uche0101 |
Previous | 4 of 8 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
Сторона 4
„УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК"
Охвноекі прлінськнГі національний тижневик у Східній Канаді
Вщае коленої пятнищ
УКРАЇНСЬКА ВИДАВНИЧА СПІЛКА
МИКЛПЛО ГЕТЬМАН НАЧАЛЬНИЙ РЕДАКТОР
Б К ЧИЖ ДІЛ О ВИП УПРАВИТЕЛЬ
Річні передплата: в Каналі 3150 у ЗДПА і зіюрдоном $2 00
З піна адреси кошгуе 10ц
Редачці за оготикнна не відяочідас р)гописщ не зчіргаі
"ІТККАІгЧІАІМ ТОІЬЕК"
ТЛіе опіу ІЛсгаіпіап "Маііопаї "еекіу іп Еазіегп Саиайа
Ргіпіесі еуегу Ггійау тне тжеаішаі ртлзьізнімс сомраиу
510 Кіп£ 5і Уез Тогопіо Оп1
МІСНАЕЬ НЕТЯМАМ ЕтТОК-І-СШЕ- Т
Ш С СНУ2 ВиЗШЕЗЗ МАНАСЕП
Шьицгой аз зесопсі сіазз таїїег Бес З 1935 а Ше Ро5 Оі&се ГКрі ОХХлмп
ЗАКОРКОВАНА ЕСЕСЕСЕРІЯ
Як ми вже пнсали в попереднім числі нашого часопису со-вєтсь- кнп
уряд по прнступлешіі Болгарії до „віссі" й по вході
на територію Болгарії німецьких військ передав болгарському
"урядові ноту з висловом свого незадовілля таким лостулком
Болгарії іі повідомленням що Росія дальшої піддержки Болгарії
відмовляє Зараз по цім рознеслась була чутка лемов би Росія
поставила Ромуиії домагашія віддати їй деякі чорноморські
бази Ромунія вістку цю заперечила а Німеччина заявила що
вістки такі розпускає Лондон Лондон ле заявив навпаки: що
їх випускає Берлін
Більше однак є правди в тім що чутку цю пустила та-
ки Росія щоб тим способом вилинути па Югославію щоб не
приступала до віссі" цебто щоб її едо пустити Німеччини до
повного опанований Балкалів і вслід за цим до опанований Дар
данслів або бодай одержання концесій від Туреччини на леко-рпет- ь
СССР
Порозуміння чп спілка Німеччини їі СССР — цс вінчання
для корнети й із коисчноеш основане па факті що вихід із
Чорного моря Дарданслі посідає іі контролює Туреччина —
Дарданслі яв життєвий вихід для Росії в світ не зважаючи на
тс що Дїкібральтар і Сусз замикають Середземне морс від
океанів Навколо Середземного моря є доволі країн для тор-
говлі а в мирних часах можна переїздити без перешкоди й че-
рез Сусз і Джібральтар Дарданслі для Росії — це питання її
жнгтя іі розвою бо коли б вони опинились У руках більшої по-
туги ніж слаба Туреччина а ще до того и руках Німеччини
тоді СССР був би ішгіиіі у кліщі ще іі від Сходу подібно як цс
сталось уже на Заході А до такого исдопустіпи Росія пс ста-
ратися не може Пригадаймо собі тс що сталось па Заході
Там спілка з Німеччиною дала Москві багато території й досту-
пи до Балтійського моря Але пс дала пі виходу з того моря для
торговлі по океанах Німеччина дуже легко може закоркувати
Росію в самім тільки горішнім Балтику Доказом того що Ро-
сія не забувасза Дарданслі є заява Росії з вівтірка про „пов-
ну невтральиість" коли б Туреччина була нападсиа
Подібно й па Сході: Опанувавши доступи до Дарданслі в із
леювищ і баз П-Ч0Ш-
1ІИ $ грецькій Македонії Німеччина може
забльокуватп від Еґсйського моря Дарданслі й відрізати Росію
від Середземного моря А цього Росія напевне не любить
Дальше: ІІіион на Дал Сході як спільник віссі" стремить
до верхонлади в Азії виходи в океани держить у своїх руках
Попри ці псі закорковані виходи світ Росії залишився ще
один Мурманськ для виходу в Нівн Атлинтик Ця пристань
не замерзає цілий рік але для великої океанічної" торговлі мало
відповідна Ба і цю пристать кожної хвилі Росія може стра-
тити бо дістатись до псі" відиішіічіїопорвезькпх баз Німеччини
пс трудно коли взяті і під увагу одиноку російську залізницю
що лучить її з Лєнінґрадом і до того її незадовільний стан про
що знаємо з фінсько-російськ- ої війни мни року
Отже Есссессрія знайшлась у кліщах своїх ворогів коли не-
дійсних тепер то дійсних у будуччнні Оцим і пояснюється
їі борсання під час німецьких потягнеш на Балканах бо ж по-
тягнений ці цс загроза її останньому зпязку зо світом Напо-лудн- е
ж посуватися (Індії) іі там пробувати добути для себе
тепловодні пристані для торговлі — пс справа для Росії безна-
дійна коли гзяїп під увагу гори й брак шляхів у цій мало ци-
вілізованій напівдикій частині світа А втім це пісня далекої
будуччппн і напевно пс для неповоротної вайлуватої Москви
що пс могла дати ради маленькій Фінляндії
Кліщі що її обхоплюють Москва бачить однак пс може ні-
чого зроґіпн знаючи що її територія прекрасно надається до
бііі)кріґу" і що її армія німецькій успішно ставити опору не
венлі Дя свідомість і кермує всією дотеперішньою політи-
кою Москви Війна ведеться покищо між державою сильною
па суші (Німеччина) іі державою сильною на морі (Британія)
На суші в Епропі залишилась уже тільки одна потуга що до
певної міри могла б рівнятися з Німеччиною й яка має з нею
донжезнніі спільний кордон — Росія Діла німецька сухопут-]і- я
армія дармує невживана піде Отже Німеччина дуже лег-
ко змогла б її кинути прош Росії що Росія знає знає тому
