ubee0795 |
Previous | 10 of 12 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Стор 10
Інж Осип Сеиінсікий заступник голови НТШ — Торонто Канада
Львівська Політехніка в роках 1942-194- 4
')При катедрі Матеріядознав
ства і Технології лісових про
дуктіа був інж Найда з Прн-дніпрянщі- ши
іНа Агрономічному інстит)г-т- і
пригадую собі проф д-р- а
інж Кияка родом в Винник
коло Львова Проф д-- р Ва-
силь Мілянчук родом зі Со-кальщи-
нн
викладав Приклад
ну фізику а рівночасно був
деканом Агрономічного від-
ділу
Скільки було стз'дентів на
Політехніці та жаль сього-'дн- і
важко мені пригадати Та
завдяки проф д-ро- ві В
Стецюкові збереглися деякі
матеріяли що показують за
большевицьких часів 1245
сікачів з того 30% — 35%
З'країнців
За німців у літньому се-
местрі 1942 р було слухачів
627 (43% українців) у 1942
43 р на 1109 слухачів було
58% українців В академіч-
ному році 194344 було 973
студентів з цього 70% укра-
їнців
' Львівська політехніка паді
лила дипломами: 1) за боль- -
шевиків 323 (28 українців)
11 ) Продовженій з чч 13 і 14
ПЕРЕВОЗИМО
МЕБЛІ В ТОРОНТІ І ДО
ДАЛЬШИХ Л1ІСЦЕВОСТЕП
Всі речі заасекуровані!
Наша спеціальність — перевоження
холодільннків
ЩОТИЖНЯ — Монтреаль Лондон
ВЬіДЗОр Гамільтон Норд БеД
Судбурі 1 т д
ВАЬТІС МОУЕК5
ЗО Ое-5о- п 51 ріі: ЬЕ 4-14-
03
ПАНІ І ПАНОВЕ!
Якщо Вам смакують вареники І
голубці
а не маєте змоги зварити цього
в себе дома
можете кожночасно замовити
— по доступній ціні —
ГОТОВІ ОБІДИ
в
УІСТОКІА СШЬЬ
Тел 1-0-
04в ловцями тірав
ДО УВАГИ САМОТНІХ
Якщо бажагге познайомитися
одружитися зголо-
сіться листом особисто бюра
ЛУа1сН" 191 Аіщшіа Аує
Тогопіо Опі
Для пань 35 рокіа поради
безплатно
Безплатні інформації щоденно від
6-- ої до 9-- ої веч
провінції залучити на відповідь
ЇЛО дол
Тел: ЕМ:
--Д- --А
(Німеччина)
З
Позиція розвідачів під-
пільній організації визволь-
ного характеру мабуть
інших лрислонена серпанком
секретності! здебільша на-
зовні невідома
Праця розвідувачів не но-
тована протоколах не (реє-
стрована на відправах ле зві-това- на
на сходинах більшого
числа членів частенько сві-
домо оіромовчувана Загал
думає про них що вони ні-
кому непотрібні бо завжди
за кимось ходять чогось
шукають нишпорять по за-
купках куди порядна людина
не заходить Чудаки вони
диані люди для тих осіб які
кохаються „чистій роботі"
те люблять небезпеки
непотрібного- - риску
багажем думок про ніко-
му непотрібну людину стояв
щоденно на зміну інши-
ми цілими годинами обсер-вуюч- и дім у Львові при вул
Кохано вського мабуть
На третьому іповерсі цього
будинку приміщувалася ре- дакція 'комуністичної газети
„Сила" яку московсько-большевицьк- а
агентура дру-
кувала українською
При вул Хорущини була
друкарня Яськова де саме
складали „Силу" Не знав
2) за німців 56 (15 українців)
абсольвеитів
За окремими фахами аб-
сольвеитів українців:
1) На Архітектурному від-
ділі один
2) Залізно-дорожном- у сім
3)Механічному три
4) Електричному один
5) Хемічному три
Поіменно пригадую собі
лише інж Михайла Корчин-ськог- о
Механічного відді-
лу і Катерину Сокову-Зуб-рицьк- у
на Мірничому
На Лісовому відділі дип-
ломовано 28 українців За-
гальне число дипломантів ме
ні невідоме
Большевики наділяли дип
ломантів титулом інженера
За німців дипломанти були
лише „абсольвентами Тех-
нічного інституту" чи „аб-
сольвентами Технічних кур-
сів" Титулу інженера не мож
на було видати бо мовляв
це не була технічна висока
школа лише Інститут згл
фахові курси („Фахкурзе")
Щойно евакуації нім
ців зі Львова колишні аб-сольве-
нти Львівської політех-
ніки що опинилися на тери-
торії Баварії за старанням
проф д-р- а Василя Стешока
і внесення німця проф Бе-дефель- да баварська' влада
затвердила львівські дипло-
ми та їхнім власникам при-
знала титули інженерів
За большевпцьких часів
ректором Політехніки буа
родовитим москаль
За німців функцію ректо-
ра властиво директора ви-
конував німець проф Мюн-
хенської політехніки д-- р В
Бедефельд В академічнім ро
ці 194344 аж до евакуації
рядн-год- и заходили якісь
„заступники" що підписува-л- и дипломи доку-
менти неприсутності д-р- а Бедефельда Ці „"заступники"
були жадними науковця-
ми лише звичайними упя- -
612 Оиееп 51 у — И з обласного
з
особою щ 6
чи до
до
З
8-92- 81
в
і в
і
в
і
і
і
в
і та
З
я з
ч 3
мовою
я
з
після
на
а
в
та деякі
в
не
і -- :„ липи „міодноважені д-по- м Бедефельдом до певних фун-
кцій на Політехніці не ви-
ключено що це були ґе'шта-півц- і
На питання чому україн-
ські професори не заняли
всіх або хоч більшої части-
ни катедр Львівської полі-
техніки — не так легко від-
повісти
Причини доволі скомпліко
ваної натури Не маємо зараз
доступу до документів (як-т- о які ще існують) щоб їх
шашка
точно для якої цілі мав ствер-
дити і провірити де приміщу
ється редакція на якому по-
версі лк дійти і вийти з бу-
динку та кімнати
Мого зверхника худоща-вог- о
і довгоносого Г-- а що
ми називали ного „старим"
цікавило теж хто працює в
редакції як виглядають пра- цівники скільки їх там і як
виглядає розположення кім-
нат і устаткування Головне
треба було заобсервуватії
чи звертають увагу на лезна
йомнх нових людей що
входять до кімнати і як з ни-
ми поводяться
Кружляння біля дому пе-
ревірення осіб та приміщен-
ня забрало чимало часу Але
як буває з непотрібною лю-
диною — відкликано дору-
чення дальшої обсервації без
пояснення Питати не вільно
було а радше не годилось
бо до речі навіщо було зна
ти ще одну річ коли за неї
на випадок арештування
можна було бути битим і
відповідати перед судом
Чим менше знаєш тим пев-
ніше не попадеш у в'язни-
цю
Прийшло друге Підете на-вулиц- ю Хорущини Там тре- ба перевірити все ще зв'яза
Г О М І Н УКРАЇНИ 14 квітня 1956
Рік IX
повністю вияснити Якщо та-
кі документи € то вони нахо-
дяться у ворожих руках або
розсіяні по цілому світі та
ще у невідомих руках Само-
зрозуміло що львина части-
на) документів- - впала жерт-
вою воєнної заверюхн Ко-
ротко — пропали навіки!
