ubee0154 |
Previous | 1 of 12 | Next |
|
small (250x250 max)
medium (500x500 max)
Large
Extra Large
large ( > 500x500)
Full Resolution
|
This page
All
|
~$щ
Я—2ш VIII РІК ВИДАННЯ ГОМІН УКРАЇНИ суспільно-тіолітиннии- : тижневик ДУ ЛьШлА ДуК -- іИ т щВяг£як~~''' Лі 14 (307)
ТОРОНТО Онт КАНАДА — НЬЮИОРН?и!'І''С
СУБОТА
квітня
2
РиЬІізЬесІ еуегу Заіигаау Ьу "Нотіп икгаіпу'' РЬІв' СоИіУ '"і-- "
1955 140 ВаіЬигзЬ 51 Тогопіо Опі Сапагіа —' Теї гЕМріге 6-47- 97 УКРАЇНИ (
Ціна одного примірника:
В Канаді 12 центів АІГТН0Ш2Е0 А5 5ЕСОШ СЬАЗЗ МАІЦ Р05Т ОГРІСЕ 48 ОТТАВА :--Н
У США 15 центів ОЕРАКТМЕМТ
ічи:::-- і
Редакційна
Мирна офензива Заходу
Саме тепер коли напру- -'
жиіня між Заходом і Сходом
дійшло до тої стадії що кож
юї хвилини із згущених
хмар на Далекому Сході мо
же послідувати удар грому
потягаючи за собою новий
ше страшніший за поперед-
ній світовий пожар — у та-
кому моменті ми є свідками
попої ініціативи Заходу в на-
прямі збереження миру
Голова Комісії закордон-
них справ американського се
„аТу — демократичний сена-
тор Волтер Ф Джордж висту
шиї на телевізійній програмі
дні 20 березня 3 ІІІІЦІЯТІІ-во- ю
скликання конференції
великої чвірки яка розв'яза-
ла б усі дразлнві питання су-
часної СВІТОВОЇ ДІЙСНОСТІ! і
зберегла мир у світі Цю дум
ку сгнатора Джорджа піддер
мщ і одобрив президент Ай
земгауер на пресовій конфе-
ренції 23 березня ц р Презн
деігг Айзенгауер заявив свою
готовість виїхати в кожне мі
сце світу щоб продискуту-ват- и
там з прем'єрами Англії
Франції й СССР всі питання
що відносяться до збережен
ня миру в світі Він лише під
креслив що таку конферен-
цію повинна підготовити по
передня зустріч міністрів за-
кордонних справ чотирьох
аеликодержав а це може від
бутися не скорше як після
заі:ршення ратифікації Па-
ризьких договорів У конфе
ренціі не можуть приймати
участи ні комуністичний Ки-
тай ні Німеччина
Не треба було довго ждати
їй відповідь Кремля 26 бе-
резня ц р совєтське міністер
ство закордонних справ по-
дало за посередництвом пре
сотого агентства ТАСС ста-иоїш- ще
прем'єра Булганіна
ло питання яке видвигнув
през Айзенгауер Маршал
Булганін збув мовчанкою ті
пергдумовн що їх поставив
був през Айзенгауер Він
підкреслив лише що „совєт
ський уряд як дотепер зай-
має позитивне становище до
ідеї конференції чотирьох ве
ликодержав що її підняв
през Айзенгауер якщо ця
конференція має причинити-
ся до зменшення напруження
п міжнародніх відносинах"
Рівночасно в комунікаті
ТАСС-- у звернено увагу на
те що ця конференція мала
б довести до полагодження
справи мирного договору з
Азсгрією
Події на політичній шахів
ниці розвиваються так що
ті передумови для відбуття
конференції великої чвірки
що їх поставив през Айзен-
гауер знаходять позитивну
розв'язку Саме 27 березня
французький сенат остаточ-
на ратифікував Паризькі до
гоаори Вслід за Німеччиною
і Францією ратифікація Па-
ризьких договорів рештою
5 держав піде гладко без не-
безпеки диверсії зі сторони
Москви Таким чином питан-
ня зустрічі Айзенгауера і пре
м'єрів Англії та Франції з
Булґаніном — це питання
Що може бути зреалізоване
в недалекій вже будуччнні
Ми не думаємо запускати-
ся у вгадування чи до такої
зустрічі остаточно дійде ми
хочемо лише підкреслити
що теперішня позитивна від-
повідь Кремля на мирну
пропозицію през Айзенгау-
ера зовсім не означає якоїсь
зміни курсу в політиці боль-шевицьк- ої
Москви по відно-
шенні до Заходу ані не дає
підстав на твердження що з
маршалом Булґаніном буде
можна легше договоритися
Сучасна Москва виглядає і
говорить примирливо з ува-
ги на ту реальну дійсність
яка зараз не дає їй жадних
перспектив на перемогу в
прямій агресії на західній
світ Москва напевно свідо-
ма того що твердження дер-
жавних мужів США про мак
снмальну готовість і спро-
можність Америки не лише
відбити кожний ворожий
удар але впродовж години
знищити агресора це не пу-
сті фрази У цій ситуації Мос
ква потребує часу щоб під-
вищити свій воєнний потен-ція- л
та щоб справитися зі
своїми внутрішніми трудно-
щами які на випадок зудару
зі Заходом нічого доброго їй
не ворожать Але це зовсім
не означає що вона зрезигну
вала зі своїх агресивних пля
пів
І коли сьогодні Захід вия
вив ініціятпву в справі мирно
го поладнання всіх противо
річ між двома світовими
бльоками коли през Айзен-
гауер поставив питання від-
бути конференцію представ-
ників західніх великодержав
з Булґаніном то тут прига-
дуються слова цього ж само-
го президента Айзенгауера
з його інавгураційної про-
мови що миру в світі не
дасться осягнути коли цей
світ буде наполовину віль-
ний і наполовину поневоле-
ний
Так зрештою було завж-
ди! Жипя доводить що про
блеми волі і миру тісно і не-
розлучно зі собою пов'язані
Це дуже промовисто підтвер
джують недавно проголоше
Річні
26 березня ц р відбутися Звії-чаГи- іі
Річні Заіальні Збори Віідав-чиців- а
„Гоиін України"
Учасники зборів заступали біля
80% паїв Видавничої Спілки
Головою Зборів біло обрано
д-- ра М Кзішіегу секретарем п П
Баб'яка Основний звіт про мает-кониі- и
стан Видавництва та вндав--г-п- чі
справи за з'вітовпй рис склав
іоловииа директор п І Бараниця
Справні редагування тижневика
Гомш України" і Ре'дакційноа Ко-лсі- ії
стан газети і ллянії на маїі-бу- шє
реферував юл редактор п
В Согоїшітка Річеві звіти циф-
рові дані іоворнлін що не зважа-
ючи на несприятливу господарську
спггуацію на ринку праці в мину-
лому році Вігдав'нпцтво при мо-
ральній іматеріяльніїї підтримці
передплатників та широких кругів
стшатнків газети вийшло в цьо-дг- у
звповому році з поваленою ба--
УВАГА! УВАГА!