мусить піджидати хвилі коли німецька армія дістане заняття п
утомиться або спричини бездільиосгн стане менше дисципл-
інована іі можливо зачне розкладатися Тоді настав би для Мо-
скви час розірвати ті кліщі що її немнлосерпо зачали з усіх
сторін стискати Цебто: у теперішнім часі Сталін бажає щоб
Німеччина зачала воювати з ким би то пс було тільки не з Ро-
сією і щоб воювала якнайдовше виснажуючи свої сили А
щоб могла воювати якнайдовше то Росія їй дає іі буде давати
сирівці нафту й хліб Але не не значить що Сталін бажає по-бі- дн
для Гітлєра Він Гітлрра ненавидить так як і Гітлєр йо-
го Він був би дуже радий коли б Німеччина війну програла
Але помогти Британії її побити він пс відважиться так Довго
доки Німеччина буде сильна
Щоб Німеччина відчула шо Росія як нейтральна їїі по-
трібна Сталін старається її потрібною для Німеччини зробити:
помага'є їіі комуністичною пропагандою розкладати нації ще
нею незавоповані постачає сирівці: пробиває діру'' в брптій-ські- й
бльокаді через Владивосток і Сибір Таким способом Го
сія Німеччині в даний мент потрібна іі тому Гітлєр зачіпати її
не потребує На цій дудці іі грає Сталін Тільки що його стано-
вище стало погіршується: Гітлєр над Чорним морем: Гітлєр
V Скандинавії: стратегічні становища для завойований Росії
вже ним зайняті І коли б упала Британія іі з нею Туреччина
„УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК" Рік VIII Число 13
ЮГОСЛАВІЯ
Королівство Югославія сіцоме бу-
ло епо-татк- у ял „Королівство Сербів
Хорватів і Словінці" яке повстало
іга руїнах Анетро--У горської Монар-
хії з додатком до Сербії ще Хорватії
Словенії Дальматії іі Еослгі Натву
Югославія" прийнято урядово у
1029 році
Югоснь'ія сусідує на саді з
Адріятицькіпг морем ігдшеночі з Ні-
меччиною н Мадярщілгою на сході з
Ромуігією і'г Болгарією наполудні з
Грецією іі Італією (Альбанія) По-
верхня Югославії має 95558 квадра-
тових чїіль уеего иаселишя (у 193 і
р) 14730000 ч чого 83% словгш
і 17% національних менініпі таких:
505000 німців 467000 мадярів
439000 альбанців 231000 рому-тгі-їв
і менші мсількоети: словаків ук-
раїнців італійців турків седшіеьких
кпців і циганів Урядовою мовою
є мова еербо-хорвлтс- ька Серби іі
хорват лають мову спільну іі удій-скос- тн
гони одна нація тільки куль-
турно- розколена на дія які щорад то
дальше ікід себе ©шалюються сер-
би чірліо славні — хорвати римо-кл-толія- йіг
'серби пишуть кирилицею
— хорвати латинською абеткою
Рігмокатолнки п Юго сланії це хор
вати іі більшість слсфїіщіш і даїьма-тіїіці- 'в
Правоелаші це серби іг
чорногорці' Около мільйон сербів
перешяаго їв Боені визнають ів-ір- у
млгелгеданську Крім того-- в Югосла-
вії в ще окодо 231000 ігротсстаїї-ті- їв
і 08000 інідго Правослатапіх
має бути 17% Гимоікатолики і'г про
теетлнти підлягають тгультурнгог
чшлиївям 'захід иьої Пвроші: право елап
ні — ІЯ1И1ВТМ Сходу головно Туреч-
чини
У народніх школах уцсрисучпіінч"
трядолг ні укл обоиігзсіова КрлГип
мас три університети паіі'більїіііін Ь
них у Біл городі Більшість населоаі-н- я
голомчю селяни не письменні Але
неп поліси шість поволі 'підмішується
Фізичні признаки країни є такі:
глибокі рІїВНШІІІ іі долини поршні го
Ііігчіг іі ііочїручсяіпмн ріками і перім то1
го численні остроіви головно прппобс
ріяичп Дальматії ]?уикл смуга по-
при беріг Дальматії шле піїдсоїшіг га-
ряче — сухе літо їі лагідну мокру
зиму ііаіііопобу Італії Дальше Даль-мат- іл
гориста псрерЬана аіасході
Дкнлрсь) ііі'міі Аліліамн- - ггкі творять
імміігу запору мік Дальлгатією іі Бо-сиі- чо
ІГазахоїді ці1 Альпи творять
паніпікошу впсокорівиго 'звану Карст
— ігоігрінгітігу смугу краю що тяг-
неться ащ Захід иьої Славеїгіі до Чор-
ногорії іі через часпшіу Хорватії іі
Поспї
ІГа ігі'вні"іниіі --захід івід Карсту
виносяться східні 'верхіг Альн ГОл ї-я-
нських
і знахоліпгея цолини рік
Драви їі Сави Гіка Сапа івиацає до
Д паю чіід Білгородом Драна вкмо
50 КІПЬОМСТрІ'Г! ІВІІД нього при чім
творить велику тріп'утшгклвату доли-
ну що тягнеться нжінпіч апедо Ба-
шту г-вужуюч-
нсь иаиолудчіе пі кітло-вн- пу
Бірдару Пітнічнп' рівіїшш іі
річні 'дотінш маютт підсоння іьоіітіг-иснталь- нс
— із теплим літо-- м і холод-
ною зимою Долини — ілерс-аа-жн- о
хліборобські Полуднева Югославія
'Ліаїіже ціла гориста
Скарби країни це нерева паю хлі-
боробство яким 'займається окопе
4Г) илселения Засівна іиоии тво-
рить окото 57% всеї иоіне'рхні крл- -
ГЦНІГ ОСНОЧШІ' 'ЇОІІКЖЯ — це пшени-
ця іі кукурудза Сіють таьож яч-
мінь окес дгито іі койота і Уінрлаїя-ют- ь
трохи ївшіа тютюну іі оливок
Плигають коні худобу сбгіні кози
іі дріб Харчів Югославія чає на-
стільки чо частішу вивозить закор-
дон
Чає Югославія її підземні скарби'
майже безмежні ігпглгдл заліза в
Босні: у Сербії 'іі Сосні — ті гніт
(бурнії іпгіль) однак вугілля для
