яке мало б наступи-
ти в неокресленому реченці
а в усякому разі не скоріше
поки не буде створена за со-вєтськ- им плином загальна ев
ропейська система безпеки
розуміє Москва ие інакше як
втиснення цілого політично
го і суспільно-господарськ- о- '" ліши оахідньої Німеччи
ни у створені вже в Східній
Німеччині ікомуністичні фор-
ми не улягає жадного сум- ніву Молотов виразно' (під-
креслив що теперішня поді-
ти Ч'на і соціяльна система За
подій
хідньої 'Німеччини у якій го-лое- ну
роію відограють чужі
монополії капітал і великі
землевласники повинна бути
змінена в тому напрямі щоб
у німецькому уряді керівна
ролія була забезпечена за
„миролюбними народніми
силами"
Цей плян Молотова в яко
му він захвалював навіть мо-нопарті- йну
совєтську вибор-
чу систем}' найкраще свід-
чить про справлені заміри і
пляни Москви по відношенні
до решти вільного ще світу
її французький міністер за-
кордонних справ Піне заби-
раючи слово в дискусії над
цим 'пляном Слазав: „Совєт-
ський Союз заінтересований
лише в тому щоб накинути
німецькому народові означе-
ну соціяльну і політичну си-
стему та диктатуру яку на-
кинено вже частині Німеччи-
ни Це означає — говорив да
лі Піне — поширення КОМ}'-ністичн- ої
неволі на Европу
починаючи зі Західньої Ні-
меччини" 'Коли взяти до ува
пл цілість совєтського тіляну
європейської' системи безпе-
ки з вимогою ліквідації НА-Т- О
й зсунення з європейсько
го терену американських
збройних сил та американ-
ських баз то тоді опан)ван-н- я
Европи большевицькою
Москвою шляхом „мирного"
проникання стане лише про-
блемою часу До цього саме
зміряють кремлівські ліде-
ри при помочі політики від-пружен- ня
і злапднення
МАРОККО
НЕЗАЛЕЖНОЮ
ДЕРЖАВОЮ
Фрссщія оідваомілася під напором
самостшницькігл вимог і боротьби
арокьанців ла ріипчиЛ кроч в
напрямі нормалізації відносин у
Лізроиьо Франил'зььі її лряд прий-
няв а сво€м засіданні в дні 5 лн-стопа- та
постанов) про тіоворот
Мозаммеда ібен Юссефа на сл- -
тансьиїй престот у Марокко У
зв'йзкі з тим міністер закордонних
справ П не відбув нараду з бен
Юссефом в дні б тнетопата Пові-
домляючі його про рішення фран-
цузького }ряц Піне' заявив що
іМарокко стане тепер аповмі само-
стійною дерлч-зво- ю з власним пар-тпмент- ом
і урядом а чолі дер-
жави стояітпме лісп арх — сзлтаїг
іТріюмфальнпв поворот бен Юс-
сефа як монарха вільного Марок
ко до Ч'абату передбачають на 18
листопада До того часу владу в
Марокко виконуватиме 4-чле-
нна рвгенщііна рада
ЖЕНЕВСЬКА
КОНФЕРЕНЦІЯ
В ТУПИКУ
Женевська конференції міністрів
закордоннії справ у Женеві не розв'язала ні одного лнтгиня що
стояло а порядку нарад Після ці-лотімаїе- вих
'без}спншиох дебат над
проблемою Об'єднання Німеччини
європейської системи безпекіцмі-иістр- п
'західніх дерскав предюМі-л- п
в п'ятницю 4 липня свій спіть-нк- й
проект загалтонімецькік вн-бор- ів які мали б відбутися у верес-
ні 1956 року У щьом проекті по-
ставлено вимогу вибор в до загаль
нонімецьксго партлмент як пер-
шого кроку на штат-- до об'еднан-- '
ия Лімечччшіп Візбооп Ці повинні
бути вільні переведені під нагля