ТОРОНТО ОШАВА ГАМІЛЬТОН і ОКОЛИЦЯ!
ЗАХОДАМИ ЛВУ 1 СУМ в ОШАВІ
відбудеться в днях 23—24 квітня ц р
СВЯТОЧНЕ ВІДКРИТТЯ ТА ПОСВЯЧЕННЯ
власного дому
при 681 ЕсШп 5(
Ближчі Інформації слідуватимуть у чергових номерах „ГУ"
СВЯТОЧНИЙ КОМІТЕТ
ні Ялтанські договори Саме
проголошення тих Ялтан-сьїмі- х
договорів Америкою
давало б підставу припуска-
ти що теперішні відпорідаль
ні державні мужі США не пі-
дуть на шлях Ялти що в те-
перішній своїй мирній офеп-зи- ві
не йдеться їм про те
щоб осягнути сповидний
мир за всяку ціпу тобто шля
хом розподілу світу на сфе-
ри впливів заінтересованих
великодержав
Державний секретар Далес
ствердив був у своїй недав-
ній промові на прийнятті 06-єднано- го
Негерського Коле-ґіяльно- го
Фонду в Нью-РІо- р
ку що „часом треба зрези-ґнуват- п
з миру щоб могти
забезпечити благословення
волі" Ми не хочемо тим твер
дити що теперішня мирна
офензива Заходу зайва' не-
потрібна й шкідлива Ми хо-
чемо лише ще раз відмітити
що проблему загального ми-
ру можна розв'язати і без
світового катаклізму але
при єдиній передумові що
Захід а зокрема Америка
стоятимуть твердо на стано-
вищі неподільності! волі і ми
ру та приступлять до мирної
офензиви під кличем волі
для всіх народів і людей у
світі Це відповідало б де-
мократичним умовам життя
свободолюбної Америки
Не розмови з большевиць
кпми диктаторами врятують
світ від загрози руїни і зни
Загальні Збори Видавництва
„ГОМІН УКРАЇНИ"
„ДНІДОРО"
щення вони можуть цю за
грозу відсунути ще на пев-
ний протяг часу
Та у своїй мирній офензи-в- і
західній світ може послу-жптис- я
зброєю яка на жаль
дотепер не була ним вповні
і належно використана
Йдеться тут про визвольні
рухи поневолених народів
які є основною причиною
сьогоднішніх внутрішніх кло
потів Совєтського Союзу
Піддержка і допомога для
України і других поневоле-
них народів що боряться
проти московсько больше-впцьк- ої
тиранії за своє ви-
зволення і державну суверен-
ність це набагато сильніша
від атомної зброї сила яка
певно заведе до справжнього
миру на руїнах московсько-большевпцьк- ої
імперії
тансовою нацвнжкою Поширюючи
зміцнюючи свою діяльність Вн-(гніішг-
рво
закупило з звітовому ро
ці друкарську машину потрібні
час мни до машин урядження З
метою дальшої розбз'довн Вицав-- і
іцчво пляіііє зміцнення змісту га-ве- іп
нпяхом приєднання постійних
чопіисува'чів з різніїч кра'їн поселен
ня українців переведення дальшої
кампанії за присипанням нових пе
редплагішків і т п
Пресова кампанія у звітоволіу ро
ні дала крапці висліди від минулого
року Проте не всі наші осередки
зокрема більші з них виявили на-
лежне зацікавлення до справи пре
соїіюї кампанії Що можна осягнути
при належані постановці оправи
тоназав цим разом Ст Кетеринс
Ік-ш-а конхестантка п Софія Пав-лю- к
(до речі нароижена в Кана-
ді) зібрала на пресовий фонд уді-
ли ін суму що ставить нашу кок
тестантку і Ст Кетеринс у минуло-
річній кампанії на перше місце
ГІісля звітів заіпнтів і ділової ди
скуїсії схвалено абсолюторію для
1 ступаючої Дирекції
'На влесок Номінаціиної Комісії
обрано Дпрснцію і Контрольну Ко
місію на біжуїчиіі діловий рік у та-
кому складі: Головний директор
п І Вараісігця члени Дирекції:
Д-- р Р Малащук мґр Я Споль-ськи- и
д-- р Лі Кушпета і мґр В
Кліш
Контрольна Комісія: п В Макар
д-- р М Гуга і п І Бойко
' ' '
і її її і і і імдч — И ''ґ
і- -( і
=
' -
'
-
-
—-
і
і
і
і
і
-
і
і і
і
~ V
%
Ялта
Опублікування документів
що торкаються розмов у Ял-
ті виявило що про поділ
свігу і долю народів рішали
гри особи і то порізнені між
собою а не заінтересовані
народи чи їх представництва
Наслідки Ялти — це логіч-
ний висновок з того що ма-
ло талі місце Обвинувачення
яітанської трійки — Сталіна
Рузвельта і Черчіля в нама-
ганні понад голови народів
порядкувати світом і проте-
сти з того лриводу мають
радше морально-умовни- й ха
ракіер бо коли йдеться про
політику і дипломатію то
вона ведеться в основному її
передусім під кутом інтере-
сів власних народів Націо-
нальний егоїзм та власна
справа — це'основні'мотиви
і рушії всякої політики злої
чи доброї в наслідках
Таке й мало місце в Ялті
Кожний з партнерів намагав-
ся провести власну політичну
лінію і добитися перемоги
для своєї концепції Досяг-ну- пі
компроміси чи уступки