пі'омігелового Бяпі'пгу мусять епро-'кадягува- ти
тгоктадп -- міді трохи :м лі-
зі хрому іі интамоніі — в Сербії
у Словенії — --оливо Добування д-н- аї:
цих сігл]бів натрапляв на пе-
решкоду бо брак тші:іві доброго 7ІЄ-рев- озу
іі капіталу Серби ті гають
кнліпін хорвіти ияіробляють меблі
Крім того в країні є ткальні цукро-
варні бровлрі тмпіярні іі дестилпрні
Залізниці піалеягать до ідернгші
У пристані Сатьонжа югослоаятпг м
ють евою вільну зону Звідтам їде
23ЛІТПІИЦЯ ідо Відня іі Будапешту че-
рез долину -- Віртару Па поберіжжу
Атріятігіку Югославія має дві приста-
ні: Сусак передмістя Фюме у Хор-
ватії і дальше каштане у Даль-
матії Силіт (С-палят-
о) Пристлії ці
мають залізничну епоіуьу Усере-
дині Югооаівії є деро зерно худо-
ба іі мінерали піл вивіз азе брак пе-рево'зоі- вих
'сгредннві'в До Мадярщи-і- ш
івіпвозіїти молліа б але вош назва
них продуктів має досить своїх Пе-
репоною для тгсрсівозу Є ССІСЛЬІПІІІ
Карст і пошарпані Альпи
Головні міста 10 го сліпії цс Біт-гор- од
Загреб (або Аґргч) Сараєво
іі Цетіїїііє — чотири столиці пооди-
ноких складових кра'№
Біл город — від 1929 року Бео-гр- гд
— лежить при івплпві Сави до
Дунаю Тв-етші-
я Ніодкі ліабуп
ец'роіпсііськл столиця н1 бічіпл під
стоїіи ст'наїмп стільки ооі: У сга-ргічч- их
часах Пілгород був івнсунс
пою наперед стніііці'іо проти носу-влп- ня
турт'о в Евроиу З-п- ід ту-
рецької міпіа'іііциии вільнпзся Піл-
город у році 1806 У місті злввамо
міішаш'іпу культі рк Схсду іі Заходу
сх'апи зппгклє Насртеїіпи Бслгі асі
млів в 1934 році 238775
Загреб — столиця Хоргатіі іі го-
ловний фінянсовпіі іі промисловий
осередок держиш Леинп у пре- -
і ірлсши г рськпі околиці дві милі
'іілсхід і:д рд--п Сави Населення
млів в 1931 році 185581
Слрлово — столиця Босні 7с-л'и- ті
122 милі на нолудневпіі 'захід
в-'-
ід Београду Иазв'т „Сдрлрво"' ознм
члє „місто іпллат"' назване тлк у
честь палати шо її збуддшів ш 15
столітті один із магомсдаїнських т- -
щуючіїх Численні магомеданемп
мошеї є уіпеокпми мінаретами цікаві
деревляпі доми кипариси а переду-
сім великії іі бл'зар — надають цьо-
му містові івигляїу більше ехіднього
ігііі: європейського Слрієво це осе-
редок іпнробу килимів І ШОВКОіВИХ
'впроош сллічие з уинветва пветрш- -
сн'іого шелідіпіка трону Фсрдпіглк-д- а
і ііого ідружишг у червті 1914
р то було початком Великої Вій-
ни Населення ш 1931 році мало
78182
Цст'їніб — столиця королівства
Чорногорії перед Великою Війною
ПОЛОЇСІІС В ЯТОіВІІІ ІКЛ'МПІНІІІ околи-
ці ііонпп 2100 стіп іго-ім- д Адрїяти- -
дгом окодо 10 ошль г-'-ід берега є
трошки більше як село Запговансі
в 15 столітті Стало 'завойовували
ііого іі нищили турки Илселения в
1931 році мало 6307 осіб
Народний нової держави сталися
по розвалі а влчене зараз у почат-к- ах
розвалу Аветро-Млдігрщп- ии на--
то запоГіопаннп Росії було б операцією ііебітьшою як зайнят-
тя Ромунії чіг Болгарії І навпаки : коли Британія буде держа-
тися Гі буде дальше вгрнмупатн сноео бльокаду —- Німеччина
буде Росії иотрсбуваїїг як бази свого постачання і тому на шо
нападати не буде
Але харчів і сирівців в Росії нема аж стільки щоб їх у ве-
личезних потрібних Німеччині скількостях вивозити бо ж
треба розбудовувати іі власну оборону Крім того в Росії роз-
хитаний транспорт Треба отже здогадуватись що довго гласна
ти Гітлєра Сталінові мабуть не вдасться тим більше коли б він
на затягнулась Бо тоді засобів для її ведення Гітлєрові буде тре
ба далекобільтне ніж ті що їх йому тепер посилає Сталін Одер
агати к їх можливо буде тільки через опанований територій де
ці потрібні сирівці знаходяться А щоб такс сталося — щоб
дііішло якнайскоріше до зудару між Москвою її Берліном —
треба щоб Британія свій курс супроти Москви змінила: щоб
закинула свої безнадійні нам аги прихилити Росію на своео сто-
рону але щоб поставилась до неї рішуче — головне щоб раз
і назавжди залатала діру ]? своїй бльокаді через Владивосток
Тоді Росія Німеччині помічною іі потрібною бути перестане
Матсріялів тих що їх вона Німеччині посилає буде замало
Тоді по матеріали ці Німеччина буде змушена піти збройним
С чм-іЧііуч- ' і ВІСТИ З КОМІТЕТУ УКРАЇНЦІВ КАНАДИ
АДРЕСА: V С С РО Вох 3053
у ВсШоп В Т'іппірег Мап
(Пс-з- л Т Кобзги за д'пового писарі)
ВІД ВІДДІЛУ КУК В ТОРОНТІ ДО ЕКЗЕКУТИВИ КУК
ІГі останньому засіданні нашого Комітету в їоронті дня 3 березня бу-
ла відчитана заява вїділу УНО в Торонті та нринята за задовільну :г[едстав-ннко- м
СГД іг 31 Гетьмлігом Дим внрівнлно иепорозрішня що булл
внншгло між місцево філією УПО тл Союзом ІЧтьманці'з-Держасншг- ів ізаа
нсфортунного зиступу п П Савчука Ріпючасно аїросимо подати до відо-
ма ширшого країмеікого загалу отею --заяву друкуючії її з українських
часописах
Заява звучить лк слідує:
До Хваіьного заряду КУК в Торонто Онт
Впо'ваагаиі Панове!