Все ж таки деякі з тих при
чин що обмежили число ук-
раїнської професури на
Львівській політехніці мож-
на спекулятивно відтворити
Є багато здогадів на цю
тему от хоч би взяти до ува-
ги статтю в „Новому Шля-
ху" ч 95 за 5 грудня 1951 р
п н „Чому?" де вихованець
Варшавської полі техніки
інж Костянтин Бал ас між ін-
шим пише таке: „А чи знає
наше суспільство про те що
у Львові в Штаатліхе Техні-ш- е
Інстітуте (Політехніка) в
роках 1942 — 1944 було лише
4 українських професорів а
доцентів і асистентів не біль-
ше як 10 тільки тому що не
можна було знайти кваліфі-
кованих кандидатів і треба
оуло прийняти поляків?"
Таке твердження позбавле-
не іТсяких реальних підстав
Українські науковці і фахів
ці були З них багато вже не
живе але чимало їх ще й по
нинішній день є різного роду
спецами — дішвашерамп"
з причин від них незалежних
Головна причина браку ук- -
Здвигнімо храм у Парижі
2о траз'їи и р лішиє тридцять
років під дня коли зоропі України
нініли з Парижі сїт п Головного
Окілішіа Симома Петлюру Всі ук-
раїнці у вільному езіті пшнзчати-муг- ь
цього року ЯІлМЗ'ЙурСЧЛСГІІПС
цю су-і- у іі пеїзабуппю лагу
Лін — фупдлтоіріг іі лрішілміики
побудови лраліу УЛІІЦ а Парижі
— вже аза ррокіг тому розпочали
залодн щоб лдвлмчуііі Голоаноліу
Огаліааозі трнзаіиіі лам'ягпіік у
зігтяді Храі?у св Сндісна Проро-
били їм 1 1 поч?шіу роботу алірзз-пі- п
іионаї 20000 дол на будозу
хірадгу що уві'козпші'гь гіглі'ягь Сн-мо-
аа Пеітн)іі а ІЬжжі іі у всьо-
му свігі
Для па: цей рам на пошану Го-тсанс-
го
Огамзнз буде тірозідною
зорею що вказуватиме шлях з
Україну
Н 'Мюнхені гже поста Діловий
Ком'тег агл косгздіпаціГі [ііцізнзчеп-н- я
30-лігг- я смергм Гол ©змого Ота-
мана До 111010 Комітету узіі'мплн
'представники усіх ігіолітичліііх се-
ред овізіц і цепираліуніих грамад-сихії- л
організацій Незабаром по-
стануть Крайові іі Місцеві Коміте-т- и то їх завданням буде влашту-ваі- и
азяїкуваннія болючих роїко- -
не
вже знав що в тій друкарні
друкують і тому не
запитував про подробиці
І знову те саме томляче
завдання Кожної
хвилини можна було попас-
тись під' обстріл очей якоїсь
людини бути зауваженою з
вікон найближчих
власників і
домів які за звич-
кою годинами
ла кам'яниць Коли
„шимони" (вулична назва
львов'ян прикріплена до
були поля-
ками то вони були
співпрацівниками поліції і
доносили про все що заоб-сервува- ли Найлегше попас-
тись було за підозрінням
що планується якесь погане
діло а тоді викручуватись
і свою присут-
носте треба було по-різном- у
Для молодих віком людей
була
легенда що чекають ла дів-
чину яка десь забарилась
або чекають на одну з
яка живе поблизу
а вони не знають точно її ад-
реси і тому мусять година-
ми під домами
Тяжче а то й зовсім пога-
но було 'оправдуватись
поліцією людині яка ві-
дома була поліційним орга-
нам за політичну діяльність
Але й тут грала передусім
головну ролю фантазія і орі-
єнтація ума
раїнських професорів
Львівській політехніці
на
ма- -
буть була така:
За Польщі наші -- науковці
не мали доступу до Політех-
ніки Професорами там бу-
ли виключно поляки
Коли німці розгромили
Польщу і Львів віддали боль
щевикам ситуація зовсім не
змінилася Нові володарі зра
зу відкрили всі уряди і шко-
ли наказавши всім
ся па своії місця і дальше пра-
цювати" Очевидно що цей
наказ відносився теж ідо По-
літехніки
Отже як могли українські
професори обсадити політех
піку коли там зовсім легаль
но та ще її з наказу засіли
що для заміщен-
ня очей чи радше для
„визволителі" Захід-ньо- ї
України тут і там
українців
З приходом других „визво
л и тел і в" наші інженери і фа-
хівці н погоні за посадами
поквапно встрявали у різні
підприємства інституції урн
ди і т д
Зате поляки навчені досві-
дом трималися політехніки
На такий стан в лютому
1942 р приїхав до Львова
познанський адвокат д-- р Вельфель як організатор тех-
нічних і медичних шкіл Він
зразу закликав до себе де
зі::і сн:ль!іі:іми силами ?сіх україн-ц'- з
Суть всякого св'ЯГК'увашія з то-
му той пасірій його суть його —
залишились з душах загалу Але
те краще коли еііяі'лшашія засіп-піаг- -
грігаалпііі слід який азв-жд- и
на га дуг 'Зіміісг свяіікуааіікіїя постать
шо її згаїдузгли ми з лромозах і
пісаппях а'ло за яке вона змага-
лась Хрз'і УЛИП в Парижі буде
зічіно говори пі про Головного Ота-
мана коїжнсіго дня нагаауватлме
зс'їм учра:"і:і'цям і 'чужинцям веліико-г- о
нашого Героя Пуде сз:ачнш що
ми їздіїбііі ла ворожу дестіруктившу
пчіг'ю в1:ггові:датіі' 0'ііструктіігвііііім
веліік:ім і іріязалшм зусиллям
Кожна бутівля шастає а цегли-ло- к
Нехай 'же 'коікеіі з лас докла-
де свою иеглишу до будозн Хра-
му з Парижі
Кліпчеімо всіх укрз-ііііц:-
з — зжу-псі- з
уваги цегліщики на будову Хра-
му оз Сіиісі:іа з Плрікжі (вартість
її — 15 дол)
П Плепако
голова К-т- у пабудоізи Х'раму
св Сіі'моіна в Парнокі
33 А-еп- ие ие ГОрега 33
Рагія 2е РІ?А'СЕ
з друкарнею Яськова Я' Коли здавалось обсерва
„Силу"
рисковне
мешкан-
ців крамниць
сторожів
вистоювали
брамах
сторожів домів)
звичайно
пояснювати
звичайним поясненням
ікра-сави- ць
вистоювати
пе-
ред
„вертати
поляки?!