в одну її другу сторону за-
лежали не від переконливо-
сті! аргументів а радше від
і
6 березня 1955 в Нью Кастель
Альта де є новозбудованз церква
і заїм по Богослумгенні відбулося
громадське віче яке стягнімо все
національно свідоме громадянство
околиці
Іреба сказати що численна гро
мада місцевий українські вугля-
рів б}іа сильно скомунгаована
Сіраишою ненавистю зустрінлн
комунарі наших навоприблих сю
дії робітників Жадні переконзвач-н- я
жатні докази навіть і листи їх
рідних не номаїалп запаморочені
червоним бламманом проганяли П
виїрікл іпся своїх рідних які при-
їхати до лих називаючи їх фа-
шистами нацистами і т п При
праці „братній пролетар" робив
різчі пакості щоб якнайдужче до-
шкулити свому братові ло класу" Біп випадки побиття провокації
пяіання грошей при виплаті на
комуністичні іазетн іі організації
В ідсякП'Х місцях практикується це
ще іі досі і це все називається
доброві іьнпи даток" що його в
бсатичннн спосіб сгагзють кому-
ністичні ячетімі Хто виважився б
спротивитись гою позбавляють
праці Так виглядає робітнича „са-
моуправа" і зразок наймодер::і-шо- і
демократії" Робітники охоп-
лені сітями кйм парів є прямо те-
роризовані Вони мусять брати
участь у всіх імпрезах що фор-мио- гь
„пролетарську совість" на
сбраз і подобу советської людини
московського зразка 1 та людина
стає застрашеним і безвольним
знаряддям у руках групи злочин-
ців що нехтують основними пра-
вами людини Тіреба сказати це
всім: комуністичні злочинці грубо
надуживають свободу діяння у ка-надіїїсь- кіи
демократії поневолю-
ючи робітників Втягнувши робіт-ниа- к
ніби на підставі його добр-
овільної ніким не вимушеної ВО-
ЛІ'1 до запомогово - обезпечене-во- ю
(комуністичного) товариства
стяіають з нього цілими роками
асек}рзцііііііі!и фонд під загрозою
що все зложене в минулих роках
'прочіаде" якби хтось посмів ви-
ламатись з-дт- ід їхньої ком нарської
іуіманноі сиикибеїнпеки" на жит-
тя і смерть Людям тяжко резн-шуват- и
з тяжко загірацьозаного
гроша отже лишаються 'самі і впро
вадііоують у ту нелюдську систему
й СВОЇІХ ДІТЄІ1 і
Отаку злодійську систему поемі
лн підважити „українські фашис-
ти" ті що — мовляв — „у ста-
рому краю палили і ірабувалн" і
мало що дітей не з'їдали оа що
їх „справедлива р}ка робітничої
влади викинула"
Перші „проклятущі ціпістп" пе-
рейшли в тутешніх шахтах ціле
пекло знущань з боку різних фор
манив і підбасків з яких не один
нахвалявся що якбиі міг то „спра- -
я
— наука і приклад
„Яма комуністів" долина борців
сприту і волі індивідуально-
стей
Ялта це рівночасно при-клад-взір- ець
а головно нау-
ка як то народам не слід без
застережно і без самоконтро
лі власних рішень піддавати
ся надіям і уповати виключ-
но на чужі сили і допомогу
на справедлицість мораль
еіс
і
Під час ялтанських розмов
висувались зі сторони вели-
кої трійки критичні завва-
жений в сторону менших на-
родів що вони розсварені
й незорганізовані і тому ве-ликодерж- ави
повинні мати
перший і рішаючий голос у
воіх справах великої політи-
ки Малі народи і держави
з титулу своїх позицій у сві
ті не мають права — говори
лося — підносити претенсій
на відмінне трактування їх
великими державами і поту-
гами вони не повинні постій
но критикувати' й вимагати
від великих держав підтрим-
ки коли йдеться про визво-
лення їх від різного роду за-
лежностей від других дер-
жав Зараз Черчіль намага
спв біи собі таку велику шпильку
і проколював би кожноп- - діанігран
та — фашистівськоіо лислужни-кг- ''
(Якби то свиня ргги мала)
Праця малої але відважної гру
пи робілінків які з організували
Відділ ЛВУ і спільними силами по
будували церкв- - узіичється ус-
піхом Невтом і і ріі о Л Сігвень-і'іі- Гі
як той завзігтиГі пігатар —
завжди при праці в дорозі з людь
ми І церква і Відділ ЛВУ що з
початку — здавалося — не мали
з ким і для кого робити нині мо-
жіть похваліггнся першими чепі-
гами: ірбі льоти тргели моз під
впливом теплої струї Церковна
іромала росте Відділ потжчіє
Баї ато досі заляканих таємно
щоб чйне око „товаришів" не по-
бачило моляться так як це робили
їхні батьки і крадькома приходять
до цеірквн Дивне воно і трагічне!
І доки ж нарешті українській лю-
дині припадатиме в уділі страх і
неволя навіть у такій свобідній кра
їм і як Канада?!