Наш представник н Н Косе зідявпв нам на засіданні яде відбулося
дня 2(3 ліотая бр що Ваш Комітет лк цілість домагається від наших
організацій ліі --входять у склад УНО б Торонто вияснення же становище
зі и запали відносно ваяви п II Сдвчка яку після твердження місцевої
анґіііісьійї преси він мав би 'був 'зробити на адресу СГД в Каналі
Тому на цьому місці стверджуємо що ніколи не було не є і не Суде
'гатіданням наших організацій як цілостн а також і поодиноких іі членів
говорити щось такс що могло б обьаигув-ат- н іяіші --орґлінюаціі або їх пере-
дових ліодеіі
Такок заявдяєі:о що ми ніколи не вио'важнювалн и П Слвчка говори-
ти щось под'б'їіоп нізіиоітавала місцева ігресі' Тому ми жалуємо що такий
прпкриіі випадок мав місце із п II Саівчлком коли він заступав нашу спра-
ву
Остаємось -- з належною діопілною до Вас
За Управу Філії УНО в Торонто:
Н Косе М Топольніцький
НОВІ ВІДДІЛИ КУК
Оакбурн Ман — В неділю 2 березня відбувся мітіиґ українських ор-ґанЬа-
цііі
ізоіісцсвостн Оакбрн у залі Українського Народнього Дому щоб
соговорпти ел]!ву зорґаиізюівання Відділу КУК
Про 'значіння Комітету Українці Канади івиголосив гветічтне слово п II
ЗІандзюк По тім шокликано до слота о Лотоцького о Лотоциьіпп жу-
вав яскравіші ііричірамн потребу такого комітету особливо під час тепе-
рішніх світсівігх 'Обставин закликаючи івеіх щоб подбали про допомогу для
успішного івнграиня цієї війни для Великої Британії
По сміїрісниі' ігромоівн о Лотоцького при ступлено до --вибору заряду Від-
ділу КУК До місцевого заряду ввійшли наступні пи : П ЗІандзюк — голо-
ва від СУС ХК Васілкаї — заступник голови івід БУК ГБ Крпстлловпч
— секретар зід БУК С Ґсрслюс — кілсієр шід СУС контрольорн: ИМ
Иовосад від СУС і А Луговин бід БУК
ГБ Кристалевич секретар
Мічам Сасн — В неділю 9 березня цр відбулося івічс вспрль-- і заено-ван- нл
Відділу КУК в нашій місцеївостн Віче івідкріив зі Н Гавриш і ло
короткій встугаїііі промові лім рівиож івияснепіиі Статута КУК діри ступлено
до шибору (місцевого мряду івідділу КУК До ізаряду івнбраио таких ігп :
А Зіарковськпіі — голота Н Драбішястиіі — оа ступни к голови Зі Клп-міші- ші
— секретар Д Пушкаренпо — скарбник П Гавриш — ірішінео-вп- іі
ссімретар контрольорн: В Залящк Л Пушдгаренко ЗІ Иавліок і гаті
0 Клюкешіч
М Климишин секретар
СПРОСТОВАННЯ
В 11 числі „УГ" з 12 берс-зн- я і в інших українських Газетах зайшли
пастушії помилки: фінансовий 'Секретар І Гліь а оме бути І Гихло
член івід Шн Томрністша 0 Бсісарабоївої подано л- -і 0 Корлаи має бути
пані Коаіись і іс І Боднарчук іноділіниіі лк нсзалежчініі а має ібутн -- від за-поігог- ов)ї
ерґані'зації „Приятель у Потребі"
К Пукіш секретарка відділу КУК я Рі'джаііігі
ВІД ЕКЗЕКУТИВИ КУК
Просимо відділ КУК їв Бсдфордвил Саеін подати точну адресу іі тгртан-]ц- с
секретаря Віддіду до скзекутіїївн КУК у Вшппгпеґу
ївссчіі 1918 р У серпдгі того року
в місті Ллііблх зібралася слоіиінсьдгл
Національна Гада іі проголосила се-
бе викопним урядом Це дало почин
до еклнканпія Ютеловлнськоі Націо-
нальної Ради в місяці жовтні до За-
гребу у якій взяли участь предстаїв-шис- н
Хорватії-Слявон- іі Босні-Гор-цеґаві- ші
Дальматії" Істрії іі Слочо-ні- ф
На зборах цієї Гади ухвалено
злуку з Сесією в одну державу Ста-
лось цс дня 9--
Х 1918 Нова держа-
ва — Сербів уорвпів і Слові'нців''
— звернулась дня 1ХІТ до князя-реґен- та
Сербії Алексанпра із про-
ханням щоб тін перебрав кермл" над
нею У міясчасі де спілки пристали
іі Чорно горл де 20 ХГ її Нарсдні
Збори ухвалили форлгальну поста-но- ву
іі га'ітрешнсл свого короля Ми-
кити іі ііого партії Столицею но-
вої держави стл'в Білгород Там че-
рез два роки засідали тимчасові На-
роді Збори У листопаді 1920 р
переведено нові 'вибори до сталих
Народніх Зборіїв і дня 28УІ доступ-
ного року князь-реґе- нт Алекеандер
обіцявши 'заховувати конституцію
етіїв королем Адгксадідром І
Народні Збори складаються з двох
палат — Сенату іі нарлігчедіту (Скуй
інтідпі) Членів Сенату половину ш
бнрають готосоваїпгям і половину
нрішіачлє король Послів івибігра-ю- ть
на чотири роки на підставі лпд- -
(Доинчепня на ст 5)
походом А збройний похід Німеччини на Росію — не один більше ворог проти Німеччини отже поміч для Британії Ко-
ли б таке сталося Британія з Росією вступати в союз ие потре-
бувала б Рсія так чи сяк у війні з Німеччиною програла б
але нехотячи дала б Британії змогу вийти з цієї війни оборон-
ною рукою
Помігши ж під час того змагу Україні стати незалежною
Британія знекала б собі в Східній Европі щирого друга Не-
залежну Українську Державу
о о
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Югославії підписавши прнступлення до -- зіесі" застерегла сбі ідо ні-
мецькі віііежл через її територію переходити не оудуть — Коли вже одна
нога зі [гзерівіа т другііі переступити поріг легше
Гчіеія аінкннла Туреччину шо коли б нд то шпали то вона Госія
оуде захоїуіатпсь цілким нейтрально' Забула" тільки скататн чи зіе