Правда
при-
краси
при-
значали
ція оула закінчена прийшло
доручення відпочати на де
кілька днів
Без думки а так за силою
призвичаєння закортіло мене
ще раз подивитися на місце
останніх візит Вибрався з
дому перейшов Єзуїтський
город повернув на вулицю
Оссолінських і спрямував
кроки в сторону друкарні
Яськова Ще кілька кроків і
я вже в сусідстві Яськова
На вулицях майже ле було
людей Просовуючись під
стіною одноповерхового бу-
динку я глянув оком на вікна і
здерев'янів Спустив негайно
очі щоб не попастись лід
обстріл поліцінних агентів
які роєм сиділи в приміщенні
друкарні і з якихось підви-
щень оглядали стелю кімна-
ти Шиб в будинку не було
Футртш зірвані із стелі зви-
сали частини дощок і решт-
ки цементу Ногою спершись
на вікно що виходило на
вулицю де на другому розі
приміщувався „Центросоюз''
стояв агент Хім'як
Він знав мене з обличчя і з
прізвища подивився широ-
ко відкритими очима і ніби
засміявся Я чим дужче по-
чимчикував в напрямі львів-
ського ікорза" на Академіч-
ній вулиці щоб мати оправ-
дання що пішов пройтися і
подивитися на дівчат Ще
добре я не вгнався на вул Зі
моровича аж тут ту-гул- ьк
кількох польських професо-
рів політехніки і медичного
факультету на нарад)' І ли-
ше припадок хотів що на
цій нараді припадково був
присутній українець відо-
мий проф Юрко Полянсь-ки- й
як колишній посадник
Львова Д-- р Вельфель з'ясу-
вав ситуацію і запропонував
відкрити технічні медичні
агрономічні та лісові школи
Реактивування політехніки
доручив д-р- ові Сухарді відо-
мому ендекові - україножеро
Не було сумніву в тому який
"' Зразу ситуація стала ясна
Правна особовість України
(Суверенність України в
У зв'язку з актуальною проб-
лемою правіші особовості! Укра-їнняк- а
є предметом дискусій і су-
перечних висновків друкуємо
зміст академічної доповіді д-- р
10 Пелеха що була виголошена
з рамені НТШ — Торонто Канада
в дні 2 березня 1955 р в залі Дому
Просвіти в Торонті
Ред
Питання чи Українська Со-иєтсь- ка Соціялістнчна Ре-
спубліка (УССР) є держа-
вою в розумінні міжиарод- -
нього прана є першорядне
і великої ваги Проблема ця
мало розробленні' українсь-
кою наукою ставлена неяс-
но і на хитких аргументах
політичними центрами є
слабим пунктом нашої про-
паганди за кордоном Факт
що майже вся українська те-
риторія входить в склад
УССР яка під 19-4- 5 року вхо
дить в склад Об'єднаних На-
цій бере участь }' станов-
ленні міжнародні договорів
і т д заставляє українську
еміграцію зайнятися відпо-
віддю на повите питання
Переглядаючи клясичні те-
орії міжінародиього прана
(Єлліиек Гачок Єссуп і ін)
що визначують поняття дер-
жави суверенності! визнан-
ня держави (тут особливо
на увагу заслуговує т зв
доктрина Естраде про ви
знання держави а не уряду)
переглядаючи всі роди дер-
жав (особливо т зв конфе-
дерації і федеральні унії)
— належить поділити іс-
торію УССР на три пе-
ріоди щоб дати відповідь
на питання чи нона є (згл
була) державою в розумінні
міжнароднього права
В першому етапі це є від
часу створення УССР (13
XII 1917 створена и Харкові
т зв Центральним Виконав-
чим Комітетом України) аж
до часу створення ЗО XII
1922 р Союзу Совєтських
Соціял істинних Республік
(СССР) В тому першому
Дивлюся ііередомчюю рів-
ним кроком йде „старіш" Г
Звернув я крок в його сто-
рону і шепнув щоб не йшов
дальше бо вже по всьому
Секунда па обличчю запри- мітив маленьку усмішку і
він кудись щез
Але як то буває в такій
роботі частенько не праця
поліційного апарату а рад-
ше припадок є причиною
розкриття справи Хім'як
як виходить не звернув ува
ги на мене і не поробив ви- сновків з мого перебування
біля друкарні Яськова А да
леко пізніше коли викона
вець підкладений бомби Ма
рійка Кос вже не жила че-
рез арештування інших лю
дей виявилося що це була
робота ОУН на відтинку бо-
ротьби з 'большевицькою
агентурою
Вже довший час на змі-
ну двох нас крутилося зіай-ж- е
--за містом від вулиці Зе-
леної довкруги віллі Антона
Крушельницьїкого письмен-
ника і редактора „Нових
Шляхів" завзятого поборни-
ка українського самостінниц-тв- а
і прихильника больше-вицьког- о
режиму в Україні
Старий Антін переконав не
тільки дружину старшого
енна і родину але навіть Та-
раса недавнього ще члена
УВО і Пласту його дружи-
ну теж члена які були
ув'язнені польським судом і
курс візьме д-- р Сухарді То
му передбачливий проф По-лянськ- ий
зручно предложив
внесення щоб д-ро- ві Сухар-
ді додати одного професора
українця як співррганізато-р- а
а особі проф інж Євгена
Перхоровича Та інж Перхо-рови- ч
дуже слабо володів ні-
мецькою мовою і тому д-- р Сухарда був завжди при сло-