Тсінла струя національної свідо-ст- п
в дотеперішній „ямі комуна-
рів" пливе вже власним рслом
Пкдважпс' демаскування вислжіш-кі- в
Москви побільшує і єднає рядії
національної громади На вічу в
обороні прав України церковна
за ті бпа заповнена Спільна дія
скріпила іромаду Робітники з Іст
Кулі Нью Кастель і Друмгеллер
зрозуміли докладно що воли вегу
нили в ряди борців в обороні прав
людини свободи народу проти іс-
торичного ворога — Москви на-родовбнвн- пка
й агресора що за
Огляд
ФРАНЦІЯ
РАТИФІКУВАЛА
ПАРИЗЬКІ ДОГОВОРИ
У неділю 27 барезня ц р Фран-
ція остаточно ратифікувала Паризь
кі договори Французька рада рес-
публіки після чотиригодинних га-
рячих дебат ехшалила більшістю
голосів доіоворн які наділіють
ч-іахії-
ню Німеччину правами суве-
ренної держави управнюють її до
створення пішмільйонової армії з
включенням її в НАТО та вирішу
юті проб ісіму опірної — Зарської
території по лйііі її європеїзації"'
Історичне рішення Франції по-лакш- ю
край всім дотеперішнім
спекуляціям большевицької Моск-
ви яка над1яласящо таки вдасться
їй 'іірні допомозі своїх численних
:іягнх колон опараліз'-аат- к рішен
ня Франції про озброєння Ніиеч- -
чини і тим самим підорваті! оборон
ється заперечувати слова ви
словлені в згірдливій формі
про поляків але заперечення
після 1Г-- ти років нічого не
значить Тодішнє поступу-пуван- ня
і факти промовля-
ють в некористь Черчіля та
інших Критичні голоси пі-
сля опублікування матерія-лі- в
говорять про те що Ял-
та це політична поразка аль- -
янтів у користь Сталіна
- і Реакція на проголошення
документів є різна залежно
від зацікавлень сторін Пере-
січний американський обива-
тель шукає талі слідів як то
і чому республіканці хочуть
скомпромітувати демократів
англійський лейборист ви-
требує аргументи проти Чер-
чіля політики і дипломати
шукають інтересних момен-
тів політичної натури а лю-
бителі споминів — причин-
ків до історії наших днів По
ляки шукають за „зрадою"
Черчіля Сталіна і Рузвельта
українці хотіли б довідати-
ся як то прийшло до визна-
чення лінії К'ерзона та вве-
дення УССР до ОН Інакшого
шукатиме там японець ки- -
грожує цілому світові У зічу взя-
ли участь також бувші прогресив-
ні'' які тепер проводять пильно
освідомлюючу роботу Треба рз-лі- ти
що праця Відділу ЛБУ який
і)і є єдиною формою організова-
ного &кнття віповні осягнула свою
ціль У тісній співпраці з о Чехов-ськії- м
який ззпочаткуваз тут бу-до- в-
церкви і з незламним па-рох- ом
о Сизеньким члени ЛВУ ве-
дуть тут направду апостольську
працю Ще донедав-ч- а до Друлггел-ле- р
ніхто не хотіз навіть їхати бо
там була „ЯМА КОМУНАРІВ" А
сьогодні тлт вже стоїть церква і
педеться національно-оезідомлю-юч- а
праця сьогодні тут — ДОЛИ-
НА БОРЦІВ Гурт заазятніх „фаши
стіь" є направду дтже симпатич-
ною громадою яка не зважаючи
на те що ще два роки тому був
проти неї цілий „роб-світ- " — ле
настірашилася не ода та позицій
але приступила до боротьби і її
постеїпенно виграє відвойовуючи
своїх брагів'по крові з лабет кро-сожадноіо-московсько-боль-
шевнць
кого хижака Виразним і неопірннм
доказом цьою бло останнє віче
а ззпорхкою дальшого успіху є
і свичериапа завзятущість хлопців
які зоріанізовачо і солідарно пра-
цюють т'г Вке кілька літ у Відлілі
ЛВУ
іУкраигська громада стоїть тут
на віллішку гострої боротьби зі
сь ритим і ьіфззннм ворогом Чле-
ни ЛВУ того бою не уникають во
ічі з спіхом застосовують у прак
типі іасло: „Лиш боротись — зна-
чить жить!" "~ГТ Б
подій
ні заходи і плями замднього світу
с Европі
МОСКВА ЗАГРАЄ
З АВСТРІЄЮ
24 березня совєтсьлпй міністер
закордонніїїХ справ Молотов зап'ро
енв на розгмовп до Москви австрій
ського канцлера Юлія Раба Це за
прошений передав Молотов усно
австрійському амібасадорові в Мос
'кві — Робертові Бішофові з яким
пін тричі зустрічався на протязі
місяця березня
СовєгськпІІ Союз свідомий того
що оправа ратифікації Паріазілсіїх
доюворів буде вирішена в його
і'екорнсть і тому намагається те-
пер вманевруватн в свої сіті Ав
стрію Москва обіцкє Австрії вн- -
зтння повної суверенності! яку
рона готова гараіітз'ватн на випа- -
'ШШ
таець і німець Ялта заважи-
ла не тільки на європейських
справах але не діеишезаторк
нула азійський континент
Реакції теж не однакові Од-
ні реагують-- з прокльонами
і незвичайно темпераментно
інші спокійно трактуючи ці
лу справу як самозрозуміле
явище — фрапмент вчораш
ньої історії що повторявся уд''
з різним відхиленням і" за- - ' -- І
барвлеїжям упродовж зиа- - '
ної нам історії світу і повто- - "
-- : рятися ще не раз буде '
1
Ялта ще раз каже україн-
цям пригадати собі стару іс-
тину Про долю народу зем- - '
лю і кордони держави не дба"
тим є ніхто коли за тим не
стоїть самий нарід Ялта це
клясичний приклад і наука
на майбутнє Наука не тільки і
'
для нас самих але й для на-
ших сусідів з права і з ліва
з піівночі і з полудня
Ялта — це головно наука -
для тих що зараз є в неволі
і прагнуть видобутись із неї
Наука тільки така й одна:
вилучити між поневоленими 'ч большевизмом народами си-
лу як середник долагоджу-
вання своїх сусідських хвиле % вих непорозумінь шанууати
право кожного народу на вла '
сну державу в своїх етногра- - '
(річних межах і рівночасно -V--
визначити
що хто веде ак-- ч' '
цію за захватам чужої землі V'-- '
частини чи цілости є імпері- - "
?
ялістом і загрожує колектив
ній безпеці Солідарність і '
порядкуюча роля поневоле-- (
них Москвою народів на схо
ДІ Е'ВрОПИ ВИЛУЧИТЬ З ТОГО ''Ч
'-
терену в майбутньому явище" -'
Ялт Коли поневолені народи
не ззміють самі знаГгти сво-
го місця і ролі під сонцем ТО г'
марево Ялти неминуче кро- - "
куватиме за ними
Свого час)' на сторінках
газет д--р Петро Мірчук ви-
сунув проект Убікозу" себ-
то форми союзу вільних дер-
жав України Білорусі та Ко-
заки за взором Бенелюксу
(Бельгії Готляндії і Люксем-
бургу) Не входячи зараз у
деталі і подробиці проекту і
справи хочемо підкреслити
що тільки самопідметні рі-
шення і до того рішення біль
шого формату забезпечать
східньо - європейські терени
з їхніми народами що досвід
гчують на собі руку москов- -
ського деспота від різного1- -
роду несподіванок у формі
непередрішенських комбіна-
цій і завтрішніх Ялт
П Г
тижня
ков'ські Гарантії) В заміну за те
Москва вимагає від Австрії заяви
що вона не приступить до захід- -
нього бтьоку та не піде на об'ед--
пання з Німеччиною Відомо щоі_
лише завдяки опрровї Москви
вдалося дотепер заключіоти инро- -
вого договору з Австрією
НОВІ ДОСТОЙНИКИ
В СССР
' ' ' гл
На мкце померлого в минулому
'і?