скочить на Туреччину ззаду коли б тлк не Німеччина нлпдда а Туреччина
виступилл проти Німеччини коли б та зачала нлетул нд Грецію (Каре Гр-сер- ум)
Object Description
| Rating | |
| Title | Ukrainskyi Robitnyk, March 28, 1941 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1941-03-28 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | Ukrai000214 |
Description
| Title | uche0101 |
| OCR text | Сторона 4 „УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК" Охвноекі прлінськнГі національний тижневик у Східній Канаді Вщае коленої пятнищ УКРАЇНСЬКА ВИДАВНИЧА СПІЛКА МИКЛПЛО ГЕТЬМАН НАЧАЛЬНИЙ РЕДАКТОР Б К ЧИЖ ДІЛ О ВИП УПРАВИТЕЛЬ Річні передплата: в Каналі 3150 у ЗДПА і зіюрдоном $2 00 З піна адреси кошгуе 10ц Редачці за оготикнна не відяочідас р)гописщ не зчіргаі "ІТККАІгЧІАІМ ТОІЬЕК" ТЛіе опіу ІЛсгаіпіап "Маііопаї "еекіу іп Еазіегп Саиайа Ргіпіесі еуегу Ггійау тне тжеаішаі ртлзьізнімс сомраиу 510 Кіп£ 5і Уез Тогопіо Оп1 МІСНАЕЬ НЕТЯМАМ ЕтТОК-І-СШЕ- Т Ш С СНУ2 ВиЗШЕЗЗ МАНАСЕП Шьицгой аз зесопсі сіазз таїїег Бес З 1935 а Ше Ро5 Оі&се ГКрі ОХХлмп ЗАКОРКОВАНА ЕСЕСЕСЕРІЯ Як ми вже пнсали в попереднім числі нашого часопису со-вєтсь- кнп уряд по прнступлешіі Болгарії до „віссі" й по вході на територію Болгарії німецьких військ передав болгарському "урядові ноту з висловом свого незадовілля таким лостулком Болгарії іі повідомленням що Росія дальшої піддержки Болгарії відмовляє Зараз по цім рознеслась була чутка лемов би Росія поставила Ромуиії домагашія віддати їй деякі чорноморські бази Ромунія вістку цю заперечила а Німеччина заявила що вістки такі розпускає Лондон Лондон ле заявив навпаки: що їх випускає Берлін Більше однак є правди в тім що чутку цю пустила та- ки Росія щоб тим способом вилинути па Югославію щоб не приступала до віссі" цебто щоб її едо пустити Німеччини до повного опанований Балкалів і вслід за цим до опанований Дар данслів або бодай одержання концесій від Туреччини на леко-рпет- ь СССР Порозуміння чп спілка Німеччини їі СССР — цс вінчання для корнети й із коисчноеш основане па факті що вихід із Чорного моря Дарданслі посідає іі контролює Туреччина — Дарданслі яв життєвий вихід для Росії в світ не зважаючи на тс що Дїкібральтар і Сусз замикають Середземне морс від океанів Навколо Середземного моря є доволі країн для тор- говлі а в мирних часах можна переїздити без перешкоди й че- рез Сусз і Джібральтар Дарданслі для Росії — це питання її жнгтя іі розвою бо коли б вони опинились У руках більшої по- туги ніж слаба Туреччина а ще до того и руках Німеччини тоді СССР був би ішгіиіі у кліщі ще іі від Сходу подібно як цс сталось уже на Заході А до такого исдопустіпи Росія пс ста- ратися не може Пригадаймо собі тс що сталось па Заході Там спілка з Німеччиною дала Москві багато території й досту- пи до Балтійського моря Але пс дала пі виходу з того моря для торговлі по океанах Німеччина дуже легко може закоркувати Росію в самім тільки горішнім Балтику Доказом того що Ро- сія не забувасза Дарданслі є заява Росії з вівтірка про „пов- ну невтральиість" коли б Туреччина була нападсиа Подібно й па Сході: Опанувавши доступи до Дарданслі в із леювищ і баз П-Ч0Ш- 1ІИ $ грецькій Македонії Німеччина може забльокуватп від Еґсйського моря Дарданслі й відрізати Росію від Середземного моря А цього Росія напевне не любить Дальше: ІІіион на Дал Сході як спільник віссі" стремить до верхонлади в Азії виходи в океани держить у своїх руках Попри ці псі закорковані виходи світ Росії залишився ще один Мурманськ для виходу в Нівн Атлинтик Ця пристань не замерзає цілий рік але для великої океанічної" торговлі мало відповідна Ба і цю пристать кожної хвилі Росія може стра- тити бо дістатись до псі" відиішіічіїопорвезькпх баз Німеччини пс трудно коли взяті і під увагу одиноку російську залізницю що лучить її з Лєнінґрадом і до того її незадовільний стан про що знаємо з фінсько-російськ- ої війни мни року Отже Есссессрія знайшлась у кліщах своїх ворогів коли не- дійсних тепер то дійсних у будуччнні Оцим і пояснюється їі борсання під час німецьких потягнеш на Балканах бо ж по- тягнений ці цс загроза її останньому зпязку зо світом Напо-лудн- е ж посуватися (Індії) іі там пробувати добути для себе тепловодні пристані для торговлі — пс справа для Росії безна- дійна коли гзяїп під увагу гори й брак шляхів у цій мало ци- вілізованій напівдикій частині світа А втім це пісня далекої будуччппн і напевно пс для неповоротної вайлуватої Москви що пс могла дати ради маленькій Фінляндії Кліщі що її обхоплюють Москва бачить однак пс може ні- чого зроґіпн знаючи що її територія прекрасно надається до бііі)кріґу" і що її армія німецькій успішно ставити опору не венлі Дя свідомість і кермує всією дотеперішньою політи- кою Москви Війна ведеться покищо між державою сильною па суші (Німеччина) іі державою сильною на морі (Британія) На суші в Епропі залишилась уже тільки одна потуга що до певної міри могла б рівнятися з