ві реферуючи всі справи зі
своїм пляном Врешті Сухар-
да так поплутав всі справи
що за тиждень склад профе-плектн- о готовий Сухарда сри на політехніці був ком- -
світлі міжнароднього права)
періоді УССР була лов'язана
з т зв РСФСР правію щось
н роді конфедерації В тім
часі УССР мала своє окреме
дипломатичне (представниц-
тво закордоном підписувала
міжнародні договори (нпр
трактат у Ризі 18 III 1921 р) мала правію окрему ар-
мію і т п Російські больше
вики йшли „на допомогу"
УССР яка була окремою
„Суверенною" республікою з
правом виходу („нплоть до
отделения") з іконфедераль-ног- о зв'язку
Створена" н 1922 р СССР
як федеральна унія за якою
зарезервовано під оглядом
правшім всякі дипломатич-
ні стосунки (фактично т зв
Дипломатичним Союзом'' н
1920 р и Москві) армію і
всі важливі справи піддано
центральним всесоюзним ор-
ганам — відкриває другий
етан у визначенні УССР як
державного твору Хоча за-
пишемо далі за УССР фор-
мальне право (ст 4 консти-
туції СССР) виходу з феде-
рації (це право перекреслю
вав окремий закон ший ка-
рав усі спроби підірваний
якоїиебуть части території
СССР) — то з уваги на фак
тичну і иравпу структуру по-
між СССР і УССР належить
ствердити що в тому періо-
ді годі добачитись ознак су-
веренності! за УССР Завер-
шенням цього етапу явля-
ється т з в сталінська коисти
туціи (1936 р) яка завершує
процес правної централізації
всіх основних галузей дер-
жавних справ залишаючи за
УССР незначні і деякі лиш т
зв автономні справи
З вибухом другої світової
ній'іш зокрема в 1944 р ко-
ли зарисувалась перемога за
альянтамн і коли СССР по-
чав брати участь у творенні
міжнародніх організацій які
мали по війні (керувати до-
лею світу — наступила знову
засуджені (Тарас) за прина- лежність до УВО
І саме цей Тарас Кру-шельпицьк- ий пішов слідами
батька і написав цикль стат-те- й
в „Нових Шляхах" ата-
куючи визвольний рух
оформлений у той час в
ОУН
Наша робота належала до
легших Ми неофіційно зна-
ли що є хтось хто інформує
знутра з оточення А Кру-
ці ельницького про його ру-
хи Ми знали що нам не ду
же то треба рано вставати
бо пін і так не вийде раніше
з дому Інформатором був
нурець-дівчнн- а яка зустріча-
лась з особою з оточення
червоного професора Нам
вдалося підглянути як „ста- рий" розмовляв з нурцем і
вдавав закоханого в неї Ви-
сновки ми поробили самі
коли зауважили її як вона
йшла в сторону дому що був
під нашою обсервацією
Людина з оточення А Кру-
шельницьїкого теж була ко-
муністичних симпатій На
всякий раз була розумніша і
не поїхала до СССР Протве-
резіла як розказували ско-
ро коли довідалася що всіх
Крушельницькнх в СССР злі
квідували
Але це вже інша історія
Здавалось що міг вже знані
в цілій околиці А треба на-
гадати що А Крушель- -
ницькин жив в панській діль
ниці де мешкали самі багатії
ингиву
ФеСОО В пп:4 -- і
ш- в лише -ішіклмв
Дакуру пП0_ ЯЙ
тя ГаК- іш СПИ~гчш'щ- - :ькога - Політехніки ВмьіїЧ
"о відклав до ВЦд[л
"виховання у КраКов"
оув остаточно затверд
"Вже на готове в к"
Р- - пР„їхав 'з
-- ькоі політехніки про
"сдсчісльд в ролініб І
тора а властиво дНрец1
імалі руд)
формальна зміна и
угч-ч- -г ин і союзниі 1
ступни повоопт „„Ч
лп"гЬпп 1 "Н05І -""-
-"У-правноїсті
тури 'першого періолг 1 ач--н повернуто Праві
діиінчш СТОСУНКИ І лнсліу армію І т Я В і аі"иді '- --' приступи
иишвнКИ Оо'і "чшіл паціи ( (Санф?а ко) бере участь в міжщГ "їх трактатах '(з іт:
Болгарією Угорщиною]
мупєю і Фінляндією'
1948 р) і т д
Цей період що траи І
сьогодні дає т зв к
окреме правію полоні
(аналогія до статгсудоЛ
иігеіітш як окремої
жчии нон язакої з ССІ
"федеральним лаоахтлЛ
Заходи' Молотова і Сізі
на конференціях в Дці
тон Окс Ялті і Сан':
ціско щоб ДОПУСТИТИ її
Білорусь і Литву до ОН (::
шиц проект — ВСІХ 16 сої
них республік) примусні
мдіпх дипломатів вимог
тись підносно правіші
ложеиня тих держав Яці
цизії Англії (Черчіль щ
заважила структура шх:
нелту осоолінзо Індії (іу
тому часі не оула ще ні:
лежіюіо державою) ні
ліість Америка (Рузвеї:
Стетшнос) зводила пмі--
му до більшого числа ге
сів великодержав По де
гих 'перипетіях признані Г
Україною і Білоруссю і:І
во до участи в міжнагЛ
організаціях Рузвельт з иі
стром закордонних сі
Америки Стетініїосон м
дискусії (в Ялті) застані
лялись над мотивами соьі
сукого кроку відносно
дених двох республІ5
України і Білорусі до 01
Рузвельт був думхи ЩОМ
зиція Сталіна на 3 країні
(Празіїа осабо'зісгь сг? І
Легко там було лопасікі
ПРЯМО В РУКИ (ПОЛІЦІЇ чиї
ЄЬІк"ОЇ ПО-ШІЛк'-
И т зв П-- Щ
які обсервували місця ВД
доподібної большевдаї
агентури'
Але як буває знову з і
потрібною людиною п?