ь 1
'--
А'
'
т
і
и
м
V
Ж
-- „
--ЦУІ
! неІ' '?л'і
році в Нью-Йор- ку Андрія Віииіш"
сьюого прионачено ЧепйрУпершнм1'і'1'г'
заступником ліїністра заксрдоняїах -- :
оправ СССРС В ВГ Кішедова'од: 1 $
ного _з 'лідерів ісоветсьикупрорспіЗіг'і
локуколіагаьоУоГсталевар'а-"''?- ' Ч--
'І
Кшм оцього яясті'лііііклміі мігінї Л-- - '
стра закордонних} справі Совівтсько ' Л
4 с мюиу) ііршначено-олашшрзтчиТ"- 4
1 Семйонова віїсокого нсоввтського ' іі''--
рок загрози з бомучуисік сіивІ-коцісарї-уСііднійЬіеччіг-
ніиї
домо що і скільки Гвають1мм-1Т'ед6ренкал- Р Тгіи'йіГЛчігуГЙ'!
і
Object Description
| Rating | |
| Title | Homin Ukrainy, April 02, 1955 |
| Language | uk |
| Subject | Ukraine -- Newspapers; Newspapers -- Ukraine; Ukrainian Canadians Newspapers |
| Date | 1955-04-02 |
| Type | application/pdf |
| Format | text |
| Identifier | Homind2000013 |
Description
| Title | ubee0154 |
| OCR text | ~$щ Я—2ш VIII РІК ВИДАННЯ ГОМІН УКРАЇНИ суспільно-тіолітиннии- : тижневик ДУ ЛьШлА ДуК -- іИ т щВяг£як~~''' Лі 14 (307) ТОРОНТО Онт КАНАДА — НЬЮИОРН?и!'І''С СУБОТА квітня 2 РиЬІізЬесІ еуегу Заіигаау Ьу "Нотіп икгаіпу'' РЬІв' СоИіУ '"і-- " 1955 140 ВаіЬигзЬ 51 Тогопіо Опі Сапагіа —' Теї гЕМріге 6-47- 97 УКРАЇНИ ( Ціна одного примірника: В Канаді 12 центів АІГТН0Ш2Е0 А5 5ЕСОШ СЬАЗЗ МАІЦ Р05Т ОГРІСЕ 48 ОТТАВА :--Н У США 15 центів ОЕРАКТМЕМТ ічи:::-- і Редакційна Мирна офензива Заходу Саме тепер коли напру- -' жиіня між Заходом і Сходом дійшло до тої стадії що кож юї хвилини із згущених хмар на Далекому Сході мо же послідувати удар грому потягаючи за собою новий ше страшніший за поперед- ній світовий пожар — у та- кому моменті ми є свідками попої ініціативи Заходу в на- прямі збереження миру Голова Комісії закордон- них справ американського се „аТу — демократичний сена- тор Волтер Ф Джордж висту шиї на телевізійній програмі дні 20 березня 3 ІІІІЦІЯТІІ-во- ю скликання конференції великої чвірки яка розв'яза- ла б усі дразлнві питання су- часної СВІТОВОЇ ДІЙСНОСТІ! і зберегла мир у світі Цю дум ку сгнатора Джорджа піддер мщ і одобрив президент Ай земгауер на пресовій конфе- ренції 23 березня ц р Презн деігг Айзенгауер заявив свою готовість виїхати в кожне мі сце світу щоб продискуту-ват- и там з прем'єрами Англії Франції й СССР всі питання що відносяться до збережен ня миру в світі Він лише під креслив що таку конферен- цію повинна підготовити по передня зустріч міністрів за- кордонних справ чотирьох аеликодержав а це може від бутися не скорше як після заі:ршення ратифікації Па- ризьких договорів У конфе ренціі не можуть приймати участи ні комуністичний Ки- тай ні Німеччина Не треба було довго ждати їй відповідь Кремля 26 бе- резня ц р совєтське міністер ство закордонних справ по- дало за посередництвом пре сотого агентства ТАСС ста-иоїш- ще прем'єра Булганіна ло питання яке видвигнув през Айзенгауер Маршал Булганін збув мовчанкою ті пергдумовн що їх поставив був през Айзенгауер Він підкреслив лише що „совєт ський уряд як дотепер зай- має позитивне становище до ідеї конференції чотирьох ве ликодержав що її підняв през Айзенгауер якщо ця конференція має причинити- ся до зменшення напруження п міжнародніх відносинах" Рівночасно в комунікаті ТАСС-- у звернено увагу на те що ця конференція мала б довести до полагодження справи мирного договору з Азсгрією Події на політичній шахів ниці розвиваються так що ті передумови для відбуття конференції великої чвірки що їх поставив през Айзен- гауер знаходять позитивну розв'язку Саме 27 березня французький сенат остаточ- на ратифікував Паризькі до гоаори Вслід за Німеччиною і Францією ратифікація Па- ризьких договорів рештою 5 держав піде гладко без не- безпеки диверсії зі сторони Москви Таким чином питан- ня зустрічі Айзенгауера і пре м'єрів Англії та Франції з Булґаніном — це питання Що може бути зреалізоване в недалекій вже будуччнні Ми не думаємо запускати- ся у вгадування чи до такої зустрічі остаточно дійде ми хочемо лише підкреслити що теперішня позитивна від- повідь Кремля на мирну пропозицію през Айзенгау- ера зовсім не означає якоїсь зміни курсу в політиці боль-шевицьк- ої Москви по відно- шенні до Заходу ані не дає підстав на твердження що з маршалом Булґаніном буде можна легше договоритися Сучасна Москва виглядає і говорить примирливо з ува- ги на ту реальну дійсність яка зараз не дає їй жадних перспектив на перемогу в прямій агресії на західній світ Москва напевно свідо- ма того що твердження дер- жавних мужів США про мак снмальну готовість і спро- можність Америки не лише відбити кожний ворожий удар але впродовж години знищити агресора це не пу- сті фрази У цій ситуації Мос ква потребує часу щоб під- вищити свій воєнний потен-ція- л та щоб справитися зі своїми внутрішніми трудно- щами які на випадок зудару зі Заходом нічого доброго їй не ворожать Але це зовсім не означає що вона зрезигну вала зі своїх агресивних пля пів І коли сьогодні Захід вия вив ініціятпву в справі мирно го поладнання всіх противо річ між двома світовими бльоками коли през Айзен- гауер поставив питання від- бути конференцію представ- ників західніх великодержав з Булґаніном то тут прига- дуються слова цього ж само- го президента Айзенгауера з його інавгураційної про- мови що миру в світі не дасться осягнути коли цей світ буде наполовину віль- ний і наполовину поневоле- ний Так зрештою було завж- ди! Жипя доводить що про блеми волі і миру тісно і не- розлучно зі собою пов'язані Це дуже промовисто