Німеччиною й яка має з нею донжезнніі спільний кордон — Росія Діла німецька сухопут-]і- я армія дармує невживана піде Отже Німеччина дуже лег- ко змогла б її кинути прош Росії що Росія знає знає тому мусить піджидати хвилі коли німецька армія дістане заняття п утомиться або спричини бездільиосгн стане менше дисципл- інована іі можливо зачне розкладатися Тоді настав би для Мо- скви час розірвати ті кліщі що її немнлосерпо зачали з усіх сторін стискати Цебто: у теперішнім часі Сталін бажає щоб Німеччина зачала воювати з ким би то пс було тільки не з Ро- сією і щоб воювала якнайдовше виснажуючи свої сили А щоб могла воювати якнайдовше то Росія їй дає іі буде давати сирівці нафту й хліб Але не не значить що Сталін бажає по-бі- дн для Гітлєра Він Гітлрра ненавидить так як і Гітлєр йо- го Він був би дуже радий коли б Німеччина війну програла Але помогти Британії її побити він пс відважиться так Довго доки Німеччина буде сильна Щоб Німеччина відчула шо Росія як нейтральна їїі по- трібна Сталін старається її потрібною для Німеччини зробити: помага'є їіі комуністичною пропагандою розкладати нації ще нею незавоповані постачає сирівці: пробиває діру'' в брптій-ські- й бльокаді через Владивосток і Сибір Таким способом Го сія Німеччині в даний мент потрібна іі тому Гітлєр зачіпати її не потребує На цій дудці іі грає Сталін Тільки що його стано- вище стало погіршується: Гітлєр над Чорним морем: Гітлєр V Скандинавії: стратегічні становища для завойований Росії вже ним зайняті І коли б упала Британія іі з нею Туреччина „УКРАЇНСЬКИЙ РОБІТНИК" Рік VIII Число 13 ЮГОСЛАВІЯ Королівство Югославія сіцоме бу- ло епо-татк- у ял „Королівство Сербів Хорватів і Словінці" яке повстало іга руїнах Анетро--У горської Монар- хії з додатком до Сербії ще Хорватії Словенії Дальматії іі Еослгі Натву Югославія" прийнято урядово у 1029 році Югоснь'ія сусідує на саді з Адріятицькіпг морем ігдшеночі з Ні- меччиною н Мадярщілгою на сході з Ромуігією і'г Болгарією наполудні з Грецією іі Італією (Альбанія) По- верхня Югославії має 95558 квадра- тових чїіль уеего иаселишя (у 193 і р) 14730000 ч чого 83% словгш і 17% національних менініпі таких: 505000 німців 467000 мадярів 439000 альбанців 231000 рому-тгі-їв і менші мсількоети: словаків ук- раїнців італійців турків седшіеьких кпців і циганів Урядовою мовою є мова еербо-хорвлтс- ька Серби іі хорват лають мову спільну іі удій-скос- тн гони одна нація тільки куль- турно- розколена на дія які щорад то дальше ікід себе ©шалюються сер- би чірліо славні — хорвати римо-кл-толія- йіг 'серби пишуть кирилицею — хорвати латинською абеткою Рігмокатолнки п Юго сланії це хор вати іі більшість слсфїіщіш і даїьма-тіїіці- 'в Правоелаші це серби іг чорногорці' Около мільйон сербів перешяаго їв Боені визнають ів-ір- у млгелгеданську Крім того-- в Югосла- вії в ще окодо 231000 ігротсстаїї-ті- їв і 08000 інідго Правослатапіх має бути 17% Гимоікатолики і'г про теетлнти підлягають тгультурнгог чшлиївям 'захід иьої Пвроші: право елап ні — ІЯ1И1ВТМ Сходу головно Туреч- чини У народніх школах уцсрисучпіінч" трядолг ні укл обоиігзсіова КрлГип мас три університети паіі'більїіііін Ь них у Біл городі Більшість населоаі-н- я голомчю селяни не письменні Але неп поліси шість поволі 'підмішується Фізичні признаки країни є такі: глибокі рІїВНШІІІ іі долини поршні го Ііігчіг іі ііочїручсяіпмн ріками і перім то1 го численні остроіви головно прппобс ріяичп Дальматії ]?уикл смуга по- при беріг Дальматії шле піїдсоїшіг га- ряче — сухе літо їі лагідну мокру зиму ііаіііопобу Італії Дальше Даль-мат- іл гориста псрерЬана аіасході Дкнлрсь) ііі'міі Аліліамн- - ггкі творять імміігу запору мік Дальлгатією іі Бо-сиі- чо ІГазахоїді ці1 Альпи творять паніпікошу впсокорівиго 'звану Карст — ігоігрінгітігу смугу краю що тяг- неться ащ Захід иьої Славеїгіі до Чор- ногорії іі через часпшіу Хорватії іі Поспї ІГа ігі'вні"іниіі --захід івід Карсту виносяться східні 'верхіг Альн ГОл ї-я- нських і знахоліпгея цолини рік Драви їі Сави Гіка Сапа івиацає до Д паю чіід Білгородом Драна вкмо 50 КІПЬОМСТрІ'Г! ІВІІД нього при чім творить велику тріп'утшгклвату доли- ну що тягнеться нжінпіч апедо Ба- шту г-вужуюч- нсь иаиолудчіе пі кітло-вн- пу Бірдару Пітнічнп' рівіїшш іі річні 'дотінш маютт підсоння іьоіітіг-иснталь- нс — із теплим літо-- м і холод- ною зимою Долини — ілерс-аа-жн- о хліборобські Полуднева Югославія 'Ліаїіже ціла гориста Скарби країни це нерева паю хлі- боробство яким 'займається окопе 4Г) илселения Засівна іиоии тво- рить окото 57% всеї иоіне'рхні крл- - ГЦНІГ ОСНОЧШІ' 'ЇОІІКЖЯ — це пшени- ця іі кукурудза Сіють таьож яч- мінь окес дгито іі койота і Уінрлаїя-ют- ь трохи ївшіа тютюну іі оливок Плигають коні худобу сбгіні кози іі дріб Харчів Югославія чає на- стільки чо частішу вивозить закор- дон Чає Югославія її підземні скарби' майже безмежні ігпглгдл заліза в Босні: у Сербії 'іі Сосні — ті гніт (бурнії іпгіль) однак вугілля