йшло нагле відклики
дальшої роботи Дій Д°зі:
лись що А Крушелшш
кий їде в Україну ОчевидЕ
це на декілька місяців сва
' ло ного врятувало
життя по цей бік Збручі
В 1936 році на ярої
Львові визнано винним Сі
пана Банд еру втомуіД°!
видав був наказ ліквідЯ
А Крушельницьїкого і 311}
джено на одну з богаїь-ка- р
що в сумі давали Й
смерти з заміною на дос
тну тюрму
А згодом далеко пізнії
коли вже не стало „старою
на волі змінились обстав-
ини
иоі — нурсць-дівчігн- а
чалася з тим від якого
пула язика Розказують
там де приходить до &
серце жінки там на І°
ставити1 не можна Д°
року не було доказів ід
дівчина-нурец- ь в чомусьЛІ!
говорилась Те що було
НИМИ ГЯМИМИ — І1С
— догадуємось В тім
ку — непотрібний
розвідач— дівчина
пригодилась своєму
в0
яі
'50 1
лодрЯ
Object Description
| Rating | |
| Title | Homin Ukrainy, April 14, 1956 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1956-04-14 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | Homind2000065 |
Description
| Title | ubee0795 |
| OCR text | Стор 10 Інж Осип Сеиінсікий заступник голови НТШ — Торонто Канада Львівська Політехніка в роках 1942-194- 4 ')При катедрі Матеріядознав ства і Технології лісових про дуктіа був інж Найда з Прн-дніпрянщі- ши іНа Агрономічному інстит)г-т- і пригадую собі проф д-р- а інж Кияка родом в Винник коло Львова Проф д-- р Ва- силь Мілянчук родом зі Со-кальщи- нн викладав Приклад ну фізику а рівночасно був деканом Агрономічного від- ділу Скільки було стз'дентів на Політехніці та жаль сього-'дн- і важко мені пригадати Та завдяки проф д-ро- ві В Стецюкові збереглися деякі матеріяли що показують за большевицьких часів 1245 сікачів з того 30% — 35% З'країнців За німців у літньому се- местрі 1942 р було слухачів 627 (43% українців) у 1942 43 р на 1109 слухачів було 58% українців В академіч- ному році 194344 було 973 студентів з цього 70% укра- їнців ' Львівська політехніка паді лила дипломами: 1) за боль- - шевиків 323 (28 українців) 11 ) Продовженій з чч 13 і 14 ПЕРЕВОЗИМО МЕБЛІ В ТОРОНТІ І ДО ДАЛЬШИХ Л1ІСЦЕВОСТЕП Всі речі заасекуровані! Наша спеціальність — перевоження холодільннків ЩОТИЖНЯ — Монтреаль Лондон ВЬіДЗОр Гамільтон Норд БеД Судбурі 1 т д ВАЬТІС МОУЕК5 ЗО Ое-5о- п 51 ріі: ЬЕ 4-14- 03 ПАНІ І ПАНОВЕ! Якщо Вам смакують вареники І голубці а не маєте змоги зварити цього в себе дома можете кожночасно замовити — по доступній ціні — ГОТОВІ ОБІДИ в УІСТОКІА СШЬЬ Тел 1-0- 04в ловцями тірав ДО УВАГИ САМОТНІХ Якщо бажагге познайомитися одружитися зголо- сіться листом особисто бюра ЛУа1сН" 191 Аіщшіа Аує Тогопіо Опі Для пань 35 рокіа поради безплатно Безплатні інформації щоденно від 6-- ої до 9-- ої веч провінції залучити на відповідь ЇЛО дол Тел: ЕМ: --Д- --А (Німеччина) З Позиція розвідачів під- пільній організації визволь- ного характеру мабуть інших лрислонена серпанком секретності! здебільша на- зовні невідома Праця розвідувачів не но- тована протоколах не (реє- стрована на відправах ле зві-това- на на сходинах більшого числа членів частенько сві- домо оіромовчувана Загал думає про них що вони ні- кому непотрібні бо завжди за кимось ходять чогось шукають нишпорять по за- купках куди порядна людина не заходить Чудаки вони диані люди для тих осіб які кохаються „чистій роботі" те люблять небезпеки непотрібного- - риску багажем думок про ніко- му непотрібну людину стояв щоденно на зміну інши- ми цілими годинами обсер-вуюч- и дім у Львові при вул Кохано вського мабуть На третьому іповерсі цього будинку приміщувалася ре- дакція 'комуністичної газети „Сила" яку московсько-большевицьк- а агентура дру- кувала українською При вул Хорущини була друкарня Яськова де саме складали „Силу" Не знав 2) за німців 56 (15 українців) абсольвеитів За окремими фахами аб- сольвеитів українців: 1) На Архітектурному від- ділі один 2) Залізно-дорожном- у сім 3)Механічному три 4) Електричному один 5) Хемічному три Поіменно пригадую собі лише інж Михайла Корчин-ськог- о Механічного відді- лу і Катерину Сокову-Зуб-рицьк- у на Мірничому На Лісовому відділі дип- ломовано 28 українців За- гальне число дипломантів ме ні невідоме Большевики наділяли дип ломантів титулом інженера За німців дипломанти були лише „абсольвентами Тех- нічного інституту" чи „аб- сольвентами Технічних кур- сів" Титулу інженера не мож на було видати бо мовляв це не була технічна висока школа лише Інститут згл фахові курси („Фахкурзе") Щойно евакуації нім ців зі Львова колишні аб-сольве- нти Львівської політех- ніки що опинилися на тери- торії Баварії за старанням проф д-р- а Василя Стешока і внесення німця проф Бе-дефель- да баварська' влада затвердила львівські дипло- ми та їхнім власникам при- знала титули інженерів За большевпцьких часів ректором Політехніки буа родовитим москаль За німців функцію ректо- ра властиво директора ви- конував німець проф Мюн- хенської політехніки д-- р В Бедефельд В академічнім ро ці 194344 аж до евакуації рядн-год- и заходили якісь „заступники" що підписува-л- и дипломи доку- менти неприсутності д-р- а Бедефельда Ці „"заступники" були жадними науковця- ми лише звичайними упя- - 612 Оиееп 51 у — И з обласного з особою щ 6 чи до до З 8-92- 81 в і в і в і і і в і та З я з ч 3 мовою я з після на а в та деякі в не і -- :„ липи „міодноважені д-по- м Бедефельдом до певних фун- кцій на Політехніці не ви- ключено що це були ґе'шта-півц- і На питання чому україн- ські професори не заняли всіх або хоч більшої части- ни катедр Львівської полі- техніки — не так легко від- повісти Причини доволі скомпліко ваної натури Не маємо зараз доступу до документів (як-т- о які ще існують) щоб їх шашка точно для якої цілі мав ствер- дити і провірити де приміщу ється редакція на якому по- версі лк дійти і вийти з бу- динку та кімнати Мого зверхника худоща-вог- о і довгоносого Г-- а що ми називали ного „старим" цікавило теж хто працює в редакції як виглядають пра- цівники скільки їх там і як виглядає розположення кім- нат і устаткування Головне треба було заобсервуватії чи звертають увагу на лезна йомнх нових людей що входять до кімнати і як з ни- ми поводяться Кружляння біля дому пе- ревірення осіб та приміщен- ня забрало чимало часу Але як буває з непотрібною лю- диною — відкликано дору- чення дальшої обсервації без пояснення Питати не вільно було а радше не годилось бо до речі навіщо було зна ти ще одну річ коли за неї на випадок арештування можна було бути битим і відповідати перед судом Чим менше знаєш тим пев- ніше не попадеш у в'язни- цю Прийшло друге Підете на-вулиц- ю Хорущини Там тре- ба перевірити все ще зв'яза Г О М І Н УКРАЇНИ 14 квітня 1956 Рік IX повністю вияснити Якщо та- кі документи € то вони нахо- дяться у ворожих руках або розсіяні по цілому світі та ще у невідомих руках Само- зрозуміло що львина части- на) документів- - впала жерт- вою воєнної заверюхн Ко- ротко — пропали навіки! Все ж таки деякі з тих при чин що обмежили число ук- раїнської професури на Львівській політехніці мож- на спекулятивно відтворити Є багато здогадів на цю тему от хоч би взяти до ува- ги статтю в „Новому Шля- ху" ч 95 за 5 грудня 1951 р п н „Чому?" де вихованець Варшавської полі техніки інж Костянтин Бал ас між ін- шим пише таке: „А чи знає наше суспільство про те що у Львові в Штаатліхе Техні-ш- е Інстітуте (Політехніка) в роках 1942 — 1944 було лише 4 українських професорів а доцентів і асистентів не біль- ше як 10 тільки тому що не можна було знайти кваліфі- кованих кандидатів і треба оуло прийняти поляків?" Таке твердження позбавле- не іТсяких реальних підстав Українські науковці і фахів ці були З них багато вже не живе але чимало їх ще й по нинішній день є різного роду спецами — дішвашерамп" з причин від них незалежних Головна причина браку ук- - Здвигнімо храм у Парижі 2о траз'їи и р лішиє тридцять років під дня коли зоропі України нініли з Парижі сїт п Головного Окілішіа Симома Петлюру Всі ук- раїнці у вільному езіті пшнзчати-муг- ь цього року ЯІлМЗ'ЙурСЧЛСГІІПС цю су-і- у іі пеїзабуппю лагу Лін — фупдлтоіріг іі лрішілміики побудови лраліу УЛІІЦ а Парижі — вже аза ррокіг тому розпочали залодн щоб лдвлмчуііі Голоаноліу Огаліааозі трнзаіиіі лам'ягпіік у зігтяді Храі?у св Сндісна Проро- били їм 1 1 поч?шіу роботу алірзз-пі- п іионаї 20000 дол на будозу хірадгу що уві'козпші'гь гіглі'ягь Сн-мо- аа Пеітн)іі а ІЬжжі іі у всьо- му свігі Для па: цей рам на пошану Го-тсанс- го Огамзнз буде тірозідною зорею що вказуватиме шлях з Україну Н 'Мюнхені гже поста Діловий Ком'тег агл косгздіпаціГі [ііцізнзчеп-н- я 30-лігг- я смергм Гол ©змого Ота- мана До 111010 Комітету узіі'мплн 'представники усіх ігіолітичліііх се- ред овізіц і цепираліуніих грамад-сихії- л організацій Незабаром по- стануть Крайові іі Місцеві Коміте-т- и то їх завданням буде влашту-ваі- и азяїкуваннія болючих роїко- - не вже знав що в тій друкарні друкують і тому не запитував про подробиці І знову те саме томляче завдання Кожної хвилини можна було попас- тись під' обстріл очей якоїсь людини бути зауваженою з вікон найближчих власників і домів які за звич- кою годинами ла кам'яниць Коли „шимони" (вулична назва львов'ян прикріплена до були поля- ками то вони були співпрацівниками поліції і доносили про все що заоб-сервува- ли Найлегше попас- тись було за підозрінням що планується якесь погане діло а тоді викручуватись і свою присут- носте треба було по-різном- у Для молодих віком людей була легенда що чекають ла дів- чину яка десь забарилась або чекають на одну з яка живе поблизу а вони не знають точно її ад- реси і тому мусять година- ми під домами Тяжче а то й зовсім пога- но було 'оправдуватись поліцією людині яка ві- дома була поліційним орга- нам за політичну діяльність Але й тут грала передусім головну ролю фантазія і орі- єнтація ума раїнських професорів Львівській політехніці на ма- - буть була така: За Польщі наші -- науковці не мали доступу до Політех- ніки Професорами там бу- ли виключно поляки Коли німці розгромили Польщу і Львів віддали боль щевикам ситуація зовсім не змінилася Нові володарі зра зу відкрили всі уряди і шко- ли наказавши всім ся па своії місця і дальше пра- цювати" Очевидно що цей наказ відносився теж ідо По- літехніки Отже як могли українські професори обсадити політех піку коли там зовсім легаль но та ще її з наказу засіли що для заміщен- ня очей чи радше для „визволителі" Захід-ньо- ї України тут і там українців З приходом других „визво л и тел і в" наші інженери і фа- хівці н погоні за посадами поквапно встрявали у різні підприємства інституції урн ди і т д Зате поляки навчені досві- дом трималися політехніки На такий стан в лютому 1942 р приїхав до Львова познанський адвокат д-- р Вельфель як організатор тех- нічних і медичних шкіл Він зразу закликав до себе де зі::і сн:ль!іі:іми силами ?