підтвер джують недавно проголоше Річні 26 березня ц р відбутися Звії-чаГи- іі Річні Заіальні Збори Віідав-чиців- а „Гоиін України" Учасники зборів заступали біля 80% паїв Видавничої Спілки Головою Зборів біло обрано д-- ра М Кзішіегу секретарем п П Баб'яка Основний звіт про мает-кониі- и стан Видавництва та вндав--г-п- чі справи за з'вітовпй рис склав іоловииа директор п І Бараниця Справні редагування тижневика Гомш України" і Ре'дакційноа Ко-лсі- ії стан газети і ллянії на маїі-бу- шє реферував юл редактор п В Согоїшітка Річеві звіти циф- рові дані іоворнлін що не зважа- ючи на несприятливу господарську спггуацію на ринку праці в мину- лому році Вігдав'нпцтво при мо- ральній іматеріяльніїї підтримці передплатників та широких кругів стшатнків газети вийшло в цьо-дг- у звповому році з поваленою ба-- УВАГА! УВАГА! ТОРОНТО ОШАВА ГАМІЛЬТОН і ОКОЛИЦЯ! ЗАХОДАМИ ЛВУ 1 СУМ в ОШАВІ відбудеться в днях 23—24 квітня ц р СВЯТОЧНЕ ВІДКРИТТЯ ТА ПОСВЯЧЕННЯ власного дому при 681 ЕсШп 5( Ближчі Інформації слідуватимуть у чергових номерах „ГУ" СВЯТОЧНИЙ КОМІТЕТ ні Ялтанські договори Саме проголошення тих Ялтан-сьїмі- х договорів Америкою давало б підставу припуска- ти що теперішні відпорідаль ні державні мужі США не пі- дуть на шлях Ялти що в те- перішній своїй мирній офеп-зи- ві не йдеться їм про те щоб осягнути сповидний мир за всяку ціпу тобто шля хом розподілу світу на сфе- ри впливів заінтересованих великодержав Державний секретар Далес ствердив був у своїй недав- ній промові на прийнятті 06-єднано- го Негерського Коле-ґіяльно- го Фонду в Нью-РІо- р ку що „часом треба зрези-ґнуват- п з миру щоб могти забезпечити благословення волі" Ми не хочемо тим твер дити що теперішня мирна офензива Заходу зайва' не- потрібна й шкідлива Ми хо- чемо лише ще раз відмітити що проблему загального ми- ру можна розв'язати і без світового катаклізму але при єдиній передумові що Захід а зокрема Америка стоятимуть твердо на стано- вищі неподільності! волі і ми ру та приступлять до мирної офензиви під кличем волі для всіх народів і людей у світі Це відповідало б де- мократичним умовам життя свободолюбної Америки Не розмови з большевиць кпми диктаторами врятують світ від загрози руїни і зни Загальні Збори Видавництва „ГОМІН УКРАЇНИ" „ДНІДОРО" щення вони можуть цю за грозу відсунути ще на пев- ний протяг часу Та у своїй мирній офензи-в- і західній світ може послу-жптис- я зброєю яка на жаль дотепер не була ним вповні і належно використана Йдеться тут про визвольні рухи поневолених народів які є основною причиною сьогоднішніх внутрішніх кло потів Совєтського Союзу Піддержка і допомога для України і других поневоле- них народів що боряться проти московсько больше-впцьк- ої тиранії за своє ви- зволення і державну суверен- ність це набагато сильніша від атомної зброї сила яка певно заведе до справжнього миру на руїнах московсько-большевпцьк- ої імперії тансовою нацвнжкою Поширюючи зміцнюючи свою діяльність Вн-(гніішг- рво закупило з звітовому ро ці друкарську машину потрібні час мни до машин урядження З метою дальшої розбз'довн Вицав-- і іцчво пляіііє зміцнення змісту га-ве- іп нпяхом приєднання постійних чопіисува'чів з різніїч кра'їн поселен ня українців переведення дальшої кампанії за присипанням нових пе редплагішків і т п Пресова кампанія у звітоволіу ро ні дала крапці висліди від минулого року Проте не всі наші осередки зокрема більші з них виявили на- лежне зацікавлення до справи пре соїіюї кампанії Що можна осягнути при належані постановці оправи тоназав цим разом Ст Кетеринс Ік-ш-а конхестантка п Софія Пав-лю- к (до речі нароижена в Кана- ді) зібрала на пресовий фонд уді- ли ін суму що ставить нашу кок тестантку і Ст Кетеринс у минуло- річній кампанії на перше місце ГІісля звітів заіпнтів і ділової ди скуїсії схвалено абсолюторію для 1 ступаючої Дирекції 'На влесок Номінаціиної Комісії обрано Дпрснцію і Контрольну Ко місію на біжуїчиіі діловий рік у та- кому складі: Головний директор п І Вараісігця члени Дирекції: Д-- р Р Малащук мґр Я Споль-ськи- и д-- р Лі Кушпета і мґр В Кліш Контрольна Комісія: п В Макар д-- р М Гуга і п І Бойко ' ' ' і її її і і і імдч — И ''ґ і- -( і = ' - ' - - —- і і і і і - і і і і ~ V % Ялта Опублікування документів що торкаються розмов у Ял- ті виявило що про поділ свігу і долю народів рішали гри особи і то порізнені між собою а не заінтересовані народи чи їх представництва Наслідки Ялти — це логіч- ний висновок з того що ма- ло талі місце Обвинувачення яітанської трійки — Сталіна Рузвельта і Черчіля в нама- ганні понад голови народів порядкувати світом і проте- сти з того лриводу мають радше морально-умовни- й ха ракіер бо коли йдеться про політику і дипломатію то вона ведеться в основному її передусім під кутом інтере- сів власних народів Націо- нальний егоїзм та власна справа — це'основні'мотиви і рушії всякої політики злої чи доброї в наслідках Таке й мало місце в Ялті Кожний з партнерів намагав- ся провести власну політичну лінію і добитися перемоги для своєї концепції Досяг-ну- пі компроміси чи уступки в одну її другу сторону за- лежали не від переконливо- сті! аргументів а радше від і 6 березня 1955 в Нью Кастель Альта де є новозбудованз церква і заїм по Богослумгенні відбулося громадське віче яке стягнімо все національно свідоме громадянство околиці Іреба сказати що численна гро мада місцевий українські вугля- рів б}іа сильно скомунгаована Сіраишою ненавистю зустрінлн комунарі наших навоприблих