для пі'омігелового Бяпі'пгу мусять епро-'кадягува- ти тгоктадп -- міді трохи :м лі- зі хрому іі интамоніі — в Сербії у Словенії — --оливо Добування д-н- аї: цих сігл]бів натрапляв на пе- решкоду бо брак тші:іві доброго 7ІЄ-рев- озу іі капіталу Серби ті гають кнліпін хорвіти ияіробляють меблі Крім того в країні є ткальні цукро- варні бровлрі тмпіярні іі дестилпрні Залізниці піалеягать до ідернгші У пристані Сатьонжа югослоаятпг м ють евою вільну зону Звідтам їде 23ЛІТПІИЦЯ ідо Відня іі Будапешту че- рез долину -- Віртару Па поберіжжу Атріятігіку Югославія має дві приста- ні: Сусак передмістя Фюме у Хор- ватії і дальше каштане у Даль- матії Силіт (С-палят- о) Пристлії ці мають залізничну епоіуьу Усере- дині Югооаівії є деро зерно худо- ба іі мінерали піл вивіз азе брак пе-рево'зоі- вих 'сгредннві'в До Мадярщи-і- ш івіпвозіїти молліа б але вош назва них продуктів має досить своїх Пе- репоною для тгсрсівозу Є ССІСЛЬІПІІІ Карст і пошарпані Альпи Головні міста 10 го сліпії цс Біт-гор- од Загреб (або Аґргч) Сараєво іі Цетіїїііє — чотири столиці пооди- ноких складових кра'№ Біл город — від 1929 року Бео-гр- гд — лежить при івплпві Сави до Дунаю Тв-етші- я Ніодкі ліабуп ец'роіпсііськл столиця н1 бічіпл під стоїіи ст'наїмп стільки ооі: У сга-ргічч- их часах Пілгород був івнсунс пою наперед стніііці'іо проти носу-влп- ня турт'о в Евроиу З-п- ід ту- рецької міпіа'іііциии вільнпзся Піл- город у році 1806 У місті злввамо міішаш'іпу культі рк Схсду іі Заходу сх'апи зппгклє Насртеїіпи Бслгі асі млів в 1934 році 238775 Загреб — столиця Хоргатіі іі го- ловний фінянсовпіі іі промисловий осередок держиш Леинп у пре- - і ірлсши г рськпі околиці дві милі 'іілсхід і:д рд--п Сави Населення млів в 1931 році 185581 Слрлово — столиця Босні 7с-л'и- ті 122 милі на нолудневпіі 'захід в-'- ід Београду Иазв'т „Сдрлрво"' ознм члє „місто іпллат"' назване тлк у честь палати шо її збуддшів ш 15 столітті один із магомсдаїнських т- - щуючіїх Численні магомеданемп мошеї є уіпеокпми мінаретами цікаві деревляпі доми кипариси а переду- сім великії іі бл'зар — надають цьо- му містові івигляїу більше ехіднього ігііі: європейського Слрієво це осе- редок іпнробу килимів І ШОВКОіВИХ 'впроош сллічие з уинветва пветрш- - сн'іого шелідіпіка трону Фсрдпіглк-д- а і ііого ідружишг у червті 1914 р то було початком Великої Вій- ни Населення ш 1931 році мало 78182 Цст'їніб — столиця королівства Чорногорії перед Великою Війною ПОЛОЇСІІС В ЯТОіВІІІ ІКЛ'МПІНІІІ околи- ці ііонпп 2100 стіп іго-ім- д Адрїяти- - дгом окодо 10 ошль г-'-ід берега є трошки більше як село Запговансі в 15 столітті Стало 'завойовували ііого іі нищили турки Илселения в 1931 році мало 6307 осіб Народний нової держави сталися по розвалі а влчене зараз у почат-к- ах розвалу Аветро-Млдігрщп- ии на-- то запоГіопаннп Росії було б операцією ііебітьшою як зайнят- тя Ромунії чіг Болгарії І навпаки : коли Британія буде держа- тися Гі буде дальше вгрнмупатн сноео бльокаду —- Німеччина буде Росії иотрсбуваїїг як бази свого постачання і тому на шо нападати не буде Але харчів і сирівців в Росії нема аж стільки щоб їх у ве- личезних потрібних Німеччині скількостях вивозити бо ж треба розбудовувати іі власну оборону Крім того в Росії роз- хитаний транспорт Треба отже здогадуватись що довго гласна ти Гітлєра Сталінові мабуть не вдасться тим більше коли б він на затягнулась Бо тоді засобів для її ведення Гітлєрові буде тре ба далекобільтне ніж ті що їх йому тепер посилає Сталін Одер агати к їх можливо буде тільки через опанований територій де ці потрібні сирівці знаходяться А щоб такс сталося — щоб дііішло якнайскоріше до зудару між Москвою її Берліном — треба щоб Британія свій курс супроти Москви змінила: щоб закинула свої безнадійні нам аги прихилити Росію на своео сто- рону але щоб поставилась до неї рішуче — головне щоб раз і назавжди залатала діру ]? своїй бльокаді через Владивосток Тоді Росія Німеччині помічною іі потрібною бути перестане Матсріялів тих що їх вона Німеччині посилає буде замало Тоді по матеріали ці Німеччина буде змушена піти збройним С чм-іЧііуч- ' і ВІСТИ З КОМІТЕТУ УКРАЇНЦІВ КАНАДИ АДРЕСА: V С С РО Вох 3053 у ВсШоп В Т'іппірег Мап (Пс-з- л Т Кобзги за д'пового писарі) ВІД ВІДДІЛУ КУК В ТОРОНТІ ДО ЕКЗЕКУТИВИ КУК ІГі останньому засіданні нашого Комітету в їоронті дня 3 березня бу- ла відчитана заява вїділу УНО в Торонті та нринята за задовільну :г[едстав-ннко- м СГД іг 31 Гетьмлігом Дим внрівнлно иепорозрішня що булл внншгло між місцево філією УПО тл Союзом ІЧтьманці'з-Держасншг- ів ізаа нсфортунного зиступу п П Савчука Ріпючасно аїросимо подати до відо- ма ширшого країмеікого загалу отею --заяву друкуючії її з українських часописах Заява звучить лк слідує: До Хваіьного заряду КУК в Торонто Онт Впо'ваагаиі Панове! Наш представник н Н Косе зідявпв нам на засіданні яде відбулося дня 2(3 ліотая бр що Ваш Комітет лк цілість домагається від наших організацій ліі --входять у склад УНО б Торонто вияснення же становище зі и запали відносно ваяви п II Сдвчка яку після твердження місцевої анґіііісьійї преси він мав би 'був 'зробити на адресу СГД в Каналі Тому на цьому місці стверджуємо що ніколи не було не є і не Суде 'гатіданням наших організацій як цілостн а також і поодиноких іі членів говорити щось такс що могло б обьаигув-ат- н іяіші --орґлінюаціі або їх пере- дових ліодеіі Такок заявдяєі:о що ми ніколи не вио'важнювалн и П Слвчка говори- ти щось под'б'їіоп нізіиоітавала місцева ігресі' Тому ми жалуємо що такий прпкриіі випадок мав місце із п II Саівчлком коли він заступав нашу спра- ву Остаємось -- з належною діопілною до Вас За Управу Філії УНО в Торонто: Н Косе М Топольніцький НОВІ ВІДДІЛИ КУК Оакбурн Ман — В неділю 2 березня відбувся мітіиґ українських ор-ґанЬа- цііі ізоіісцсвостн Оакбрн у залі Українського Народнього Дому щоб соговорпти ел]!ву зорґаиізюівання Відділу КУК Про 'значіння Комітету Українці Канади івиголосив гветічтне слово п II ЗІандзюк По тім шокликано до слота о Лотоцького о Лотоциьіпп жу- вав яскравіші ііричірамн потребу такого комітету особливо під час тепе- рішніх світсівігх 'Обставин закликаючи івеіх щоб подбали про допомогу для успішного івнграиня цієї війни для Великої Британії По сміїрісниі' ігромоівн о Лотоцького при ступлено до --вибору заряду Від- ділу КУК До місцевого заряду ввійшли наступні пи : П ЗІандзюк — голо- ва від СУС ХК Васілкаї — заступник голови івід БУК ГБ Крпстлловпч — секретар зід БУК С Ґсрслюс — кілсієр шід СУС контрольорн: ИМ Иовосад від СУС і А Луговин бід БУК ГБ Кристалевич секретар Мічам Сасн — В неділю 9 березня цр відбулося івічс вспрль-- і заено-ван- нл Відділу КУК в нашій місцеївостн Віче івідкріив зі Н Гавриш і ло короткій встугаїііі промові лім рівиож івияснепіиі Статута КУК діри ступлено до шибору (місцевого мряду івідділу КУК До ізаряду івнбраио таких ігп : А Зіарковськпіі — голота Н Драбішястиіі — оа ступни к голови Зі Клп-міші- ші — секретар Д Пушкаренпо — скарбник П Гавриш — ірішінео-вп- іі ссімретар контрольорн: В Залящк Л Пушдгаренко ЗІ Иавліок і гаті 0 Клюкешіч М Климишин секретар СПРОСТОВАННЯ В 11 числі „УГ" з 12 берс-зн- я і в інших українських Газетах зайшли пастушії помилки: фінансовий 'Секретар І Гліь а оме бути І Гихло член івід Шн Томрністша 0 Бсісарабоївої подано л- -і 0 Корлаи має бути пані Коаіись і іс І Боднарчук іноділіниіі лк нсзалежчініі а має ібутн -- від за-поігог- ов)ї ерґані'зації „Приятель у Потребі" К Пукіш секретарка відділу КУК я Рі'джаііігі ВІД ЕКЗЕКУТИВИ КУК Просимо відділ КУК їв Бсдфордвил Саеін подати точну адресу іі тгртан-]ц- с секретаря Віддіду до скзекутіїївн КУК у Вшппгпеґу ївссчіі 1918 р У серпдгі того року в місті Ллііблх зібралася слоіиінсьдгл Національна Гада іі проголосила се- бе викопним урядом Це дало почин до еклнканпія Ютеловлнськоі Націо- нальної Ради в місяці жовтні до За- гребу у якій взяли участь предстаїв-шис- н Хорватії-Слявон- іі Босні-Гор-цеґаві- ші Дальматії" Істрії іі Слочо-ні- ф На зборах цієї Гади ухвалено злуку з Сесією в одну державу Ста- лось цс дня 9-- Х 1918 Нова держа- ва — Сербів уорвпів і Слові'нців'' — звернулась дня 1ХІТ до князя-реґен- та Сербії Алексанпра із про- ханням щоб тін перебрав кермл" над нею У міясчасі де спілки пристали іі Чорно горл де 20 ХГ її Нарсдні Збори ухвалили форлгальну поста-но- ву іі га'ітрешнсл свого короля Ми- кити іі ііого партії Столицею но- вої держави стл'в Білгород Там че- рез два роки засідали тимчасові На- роді Збори У листопаді 1920 р переведено нові 'вибори до сталих Народніх Зборіїв і дня 28УІ доступ- ного року князь-реґе- нт Алекеандер обіцявши 'заховувати конституцію етіїв королем Адгксадідром І Народні Збори складаються з двох палат — Сенату іі нарлігчедіту (Скуй інтідпі) Членів Сенату половину ш бнрають готосоваїпгям і половину нрішіачлє король Послів івибігра-ю- ть на чотири роки на підставі лпд- - (Доинчепня на ст 5) походом А збройний похід Німеччини на Росію — не один більше ворог проти Німеччини отже поміч для Британії Ко- ли б таке сталося Британія з Росією вступати в союз ие потре- бувала б Рсія так чи сяк у війні з Німеччиною програла б але нехотячи дала б Британії змогу вийти з цієї війни оборон- ною рукою Помігши ж під час того змагу Україні стати незалежною Британія знекала б собі в Східній Европі щирого друга Не- залежну Українську Державу о о СПОСТЕРЕЖЕННЯ Югославії підписавши прнступлення до -- зіесі" застерегла сбі ідо ні- мецькі віііежл через її територію переходити не оудуть — Коли вже одна нога зі [гзерівіа т другііі переступити поріг легше Гчіеія аінкннла Туреччину шо коли б нд то шпали то вона Госія оуде захоїуіатпсь цілким нейтрально' Забула" тільки скататн чи зіе скочить на Туреччину ззаду коли б тлк не Німеччина нлпдда а Туреччина виступилл проти Німеччини коли б та зачала нлетул нд Грецію (Каре Гр-сер- ум) |
Tags
Comments
Post a Comment for uche0101