сіх україн-ц'- з Суть всякого св'ЯГК'увашія з то- му той пасірій його суть його — залишились з душах загалу Але те краще коли еііяі'лшашія засіп-піаг- - грігаалпііі слід який азв-жд- и на га дуг 'Зіміісг свяіікуааіікіїя постать шо її згаїдузгли ми з лромозах і пісаппях а'ло за яке вона змага- лась Хрз'і УЛИП в Парижі буде зічіно говори пі про Головного Ота- мана коїжнсіго дня нагаауватлме зс'їм учра:"і:і'цям і 'чужинцям веліико-г- о нашого Героя Пуде сз:ачнш що ми їздіїбііі ла ворожу дестіруктившу пчіг'ю в1:ггові:датіі' 0'ііструктіігвііііім веліік:ім і іріязалшм зусиллям Кожна бутівля шастає а цегли-ло- к Нехай 'же 'коікеіі з лас докла- де свою иеглишу до будозн Хра- му з Парижі Кліпчеімо всіх укрз-ііііц:- з — зжу-псі- з уваги цегліщики на будову Хра- му оз Сіиісі:іа з Плрікжі (вартість її — 15 дол) П Плепако голова К-т- у пабудоізи Х'раму св Сіі'моіна в Парнокі 33 А-еп- ие ие ГОрега 33 Рагія 2е РІ?А'СЕ з друкарнею Яськова Я' Коли здавалось обсерва „Силу" рисковне мешкан- ців крамниць сторожів вистоювали брамах сторожів домів) звичайно пояснювати звичайним поясненням ікра-сави- ць вистоювати пе- ред „вертати поляки?! Правда при- краси при- значали ція оула закінчена прийшло доручення відпочати на де кілька днів Без думки а так за силою призвичаєння закортіло мене ще раз подивитися на місце останніх візит Вибрався з дому перейшов Єзуїтський город повернув на вулицю Оссолінських і спрямував кроки в сторону друкарні Яськова Ще кілька кроків і я вже в сусідстві Яськова На вулицях майже ле було людей Просовуючись під стіною одноповерхового бу- динку я глянув оком на вікна і здерев'янів Спустив негайно очі щоб не попастись лід обстріл поліцінних агентів які роєм сиділи в приміщенні друкарні і з якихось підви- щень оглядали стелю кімна- ти Шиб в будинку не було Футртш зірвані із стелі зви- сали частини дощок і решт- ки цементу Ногою спершись на вікно що виходило на вулицю де на другому розі приміщувався „Центросоюз'' стояв агент Хім'як Він знав мене з обличчя і з прізвища подивився широ- ко відкритими очима і ніби засміявся Я чим дужче по- чимчикував в напрямі львів- ського ікорза" на Академіч- ній вулиці щоб мати оправ- дання що пішов пройтися і подивитися на дівчат Ще добре я не вгнався на вул Зі моровича аж тут ту-гул- ьк кількох польських професо- рів політехніки і медичного факультету на нарад)' І ли- ше припадок хотів що на цій нараді припадково був присутній українець відо- мий проф Юрко Полянсь-ки- й як колишній посадник Львова Д-- р Вельфель з'ясу- вав ситуацію і запропонував відкрити технічні медичні агрономічні та лісові школи Реактивування політехніки доручив д-р- ові Сухарді відо- мому ендекові - україножеро Не було сумніву в тому який "' Зразу ситуація стала ясна Правна особовість України (Суверенність України в У зв'язку з актуальною проб- лемою правіші особовості! Укра-їнняк- а є предметом дискусій і су- перечних висновків друкуємо зміст академічної доповіді д-- р 10 Пелеха що була виголошена з рамені НТШ — Торонто Канада в дні 2 березня 1955 р в залі Дому Просвіти в Торонті Ред Питання чи Українська Со-иєтсь- ка Соціялістнчна Ре- спубліка (УССР) є держа- вою в розумінні міжиарод- - нього прана є першорядне і великої ваги Проблема ця мало розробленні' українсь- кою наукою ставлена неяс- но і на хитких аргументах політичними центрами є слабим пунктом нашої про- паганди за кордоном Факт що майже вся українська те- риторія входить в склад УССР яка під 19-4- 5 року вхо дить в склад Об'єднаних На- цій бере участь }' станов- ленні міжнародні договорів і т д заставляє українську еміграцію зайнятися відпо- віддю на повите питання Переглядаючи клясичні те- орії міжінародиього прана (Єлліиек Гачок Єссуп і ін) що визначують поняття дер- жави суверенності! визнан- ня держави (тут особливо на увагу заслуговує т зв доктрина Естраде про ви знання держави а не уряду) переглядаючи всі роди дер- жав (особливо т зв конфе- дерації і федеральні унії) — належить поділити іс- торію УССР на три пе- ріоди щоб дати відповідь на питання чи нона є (згл була) державою в розумінні міжнароднього права В першому етапі це є від часу створення УССР (13 XII 1917 створена и Харкові т зв Центральним Виконав- чим Комітетом України) аж до часу створення ЗО XII 1922 р Союзу Совєтських Соціял істинних Республік (СССР) В тому першому Дивлюся ііередомчюю рів- ним кроком йде „старіш" Г Звернув я крок в його сто- рону і шепнув щоб не йшов дальше бо вже по всьому Секунда па обличчю запри- мітив маленьку усмішку і він кудись щез Але як то буває в такій роботі частенько не праця поліційного апарату а рад- ше припадок є причиною розкриття справи Хім'як як виходить не звернув ува ги на мене і не поробив ви- сновків з мого перебування біля друкарні Яськова А да леко пізніше коли викона вець підкладений бомби Ма рійка Кос вже не жила че- рез арештування інших лю дей виявилося що це була робота ОУН на відтинку бо- ротьби з 'большевицькою агентурою Вже довший час на змі- ну двох нас крутилося зіай-ж- е --за містом від вулиці Зе- леної довкруги віллі Антона Крушельницьїкого письмен- ника і редактора „Нових Шляхів" завзятого поборни- ка українського самостінниц-тв- а і прихильника больше-вицьког- о режиму в Україні Старий Антін переконав не тільки дружину старшого енна і родину але навіть Та- раса недавнього ще члена УВО і Пласту його дружи- ну теж члена які були ув'язнені польським судом і курс візьме д-- р Сухарді То му передбачливий проф По-лянськ- ий зручно предложив внесення щоб д-ро- ві Сухар- ді додати одного професора українця як співррганізато-р- а а особі проф інж Євгена Перхоровича Та інж Перхо-рови- ч дуже