сю дії робітників Жадні переконзвач-н- я жатні докази навіть і листи їх рідних не номаїалп запаморочені червоним бламманом проганяли П виїрікл іпся своїх рідних які при- їхати до лих називаючи їх фа- шистами нацистами і т п При праці „братній пролетар" робив різчі пакості щоб якнайдужче до- шкулити свому братові ло класу" Біп випадки побиття провокації пяіання грошей при виплаті на комуністичні іазетн іі організації В ідсякП'Х місцях практикується це ще іі досі і це все називається доброві іьнпи даток" що його в бсатичннн спосіб сгагзють кому- ністичні ячетімі Хто виважився б спротивитись гою позбавляють праці Так виглядає робітнича „са- моуправа" і зразок наймодер::і-шо- і демократії" Робітники охоп- лені сітями кйм парів є прямо те- роризовані Вони мусять брати участь у всіх імпрезах що фор-мио- гь „пролетарську совість" на сбраз і подобу советської людини московського зразка 1 та людина стає застрашеним і безвольним знаряддям у руках групи злочин- ців що нехтують основними пра- вами людини Тіреба сказати це всім: комуністичні злочинці грубо надуживають свободу діяння у ка-надіїїсь- кіи демократії поневолю- ючи робітників Втягнувши робіт-ниа- к ніби на підставі його добр- овільної ніким не вимушеної ВО- ЛІ'1 до запомогово - обезпечене-во- ю (комуністичного) товариства стяіають з нього цілими роками асек}рзцііііііі!и фонд під загрозою що все зложене в минулих роках 'прочіаде" якби хтось посмів ви- ламатись з-дт- ід їхньої ком нарської іуіманноі сиикибеїнпеки" на жит- тя і смерть Людям тяжко резн-шуват- и з тяжко загірацьозаного гроша отже лишаються 'самі і впро вадііоують у ту нелюдську систему й СВОЇІХ ДІТЄІ1 і Отаку злодійську систему поемі лн підважити „українські фашис- ти" ті що — мовляв — „у ста- рому краю палили і ірабувалн" і мало що дітей не з'їдали оа що їх „справедлива р}ка робітничої влади викинула" Перші „проклятущі ціпістп" пе- рейшли в тутешніх шахтах ціле пекло знущань з боку різних фор манив і підбасків з яких не один нахвалявся що якбиі міг то „спра- - я — наука і приклад „Яма комуністів" долина борців сприту і волі індивідуально- стей Ялта це рівночасно при-клад-взір- ець а головно нау- ка як то народам не слід без застережно і без самоконтро лі власних рішень піддавати ся надіям і уповати виключ- но на чужі сили і допомогу на справедлицість мораль еіс і Під час ялтанських розмов висувались зі сторони вели- кої трійки критичні завва- жений в сторону менших на- родів що вони розсварені й незорганізовані і тому ве-ликодерж- ави повинні мати перший і рішаючий голос у воіх справах великої політи- ки Малі народи і держави з титулу своїх позицій у сві ті не мають права — говори лося — підносити претенсій на відмінне трактування їх великими державами і поту- гами вони не повинні постій но критикувати' й вимагати від великих держав підтрим- ки коли йдеться про визво- лення їх від різного роду за- лежностей від других дер- жав Зараз Черчіль намага спв біи собі таку велику шпильку і проколював би кожноп- - діанігран та — фашистівськоіо лислужни-кг- '' (Якби то свиня ргги мала) Праця малої але відважної гру пи робілінків які з організували Відділ ЛВУ і спільними силами по будували церкв- - узіичється ус- піхом Невтом і і ріі о Л Сігвень-і'іі- Гі як той завзігтиГі пігатар — завжди при праці в дорозі з людь ми І церква і Відділ ЛВУ що з початку — здавалося — не мали з ким і для кого робити нині мо- жіть похваліггнся першими чепі- гами: ірбі льоти тргели моз під впливом теплої струї Церковна іромала росте Відділ потжчіє Баї ато досі заляканих таємно щоб чйне око „товаришів" не по- бачило моляться так як це робили їхні батьки і крадькома приходять до цеірквн Дивне воно і трагічне! І доки ж нарешті українській лю- дині припадатиме в уділі страх і неволя навіть у такій свобідній кра їм і як Канада?! Тсінла струя національної свідо-ст- п в дотеперішній „ямі комуна- рів" пливе вже власним рслом Пкдважпс' демаскування вислжіш-кі- в Москви побільшує і єднає рядії національної громади На вічу в обороні прав України церковна за ті бпа заповнена Спільна дія скріпила іромаду Робітники з Іст Кулі Нью Кастель і Друмгеллер зрозуміли докладно що воли вегу нили в ряди борців в обороні прав людини свободи народу проти іс- торичного ворога — Москви на-родовбнвн- пка й агресора що за Огляд ФРАНЦІЯ РАТИФІКУВАЛА ПАРИЗЬКІ ДОГОВОРИ У неділю 27 барезня ц р Фран- ція остаточно ратифікувала Паризь кі договори Французька рада рес- публіки після чотиригодинних га- рячих дебат ехшалила більшістю голосів доіоворн які наділіють ч-іахії- ню Німеччину правами суве- ренної держави управнюють її до створення пішмільйонової армії з включенням її в НАТО та вирішу юті проб ісіму опірної — Зарської території по лйііі її європеїзації"' Історичне рішення Франції по-лакш- ю край всім дотеперішнім спекуляціям большевицької Моск- ви яка над1яласящо таки вдасться їй 'іірні допомозі своїх численних :іягнх колон опараліз'-аат- к рішен ня Франції про озброєння Ніиеч- - чини і тим самим підорваті! оборон ється заперечувати слова ви словлені в згірдливій формі про поляків але заперечення після 1Г-- ти років нічого не значить Тодішнє поступу-пуван- ня і факти промовля- ють в некористь Черчіля та інших Критичні голоси пі- сля опублікування матерія-лі- в говорять про те що Ял- та це політична поразка аль- - янтів у користь Сталіна - і Реакція на проголошення документів є різна залежно від зацікавлень сторін Пере- січний американський