дом мииаіродньої комісії Така ко
місія ЗЛаЖЄНа 3 ВреДСТааНИІКІВ
США Вел'Боітанії'Фпяіиїї- - &г}
ОР помпна гот итипоо V:
Досвід попередніх десяти
років навчив Москв}' що до-женевсь- кий
гострий курс со-
вєтської політики відвернув
Заходові очі на небезпеку
прямої совєтської агресії і
заставив його розбудовува-
ти свою оборонну систем}
Зате політика коеґзистенції
— примирливих заяв усмі-
шок переговорів і пом'як-
шення світової напружено-
сті! усуваючи в тінь небез-
пеку совєтської агресії бу-
де підточувати той цемент
який в'язав західні народи в
один антибольшевиц ь к и й
фронт У західньому світі
звільненому від страху боль-шевицьк- ої
агресії наступить
зменшення видатків на обо-
рону а в слід за тим його
економіка попаде в стан за-ломан- ня
— міркують не без
рації кремлівські пляновики
При цьому відживають дав-
ні конфлікіи'між поодиноки-
ми західніми народами і то-
ді прийде для них пора здій-
снити плян світової комуні-
стичної революції
Готуючись до цього Мос-
кві потрібно ще більше роз
будувати свій тяжкий і воєн
ний промнел та підвищити
життєвий рівень своїх грома
дян Тому й на Женевській
конференції 'Молотов насто-
ював на тому щоб Захід зніс
економічні бар'єри і уможли-
вив свобідний торговельний
обмін між Заходом і Сходом
Москві йдеться про скасу-
вання заборони на торгівлю
стратегічними матеріялами
йорчего зткои і еіаіляїатії За го-
лосі ванням
Всі дотсперлині проекти об'єд-
нання Німеччини що п відвали
заміні Ніпстрн биг відкинені Мо
лотовом о чого видно що Москва
зоїіє задержати теперішній стан
розподп} Німеччини як рискувати
можливістю вктючоння об'єднаної
Німеччині! } 31ХІДН11І біьок Совє- -
тіе ралються о' тим що втрата
Сх?дньоі Німеччини може підорва-т- н
ми позиції на теренач саіеліт-і- і
ч держав иМолотоз~нс зл(іяв від-раз- х
становімца до останнього про
єкіу зааідпіч міністра Виї негай-
но відтетів по нові інстрікцп до
Москви а конференцію витожено
до вівтірьса 8 тистопріда
Одиноким зспиом теперішньої
конференції в Женеві прийнято
азажати узаїхідніч поіітичних кру-
гах те що вона внесла корективи
у фаіьшиві надії на зговореиня зі
Советськіям Союзом що почали
бзлі поширюватися: в західніх кр
га після конференції голов держав
у ЛИПНІ (Ц р
ДАЛЕС І ТІТО
ЗА СВОБОДУ
ДЛЯ САТЕЛІТІВ
Під час перерви в нарадах після
вийду Ліолотова до Москви за- -
мдні міністрі роз'їхалися з Женеви
в ргзні сторони для полуднання бі-жу-
чік
актзтальніпх проблем: Піне
шиіілв до ч'ранци на розмови з
бен Юссефом у справі Марокко
МемМіпен відлетів до Лондону
де візьме часть у нартяментарнірх
деоатахунад шпигунською аферою
брітанських дипломатів Бурже І
Мекі на які давніше дтеклн до
ОООР а Далесчвідвідав Відень і
ісігославського дпктгтора Тіто
У Відні Далес вз їв участь у свя-
точному відкритті відбудоланої
славної Віденської опер що від-
булося всябоіі 5 листопада з уча
стю овстрЗйського'іпрезндента Те"
одора ►лернерата представників
але загарбання
Огляд подій тижня
зі совєтським бльоком щоб
за допомогою Заходу підго-
товити свою економіку до
потреб агресивної війни