слабо володів ні- мецькою мовою і тому д-- р Сухарда був завжди при сло- ві реферуючи всі справи зі своїм пляном Врешті Сухар- да так поплутав всі справи що за тиждень склад профе-плектн- о готовий Сухарда сри на політехніці був ком- - світлі міжнароднього права) періоді УССР була лов'язана з т зв РСФСР правію щось н роді конфедерації В тім часі УССР мала своє окреме дипломатичне (представниц- тво закордоном підписувала міжнародні договори (нпр трактат у Ризі 18 III 1921 р) мала правію окрему ар- мію і т п Російські больше вики йшли „на допомогу" УССР яка була окремою „Суверенною" республікою з правом виходу („нплоть до отделения") з іконфедераль-ног- о зв'язку Створена" н 1922 р СССР як федеральна унія за якою зарезервовано під оглядом правшім всякі дипломатич- ні стосунки (фактично т зв Дипломатичним Союзом'' н 1920 р и Москві) армію і всі важливі справи піддано центральним всесоюзним ор- ганам — відкриває другий етан у визначенні УССР як державного твору Хоча за- пишемо далі за УССР фор- мальне право (ст 4 консти- туції СССР) виходу з феде- рації (це право перекреслю вав окремий закон ший ка- рав усі спроби підірваний якоїиебуть части території СССР) — то з уваги на фак тичну і иравпу структуру по- між СССР і УССР належить ствердити що в тому періо- ді годі добачитись ознак су- веренності! за УССР Завер- шенням цього етапу явля- ється т з в сталінська коисти туціи (1936 р) яка завершує процес правної централізації всіх основних галузей дер- жавних справ залишаючи за УССР незначні і деякі лиш т зв автономні справи З вибухом другої світової ній'іш зокрема в 1944 р ко- ли зарисувалась перемога за альянтамн і коли СССР по- чав брати участь у творенні міжнародніх організацій які мали по війні (керувати до- лею світу — наступила знову засуджені (Тарас) за прина- лежність до УВО І саме цей Тарас Кру-шельпицьк- ий пішов слідами батька і написав цикль стат-те- й в „Нових Шляхах" ата- куючи визвольний рух оформлений у той час в ОУН Наша робота належала до легших Ми неофіційно зна- ли що є хтось хто інформує знутра з оточення А Кру- ці ельницького про його ру- хи Ми знали що нам не ду же то треба рано вставати бо пін і так не вийде раніше з дому Інформатором був нурець-дівчнн- а яка зустріча- лась з особою з оточення червоного професора Нам вдалося підглянути як „ста- рий" розмовляв з нурцем і вдавав закоханого в неї Ви- сновки ми поробили самі коли зауважили її як вона йшла в сторону дому що був під нашою обсервацією Людина з оточення А Кру- шельницьїкого теж була ко- муністичних симпатій На всякий раз була розумніша і не поїхала до СССР Протве- резіла як розказували ско- ро коли довідалася що всіх Крушельницькнх в СССР злі квідували Але це вже інша історія Здавалось що міг вже знані в цілій околиці А треба на- гадати що А Крушель- - ницькин жив в панській діль ниці де мешкали самі багатії ингиву ФеСОО В пп:4 -- і ш- в лише -ішіклмв Дакуру пП0_ ЯЙ тя ГаК- іш СПИ~гчш'щ- - :ькога - Політехніки ВмьіїЧ "о відклав до ВЦд[л "виховання у КраКов" оув остаточно затверд "Вже на готове в к" Р- - пР„їхав 'з -- ькоі політехніки про "сдсчісльд в ролініб І тора а властиво дНрец1 імалі руд) формальна зміна и угч-ч- -г ин і союзниі 1 ступни повоопт „„Ч лп"гЬпп 1 "Н05І -""- -"У-правноїсті тури 'першого періолг 1 ач--н повернуто Праві діиінчш СТОСУНКИ І лнсліу армію І т Я В і аі"иді '- --' приступи иишвнКИ Оо'і "чшіл паціи ( (Санф?а ко) бере участь в міжщГ "їх трактатах '(з іт: Болгарією Угорщиною] мупєю і Фінляндією' 1948 р) і т д Цей період що траи І сьогодні дає т зв к окреме правію полоні (аналогія до статгсудоЛ иігеіітш як окремої жчии нон язакої з ССІ "федеральним лаоахтлЛ Заходи' Молотова і Сізі на конференціях в Дці тон Окс Ялті і Сан': ціско щоб ДОПУСТИТИ її Білорусь і Литву до ОН (:: шиц проект — ВСІХ 16 сої них республік) примусні мдіпх дипломатів вимог тись підносно правіші ложеиня тих держав Яці цизії Англії (Черчіль щ заважила структура шх: нелту осоолінзо Індії (іу тому часі не оула ще ні: лежіюіо державою) ні ліість Америка (Рузвеї: Стетшнос) зводила пмі-- му до більшого числа ге сів великодержав По де гих 'перипетіях признані Г Україною і Білоруссю і:І во до участи в міжнагЛ організаціях Рузвельт з иі стром закордонних сі Америки Стетініїосон м дискусії (в Ялті) застані лялись над мотивами соьі сукого кроку відносно дених двох республІ5 України і Білорусі до 01 Рузвельт був думхи ЩОМ зиція Сталіна на 3 країні (Празіїа осабо'зісгь сг? І Легко там було лопасікі ПРЯМО В РУКИ (ПОЛІЦІЇ чиї ЄЬІк"ОЇ ПО-ШІЛк'- И т зв П-- Щ які обсервували місця ВД доподібної большевдаї агентури' Але як буває знову з і потрібною людиною п? йшло нагле відклики дальшої роботи Дій Д°зі: лись що А Крушелшш кий їде в Україну ОчевидЕ це на декілька місяців сва ' ло ного врятувало життя по цей бік Збручі В 1936 році на ярої Львові визнано винним Сі пана Банд еру втомуіД°! видав був наказ ліквідЯ А Крушельницьїкого і 311} джено на одну з богаїь-ка- р що в сумі давали Й смерти з заміною на дос тну тюрму А згодом далеко пізнії коли вже не стало „старою на волі змінились обстав- ини иоі — нурсць-дівчігн- а чалася з тим від якого пула язика Розказують там де приходить до & серце жінки там на І° ставити1 не можна Д° року не було доказів ід дівчина-нурец- ь в чомусьЛІ! говорилась Те що було НИМИ ГЯМИМИ — І1С — догадуємось В тім ку — непотрібний розвідач— дівчина пригодилась своєму в0 яі '50 1 лодрЯ |
Tags
Comments
Post a Comment for ubee0795