обива- тель шукає талі слідів як то і чому республіканці хочуть скомпромітувати демократів англійський лейборист ви- требує аргументи проти Чер- чіля політики і дипломати шукають інтересних момен- тів політичної натури а лю- бителі споминів — причин- ків до історії наших днів По ляки шукають за „зрадою" Черчіля Сталіна і Рузвельта українці хотіли б довідати- ся як то прийшло до визна- чення лінії К'ерзона та вве- дення УССР до ОН Інакшого шукатиме там японець ки- - грожує цілому світові У зічу взя- ли участь також бувші прогресив- ні'' які тепер проводять пильно освідомлюючу роботу Треба рз-лі- ти що праця Відділу ЛБУ який і)і є єдиною формою організова- ного &кнття віповні осягнула свою ціль У тісній співпраці з о Чехов-ськії- м який ззпочаткуваз тут бу-до- в- церкви і з незламним па-рох- ом о Сизеньким члени ЛВУ ве- дуть тут направду апостольську працю Ще донедав-ч- а до Друлггел-ле- р ніхто не хотіз навіть їхати бо там була „ЯМА КОМУНАРІВ" А сьогодні тлт вже стоїть церква і педеться національно-оезідомлю-юч- а праця сьогодні тут — ДОЛИ- НА БОРЦІВ Гурт заазятніх „фаши стіь" є направду дтже симпатич- ною громадою яка не зважаючи на те що ще два роки тому був проти неї цілий „роб-світ- " — ле настірашилася не ода та позицій але приступила до боротьби і її постеїпенно виграє відвойовуючи своїх брагів'по крові з лабет кро-сожадноіо-московсько-боль- шевнць кого хижака Виразним і неопірннм доказом цьою бло останнє віче а ззпорхкою дальшого успіху є і свичериапа завзятущість хлопців які зоріанізовачо і солідарно пра- цюють т'г Вке кілька літ у Відлілі ЛВУ іУкраигська громада стоїть тут на віллішку гострої боротьби зі сь ритим і ьіфззннм ворогом Чле- ни ЛВУ того бою не уникають во ічі з спіхом застосовують у прак типі іасло: „Лиш боротись — зна- чить жить!" "~ГТ Б подій ні заходи і плями замднього світу с Европі МОСКВА ЗАГРАЄ З АВСТРІЄЮ 24 березня совєтсьлпй міністер закордонніїїХ справ Молотов зап'ро енв на розгмовп до Москви австрій ського канцлера Юлія Раба Це за прошений передав Молотов усно австрійському амібасадорові в Мос 'кві — Робертові Бішофові з яким пін тричі зустрічався на протязі місяця березня СовєгськпІІ Союз свідомий того що оправа ратифікації Паріазілсіїх доюворів буде вирішена в його і'екорнсть і тому намагається те- пер вманевруватн в свої сіті Ав стрію Москва обіцкє Австрії вн- - зтння повної суверенності! яку рона готова гараіітз'ватн на випа- - 'ШШ таець і німець Ялта заважи- ла не тільки на європейських справах але не діеишезаторк нула азійський континент Реакції теж не однакові Од- ні реагують-- з прокльонами і незвичайно темпераментно інші спокійно трактуючи ці лу справу як самозрозуміле явище — фрапмент вчораш ньої історії що повторявся уд'' з різним відхиленням і" за- - ' -- І барвлеїжям упродовж зиа- - ' ної нам історії світу і повто- - " -- : рятися ще не раз буде ' 1 Ялта ще раз каже україн- цям пригадати собі стару іс- тину Про долю народу зем- - ' лю і кордони держави не дба" тим є ніхто коли за тим не стоїть самий нарід Ялта це клясичний приклад і наука на майбутнє Наука не тільки і ' для нас самих але й для на- ших сусідів з права і з ліва з піівночі і з полудня Ялта — це головно наука - для тих що зараз є в неволі і прагнуть видобутись із неї Наука тільки така й одна: вилучити між поневоленими 'ч большевизмом народами си- лу як середник долагоджу- вання своїх сусідських хвиле % вих непорозумінь шанууати право кожного народу на вла ' сну державу в своїх етногра- - ' (річних межах і рівночасно -V-- визначити що хто веде ак-- ч' ' цію за захватам чужої землі V'-- ' частини чи цілости є імпері- - " ? ялістом і загрожує колектив ній безпеці Солідарність і ' порядкуюча роля поневоле-- ( них Москвою народів на схо ДІ Е'ВрОПИ ВИЛУЧИТЬ З ТОГО ''Ч '- терену в майбутньому явище" -' Ялт Коли поневолені народи не ззміють самі знаГгти сво- го місця і ролі під сонцем ТО г' марево Ялти неминуче кро- - " куватиме за ними Свого час)' на сторінках газет д--р Петро Мірчук ви- сунув проект Убікозу" себ- то форми союзу вільних дер- жав України Білорусі та Ко- заки за взором Бенелюксу (Бельгії Готляндії і Люксем- бургу) Не входячи зараз у деталі і подробиці проекту і справи хочемо підкреслити що тільки самопідметні рі- шення і до того рішення біль шого формату забезпечать східньо - європейські терени з їхніми народами що досвід гчують на собі руку москов- - ського деспота від різного1- - роду несподіванок у формі непередрішенських комбіна- цій і завтрішніх Ялт П Г тижня ков'ські Гарантії) В заміну за те Москва вимагає від Австрії заяви що вона не приступить до захід- - нього бтьоку та не піде на об'ед-- пання з Німеччиною Відомо щоі_ лише завдяки опрровї Москви вдалося дотепер заключіоти инро- - вого договору з Австрією НОВІ ДОСТОЙНИКИ В СССР ' ' ' гл На мкце померлого в минулому 'і? ь 1 '-- А' ' т і и м V Ж -- „ --ЦУІ ! неІ' '?л'і році в Нью-Йор- ку Андрія Віииіш" сьюого прионачено ЧепйрУпершнм1'і'1'г' заступником ліїністра заксрдоняїах -- : оправ СССРС В ВГ Кішедова'од: 1 $ ного _з 'лідерів ісоветсьикупрорспіЗіг'і локуколіагаьоУоГсталевар'а-"''?- ' Ч-- 'І Кшм оцього яясті'лііііклміі мігінї Л-- - ' стра закордонних} справі Совівтсько ' Л 4 с мюиу) ііршначено-олашшрзтчиТ"- 4 1 Семйонова віїсокого нсоввтського ' іі''-- рок загрози з бомучуисік сіивІ-коцісарї-уСііднійЬіеччіг- ніиї домо що і скільки Гвають1мм-1Т'ед6ренкал- Р Тгіи'йіГЛчігуГЙ'! і |
Tags
Comments
Post a Comment for ubee0154