Було б наївним думати
що західній світ не бачить і
не розуміє цієї небезпеки
яку готує йому большевиць-
ка Москва своєю усміхненою
політикою Багато доказів
на це дали йому події що на
ступили зараз після Женев-
ської' конференції у липні А
теперішня нарада міністрів
закордонних справ відбува-
ється в обличчі загрозливої
ситуації на Близькому Сході
в якій р)ка Москви ясна і
очевидна Правда про ці по-
дії що грозять вибухом вій-
ни офіційно на конференції
не говорять Америка не ба-
жає собі того щоб втягати
Совєтський Союз як партне-
ра у вирішування проблем
безпеки в цьому районі
Хоч Женевська конферен-
ція знайшлася в тупику не
посунувшись ні на один інч
вперед то державний секре-тар-Дал- ес
несподівано висло-
вив в останньому тижні на-
рад оптимістичне тверджен-
ня що немає таких поваж-
них різниць між проектами
пакту безпеки для Европи
що їх не можна було б узгід-нит- и
якщо була б певність
що Совєтський Союз пого-
диться на Об'єднання Німеч
чини При цьому Далес за-
пропонував новий проект об
єднання Німеччини пропону
ючи щоб велиічодержави
створили комісію для пере
тсс 7 годинні розмови з югослав-
ським диктатором Тітам Предме-
том розмов 5 лп як стверджено
спільному когшкаті смдиьо-европеГгсь- кі
проблеми німецьке
питання та останні випадки на
Бпгзькомг Слоді На окремі і вагу
засііговує винесення у цнч роз-
мовах питаїня незалелиіостії сате-іітню- ч
дерскав — Угорщіпш Бол- -
іарп іАіьбапл' Рм)лії Чехосло-ваччічл- н
і Польщі зі запевненням
їм права свебідного вниорз такої
економічної" і соціялиіоі системи
яка відповідає вимогам їхнього
власного 'життя У ирмецькому пи-
танні Далес і Тіто дійшли до зз-ключе- ння
іщо питання об'єднання
Нпгеччпчіг повинно б) ти реалізо-
ване „стуїпнево крок оа кроком"
Проблема мир) і безпеки на Близь
кому 'Сході бде предметом розмов
Тіта з Нассером лід час його візи-
ти в КаГрі що наступить і грудні
ЦЬСГО рОКг
ВІЙНА МІЖ ЄГИПТОМ
І ІЗРАЇЛЕМ?
Єгипетсько - ізраїльський кон-
флікт ятііій дотепер виявлявся у
численних збройних прнгранпч- -
пнх стичкаіх переміїився у справ
жню бігтву між-- обома країнами
що може бути початком війни У
дні 3 листопада ізраїльське військо
ве зїєднанпя і силі трьох куренів
разом з гаріїатадгн і танками за
атакувало єгипетську військову
станнцю Ель Ауя у здемілітарнзо- -
вашп --бв визкоолніаниіцйел пігсзлряаїлтьосгьокнйяк нноавпиайд
ізраїльський премєр Бш Ґуріон
звернівся бла до 'єтітетського
ремєра Нассера відбути роамо-в- и
для поладнаннія веїх пірш пи-
тань Полк іНассер зба цю проно-зіщі- ю мовчанкою с- - (л
Генеральній секретар ОН Гам-мерши- лд
зложив негайно протест
перед постійним репрезентантом Лз
рзіїлю в ОН протії цього збройного
нападу та озкликав"'обі "сторони
Европи
ведення загальнонімеіійкихі У і
виборів які мали Д відбутися Д'
у вересні наступного'41 року '"]
Панує перекона"яня'що'та'})
ку заяву склав' ДалесУнаУеД"
щоб не замикати' дверей'доТ "
наступної конференції7яка'к $ відбулась би десь 'уівітніУ:Л
наступного року Я5-'-
Ч Vі
Це доводить що холодна --'Д
війна продовжуваіметьсяЦі''і:
далі переплітана усмішкамисгл
і піддувші гарячого шорохул
При цьому закріплюючи4 и
свої оборонні гіозиціїЗахїд'
щораз сильнішенаступатимег- -
на позиції Москви піднімаю4--' дія
чи питання волі дляпо'не'во- -
лених народів Заразцешь л
тання обмежується 'лише 'до- - %
тих теренів які в ході-оста"н-У- д ньої світової'вій1ш~знайшл1і''('''
ся" під московсько-больш- е У-виць-
кою окупацією У роз- - £ЧД-мова- х
з Тітом'у днГб листок-- '
пада Далес поставив вимогу-г- % звільнення сателітніх держав '
— Угорщини Болгарії Руму-- " :--
ніі Альбашї Чехословаччн- - 'Д
ни і Польщі Одначе зупини-'-ї'- Л
ти чи обмежити-тог- о природ'лЛ'
нього процесу який питання
безпеки й миру в світі невпин4
но пов'язує з ліроблемокГроз(г ід-
еалу московсько-большеви-- и
цької імперії не вдасться Пи сЛ
тання волі для всіх понево"--'-лени- х
Москвою народів'в'їіЛ
несе хвиля національних' ре-А- Л''' волюцій іщо спалахне в ліо''' '
менті зудару вільного світу '
З ТВеОЛИНігю мпгк-пигкь-п- -
ЙПІкіПІООІПГИпгп 'ттгГ„- - - — — -- _„-„ і'чл 'і чучіішшщоіиіи іпаіиіоііИа
Цей зудар можна відсунути4 -- 5-
але його не уникнути В'С --
"
"7~
дів у Лондоні і Вгшшґтоні' Зараз ?-- -
зсгдутьс заходш нл терені ОН
щоб зльокалізуватн конфлікт На-пруїк-
ена
сиплащ'а мьк Єгиптом і
Ізраїлем зросла з цією хвилиною
яг на територію Єгипту прибз
перший транспорт чехословацько
зброї — шість коравлів з Одесь-
кого порту Разом зі зброєю при бли тегк савєтські військові спе-ціяліст- ііі
і дорадники '
ЗАТІСНЕННЯ ЗВ'ЯЗКІВ
З ЕСПАНІЄК7
іУ дні 1 листопада державний се-
кретар Далес користаючн з лерер
він в нарадах міністрів закордон-
них справ у Женеві склав візиту
голові еспанської держави — ген' і
Фрачко Це перша офіційна зйнга '
Д
'ті
15
5°
американського дерлеавного секре-тар- я
в Еспанії від коли до влади і :
прніішов ген Франко Предметом чЧ
розмов бзгли останні випадки наЧ-'- Л І Близькому Сході та загрозливе по- - і(С І
локення в райоі Середземного- - "
моря у зв'язку з посиленою больЛ }]
ш&вицькою підрігвною роботою на' V
цьом} терені Еснанія відома" зі гС своєї иепримиренпаї іпосхави ДОч-СІ- :! большевіщької иМосквн із --якою' не''
вдерсізуїе скаднівх дипломатючних „ взаємин і ч ► 'и 'V!
іПляиуюч оборону Евро'шіо пе-- С Д1 ред московсько - большевкцькокн ''! аҐОСсЬеіП лтігприій -- піт рСптит Т"л~
годні на Еспанію" як'наїїпершнй'ч "'т
протибольшевицький 'бастіонну іЗа-'-Ч- Л хїдній ЕвропІ Заразійдетьсяїпро4'' '$1
ватіснення зв'яйків' маж-Еспаніе- ю і и"' НАТО 'до якотоГЕспаніяневїо? ?' "'
днтьЛіа'терені ЕспанИ'внаіодять:
ся амеонканськиліттчгиі ►іЧк
Дальша розбудова щиос 'баз"узамІ-ЦГ- г і
нузаачериансуVгосподарсьіу'!01!лІ
допомогу —% цепекучапрсіаУІ'і'""1
яка бла обговорена в'зустоіі Лясі
леса з гшФранкоУргт:йм'-- и
"'
ііііваіе Еспанію 'і пІадержувакнА ' І
арабсьхіїх ' рілхи ' 6мрненжпрми$4' % І
фрзіщу'зького ГколоніядЬмуд вПіа 'ІТ У Г
аВСТОІЙСЬКОГО ПОЛІтіГиилглІ -- ?_ -- - НІчнІЙ-АИпнніяі'ілЛІЇІіі::І_-
7 : _ ' $1 :'Х ТТІ'Г ""л?5_?:ГлІлї-ї?-Рад- :1М-К0і г- ГО- -Г ГГТаи-іЛ-0 'ТГГХГ:: 11 „5 І"6?311 5йї"ЧМр: ?І!Р?#Ж!'4